Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриродн≥ загрози та характер њх про€в≥в ≥ д≥њ на людей тварин, рослин та обСЇкти економ≥ки




Ѕудь-€ка под≥€ при €к≥й в≥дбуваЇтьс€ порушенн€ нормальних умов житт€ ≥ д≥€льност≥ людей ≥ €ка може призвести або призводить до загибел≥ людей та/або до значних матер≥альних втрат зветьс€ надзвичайною ситуац≥Їю.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ мають р≥зн≥ масштаби за к≥льк≥стю жертв, к≥льк≥стю людей, що,стали хворими чи кал≥ками, к≥льк≥стю людей, €ким завдано моральноњ шкоди, за розм≥рами економ≥чних збитк≥в, площею територ≥њ, на €к≥й вони розвивались, тощо.

¬агом≥сть надзвичайноњ ситуац≥њ визначаЇтьс€ передус≥м к≥льк≥стю жертв та ступенем впливу на оточуюче життЇве середовище, тобто р≥внем системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї (дал≥ Ч ЂЋ Ч ∆—ї), €коњ вона торкнулас€, ≥ розм≥ром шкоди, завданоњ ц≥й систем≥. ¬иход€чи з ≥Їрарх≥њ систем ЂЋ Ч ∆—ї, можна говорити про:

- ≥ндив≥дуальн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, коли виникаЇ загроза дл€ порушенн€ життЇд≥€льност≥ лише одн≥Їњ особи;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн€ м≥кроколективу, тобто коли загроза њх виникненн€ чи розповсюдженн€ насл≥дк≥в стосуЇтьс€ с≥м'њ, виробничоњ бригади, пасажир≥в одного купе тощо;

-надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн€ колективу;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ р≥вн€ макроколективу;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ дл€ жител≥в м≥ста, району;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ дл€ населенн€ област≥;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ дл€ населенн€ крањни;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ дл€ жител≥в континенту;

- надзвичайн≥ ситуац≥њ дл€ всього людства.

як правило, чим б≥льшу к≥льк≥сть людей обходить надзвичайна ситуац≥€, тим б≥льшу територ≥ю вона охоплюЇ. ≤ навпаки, при б≥льш≥й площ≥ поширенн€ катастрофи чи стих≥йного лиха в≥д нього страждаЇ б≥льша к≥льк≥сть людей. „ерез це в основу ≥снуючих класиф≥кац≥й надзвичайних ситуац≥й за њх масштабом найчаст≥ше кладуть територ≥альний принцип, за €ким надзвичайн≥ ситуац≥њ под≥л€ють на л окальн≥, об'Їктов≥, м≥сцев≥, рег≥ональн≥, загальнодержавн≥ (нац≥ональн≥), континентальн≥ та глобальн≥ (загальнопланетарн≥).

Ћокальн≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ в≥дпов≥дають р≥вню системи ЂЋ Ч ∆—ї з одн≥Їю особою та м≥кроколективом; об'Їктов≥ Ч системам з р≥внем колектив, макроколектив; м≥сцев≥ Ч системам, в €к≥ входить на≠селенн€ м≥ста або району; рег≥ональн≥ Ч област≥; загальнодержавн≥ Ч населенн€ крањни ≥ так дал≥.

Ќ— ѕ–»–ќƒЌќ√ќ ѕќ’ќƒ∆≈ЌЌя

—тих≥йн≥ лиха Ч це природн≥ €вища, €к≥ мають надзвичайний храктер та призвод€ть до порушенн€ нормальноњ д≥€льност≥ населенн€, загибел≥ людей, руйнуванн€ ≥ нищенн€ матер≥альних ц≥нностей.

«а м≥сцем локал≥зац≥њ стих≥йн≥ лиха под≥л€ють на: √еолог≥чн≥ процеси та €вища, ћетереолог≥чн≥, √≥дролог≥чн≥, Ѕ≥олог≥чн≥, ѕожеж≥.

 

√еолог≥чн≥ процеси та €вища

¬улкани

¬улка́н Ч геолог≥чне утворенн€ (геотектон≥чне €вище), що виникаЇ над каналами ≥ тр≥щинами в земн≥й кор≥, по €ких на поверхню викидаютьс€ лава, поп≥л, гар€ч≥ гази, вод€на пара й уламки г≥рських пор≥д.

«емлетрус Ч це сильн≥ коливанн€ земноњ кори, викликан≥ тектон≥чними причинами, €к≥ призвод€ть до руйнуванн€ споруд, пожеж та людських жертв.

√≥поцентр, або осередок землетрусу, Ч м≥сце в глибинах «емл≥, де зсуваютьс€ земн≥ (г≥рськ≥) породи.

≈п≥центр Ч точка на поверхн≥ земл≥, що знаходитьс€ пр€мо над г≥поцентром.

“≥ м≥сц€, в €ких стикаютьс€ м≥ж собою тектон≥чн≥ плити (з них складаЇтьс€ земна кора), Ї сейсм≥чно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж њхн≥х границь супроводжуЇтьс€ землетрусами. «емлетруси з особливо важкими насл≥дками в≥дбуваютьс€ там, де дв≥ тектон≥чн≥ плити не просто трутьс€ одна об одну, а з≥штовхуютьс€. ÷е причина найб≥льш руйн≥вних землетрус≥в.

—хематизована сейсм≥чна шкала

 

Ѕали «агальна характеристика «овн≥шн≥ ефекти
  Ќепом≥тний  оливанн€ ірунту реЇструютьс€ т≥льки приладами, людьми не в≥дчуваютьс€
  ƒуже слабкий —лабк≥ поштовхи, ледь в≥дчуваютьс€ людьми на верхн≥х поверхах буд≥вл≥
  —лабкий  оливанн€ в≥дзначаютьс€ багатьма людьми, вис€ч≥ предмети злегка розгойдуютьс€
  ѕом≥рний ѕоштовхи в≥дчуваютьс€ людьми, розгойдуютьс€ п≥дв≥шен≥ предмети, дзеленчать шибки
  ƒосить сильний ¬ноч≥ люди прокидаютьс€, гойдаютьс€ п≥дв≥шен≥ предмети, непоко€тьс€ тварини. Ќезначн≥ пошкодженн€ окремих буд≥вель
  —ильний Ћегк≥ пошкодженн€ будинк≥в, утворюютьс€ тр≥щини у штукатурц≥, зсуваютьс€ з м≥сц€ легк≥ мебл≥, падаЇ посуд
  ƒуже сильний ” будинках з'€вл€ютьс€ пошкодженн€, тр≥щини у ст≥нах, окрем≥ буд≥вл≥ руйнуютьс€. «суви на берегах р≥чок. Ќевелик≥ г≥рськ≥ обвали
  –уйн≥вний –уйнац≥€ ≥ пошкодженн€ буд≥вель, люд€м важко всто€ти на ногах. “р≥щини в ірунт≥. √≥рськ≥ обвали
  —пустошувальний –уйнуванн€ буд≥вель. ¬икривленн€ зал≥зничних кол≥й. “р≥щини в ірунтах завширшки 10 см. «суви, г≥рськ≥ обвали
  Ќищ≥вний –уйнуванн€ буд≥вель та пам'€тник≥в. “р≥щини у грунт≥ до 1 м шириною, велик≥ зсуви та обвали
   атастрофа ѕовсюдне руйнуванн€ буд≥вель, насип≥в, дор≥г, гребель. ¬ертикальне перем≥щенн€ шар≥в. ¬елик≥ обвали, зм≥нюЇтьс€ р≥вень ірунтових вод
  ¬елика катастрофа ѕовсюдне руйнуванн€ буд≥вель ≥ споруд. ћасова загибель людей ≥ тварин. «начн≥ зм≥ни рельЇфу м≥сцевост≥

 

ќсновними характеристиками землетрус≥в Ї: глибина осередку, магн≥туда та ≥нтенсивн≥сть енерг≥њ на поверхн≥ земл≥. √либина осередку землетрусу зазвичай перебуваЇ в межах в≥д 10 до 30 км, в де€ких випадках вона може бути значно б≥льша. ћагн≥туда характеризуЇ загальну енерг≥ю землетрусу ≥ Ї логарифмом максимальноњ ампл≥туди зм≥щенн€ ірунту в м≥кронах, €ка вим≥рюЇтьс€ за сейсмограмою на в≥дстан≥ 100 км в≥д еп≥центру. ћагн≥туда за –≥хтером вим≥рюЇтьс€ в≥д 0 до 9 (найсильн≥ший землетрус). ≤нтенсивн≥сть Ч це показник насл≥дк≥в землетрус≥в, €кий характеризуЇ розм≥р збитк≥в, к≥льк≥сть жертв та характер сприйн€тт€ людьми психогенного впливу.

«суви

«суви Ч це ковзк≥ зм≥щенн€ мас г≥рських пор≥д вниз по схилу, €к≥ виникають через порушенн€ р≥вноваги.

«суви виникають через ослабленн€ м≥цност≥ г≥рських пор≥д внасл≥док вив≥трюванн€, вимиванн€ опадами та п≥дземними водами, систематичних поштовх≥в, нерозважливоњ господарськоњ д≥€льност≥ людини тощо.

“≥льки швидк≥ зсуви можуть спричин€ти катастрофи з людськими жертвами. ќб'Їм пор≥д, €к≥ зм≥щуютьс€ при зсувах, перебуваЇ в межах в≥д дек≥лькох сот до багатьох м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в.

—ел≥

—ел≥ Ч це паводки з великою концентрац≥Їю ірунту, м≥неральних часток, кам≥нн€, уламк≥в пор≥д (в≥д 10Ч15 до 75% об'Їму потоку), що раптово виникають в руслах г≥рських р≥чок.

¬иникають сел≥ в басейнах невеликих г≥рських р≥чок внасл≥док злив, ≥нтенсивного таненн€ сн≥г≥в, прорив≥в завальних озер, обвал≥в, зсув≥в, землетрус≥в.

ћетеоролог≥чн≥ €вища

”рагани

“аблиц€ 3.2

 

 

Ўторми найнебезпечн≥ш≥ на морських узбережж€х та в гирлах великих р≥чок, шторм жене величезн≥ хвил≥ висотою понад 10 м. ÷≥ хвил≥ заливають узбережж€ ≥ руйнують все, що не зруйнував в≥тер.

якщо швидк≥сть в≥тру дос€гаЇ 32 м/с, то це ураган. ”раганам и називають також троп≥чн≥ циклони, €к≥ виникають в “ихому океан≥ поблизу узбережж€ ÷ентральноњ јмерики. Ќа ƒалекому —ход≥ ≥ в районах ≤нд≥йського океану урагани (циклони) мають назву тайфун≥в. —уть ус≥х €вищ одна. ”раган, тайфун, троп≥чний циклон Ч це велетенськ≥ в≥холи нашоњ планети.

ƒосить небезпечне €вище Ч смерч≥, вони трапл€ютьс€ част≥ше, н≥ж урагани й тайфуни. ўор≥чно в —мерч≥ утворюютьс€ тод≥, коли стикаютьс€ дв≥ велик≥ пов≥тр€н≥ маси р≥зноњ температури ≥ вологост≥, до того ж в нижн≥х шарах пов≥тр€ тепле, а в верхн≥х Ч холодне. “епле пов≥тр€, звичайно, п≥дн≥маЇтьс€ вгору й охолоджуЇтьс€, а вод€на пара, €ка м≥ститьс€ в ньому, випадаЇ дощем. јле коли збоку починаЇ дути в≥тер, котрий в≥дхил€Ї вб≥к пот≥к теплого пов≥тр€, €кий п≥дн≥маЇтьс€ вгору, то виникаЇ вихор, швидк≥сть €кого дос€гаЇ 450 км/год. (рис. 3.1).

√≥дролог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха

ѕовен≥

ѕов≥нь Ч це значне затопленн€ м≥сцевост≥ внасл≥док п≥дйому р≥вн€ води в р≥чц≥, озер≥, водосховищ≥, спричинене зливами, весн€ним таненн€м сн≥гу, в≥тровим нагоном води, руйнуванн€м дамб, гребель тощо.

«начного лиха завдають людству цунам≥ Ч велетенськ≥ хвил≥, €к≥ викликають п≥дводн≥ землетруси.

—н≥гов≥ лавини

Ћавина Ч це швидкий раптовий рух сн≥гу та (або) льоду вниз стр≥мкими схилами г≥р.

Ѕ≥олог≥чн≥ небезпеки

ќдним з вид≥в небезпеки Ї б≥олог≥чн≥ речовини, до €ких в≥днос€ть макроорган≥зми (рослини та тварини) ≥ патогенн≥ м≥кроорган≥зми, збудники ≥нфекц≥йних захворювань (бактер≥њ, в≥руси, грибки, рикетс≥њ, сн≥рохети, найпрост≥ш ≥).

ќтруйн≥ рослини

«а ступенем токсичност≥ рослини под≥л€ють на:

Х отруйн≥ (б≥ла акац≥€, бузина, конвал≥€, плющ тощо);

Х дуже отруйн≥ (наперст€нка, олеандр тощо);

Х смертельно отруйн≥ (б≥лена чорна, цикута, гриби,беладона, дурман звичайний).

ќтруйн≥ тварини

—еред тваринних орган≥зм≥в отруйн≥ форми трапл€ютьс€ част≥ше, н≥ж в рослинних орган≥змах. ќтрути, що виробл€ютьс€ тими чи ≥ншими орган≥змами, Ї х≥м≥чними чинниками, €к≥ беруть участь у м≥жвидових взаЇмод≥€х.

“варинний орган≥зм ƒ≥€ на орган≥зм людини
ѕавук (тарантул) Ќадзвичайно сильн≥ больов≥ в≥дчутт€, головний б≥ль, слабк≥сть, порушенн€ св≥домост≥, судоми, тах≥кард≥€, п≥двищенн€ тиску, летальн≥ випадки
 л≥щ≥ ”куси, почервон≥нн€, стан загального отруЇнн€
 омахи (оси, бджоли, мурашки, жуки) јлерг≥чн≥ реакц≥њ, анаф≥лактичний шок, неврози шк≥ри, запаленн€, больов≥ в≥дчутт€, летальн≥ випадки
–иби (скати, морськ≥ дракони, скорпени) ”коли, слабк≥сть, деколи втрата св≥домост≥, д≥аре€, судоми, порушенн€ диханн€, зниженн€ тиску, летальн≥ випадки
–ептил≥њ (кобри, зм≥њ) ѕарал≥ч скелетноњ й дихальноњ мускулатури, пригн≥ченн€ функц≥й центральноњ нервовоњ та дихальноњ систем, квол≥сть, апат≥€, гальмуванн€ рефлекс≥в, патолог≥чний сон, летальн≥ випадки

 

ѕатогенн≥ орган≥зми.

¬ орган≥зм людини збудники ≥нфекц≥й можуть потрапл€ти:

- через верхн≥ дихальн≥ шл€хи (пов≥тр€м);

- через шлунково-кишковий тракт (з водою, њжею);

- через проникненн€ у кров (переважно кровососними паразитами);

- через шк≥ру та слизов≥ оболонки,

ќсновними ≥нфекц≥йними захворюванн€ми в наш час вважають чуму, сиб≥рку, сап, холеру, лихоманку, в≥спу, ботул≥зм, грип тощо. ѕроникаючи у внутр≥шн≥ органи людини, збудники ≥нфекц≥йних захворювань можуть викликати р≥зн≥ розлади €к кл≥н≥чного, так ≥ анатом≥чного характеру. ƒе€к≥ з≥ збудник≥в захворювань можуть спричин€ти ≥нфекц≥йн≥ хвороби через харч≥ (вода, молоко, продукти), вживаючи €к≥, людина хвор≥Ї. ѕоширенню багатьох ≥нфекц≥й спри€ють комахи, а також недотриманн€ правил особистоњ г≥г≥Їни.

 

Ѕ≥лог≥чна збро€

÷ей дуже небезпечний вид зброњ призначений дл€ масового ура≠женн€ живих орган≥зм≥в (людей, тварин, рослин), а також дл€ по≠шкодженн€ в≥йськових об'Їкт≥в. ќснову такого виду зброњ станов≠ить патогенн≥ орган≥зми (бактер≥њ, в≥руси, грибки, рикетс≥њ) та токсини, що виробл€ють бактер≥њ.

Ѕ≥олог≥чна (або бактер≥олог≥чна) збро€ Ч це спец≥альний вид зброњ, зар€дженоњ б≥олог≥чними засобами.

ќдним з найефективн≥ших метод≥в боротьби з ≥нфекц≥йними захворюванн€ми Ї њх специф≥чна проф≥лактик а. ¬она заснована на створюванн≥ штучного ≥мун≥тету шл€хом попереджувальних щеплень. ” наш час широкого вжитку набули щепленн€ проти чуми, тул€рем≥њ, бруцельозу, туберкульозу, сиб≥рки, правц€, дифтер≥њ, черевного тифу, висипного тифу, натуральноњ в≥спи, коклюшу тощо. ѕроти де€ких захворювань попереджувальн≥ щепленн€ про≠вод€тьс€ за певним розробленим планом (проти в≥спи, дифтер≥њ, туберкульозу). ѕроти ≥нших ≥нфекц≥й щепленн€ провод€ть лише в тих випадках, коли виникаЇ загроза њх поширенн€.

ѕриродн≥ пожеж≥

ѕожеж≥ Ч це неконтрольований процес гор≥нн€, €кий викликаЇ загибель людей та нищенн€ матер≥альних ц≥нностей..

ќсновними видами пожеж €к стих≥йних лих, €к≥ охоплюють велик≥ територ≥њ (сотн≥, тис€ч≥, м≥льйони гектар≥в), Ї ландшафтн≥ пожеж≥ Ч л≥сов≥ ≥ степов≥.

—тепов≥ (польов≥) пожеж≥ виникають на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, де Ї суха пожухла трава або зб≥жж€, €ке дозр≥ло. ¬они мають сезонний характер ≥ част≥ше бувають вл≥тку, р≥дше навесн≥ й практично в≥дсутн≥ взимку. Ўвидк≥сть њх розповсюдженн€ може дос€гати 20Ч30 км/год.

ќсновними заходами боротьби з л≥совими низовими пожежами Ї:

- засипанн€ вогню землею;

- заливанн€ водою (х≥м≥катами);

- створенн€ м≥нерал≥зованих протипожежних смуг;

- пуск зустр≥чного вогню.

√асити л≥сову верхову пожежу складн≥ше. њњ гас€ть шл€хом створенн€ про≠типожежних смуг, застосовують воду ≥ пускають зустр≥чний вогонь. —тепов≥ (польов≥) пожеж≥ гас€ть тими ж засобами, що ≥ л≥сов≥.

“ехногенн≥ небезпеки та њхн≥ насл≥дки. ’≥м≥чна безпека

ѕТ€ть тис€чол≥ть тому, коли зТ€вились перш≥ м≥ськ≥ поселенн€, почала формуватис€ техносфера Ц тобто рег≥он б≥осфери, перетворений людиною за допомогою техн≥чних засоб≥в з метою найкращоњ в≥дпов≥дност≥ своњм матер≥альним ≥ соц≥ально-економ≥чним потребам.

јвар≥€ Ч це небезпечна под≥€ техногенного характеру, що створюЇ на обТЇкт≥, територ≥њ або акватор≥њ загрозу дл€ житт€ ≥ здоровС€ людей ≥ призводить до руйнуванн€ буд≥вель, споруд, обладнанн€ ≥ транспортних засоб≥в, порушенн€ виробничого процесу чи завдаЇ шкоди довк≥ллю.

ќсобливо важк≥ авар≥њ, тобто так≥, що призвод€ть до важких насл≥дк≥в дл€ людей, тваринного та рослинного св≥ту, зм≥нюють умови середовища ≥нуванн€ називаютьс€ катастрофами.

јвар≥њ под≥л€ють на дв≥ категор≥њ:

- до ≤ категор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док €ких: загинуло 5 чи травмовано 10 ≥ б≥льше ос≥б; ставс€ викид отруйних, рад≥оактивних, небезпечних речовин за сан≥тарно-захисну зону п≥дприЇмства; зб≥≠льшилась концентрац≥€ забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищ≥ б≥льш €к у 10 раз≥в; зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл€ житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в п≥дприЇмства чи населенн€;

- до IIкатегор≥њ належать авар≥њ, внасл≥док €ких: загинуло до 5 чи травмовано в≥д 4 до 10 ос≥б; зруйновано буд≥вл≥, споруди чи основн≥ конструкц≥њ об'Їкта, що створило загрозу дл€ житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в цеху, д≥л€нки (враховуютьс€ цех, д≥л€нка з чисельн≥стю прац≥вник≥в 100 ос≥б ≥ б≥льше).

15 липн€ 1998 р. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1099 Ђѕро пор€док класиф≥кац≥њ надзвичайних ситуац≥йї затверджено Ђѕоложенн€ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥йї. «г≥дно з цим ѕоложенн€м залежно в≥д територ≥ального поширенн€, обс€г≥в запод≥€них або оч≥куваних економ≥чних збитк≥в, к≥лькост≥ людей, €к≥ загинули, розр≥зн€ють чотири р≥вн≥ надзвичайних ситуац≥й.

-

Ќадзвичайна ситуац≥€ загальнодержавного р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка розвиваЇтьс€ на територ≥њ двох та б≥льше областей (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол€) або загрожуЇ транскордонним перенесенн€м, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥али ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремоњ област≥ (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥ст  иЇва та —евастопол€), але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ рег≥онального р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка розвиваЇтьс€ на територ≥њ двох або б≥льше адм≥н≥стративних район≥в (м≥ст обласного значенн€) јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва та —евастопол€ або загрожуЇ перенесенн€м на територ≥ю сум≥жноњ област≥ ”крањни, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ окремого району, але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ м≥сцевого р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка виходить за меж≥ потенц≥йно небезпечного об'Їкта, загрожуЇ поширенн€м самоњ ситуац≥њ або њњ вторинних насл≥дк≥в на довк≥лл€, сус≥дн≥ населен≥ пункти, ≥нженерн≥ споруди, а також у раз≥, коли дл€ њњ л≥кв≥дац≥њ необх≥дн≥ матер≥альн≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси в обс€гах, що перевищують власн≥ можливост≥ потенц≥йно небезпечного об'Їкта, але не менше одного в≥дсотка обс€гу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету. ƒо м≥сцевого р≥вн€ також належать вс≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ, €к≥ виникають на об'Їктах житлово-комунальноњ сфери та ≥нших, що не вход€ть до затверджених перел≥к≥в потенц≥йно небезпечних об'Їкт≥в.

- Ќадзвичайна ситуац≥€ об'Їктового р≥вн€ Ч це надзвичайна ситуац≥€, €ка не п≥дпадаЇ п≥д зазначен≥ вище визначенн€, тобто така, що розгортаЇтьс€ на територ≥њ об'Їкта або на самому об'Їкт≥ ≥ насл≥дки €коњ не виход€ть за меж≥ об'Їкта або його сан≥тарно-захисноњ зони.

.  ожен клас надзвичайних ситуац≥й под≥л€Їтьс€ на групи, €к≥ м≥ст€ть конкретн≥ њх види.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру Ч це транспортн≥ авар≥њ (катастрофи), пожеж≥, неспровокован≥ вибухи чи њх загроза, авар≥њ з викидом (загрозою викиду) небезпечних х≥м≥чних, рад≥оактивних, б≥олог≥чних речовин, раптове руйнуванн€ споруд та буд≥вель, авар≥њ на ≥нженерних мережах ≥ спорудах життЇзабезпеченн€, г≥дродинам≥чн≥ авар≥њ на гребл€х, дамбах тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ природного характеру Ч це небезпечн≥ геолог≥чн≥, метеоролог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ морськ≥ та пр≥сноводн≥ €вища, деградац≥€ ірунт≥в чи надр, природн≥ пожеж≥, зм≥на стану пов≥тр€ного басейну, ≥нфекц≥йна захворюван≥сть людей, с≥льськогосподарських тварин, масове ураженн€ с≥льськогосподарських рослин хворобами чи шк≥дниками, зм≥на стану водних ресурс≥в та б≥осфери тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ соц≥ально-пол≥тичного характеру Ч це ситуац≥њ, пов'€зан≥ з протиправними д≥€ми терористичного та антиконституц≥йного спр€муванн€: зд≥йсненн€ або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захопленн€ ≥ затриманн€ важливих об'Їкт≥в, €дерних установок ≥ матер≥ал≥в, систем зв'€зку та телекомун≥кац≥й, напад чи замах на ек≥паж пов≥тр€ного чи морського судна), викраденн€ (спроба викраденн€) чи знищенн€ суден, встановленн€ вибухових пристроњв у громадських м≥сц€х, викраденн€ або захопленн€ зброњ, ви€вленн€ застар≥лих боЇприпас≥в тощо.

- Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного характеру Ч це ситуац≥њ, пов'€зан≥ з насл≥дками застосуванн€ зброњ масового ураженн€ або звичайних засоб≥в ураженн€, п≥д час €ких виникають вторинн≥ фактори ураженн€ населенн€ внасл≥док зруйнуванн€ атомних ≥ г≥дроелектричних станц≥й, склад≥в ≥ сховищ рад≥оактивних ≥ токсичних речовин та в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, вибух≥вки, сильнод≥ючих отруйних речовин, токсичних в≥дход≥в, нафтопродукт≥в, транспортних та ≥нженерних комун≥кац≥й тощо.

 

јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище

Ќайб≥льший Ђвнесокї в забрудненн€ навколишнього середовища внос€ть так≥ галуз≥ народного господарства: теплов≥ електростанц≥њ, автомоб≥льний транспорт, металург≥йн≥ й х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства целюлозно-паперовоњ промисловост≥, сучасне с≥льське господарство.

Ќа частку теплових електростанц≥й припадаЇ 35% сумарного забрудненн€ води ≥ 46% пов≥тр€.

ћеталург≥йн≥ п≥дприЇмства в≥др≥зн€ютьс€ високим споживанн€м ресурс≥в ≥ великою к≥льк≥стю в≥дход≥в, серед €ких пил, оксид карбону, с≥рчаний газ, коксовий газ, фенол, с≥рководень, вуглеводн≥ (в тому числ≥ бензоп≥рен). ћеталург≥йна промислов≥сть споживаЇ багато води, €ка забруднюЇтьс€ в процес≥ виробництва.

–≥зноман≥тними видами виробництва характеризуЇтьс€ х≥м≥чна промислов≥сть. Ќайб≥льш небезпечними Ї виробництво ам≥аку, кислот, ан≥л≥нових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицид≥в, синтетичного каучуку, каустичноњ соди, ртут≥, карб≥ду кальц≥ю, фтору.

—ильно забруднюють атмосферу автомоб≥л≥. Ќа них припадаЇ 70Ч 90% забруднень у м≥стах. якщо врахувати, що в м≥стах мешкаЇ б≥льше половини населенн€ «емл≥, то стане зрозум≥лим вир≥шальне значенн€ автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей..

«начна к≥льк≥сть забруднюючих речовин потрапл€Ї в природне середовище в процес≥ с≥льськогосподарськоњ д≥€льност≥. Ќайб≥льших збитк≥в завдаЇ застосуванн€ пестицид≥в Ч щор≥чно у св≥т≥ њх використовують 4 млн. т, але лише один њх в≥дсоток безпосередньо впливаЇ на шк≥дник≥в с≥льськогосподарських культур.

√≥дродинам≥чн≥ авар≥њ

÷е авар≥њ €к≥ виникають в результат≥ руйнац≥њ дамб, плотин та ≥нших споруд, що утримують воду. ¬елика к≥льк≥сть води заливаЇ значн≥ територ≥њ призводить до загибел≥ великоњ к≥лькост≥ людей, руйнуванн€ систем життЇзабезпеченн€. ѕричиною таких авар≥й можуть бути природн≥ катакл≥зми, а також д≥€ людей (тероризм, нев≥рне виконанн€ певних функц≥й, стар≥нн€ та руйнуванн€ цих споруд).

јвар≥њ на транспорт≥

јвтомоб≥льний транспорт

” св≥т≥ щор≥чно внасл≥док ƒ“ѕ гине 250 тис€ч людей ≥ приблизно в 30 раз≥в б≥льша к≥льк≥сть отримуЇ травми.

«акон ”крањни Ђѕро дорожн≥й рухї визначаЇ правов≥ та соц≥альн≥ основи дорожнього руху з метою захисту житт€ та здоровТ€ громад€н, створенн€ безпечних ≥ комфортних умов дл€ учасник≥в руху та охорони навколишнього природного середовища.

ѕов≥тр€ний транспорт





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1754 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2141 - | 1865 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.