Болотний - болотяний -болотистий 5 страница

Білішати. Ставати білішим. Мару­ся., не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б.Грінченко).

білль див. біль.

БІЛУГА - БІЛУХА

Білуга. Риба родини осетрових.

Білуха. Ссавець родини дельфіно­вих.

БІЛЬ - БІЛЛЬ

Біль¹, болю, ор. болем, ч. Відчуття фізичного страждання. Він аж засто­гнав від болю (Марко Вовчок).

Біль², білі, ор. біллю, ж. зрідка. Білі нитки; білість. На рушники та на хус­тки Білять біль дівчата (П.Куліш); Вона [Лукія] була як біль біла, очі мов у божевільної (Б.Грінченко); Усю ніч не спала Та біль сукала; По горі ходила Та до тої білі говорила: — Ой біле ж моя тонесенька! Кому ж ти будеш вірне­сенька? (пісня).

Білль, -я, ор. -ем. У США, Великій Британії тощо — проект закону, що виноситься урядом або членом пар­ламенту.

БІЛЬШІСТЬ, -шості, ор. -шістю. При підметові, вираженому сполу­ченням слова більшість з іменником або займенником у родовому відмін­ку однини чи множини, присудок ставиться у формі однини або мно­жини. 1. Присудок у формі однини звичайно вживається: а) якщо при слові більшість немає керованого сло­ва. Більшість впевнена була, що в тому піску є золото (М.Трублаїні); Біль­шість, особливо молодь, вбачала в поїз­дці до Морниці веселу розвагу (Ірина Вільде); б) якщо слово більшість має

кероване слово в однині. Переважна більшість народу підтримала цей захід] в) при безпосередньому сусідстві під­мета й присудка (хоч кероване слово і вжите в множині). Більшість молодих інтелігентних людей сидить по вели­ких містах (Леся Українка); Біль­шість бійців зосередилась у залі другого поверху (О.Гончар).

2. Присудок у формі множини (в так званому узгодженні за змістом) звичайно вживається: а) якщо між підметом і присудком є інші члени речення, особливо дієприкметнико­вий зворот або означальне підрядне речення зі сполучниковими словами який, котрий, що при підметі. Біль­шість делегатів при обговоренні пи­тання, що стояло на порядку денному, підтримали доповідача; б) якщо при слові більшість є кілька керованих слів у формі множини. Більшість ко­мандирів і бійців полягли в цьому бою; в) якщо при підметі є однорідні при­судки. Він бачив на фронті, що біль­шість людей гинуть тому, що не мо­жуть використати місцевості для свого захисту і для наступу, не знають взаємодії родів військ, бояться ближніх боїв, авіації і танків (Григорій Тютюн­ник); г) якщо підкреслюється актив­ність і роздільність дії, здійснюваної виконавцями. Більшість десятиклас­ників готувались до екзаменів групка­ми по двоє, по троє (О.Донченко).

БІО... Перша частина складних слів, що відповідає слову біологічний; пишеться разом: біодатчик, біоелект-ростимулятор.

біографія див. автобіографія.

...БЮЗ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "жит­тя", "життєвий процес": анаеробіоз, некробіоз.

БЛІ

БІОНІКА - ГІДРОБІОНІКА

Біоніка. Наука, яка вивчає побудо­ву організмів для створення машин, приладів, механізмів тощо.

Гідробіоніка. Розділ біоніки, який вивчає особливості тварин, що жи­вуть у воді, щоб створювати технічні пристрої для роботи у водному сере­довищі.

...БІОНТ. Кінцева частина склад­них слів, що означає "живий орга­нізм": батибіонт, гідробіонт.

БІР - БОР

Бір, бору. Шпильковий ліс або мішаний з переважанням сосни; будь-який ліс. І лісів видно багато: од­ні зелені соснові бори, другі чорні, сто­ять, о чімсь шепчуться стиха межи собою, вигріваються до сонця (Т.Бор-дуляк); Нероздільний, тьмою спаяний, В чорній масі тоне бір (Г.Чупринка).

Бор¹, -у. Хімічний елемент.

Бор², -а. Свердло, що застосову­ється в зуболікарській справі.

БІСТР - БІСТРО

Бістр, -у. Темно-бура акварельна фарба з деревної сажі.

Бістро, невідм., с. Невеликий рес­торан, закусочна.

БЛАГАЮЧЕ - БЛАГАЮЧИ

Благаюче, присл. З благанням. Тро­хи згодом голова його знову почала ви­тягатися вперед і очі благаюче здійма­лися до образів (С.Васильченко); — Ти не спіши, дитино, — сказав [Осмо-мисл] благаюче. — Повернеться Всево­лод — порадимось (Д.Міщенко).

Благаючи. Дієприсл. від благати. Арсен зігнувся нижче, цілуючи її в голо­ву і благаючи: — Ну не треба, чуєш, не треба... Перестань плакати (Є.Гуца­ло); Був рік 1920-й, і знесилений світ корчився у муках, благаючи долю, аби змовкли нарешті гармати (Є.Куртяк).

БЛАКИТНІТИ - БЛАКИТНІША­ТИ

Блакитніти. Ставати блакитним, блакитнішим; виділятися блакитним кольором, виднітися (про щось бла­китне). Здригалась [Раїса] кожен раз, коли вікна раптом блакитніли од силь­ної блискавки (М.Коцюбинський); А море радісно й ніжно блакитніс крізь світанкову імлу (З.Тулуб).

Блакитнішати. Ставати блакит­нішим.

...БЛАСТ. Кінцева частина склад­них слів, що означає "зародок": остео­бласт, фібробласт.

БЛАСТО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттям "відгалуження", "зародок"; пишеть­ся разом: бластодиск, бластоциста.

БЛИЗЬКО, прийм. Крім іншого, широко вживається для позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа: близько двох тисяч, близько трьох годин, йому близько со­рока років (і йому під сорок років).

БЛІДНУТИ, БЛІДНІТИ - БЛІД-НЇШАТИ

Бліднути, рідше блідніти. Ставати блідим, блідішим; блідо виднітися, виділятися. Уже починають бліднути зорі на небі (М.Трублаїні); Стала я блідніти (Панас Мирний); її обличчя блідне навіть крізь пудру (Ю.Яновсь- кий).

Бліднішати. Ставати бліднішим. Чим більше він [городничий] наливав­ся супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний).

БЛІСТЕР - БЛІСТР

Блістер, -ера. 1. Протимінне потов­щення корпусу корабля.

2. Сферичний виступ з прозорої пластмаси в корпусі літака, призна-

БЛО

чений для поліпшення огляду, роз­міщення озброєння, прицілювальних приладів тощо.

Блістр, -у. Чорнова мідь.

БЛОК-... Перша частина складних слів, що відповідає словам блокуваль­ний, блокування; пишеться через де­фіс: блок-діаграма, блок-сигнал (але блокпост).

БО, наст, спонук., підсил. Вжива­ється переважно при дієслівних фор­мах наказового способу, при питаль­них займенниках, прислівниках, діє­словах тощо; пишеться через дефіс: іди-бо, послухай-бо, дивіться-бо, чий-бо ти.? (але іди ж бо). — Василино! Чо- го-бо ти плакала? (І.Нечуй-Левиць- кий); [Оксана:] Згадайте-бо — і ви ж бо, тату, винні!.. (Б.Грінченко).

БОБЕР - БОБИР

Бобер, -бра. Водяний гризун, що має цінне хутро; хутро цього гризуна.

Бобир, -я, ор. -ем, діал. Дрібна прісноводна риба з колючими плав­цями.

БОБИНА - БОБІНА

Бобина. Зернина бобу.

Бобіна. Барабан, котушка для на­мотування дроту, ниток, канатів, стрічок тощо.

бобир див. бобер.

бобіна див. бобина.

богатир див. багатир.

БОЄ... Перша частина складних слів, шо відповідає слову бойовий; пишеться разом: боєпостачання, боє-спроможний.

БОЙЛЕР - БРОЙЛЕР

Бойлер, -а. Пристрій для нагріван­ня води в системі теплопостачання й гарячого водопостачання. Пох.: ббй-лерна, ббйлерний.

Бройлер, -а. 1. Відгодоване на м'я­со курча віком 60—70 днів.

2. Приміщення для відгодівлі та­ких курчат.

Пох. бройлерний.

БОЙНЯ - БІЙНЯ

Бойня, -і, ор. -ею, р. мн. боєнь. 1. Приміщення, місце для забою ху­доби. Серединою вулиці гнали на бойню табун худоби (Ірина Вільде); Купці., за безцінь скуповували у селян худобу й ве­ликими гуртами спроваджували на бойню (С.Чорнобривець).

2. перен. Те саме, що бійня. Закін­чується квітень. Увійдуть у береги річ­ки, і вийде з берегів людська кров. Поч­неться нечувана в світі бойня (О.Дов­женко).

Бійня, р. мн. боєнь. Масове зни­щення людей; бій з великою кількіс­тю жертв. Був ще двічі поранений — віддав свою данину всесвітній бійні Ан-дрій-столяр (Є.Кротевич); Миколаїв­ська бійня, революція, громадянська війна обпалили його та пошрамували (А.Гудима).

БОЙСКАУТИЗМ - СКАУТИЗМ

Бойскаутизм, -у. Одна з форм ди­тячого та юнацького руху (певною мірою воєнізованого).

Скаутизм, -у. Одна з поширених систем позашкільного виховання, що є основою діяльності дитячих чи юнацьких організацій.

БОЛІВАР, -а. 1. Грошова одиниця Венесуели.

2. Крислатий капелюх.

болісний див. болючий.

БОЛОТНИЙ - БОЛОТЯНИЙ -БОЛОТИСТИЙ

Болотний. 1. Пов'язаний з боло­том, який стосується болота; який живе, росте на болоті. Вж. зі сл.: зем-

БОР

ля, вода, туман, газ, запах, дух, твань, купиння, торфовище, іржа, дорога, стежка, дичина, гадюка, жаба, птах, пташка, фауна, горіх, мох, трава, квітка, флора.

2. Призначений для робіт на боло­ті, пересування болотом тощо: болот­ний плуг, болотний екскаватор, боло­тні чоботи.

Болотяний. 1. Те саме, що болот­ний 1.

2. Те саме, що болотистий. Вж. зі сл.: край, лука, низовина, плавні, поле. Через величезні зелені луки срібною га­дючкою викручувалася маленька боло­тяна річка (А.Кащенко).

Болотистий. Багатий на болота, за­болочений; багнистий. Вж. зі сл.: зем­лі, лука, місцевість, низовина, поле, за­плава, озеро.

БОЛЮЧИЙ - БОЛІСНИЙ -БОЛЬОВИЙ

Болючий. 1. Пов'язаний з фізич­ним відчуттям болю: болюча рана, бо­лючий зуб, болючий удар.

2. перен. Який викликає важкі по­чуття, смуток; викликаний цими по­чуттями; важкий: болюча правда, бо­люче питання, болюча справа, болюча думка.

Болісний. 1. Хворобливий: болісний хлопець, болісний вигляд.

2. перен. Те саме, що болючий 2: бо­лісні думки, болісний сміх, болісний крик, болісна гримаса.

Больовий. Пов'язаний з болем: бо­льове відчуття, больова реакція, больо­вий подразник, больовий синдром, бо­льова чутливість; больовий прийом (у спорті).

БОМОНД, -у. Вищі аристократи­чні кола; вишукане аристократичне товариство.

БОН - БОНА - БОННА

Бон, -а, переважно в мн. -и, -ів. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісо­сплаві.

Бона. Грошовий документ.

Бонна. Вихователька (переважно іноземна) дітей у багатих сім'ях; гувер­нантка.

БОНУС, -у. 1. Додаткова винаго­рода, премія.

2. Додаткова знижка, що її надає продавець відповідно до умов окре­мої угоди.

бор див. бір.

БОРОНИТИ - БОРОНУВАТИ

Боронити¹, -оню, -бниш. Оборо­няти, захищати когось, щось; не до­зволяти; забороняти. — Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засва­тав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту лови­ти (Панас Мирний).

Боронити². Те саме, що боронувати.

Боронувати, -ую, -уєш. Розпушу­вати землю бороною; волочити. Ора­ти, боронувати й сіяти учив мене ба­тько (Т.Масенко).

БОРОТИСЯ, -рюся, -решся. 1. (з ким і без додатка). Схопившись один з одним, намагатися подужати, пере­могти. При світлі я побачив, що той, кого я ударив веслом, повзе до борту, а другий бореться з Севом (Ю.Янов-ський); Вони сходилися тихо, ніби йшли обніматися, а не боротися (Гри­горій Тютюнник).

2. (з ким-чим, проти кого-чого). Змагатися, битися, намагаючись пе­ремогти, подолати, знищити. Вж. зі сл.: з ворогами (проти ворогів), із за­гарбницькими війнами (проти загарб-

БОР

ницьких воєн), з конкурентами (проти конкурентів), з окупантами (проти окупантів), проти гноблення.

3. (з чим, рідше проти чого). Нама­гатися подолати, знищити, викоре­нити щось, запобігти чомусь. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з браком, з голо­дом, з дрімотою, із загазованістю по­вітря, зі злом, з посухою, зі сльозами, зі смертю, зі спекою, із сумнівами, з хво­робою.

4. (за що). Добиватися чогось, до­лаючи перешкоди. Вж. зі сл.: за /висо­кий] урожай, за Вітчизну, за владу, за волю, за життя, за збереження миру, за щастя.

БОРОТЬБА. 1. (з ким-чим і — з від­тінком підкресленої дії — проти кого-чого, між ким-чим, кого, чого). Актив­не зіткнення між протилежними со­ціальними групами, станами, напрям­ками, інтересами тощо. Вж. зі сл.: з бандитами, з бандитизмом, із загарб­никами, з реакційними силами, проти агресорів, проти інтервентів, між конкурентами, між суперниками, двох станів, двох думок.

2. (з чим). Діяльність, спрямована на подолання, знищення, викоренен­ня, підпорядкування чогось. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з безробіттям, з браконьєрством, з бур 'янами, з вітра­ми, з епідемією, із зловживаннями, з культурною відсталістю, з посухою, з поширенням хвороби, зі сваволею, із сти­хійним лихом, з труднощами, зі шкідни­ками сільськогосподарських культур.

3. (проти чого). Діяльність, спря­мована на запобігання чогось, відвер­нення чогось. Вж. зі сл.: проти воєн­ної небезпеки, проти поширення епі­демії.

4. (за що). Діяльність, спрямована на створення, досягнення чогось. Вж.

зі сл.: за визволення батьківщини, за волю, за демократію, за життя, за іс­нування, за мир і дружбу між народа­ми, за свободу і незалежність, за тех­нічний прогрес, за щастя, за якість продукції.

БОРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову бортовий; пишеться разом: бортмеханік, борт­провідниця.

БРАЗИЛІЯ - БРАЗИЛІА

Бразилія, -ї, ор. -єю. Найбільша держава Південної Америки. Пох. бразильський.

Бразиліа, невідм. Столиця Бразилії.

БРАМА. Великі ворота, здебіль­шого при монументальних спорудах, а також переносно. Відкрилась міська брама (І.Франко); Величезна заґрато­вана брама визначала місце в'їзду (Ю.Смолич); Вороже військо ломить­ся у брами. Глухі ворота (Л.Костенко); Дощ перестав; хмари розійшлися; за­хідна брама неба розчинилася, з неї ри­нуло стільки світла, що боляче стало очам (Григорій Тютюнник).

БРАТ, -а. 1. Сполучається з пріз­вищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов'янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гав­ра неки, брати Пшепюрські); б) при сполученні брат і сестра іншомовні прізвища звичайно ставляться у фор­мі множини: брат і сестра Шлегелі.

2. При підметі, вираженому зворо­том брат із сестрою, брат з братом то­що, присудок ставиться: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб'єктам. Чес­ною працею он скільки надбали/ Чесно вони й проживуть його., у миру та в

БРА

ладу, як брат з сестрою (Панас Мир­ний); Я через тебе тільки квітки мої порозсипала! Бачиш — он братик та сестриця: це брат із сестрою побрали­ся (Б.Грінченко); І брат з братом об­нялися (Т.Шевченко); б) у формі од­нини, якщо підметом є тільки слово брат, а слово в орудному відмінку (із сестрою, з братом тощо) означає осо­бу, що супроводить того, хто діє (осо­бливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова брат). І роз­говоривсь із нею Петро, як брат із сес­трою (П.Куліш); Брат з братом сва­рився за наділ. Та й рубнув сокирою (М.Рильський); До Лемішки заїхав, прямуючи туди, брат у перших із жін­кою (І.Нечуй-Левицький).

БРАТЕРСТВО - БРАТСТВО

Братерство, тільки оди. Теплі, то­вариські взаємини між ким-небудь, братська спорідненість, братське єд­нання, велика дружба. Добра свято­го. Волі! волі! Братерства братнього (Т.Шевченко); Де ви, правди всена­родної Та братерства сіячі? (П.Гра-бовський); Рівність, братерство і во­ля усім — наші були ідеали (О.Олесь).

Братство. 1. Товариство людей, об'єднаних спільною діяльністю й метою; релігійно-національна орга­нізація: Кирило-Мефодіївське братст­во, Київське братство, Львівське брат­ство, церковне братство.

2. Те саме, що братерство. А на даль­нім пожарищі Іскра братства пьгіла (Т.Шевченко); Кругом усе старе лицар­ство розтавало. Не стало рівності, не стало братства (Панас Мирний).

братерський див. братів.

БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ). Сполу­чаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця.

БРАТИСЯ, беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім 'я, то згадувала Запади­нці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка).

2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним. Вж. зі сл.: за весла, за кий, за книжку, за ло­жку, за лопату, за ніж (до ножа), за плуг, за рушницю, за сокиру, за шаблю, до зброї, до іграшок.

3. (за що, до чого, а також що роби­ти). Приступати до чогось; рідше — збиратися щось робити. Вж. зі сл.: за впорядкування, за господарство, за діло (до діла), за переклад (до перекла­ду, перекладати), за працю (до праці), за снідання, до сніданку, до бійки, до сівби (сіяти), до справи, бити, допома­гати, їсти, йти, писати, просити, розважати, розповідати, читати.

4. (до кого, за кого). Застосовувати до кого-небудь якісь дії, докоряти ко­мусь. Рішуче береться до неї (М.Ко­цюбинський); Він за мене береться (Ганна Барвінок).

5. (до кого-чого). Приставати, лип­нути. Болото береться до коліс (Слов­ник Б.Грінченка).

6. (чим). Укривати чим-небудь. Вж. зі сл.: барвами, жовтизною, зморшка­ми, іржею, кригою, памороззю, парою, плівкою, плямами, попелом, потом, пу­шком, росою, рум'янцем, синявою, складками, сльозою, смугами, сяйвом, туманом, чорнотою. Всюди почорнілий сніг береться водою (Панас Мирний); Проти сонця її волосся ніби бралось жаром (П.Панч).

1. (чим). Набувати певного стану, виразу тощо. Вж. зі сл.: байдужістю, благанням, болем, гнівом, жалем, заду­мою, зажурою, острахом, смутком, сумом, тривогою, хвилюванням.

БРА

8. (безос. — на що, рідше до чого) розм. Наближатися до певного віку, часу, стану. Вж. зі сл.: на вечір (до ве­чора), на світанок, до ранку, на ніч, на мороз.

9. (з ким і без додатка) розм. Одру­жуватися. Він хоче братися з якоюсь панною (І.Нечуй-Левицький); Не хо­чу я женитися, Не хочу я братись (Т.Шевченко).

БРАТІВ - БРАТНІЙ - БРАТЕР­СЬКИЙ - БРАТСЬКИЙ

Братів, -това, -тове. Належний братові: братова хата, братова роди­на.

Братній, -я, -є. Належний братові, братам, а також те саме, що братерсь­кий. Вж. зі сл.: заклик, звичай, народ (народи), віра, воля, допомога, засада, земля, країна, кров, література, лю­бов, могила, пісня, сім'я, єднання, життя, чуття, почуття, обійми, пес­тощі, стосунки. Чарували тебе його братні речі, що він з тобою, як брат з сестрою, розмовляв (П.Куліш).

Братерський. Переважно власти­вий братам, товариський, який живе в братньому єднанні, рідше — належ­ний братові, братам. Вж. зі сл.: за­повіт, народ, поцілунок, довіра, допо­мога, дружба, єдність, земля, кров, культура, любов, могила, підтримка, співдружність, єднання, слово, співро­бітництво, відносини, зв'язки, сто­сунки.

Братський. Властивий братові, бра­там, братерський (але вживається рідше), а також прикметник до слова братство. Вж. зі сл.: обеліск, потиск, душа, могила, організація, школа, зма­гання.

братство див. братерство.

братський див. братів.

БРАХІОПОД - БРАХІОПбДІЙ

Брахіопбд, -а. Безхребетна тварина.

Брахіопбдій, -ю, ор. -єм. Рослина куцоніжка.

БРЕТОНЦІ - БРИТАНЦІ

Бретонці, -ів, мн. (одн. бретонець, -нця). Народність, що населяє півос­трів Бретань.

Британці, -ів, мн. (одн. британець, -нця). Англійці.

БРИДЖ - БРИДЖІ - БРИЖІ

Бридж, -у. Картярська гра.

Бриджі, -ів, мн. Штани для верхо­вої їзди.

Брижі, бриж / брижів, мн. Дрібні хвилі; складки одягу тощо.

бриль див. капелюх.

брильянт див. алмаз.

Британія див. Англія.

британці див. бретонці.

БРИФІНГ, -у. Коротка, менш офіційна прес-конференція, яку про­водять представники зовнішньопо­літичних відомств та інших держав­них органів, а також міжнародних ор­ганізацій в основному для інформу­вання журналістів про якісь важливі події; після брифінгу звичайно жур­налістам не виділяють часу для пи­тань і відповідей.

Бройлер див. бойлер.

БРбКЕР, -а. Окрема особа або фірма, яка спеціалізується на посеред­ницьких біржових операціях, одержу­ючи за це винагороду у формі певно­го відсотка з суми угоди.

БРОНЕ... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову броньо­вий; пишеться разом: бронежилет, бронетанковий.

БРОШУРА. Книжка обсягом не більше 4—5 друкованих аркушів пе­реважно в м'якій обкладинці.

БУД

бруд див. грязь.

БРУТТО - НЕТТО

Брутто, незм. прикм. і присл. Маса товару разом з упаковкою: вага брут­то 10 кг. У скл. сл.: брутто-маса, брутто-тонна.

Нетто, незм. прикм. і присл. Без та­ри й упаковки (про вагу товару): ціна нетто. У скл. сл.: нетто-баланс, нет­то-маса.

БУД... Перша частина складних слів, що відповідає слову будівельний; пишеться разом: буддеталі, будмате­ріали.

БУДИНОК - БУДІВЛЯ - БУ­ДОВА - ДІМ

Будинок, -нку. 1. Споруда, призна­чена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський).

2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл.: відпочинку, інва­лідів, побуту, творчості, гральний, ди­тячий, заїжджий\ з великої літери пишеться у скорочених власних на­звах, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також на вивісках, наприклад: Київський буди­нок архітектора — Будинок архітек­тора, Львівський будинок учителя — Будинок учителя.

3. Те саме, що будівля 1: будинок бібліотеки, будинок посольства, буди­нок лікарні.

Будівля, -і, ор. -ею, р. мн. -вель. 1. Архітектурна споруда; кам'яна, де­рев'яна та інша споруда для госпо­дарських потреб, для житла, а також зрідка у переносному значенні. Поро­жньо на подвір'ї, понуро стоять будів­лі, а хата навіть із забитими віконни­цями (А.Головко); її увагу привернула

кругла будівля з дощок з величезним на­писом "Цирк" (О.Донченко); Тут вітер дме постійно. І дрижать Віднов­лені й незміцнені будівлі (Є.Маланюк).

2. зрідка. Те саме, що будівництво. Що його робить: чи розпочати будів­лю, чи оселитися тут (Панас Мир­ний).

Будова. 1. Те саме, що будівля 1. Тільки став доїжджати до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ як з відра (О.Стороженко); Де були пусти­ні голі, Осяйних будов шпилі (М.Риль­ський); Всередині будова не видавалась такою пишною, як зокола (МЛазор- ський).

2. Те саме, що будування. Будова брига закінчувалася (Ю.Яновський).

3. Місце, де здійснюється будівни­цтво. — Я вам не буду перешкоджати, коли сяду біля вас і подивлюсь море і послухаю гомін будови? (Ю.Янов­ський).

4. Взаємне розташування частин чого-небудь; структура, побудова: бу­дова атомів, будова земної кори, орга­нізаційна будова, будова речення, будо­ва тіла.

Дім, дому. 1. У сучасній мові — пе­реважно приміщення, в якому про­живають люди, а також самі люди (здебільшого родина), що там мешка­ють, та їхнє господарство, зрідка — переносно. Сьогодні виїжджаю з дому (Леся Українка); В домі Глушака уро­чисто. У невістки Юлі, народної вчи­тельки, народився син (О.Довженко); То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О.Гончар).

2. зрідка. Те саме, що будинок. Дім стояв під вітром та під іскрами й зго­рів дочиста (І.Нечуй-Левицький).

БУД

БУДІВЕЛЬНИЙ - БУДІВНИЙ -БУДІВНИЧИЙ

Будівельний. Який стосується спо­рудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл.: двір, май­данчик, майдан, досвід, механіка, тех­ніка, професія, робота, завод, загін, ін­ститут, технікум, трест, індустрія, організація, бригада, кадри, камінь, кон­струкція, ліс, матеріал, цегла, вапно. Як прикладка: інженерно-будівельний.

Будівний. Який стосується буду­вання. Вж. зі сл.: ліс, матеріал, трест, робота, справа. У скл. сл.: автомобіле­будівний, трансформаторобудівний.

Будівничий. Який стосується будів­ників, будівництва, а також перенос­но. Вж. зі сл.: запал, розмах, енергія, праця, завдання, починання, творення, руки, турботи. Почалася справжня бу-дівнича гарячка (І.Ле); Розміреним бу­дівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня (О.Гончар); Він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (О.Гуреїв).

БУДІВЕЛЬНИК - БУДІВНИК -БУДІВНИЧИЙ

Будівельник, -а. Людина, яка має будівельний фах, працює на будівни­цтві: колектив будівельників, штаб бу­дівельників. У складних словах ужива­ється як прикладка: інженер-будівель­ник, реставратор-будівельник.

Будівник, -а. 1. Людина, яка бере участь у створенні якоїсь споруди: бу­дівник — поняття ширше, загаль­ніше, ніж будівельник. День за днем посуваються будівники магістрального [каналу] (О.Гончар).