Болотний - болотяний -болотистий 6 страница

2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побу­дова твору, філософські побудови.

буква див. літера.

БУКСИРУВАТИ - БУКСУВАТИ

Буксирувати, -ую, -уєш, перех. Тя­гти за собою або штовхати машину, судно тощо.

Буксувати, -ує, неперех. Обертати­ся, ковзаючись на місці (про колеса).

БУМ¹, -а. Гімнастичний прилад у вигляді бруса на стійках: вправи на бумі.

БУМ², -у. Штучне пожвавлення на біржі; сенсація: біржовий бум, нафто­вий бум.

БУРАН - БУРУН

Буран, -у. Снігова буря.

Бурун, -а. Піняста хвиля.

БУРГОМІСТР - БУРМЙСТР, БУРМИСТЕР

Бургомістр, -а. Голова міської управи.

Бурмистр, -а, бурмистер, -тра. 1. іст. Староста над кріпаками.

2. Те саме, що бургомістр. Бурмис­три підхопили старосту під руки і урочисто повели його до ратуші (З.Ту- луб).

БУРІТИ - БУРЇШАТИ

Буріти. Ставати бурим, бурішим; виділятися бурим кольором, видніти -ся (про щось буре). Так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком, — за наступного тепла вони тільки жух-нуть, буріють (І.Волошин); Погляну я у віконце, калина буріє (П.Чубин- ський).

Бурішати. Ставати бурішим. То­рішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають (О.Гончар).

БУРЛАКА - БУРЛАК

Бурлака, -и, ч. Людина без постій­ної роботи й без постійного місця проживання; одинокий, неодруже­ний хлопець. Пристав забрав гроші в бурлак і видав їм пашпорти (І.Не-чуй-Левицький); Наперед із лісу ви­бігає бурлака, обідраний, здоровий чо­ловік (С.Васильченко); — Чудесний він козарлюга, — розказував Іван, — бурлакою жив собі біля Ненаситця на

в

Дніпрі (А.Кащенко); — О, нарешті з 'явився бурлака, — радо стрінас бать­ко Романа (М.Стельмах); Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць (Мар­ко Вовчок).

Бурлак, -а. 1. Те саме, що й бурла­ка. Ой нема так нікому, Як бурлаку молодому (пісня); У неділю багацький син На конику грає, — Бурлак бідний напас воли Та з плугом рушає (пісня); Ой ішов козак, ой ішов бурлак Та через долину Та й зустрів же він пізно ввечері Хорошу дівчину (М.Костомаров).

2. У старовину — робітник, що ра­зом з іншими тяг линвою річкове су-

В¹ (ве). Як назва літери вживається в с. р.: мале в\ як назва звука вжива­ється в ч. р.: нескладовий в, твердий в.

в² див. у².

ВАГОМИЙ - ВАГОВИЙ

Вагомий. 1. Який має вагу — важ­кість предмета: вагоме тіло. Пох. ва­гомість {фізична вагомість).

2. перен. Змістовний, авторитет­ний, переконливий: вагоме слово, ва­гомі цифри. Пох.: вагомість, вагомо (вагомо переконувати).

Ваговий. Пов'язаний з вагою пред­мета; який стосується ваг — приладу для зважування: вагова категорія (у спорті), вагове господарство, ваговий завод.

ВАЖКИЙ - ТЯЖКИЙ

Майже всі значення (за деякими винятками) збігаються. Паралельно вж. зі сл.: відро, голова, рука, людина, школяр, повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вда-

дно. Бурлаки десь баржу тягли з усіх сил (І.Нехода); Бійці тягнули за собою норовистих коней силоміць, як бурлаки барку (О. Гончар).

бурмистер, бурмистр див. бурго­містр.

бурун див. буран.

БУТАДІЄН - БУТАДІОН

Бутадієн, -у. Газ дивініл.

Бутадіон, -у. Ліки.

БУТАН - БУТЕН

Бутан, -у. Насичений вуглеводень.

Бутен, -у. Ненасичений вуглево­день; бутилен.

ча, злочин, провина, гріх, запах, повіт­ря, дух, податок, залежність, зітхан­ня, сон, пологи, хода, кроки, слово, ра­на, характер, погляд тощо.

Тільки важкий вживається у зна­ченнях "про мову, стиль твору, роз­повіді" (важка книжка, важкий стиль), "великий розмірами й силою дії" (важка артилерія, важкий електро­воз, важкі вагові категорії, важкі фігу­ри—в шахах) та в словосполученнях важка індустрія, важка промисло­вість.

У складних словах вживається па­ралельно: важкопоранений і тяжко­поранений, важкохворий і тяжкохво­рий, важкодум і тяжкодум, важко-тілий і тяжкотілий. Тільки з важко... вживаються: важкоатлет, важкоат­летичний, важковаговик, важкован­тажний, важковимовний, важковихо-вуваний, важководний, важкорозчин­ний.

в

ВАЛ

важкопоранений — важко поране­ний див. тяжкопоранений.

важкохворий — важко хворий див. тяжкохворий.

ВАЖЛИВИЙ - ВАЖНИЙ

Важливий. Який має велике, особ­ливе значення. Вж. зі сл.: вантаж, виріб, висновок, етап, договір, доку­мент, дослід, завод, засіб, захід, крок, метал, об'єкт, процес, район, ритуал, рубіж, стимул, факт, фактор, віха, галузь, деталь, думка, заслуга, істина, комісія, лабораторія, нарада, особа, особливість, подія, праця, проблема, професія, річ, робота, розмова, роль, сполука, справа, таємниця, тема, уго­да, умова, форма, відкриття, діло, за­вдання, засідання, місто, місце, пи­тання, укріплення, збори.

Важний. 1. Сповнений гідності, поважний, гордий: важний генерал, важний професор, важна особа.

2. зрідка. Те саме, що важливий.

ВАКАЦІЇ, -ій, мн. Перерва в роботі навчальних закладів, установ; каніку­ли. Настали вакації, і він поїхав на се­ло до батька (І.Нечуй-Левицький); — Чому ти не в школі, Лндрушко? Чи у вас тепер вакації? (О.Кобилянська); Після різдвяних вакацій навчання в гім­назії не було: до Коломиї наближався фронт (Р.Іваничук).

ВАКУУМ-... Перша частина склад­них слів, що означає розріджений стан газу або повітря в якомусь при­ладі чи посудині; пишеться через де­фіс: вакуум-апарат, вакуум-компре­сор (але вакуумметр).

ВАЛЛІЙЦІ - ВАЛЛОНИ

Валлійці, -ів, мн. (одн. валлієць, -ійця). Народ на півострові Уельс у Великій Британії.

4* і

ВАЛОК - ВАЛЬОК

Валок, -лка. Маленький вал; де­таль інструмента, механізму, маши­ни: згрібати сіно у валки, валок граб­лів, валок компресора.

Вальок, -лька. Грудка мокрої, пе­реважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або споруджен­ня глиняних будівель.

ВАЛОНЕЯ - ВАЛОНІЯ

Валонея, -ї, ор. -єю. Чашечка жо­лудів деяких видів дуба.

Валонія. Рід зелених водоростей, поширених у тропічних морях.

ВАЛОРИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Су­купність заходів для штучного підви­щення ціни товару.

2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.

вальвація див. девальвація.

Вальок див. валок.

ВАЛЬЦЮВАТИ - ВЕЛЬЦЮВА­ТИ

Вальцювати, -юю, -юєш. Пропус­кати між вальцями для розплющен-ня, роздрібнення тощо: вальцювати залізо, вальцювати шкіру.

Вельцювати. Переробляти поліме­талеві відходи металургійного вироб­ництва для добування цинку та деяких інших металів.

ВАЛЮТА - ВОЛЮТА

Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової систе­ми: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта.

Волюта. Скульптурна оздоба у ви­гляді спірального завитка з вічком у центрі.

ВАМ

ВАМПІР - АМПІР

Вампір, -а. 1. За повір'ям — мрець, що нібито виходить ночами з домо­вини і ссе кров сонних людей; пере­носно — кровопивця.

2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.

Ампір, -у. Стиль пізнього класици­зму в архітектурі й мистецтві, що ви­ник у Франції на початку XIX ст.

ВАНДЕЯ, -ї, ор. -єю. Департамент на заході Франції, який під час фран­цузької революції кінця XVIII ст. і в пізніші роки був центром контррево­люційних заколотів. Пізніше почали вживати як загальну назву (вандея) для позначення вогнищ контррево­люції.

ВАННА¹, ванни,/?. мн. ванн. Вели­ка (переважно довгаста) посудина для купання; процес купання в такій по­судині.

ВАННА², ванної, р. мн. ванних. Спеціально обладнана кімната для купання.

ВАНТОЗ - ВАНТУЗ

Вантоз, -а. Шостий місяць року за французьким республіканським ка­лендарем (1793—1806 рр.).

Вантуз, -а. Пристрій для автоматич­ного випускання повітря з водопро­відних труб.

ВАПОРИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Пере­творення води на пару.

варення — варення див. варіння.

ВАРІАНТ - ВАРІАНТА

Варіант, -а. Видозміна, різновид чогось, одна з кількох редакцій твору, одна з можливих комбінацій тощо.

Варіанта. Організм тварини або рослини, який відхиляється за пев­ною ознакою від основного типу; у статистиці — кожен член ряду чисел.

ВАРІННЯ, ВАРЕННЯ - ВАРЕН­НЯ

Варіння, рідше варення. Процес го­тування страви, питва і т. ін. кип'я­тінням.

Варення. Зварені в цукровому си­ропі, меді тощо ягоди або фрукти.

ВАРЮ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "зміню­вати"; пишеться разом: варіоекран, варіоклішограф.

ВАРТА - ВАХТА

Варта. 1. Загін, група людей (пере­важно озброєних), що охороняють когось, щось; сторожа: стояти на варті, прикордонна варта, звільнити з-під варти; почесна варта (для вша­нування когось).

2. Вартування: нічна варта, закін­чувати варту.

ВАСИЛЬКИ - ВОЛОШКИ

Васильки, -ів, мн. (одн. васильок, -лька) (Осітит). Кущова трав'яниста рослина із запашними синіми квітка­ми, що колись використовувалася у певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні куль­тури. Без васильків і без рути Спочи­вайте, діти (Т.Шевченко); Вона по­дала йому квіти, серед яких найбільше було васильків та волошок (О.Гончар); З-поміж тієї трави визирали блакитні барвінки, червоний мак та сині василь­ки (А.Кащенко).

Волошки, -ок, мн. (одн. волошка) (Сепіоигеа). Польова трав'яниста рос­лина із синіми квітками, що росте пе­реважно серед озимих культур.

вгл

вахта див. варта.

ваш див. ви.

ВБАЧАТИ (УБАЧАТИ). Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. У значенні "сприймати зором, спосте­рігати" вживається зрідка.

ВБІК (УБІК) - В (У) БІК

Вбік (убік), присл. В сторону від когось, чогось, у якийсь бік. Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (О.Донченко); Вакуленко сахнувся вбік (С.Журахович); Козаков одхилив голову вбік (О.Гончар); Рибка майнула кудись убік (3.Тулуб).

В (у) бік, ім. з прийм. Голова хита­лася з боку в бік (Г.Хоткевич); — Лісо­вики ще й не приходили сюди, хіба що ось один, — веде ліктем у бік, де сто­їть Гончар (М.Стельмах); Глянувши з гори у бік Стебліна, Пріся побачила над Россю обоз козацького війська (А.Кащенко).

ВБРІД (УБРІД) - В (У) БРІД

Вбрід (убрід), присл. По дну річки, ставу, озера, по неглибокому місцю; бродом. Перейшли вбрід напівпересох-лу річку Іргиз (3.Тулуб); Війська і вози в кількох місцях убрід почали переходи­ти по-весняному багатоводну річку (ІЛе).

В (у) брід, ім. з прийм. Клекоче по­тік, хлеще піну в брід (І.Франко).