Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела небезпеки, небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори. ∆итт€ Ц це одна ≥з форм ≥снуванн€ матер≥њ, €ку в≥др≥зн€Ї в≥д ≥нших здатн≥сть до розвитку, розмноженн€




∆итт€ Ц це одна ≥з форм ≥снуванн€ матер≥њ, €ку в≥др≥зн€Ї в≥д ≥нших здатн≥сть до розвитку, розмноженн€, росту, розвитку, активноњ регул€ц≥њ свого складу та функц≥й, р≥зних форм руху, можлив≥сть пристосу≠ванн€ до середовища та на€вн≥сть обм≥ну речовин ≥ реакц≥њ на по≠дразненн€.

Ћюдсь≠ка активн≥сть маЇ особлив≥сть, €ка в≥др≥зн€Ї њњ в≥д активност≥ решти живих орган≥зм≥в та ≥стот. ÷€ особлив≥сть пол€гаЇ в тому, що люди≠на не лише пристосовуЇтьс€ до навколишнього середовища, а й трансформуЇ його дл€ задоволенн€ власних потреб, активно взаЇ≠мод≥Ї з ним, завд€ки чому ≥ дос€гаЇ св≥домо поставленоњ мети, що виникла внасл≥док про€ву у нењ певноњ потреби.

÷€ активн≥сть зветьс€ д≥€льн≥стю.

ƒ≥€льн≥сть Ї специф≥чно людською формою активност≥, необх≥дною умовою ≥снуванн€ людського сусп≥льства, зм≥ст €коњ пол€гаЇ у доц≥льн≥й зм≥н≥ та перетворенн≥ в ≥нтересах людини навколишнього середовища.

јнал≥зуючи терм≥ни Ђжитт€ї та Ђд≥€льн≥стьї робимо висновок про значенн€ терм≥ну ЂжиттЇд≥€льн≥стьї.

∆иттЇд≥€льн≥сть - властив≥сть людини не просто д≥€ти в життЇвому середовищ≥, €ке њњ оточуЇ, а процес збалансо≠ваного ≥снуванн€ та самореал≥зац≥њ ≥ндив≥да, групи людей, сусп≥льства ≥ людства загалом в Їдност≥ њхн≥х життЇвих потреб ≥ можливостей.

ƒ≥€лн≥сть €к правило в≥дбуваЇтьс€ в умовах на€вност≥ певних джерел, що можуть завдати шкоду людин≥, системам, що забезпечують житт€ людини, продуктам њњ д≥€льност≥ тощо.

ѕотенц≥йне джерело шкоди Ц €вища, процеси, обТЇкти,властивост≥, здатн≥ за певних умов завдавати шкоди життю людини, системам що забезпечують њњ житт€, продуктам њњ д≥€льност≥ тощо.

—тан середовища за умови в≥дсутност≥ потенц≥йних джерел шкоди можна вважати безпечним. јле таким стан навколишнього середовища можна у€вити лише теоретично. –еально д≥€льн≥сть людини в≥дбуваЇтьс€ в умовах на€вност≥ джерел, що можуть завдати шкоду.

“ому п≥д безпекою розум≥Їтьс€ збалансований (за експертною оц≥нкою) стан люди≠ни, соц≥уму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Ќебезпека Ч негативна властив≥сть живоњ та неживоњ матер≥њ, що здатна спричин€ти шкоду сам≥й матер≥њ: люд€м, природному се≠редовищу, матер≥альним ц≥нност€м.

ƒжерелами (нос≥€ми) небезпек Ї:

- природн≥ процеси та €вища;

- елементи техногенного середовища;

- людськ≥ д≥њ, що приховують у соб≥ загрозу небезпеки;

- соц≥ально Ц пол≥тичн≥ д≥њ, процеси, €вища;

- комб≥нован≥ д≥њ, процеси та€вища.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ (Ѕ∆ƒ) Ч це галузь знанн€ та науково - практична д≥€льн≥сть, спр€мована на формуванн€ безпеки ≥ попере≠дженн€ небезпеки шл€хом вивченн€ загальних законом≥рностей виникненн€ небезпек, њхн≥х властивостей, насл≥дк≥в њхнього впливу на орган≥зм людини, основ захисту здоровТ€ та житт€ людини ≥ середовища њњ проживанн€ в≥д небезпек.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ Ч нев≥д'Їмна складова характеристика стратег≥чного напр€му людства, що визначений ќќЌ €к Ђсталий людський розвитокї (Sustainable Human Development).

—талий ро́звиток Ч такий розвиток, €кий веде не т≥льки до економ≥чного, а й до соц≥ального, культурного, духовного зростанн€, спри€Ї гуман≥зац≥њ ментал≥тету громад€н ≥ збагаченню позитивного загальнолюдського досв≥ду.

—талий ро́звиток Ч загальна концепц≥€ стосовно необх≥дност≥ встановленн€ балансу м≥ж задоволенн€м сучасних потреб людства ≥ захистом ≥нтерес≥в майбутн≥х покол≥нь, включаючи њх потребу в безпечному ≥ здоровому довк≥лл≥. –€д теоретик≥в ≥ прихильник≥в сталого розвитку вважають його найб≥льш перспективною ≥деолог≥Їю 21 стол≥тт€ ≥ нав≥ть усього третього тис€чол≥тт€, €ка, з поглибленн€м науковоњ обірунтованост≥, вит≥снить ус≥ ≥снуюч≥ св≥тогл€дн≥ ≥деолог≥њ, €к так≥, що Ї фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цив≥л≥зац≥њ.

ƒжерела небезпеки, небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори

ƒл€ того щоб про€вилась шкода джерела потенц≥йноњ небезпеки, потр≥бен конкретний вражаючий фактор, €кий власне ≥ призводить до збитк≥в.

ѕ≥д вражаючими факторами розум≥ють так≥ чинники життЇвого середовища, €к≥ за певних умов завдають шкоди €к люд€м, так ≥ системам життЇзабезпеченн€ людей, призвод€ть до матер≥альних збитк≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 758 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2015 - | 1957 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.