Внизу (унизу), присл. У нижній частині; нижче чогось. Глибоко внизу під плесом біснувалась вода (М.Стельмах); Унизу на долині сонце з вітром гралося (Панас Мирний).
В (у) низу, ім. з прийм.
ВНИКАТИ - УНИКАТИ
Вникати (в що). Намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. — Якість їх роботи визначається насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов'язки (Ю.Шовкопляс); Про його [Шевченка] поетику, його науку мистецтва знаємо дуже мало, бо так мало мали часу — через постійну загрозу національного зникнення — вникати в секрети шевченківської поетичної творчості (Р.Іваничук).
Уникати (кого, чого і що робити). Намагатися не спілкуватися з кимсь, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось тощо. Я намагався уникати особистих зустрічей з нею (О.Гуреїв); [Андрій:] Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює (3.Мороз); Скіфи на конях та возах легко уникали зустрічі з персами (В.Земляк).
ВНУТРІШНЬО..., рідше ВНУТ-РІ... Перші частини складних слів, Що відповідають слову внутрішній; пишуться разом: внутрішньогалузевий, внутрішньополітичний, внутрішньовен-ний, внутрішньочерепний, внутрішньоядерний.
вовна див. шерсть.
ВОДІЙ - ШОФЕР
Водій, -я, ор. -єм. Той, хто веде машину (автомобіль, трактор тощо), керує нею.
Шофер, -а. Водій автомобіля.
ВОДНИЙ - ВОДЯНИЙ - ВОДЯВИЙ, водяний - водянистий
Водний. Який стосується води, а також використання її з певною метою. Вж. зі сл.: басейн, б'єф, голод, обмін, простір, режим, ресурс, розчин, рубіж, спорт, технікум, транспорт, шлях, артерія, гладінь, глибина, енергія, ерозія, криниця, перепона, поверхня, потреба, проблема, процедура, станція, стихія, дзеркало, свято.
Водяний. 1. Який стосується води, пов'язаний з водою. Вж. зі сл.: вантаж, знак (на папері), трамвай, ерозія, сила, стихія, фарба, очі.
2. Який складається з води. Вж. зі сл.: вал, гребінь, потік, простір, пухир, смерч, стовп, шлях, дорога, воронка, гладінь, гора, крапля, мозоля, пара, піна, поверхня, повінь, подушка, пустеля, рівнина, хвиля, хмара, яма, дзеркало, озеро, плесо, бризки.
3. Якмй живе або росте в воді чи на її поверхні. Вж. зі сл.: бугай (птах), павук, щур, змія, курочка, тварина, гіацинт, горіх, каштан, мак, перець, кропива, кропивка, лілія, настурція, папороть, трава, зілля, квіти, півники.
4. Який діє за допомогою води. Вж. зі сл.: годинник, двигун, млин, турбіна, колесо, зрошування, опалення, охолодження.
Водявий, водяний. Який містить у собі багато води; безбарвний: водявий (водяний) виноград, водява (водяна) картопля, водяві (водяні) очі.
Водянистий. 1. Те саме, що водявий: водяниста крига, водянисті плями, водянисті очі, водянисті літери.
вод
2. зрідка. Багатий на воду: водяниста річка.
ВОДНО - В ОДНО
Водно, присл. розм. В єдине ціле, докупи; одностайно, разом. Його дихання водно зливалось із диханням гір (М.Коцюбинський); Як двом кінцям цієї шаблі не з'єднатися водно, так і нам, товариші, більше не бачитись на сьому світі (О.Довженко); Нас вітають гармати І регочуться з нами водно (О.Олесь).
В одно, числ. з прийм. В одно щастя всім не вкачаться (прислів'я); В одно вухо впускала, а в друге випускала (Марко Вовчок).
ВОДНОЧАС, присл. У той самий час; одночасно; разом з тим. Любим-ський радів і водночас тривожився (Р.Іваничук); Буть агрономом і поетом, їй-богу, можна водночас (М.Рильський).
ВОДОГРАЙ, -ю, ор. -єм. Фонтан, а також переносно. Великий панський сад. Посередині водограй, коло його квітник (Б. Гр і н ч є н ко); Обійду усі гро -ти й альтанки, 3 водограю нап 'юся води. Розумію, чому уманчанки На побачення ходять сюди (В.Симоненко); Над Стамбулом забили в небо барвисті водограї ракет (З.Тулуб).
ВОДОМІР - ВОДОВИМІРЮВАЧ
Водомір, -а. 1. Прилад для вимірювання витрати води.
2. Жердина для вимірювання рівня води.
Водовимірювач, -а, ор. -ем. Прилад для вимірювання швидкості течії та витрати води.
водяний — водявий — водянистий див. водний.
воєнний див. військовий.
воїн див. вояк.
воїнський див. військовий.
ВОКАЛІЗ - ВОКАЛІЗМ
Вокаліз, -у. Вправа або твір для голосу, що виконується без слів.
Вокалізм, -у. Система голосних звуків певної мови.
воліти див. веліти.
ВОЛОХ - ВОЛОФ
Волох, -а. Представник середньовічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з яких пізніше сформувалися румунська і молдовська нації.
Волбф, -у. Народ у Сенегалі; мова цього народу.
волошки див. васильки.
ВбЛЬТА1. 1. Напівпрозора бавовняна тканина.
2. Мастило для електродвигунів.
ВбЛЬТА2. Засіб позначення в нотах кінцевих зворотів.
ВОЛЬТМЕТР - ВОЛЬТАМЕТР
Вольтметр, -а. Прилад для вимірювання напруги між двома точками електричного кола.
Вольтаметр, -а. Прилад для вимірювання кількості електрики за хімічною дією струму.
ВОЛЬФРАМАТ - ВОЛЬФРАМІТ
Вольфрамат, -у. Сіль вольфрамової кислоти (зустрічається у вигляді мінералів шеєліту, вольфраміту тощо).
Вольфраміт, -у. Мінерал класу вольфраматів і молібдатів; руда вольфраму.
волюта див. валюта.
ВОРОНА - ВОРОН - ҐАВА -ГАЛКА
Ворона, р. мн. -он. Хижий птах із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів, а
ВПЕ
також переносно. Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо (О.Воропай).
Ворон, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе якомога далі від осель, переважно в лісі.
Ґава. Те саме, що ворона. — Збираю новини сумлінно, щоб була з того якась користь, а не так, аби подивитись, ґав половити (М.Лазорський).
Галка. Птах родини воронових з чорним пір'ям, блискучим на спині.
