Болотний - болотяний -болотистий 4 страница

БАГАТО... Перша частина склад­них слів, що відповідає значенню "у великій кількості"; пишеться разом: багатомовний, багатопрофільний, ба­гатогранник.

БАГАТТЯ, р. мн. -ать. Переважно те саме, що вогнище (запалена купа дров, віття тощо). На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище, картоплю печуть (Г.Хоткевич); Відпочивають донці пе­ред походом: хто спить просто неба, хто гріється біля багаття (Р.Іва-ничук).

БАГОР - БАГЕР

Багор, -гра. Тичка з металевим віс­трям і гаком.

Багер, -гера. Екскаватор для видобування торфу.

БАГРЯНИТИ - БАГРОВІТИ, БАГРЯНІТИ - БАГРЯНИТИСЯ -БАГРЯНІТИСЯ

Багрянити, перех. Робити щось гус­то-червоним, багровим. Позирає [Іван] на сонце, що вже схиляється до обрію, багрянить воду дніпровську (А.Шиян); Кров багрянила йому лице (Ю.Смо-лич).

Багровіти, багряніти, неперех. Ста­вати багровим, багровішим; виділя­тися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). Темношкіре її об­личчя поволі багровіє (П.Колесник); Все дужче багряніють хмари (А.Ши-

БДД

ян); Вже вересень в лункій блакиті та­не, вже багряніє мантія садів (Є.Ма-ланюк); Як розтоплений метал, воно [сонце] багровіло й тануло за горизон­том (І.Ле); На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... Багряніє, де не глянь, осені намисто (В.Сосюра).

Багрянитися. Те саме, що багро­віти. Вийду світанком: багряниться об­рій (Я.Шпорта).

Багряштися. Виділятися багровим кольором, виднітися (про щось баг­рове). За Дніпром багряніються вишні (А.Малишко).

БАДИЛЛЯ - ОГУДИНА, ОГУ­ДИННЯ тощо.

Бадилля, збірн. (у мн. не вживаєть­ся). Стебла й листя трав'янистих, ви­тких і коренеплідних рослин — соня­шників, кукурудзи, тютюну, помідо­рів, будяків, бур'яну, лободи, лопухів, реп'яхів, жоржини, хмелю, виногра­ду, картоплі, буряків, папороті тощо. Поряд з цим словом широко вживаю­ться слова, які конкретизують це по­няття: огудина, огудиння, гудина, гу­диння (стебла і листя повзучих або сланких рослин — огірків, гарбузів, кавунів, динь, рідше — картоплі, хме­лю тощо); гичка (коренеплодів і буль­боплодів — переважно буряків, а та­кож моркви, рідше цибулі, картоплі тощо); ботвина, ботвиння (корене­плідних рослин); бурячиння, буряко­виння (буряків); картоплиння (картоп­лі); гарбузиння (гарбузів); морквиння (моркви); соняшничиння (соняшни­ків); кукурудзиння (кукурудзи); квасо­линня (квасолі).

БАЗАР - РИНОК - ЯРМАРОК

Базар, -у. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та ін­ших товарів.

2. Організована торгівля спеціаль­ними товарами в певні сезони або пе­ріоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, но­ворічний базар.

Ринок, -нку. 1. Те саме, що базар 1.

2. Сфера товарного обміну; пропо­зиція і платоспроможний попит на товари світового господарства, краї­ни тощо: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок. Пох. ринковий.

Ярмарок, -рку. Торг, який влашто­вується регулярно в певну пору року і в певному місці.

БАЗУВАТИСЯ, -ується 1. (на чо­му). Мати щось за основу, ґрунтува­тися на чому-небудь. Рослинний орна­мент у своїй основі глибоко реалістич­ний, базується на відтворенні об єктив-ного світу (з журналу).

2. (на чому, на що, де). Мати базу. Чорноморський флот по-давньому ба­зувався на Севастополь (В.Кучер); Го­спіталь базувався в угорському курорт­ному містечку (О.Гончар).

БАЙ - БЕЙ

Бай, бая, ор. баєм. У колишній Се­редній Азії — багач, великий земле­власник або скотар. Всі уже догадува­лися, що цього року аул відкочує наба­гато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це гріз­ного бая (3.Тулуб).

Бей, бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу — титул дрібних феодальних власників або вищих чи­новників; бек. — Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, — йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик).

БАН

2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.

БАЙДУЖИЙ. 1. (до кого-чого, рід­ше на що і без додатка). Який не звер­тає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чу­жим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М.Коцюбинський); Дівчина далекими байдужими очима зиркнула на парубка (М.Стельмах).

2. (кому). Який не викликає до се­бе інтересу, не цікавий для когось. / цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (М.Шпак).

БАЙРАК, -у. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником. Ой не шуми, луже, зелений байраче (пісня); Через гору стежечка геть простяглась, Пішла по байраках, яра­ми, степами (О.Афанасьєв-Чужбин-ський); 3 поля Чорний яр здавався про­сто лісом, а як увійдеш у той ліс, то це байрак глибокий. Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо по­росли й позчіплювалися гіллям (Б.Грін-чепко); Людність ховається в околиш­ніх байраках (О.Соколовськлй).

БАЛ¹, -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний.

БАЛ, -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, зе­млетрусу тощо): землетрус у сім балів.

2. Виражена цифрою оцінка ус­піхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. баловий: балова система успіш­ності.

БАЛАНСИР - БАЛАНСЕР - БА­ЛАНСЕР

Балансир, -а. Переважно дволле-чий важіль; регулятор у годиннико­вому механізмі, який заміняє маят­ник; жердина для балансування.

З — 4-2287 [

Балансер, -а. Акробат, що танцює на канаті; еквілібрист.

Балансер, -а. Опорна нитка у хвос­татих земноводних.

БАЛІСТА - БАЛІСТИКА

Баліста. Старовинна метальна ма­шина.

Балістика, -и, д. і м. -ці. Наука про рух артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, куль тощо.

БАЛЬНЕО... Перша частина скла­дних слів, що відповідає слову баль­неологічний; пишеться разом: баль­неопроцедура, бальнеотерапія.

БАНКА - БАНЬКА

Банка¹, -и, д. і м. -ці. 1. Скляна, металева, пластикова посудина пере­важно циліндричної форми: консерв­на банка.

2. мед. Невелика грушоподібна склянка.

Банка². Мілина в морі.

Банька. 1. Переважно глиняна зву­жена вгорі посудина для води. Той тільки пив воду з копанки, хто прихо­див з банькою (А.Свидницький); / тіїьки й спочиву, що у старої Гальки Води напитися з полив'яної батьки (М.Рильський).

2. Кулястий або опуклий предмет, кулька; бульбашка. Он величезні скля­ні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний); Розлетіюся все, щезло, мов мильне банька (А.Крушельницький),

банкет див. бенкет.

БАНКОВИЙ - БАНКІВСЬКИЙ

Збігаються в значенні, але почасти розходяться в сполучності. Обидва слова вж. зі сл.: внесок, документ, ка­пітал, книжка, операція, переказ, по­літика, справа. Тільки з банківський

Зз

БАН

вж. слова: актив, контроль, крах, кре­дит, кредитування, працівник, робо­та, система, службовець.

банька див. банка.

БАНЯ, -і, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична по­верхня або предмет такої форми, а та­кож переносно. На високому шпилі, на нолопочку, проти самої греблі біліла цер­ква з п'ятьма банями (І.Нечуй-Ле-вицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б.Лепкий); Майже коло самої зе­млі., виникла баня парашута (Ю.Янов-ський); Низенькі хати осіли під синьою банею неба (М.Коцюбинський).

БАР¹, -а. Одиниця виміру атмос­ферного тиску.

БАР², -а. Деталь машини.

БАР³, -у. Маленький ресторан.

БАР⁴, -у. Мілина на морі чи в гирлі річки.

БАРВА - ФАРБА

Барва. 1. Колір, забарвлення. При землі вже ніби вечір, холодна вогкість, а там, угорі, — яка симфонія світла і барв! (Ірина Вільде); Багато голосів на світі, Як барв на поверхні земній (М.Рильський); Квітки стулювалися, тратили барву і форму (Б.Лепкий); Борис відчув, що червона барва заливає йому обличчя (Вал.Шевчук).

2. перен. Характер, тон, колорит, манера виконання тощо. Та пісня, як море — і стогне, й рида, І барвами грає, і скелі зриває, Як чиста прозора вода (Леся Українка).

3. зрідка. Фарба. Пох. барвистий (різноколірний: барвисті квіти, бар­виста веселка, перен. барвиста мова); барвистість (барвистість лісів).

Фарба. Речовина для забарвлю­вання: олійна фарба, перен. малювати рожевою фарбою. У значенні "барва"

рідковживане. Але ж де рушники гап­товані, що застилали стіни, де ліжни­ки домашнього виробу жовтогарячої та червоної фарби? (С.Божко). Пох. фарбовий.

БАРЕЛЬ - БАРЙЛЬ

Барель, -і, ор. -ллю. Одиниця об'єму рідин і сипких тіл в Англії (163,65 л) і США (119,24 л, а для наф­ти — 158,76 л).

Барйль, -і. Одиниця об'єму рідин у Латинській Америці (76 чи 96 л).

БАРИ... - БАРО...

Бари... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "важкий"; пишеться разом: барицентр, барицен­тричний.

Баро... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тиск"; пишеться разом: барокамера, бароме­тричний.

БАРИЛО. Переважно невелика (рідше — великого розміру) дерев'яна посудина для рідини з двома днища­ми й опуклими стінками. Сало й пшо­но в казаночки складали, Воду в барила з криниць наливали (Я.Щоголів); У нього був кращий у Києві льох, де у ве­личезних, кутих залізом барилах наби­рали аромату угорські й рейнські вина (З.Тулуб).

барйль див. барель.

БАРИТОНОВИЙ, БАРИТОН­НИЙ - БАРИТОНАЛЬНИЙ

Баритоновий, баритонний. Прикм. від баритон: баритоновий (баритон­ний) голос, баритонова (баритонна) партія, баритонові (баритонні) тони.

Баритональний. Близький до бари­тона тембром і діапазоном: барито­нальний бас, баритональний тенор.

баро... див. бари...

БАТ

БАРТЕР, -у. Безпосередній (нату­ральний) товарний обмін без викори­стання грошей. Пох. бартерний: бар­терний обмін, бартерна торгівля.

БАСИТИ - БАСУВАТИ

Басити, башу, басиш, розм. Гово­рити, співати, сміятися басом. — Яне винуватий, Костянтин Іванович, — басив Жук, — я нічого не чув (Панас Мирний); — Ей ти, носатий, купи у мене зайця! — басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський).

Басувати, -ую, -уєш. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (перева­жно про коней). От ніби перед його очима басували гетьманські коні (І.Нечуй-Левицький); — Попустіть поводи... Дайте волю, нехай басує! (О.Стороженко); Козаки на конях жваво басували (П.Грабовський).

БАСТЕР, -а. Місто на Малих Ан-тильських островах.

БАС-ТЕР, -а. Місто на Гваделупі.

басувати див. басити.

БАТАЛЕР - БАТАЛІСТ

Баталер, -а. Особа на судні, що відає продовольчим і речовим поста­чанням особового складу.

Баталіст, -а. Художник, творчість якого присвячена воєнній тематиці.

БАТИ... - БАТО...

Бати... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибин­ний"; пишеться разом: батисфера, батиплан.

Бато... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глиби­на"; пишеться разом: батометрич­ний, батоспорт.

БАТУТ, БАТУД - БАТУТА

Батут, -а, батуд, -а. Гімнастичний прилад для стрибків — горизонтальна підкидна сітка.

з*

Батута. Диригентська паличка.

БАТЬКИ, -ів, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки при­водили дітей записувати до школи (М.Коцюбинський); — Я не знав ва­ших батьків, Іване й Уляно (О.Дов­женко); Дико й сумно здалося мені по­первах без батьків у місті (Б.Анто- ненко-Давидович); [Шофер:] Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та й додому (І. Кочерга).

2. Предки. Отож вона мені, ма­ленькій, було розказує про наших бать­ків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої га­няли дуби по Дніпру (О.Гончар).

3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левиць­кий); О далекі моря, Де брати, чоло­віки й батьки Плинуть.. І згадують се­стер, жінок і дітей (М.Рильський).

4. Шанобливе звертання до стар­ших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"— "Невесело, сину!" (Т.Шев­ченко).

БАТЬКІВ - БАТЬКІВСЬКИЙ Батьків, -кова, -кове. Належний батькові; який стосується батька: ба­тьків голос, батьків лист, батькові знайомі.

Батьківський. Переважно власти­вий батькові, батькам, пройнятий любов'ю, ніжністю, а також належ­ний батькові, батькам: батьківський наказ, батьківський обов'язок, бать­ківська гордість, батьківська хата, батьківська теплота, батьківські турботи.

БАТЬКІВЩИНА - ВІТЧИЗНА Батьківщина¹. Рідний край; місце народження когось; переносно — місце виникнення чогось; в урочис-

БАТ

тому вживанні пишеться з великої літери. — Сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б'ють ворога на його території (О.Довжен­ко); Сотні тисяч воїнів України про­славили героїчними подвигами свою прекрасну Бат ьківщину (П. П ан ч); Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщи­ну (В.Симоненко).

Батьківщина². Спадщина від бать­ків, спадковий маєток. — Чи не схо­тілося тобі, Даниле, під старість літ позбутись батьківщини, як позбувся Микита, та піти з торбою? (А.Ка-щенко).

Вітчизна. Те саме, що батьківщи­на¹; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. / Вітчизна лежала перед ним величезна, велична (В.Собко); В цю годину грізну всю по каплі кров за свою Вітчизну я віддать готов (В.Сосюра).

БАТЬКО. При підметі, виражено­му зворотами батько з сином, батько з матір'ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія припису­ється двом рівноправним суб'єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький); / стали батько з сином цілуватися (О.Довженко); Весільний батько з ма­тір'ю частіш стали горілочкою по­штувати (Г.Квітка-Основ'яненко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово батько, а слово в оруд­ному відмінку (з сином, з матір'ю то­що) означає особу, яка супроводить того, хто діє (особливо коли інші од­норідні присудки стосуються тільки слова батько). Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.Нечуй-Левиць-

кий); Старий батько 3 усієї сили 3 мо­лодицями танцює Та двір вимітає; Та прохожих, проїжджачих У двір закли­кає, Та вареною частує, На весілля просить, Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т.Шевченко).

БАТЬКО-МАТИ, батька-матері. Батько й мати; батьки. Іван зітхнув з глибини душі... Чогось йому стало жал­ко батька-матері (А.Крушельниць-їсий); — Іване! Це ти, наш Іваночку! — бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О.Довженко); — Синові сім років, глядіти не стала, а спровадила до батька-матері (Є.Гуцало).

башта див. вежа.

БДЖОЛИНИЙ - БДЖОЛЯНИЙ -БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ

Бджолиний. 1. Який стосується бджіл: бджолиний рій, бджолині крила, бджолина отрута.

2. Вироблений бджолами: бджоли­ний мед.

Бджоляний. 1. Те саме, що бджоли­ний: бджоляна сім 'я, бджоляна матка.

2. Призначений для бджіл: бджо­ляний вулик.

Бджільницький. Який стосується бджільництва — розведення бджіл: бджільницька наука, бджільницька справа.

БЕГЕМОТ - ГІПОПОТАМ

Вживаються паралельно, але гіпо­потам переважно в спеціальній літе­ратурі.

БЕЗБАРВНИЙ - БЕЗКбЛІР-НИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ

Безбарвний. 1. Який не має кольо­ру, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, ріди­на, небо, туман, хмара.

2. перен. Який не має яскраво ви­ражених рис, нічим не примітний.

БЕР

Вж. зі сл.: голос, день, життя, існу­вання, місто, мова, обличчя, поезія, слово, усмішка.

Безколірний, безкольоровий. Який не має кольору. Вж. зі сл.: нафта, газ, рідина, скло.

БЕЗГОСПОДАРНИЙ. Який не має господаря, власника, нікому не нале­жить: безгосподарні землі, безгосподар­на квартира, безгосподарне майно.

БЕЗЛІЧ, присл. Дуже велика кіль­кість когось, чогось. На нього працю­вало безліч людей (Ю.Яновський); Да­леко на рейді мерехтіло безліч вогнів (Ю.Смолич); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що завезе­ного хліба запалали разом (І.Нечуй-Левицький); Безліч очей потайки крізь тини, з-під стріх пильно стежили за всім, що діялось за ставом на тім боці (А.Головко). Пор. багато.

безперечний див. незаперечний.

БЕЗПЛІДДЯ - БЕЗПЛІДНІСТЬ

Безпліддя. Нездатність давати по-томство або плоди: безпліддя сільсько­господарських тварин.

Безплідність, -ності, ор. -ністю. 1. Те саме, що безпліддя: безплідність тварин.

2. Безрезультатність: безплідність пошуків, безплідність схоластики.

бей див. бай.

БЕНЗО... Перша частина склад­них слів, що відповідає слову бензи­новий; пишеться разом: бензобак, бен­зоколонка.

БЕНКЕТ - БАНКЕТ

Бенкет, -у. Урочистий обід, сніда­нок чи вечеря на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Бен­кет розвернувся на всі боки. На здоро­венних столах напитків та наїдків (Панас Мирний); [Панна Рома:] Па-

нове, завтра впоряджаєм бенкет. З музиками, з танками до самого ранку (С.Васильченко).

Банкет¹, -у. Земляний або кам'я­ний вал; у множині також ящики, в яких зберігається одяг матросів. — За-гляньте в банкети, боцмане, що там робиться! (Д.Ткач).

Банкет², -у. Те саме, що бенкет. В селі банкети загули (Т.Шевченко); Я вже носом чую банкет на палубі і музи­ку на трапі (В. Кучер).

БЕРЕГИНЯ¹, -і, ор. -ею. Та або те, що оберігає родину, її домівку, майно тощо. Коли вірити міфології, сім'ю створила жінка, яка виконує одну з го­ловних ролей — берегині домашнього вогнища (з журналу); Наша Берегиня невтомна, вона весь час дбала про те, щоб ми були ситі. "А ти поїж, по­їж!" — казала завжди, коли захворієш (А.Дімаров); — Берегиня, любий мій синочку, — це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагати­лися й освятилися (В.Скуратівський).

БЕРЕГИНЯ², -і, ор. -ею. Русалка. На злу ці рік святилище богині. Такі са­ди, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов'янські родичі наяд (Л.Костенко); Сам [Ва­дим] не купався ніколи, певно, лякаю­чись, щоб берегині і водяний не віді­брали в нього силу й хист (П.Загре-бельний).

БЕРЕЖЛИВИЙ - БЕРЕЖНИЙ

Бережливий. Ощадливий, економ­ний: бережливий господар, бережливий керівник, бережливе використання ма­теріальних і трудових ресурсів.

Бережний. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводиться з чим-небудь; дбайливий: бережне ставлен-

БЕР

ня, бережне використання. Пох. бе­режно.

БЕРЕСТ¹, -а. Дерево з коричне­во-сірою корою та овальними, загос­треними на кінці листочками. Пох. берестовий.

БЕРЕСТ², -у. Кора, луб берези. Пох.: берестяний, берестовий.

БЕРИЛ - БЕРИЛІЙ - БЕРИЛІД

Берил, -у. Мінерал класу силікатів; руда берилію; коштовний камінь.

Берилій, -ю, ор. -єм. Хімічний еле­мент — метал світло-сірого кольо­ру, який застосовують в атомних ре­акторах.

Берилід, -у. Сполука берилію з ін­шими металами, яку застосовують в авіа- й ракетобудуванні, в електроте­хніці тощо.

БЕРІЗКА. 1. зменш.-пестл. Береза.

2. Багаторічна витка рослина, по­війка.

БЕСТСЕЛЕР, -а. Книжка, яка в даний момент має найбільший комер­ційний і читацький успіх і видається у зв'язку з цим великим тиражем. Ро­ман мій став своєрідним бестселером, ним зачитувалися молоді й старі (АДімаров).

БЕТА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв'язок з бета-частинками; пишеться через дефіс: бета-випромінювання, бе-та-радіоактивність (але бетатрон).

БИ -Б

Би, част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби).

Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б.

бивень див. ікло.

БИК - ВІЛ

Бик, -а. 1. Велика свійська рогата тварина — самець, бугай, а також са­мець деяких порід диких рогатих тва­рин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гон­чар); [Анна:] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плеску­ваті голови горбатих биків зебу (І.Му-ратов).

2. Те саме, що віл. На зеленій галя­вині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).

Віл, вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня ку­харі різали воли та вівці на прохарчу­вання цієї дикої, але гордовитої шля­хетської орди (І.Нечуй-Левицький).

БІ... Перша частина складних слів, що означає подвоєння; пишеться ра­зом: бівалентний, біполярний.

БІБ... Перша частина складних слів, що означає "бібліотечний"; пи­шеться разом: бібколектор.

БІБЛІО... Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю "книга"; пишеться разом: бібліогра­фознавство, бібліоманія.

БІГАМІЯ - МОНОГАМІЯ -ПОЛІГАМІЯ

Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний.

Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.

2. У тварин — спарування самця з однією й тією ж самицею.

Пох. моногамний.

БІЛ

Полігамія. 1. Груповий шлюб у де­яких племен і народів; багатошлюб­ність.

2. У тварин — спарування самця з кількома самицями або самиці з кіль­кома самцями. Пох. полігамний.

БІДНІТИ - БІДНІШАТИ

Бідніти. Ставати бідним, бід­нішим. Скит почав швидко бідніти (О.Донченко).

Біднішати. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І.Нечуй-Левиць- кий).

бійня див. бойня.

БІК - СТОРОНА

Бік, боку. Широко вживається в багатьох значеннях: братися в боки, з боку на бік перевертати, під'їхати з лівого боку, на всі боки, по цей бік річ­ки, сонячний бік вулиці, зворотний бік медалі, лицьовий бік тканини, бік ква­драта, відпустити на всі чотири боки, з матеріального боку, це один бік спра­ви, бути на боці товариша, родич з бо­ку матері.

Сторона. 1. Те саме, що бік, але вживається значно рідше: сторони світу, дві сторони медалі, сторона трикутника, на всі чотири сторони, об'їхати стороною, слабка сторона твору, моє діло сторона (але невдало: притулитися до лівої сторони грудей, повернути в сторону, прихилити на свою сторону, є й інша сторона питан­ня і т. ін.).

2. Місцевість, область, район; край, країна: рідна сторона, далека сторона, в придеснянській стороні.

3. Людина, група людей, протиста­влені іншим: вислухати обидві сторо­ни, дебати сторін, договірні сторони,

зацікавлена сторона, супротивні сто­рони.

БІЛИЗНА¹. Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, захо­дилася прати (Григорій Тютюнник).

БІЛИЗНА². Хижа прісноводна промислова риба.

БІЛИЗНА. Білість. — Приходь, гар­бузи вродили добрі, — мов крізь цідил­ку, пропускала слова, тамуючи за біли­зною зубів і образу, і біль, і надію (В.Симоненко); Простирадла та на­волочки аж сяють білизною (А.Діма- ров).

БІЛИТИ - БІЛІТИ - БІЛІТИ-СЯ - БІЛІШАТИ

Білити, -лю, -лиш, перех. Робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір тощо. Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І.Не-чуй-Левицький); Ой напряла полотна Од порога до вікна, Постелила на воді, Щоб білили лебеді (пісня); Нехай ста­рість передчасно не білить морозом-си-виною твою голову (А.Головко); Дівка Катерина личенько білила (пісня).

Біліти, неперех. Ставати білим, білішим; виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Зоря роз­світало, день почав біліти (Марко Во­вчок); Хлопець то червоніє, то біліє (Б.Грінченко); В саду біліють колона­ди Над пишним берегом Дніпра (Г.Чуп­ринка); Геть-геть біліють гостроверхі намети козацького табору коло Чиги­рина (Д.Мордовець); Біліють, як білі лілеї, квітки, І мають, як крила, на їх пелюстки (О.Олесь).

Білітися. Виділятися білим кольо­ром, виднітися (про щось біле).

БІЛ

Скрізь на полянці біліються тріски (М.Черемшина); Понад ставом біліли-ся крізь туман хатки (Панас Мир­ний).