Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўанс на спас≥нн€ в ав≥акатастрофах при польотах на великих реактивних ав≥алайнерах значно вищий, пор≥вн€но з невеликими л≥таками




 

«ал≥зничний транспорт

ѕасажири зал≥зничного транспорту також знаход€тьс€ в зон≥ п≥двищеноњ небезпеки. «онами п≥двищеноњ небезпеки на зал≥зничному транспорт≥ Ї: зал≥зничн≥ кол≥њ, перењзди, посадочн≥ платформи та вагони, в €ких пасажири зд≥йснюють перењзди.

ћорський транспорт

’≥м≥чна безпека

«алежно в≥д њх практичного використанн€ х≥м≥чн≥ речовини можна под≥лити на:

1. ѕромислов≥ отрути (ртуть, свинець).

2. ќтрутох≥м≥кати, що використовуютьс€ у с/г.

3. Ћ≥карськ≥ препарати.

4. –ечовини побуту.

¬иробничий пил досить поширений небезпечний та шк≥дливий чинник. «алежно в≥д походженн€ пил може бути орган≥чним, неорган≥чним та зм≥шаним. ѕил може зд≥йснювати на людину ф≥брогенну д≥ю, при €к≥й в леген€х в≥дбуваЇтьс€ розростанн€ сполучних тканин, що порушуЇ нормальну будову та функц≥ю органу.

Ўк≥длив≥ речовини потрапл€ють в орган≥зм трьома шл€хами:

1. ќргани диханн€.

2. ќргани травленн€ (шлунково Ц кишковий тракт).

3. „ерез шк≥ру та слизов≥ оболонки.

√ƒ  (гранично допустима концентрац≥€) Ц максимальна концентрац≥€ речовини в певному середовищ≥, €ка не призводить до пошкодженн€ живих орган≥зм≥в в раз≥ пост≥йного контакту ≥ не викликаЇ небажаних насл≥дк≥в у нащадк≥в.

¬ ”крањн≥ встановлен≥ наступн≥ р≥зновиди √ƒ :

Ј √ƒ  в пов≥тр≥ населеноњ зони.

Ј √ƒ  в пов≥тр≥ робочоњ зони.

Ј √ƒ  в природних водах, господарського призначенн€, рибного господарства.

Ј √ƒ  в питн≥й вод≥.

Ј √ƒ  в ірунтах.

якщо в середовищ≥ Ї к≥лька речовин односпр€мованоњ д≥њ, повинна виконуватись наступна умова: сума в≥дношень концентрац≥њ кожноњ речовини до њњ √ƒ  не повинна перевищувати одиниц≥.

 р≥м √ƒ  важливими нормативним параметром також Ї √ранично допустим≥ викиди (√ƒ¬) та ќр≥Їнтовно безпечн≥ р≥вн≥ впливу (ќЅ–¬).

√ранично допустим≥ викиди (√ƒ¬) Ц максимальна концентрац≥€ речовини, що допускаЇтьс€ на виход≥ з джерела забрудненн€ (вихлопна труба автомоб≥л€, труби п≥дприЇмств тощо). √ƒ¬ розробл€Їтьс€ дл€ кожного окремого обТЇкту, виход€чи з фактичноњ концентрац≥њ ц≥Їњ шк≥дливост≥ в даному рег≥он≥, характеру рег≥ону, напр€му в≥тру, висоти труби, з €коњ зд≥йснюЇтьс€ викид тощо.

ќр≥Їнтовно безпечн≥ р≥вн≥ впливу (ќЅ–¬) розробл€ютьс€ дл€ речовин, €к≥ щойно розроблен≥, але ще не впроваджен≥ в широку практику ≥ щодо них не розроблен≥ значенн€ √ƒ . ќр≥Їнтовний безпечний р≥вень впливу речовин (ќЅ–¬) Ц це максимальна концентрац≥€ забруднюючоњ речовини, €ка визнаЇтьс€ ор≥Їнтовно безпечною при д≥њ на людину та встановлюЇтьс€ €к тимчасовий г≥г≥Їн≥чний норматив допустимого вм≥сту речовини в атмосферному пов≥тр≥ населених пункт≥в. јналог≥чно ≥снуть ќЅ–¬ дл€ виробничих п≥дприЇмств.

јвар≥њ з викидом сильнод≥ючих отруйних речовин (—ƒќ–)

—ильнод≥ючими отруйними речовинами (—ƒќ–) називають х≥м≥чн≥ сполуки, €к≥ в певних к≥лькост€х, що перевищують √ƒ , дуже негативно впливають на людей, с≥льськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураженн€ р≥зного ступен€.

јвар≥њ з витоком сильнод≥ючих отруйних речовин ≥ зараженн€м навколишнього середовища виникають на п≥дприЇмствах х≥м≥чноњ, нафтопереробноњ, целюлозно-паперовоњ ≥ харчовоњ промисловост≥, водопров≥дних ≥ очисних спорудах, а також при транспортуванн≥ —ƒќ–.

 

- викиди та витоки небезпечних х≥м≥чних речовин

ƒжерела х≥м≥чних авар≥й

- загоранн€ р≥зних матер≥ал≥в, обладнанн€, буд≥вельних конструкц≥й, €ке супроводжуЇтьс€ забрудненн€м навколишнього середовища

- авар≥њ на транспорт≥ при перевезенн≥ небезпечних х≥м≥чних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантаж≥в

 

Ѕезпосередн≥ми причинами цих авар≥й Ї: порушенн€ правил безпеки й транспортуванн€, недотриманн€ техн≥ки безпеки, вих≥д з ладу агрегат≥в, механ≥зм≥в, трубопровод≥в, ушкодженн€ Їмностей тощо.

Ќебезпечн≥ вантаж≥, що транспортуютьс€ повинн≥ маркуватис€ в≥дпов≥дно до ѕравил дорожнього перевезенн€ небезпечних вантаж≥в, зг≥дно з €кими на транспортному засоб≥, €кий перевозить небезпечний вантаж, повинен бути нанесений знак небезпеки, транспортна назва, класиф≥кац≥йний шифр та номер ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й.

Ќебезпечний вантаж - речовини, матер≥али, вироби, в≥дходи виробничоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥, €к≥ внасл≥док притаманних њм властивостей за на€вност≥ певних фактор≥в можуть п≥д час перевезенн€ спричинити вибух, пожежу, пошкодженн€ техн≥чних засоб≥в, пристроњв, споруд та ≥нших об'Їкт≥в, запод≥€ти матер≥альн≥ збитки та шкоду довк≥ллю, а також призвести до загибел≥, травмуванн€, отруЇнн€ людей, тварин.

«нак небезпеки Ц це ромб в≥дпов≥дного кольору (оранжевого, червоного, зеленого, б≥лого, синього, двокол≥рового або смугастого), на €кому знаходитьс€ символ, що означаЇ характер небезпеки, а дл€ рад≥оактивних та ≥нфекц≥йних вантаж≥в в≥дпов≥дний напис.

 ласиф≥кац≥йний шифр Чце одна або дв≥ цифри, €к≥ вказують на агрегатний стан речовини (тверда, р≥дка, газ) характер небезпеки (вибухов≥ речовини та вироби, окиснювальн≥ речовини, токсичн≥ (отруйн≥), ≥нфекц≥йн≥, рад≥оактивн≥, короз≥йн≥ речовини тощо).

Ќомер ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (Ќомер UN або UN-≥дентиф≥катор) Ччотиризначний ≥дентиф≥кац≥йний номер речовини або виробу зг≥дно з –екомендац≥€ми ќќЌ з перевезенн€ небезпечних вантаж≥в. Ќомер ќќЌ- наб≥р чотиризначних чисел, що дозвол€ють визначити небезпеку речовини або виробу (такого, наприклад, €к вибухова речовина, легкозаймиста р≥дина, токсична речовина тощо) у

ѕожежна безпека

ѕожеж≥ та вибухи в б≥льшост≥ випадк≥в виникають у побут≥ та на п≥дприЇмствах х≥м≥чноњ промисловост≥, але в≥д них страждають також ≥ ≥нш≥ обТЇкти промисловост≥. ѕри гор≥нн≥ багатьох матер≥ал≥в утворюютьс€ високотоксичн≥ речовини, в≥д д≥њ €ких люди гинуть част≥ше, н≥ж в≥д вогню. –ан≥ше при пожежах вид≥л€вс€ переважно чадний газ. јле в останн≥ дес€тир≥чч€ горить багато речовин штучного походженн€: пол≥стирол, пол≥уретан, в≥н≥л, нейлон, поролон.

Ѕ≥льше 63% пожеж у промисловост≥ обумовлено помилками людей або њх некомпетентн≥стю.

ѕожежа Ц неконтрольоване гор≥нн€, що розповсюджуЇтьс€ з часом у простор≥.

ƒл€ виникненн€ гор≥нн€ необх≥дн≥ 3 складов≥:

- √орюча речовина;

- ќкисник;

- ƒжерело запалюванн€.

«а швидк≥стю поширенн€ процес гор≥нн€ д≥литьс€ на наступн≥ групи:

- ƒефлаграц≥йне Ц гор≥нн€ з швидк≥стю к≥лька м/с;

- ¬ибухов е Ц швидке х≥м≥чне перетворенн€, що супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м енерг≥њ ≥ утворенн€ стиснених газ≥в. Ўвидк≥сть к≥лькасот м/с;

- ƒетонац≥йне Ц гор≥нн€, що поширюЇтьс€ з надзвуковою швидк≥стю (тис. м/с). ¬иникненн€ детонац≥њ по€снюЇтьс€ стисненн€м, нагр≥ванн€м та перем≥щенн€м незгор≥лоњ сум≥ш≥ перед фронтом полумТ€. ÷е призводить до прискоренн€ поширенн€ полумТ€, виникненн€ ударноњ хвил≥, завд€ки €к≥й зд≥йснюЇтьс€ передача теплоти сум≥ш≥.

«а походженн€м розр≥зн€ють форми гор≥нн€:

- —палах Ц швидке загоранн€ горючоњ сум≥ш≥ без утворенн€ стиснених газ≥в, €ке не переходить у гор≥нн€;

- «айманн€ Ц гор≥нн€, €ке виникаЇ п≥д впливом джерела загоранн€.

- —палахуванн€ Ц займанн€, що супроводжуЇтьс€ по€вою полумТ€.

- —амозайманн€ Ц гор≥нн€, €ке починаЇтьс€ без впливу окремого джерела запалюванн€.

- “л≥нн€ Ц гор≥нн€ без випром≥нюванн€ св≥тла.

- —амоспалахуванн€ Ц самозайманн€, що супроводжуЇтьс€ утворенн€м полумТ€.

«алежно в≥д агрегатного стану ≥ особливост≥ гор≥нн€ р≥зних горючих речовин вс≥ пожеж≥ под≥л€ютьс€ на пТ€ть клас≥в:

ј Ц гор≥нн€ твердих матер≥ал≥в;

¬ Ц гор≥нн€ р≥дин;

— Ц гор≥нн€ газ≥в;

D Ц гор≥нн€ метал≥в;

≈ Ц гор≥нн€ електроустановок п≥д напругою.

 атегор≥€ пожежноњ небезпеки прим≥щенн€ (буд≥вл≥, споруди) Ц це класиф≥кац≥йна характеристика пожежноњ небезпеки об'Їкта, що визначаЇтьс€ к≥льк≥стю i пожежонебезпечними властивост€ми речовин i матер≥ал≥в, €к≥знаход€тьс€ (обертаютьс€) в них з урахуванн€м особливостей технолог≥чних процес≥в розм≥щених в них виробництв.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 512 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2546 - | 2140 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.