Для кожної категорії аномальних дітей створені спеціальні заклади. В організації системи спеціальних закладів для аномальних дітей діє принцип врахування вікових особливостей вихованців. У відповідності з цими особливостями всі заклади для дітей з дефектами розумового і фізичного розвитку діляться на три типи:
1) дошкільні заклади (дитячі сади, дитячі будинки для дошкільників, дошкільні відділення при спецшколах, групи при масових дитячих садах).
2) Школи і школи-інтернати для різних категорій аномальних дітей;
3) Вечірні, очно-заочні школи для дорослих, виробничо-технічні училища, технікуми (або спеціальні групи при звичайних технікумах).
В системі спеціальних закладів для аномальних дітей закладена ідея створення оптимальних умов для реалізації принципу всестороннього сприяння навчально-виховного процесу вирішенню завдань корекції і компенсації недоліків розвитку дітей.
У спеціальних навчально-виховних закладах аномальні діти отримують в залежності від типу школи початкову, базову чи повну середню освіту.
Навчання і виховання дітей з порушенням слуху здійснюється в двох типах спеціальних шкіл-інтернатів: для глухих дітей; для слабочуючих і пізнооглухших (в двох відділеннях).
Спеціальні дошкільні і шкільні заклади створені для дітей з глибокими порушеннями зору. Ці діти навчаються в школах –інтернатах для сліпих і школах-інтернатах для слабобачачих.
Логопедичні заклади для дітей з мовними порушеннями відносяться до системи освіти і охорони здоров’я.
В Україні створена диференційована система спеціальних дошкільних закладів для розумово відсталих дітей. Для дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю в степені дебільності організовуються спеціальні допоміжні дитячі сади; при певних умовах дошкільні групи створюються при допоміжних школах.
Для розумово відсталих дітей шкільного віку відкриті спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (допоміжні школи).
Для дітей з глибоким ступенем розумової відсталості (імбецилів, ідіотів) в системі соціального забезпечення організовані дитячі будинки, до яких приймаються діти від 4 до 18 років.
Діти дошкільного віку з глибоким ступенем розумової відсталості (в степені імбецильності) або ускладненою формою дебільності (ДЦП, вираженою психопатоподібною поведінкою, хворобою Дауна, шизофренією і т.п.) направляються в заклади соціального забезпечення (спеціальні інтернати) або системи охорони здоров’я (спеціальні ясла для дітей з органічними враженнями ЦНС, спеціальні психоневрологічні санаторії).
Діти з найбільш важким ступенем розумової відсталості (ідіоти) направляються в будинки-інтернати психотроніків системи охорони здоров’я.
Для дітей із затримкою психічного розвитку відкриті спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, де вони отримують освіту в обсязі неповної середньої масової школи.
Діти з порушенням опорно рухового апарату навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Навчання, виховання і лікування таких дітей проводиться з врахуванням стану здоров’я, рухових можливостей, методичних рекомендацій.
Сліпоглухонімі діти навчаються в спеціальних закладах.
Для успішної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, учитель повинен володіти такими знаннями та навичками:
- ознайомитись з анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;
- вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;
- ураховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня. Бути добре ознайомленим із приладами, які використовують його учні з порушенням слуху і зору, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів. Навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами. Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи членів родини, встановити з ними партнерські стосунки. Вивчати головні принципи і стратегії колективної командної роботи.
- Навчитись спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.
- Закінчувати заняття, коли діти втомились чи неуважні.
- Навчитись адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей.
- Створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу.
- Формувати в дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.
- Ставитися з повагою до дітей та батьків.
МОДУЛЬ 2.
