2. (чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник,
творець, дивися/ Твоєї творчості блищить кришталь (П.Дорошко). У скл. сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.
Будівничий, -ого. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. З губернії приїхав будівничий (Панас Мирний); Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий! (Є.Плужник).
будівля див. будинок.
будівний див. будівельний.
будівник див. будівельник.
будівництво див. будування.
будівничий див. будівельний, будівельник.
будова див. будинок.
БУДУВАННЯ - БУДІВНИЦТВО - ПОБУДОВА
Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.Тулуб). У скл. сл.: авіабудування, верстатобудування.
2. тільки одн. зрідка. Характер, стиль будови. Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).
3. зрідка. Готова або споруджувана будівля. Не пройшли й п'ятнадцяти верстов, як почались будування і де-не-де стояли повкопувані стовпи, себто межі (О.Стороженко); Незграбне будування з соснових дощок та оба-полів — народний театр (С.Василь-ченко).
Будівництво. 1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь. Іван Макси-
БУР
мович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О.Донченко).
2. (тільки одн. — чого) перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Вж. зі сл.: державне, соціально-культурне, мовне.
3. Те саме, що будування 1. Вж. зі сл.: заводу, каналу, господарське, дорожнє, шляхове, житлове, капітальне, цивільне. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі (В.Собко); Сто тисяч народу ми підняли на будівництво укріплення (В. Кучер).
Побудова. 1. Дія від побудувати; побудування: побудова газопроводу, побудова строфи.
2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побудова твору, філософські побудови.
буква див. літера.
БУКСИРУВАТИ - БУКСУВАТИ
Буксирувати, -ую, -уєш, перех. Тягти за собою або штовхати машину, судно тощо.
Буксувати, -ує, неперех. Обертатися, ковзаючись на місці (про колеса).
БУМ1, -а. Гімнастичний прилад у вигляді бруса на стійках: вправи на бумі.
БУМ2, -у. Штучне пожвавлення на біржі; сенсація: біржовий бум, нафтовий бум.
БУНДЕСВЕР, -у. Збройні сили Федеративної Республіки Німеччини.
БУНДЕСРАТ, -у 1. Верхня палата парламенту в Німеччині (1871 — 1918), орган представництва земель у ФРН.
2. Федеральна рада в Австрії.
БУНДЕСТАГ, -у. Нижня палата парламенту ФРН.
4 — 4-2287 і
БУНТ1, -у. Стихійне повстання; заколот.
БУНТ2, -а. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів: бунт дроту, товар у бунтах.
БУРАН - БУРУН
Буран, -у. Снігова буря.
Бурун, -а. Піняста хвиля.
БУРГОМІСТР - БУРМЙСТР, БУРМИСТЕР
Бургомістр, -а. Голова міської управи.
Бурмистр, -а, бурмистер, -тра. 1. іст. Староста над кріпаками.
2. Те саме, що бургомістр. Бурмистри підхопили старосту під руки і урочисто повели його до ратуші (З.Ту- луб).
БУРІТИ - БУРЇШАТИ
Буріти. Ставати бурим, бурішим; виділятися бурим кольором, видніти -ся (про щось буре). Так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком, — за наступного тепла вони тільки жух-нуть, буріють (І.Волошин); Погляну я у віконце, калина буріє (П.Чубин- ський).
Бурішати. Ставати бурішим. Торішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають (О.Гончар).
БУРЛАКА - БУРЛАК
Бурлака, -и, ч. Людина без постійної роботи й без постійного місця проживання; одинокий, неодружений хлопець. Пристав забрав гроші в бурлак і видав їм пашпорти (І.Не-чуй-Левицький); Наперед із лісу вибігає бурлака, обідраний, здоровий чоловік (С.Васильченко); — Чудесний він козарлюга, — розказував Іван, — бурлакою жив собі біля Ненаситця на
в
Дніпрі (А.Кащенко); — О, нарешті з 'явився бурлака, — радо стрінас батько Романа (М.Стельмах); Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць (Марко Вовчок).
Бурлак, -а. 1. Те саме, що й бурлака. Ой нема так нікому, Як бурлаку молодому (пісня); У неділю багацький син На конику грає, — Бурлак бідний напас воли Та з плугом рушає (пісня); Ой ішов козак, ой ішов бурлак Та через долину Та й зустрів же він пізно ввечері Хорошу дівчину (М.Костомаров).
2. У старовину — робітник, що разом з іншими тяг линвою річкове су-
В1 (ве). Як назва літери вживається в с. р.: мале в\ як назва звука вживається в ч. р.: нескладовий в, твердий в.
в2 див. у2.
ВАГОМИЙ - ВАГОВИЙ
Вагомий. 1. Який має вагу — важкість предмета: вагоме тіло. Пох. вагомість {фізична вагомість).
2. перен. Змістовний, авторитетний, переконливий: вагоме слово, вагомі цифри. Пох.: вагомість, вагомо (вагомо переконувати).
Ваговий. Пов'язаний з вагою предмета; який стосується ваг — приладу для зважування: вагова категорія (у спорті), вагове господарство, ваговий завод.
ВАЖКИЙ - ТЯЖКИЙ
Майже всі значення (за деякими винятками) збігаються. Паралельно вж. зі сл.: відро, голова, рука, людина, школяр, повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вда-
дно. Бурлаки десь баржу тягли з усіх сил (І.Нехода); Бійці тягнули за собою норовистих коней силоміць, як бурлаки барку (О. Гончар).
бурмистер, бурмистр див. бургомістр.
бурун див. буран.
БУТАДІЄН - БУТАДІОН
Бутадієн, -у. Газ дивініл.
Бутадіон, -у. Ліки.
БУТАН - БУТЕН
Бутан, -у. Насичений вуглеводень.
Бутен, -у. Ненасичений вуглеводень; бутилен.
ча, злочин, провина, гріх, запах, повітря, дух, податок, залежність, зітхання, сон, пологи, хода, кроки, слово, рана, характер, погляд тощо.
Тільки важкий вживається у значеннях "про мову, стиль твору, розповіді" (важка книжка, важкий стиль), "великий розмірами й силою дії" (важка артилерія, важкий електровоз, важкі вагові категорії, важкі фігури—в шахах) та в словосполученнях важка індустрія, важка промисловість.
У складних словах вживається паралельно: важкопоранений і тяжкопоранений, важкохворий і тяжкохворий, важкодум і тяжкодум, важко-тілий і тяжкотілий. Тільки з важко... вживаються: важкоатлет, важкоатлетичний, важковаговик, важковантажний, важковимовний, важковихо-вуваний, важководний, важкорозчинний.
в
ВАЛ
важкопоранений — важко поранений див. тяжкопоранений.
важкохворий — важко хворий див. тяжкохворий.
ВАЖЛИВИЙ - ВАЖНИЙ
Важливий. Який має велике, особливе значення. Вж. зі сл.: вантаж, виріб, висновок, етап, договір, документ, дослід, завод, засіб, захід, крок, метал, об'єкт, процес, район, ритуал, рубіж, стимул, факт, фактор, віха, галузь, деталь, думка, заслуга, істина, комісія, лабораторія, нарада, особа, особливість, подія, праця, проблема, професія, річ, робота, розмова, роль, сполука, справа, таємниця, тема, угода, умова, форма, відкриття, діло, завдання, засідання, місто, місце, питання, укріплення, збори.
Важний. 1. Сповнений гідності, поважний, гордий: важний генерал, важний професор, важна особа.
2. зрідка. Те саме, що важливий.
ВАКАЦІЇ, -ій, мн. Перерва в роботі навчальних закладів, установ; канікули. Настали вакації, і він поїхав на село до батька (І.Нечуй-Левицький); — Чому ти не в школі, Лндрушко? Чи у вас тепер вакації? (О.Кобилянська); Після різдвяних вакацій навчання в гімназії не було: до Коломиї наближався фронт (Р.Іваничук).
ВАКУУМ-... Перша частина складних слів, що означає розріджений стан газу або повітря в якомусь приладі чи посудині; пишеться через дефіс: вакуум-апарат, вакуум-компресор (але вакуумметр).
ВАЛЛІЙЦІ - ВАЛЛОНИ
Валлійці, -ів, мн. (одн. валлієць, -ійця). Народ на півострові Уельс у Великій Британії.
4* і
Валлони, -ів, мн. (одн. валлон, -а). Народ у Бельгії.
ВАЛОК - ВАЛЬОК
Валок, -лка. Маленький вал; деталь інструмента, механізму, машини: згрібати сіно у валки, валок граблів, валок компресора.
Вальок, -лька. Грудка мокрої, переважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або спорудження глиняних будівель.
ВАЛОНЕЯ - ВАЛОНІЯ
Валонея, -ї, ор. -єю. Чашечка жолудів деяких видів дуба.
Валонія. Рід зелених водоростей, поширених у тропічних морях.
ВАЛОРИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Сукупність заходів для штучного підвищення ціни товару.
2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.
вальвація див. девальвація.
Вальок див. валок.
ВАЛЬЦЮВАТИ - ВЕЛЬЦЮВАТИ
Вальцювати, -юю, -юєш. Пропускати між вальцями для розплющен-ня, роздрібнення тощо: вальцювати залізо, вальцювати шкіру.
Вельцювати. Переробляти поліметалеві відходи металургійного виробництва для добування цинку та деяких інших металів.
ВАЛЮТА - ВОЛЮТА
Валюта. Грошова одиниця якоїсь країни, а також тип грошової системи: золота валюта, іноземна валюта, паперова валюта.
Волюта. Скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з вічком у центрі.
ВАМ
ВАМПІР - АМПІР
Вампір, -а. 1. За повір'ям — мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сонних людей; переносно — кровопивця.
2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.
Ампір, -у. Стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві, що виник у Франції на початку XIX ст.
ВАНДЕЯ, -ї, ор. -єю. Департамент на заході Франції, який під час французької революції кінця XVIII ст. і в пізніші роки був центром контрреволюційних заколотів. Пізніше почали вживати як загальну назву (вандея) для позначення вогнищ контрреволюції.
ВАННА1, ванни,/?. мн. ванн. Велика (переважно довгаста) посудина для купання; процес купання в такій посудині.
ВАННА2, ванної, р. мн. ванних. Спеціально обладнана кімната для купання.
ВАНТОЗ - ВАНТУЗ
Вантоз, -а. Шостий місяць року за французьким республіканським календарем (1793—1806 рр.).
Вантуз, -а. Пристрій для автоматичного випускання повітря з водопровідних труб.
ВАПОРИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Перетворення води на пару.
варення — варення див. варіння.
ВАРІАНТ - ВАРІАНТА
Варіант, -а. Видозміна, різновид чогось, одна з кількох редакцій твору, одна з можливих комбінацій тощо.
Варіанта. Організм тварини або рослини, який відхиляється за певною ознакою від основного типу; у статистиці — кожен член ряду чисел.
ВАРІННЯ, ВАРЕННЯ - ВАРЕННЯ
Варіння, рідше варення. Процес готування страви, питва і т. ін. кип'ятінням.
Варення. Зварені в цукровому сиропі, меді тощо ягоди або фрукти.
ВАРЮ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "змінювати"; пишеться разом: варіоекран, варіоклішограф.
ВАРТА - ВАХТА
Варта. 1. Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють когось, щось; сторожа: стояти на варті, прикордонна варта, звільнити з-під варти; почесна варта (для вшанування когось).
2. Вартування: нічна варта, закінчувати варту.
Вахта. Вартування на судні; час, протягом якого чергує одна зміна; частина суднового екіпажу, яка позмінно чергує: стояти на вахті, закінчувати вахту, команду поділено на дві вахти.
ВАСИЛЬКИ - ВОЛОШКИ
Васильки, -ів, мн. (одн. васильок, -лька) (Осітит). Кущова трав'яниста рослина із запашними синіми квітками, що колись використовувалася у певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні культури. Без васильків і без рути Спочивайте, діти (Т.Шевченко); Вона подала йому квіти, серед яких найбільше було васильків та волошок (О.Гончар); З-поміж тієї трави визирали блакитні барвінки, червоний мак та сині васильки (А.Кащенко).
Волошки, -ок, мн. (одн. волошка) (Сепіоигеа). Польова трав'яниста рослина із синіми квітками, що росте переважно серед озимих культур.
вгл
вахта див. варта.
ваш див. ви.
ВБАЧАТИ (УБАЧАТИ). Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. У значенні "сприймати зором, спостерігати" вживається зрідка.
ВБІК (УБІК) - В (У) БІК
Вбік (убік), присл. В сторону від когось, чогось, у якийсь бік. Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (О.Донченко); Вакуленко сахнувся вбік (С.Журахович); Козаков одхилив голову вбік (О.Гончар); Рибка майнула кудись убік (3.Тулуб).
В (у) бік, ім. з прийм. Голова хиталася з боку в бік (Г.Хоткевич); — Лісовики ще й не приходили сюди, хіба що ось один, — веде ліктем у бік, де стоїть Гончар (М.Стельмах); Глянувши з гори у бік Стебліна, Пріся побачила над Россю обоз козацького війська (А.Кащенко).
ВБРІД (УБРІД) - В (У) БРІД
Вбрід (убрід), присл. По дну річки, ставу, озера, по неглибокому місцю; бродом. Перейшли вбрід напівпересох-лу річку Іргиз (3.Тулуб); Війська і вози в кількох місцях убрід почали переходити по-весняному багатоводну річку (ІЛе).
В (у) брід, ім. з прийм. Клекоче потік, хлеще піну в брід (І.Франко).
