Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онцепц≥€ прийн€тного (допустимого) ризику




як було показано в таблиц≥ 2.5 за ступенем припустимост≥ ризик буваЇ знехтуваний, прийн€тний, гранично допустимий та надм≥рний.

«нехтуваний ризик маЇ наст≥льки малий р≥вень, що в≥н перебуваЇ в межах допустимих в≥дхилень природного (фонового) р≥вн€.

ѕрийн€тним вважаЇтьс€ такий р≥вень ризику, €кий сусп≥льство може прийн€ти (дозволити), враховуючи техн≥ко-економ≥чн≥ та соц≥альн≥ можливост≥ на даному етап≥ свого розвитку.

√ранично допустимий ризик Ч це максимальний ризик, €кий не повинен перевищуватись, незважаючи на оч≥куваний результат.

Ќадм≥рний ризик характеризуЇтьс€ виключно високим р≥внем, €кий у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в призводить до негативних насл≥дк≥в.

Ќa практиц≥ дос€гти нульового р≥вн€ ризику, тобто абсолютноњ небезпеки неможливо. “ому сучасна концепц≥€ безпеки життЇд≥€льност≥ базуЇтьс€ на дос€г≠ненн≥ прийн€тного (допустимого) ризику.

—утн≥сть концепц≥њ прийн€тного (допустимого) ризику пол€гаЇ у прагненн≥ дос€гнути такоњ малоњ безпеки, €ку сприймаЇ сусп≥льство у даний час, виход€чи з р≥вн€ житт€, соц≥ально-пол≥тичного та економ≥чного становища, розвитку науки та техн≥ки.

ѕрийн€тний ризик поЇднуЇ техн≥чн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ аспекти проблеми ≥ Ї певним компром≥сом м≥ж р≥внем безпеки й можливост€ми њњ дос€гненн€. –озм≥р прийн€тного ризику можна визначити, використовуючи витратний механ≥зм, €кий дозвол€Ї розпод≥лити витрати сусп≥льства на дос€гненн€ заданого р≥вн€ безпеки м≥ж природною, техногенною та соц≥альною сферами. Ќеобх≥дно п≥дтримувати в≥дпов≥дне сп≥вв≥дношенн€ витрат у зазначених сферах, оск≥льки порушенн€ балансу на користь одн≥Їњ з них може спричинити р≥зке зб≥льшенн€ ризику ≥ його р≥вень вийде за меж≥ прийн€тних значень.

ћаксимально прийн€тним р≥внем ≥ндив≥дуального ризику загибел≥ людини звичайно вважаЇтьс€ ризик, €кий дор≥внюЇ 10-6 на р≥к. ћалим вважаЇтьс€ ≥ндив≥дуальний ризик загибел≥ людини, що дор≥внюЇ 10-8 на р≥к (див. табл. 2.1)

 онцепц≥€ прийн€тного ризику може бути ефективно застосована дл€ будь-€коњ сфери д≥€льност≥, галуз≥ виробництва, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ..

≤снуЇ два шл€хи встановленн€ гранично прийн€тного ризику Ц декларативний та обірунтований. ” раз≥ декларативного п≥дходу значенн€ прийн€тного ризику встановлюЇтьс€ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в Ц закон≥в, стандарт≥в, правил, норм, €кими визначен≥ гранично допустим≥ (максимальн≥ чи м≥н≥мальн≥) параметри певних чинник≥в. ” раз≥ обірунтованого п≥дходу значенн€ прийн€тного ризику визначаЇтьс€ шл€хом сп≥вставленн€ окремих вид≥в ризику з р≥вн€ми природного ризику.  ≥нцеве значенн€ оптимального гранично прийн€тного ризику встановлюЇтьс€ балансовими розрахунками м≥ж витратами, €к≥ необх≥дно нести на п≥дтриманн€ зазначеного р≥вн€ безпеки ≥ величинами в≥двернутих збитк≥в.

”€в≥мо, що ¬ам необх≥дно стрибати з л≥така на парашут≥, €кий ¬и можете вибрати з двох шухл€д. ” перш≥й знаход€тьс€ т≥, що не розкриваютьс€ з ≥мов≥рн≥стю –3 = 0,01 (один з≥ ста), а в друг≥й знаход€тьс€ т≥, що не розкриваютьс€ з ≥мов≥рн≥стю –4 = 0,0001 (один з 10 тис€ч). “а хоча ¬и розум≥Їте, що це всього лише ≥мов≥рност≥, та що напевно, в обох випадках парашут спрацюЇ, ¬и в≥зьмете парашут ≥з другоњ шухл€ди. ≤ навпаки, €кщо ¬ам запропонують виб≥р парашут≥в не уточнивши њхню над≥йн≥сть, ¬и першим же питанн€м уточните не кол≥р њхн≥х купол≥в, а показники над≥йност≥ спрацьовуванн€. “обто показник над≥йност≥ маЇ вир≥шальне значенн€ дл€ ¬ашого св≥домого вибору в даному випадку.

”правл≥нн€ ризиком

якщо ви€влену небезпеку неможливо виключити повн≥стю, необх≥дно знизити ймов≥рн≥сть ризику до припустимого р≥вн€ шл€хом вибору в≥дпов≥дного р≥шенн€. ƒос€гти ц≥Їњ мети, €к правило, в будь-€к≥й систем≥ чи ситуац≥њ можна к≥лькома шл€хами. “акими шл€хами, наприклад, Ї:

- повна або часткова в≥дмова в≥д роб≥т, операц≥й та систем, €к≥ мають високий ступ≥нь небезпеки;

- зам≥на небезпечних операц≥й ≥ншими Ц менш небезпечними;

- удосконаленн€ техн≥чних систем та об'Їкт≥в;

- розробка та використанн€ спец≥альних засоб≥в захисту;

- заходи орган≥зац≥йно-управл≥нського характеру, в тому числ≥ контроль за р≥внем безпеки, навчанн€ людей з питань безпеки, стимулюванн€ безпечноњ роботи та повед≥нки.

ƒл€ того щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному њх комплексу, пор≥внюють витрати на ц≥ заходи та засоби ≥ р≥вень зменшенн€ шкоди, €кий оч≥куЇтьс€ в результат≥ њх запровадженн€.

“акий п≥дх≥д до зменшенн€ ризику небезпеки зветьс€ управл≥нн€ ризиком.

Ќа ц≥й г≥потетичн≥й ≥люстрац≥њ показана система, в €к≥й допускаЇтьс€ прийн€тною ймов≥рн≥сть небезпечноњ ситуац≥њ 1 з 1000 (ризик 10-3), €кщо витрати менш≥ або дор≥внюють 5000 долар≥в. “ак само була запроектована втрата 5 млн. долар≥в, €кщо можлив≥сть такоњ ситуац≥њ Ц 1 з 1 млн. (ризик 10-6) була б прийн€тним ризиком. ¬икористовуючи цю концепц≥ю €к базову л≥н≥ю, можна визначити €к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ меж≥ дл€ будь-€ких ≥нших ситуац≥й. ѕроте, оск≥льки залежн≥сть вартост≥ витрат в≥д ризику встановлюЇтьс€ на фаз≥ розробки проекту, в процес≥ його реал≥зац≥њ ≥нод≥ стаЇ очевидним, що де€к≥ обставини змушують зб≥льшити ризик пор≥вн€но з програмованим.

–ис. 2.2. ≤ндекс втрат, що оч≥куютьс€

≤ншим аспектом того, €к встановлюЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€ витрат з розм≥ром прийн€тного ризику, Ї можлив≥сть контролюванн€ чи л≥кв≥дац≥њ ризику.

ƒе€к≥ небезпеки, що мають в≥дносно низький р≥вень ризику, вважаютьс€ неприпустимими, тому що њх досить легко контролювати та л≥кв≥дувати.(ризик удару блискавкою)

¬ даному раз≥, незважаючи на те, що ризик невеликий, необх≥дн≥сть л≥кв≥дац≥њ його базуЇтьс€ на тому, що ц≥на повного нехтуванн€ такою небезпекою дуже висока (смерть або серйозн≥ ф≥зичн≥ пошкодженн€), а ц≥на контролю чи л≥кв≥дац≥њ цього ризику, навпаки, незначна (наприклад, треба просто залишитись у прим≥щенн≥). ѕроте, €кщо головн≥ буд≥вельн≥ операц≥њ повинн≥ зд≥йснюватис€ за щ≥льним граф≥ком, варт≥сть зменшенн€ можливост≥ враженн€ людини блискавкою розгл€даЇтьс€ з точки зору р≥зних перспектив.

Ќавпаки, ≥снують ≥нш≥ небезпеки, €к≥ вважаютьс€ допустимими, хоча мають великий потенц≥ал ризику, через те що њх важко або практично неможливо усунути ( д≥њ ≥з запуску косм≥чного л≥тального апарату.)

ќтже, варт≥сть не Ї Їдиним та головним критер≥Їм встановленн€ прийн€тного ризику. ¬ажливу роль, €к показано вище, в≥д≥граЇ оц≥нка процесу, пов'€зана з визначенн€м та контролем ризику.

«апровадженн€ наведених вище техн≥чних заход≥в забезпеченн€ безпеки прац≥вник≥ в не виключаЇ необх≥дност≥ зд≥йсненн€ спец≥альних орган≥зац≥йних та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в: а) розробки ≥ запровадженн€ технолог≥чних карт та ≥нструкц≥й з техн≥ки безпеки; б) навчанн€ та ≥нструктажу персоналу; в) контролю за дотриманн€м та виконанн€м встановлених правил безпеки при проведенн≥ роб≥т; г) забезпеченн€ прац≥вник≥в сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним обладнанн€м та в≥дпов≥дними процедурами, а також ≥ншими заходами та засобами, €к≥ вимагаютьс€ чинними нормативними документами з охорони прац≥.

ƒл€ того щоб отримати дозв≥л на запровадженн€ нового технолог≥чного процесу, п≥дприЇмцю необх≥дно узгодити можлив≥сть ≥ к≥льк≥сть викид≥в з органами сан≥тарного нагл€ду та захисту навколишнього середовища. ” даному раз≥ мова йде про можлив≥сть забрудненн€ пов≥тр€, ≥, можливо, цей приклад не зовс≥м показовий, бо в ≥нших виробництвах можуть використовуватис€ значно агресивн≥ш≥ речовини або в набагато б≥льших к≥лькост€х, н≥ж т≥, про €к≥ йдетьс€ тут, але все ж цей приклад наочно демонструЇ ризики, з €кими пов'€зане будь-€ке виробництво, ≥ необх≥дн≥сть застосуванн€ методики управл≥нн€ ними.

«ахист пов≥тр€ного басейну в≥д забруднень регламентуЇтьс€ гранично допустимими концентрац≥€ми (√ƒ ) шк≥дливих речовин в атмосферному пов≥тр≥ населених пункт≥в, гранично допустимими викидами (√ƒ¬) шк≥дливих речовин та тимчасово узгодженими викидами шк≥дливих речовин в≥д джерел забруднень. «наченн€ √ƒ  речовин, що забруднюють пов≥тр€, встановлен≥ в≥дпов≥дними державними та м≥ждержавними стандартами ≥ сан≥тарними нормами. Ќорми √ƒ¬ розробл€ютьс€ дл€ кожного джерела забрудненн€, виход€чи з того, щоб його викиди в сум≥ з викидами вс≥х ≥нших джерел забрудненн€, що розташован≥ в цьому район≥, не призвели до утворенн€ у приземному шар≥ пов≥тр€ населеного пункту перевищенн€ √ƒ , а в м≥сц€х розташуванн€ санатор≥њв, будинк≥в в≥д≠починку та в зонах в≥дпочинку м≥ст з населенн€м понад 200 тис. мешканц≥в ц≥ концентрац≥њ не повинн≥ перевищувати 0,8 √ƒ .

як≥сний анал≥з небезпек

¬ище було показано, що жодна система чи операц≥€ не гарантуЇ абсолютноњ безпеки. « плином часу р≥зн≥ заходи та методи, €к≥ використовуютьс€ дл€ вир≥шенн€ в≥дпов≥дних задач, удосконалюютьс€, зб≥льшуючи наш≥ можливост≥ у досл≥дженн≥ систем, визначенн≥ небезпек, виключенн≥ або контрол≥ за цими небезпеками, зниженн≥ ризику до прийн€тного р≥вн€ при робот≥ з цими системами. јнал≥з небезпек починають з попереднього досл≥дженн€, €ке дозвол€Ї в основному ≥дентиф≥ку≠вати джерела небезпек. ѕот≥м, при необх≥дност≥, досл≥дженн€ можуть бути поглиблен≥ ≥ може бути виконаний детальний €к≥сний анал≥з. ћетоди цих анал≥з≥в та прийоми, €к≥ використовуютьс€ при њх виконанн≥, в≥дом≥ п≥д р≥зними назвами. Ќижче наведен≥ основн≥ з цих загальних ≥нструмент≥в.

“ипи анал≥зу:

- попередн≥й анал≥з небезпек (ѕјЌ)

- системний анал≥з небезпек (—јЌ)

- п≥дсистемний анал≥з небезпек (ѕ—јЌ)

- анал≥з небезпеки роб≥т та обслуговуванн€ ( јЌ–ќ).

ћетоди та прийоми, що використовуютьс€ при анал≥зах:

- анал≥з пошкоджень та викликаного ними ефекту (јѕ¬≈)

- анал≥з дерева в≥дмов (јƒ¬)

- анал≥з ризику помилок (ј–ѕ)

- прорахунки менеджменту та дерево ризику (ѕћƒ–)

- анал≥з поток≥в та перешкод енерг≥њ (јѕѕ≈)

- анал≥з поетапного наближенн€ (јѕЌ)

- програмний анал≥з небезпек (ѕрјЌ)

- анал≥з загальних причин поломки (ј«ѕѕ)

- причинно-насл≥дковий анал≥з (ѕЌј)

- анал≥з дерева под≥й (јƒѕ).

ѕопередн≥й анал≥з небезпек Ч це анал≥з загальних груп небезпек, присутн≥х в систем≥, њх розвитку та рекомендац≥њ щодо контролю. ѕјЌ Ї першою спробою в процес≥ безпеки систем визначити та класиф≥кувати небезпеки, €к≥ мають м≥сце в систем≥.

ѕјЌ звичайно виконуЇтьс€ у такому пор€дку:

- вивчають техн≥чн≥ характеристики об'Їкта, системи чи процесу, а також джерела енерг≥њ, що використовуютьс€, робоче середовище, матер≥али, встановлюють њхн≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ властивост≥;

- визначають закони, стандарти, правила, д≥€ €ких поширюЇтьс€ на даний об'Їкт, систему чи процес;

- перев≥р€ють техн≥чну документац≥ю на в≥дпов≥дн≥сть њњ зако≠нам, правилам, принципам ≥ нормам безпеки;

- складають перел≥к небезпек, в €кому зазначають ≥дентиф≥кован≥ джерела небезпек (системи, п≥дсистеми, компоненти), чинни≠ки, що викликають шкоду, потенц≥йн≥ небезпечн≥ ситуац≥њ, ви€вле≠н≥ недол≥ки.

ѕри проведенн≥ ѕјЌ особливу увагу прид≥л€ють на€вност≥ вибухо-пожежнонебезпечних та токсичних речовин, ви€вленню компонент≥в об'Їкта, в €ких можлива њх присутн≥сть, потенц≥йна небезпечна си≠туац≥€ в≥д неконтрольованих реакц≥й чи при перевищенн≥ тиску.

≤снують базов≥ запитанн€, на €к≥ обов'€зково необх≥дно в≥дпов≥сти, коли провод€ть ѕјЌ:

- €кий процес/система анал≥зуютьс€?

- чи залучен≥ до ц≥Їњ системи люди?

- що система повинна зазвичай робити?

- чого система не повинна робити н≥коли?

- чи ≥снують стандарти, правила, норми, €к≥ мають в≥дношенн€ до системи?

- чи використовувалась система ран≥ше?

- що система виробл€Ї?

- €к≥ елементи включено в систему?

- €к≥ елементи вилучено ≥з системи?

- що може спричинити по€ву небезпеки?

- €к оц≥нюЇтьс€ ц€ по€ва?

- що ≥ де Ї джерелами та перешкодами енерг≥њ?

- чи ≥снуЇ критичний час дл€ безпечност≥ операц≥й?

- €к≥ загальн≥ небезпеки притаманн≥ систем≥?

- €к може бути покращений контроль?

- чи сприйме кер≥вництво цей контроль?

јнал≥з дерева в≥дмов (јƒ¬) вважаЇтьс€ одним з найб≥льш корисних анал≥тичних ≥нструмент≥в у процес≥ системноњ безпеки, особливо при оц≥нц≥ надзвичайно складних або детал≥зованих систем.

—творенн€ дерева в≥дмов починаЇтьс€ з визначенн€ к≥нцевоњ под≥њ. ÷€ под≥€ може мати широкий та загальний характер Ц в≥дмова чи пошкодженн€ системи, або вузький та специф≥чний, коли порушуЇтьс€ функц≥онуванн€ компонента X. ÷€ к≥нцева под≥€ буде розташовуватись на верх≥вц≥ дерева в≥дмов, а вс≥ наступн≥ под≥њ, €к≥ ведуть до головноњ, будуть розташовуватись €к г≥лки на дерев≥.

¬иконанн€ анал≥зу дерева в≥дмов можливе лише п≥сл€ деталь≠ного вивченн€ робочих функц≥й ус≥х компонент≥в системи, що роз≠гл€даЇтьс€. ѕри цьому сл≥д враховувати, що на роботу системи впливаЇ людський фактор, тому вс≥ можлив≥ Ђв≥дмови оператораї теж необх≥дно вводити у склад дерева. ќск≥льки дерево в≥дмов пока≠зуЇ статичний характер под≥й, розвиток под≥й у час≥ можна розгл€≠нути, побудувавши к≥лька дерев в≥дмов.

ѕ≥сл€ побудови дерева в≥дмов визначають ймов≥рн≥сть реал≥зац≥њ головноњ под≥њ. ƒл€ цього складають лог≥чне вираженн€, що пов'€зуЇ ймов≥рн≥сть головноњ под≥њ з ймов≥рност€ми основних под≥й. « ц≥Їю метою використовують наведен≥ вище залежност≥.

 

 

—кладаЇмо лог≥чне вираженн€ дл€ визначенн€ ймов≥рност≥ головноњ под≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2138 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2178 - | 1997 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.