Проти... преф. Те саме, що анти...; вживається переважно для означення засобу боротьби з якимись захворюваннями, захисту від якоїсь небезпеки, загрози; стилістично нейтральний: протигангренозний, протигрипозний, протизаконний, протимінний, протиотрута, протиприродний, протиударний, протишоковий.
Іноді (найчастіше в суспільно-політичній літературі) ці префікси вживаються паралельно: антибактеріальний — протибактеріальний, антигромадський — протигромадський, антидержавний — протидержавний,
АПО
антиерозійнии — протиерозійний, антинародний — протинародний, антитіла — протитіла, антиурядовий — протиурядовий.
АНТИМОНІД - АНТИМОНІТ
Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом.
Антимоніт, -у. Мінерал — сіль сурм'янистої кислоти.
АНТИПІРЕН - АНТИПІРИН
Антипірен, -у, мн. -и, -ів. Речовина, суміш, що надає деревині, тканинам та іншим органічним матеріалам вогнетривкості.
Антипірин, -у. Протигарячковий та болезаспокійливий засіб.
АНТИЦИПАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз.
2. Передчасне настання якогось явища.
3. Заздалегідь складене уявлення про щось.
АНТРАКОЗ - АНТРАКНОЗ
Антракоз, -у. Захворювання легень, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам'яновугільного пилу.
Антракнбз, -у. Хвороба рослин, спричинювана паразитичними грибами.
...АНТРОП. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": пітекантроп, синантроп.
АНТРОПО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "людина", "людство"; пишеться разом: антропоморфний, антропострук-турний.
АНФАС, присл. Обличчям до того, хто дивиться: сфотографуватися анфас (не в анфас).
апартеїд див. расизм.
АПЕЛЯЦІЯ - ЕПІЛЯЦІЯ
Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.
Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою.
АПЕНДИКС - АПЕНДИЦИТ
Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки.
Апендицит, -у. Запалення апендикса.
АПО... Перша частина складних слів, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення; пишеться разом: апогамія, апоселеній, апофермент.
АПОГЕЙ - ПЕРИГЕЙ
Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддале-ніша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно — найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс).
Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).
апозиція див. опозиція.
АПОЛІТИЗМ - АПОЛІТИЧНІСТЬ
Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму.
Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності.
АПО
АПОЛОГ - АПОЛОГЕТ
Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.
Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій.
АПОСТРбФ - АПОСТРбФА
Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ю, п'є, п'ять, в'язати (підв'язати), в'ялити (зів'ялити), у здоров'ї, м'ясо, тім'я, В'ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб'я, торф'яний, черв'як)); б) після р: бур'ян, міжгір'я, пір 'я, матір 'ю, кур 'єр, на подвір 7 (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м'якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'явитися, об'єм, дит'ясла, мін'юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти).
У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр, кар'єра, П'ємонт, Рів 'єра, Женев 'єва, Фур 'є, ад 'ю-тант, ін'єкція, кон'юнктура (не пи-
шеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго).
Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба' (бабо), ма' (мамо), мо'(може).
Апострофа. Стилістична фігура — безпосереднє звертання до відсутньої особи, персоніфікованих явищ природи, предметів, абстрактних понять тощо. / тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну (Т.Шевченко); Кидай, брате, сад зелений, хату, Чуєш? — Зброя грозами дзвенить, Землю рідну, кревну та багату, Будемо з тобою боронить (А.Малишко); Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданськнй); Квітко з троянди!.. Згадай про мене, Як зайде сонце в листя зелене (Леся Українка).
АПРІОРІ, присл. Незалежно від досвіду, до досліду; без перевірки; попередньо: вирішити апріорі.
АПРОБУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування.
АПТЕЧНИЙ - АПТЕКАРСЬКИЙ
Аптечний. Призначений для аптеки, який належить, властивий їй: аптечний запах, аптечний посуд, аптечний склад, аптечна шафа, аптечні товари.
Аптекарський. 1. Який стосується аптекаря, належний, властивий йому: аптекарський помічник.
2. Те саме, що аптечний: аптекарський посуд, аптекарська шафа, аптекарське підприємство.
АРАБ-АРАП
Араб, -а, мн. -и, -ів. Представник великої групи народів, які населяють арабські країни Північно-Західної Азії та Північної Африки. Ладан горить на жертовнику, смоли горять запахущі, Що з полудневих країн нам посилає араб (М.Зеров).
Арап, -а, мн. -и, -ів, заст. Чорношкіра людина, негр. — От чорні люде так дійсно є. Я сам на свої очі бачив в Одесі: арапами звуться (І.Нечуй-Ле- вицький).
АРАБЕСК - АРАБЕСКА - АРАБЕСКИ
Арабеск, -у. Поза в класичному балетному танці, при якій одна нога піднята й відведена назад.
Арабеска. Жанр інструментальної п'єси з невимушеним мелодійним малюнком.
Арабески, -сок, мн. Вид орнаменту зі складним малюнком, іноді в сполученні з геометричними фігурами, написами, зображеннями людей і тварин.
арап див. араб.
АРБІТР - РЕФЕРІ
Арбітр, -а. 1. Посередник, третейський суддя тощо.
2. Суддя в спортивних змаганнях.
Рефері, невідм., ч. Суддя в спортивних змаганнях — переважно в боксі.
АРГЕНТИНА (з малої літери). Промислова риба ряду лососевих, яка водиться в північних частинах Тихого та Атлантичного океанів.
арго див. жаргон.
АРГУМЕНТУВАННЯ - АРГУМЕНТАЦІЯ
Аргументування. Наведення аргументів, доказів, обгрунтування чо-
АРК
гось: достатнє аргументування висунутих положень.
Аргументація, -ї, ор. -єю. Те саме, що й аргументування, а також сукупність аргументів: незаперечна аргументація, полемічна аргументація в творах.
АРІЄТА - АРІЙКА - АРІЙКА
Арієта. Невелика, звичайно пісенного жанру арія.
Арійка, -и, д. і м. -ці. Коротка арія.
Арійка. Жінка, що належить до арійської раси.
АРІОЗО. 1. ім., невідм., с. Невелика лірична арія вільної побудови, яка звичайно поєднується з речитативом: аріозо Вертера, майстерно виконане аріозо.
2. присл. Співуче (про характер виконання музичного або вокального твору).
АРК... Компонент назв обернених тригонометричних функцій; пишеться разом: арккосинус, арккотангенс.
АРКАН - ОРКАН
Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (3.Тулуб).
2. р. -у. Вид танцю. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів (С.Журахович).
Оркан, -у. Тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. То не осіння люта туча просунеться, то не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його головою (А.Крушельницький).
АРК
АРКУШ - ЛИСТ
Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру — переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Вживається також як одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Авторський аркуш. Одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 000 друкованих знаків. Друкований аркуш. Одиниця виміру обсягу видання, яка дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах. Облікбво-видавнйчий аркуш. Одиниця виміру друкованого видання, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу.
Лист. 1. р. -а. Тонкий шматок якогось матеріалу (зі словами паперу, паперовий майже не простежується). Вж. зі сл.: жерстяний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний.
2. р. -а. Писане повідомлення, звертання тощо.
3. р. -а. Орган живлення рослини; листок.
4. р. -у, збірн. Листя (на рослині). Він дивився у вікно й не бачив ні вікна, ні синього весняного неба, ні садка, ні зеленого свіжого листу на деревах (І.Нечуй-Левицький); З-під торішнього листу вишпиговувалася молодесенька блідо-зелена трава (Григорій Тютюнник); В нетрях дичини було, Як трави та листу (Д.Павличко).
АРОМАТИЗОВАНИЙ - АРОМАТИЧНИЙ - АРОМАТНИЙ
Ароматизований. До якого додані ароматичні речовини: ароматизова-
ний напій, ароматизоване тісто, ароматизовані компоненти.
Ароматичний. Який має приємний запах внаслідок додавання ароматизаторів; який уживається для надання аромату: ароматична есенція, ароматична рідина, ароматичні свічки, ароматичні вуглеводи, ароматичні рослини, ароматичні властивості.
Ароматний. Який має приємний запах: ароматний чай, ароматний банан, ароматна зелень.
АРПЕДЖІО, невідм., с. Послідовне виконання звуків акорду, звичайно починаючи з нижнього тону: майстерно виконане арпеджіо.
АРСЕНІД - АРСЕНІТ - АРСЕНАТ
Арсенід, -у, мн. -и, -ів. Сполука арсену з металом.
Арсеніт, -у, мн. -и, -ів. Сіль арсенітної (миш'яковистої) кислоти.
Арсенат, -у, мн. -и, -ів. Сіль арсенатної (миш'якової) кислоти.
АРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову артилерійський; пишеться разом: артдивізіон, артпідготовка.
АРТИСТ - АКТОР
Артист, -а. 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо): артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист.
2. перен. розм. Особа, яка досягла в чомусь високої майстерності. Товариству, звичайно, розвага, клас шаленіє: ну й дає цей Кульбака, от артист! (О. Гончар).
Актор, -а. 1. Професіональний виконавець ролей у театральних виставах: актор театру.
АСО
2. перен. розм. Переважно про людину, котра показує себе не такою, якою вона є насправді.
АРТР..., АРТРО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "суглоб"; пишуться разом: артралгія, артропластика.
АРТРАЛГІЯ - АРТРОЛОГІЯ
Артралгія, -ї, ор. -єю. Біль у суглобі.
Артрологія. Розділ анатомії, який вивчає будову суглобів.
артро... див. артр...
АРХАЇЧНИЙ - АРХАЇСТИЧНИЙ
Архаїчний. Який існував, був створений давно: архаїчний вислів, архаїчне обладнання.
Архаїстичний. Який стосується архаїки — наслідування прийомів, стилю митців минулих часів: архаїстичний стиль.
АРХЕ... - АРХЕО... - АРХІ...
Архе... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "початок"; пишеться разом: архегоніати.
Архео... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "стародавній"; пишеться разом: археографічний, археоптерикс.
Архі... Префікс, що означає зверхність, старшинство або найвищий ступінь чогось: архімільйонер, архіреакційний, архіскладний.
АРХІВАРІУС - АРХІВІСТ
Архіваріус, -а. Охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву: служити архіваріусом.
Архівіст, -а. Фахівець з архівної справи: відомий архівіст.
АРШЙН, -а. Давня східнослов'янська одиниця довжини (0,711 м), яка вживалася до впровадження метричної системи.
АСИМІЛЯЦІЙНИЙ - АСИМІЛЯТИВНИЙ - АСИМІЛЯТОРНИЙ - АСИМІЛЯТОРСЬКИЙ
Асиміляційний. 1. В біології — здатний засвоювати органічні речовини, пов'язаний з цим: асиміляційний апарат, асимігяційний процес, асиміляційна тканина.
2. лінгв. Який призводить до уподібнення одних звуків іншими: асиміляційний вплив наступних голосних.
Асимілятивний. Те саме, що асиміляційний 2: асимілятивні звукові зміни.
Асиміляторний. Те саме, що асиміляційний 1: асиміляторний процес, асиміляторна властивість клітини.
Асиміляторський. Пов'язаний з асиміляторством — насильницьким нав'язуванням пригнобленим національностям мови й культури панівної нації: асиміляторська політика.
АСОРТИМЕНТ - СОРТАМЕНТ - СОРТИМЕНТ
Асортимент, -у. Набір товарів або виробів різних видів і сортів; склад, співвідношення різних видів виробів у продукції підприємства, галузі виробництва або в певній групі товарів. Вж. зі сл.: будівельних матеріалів, взуття, мінеральних добрив, овочів, одягу, олійних культур, продуктів [харчування], страв, тканин, товарів; розширення асортименту виробів.
Сортамент, -у. У металургійній промисловості — склад продуктів за марками, розмірами й профілями: сортамент прокату, труби нафтового сортаменту.
Сортимент, -у. 1. Те саме, що сортамент, але у виробництві лісоматеріалів: будівельні сортименти сировини.
АСП
2. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі: сортимент однорічних бобових культур, сортимент яблуні.
АСПЕРГІЛ - АСПЕРГІЛЬОЗ
Аспергіл, -а. Рід незавершених грибів, властивих як нестатева стадія видам сумчастих грибів.
Аспергільоз, -у. Захворювання тварин (переважно птахів та бджіл) і людини, спричинюване аспергілами.
АСТЕРОЇДИ - СТЕРОЇДИ
Астероїди, -ів, мн. 1. Малі планети Сонячної системи.
2. Морські зірки, клас безхребетних тварин типу голкошкірих.
Стероїди, -ів, мн. Група органічних речовин рослинного й тваринного походження, які часто використовуються як ліки.
АСТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "зоряний"; пишеться разом: астрометричний, астронавігація.
АСТРОНІМ, -а. Вид псевдоніма — позначення прізвища автора якимсь друкарським знаком (зірочкою тощо).
АТЛАНТИКА - АТЛАНТЙДА
Атлантика, -и, д. ім. -ці. Атлантичний океан.
Атлантйда. За давньою легендою, — великий острів в Атлантиці або Середземномор'ї, який зник під водою внаслідок землетрусу.
АТО - А ТО
Ато, част. розм. Атож. — Чи ходив ти в поле? — "Ато!" (Словник Б.Грінченка).
Ато, словосп. Вживається у значенні "бо". Не розкажу против ночі, А то
ще присниться (Т.Шевченко); Ой не ходи, коте, по лавці, А то буду бити по лапці (пісня); Спить вона й чує — щось-то шепоче: а то між каміння забралося троє: птиця-бабич горбоноса, свинка морська та рибонька — золоті пера (Дніпрова Чайка).
АТОЖ - А ТО Ж - ОТОЖ Атож, част. розм. Вживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чогось. — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодо-зя неначе випадком у тітки Маври.
— "Атож! Авжеж іди!" (І.Нечуй-Ле-вицький); Огей.. оглядав все навколо, наче новоприбулий турист. Атож, він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше (О.Досвітній).
А то ж, словосп. — Демиде Кирило-вичу! — гукнув Трохим, набиваючи люльку. — А то ж нащо огріх? (Б.Грін-ченко); [Оксана:] Цебто я така красуня? [Горнов:] А то ж і ні? (М.Кро-пивницький); [Параска:] Коли вже ти мені світ розв уяжеш! І якби ж путяще що, а то ж... (М.Куліш); Молода їмость обіцяла їм, що, як хочуть, то вона їх навчить читати. — Падоньку! Ато ж як? (Б.Лепкий).
Отож, част., спол. розм. 1. Вживається для вираження зв'язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що йтиметься далі, при підведенні підсумків до сказаного (в значенні "так-от"), з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чогось, при висловленні поради, перестороги тощо, в приєднувальних конструкціях у значенні "отже". Бач, в Синопі, султане, Клубки диму в 'ють-ся? Отож твої моряки з Нахименком б'ються (П.Гулак-Артемовський);
— Отож таке кляте: доки чогось не
АФО
вкоїть, і спати не ляже (О.Гончар); — Коні у вас добрі, — отож зразу і поганяйте до Вінниці (М.Стельмах).
2. зрідка. Те саме, що атож. — Це ти, їй-право, як у воду дивишся. — "Отож..." (Григорій Тютюнник).
АТОМАРНИЙ - АТОМІСТИЧНИЙ - АТОМНИЙ
Атомарний, спец. Прикм. до атом; який існує у вигляді окремих, розсіяних атомів: атомарний склад речовини, атомарний водень.
Атомістичний. Який стосується атомізму — вчення, згідно з яким матерія складається з окремих, надзвичайно малих частинок — атомів: атомістична теорія, атомістичні уявлення.
Атомний. Прикм. до атом; пов'язаний з використанням енергії атомів: атомна вага, атомне ядро, атомна електростанція, атомна зброя.
АТОМІЗМ, -у. Вчення про переривчасту будову матерії: атомізм Епікура.
атомістичний — атомний див. атомарний.
АТОНАЛЬНИЙ - АТОНІЧНИЙ
Атональний. У музиці — позбавлений тональної організації звуків: атональна музика, атональний твір.
Атонічний. У медицині — який стосується атонії, спричиняється ослабленням тонусу м'язів скелета і внутрішніх органів: атонічна кровотеча.
АУЛ - Аї Л
Аул, -у. Селище (колись кочове, зараз осіле) в казахів, туркменів, каракалпаків; гірське селище на Північному Кавказі. Це була полонянка, захоплена Лучком вкупі з іншими дівчатами в аулі (С.Божко).
Аїл, -у. Колись селище кочового й напівкочового типу в киргизів і алтайців; у монгольських народів кочова родинна група; в Киргизстані — сільська адміністративно-територіальна одиниця.
АУРА. 1. У фізиці — випромінювання електричних хвиль від предмета у вигляді невидимого повітряного ореола навколо нього.
2. У медицині — короткочасні зорові, слухові, емоційні та ін. відчуття й переживання, що є безпосереднім симптомом епілептичного нападу. Хворі, які вживають серцевий препарат кордарон, бачать кольорову ауру навколо предметів (з журналу).
3. перен. Те, що привноситься кимось. Є люди, які неусвідомлено, поза своєю волею, первородно випромінюють негативну ауру, не за своєю виною створюючи дискомфорт навколишнім (Б.Олійник).
афект див. ефект.
афективний див. ефективний.
афективність див. ефективність.
АФЕРИСТ - АФОРЙСТ
Аферист, -а. Той, хто здійснює афери; шахрай: шлюбний аферист. Пох.: аферистка, аферйстський.
Афорйст, -а. Той, хто складає афоризми — лаконічні судження, в яких узагальнені глибокі висновки.
АФОРЙСТСЬКИЙ - АФОРИСТИЧНИЙ
Афористський. Який стосується афориста: афористські звички.
Афористичний. Який має ознаки, форму чи властивість афоризму: афористичний вислів, афористичний стиль. Пох.: афористичність {афористичність мови).
АФР
АФРИКАНЦІ - АФРИКАНЕРИ, АФРИКАНДЕРИ
Африканці, -ів, мн. (одн. африканець, -нця). Корінне населення Африки. Пох. африканський.
Африканери, африкандери, -ів, мн. {одн. африканер, африкандер, -а). Народність, що населяє Південну Африку, в основному нащадки голландських, а також французьких та німецьких колонізаторів; бури. Пох. африканерський.
АФРО-... Перша частина складних слів, що означає "який стосується Африки, африканців; пишеться через дефіс: афро-американський, афро-єв-ропейський.
АХІЛІЯ - АХОЛІЯ
Ахілія, -ї, ор. -єю. Відсутність соляної кислоти та ферментів (зокрема, пепсину) в шлунковому соку, зумовлена пригніченням діяльності залоз стінки шлунку.
Б1 (бе). Як назва літери вживається в с. р.: велике б; як назва звука вживається в ч. р.: пом'якшений б, твердий б.
б2 див. би.
БАБИНЕЦЬ, -нця. Окреме місце в церкві, де стоять жінки. Молодиці й дівчата заступили ввесь бабинець і притвор (І.Нечуй-Левицький).
БАВОВНА - БАВОВНИК
Бавовна. 1. Волокно, яке покриває насіння бавовнику, вживане для виготовлення пряжі, целюлози тощо:
Ахолія. Припинення надходження жовчі в кишечник, що спричинює жовтяницю (переважно при закупо-ренні загального жовчного протоку).
АЯКЖЕ - А ЯК ЖЕ
Аякже, част. розм. Те саме, що авжеж. — Ти, Василино, біля вуликів ходиш? — "Аякже, і бджоли мене люб-лять" (М.Стельмах); — Попоїсти в нас є що? — "Аякже, є стара варена баранина" (С.Добровольський); — Гаразд, дівчино, біжи! Та будь обережною і... розумною. Будеш?— "Буду, аякже" (ІЛе).
А як же, словосп. — Хіба я тому винна? — плаче жінка. — "А як же не винна? Одно за одного мусить одвіча-ти" (Марко Вовчок); А як же важко було працювати селянам! (С.Божко); — Ні вже, я з вами діду... А як же, діду, без вдс.?(О.Соколовський); Непокоїла його відсутність Звірятина, — захворів він, чи що? А як же тоді з відпусткою Івана Семеновича, хто ж його заступатиме? (Є.Плужник).
бавовна-сирець, виробництво бавовни, тканина з бавовни.
2. Те саме, що бавовник.
Бавовник, -у. Рослина, волокно якої іде на виготовлення пряжі, целюлози тощо: плантації бавовнику, довговолокнистий бавовник.
БАВОВНЯНИЙ - БАВОВНИКОВИЙ - БАВОВНИЦЬКИЙ
Бавовняний. Який стосується бавовни, виготовлений з бавовни; призначений для обробки й виробництва бавовни. Вж. зі сл.: зернятко, насіння,
Б
БАТ
олія, тканина, одяг, промисловість, завод, фабрика, комбінат, район, виробництво.
Бавовниковий. Який стосується бавовнику: бавовникове поле, бавовникова олія.
Бавовницький. Який стосується вирощування бавовнику, бавовництва: бавовницька база, бавовницька справа, бавовницьке господарство.
БАГАТИР - БОГАТИР
Багатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки/ (Б.Грінченко). Пох. багатирський.
Богатир, -я. Герой, надзвичайно хоробрий, мужній і сильний воїн; переносно — дужа, працьовита, відважна людина; велична споруда; могутня тварина, рослина: казковий богатир, дуб-богатир. Сагайда з 'явився в роті, як богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї (О.Гончар). Пох. богатирський.
БАГАТО, присл. У великій кількості; вживається також у значенні присудка та неозначено-кількісного числівника: багато знати, багато цікавого, жити багато. Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрано (Марко Вовчок).
При підметі, до складу якого входить слово багато, присудок, як правило, ставиться у формі однини. Перед будинком стояло багато машин (П.Панч); Людей від кулі ката багато полягло (В.Сосюра). Форма однини ставиться також при словосполученнях багато хто, багато що. Багато хто почав плакати від зворушення (О.Довженко); Багато що зійшло з кров'ю, згоріло в серці за ці роки (О.Гончар).
При підкресленні активності дії, при переліку однорідних присудків можливе вживання присудка у формі множини. Багато рук Для неї будували храм таємний (Леся Українка); Багато з вибраних на волосну службу ставали п'яницями (Ї.Нечуй-Левицький); Багато очей сумних і зляканих нетерпляче дивились на нього (А.Головко).
