Болотний - болотяний -болотистий 2 страница

АВТОРИТАРИЗМ, -у. Антидемо­кратична система політичного прав­ління, що звичайно спирається на диктаторський режим.

АВТОРИТАРНИЙ. Який утвер­джується силою влади, диктатури; який прапіе зміцнити свій авторитет: авторитарний режим, авторитарні методи керівництва, авторитарний уряд. Пох. авторитарність: авторита­рність держави.

авторський див. авторизований.

АВУАРИ, -ів, мн. Вклади осіб і установ у закордонних банках, а та­кож чеки, векселі, перекази та акре­дитиви, виписані в іноземній валюті.

АГА, аги, д. ім. азі, ім., ж. Безхвос­та тварина родини жаб.

АГА¹, виг. Виражає здогад, згоду, подив, а також заперечення, погрозу

тощо. Пройшовши трохи ще в тім са­мім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. "Ага! Це ж і є Ворскла " (І.Багряний);

— Ага! — усміхається вже Самоцвіт.

— Боїтесь.. Не треба мудрувати, от ^о/(В.Винниченко); — Ага, мовчите! Підібгали хвоста! (О.Довженко).

АГА, агй, д. ім. азі, ім., ч. Офіцер­ський титул в Османській імперії; в сучасній Туреччині — заможний зем­левласник. Нерідко хан з агами й мур­зами їздив через козацький табір до гетьмана на прогулянку (О.Соколов-ський); На одній стіні висіли військові добутки: то дорогий турецький запояс­ник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи (Д.Мордовець).

АГІТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову агітаційний; пишеться разом: агітмасовий, агіт­плакат.

АГЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "нагро­маджений"; пишеться разом: аглопо­рит, аглофабрика.

АГРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову агрономіч­ний; пишеться разом: агробіологія, аг­роботанічний, агрокультура.

АГУ-АҐУ

Агу, виг. розм. 1. Вживається при відганянні птахів, перегукуванні в лісі, вночі тощо. Гиля! Гиля! Чи то не гуси, то пани, Дивися, в ірій полеті­ли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Т.Шевченко).

2. зрідка. Використовується в зна­ченні "от, аж ось". Агу! Троянцям лег­ше стало (І.Котляревський); Агу, їй стало більше волі (Г.Квітка-Основ'я-ненко).

Агу, виг. Ласкаве звертання до не­мовляти. — Агу, агу! — втихомирюва-

АДР

ла його мати; тільки ж дитина зарев­ла в увесь голос. — Аґу, аґу, синочку! (А.Кримський); — Аґу!.. Аґу, Микол-ко!.. Аґу, синашу мій... Сонечко моє яс­неньке! — щебетала Галя, сповиваючи свого малого сина (А.Кащенко).

АДАПТУВАТИ - АДОПТУВАТИ

Адаптувати, -ую, -уєш, недок. і док. Пристосовувати; полегшувати: адап­тувати органи чуття, адаптувати текст для вивчення. Пох.: адаптація, адаптивний, адаптуватися.

Адоптувати, недок. і док. Усиновля­ти: адоптувати хлопчика. Пох.: адоп­тація, адоптивний, адоптований, адоп­туватися.

АДЕНДУМ, -у. Додаток до дого­вору, що змінює або доповнює ті або інші його умови.

АДЕНІН - АДЕНІТ

Аденін, -у. Пуринова основа, яка міститься в усіх живих організмах, у складі нуклеїнових кислот тощо. Пох. аденіновий.

Аденіт, -у. Запалення лімфатичних вузлів. Пох. аденітовий.

АДЙГЕ - АДИГЕЙЦІ - АДЙГИ

Адйге, невідм., ч. і мн. Самоназва адигейців.

Адигейці, -ів, мн. Народ, основне населення Адигеї. Пох.: адигейка, адигейський.

Адйги, -ів, мн. Загальна назва спо­ріднених за походженням середньо­вічних племен Північного Кавказу (кабардинців, адигейців, черкесів).

АДМІНІСТРАТИВНИЙ - АД­МІНІСТРАТОРСЬКИЙ

Адміністративний. 1. Який стосу­ється адміністрації як керівного орга-

ну держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адмініст­ративна відповідальність, адміністра­тивне правопорушення.

2. Те саме, що й адміністраторсь­кий: адміністративні здібності, ад­міністративне захоплення (іронічно).

Адміністраторський. Який стосу­ється адміністратора, адміністрато­рів, властивий їм: адміністраторські нахили.

адоптувати див. адаптувати.

АДРЕСА - АДРЕС

Адреса, -и. Позначення місця про­живання когось, місцезнаходження чогось. У словосп.: на мою (його, ва­шу) адресу; помилитися адресою, меш­кати (проживати) за (під) якою адре­сою. Пох. адресний (адресна допомога).

Адрес, -а. Письмове, переважно ювілейне вітання особи, установи: вітальний адрес, адрес від співробітни­ків, адрес з нагоди шістдесятиріччя. Пох. адресний (адресне вітання).

АДРЕСАТ - АДРЕСАНТ

Адресат, -а. Одержувач листа, те­леграми тощо. Поштарка запакувала картину, і він написав адресу та прізвище адресата (Ю.Мушкетик).

Адресант, -а. Відправник листа, те­леграми тощо. Здивований, він почи­нає читати адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата — Франко, прізви­ще адресанта — так само Франко (П.Колесник).

АДРЕСУВАТИ - АДРЕСУВА­ТИСЯ

Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на

АДС

ближні і дальні кордони Я адресую лис­ти (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов).

2. (до кого, кому) перен. Спрямову­вати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський).

Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чо­гось. Васька, до якого адресувався бри­гадир, щось вигукнув (П.Панч).

2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресу­валися головному інженерові (Ю.Шов- копляс).

АДСОРБЕНТ - АДСОРБЕР

Адсорбент, -у. Речовина, здатна ад­сорбувати.

Адсорбер, -а. Пристрій, в якому здійснюють адсорбцію. Пор. абсор­бувати.

адсорбувати див. абсорбувати.

АЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "авіа­ційний", "повітряний"; пишеться ра­зом: аеровисотний, аеровізуальний, аеро­кліматологія, аеротерапія.

АЕРОБІОЗ - АЕРОБІОС

Аеробіоз, -у. Життя при наявності вільного кисню, властиве більшості організмів.

Аеробіос, -у. Сукупність наземних організмів, тіло яких оточене повіт­рям.

АЕРОДРОМ - АЕРОПбРТ

Аеродром, -у. Комплекс споруд і технічних засобів, призначений для зльоту, посадки, стоянки й обслуго­вування літаків, вертольотів та плане­рів: військовий аеродром. Пох. аеро­дромний.

Аеропорт, -у. Велика станція з аеро­дромом, обладнаним для забезпе-

чення регулярних польотів транспорт­ної авіації; повітряний порт. Пох.: аеропортбвйй, аеропбртівський.

АЖІОТАЖ - АЖИТАЦІЯ

Ажіотаж, -у, ор. -ем. Спекулятивна гарячка на біржах і ринках; штучно викликане збудження, хвилювання. [Бережний:] Запишіть. В питанні про вченого секретаря не припускати скло­ки й непотрібного ажіотажу (І.Ми- китенко).

Ажитація, -ї, ор. -єю, заст. Збудже­ний стан, хвилювання. В ажитації він замахав руками й порозкидав папе­ри (Ю.Смолич).

АЗАРТ - АЗАРТНІСТЬ

Азарт, -у. Сильне захоплення, га­рячковість; запал: працювати з азар­том, охоплений азартом, приводити в азарт, спортивний азарт.

Азартність, -ності, ор. -ністю. Вла­стивість азартного; захопленість, га­рячковість: азартність футболістів, азартність суперечок, дух азартності.

АЗБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову азбестовий; пишеться разом: азбометалевий, азбо­шифер.

АЗБУКА - АБЕТКА - АЛФАВІТ

Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно — основні, най­простіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов'янська азбука, аз­бука математики, оволодівати азбу­кою, вчити (вивчати) азбуку.

2. Книжка для початкового нав­чання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: — А до школи, па­не дяче, азбуки читати! (П.Чубин- ський).

Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов 'янська абетка. Наташа

АКТ

подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб).

Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт.

АЗБУЧНИЙ - АБЕТКбВИЙ -АЛФАВІТНИЙ. У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) по­рядок, в абетковому (азбучному, алфа­вітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покаж­чик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука.

аїл див. аул.

АКАДЕМ... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову акаде­мічний; пишеться разом: академміс­течко, академвідпустка.

АКВА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вод­ний"; пишеться разом: акваплан, ак­ватехніка.

АКВІЗИТОР, -а. Агент транспорт­них або страхових організацій, в обо­в'язки якого входить залучення но­вих вантажів чи нових договорів стра­хувань.

АКбРДОВИЙ - АКбРДНИЙ

Акордовий. Який стосується гар­монійного поєднання музичних зву­ків: акордовий склад, акордовий супро­від, акордова музика.

Акордний. 1. Який виконується, виготовляється за угодою: акордний наряд, акордна оплата праці, акордна робота, акордна розцінка.

2. зрідка. Те саме, що акордовий.

АКСЕЛЕРАТ, -а. Дитина, підліток, які виділяються прискореним фізич­ним, фізіологічним і психічним роз­витком.

2 — 4-2287

АКТ, -у. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закін­чена частина (дія) театральної виста­ви. Зав 'ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою си­лою, як у цей вечір (Л.Дмитерко).

2. Писаний указ, грамота, поста­нова державного, суспільного зна­чення; офіційний документ, запис про якийсь факт. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті, склав ак­та і поїхав геть (Григорій Тютюн­ник).

АКТИВАЦІЯ - АКТИВІЗАЦІЯ

Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організ­му: активація вугілля, ферментна ак­тивація, рівень активації, активація молекул.

Активізація. Спонукання когось, чогось до діяльності, активніших дій; більший вияв чогось: активізація гро­мадського життя, активізація нав­чального процесу, активізація світла, творча активізація.

АКТИВІЗУВАТИ - АКТИВУВА­ТИ

Активізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось: активізувати дослі­дження, активізувати зусилля, акти­візувати діяльність організму (серця), активізувати життєдіяльні фермен­ти. Пох.: активізація, активізований (активізований навчальний процес), активізуватися.

Активувати, недок. і док. Збільшу­вати нагромадження енергії в орга­нізмі або речовині, посилювати діяль­ний стан: активувати молекули, ак­тивувати ріст організму, активувати

АКТ

фізіологічні функції людини. Пох.: ак­тиватор, активація, активований (ак­тивоване вугілля).

АКТИНО... Перша частина склад­них слів, що означає відношення до променистої енергії, випромінюван­ня; пишеться разом: актинобацильоз, актинометрія.

актор див. артист.

АКУМУЛЯЦІЯ, АКУМУЛЮВАН­НЯ - КУМУЛЯЦІЯ

Акумуляція, -ї, ор. -єю, акумулю­вання. Збирання, нагромадження, зо­середження чогось: акумуляція алю­вію, акумуляція енергії [вітру], акуму­ляція речовини.

Кумуляція. Нагромадження в орга­нізмі людини і тварини різних речо­вин (ліків, отрут тощо) внаслідок тривалого вживання їх; зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території — в одному будинку, порту, складі тощо; концентрація енергії спрямованого вибуху: кумуляція дії сно­дійних, кумуляція сонячного проміння.

акцент див. вимова.

АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ - АК­ЦЕНТУАЦІЙНИЙ

Акцентологічний. Який стосується акцентології — розділу мовознавства про наголошування: акцентологічна характеристика, акцентологічне до­слідження, акцентологічний словник.

Акцентуаційний. Який стосується акцентування — наголошування: ак­центуаційна модель.

АКЦЕПТАНТ, -а. Особа, яка зобо­в'язалася сплатити за пред'явленим рахунком.

АКЦЕСІЙНИЙ - АКЦЕСОР­НИЙ - АКЦЕСОРНИЙ

Акцесійний: акцесійний договір —

договір, яким держава приєднується до раніше укладеного договору між іншими державами.

Акцесорний: акцесорний договір — додатковий договір, який існує лише у зв'язку з іншим (головним) догово­ром (також акцесорне зобов'язання).

Акцесорний: акцесорні мінерали — мінерали, що становлять кількісно незначну, але якісно дуже характерну складову частину гірських порід (апа­тит, монацит, циркон тощо).

АКЦИДЕНЦІЯ, -ї, ор. -єю. Випад­кова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

АКЦИЗ, -у. Основний вид непря­мих податків, здебільшого на предме­ти широкого вжитку, комунальні й транспортні послуги. Пох. акцизний.

АКЦІОНЕРНИЙ - АКЦІОНЕР­СЬКИЙ

Акціонерний. Який стосується ак­цій, заснований на акціях: акціонер­ний банк, акціонерна компанія, акціо­нерне товариство, акціонерна влас­ність.

Акціонерський. Який належить ак­ціонерові, властивий акціонерам: ак­ціонерські внески.

АЛАБАСТР, -а. Старогрецька по­судина для олії.

АЛГбЛ, -у. Назва кількох алгорит­мічних мов і створених на їхній осно­ві мов програмування для числових обчислювальних машин.

АЛЕВРИТ - АЛЕВРОЛІТ

Алеврит, -у, мн. -и, -ів. Дрібнозер­ниста осадова гірська порода (про­міжна між глинами та піском). Пох. алевритовий.

АЛЬ

Алевроліт, -у, мн. -и, -ів. Уламкова гірська порода, зцементований алев­рит. Пох. алевролітовий.

АЛЕГРЕТО - АЛЕГРО

Алегрето. 1. присл. Помірно швид­ко (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

Алегро. 1. присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного тво­ру): виконати алегро.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі: сонатне алегро.

АЛЕЙКІЯ - АЛЕЙКЕМІЯ

Алейкія, -ї, ор. -єю. Захворювання, що характеризується порушенням функції кровотворення (зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів).

Алейкемія. Пухлинне захворюван­ня кровотвірної системи; лейкоз.

Александрія див. Олександрія.

алігатор див. крокодил.

АЛІТЕРАЦІЯ - АЛЬТЕРАЦІЯ

Алітерація, -ї, ор. -єю. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приго­лосними звуками. Вітер в гаї не гу­ляє — Вночі спочиває, Прокинеться — тихесенько В осоки питає: "Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?"— тихе­сенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє (Т.Шев­ченко).

Альтерація. У музиці — підвищен­ня або зниження тону на півтон або тон.

2*

АЛКОГОЛІЗМ - АЛКОГОЛІЗ

Алкоголізм, -у. Захворювання, що спричиняється систематичним ужи­ванням алкогольних напоїв.

Алкоголіз, -у. Обмінний розклад речовин при взаємодії зі спиртом.

АЛМАЗ - ДІАМАНТ, БРИЛЬ­ЯНТ

Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блис­ком і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець іс­нує в природі у вигляді алмазу та гра­фіту.

2. р. -а. Окремий коштовний ка­мінь; осколок цього каменя, що вжи­вається для різання скла чи інших технічних потреб.

Діамант, -а, також брильянт, -а. Відшліфований і гранований алмаз. [Францишка (бере персня й милується з блиску діаманта):] Яка чудова гра! (І. Кочерга); Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти (М.Коцюбинський).

АЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "інший", "сторонній", "чужорідний"; пишеться разом: аломорфоз, алопластика.

алфавіт див. азбука.

алфавітний див. азбучний.

АЛЬПАКА - АЛЬПАК

Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопит-на тварина родини верблюдових з цін­ним хутром.

Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.

альтерація див. алітерація.

АЛЬФА-... Перша частина склад­них слів, що означає стан речовини або зв'язок з альфа-частинками; пи­шеться через дефіс: альфа-залізо, аль-фа-розпад (але альфаметр).

АЛЮ

алювій див. елювій.

алюзія див. ілюзія.

АЛЮМО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову алю­мінієвий; пишеться разом: алюмока­лієвий, алюмосилікат.

АМІЛАЗА - АМІЛОЗА

Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин.

Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю.

АМІЛАН - АМІЛЕН

Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий.

Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких викорис­товують як мастила, компоненти по­ліграфічних фарб тощо. Пох. аміле-новий.

амілоза див. амілаза.

АМІНО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амі-нофенол.

АМОНІТ - АМОНІЙ

Амоніт, -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск.

Амоніт, -у. Вибухова суміш.

Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука ато­мів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко засто­совуваних у техніці та сільському гос­подарстві: вуглекислий амоній, сірча­нокислий амоній.

ампір див. вампір.

АМУР, -а (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Ки­таю й басейні Амуру.

АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ

Амфібол, -у. Породотвірний міне­рал класу силікатів, що становить

кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів).

Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок.

АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія.

АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙ­НИЙ

Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чо­гось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогіч­не дослідження, аналогічні слова, ана­логічні факти.

Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод.

АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подіб­ність, схожість у чомусь між предме­тами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (ко­му, чому).

АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬ­КИЙ

Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархіч­ний ухил, анархічний вчинок.

Анархістський. Належний анархіс­тові, анархістам, властивий їм: анар­хістський гурток, анархістська орга­нізація, анархістський настрій, анар­хістський погляд.

АНГІДРИД - АНГІДРИТ

Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою ки­слоту.

Ангідрит, -у. Мінерал — безводний сірчанокислий кальцій білого, сірува­того або блакитного кольору.

АНІ

АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до су­динної системи; пишеться разом: ан­гіокардіографія, ангіоневроз.

англійсько-... див. англо-...

АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосу­ється англіканства — протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик.

АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИ­КА БРИТАНІЯ

Англія, -ї, ор. -єю. Адміністратив­но-політична частина Великої Брита­нії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії.

Британія. Одна з давніх назв сучас­ної території Англії, Шотландії та Уе­льсу.

Велика Британія. Держава в Захід­ній Європі на Британських остро­вах.

АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГ­ЛІЙСЬКО-...

Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який сто­сується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться че­рез дефіс: англо-бурський, англо-нор-манський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пише­ться разом: англоканадець, англомов­ний, англосаксонський.

Англійсько-... Те саме, що анг­ло-..., але коло вживання вужче; пи­шеться через дефіс: англійсько-шот­ландське узбережжя.

АНДАНТЕ - АНДАНТИНО

Анданте. 1. присл. Помірно повіль­но, плавно (про темп виконання му­зичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.

АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ

Андезин, -у. Мінерал класу силіка­тів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів.

Андезит, -у. Гірська порода тем­но-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо.

...АНДРІЯ. Кінцева частина склад­них слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліанд­рія, протерандрія.

АНДРО... Перша частина склад­них слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеть­ся разом: андроген, андрокефалізм.

АНЕМО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемокліно­граф, анемометр.

АНІ - А НІ

Ані, спол., наст. Варіант ні, вжива­ний для підсилення. Ані півня, ні соба­ки: Тілько із-за гаю Десь далеко сірома­нці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ — а так собі ор­ганізм (О.Кобилянська); Ніде ані од­нісінького вогника (Г.Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивну­ти, ані рукою махнути, лише дивилися

АНІ

широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні.

А ні, спол. з наст. Уродися — вдайся, а ні, то скапарайся (М.Номис); "Зима ось-ось потисне, — подумала вона, — а ні я, ні Остап не маємо ним загорну­тись, треба заробляти" (М.Коцю­бинський).

АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ

Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднако­вість властивостей або кількості по­вторюваних частин організму, клі­тини.

Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей.

АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ

Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність ки­сню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі.

Аноксемія. Відсутність кисню в крові.

АНОНС, -у. Попереднє оголошен­ня про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бене­фіс артистки.

АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ

Анортит, -у. Мінерал групи польо­вих шпатів.

Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу.

АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку — відсутність яєчок у людини й тварин.

АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ

Анотація, -ї, ор. -єю (на що, ного, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книж­ки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (вида­них творів), анотація про (на) опуб­ліковані книжки.

Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, ша-

хах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація.

2. перен. розм. Настанова, повчан­ня із засудженням чиєїсь поведін­ки, вчинків, промахів і т. ін. Михай-ликові довелося вислухати довгу й ну­дну нотацію за задерикуватість та пиху (3.Тулуб); Образився, думає Ма­рія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М.Слабошпи-цький).

АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА

Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі части­ни Тихого, Атлантичного та Індійсь­кого океанів з островами.

Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики.

АНТИ... - ПРОТИ...

Анти... преф. Означає протилеж­ність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам — від­тінку несхвалення, зневажливості: ан­тиалкогольний, антибіотики, антиво­єнний, антиінфекційний, антиісторич­ний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній.