Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—истемний анал≥з в безпец≥ життЇд≥€льност≥




 омплексний характер Ѕ∆ƒ вимагаЇ використанн€ комплексу метод≥в ≥нших наук. √оловним методолог≥чним принципом Ѕ∆ƒ Ї системно-структурний п≥дх≥д, а методом, €кий використовуЇтьс€ в н≥й, Ч системний анал≥з.

—истемний анал≥з Ц це сукупн≥сть методолог≥чних засоб≥в, €к≥ використовуютьс€ дл€ п≥дготовки та обірунтуванн€ р≥шень стосовно складних питань, що ≥снують або виникають в системах.

—истема Ц сукупн≥сть взаЇмоповТ€заних елемен≠т≥в, €к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою таким чином, що дос€гаЇтьс€ певний результат (мета).

—истема, одним з елемент≥в €коњ Ї людина, зветьс€ ергатичною.

—истемний анал≥з у безпец≥ життЇд≥€льност≥ - це методолог≥чн≥ засоби, що використовуютьс€ дл€ визначенн€ небезпек, €к≥ виникають у систем≥ Ђлюдина Ч життЇве середовищеї чи на р≥вн≥ њњ компонентних складових, та њх вплив на самопочутт€, здоров'€ ≥ житт€ людини.

—истема Ђлюдина-життЇве середовищеї

Ќеможливо вивчати особливост≥ людини, колективу чи сусп≥ль≠ства, не враховуючи њх м≥сц€ в навколишньому середовищ≥ ≥ стану цього середовища. “ому Ѕ∆ƒ вивчаЇ людину ≥ њњ навколишнЇ сере≠довище саме в систем≥ Ђлюдина Ч життЇве середовищеї, в €к≥й людина Ї субТЇктом Ч нос≥Їм предметно-практичноњ д≥€льност≥ ≥ п≥знанн€, джерелом активност≥, спр€мованоњ на обТЇкт Ч життЇве середовище. ѕоза межами ц≥Їњ системи людина Ї обТЇктом вивчен≠н€ антрополог≥њ, медицини, психолог≥њ, соц≥олог≥њ та багатьох ≥нших наук. —ередовище, €ке оточуЇ людину поза межами ц≥Їњ системи, вивчають астроном≥€, географ≥€, геолог≥€, б≥олог≥€, еколог≥€ тощо.

—истема Ђлюдина Ч життЇве середовищеї Ї складною системою в тому розум≥нн≥, що до нењ, €к правило, входить велика к≥льк≥сть зм≥нних, м≥ж €кими ≥снуЇ велика к≥льк≥сть звТ€зк≥в. ¬≥домо, що чим б≥льше зм≥нних та звТ€зк≥в м≥ж ними маЇ система, тим важче ц≥ звТ€зки п≥ддаютьс€ математичн≥й обробц≥ ≥ виведенню ун≥версаль≠них закон≥в. —кладн≥сть вивченн€ систем Ђлюдина Ч життЇве сере≠довищеї зумовлюЇтьс€ також ≥ тим, що ц≥ системи Ї багатор≥вневи≠ми, м≥ст€ть у соб≥ позитивн≥, негативн≥ та гомеостатичн≥ зворотн≥ звТ€зки ≥ мають багато емерджентних властивостей.

Ћюдина Ї одним з елемент≥в Ч субТЇктом Ч зазначеноњ системи, в €к≥й п≥д терм≥ном Ђлюдинаї розум≥Їтьс€ не лише одна ≥стота, ≥ндив≥д, а й група людей, колектив, мешканц≥ населеного пункту, рег≥ону, кра≠њни, сусп≥льство, людство загалом.

’оча основним обТЇктом вивченн€ безпеки життЇд≥€льност≥ Ї звТ€зки у систем≥ Ђлюдина Ч життЇве середовище ї, у центр≥ уваги перебуваЇ людина €к самоц≥ль розвитку сусп≥льства.

∆иттЇве середовище -другий елемент системи Ђлюдина Ч життЇ≠ве середовищеї, њњ обТЇкт. ∆иттЇве середовище Ї частиною ¬сесв≥ту, де перебуваЇ або може перебувати в даний час людина ≥ функц≥онують системи њњ життЇзабезпеченн€.

∆иттЇве середовище людини складаЇтьс€ з трьох компонент≥в: природного, соц≥ального, або соц≥ально-пол≥тичного, та техноген≠ного середовищ:

Ј природне середовище (земний ірунт, пов≥тр€, водоймища, рослини, тварини, сонце, м≥с€ць, планети тощо);

Ј соц≥альне, соц≥ально-пол≥тичне середовище (форми сп≥льноњ д≥€льност≥ людей, спос≥б житт€, взаЇмостосунки тощо);

Ј техногенне середовище (житло, транспорт, знар€дд€ прац≥, промислов≥ та енергетичн≥ обТЇкти, збро€, домашн≥ ≥ св≥йськ≥ твари≠ни, с≥льськогосподарськ≥ рослини тощо).

√оловною причиною створенн€ ≥ розвитку техногенного середо≠вища було ≥ Ї прагненн€ людей задовольн€ти своњ потреби, €к≥ весь час зростають. ќднак дуже часто через незнанн€ або нехтуванн€ законами природи людська д≥€льн≥сть призводить до небажаних, а ≥нколи нав≥ть до траг≥чних насл≥дк≥в.

Ќаприклад, через людську д≥€льн≥сть в≥дбулос€ вимиранн€ багатьох вид≥в рослин ≥ тварин, забрудненн€ ≥ деградац≥€ природних еколог≥чних систем на значних територ≥€х, пошкодженн€ ≥ вичерпанн€ природних ресурс≥в, нав≥ть зменшенн€ в атмосфер≥ озонового шару, €кий захищаЇ б≥олог≥чн≥ обТЇкти на «емл≥ в≥д руйн≥вного впливу ультраф≥олетового випром≥нюванн€. ќсобливо небезпечними перел≥чен≥ €вища стали у друг≥й половин≥ XX ст., п≥сл€ другоњ св≥товоњ в≥йни, €ка стимулювала р≥зкий стрибок у розвитку науки ≥ техн≥ки, започаткувала нову науково-техн≥чну революц≥ю, результати €коњ у багатьох випадках були непередбачуваними ≥ загрожують порушити динам≥чну р≥вно≠вагу глобальноњ соц≥оекосистеми.

“ехногенне середовище склалос€ в процес≥ трудовоњ д≥€льност≥ людини. ¬оно багатопланове. —утн≥сть його знаходитьс€ там, де за≠к≥нчуЇтьс€ природа ≥ починаЇтьс€ людина, причому не €к б≥олог≥ч≠на ≥стота, а €к ≥стота, що мислить, маЇ мораль ≥ естетичне в≥дчутт€. ƒо обТЇкт≥в матер≥альноњ культури належить будь-€ка матер≥альна субстанц≥€, €ка створена не Ѕогом чи природою, а людським ген≥≠Їм, його трудовою д≥€льн≥стю. Ќав≥ть запах парфум≥в у цьому план≥ принципово в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д запаху кв≥т≥в, оск≥льки парфуми ство≠рен≥ людиною, а кв≥ти Ч природою.

“ехногенне середовище, €к правило, под≥л€ють на побутове та виробниче.

ѕобутове середовище -це середовище проживанн€ людини що м≥стить сукупн≥сть житлових буд≥вель, споруд спортивного ≥ культурного призначенн€, а також комунально-побутових орган≥зац≥й ≥ установ.

¬иробниче середовище Ч це середовище, в €кому людина зд≥йснюЇ свою трудову д≥€льн≥сть. ¬оно м≥стить комплекс п≥дприЇмств, орган≥≠зац≥й, установ, засоб≥в транспорту, комун≥кац≥й тощо.

–≥вн≥ системи Ђлюдина - життЇве середовищеї

—убТЇктом системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї може бути €к окрема людина, так ≥ будь-€ка сп≥льнота, членом €коњ Ї ц€ люди≠на. —оц≥альн≥ сп≥льноти, в свою чергу, можуть бути складовими час≠тинами ≥нших сп≥льнот, т≥, в свою чергу, вход€ть до ще б≥льших. як правило, завжди можна говорити про певну ≥Їрарх≥ю соц≥альних сп≥льнот. ¬ одних випадках ц€ ≥Їрарх≥€ жорстко визначена ≥ регламентована. ¬ ≥нших випадках вона ≥снуЇ, незважаючи на в≥дсутн≥сть такоњ регламентац≥њ.

“ак само ми можемо розгл€нути приклади ≥нших ≥Їрарх≥чних структур, побудованих за ≥ншим принципом - виробничим, навчальним тощо. Ќапри≠клад, студентська група, колектив факультету, ун≥верситету, студентство м≥ста, крањни. ћаксимальна к≥льк≥сть член≥в м≥кроколективу, €к правило, 20-30 ос≥б, але може бути й б≥льшою.

ќск≥льки будь-€ка соц≥альна група чи людина, €ка в одному раз≥ Ї субТЇктом системи, ≥ншим разом Ї лише складовою частиною ≥н≠шого субТЇкта ≥ншоњ системи, а той, у свою чергу, входить до субТЇк≠та б≥льш високого р≥вн€, то ≥снують системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї р≥зного р≥вн€. –≥вн≥ цих систем визначаютьс€ р≥внем њхн≥х субТЇкт≥в. ќтже, базуючись на вищенаведеному приклад≥, ми можемо говорити про р≥вень системи Ђлюдина Ч життЇве середови≠щеї з одн≥Їњ особи, с≥мТњ, мешканц≥в житлового будинку, м≥крора≠йону, населеного пункту тощо.

ƒл€ систем р≥зного р≥вн€ р≥зними Ї не лише субТЇкт, а й обТЇкт Ч життЇве середовище, оск≥льки меж≥ його визначаютьс€ тим, де пере≠бувають або можуть перебувати в даний час члени соц≥альноњ сп≥ль≠ноти Ч субТЇкта системи. ¬≥д р≥вн€ системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї залежить також в≥днесенн€ небезпеки до в≥дпов≥дноњ категор≥њ Ч вражаючий фактор, небезпечна ситуац≥€ чи джерело не≠безпеки, що було в≥дм≥чено в 1.1.3.

ƒл€ окремоњ людини, тобто коли ми говоримо про систему Ђлю≠дина Ч життЇве середовищеї з одн≥Їю особою, вс≥ ≥нш≥ люди та будь-€к≥ сп≥льноти Ї елементами життЇвого середовища, а саме со≠ц≥ального середовища.

ƒл€ глобальноњ системи Ђлюдина Ч життЇве середовищеї вс≥ люди Ї складовими загальнолюдськоњ сп≥льноти, а життЇве середовище складаЇтьс€ з природного Ч «емл≥ та косм≥чного простору, що ото≠чуЇ њњ, та техногенного середовища, створеного людством за всю ≥стор≥ю його ≥снуванн€.

ƒл€ систем будь-€кого ≥ншого р≥вн€ завжди необх≥дно визна≠чити, €к≥ люди ≥ сп≥льноти Ї внутр≥шн≥ми складовими т≥Їњ сп≥ль≠ноти, дл€ €коњ розгл€даЇтьс€ система Ђлюдина Ч життЇве середо≠вищеї, а €к≥ Ї елементами соц≥ального середовища, що оточуЇ цю сп≥льноту. ¬ище було зазначено, що в основ≥ системного анал≥зу лежить емерджентн≥сть, тобто здатн≥сть систем мати так≥ властивост≥, €ких не маЇ ≥ нав≥ть не може бути у елемент≥в, що складають њњ. ≈мерджент≠н≥сть притаманна також ≥ соц≥альним сп≥льнотам. —оц≥альна сп≥ль≠нота будь-€кого р≥вн€ маЇ властивост≥, притаманн≥ лише њй ≥ €к≥ присутн≥ або присутн≥ неповною м≥рою у сп≥льнот ≥ншого р≥вн€. ÷е необх≥дно ч≥тко усв≥домлювати, памТ€тати ≥ використовувати при вир≥шенн≥ конкретних завдань безпеки життЇд≥€льност≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 848 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2035 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.