Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ хвороби та еп≥дем≥њ




ѕроблеми дл€ безпеки життЇд≥€льност≥ створюють б≥олог≥чн≥ чинники природного та антропогенного походженн€, €к≥ у великих к≥лькост€х перебувають у природному середовищ≥, на виробництв≥ ≥ в побут≥. Ѕ≥олог≥чне забрудненн€ пов'€зане з присутн≥стю у вод≥, пов≥тр≥ ≥ ірунт≥ патогенних м≥кроорган≥зм≥в, личинок ≥ л€лечок синантропних мух, €Їць гельм≥нт≥в ≥ таке ≥нше. ƒе€к≥ м≥кроорган≥зми викликають масове розповсюдженн€ захворювань у вигл€д≥ еп≥дем≥й ≥ пандем≥й.

≈п≥дем≥€ Ч масове розповсюдженн€ ≥нфекц≥йного захворюванн€ людини в будь-€к≥й м≥сцевост≥, крањн≥, €ке суттЇво перевищуЇ загальний р≥вень захворюваност≥.

—оц≥альн≥ хвороби Ч це захворюванн€ людини, виникненн€ ≥ розповсюдженн€ €ких пов'€зане переважно з неспри€тливими соц≥ально - економ≥чними умовами (венеричн≥ захворюванн€, туберкульоз, гепатит та ≥н.).

ќтже, до природно-соц≥альних небезпек належать: еп≥дем≥њ ≥нфекц≥йних захворювань, венеричн≥ захворюванн€, —Ќ≤ƒ, наркоман≥€ тощо.

¬ ”крањн≥ заф≥ксовано 9 м≥льйон≥в випадк≥в ≥нфекц≥йних захворювань на р≥к. –озгл€немо де€к≥ найв≥дом≥ш≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби, викликан≥ в≥русами (грип, гепатити).

 

√рип

Ќайб≥льш поширена в≥русна ≥нфекц≥€ Ч грип, €ка виникаЇ €к еп≥дем≥€ щор≥чно. ¬ розвинутих крањнах грип в залежност≥ в≥д сезону займаЇ перше-друге м≥сц€ в статистиц≥ причин смертност≥ в≥д ≥нфекц≥йних захворювань, а за соц≥альною значущ≥стю впевнено утримуЇ першу позиц≥ю серед вс≥х хвороб, €к≥ вражають людський орган≥зм. ¬ ”крањн≥ на грип та гостр≥ респ≥раторн≥ ≥нфекц≥њ хвор≥Ї в≥д 10 до 16 млн. ос≥б на р≥к, що приблизно складаЇ 95% серед вс≥х ≥нфекц≥йних захворювань. ѕерша в ≥стор≥њ еп≥дем≥€ грипу була в≥дм≥чена 1889 р., ≥нша Ч охопила практично всю ™вропу в 1918Ч1920 роках, при цьому загинуло 20 млн. ос≥б.

¬≥рус грипу дуже м≥нливий, маЇ типи ј, ¬, —, ќ, а також багато ≥нших п≥дтип≥в. Ќайб≥льш розповсюджен≥ в≥руси групи ј (гонконгзький грип, китайський грип). √рип передаЇтьс€ при контакт≥ з хворими людьми через др≥бн≥ крапельки, €к≥ потрапл€ють в пов≥тр€ при кашл≥ та чханн≥ хворого. ≤нкубац≥йний пер≥од становить 1-2 дн≥. —имптоми грипу: хворого морозить, п≥дн≥маЇтьс€ висока температура, в≥дчуваЇтьс€ сильний головний б≥ль, б≥ль в м'€зах. ≤снуЇ небезпека ускладненн€ вторинною ≥нфекц≥Їю (наприклад, пневмон≥Їю, запаленн€м середнього вуха, плевритом тощо), €ка може призвести нав≥ть до смерт≥. ¬ окремих випадках грип викликаЇ ускладненн€ у вигл€д≥ ураженн€ серц€, суглоб≥в, нирок, мозку та мозкових оболонок. ўор≥чно в св≥т≥ хвор≥Ї на грип в≥д 5 до 15% населенн€, смертельних випадк≥в в≥д грипу нал≥чуЇтьс€ б≥л€ 2 млн.

√епатит

’вороба Ѕотк≥на, або в≥русний гепатит, Ї досить поширеним в≥русним захворюванн€м печ≥нки. ¬≥домо дек≥лька збудник≥в захворюванн€ Ч ј, ¬, —, D, E, G ≥ ““V тощо, р≥зних за симптоматикою та серйозн≥стю насл≥дк≥в. Ќайрозповсюджен≥ший ≥ найменш небезпечний Ч гепатит ј. …ого з повним правом можна в≥днести до так званих хвороб Ђбрудних рукї, пов'€заних ≥з нехтуванн€м правил г≥г≥Їни. «будник гепатиту ј потрапл€Ї в орган≥зм людини також ≥з забрудненою водою та њжею. як правило, гепатит ј не даЇ важких ≥ хрон≥чних форм. ’вор≥ вил≥ковуютьс€ вже через два тижн≥.

ахисту в≥д захворювань, €к≥ передаютьс€ через кров. Ќайнад≥йн≥ший захист в≥д гепатиту ¬ Ч вакцинац≥€.

Ѕактер≥альн≥ ≥нфекц≥њ

“уберкульоз

“уберкульоз (сухоти) Ч це р≥зноман≥тне за своњми про€вами ≥нфекц≥йне захворюванн€, €ким страждали люди ≥ тварини з до≥сторичних час≥в глибокоњ стародавност≥ Ц в≥дколи ≥снують люди на земл≥. ÷€ недуга косила людей, заган€ючи њх передчасно у могили.

“уберкульозна паличка (паличка  оха) може викликати ураженн€ не т≥льки орган≥в диханн€ (легень, бронх≥в, гортан≥), а й кишечника, сечостатевих орган≥в, наднирник≥в, шк≥ри, к≥сток, суглоб≥в, головного мозку тощо, але в переважн≥й к≥лькост≥ випадк≥в (80Ч90%) спостер≥гаЇтьс€ ураженн€ легень. ќсновне джерело розповсюдженн€ ≥нфекц≥њ Ч хворий на туберкульоз, €кий вид≥л€Ї мокроту з бактер≥€ми. «араженн€ в≥дбуваЇтьс€, коли здорова людина вдихаЇ др≥бн≥ крапельки р≥дкоњ або частки висохлоњ мокроти хворого на туберкульоз. ѕалички  оха можуть потрапити ≥ через ушкоджену шк≥ру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанн≥ в њжу молока, м'€са в≥д хвороњ туберкульозом худоби.

 

’арчов≥ ≥нфекц≥њ

’арчов≥ ≥нфекц≥њ (дизентер≥€ ≥ холера) виникають при активному розмноженн≥ ≥ утворенн≥ токсин≥в збудник≥в в орган≥зм≥. ÷≥ заразн≥ захворюванн€ передаютьс€ в≥д одн≥Їњ людини до ≥ншоњ через продукти харчуванн€, воду, р≥дше ≥ншими шл€хами. –азом з њжею в орган≥зм внос€тьс€ збудники р≥зних захворювань. Ќайб≥льшу небезпеку становл€ть збудники шлунково-кишкових захворювань. ѓжа служить дл€ них лише переносником, доставл€Ї њх в т≥ органи людини (наприклад, в шлунково-кишковий тракт), де вони здатн≥ активно розмножуватись ≥ виробл€ти токсини.

’арчов≥ ≥нфекц≥њ заразн≥ та дуже небезпечн≥ через те, що б≥льш≥сть продукт≥в харчуванн€, з €кими вони можуть розповсюджуватись, вживаютьс€ людьми кожного дн€.

 

«ахворюванн€, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом

¬ останн≥ роки в ”крањн≥ р≥зко пог≥ршилось становище щодо захворюваност≥ на хвороби, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом («ѕ—Ў).

«г≥дно з м≥жнародною класиф≥кац≥Їю ¬ќќ«, сьогодн≥ нал≥чуЇтьс€ близько 30 захворювань, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом. ¬ цю категор≥ю вход€ть дек≥лька груп, наприклад:

- бактер≥альн≥ Ч сиф≥л≥с, гоноре€, а також р≥зноман≥тн≥ уретрити, бактер≥альний ваг≥ноз;

- в≥русн≥, Ч ген≥тальний герпес, —Ќ≤ƒ, в≥русн≥ ген≥тальн≥ бородавки та ≥н.;

- паразитарн≥ Ч короста та ≥н.; оптимальн≥ умови дл€ передаванн€ створюютьс€ при статевих контактах;

- грибков≥ Ч кандидоз на статевих органах та ≥н. ћожуть виникати ≥ без зараженн€, а €к насл≥док антиб≥отикотерап≥њ, але передаютьс€ ≥ статевим шл€хом.

¬раховуючи складну ситуац≥ю в ”крањн≥ щодо розповсюдженн€ цих захворювань, сл≥д зазначити, що важливе значенн€ маЇ проф≥лактика, а саме: сл≥д уникати випадкових зв'€зк≥в, користуватись презервативами, дотримуватись сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних правил.

–озгл€немо найб≥льш поширен≥ захворюванн€, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом.

—иф≥л≥с

—иф≥л≥с Ч це хвороба всього орган≥зму, перш≥ про€ви €коњ найчаст≥ше бувають на статевих органах. Ћюдина заражаЇтьс€ сиф≥л≥сом в≥д хворого. «араженн€, €к правило, в≥дбуваЇтьс€ статевим шл€хом, дуже р≥дко можливе зараженн€ через поц≥лунки, а також через предмети домашнього вжитку (ложки, чашки, цигарки тощо).

√оноре€

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1280 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2236 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.