Болотний - болотяний -болотистий 2 страница

АВТОРИТАРИЗМ, -у. Антидемократична система політичного правління, що звичайно спирається на диктаторський режим.

АВТОРИТАРНИЙ. Який утверджується силою влади, диктатури; який прапіе зміцнити свій авторитет: авторитарний режим, авторитарні методи керівництва, авторитарний уряд. Пох. авторитарність: авторитарність держави.

авторський див. авторизований.

АВУАРИ, -ів, мн. Вклади осіб і установ у закордонних банках, а також чеки, векселі, перекази та акредитиви, виписані в іноземній валюті.

АГА, аги, д. ім. азі, ім., ж. Безхвоста тварина родини жаб.

АГА¹, виг. Виражає здогад, згоду, подив, а також заперечення, погрозу

тощо. Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. "Ага! Це ж і є Ворскла " (І.Багряний);

— Ага! — усміхається вже Самоцвіт.

— Боїтесь.. Не треба мудрувати, от ^о/(В.Винниченко); — Ага, мовчите! Підібгали хвоста! (О.Довженко).

АГА, агй, д. ім. азі, ім., ч. Офіцерський титул в Османській імперії; в сучасній Туреччині — заможний землевласник. Нерідко хан з агами й мурзами їздив через козацький табір до гетьмана на прогулянку (О.Соколов-ський); На одній стіні висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи (Д.Мордовець).

АГІТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову агітаційний; пишеться разом: агітмасовий, агітплакат.

АГЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "нагромаджений"; пишеться разом: аглопорит, аглофабрика.

АГРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову агрономічний; пишеться разом: агробіологія, агроботанічний, агрокультура.

АГУ-АҐУ

Агу, виг. розм. 1. Вживається при відганянні птахів, перегукуванні в лісі, вночі тощо. Гиля! Гиля! Чи то не гуси, то пани, Дивися, в ірій полетіли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Т.Шевченко).

2. зрідка. Використовується в значенні "от, аж ось". Агу! Троянцям легше стало (І.Котляревський); Агу, їй стало більше волі (Г.Квітка-Основ'я-ненко).

Агу, виг. Ласкаве звертання до немовляти. — Агу, агу! — втихомирюва-

АДР

ла його мати; тільки ж дитина заревла в увесь голос. — Аґу, аґу, синочку! (А.Кримський); — Аґу!.. Аґу, Микол-ко!.. Аґу, синашу мій... Сонечко моє ясненьке! — щебетала Галя, сповиваючи свого малого сина (А.Кащенко).

АДАПТУВАТИ - АДОПТУВАТИ

Адаптувати, -ую, -уєш, недок. і док. Пристосовувати; полегшувати: адаптувати органи чуття, адаптувати текст для вивчення. Пох.: адаптація, адаптивний, адаптуватися.

Адоптувати, недок. і док. Усиновляти: адоптувати хлопчика. Пох.: адоптація, адоптивний, адоптований, адоптуватися.

АДЕНДУМ, -у. Додаток до договору, що змінює або доповнює ті або інші його умови.

АДЕНІН - АДЕНІТ

Аденін, -у. Пуринова основа, яка міститься в усіх живих організмах, у складі нуклеїнових кислот тощо. Пох. аденіновий.

Аденіт, -у. Запалення лімфатичних вузлів. Пох. аденітовий.

АДЙГЕ - АДИГЕЙЦІ - АДЙГИ

Адйге, невідм., ч. і мн. Самоназва адигейців.

Адигейці, -ів, мн. Народ, основне населення Адигеї. Пох.: адигейка, адигейський.

Адйги, -ів, мн. Загальна назва споріднених за походженням середньовічних племен Північного Кавказу (кабардинців, адигейців, черкесів).

АДМІНІСТРАТИВНИЙ - АДМІНІСТРАТОРСЬКИЙ

Адміністративний. 1. Який стосується адміністрації як керівного орга-

ну держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення.

2. Те саме, що й адміністраторський: адміністративні здібності, адміністративне захоплення (іронічно).

Адміністраторський. Який стосується адміністратора, адміністраторів, властивий їм: адміністраторські нахили.

адоптувати див. адаптувати.

АДРЕСА - АДРЕС

Адреса, -и. Позначення місця проживання когось, місцезнаходження чогось. У словосп.: на мою (його, вашу) адресу; помилитися адресою, мешкати (проживати) за (під) якою адресою. Пох. адресний (адресна допомога).

Адрес, -а. Письмове, переважно ювілейне вітання особи, установи: вітальний адрес, адрес від співробітників, адрес з нагоди шістдесятиріччя. Пох. адресний (адресне вітання).

АДРЕСАТ - АДРЕСАНТ

Адресат, -а. Одержувач листа, телеграми тощо. Поштарка запакувала картину, і він написав адресу та прізвище адресата (Ю.Мушкетик).

Адресант, -а. Відправник листа, телеграми тощо. Здивований, він починає читати адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата — Франко, прізвище адресанта — так само Франко (П.Колесник).

АДРЕСУВАТИ - АДРЕСУВАТИСЯ

Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на

АДС

ближні і дальні кордони Я адресую листи (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов).

2. (до кого, кому) перен. Спрямовувати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський).

Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чогось. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П.Панч).

2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресувалися головному інженерові (Ю.Шов- копляс).

АДСОРБЕНТ - АДСОРБЕР

Адсорбент, -у. Речовина, здатна адсорбувати.

Адсорбер, -а. Пристрій, в якому здійснюють адсорбцію. Пор. абсорбувати.

адсорбувати див. абсорбувати.

АЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "авіаційний", "повітряний"; пишеться разом: аеровисотний, аеровізуальний, аерокліматологія, аеротерапія.

АЕРОБІОЗ - АЕРОБІОС

Аеробіоз, -у. Життя при наявності вільного кисню, властиве більшості організмів.

Аеробіос, -у. Сукупність наземних організмів, тіло яких оточене повітрям.

АЕРОДРОМ - АЕРОПбРТ

Аеродром, -у. Комплекс споруд і технічних засобів, призначений для зльоту, посадки, стоянки й обслуговування літаків, вертольотів та планерів: військовий аеродром. Пох. аеродромний.

Аеропорт, -у. Велика станція з аеродромом, обладнаним для забезпе-

чення регулярних польотів транспортної авіації; повітряний порт. Пох.: аеропортбвйй, аеропбртівський.

АЖІОТАЖ - АЖИТАЦІЯ

Ажіотаж, -у, ор. -ем. Спекулятивна гарячка на біржах і ринках; штучно викликане збудження, хвилювання. [Бережний:] Запишіть. В питанні про вченого секретаря не припускати склоки й непотрібного ажіотажу (І.Ми- китенко).

Ажитація, -ї, ор. -єю, заст. Збуджений стан, хвилювання. В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю.Смолич).

АЗАРТ - АЗАРТНІСТЬ

Азарт, -у. Сильне захоплення, гарячковість; запал: працювати з азартом, охоплений азартом, приводити в азарт, спортивний азарт.

Азартність, -ності, ор. -ністю. Властивість азартного; захопленість, гарячковість: азартність футболістів, азартність суперечок, дух азартності.

АЗБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову азбестовий; пишеться разом: азбометалевий, азбошифер.

АЗБУКА - АБЕТКА - АЛФАВІТ

Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно — основні, найпростіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов'янська азбука, азбука математики, оволодівати азбукою, вчити (вивчати) азбуку.

2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: — А до школи, пане дяче, азбуки читати! (П.Чубин- ський).

Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов 'янська абетка. Наташа

АКТ

подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб).

Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт.

АЗБУЧНИЙ - АБЕТКбВИЙ -АЛФАВІТНИЙ. У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) порядок, в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покажчик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука.

аїл див. аул.

АКАДЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову академічний; пишеться разом: академмістечко, академвідпустка.

АКВА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "водний"; пишеться разом: акваплан, акватехніка.

АКВІЗИТОР, -а. Агент транспортних або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів чи нових договорів страхувань.

АКбРДОВИЙ - АКбРДНИЙ

Акордовий. Який стосується гармонійного поєднання музичних звуків: акордовий склад, акордовий супровід, акордова музика.

Акордний. 1. Який виконується, виготовляється за угодою: акордний наряд, акордна оплата праці, акордна робота, акордна розцінка.

2. зрідка. Те саме, що акордовий.

АКСЕЛЕРАТ, -а. Дитина, підліток, які виділяються прискореним фізичним, фізіологічним і психічним розвитком.

2 — 4-2287

АКТ, -у. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закінчена частина (дія) театральної вистави. Зав 'ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л.Дмитерко).

2. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення; офіційний документ, запис про якийсь факт. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть (Григорій Тютюнник).

АКТИВАЦІЯ - АКТИВІЗАЦІЯ

Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організму: активація вугілля, ферментна активація, рівень активації, активація молекул.

Активізація. Спонукання когось, чогось до діяльності, активніших дій; більший вияв чогось: активізація громадського життя, активізація навчального процесу, активізація світла, творча активізація.

АКТИВІЗУВАТИ - АКТИВУВАТИ

Активізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось: активізувати дослідження, активізувати зусилля, активізувати діяльність організму (серця), активізувати життєдіяльні ферменти. Пох.: активізація, активізований (активізований навчальний процес), активізуватися.

Активувати, недок. і док. Збільшувати нагромадження енергії в організмі або речовині, посилювати діяльний стан: активувати молекули, активувати ріст організму, активувати

АКТ

фізіологічні функції людини. Пох.: активатор, активація, активований (активоване вугілля).

АКТИНО... Перша частина складних слів, що означає відношення до променистої енергії, випромінювання; пишеться разом: актинобацильоз, актинометрія.

актор див. артист.

АКУМУЛЯЦІЯ, АКУМУЛЮВАННЯ - КУМУЛЯЦІЯ

Акумуляція, -ї, ор. -єю, акумулювання. Збирання, нагромадження, зосередження чогось: акумуляція алювію, акумуляція енергії [вітру], акумуляція речовини.

Кумуляція. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут тощо) внаслідок тривалого вживання їх; зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території — в одному будинку, порту, складі тощо; концентрація енергії спрямованого вибуху: кумуляція дії снодійних, кумуляція сонячного проміння.

акцент див. вимова.

АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ - АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ

Акцентологічний. Який стосується акцентології — розділу мовознавства про наголошування: акцентологічна характеристика, акцентологічне дослідження, акцентологічний словник.

Акцентуаційний. Який стосується акцентування — наголошування: акцентуаційна модель.

АКЦЕПТАНТ, -а. Особа, яка зобов'язалася сплатити за пред'явленим рахунком.

АКЦЕСІЙНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ

Акцесійний: акцесійний договір —

договір, яким держава приєднується до раніше укладеного договору між іншими державами.

Акцесорний: акцесорний договір — додатковий договір, який існує лише у зв'язку з іншим (головним) договором (також акцесорне зобов'язання).

Акцесорний: акцесорні мінерали — мінерали, що становлять кількісно незначну, але якісно дуже характерну складову частину гірських порід (апатит, монацит, циркон тощо).

АКЦИДЕНЦІЯ, -ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

АКЦИЗ, -у. Основний вид непрямих податків, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні й транспортні послуги. Пох. акцизний.

АКЦІОНЕРНИЙ - АКЦІОНЕРСЬКИЙ

Акціонерний. Який стосується акцій, заснований на акціях: акціонерний банк, акціонерна компанія, акціонерне товариство, акціонерна власність.

Акціонерський. Який належить акціонерові, властивий акціонерам: акціонерські внески.

АЛАБАСТР, -а. Старогрецька посудина для олії.

АЛГбЛ, -у. Назва кількох алгоритмічних мов і створених на їхній основі мов програмування для числових обчислювальних машин.

АЛЕВРИТ - АЛЕВРОЛІТ

Алеврит, -у, мн. -и, -ів. Дрібнозерниста осадова гірська порода (проміжна між глинами та піском). Пох. алевритовий.

АЛЬ

Алевроліт, -у, мн. -и, -ів. Уламкова гірська порода, зцементований алеврит. Пох. алевролітовий.

АЛЕГРЕТО - АЛЕГРО

Алегрето. 1. присл. Помірно швидко (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

Алегро. 1. присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору): виконати алегро.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі: сонатне алегро.

АЛЕЙКІЯ - АЛЕЙКЕМІЯ

Алейкія, -ї, ор. -єю. Захворювання, що характеризується порушенням функції кровотворення (зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів).

Алейкемія. Пухлинне захворювання кровотвірної системи; лейкоз.

Александрія див. Олександрія.

алігатор див. крокодил.

АЛІТЕРАЦІЯ - АЛЬТЕРАЦІЯ

Алітерація, -ї, ор. -єю. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приголосними звуками. Вітер в гаї не гуляє — Вночі спочиває, Прокинеться — тихесенько В осоки питає: "Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?"— тихесенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє (Т.Шевченко).

Альтерація. У музиці — підвищення або зниження тону на півтон або тон.

АЛКОГОЛІЗМ - АЛКОГОЛІЗ

Алкоголізм, -у. Захворювання, що спричиняється систематичним уживанням алкогольних напоїв.

Алкоголіз, -у. Обмінний розклад речовин при взаємодії зі спиртом.

АЛМАЗ - ДІАМАНТ, БРИЛЬЯНТ

Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту.

2. р. -а. Окремий коштовний камінь; осколок цього каменя, що вживається для різання скла чи інших технічних потреб.

Діамант, -а, також брильянт, -а. Відшліфований і гранований алмаз. [Францишка (бере персня й милується з блиску діаманта):] Яка чудова гра! (І. Кочерга); Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти (М.Коцюбинський).

АЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "інший", "сторонній", "чужорідний"; пишеться разом: аломорфоз, алопластика.

алфавіт див. азбука.

алфавітний див. азбучний.

АЛЬПАКА - АЛЬПАК

Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопит-на тварина родини верблюдових з цінним хутром.

Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.

альтерація див. алітерація.

АЛЬФА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв'язок з альфа-частинками; пишеться через дефіс: альфа-залізо, аль-фа-розпад (але альфаметр).

АЛЮ

алювій див. елювій.

алюзія див. ілюзія.

АЛЮМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову алюмінієвий; пишеться разом: алюмокалієвий, алюмосилікат.

АМІЛАЗА - АМІЛОЗА

Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин.

Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю.

АМІЛАН - АМІЛЕН

Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий.

Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких використовують як мастила, компоненти поліграфічних фарб тощо. Пох. аміле-новий.

амілоза див. амілаза.

АМІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амі-нофенол.

АМОНІТ - АМОНІЙ

Амоніт, -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск.

Амоніт, -у. Вибухова суміш.

Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній.

ампір див. вампір.

АМУР, -а (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру.

АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ

Амфібол, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів, що становить

кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів).

Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок.

АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія.

АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙНИЙ

Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогічне дослідження, аналогічні слова, аналогічні факти.

Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод.

АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (кому, чому).

АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬКИЙ

Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархічний ухил, анархічний вчинок.

Анархістський. Належний анархістові, анархістам, властивий їм: анархістський гурток, анархістська організація, анархістський настрій, анархістський погляд.

АНГІДРИД - АНГІДРИТ

Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту.

Ангідрит, -у. Мінерал — безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору.

АНІ

АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до судинної системи; пишеться разом: ангіокардіографія, ангіоневроз.

англійсько-... див. англо-...

АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосується англіканства — протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик.

АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Англія, -ї, ор. -єю. Адміністративно-політична частина Великої Британії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії.

Британія. Одна з давніх назв сучасної території Англії, Шотландії та Уельсу.

Велика Британія. Держава в Західній Європі на Британських островах.

АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГЛІЙСЬКО-...

Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: англо-бурський, англо-нор-манський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: англоканадець, англомовний, англосаксонський.

Англійсько-... Те саме, що англо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: англійсько-шотландське узбережжя.

АНДАНТЕ - АНДАНТИНО

Анданте. 1. присл. Помірно повільно, плавно (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ

Андезин, -у. Мінерал класу силікатів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів.

Андезит, -у. Гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо.

...АНДРІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліандрія, протерандрія.

АНДРО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеться разом: андроген, андрокефалізм.

АНЕМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемоклінограф, анемометр.

АНІ - А НІ

Ані, спол., наст. Варіант ні, вживаний для підсилення. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ — а так собі організм (О.Кобилянська); Ніде ані однісінького вогника (Г.Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивнути, ані рукою махнути, лише дивилися

АНІ

широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні.

А ні, спол. з наст. Уродися — вдайся, а ні, то скапарайся (М.Номис); "Зима ось-ось потисне, — подумала вона, — а ні я, ні Остап не маємо ним загорнутись, треба заробляти" (М.Коцюбинський).

АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ

Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднаковість властивостей або кількості повторюваних частин організму, клітини.

Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей.

АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ

Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність кисню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі.

Аноксемія. Відсутність кисню в крові.

АНОНС, -у. Попереднє оголошення про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бенефіс артистки.

АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ

Анортит, -у. Мінерал групи польових шпатів.

Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу.

АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку — відсутність яєчок у людини й тварин.

АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ

Анотація, -ї, ор. -єю (на що, ного, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки.

Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, ша-

хах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація.

2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михай-ликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (3.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М.Слабошпи-цький).

АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА

Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів з островами.

Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики.

АНТИ... - ПРОТИ...

Анти... преф. Означає протилежність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам — відтінку несхвалення, зневажливості: антиалкогольний, антибіотики, антивоєнний, антиінфекційний, антиісторичний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній.