Лекции.Орг


Поиск:




Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при затримці психічного розвитку




Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це порушення нормального темпу психічного розвитку, в результаті чого дитина, яка досягла шкільного віку, продовжує залишатись в колі дошкільних, ігрових інтересів.

В популяції молодших школярів за даними різних авторів нараховують від 5 до 11% дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР).

Характерними ознаками дітей із ЗПР є:

- низька працездатність в результаті підвищеної виснажливості;

- незрілість емоцій і волі;

- збіднений словниковий запас;

- переважання у мисленні наочно-дійових форм над словесно-логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням, встановленням логічних зв’язків у інформації, введеній словесно);

- погана пам'ять, невміння використовувати допоміжні засоби при запам’ятовуванні матеріалу;

- знижений рівень самоконтролю, критичності мислення;

- не сформованість навичок інтелектуальної діяльності;

- неповна сформованість ігрової діяльності. Сприймання характеризується уповільненістю;

- обмежений, що не відповідає віку дитини запас знань і уявлень про навколишнє;

- низький рівень пізнавальної активності;

- недостатня регуляція довільної діяльності і поведінки;

- більш низька здатність до перероблення перцептивної інформації;

- знижені продуктивність і стійкість пам’яті, інтелектуальна активність у відтворенні матеріалу, темп перебігу мисленнєвих процесів, поверховість мислення, уповільнене встановлення міжаналізаторних зв’язків.

На відміну від розумової відсталості дітей при затримках психічного розвитку дитина значно краще використовує сторонню допомогу. Тому при медико-педагогічному обстеженні для диференціальної діагностики затримок психічного розвитку є метод навчального експерименту. Особливості його полягають у тому, що спочатку обстежуваній дитині пропонують виконати завдання самостійно, а вже послідовно надають певні «порції» педагогічної допомоги. Діагностичним показником є те, скільки таких «порцій» знадобиться дитині, щоб успішно впоратись із завданням. При цьому аналізується якісний бік діяльності: її усвідомленість, довільність, цілеспрямованість, ставлення до допомоги.

У більшості дітей – недостатня сформованість функцій довільної уваги, пам’яті, вищих психічних функцій. Крім того, в одних дітей спостерігається інтелектуальна недостатність, в інших спостерігаються емоційно-вольові порушення по типу психічного інфантилізму.

ЗПР пов’язана з мінімальною мозковою дисфункцією. Доброякісна ЗПР пов’язана з повільним темпом дозрівання мозкових структур, їх функцій при відсутності органічних змін в ЦНС. Специфічна (церебрально-органічна) ЗПР, пов’язана з пошкодженням мозкових структур і їх функцій.

Доброякісна, неспецифічна ЗПР виявляється у деякому запізненні становлення рухових і (або) психічних функцій, які можуть виявлятись на будь-якому віковому етапі, відносно швидко компенсується і не поєднується з патологічними неврологічними і (або) психопатологічними симптомами. Легко піддається корекції шляхом ранньої стимуляції психомоторного розвитку. Проявляється як у вигляді загального тотального відставання в розвитку, так і у вигляді часткових (парціальних) затримок у становленні тих чи інших нервово-психічних функцій, особливо часто це відноситься до відставань в розвитку мови.

Доброякісна неспецифічна ЗПР може бути сімейною ознакою, спостерігається у соматично ослаблених і недоношених дітей, а також при недостатності раннього педагогічного впливу.

Специфічна затримка розвитку або церебрально-органічна пов’язана із зміною структурної або функціональної діяльності мозку. Причинами можуть бути: порушення внутріутробного розвитку мозку, гіпоксія плоду і асфіксія новонародженого, внутріутробні і постнатальні інфекційні і токсичні впливи, травми, порушення обміну речовин і інші фактори.

ЗПР (мінімальна мозкова дисфункція) характеризується гіперактивною поведінкою: рухова розгальмованість, непосидючість, постійна рухливість; вся діяльність нецілеспрямована, жодну розпочату справу не доводять до кінця. Дитина багато бігає, ламає іграшки; підвищена емоційна збудливість, забіякуватість, імпульсивність поведінки, агресивність. Не здатні до ігрової діяльності, не вміють обмежувати свої бажання, бурхливо реагують на всі заборони, відрізняються впертістю. Для багатьох дітей характерна моторна незграбність, в них слабо розвинені тонкі диференційовані рухи пальців рук. Важко опановують навички самообслуговування.

Діти із ЗПР – дуже поліморфна група. В деяких відставання в розвитку пов’язано із незрілістю емоційно-вольової сфери. Ці діти інфантильні. Достатньо винахідливі і невтомні у грі, їм властива жвавість уяви, фантазія, непосидючість, винахідливість з переважанням позитивних емоцій і хорошого настрою. Разом з тим, у них слабо розвинуті інтелектуальні інтереси, відмічається недостатня стійкість активної уваги і регуляція власної діяльності. Характерна підвищена жвавість і виражений інтерес до навколишнього. Разом з тим має місце відставання в дозріванні компонентів особистості, що формується, затримка в дозріванні абстрактно-логічного мислення з переважанням конкретно-дійового і наочно-образного. У мисленні відображаються труднощі словесно-логічних операцій. Значно підвищується ефективність і якість розумової діяльності при вирішенні наочно-дійових задач.

Особливості психічної діяльності дітей із затримкою розвитку обумовлені не сформованістю у них інтегративної діяльності мозку. У зв’язку з недостатністю інтегративної діяльності мозку діти із ЗПР затрудняються у впізнаванні незвично представлених предметів (перевернуті чи недомальовані зображення, схематичні і контурні малюнки); їм важко з’єднувати окремі деталі малюнків в єдиний смисловий образ.

Ці специфічні порушення сприймання у дітей із ЗПР визначають обмеженість і фрагментарність їх уявлень про навколишній світ. Недостатня інтегративність у дітей із ЗПР виявляється в сенсомоторних порушеннях, що знаходить свій вияв у малюнках дітей. При малюванні за зразком геометричних фігур вони не можуть передати їх форму і пропорції, неправильно зображують кути ліній і їх з’єднання. При малюванні фігури людини, діти старшого дошкільного віку допускають багато помилок. На малюнках помітна диспропорція частин тіла, деякі важливі деталі зображені примітивно чи відсутні. Однією із головних особливостей із ЗПР – є недостатність утворення зв’язків між окремими перцептивними чи руховими функціями. Затруднюються в оцінці ідентичної форми предметів, які сприймаються за допомогою дотику і зору. Труднощі при відтворенні ритму, сприйнятого на слух, а також графічно чи моторно. Відставання в розвитку в них просторових уявлень, недостатність орієнтування в частинах власного тіла.

Спостерігається відставання в розвитку мовлення, достатньо стійкі фонетико-фонематичні порушення і розлади артикуляції. Деякі діти затрудняються у сприйманні на слух схожих за звучанням фонем, в результаті чого недостатньо розуміють звернену мову.

Багатьом дітям властиві дефекти мовлення, що утруднює оволодіння читанням, письмом, мають збіднений словниковий запас. У них пізніше, ніж у нормі, виникає період дитячого словотворення, затягується період вживання «неологізмів». Діти із ЗПР із труднощами виділяють приголосні звуки на початку і в кінці слова, а також при їх збігові в різних складах, голосні звуки в кінці слова. Це свідчить про те, що діти із ЗПР недостатньо підготовлені до мовних спостережень, порівнянь, узагальнень, які проводяться у процесі навчання.

В усвідомленні та розумінні слів дітьми без відхилень у розумовому розвитку та школярами із ЗПР спостерігаються значні відмінності. Якщо перші мають достатній рівень розвитку усного мовлення, здатні співвідносити слуховий і зоровий образи слова, гнучко володіють раніше створеними зв’язками між зоровим і слуховим образами та його значеннями, тобто вміють швидко і точно активізувати необхідну ситуацію, то другі роблять це повільно і нечітко. Тому треба приділяти увагу вправам на чітке й виразне читання слів і словосполучень та аналіз прочитаного за допомогою відповідей на запитання про зміст слова, словосполучення, речення і частини тексту.

Через обмеженість та не диференційованість словникового запасу в школярів із ЗПР спостерігається неправильне розуміння і вживання слів, близьких за значенням.

Дослідження процесу читання виявило, що в дітей із ЗПР навички читання формуються уповільнено, у процесі його становлення відстає як технічний аспект (саме читання), так і розуміння прочитаного. Труднощі у виробленні навичок читання зумовлюються особливостями розвитку пізнавальної діяльності дітей і є наслідком недостатньої готовності до засвоєння навчальних знань. У деяких дітей тривалий час спостерігається уповільнений темп читання (40 слів на хвилину). Корекційно-розвивальна робота на уроках читання має пов’язуватись з глибоким і всебічним аналізом тексту, з удосконаленням чуттєвого досвіду дитини.

Стійким недоліком у розвитку мовлення дітей із ЗПР є невміння виділяти речення з тексту. Семантика висловлювання превалює над формою. Зв’язний текст диктанту діти сприймають як єдине ціле (одне речення). Поділити текст на окремі речення із закінченою думкою вони не спроможні. Тому і не ставлять крапку у кінці кожного речення зв’язного тексту. Аналізуючи зміст прочитаного твору, нечітко розуміють причину описаних явищ або зовсім її не розуміють, у них недостатньо сформовані часові уявлення про факти та події.

Характерною особливістю дітей із ЗПР є виражене порушення у більшості з них функцій активної уваги. Розсіяність уваги при виконанні завдання, яка зростає, свідчить про підвищену психічну виснаженість дитини. Для багатьох дітей характерний обмежений обсяг уваги, її фрагментарність, коли дитина в новій обстановці сприймає лише окремі частини інформації, що надається. Ці порушення уваги можуть затримувати процес формування понять.

Однією із частих особливостей порушення функції уваги у дітей із ЗПР є її недостатня концентрація на істотних ознаках. У цих випадках при відсутності відповідної корекційної роботи може визначатись недорозвиток окремих мислитель них операцій. Діти потребують більше часу для переробки сенсорної інформації на початковому етапі навчання. Тобто потрібно контролювати розвиток навичок у дитини вже засвоєних нею букви та злиття її з фонемою, поєднання кількох букв у склад, кількох складів у слово, прочитаних слів у речення.

Порушення уваги особливо виражені при руховій розгальмованості, підвищеній афективній збудливості, тобто у дітей з гіперактивною поведінкою.

Для дітей із ЗПР характерна своєрідна недостатність пам’яті. Вона виявляється в недостатності активного, довільного запам’ятовування. Недостатність довільної пам’яті у дітей із ЗПР в значній мірі пов’язана із слабістю регуляції довільної діяльності, недостатньою її цілеспрямованістю, не сформованістю функцій самоконтролю. У дітей із ЗПР обсяг оперативної пам’яті менший за норму, зрозуміти буквосполучення із 5-7 одиниць їй важко. Тому довгі слова дитина повинна читати двічі або тричі. Водночас виникають додаткові труднощі в читанні важких для вимови слів.

Діти емоційно нестійкі, важко пристосовуються до дитячого колективу, їм властиві коливання настрою, підвищена утомлюваність. До початку шкільного навчання має місце не сформованість ВПФ. В спеціальних дослідженнях також показано значне відставання у дітей із ЗПР діяльності спілкування з дорослим.

При оволодіння читанням, письмом мають певні труднощі. При слабкій техніці читання стараються зрозуміти прочитане, якщо потрібно повертаються до повторного читання. При письмі звертає на себе увагу незадовільний навик каліграфії, що може бути пов’язане з недорозвитком моторики, просторового сприймання. При вивченні математики мають труднощі при оволодінні складом числа, рахунком з переходом через десяток, вирішенні задач з непрямим формулюванням умови.

При вступі до школи діти із ЗПР не виявляють готовності до шкільного навчання, в них немає потрібного для засвоєння програмового матеріалу запасу знань, умінь та навичок. Тому вони без спеціальної допомоги не можуть оволодіти рахунком, читанням, письмом. Вони мають труднощі у довільній діяльності. Вказані труднощі доповнюються ослабленим станом їх нервової системи. Діти із ЗПР швидко втомлюються, іноді вони просто перестають виконувати розпочату діяльність.

Після вступу до школи, на початку навчання ведуть себе як дошкільники. Провідним видом діяльності залишається гра. У дітей не спостерігається позитивного ставлення до школи, до навчання. Навчальна мотивація відсутня або виражена досить слабо. Ряд дослідників вважають, що стан їх емоційно-волової сфери і поведінки відповідає попередній стадії вікового розвитку.

В умовах масової школи діти із ЗПР вперше відчувають свою неспроможність, яка виражається перш за все у неуспішності. З одного боку це призводить до виникнення почуття неповноцінності, а з іншого - до спроб особистої компенсації в якій небудь іншій сфері, іноді в різних формах порушеннях поведінки.

 

Корекційна робота із дітьми із ЗПР.

Шкільне становлення дитини із ЗПР як особистості і суб’єкта діяльності обов’язково передбачає розвиток: 1) інтелекту; 2)емоційної сфери; 3) стійкості до стресів; 4) впевненості в собі і само сприйняття; 5) позитивного ставлення до світу і прийняття інших; 6) самостійності, автономності; мотивації, само актуалізації, сам овдосконалення.

Основні завдання корекційно-виховної роботи:

- допомогти дітям із ЗПР оволодіти різноманітними знаннями про навколишній світ, розвивати в них спостереження і досвід практичного навчання, формувати вміння самостійно здобувати знання і користуватися ними;

- шукати такі види завдань, які максимально стимулюють активність дитини;

- проводити лікувально-оздоровчі заходи;

- міняти види діяльності на уроці з метою відпочинку;

- здійснювати індивідуальний підхід, індивідуальну допомогу;

- давати завдання з опорою на зразки;

- проводити доступний інструктаж щодо виконання завдань;

- для закріплення нового матеріалу давати багаторазові вказівки і вправи;

- проводити динамічне спостереження за просуванням кожної дитини;

- під час навчання дитини звертати увагу на стан різних сторін його психічної діяльності: пам'яті, уваги, мислення, мовлення, темп роботи, вміння переборювати перешкоди;

- в разі необхідності учень повинен відвідувати логопедичні заняття;

- проводити індивідуальні корекційні заняття.

Всі ці ідеї можна назвати позитивною педагогікою або гуманістичною психологією виховання і навчання дітей із ЗПР.

Другою, не менш важливою складовою педагогічної ситуації розвитку дитини із ЗПР є її взаємодія із ровесниками.

Як відомо, потреба у спілкуванні як внутрішня основа особистісних взаємовідносин між людьми, виявляється уже в перші місяці життя людини. Підґрунтям її розвитку, як зазначав Л.Виготський, є те, що будь-яка потреба дитини стає потребою в іншій людині. Потреба у спілкуванні змушує дитину шукати емоційний контакт не тільки з дорослими, а й ровесниками, з іншими дітьми. З віком прагнення спілкування розширюється і поглиблюється як за формою, так і за змістом. Діти починають це усвідомлювати. При цьому особливо гостро виявляється потреба у спілкуванні з ровесниками, в дитячому колективі.

Загальні правила і принципи роботи:

  1. Необхідно здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини як на уроках, так і під час спеціальних занять.
  2. Необхідно попереджувати наступ втоми, використовуючи для цього різноманітні засоби (чергування розумової і практичної діяльності, подання матеріалу невеликими дозами, використання цікавого і яскравого дидактичного матеріалу і засобів наочності).
  3. В процесі навчання слід використовувати ті методи, з допомогою яких можна максимально активізувати пізнавальну діяльність, розвивати мову, формувати необхідні навички навчальної діяльності. Використання різноманітних ігор та вправ, яскраво оформленого матеріалу у навчальному процесі допоможе зробити заняття цікавими та утримувати увагу дітей.
  4. В системі корекційних заходів необхідно передбачати проведення підготовчих (до засвоєння певних розділів програми) занять (пропедевтичний період) і забезпечити збагачення дітей знаннями про навколишній світ; корегувати всі види діяльності дітей; виявляти педагогічний такт. Дуже важливо постійно помічати і заохочувати найменші успіхи дітей, своєчасно і тактовно допомагати кожній дитині, розвивати віру в свої сили та можливості.

5. Емоційна наповненість занять, динамічність, але не перевантаженість інформацією.

6. Вдосконалення моторики, оскільки розвиток рухової сфери є однією з найголовніших умов психічного розвитку дитини, ва дрібна моторика є основою розвитку усіх психічних процесів (пам’яті, уваги, сприйняття, мислення, та мовлення).

7. Включення до занять елементів артотерапії (музичної, ізо-, танцювально-рухової, тілесно-орієнтованої технік).

8. Зміна методів, прийомів та структури заняття в залежності від настрою дітей та їх психічного стану.

9. Психогімнастика та релаксація, що дозволить знизити м’язові спазми та напруження.

10. Системність подання матеріалу – формування образу, збагачення отриманого еталону, організація практичних ситуацій та актуалізація еталону в повсякденному житті дітей.

11. Подавати добре структурований матеріал.

12. Посадити в першому ряду, ближче до вчителя, щоб постійно підтримувати емоційний зоровий контакт.

13. Пропонувати дітям під час уроку записувати певні положення та свої дії, що дозволяє дитині надалі використовувати свої записи як план дій.

14. Перевіряти знання в усній формі.

Корекційна робота з дітьми із ЗПР спрямовується на розвиток у дітей спостережливості, навичок аналізу, синтезу, порівняння і узагальнення. Вчити дітей бачити предмети, виділяти істотні ознаки предметів і явищ дійсності, порівнювати предмети, логічно розповідати про результати своєї діяльності, а також передавати основний зміст прослуханого оповідання. Важливе значення надається розвитку уваги, пам’яті, мовлення, довільної регуляції діяльності.

При підготовці дитини із ЗПР до навчання в школі особливу увагу звертати на формування диференційованого сприймання різних мовних засобів, на накопичення активного і пасивного словника, корекцію мовних порушень. Дитину вчити виділяти в усній мові слова, потім речення, слухати паузу і інтонацію у відповідності з розділовими знаками в кінці речення. Особливу увагу слід приділяти роботі з розвитку у дітей уміння слухати і виділяти в слові окремі звуки. Проводити спеціальну пропедевтичну роботу із вироблення у дітей чіткої артикуляції всіх звуків мовлення. Готувати дитину до засвоєння усного звукового аналізу. Вити складати розповіді за картинкою, серії картинок, відгадувати і придумувати самому загадки, використовувати прийом порівняння, готувати руку до письма. Розвивати вміння складати прості і більш поширені речення, виділяти їх в розповіді, ділити речення на слова. При формуванні початкових математичних уявлень велике значення надавати предметно-практичній діяльності дитини, що забезпечує наочну основу для формування математичних понять. З метою збагачення уявлень про навколишній світ, планувати систему роботи із ознайомлення з навколишнім світом.

Ще одним важливим напрямом роботи дітей із ЗПР є заняття зображувальною діяльністю. В таких дітей низький інтерес до процесу і результатів зображувальної діяльності, їх малюнки схематичні і спрощені, зображення маловиразні, мілкі, однотипні. Сюжетні малюнки більшості дітей недоступні, не можуть сформулювати замисел сюжету. Більшість малюнків дітей із ЗПР на рівні недиференційованої схеми. У таких дітей невправні рухи, не можуть правильно тримати олівець, пензлик, утруднюються у малюванні мілких предметів, не володіють прийомами розфарбовування. Важливо сформувати емоційне сприймання зображувального і декоративно-прикладного мистецтва, навчити відображати в малюнках свої зорові враження і уявлення про навколишню дійсність. Вчити за допомогою кольорової гами передавати своє емоційне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, свій настрій.

Формування зображувальної діяльності поєднувати з розвитком гри, предметної діяльності, формування тонких диференційованих рухів пальців рук, зорового сприймання, просторових уявлень. Важливо розвивати спостережливість, пізнавальне ставлення до навколишньої дійсності.

Спеціальні корекційні заняття із розвитку у дітей предметного і просторового сприймання, фонематичного аналізу, активної уваги, пам’яті та довільної поведінки поєднуються з медикаментозним лікуванням, розвивальними заходами, водними процедурами, масажем, лікувальною гімнастикою, фізіотерапією.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5354 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Жизнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © Джон Леннон
==> читать все изречения...

1228 - | 1082 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.