Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2.2. ќсобливост≥ розвитку, навчанн€ ≥ вихованн€ особистост≥ при глибоких порушенн€х зору




 ласиф≥кац≥€ ос≥б з порушенн€м зору, њњ значенн€ дл€ осв≥тньоњ та корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ практики. ќсобливост≥ навчальноњ д≥€льност≥ та слабозорих учн≥в, њх врахуванн€ в умовах ≥нклюзивноњ осв≥ти. ќсобист≥сний розвиток, сп≥лкуванн€ та м≥жособист≥сн≥ стосунки та слабозорих в колективах. ћедико-педагог≥чн≥ вимоги до охорони залишкового зору учн≥в.

«Ќј“»: класиф≥кац≥ю ос≥б з порушенн€м зору; особливост≥ орган≥зац≥њ навчальноњ д≥€льност≥ слабозорих учн≥в; особист≥сний розвиток, сп≥лкуванн€ та м≥жособист≥сн≥ стосунки слабозорих д≥тей; медико-педагог≥чн≥ вимоги до охорони залишкового зору учн≥в.

 

¬ћ≤“»: планувати та орган≥зовувати навчальну д≥€льн≥сть слабозорих учн≥в в умовах ≥нклюзивноњ осв≥ти; дотримуватись медико-педагог≥чних умов дл€ охорони залишкового зору учн≥в.

 

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“»:

  1. —класти таблицю класиф≥кац≥њ учн≥в з порушенн€м зору.
  2. –озробити рекомендац≥њ Ђ”мови, методи та прийоми ефективного навчанн€ ≥ вихованн€ слабозорих д≥тей в умовах ≥нклюзивноњ осв≥тиї.
  3. ќбірунтувати медико-педагог≥чн≥ правила-рекомендац≥њ дл€ охорони залишкового зору учн≥в у педагог≥чному процес≥.
  4. ƒ≥брати корекц≥йно-розвивальн≥ вправи дл€ розвитку зору молодших школ€р≥в.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј:

1.Ѕородулина —.ё.  оррекционна€ педагогика: психолого-педагогическа€ коррекци€ отклонений в развитии и поведении школьников. »здательство Ђ‘ениксї-2004.

2.√онеев ј.ƒ. ќсновы коррекционной педагогики: ”чебное пособие дл€ студентов высших пед. учебных заведений: »здательство центр Ђјкадеми€ї-1999..

3.Ћипа ¬.ј. ќсновы коррекционной педагогики.-ƒонецк-Ћеб≥дь,2002.

4.¬ан≥на Ћ.  орекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йна модель специф≥чного компонента зм≥сту осв≥ти учн≥в з глибоким порушенн€м зору //ƒефектолог≥€.- 2004.-є1.-—.14-17.

5. лопота ™. —оц≥ально-психолог≥чн≥ особливост≥ Ђя-образуї у людей з вадами зору //ƒефектолог≥€.-2007.-є2.-—.43-46.

6. обильченко ¬. «агальн≥ п≥дходи щодо психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ школ€р≥в з глибоким порушенн€м зору //ƒефектолог≥€.-2002.-є1.-—.7-10.

7. обильченко ¬.  орекц≥йний курс Ђѕсихосоц≥альний розвиток учн≥вї спец≥альних шк≥л дл€ сл≥пих ≥ слабозорих д≥тей //ƒефектолог≥€.-2005.-є3.-—.9-13.

8. обильченко ¬. “еоретико-методичн≥ засади корекц≥њ психосоц≥ального розвитку молодших школ€р≥в з глибоким порушенн€м зору //ƒефектолог≥€.-2005.-є2.-—.23-28.

9. “аран ќ. ≈моц≥йно-ц≥нн≥сне ставленн€ до себе молодших школ€р≥в з порушенн€м зору //ƒефектолог≥€.-2004.-є4.-—.25-29.

10.  олупаЇва ј. Ќавчанн€ д≥тей з порушенн€м зору в масових загальноосв≥тн≥х закладах //ƒефектолог≥€.-2011.-є1.-—.13-18.

 

 

ќсобливост≥ розвитку, навчанн€ та вихованн€ особистост≥ при глибоких порушенн€х зору (питанн€ тифлопедагог≥ки).

¬иди порушень зору, њх причини ≥ насл≥дки.

ѕорушенн€ зору у дитини можуть викликати ≥стотн≥ утрудненн€ в процес≥ њњ розвитку, навчанн€, вихованн€. ќптичне сприйманн€ маЇ надзвичайно важливе значенн€ у псих≥чному розвитку особистост≥. ÷е сприйманн€ Ї визначальним у формуванн≥ у€влень про предмети навколишнього св≥ту. Ѕ≥льше всього вражень в≥д навколишньоњ д≥йсност≥ мозок отримуЇ через зоровий анал≥затор.

«м≥на ф≥зичного складу позначаЇтьс€ на вс≥х сферах життЇд≥€льност≥. ћ≥ж сусп≥льством ≥ незр€чою людиною виникаЇ межа, що п≥дтримуЇтьс€ обома сторонами. « одного боку це обумовлено соц≥альними стереотипами про сл≥поту €к нездоланний барТЇр дл€ нормального ≥снуванн€. « ≥ншого Ц в≥дбуваЇтьс€ в≥дстороненн€ ≥ само≥зол€ц≥€ незр€чих в≥д соц≥уму внасл≥док страху бути незрозум≥лими, осм≥€ними, неприйн€тними. ¬≥дсутн≥сть зору порушуЇ в≥дносини особистост≥ €к з ф≥зичним св≥том, так ≥ з соц≥альним середовищем. ÷е може стати приводом дл€ в≥дпов≥дного ставленн€ до людини з боку оточуючих ≥ вплинути на формуванн€ њњ Ђя-образуї.«наченн€ ставленн€ оточуючих дл€ формуванн€ у€влень ≥ндив≥да про себе, а тому ≥ дл€ ефективност≥ функц≥онуванн€ особистост≥, незаперечно. ¬ключенн€ факту Ђдефективност≥ї у структуру Ђя-образуї призводить до неадекватноњ самооц≥нки, пасивноњ життЇвоњ позиц≥њ, незадоволеност≥ м≥жособист≥сними в≥дносинами, емоц≥йного дискомфорту. ќсобист≥сть, €ка маЇ здатн≥сть до рефлекс≥њ, сп≥вв≥дносить своњ можливост≥ та дос€гненн€ з можливост€ми та дос€гненн€ми ≥нших. ѕри цьому власний дефект пор≥внюЇтьс€ не т≥льки з образом ЂздоровТ€ї, а й з ≥ншими хворобами ≥ дефектами. ¬становлено, що переоц≥нка та недооц≥нка власних можливостей в ос≥б з порушеним зором виражен≥ набагато €скрав≥ше, н≥ж у зр€чих. —амооц≥нка у школ€р≥в молодшого шк≥льного в≥ку формуЇтьс€ на основ≥ того, €к њх оц≥нюють доросл≥, особливо батьки. ” цьому в≥ц≥ негативн≥ насл≥дки г≥пероп≥ки. Ѕатьки, €к≥ безм≥рно переб≥льшують усп≥хи дитини, намагаютьс€ частими словесними заохоченн€ми компенсувати њњ ≥нвал≥дн≥сть, що й формуЇ неадекватно високий р≥вень самооц≥нки, €кий закр≥плюЇтьс€ до старшого шк≥льного в≥ку.

“.ћаЇвський зазначаЇ, що завищена самооц≥нка у д≥тей з вадами зору про€вл€Їтьс€ ≥гноруванн€м факту сл≥поти ≥ њњ насл≥дк≥в. ƒе€к≥ з них не враховують спричинен≥ розладами труднощ≥ ≥ обмеженн€, недостатньо критично оц≥нюють своЇ становище. ÷€ риса притаманна здеб≥льшого слабозорим, €к≥ бажають, щоб оточуюч≥ вважали њх зр€чими. «авищена самооц≥нка маЇ негативн≥ насл≥дки: людина ≥з зоровими чи ≥ншими дефектами ставить завданн€, неадекватн≥ њњ можливост€м, ≥ поступово, внасл≥док неминучих невдач втрачаЇ впевнен≥сть у соб≥. ” процес≥ реаб≥л≥тац≥њ так≥ незр€ч≥ схильн≥ переб≥льшувати власн≥ можливост≥, в≥дкидають допомогу ≥нших.  орекц≥йна робота з ними часто буваЇ важкою ≥ малоефективною. «анижена самооц≥нка, так само €к ≥ завищена, негативно впливаЇ на результативн≥сть роботи.

 р≥м завищеноњ чи заниженоњ самооц≥нки у тотально незр€чих ви€влено нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж р≥внем домагань ≥ реальними можливост€ми. Ќа в≥дм≥ну в≥д зр€чих однол≥тк≥в, незр€ч≥ в≥ддають перевагу ≥нтелектуальному розвитку, а не сп≥лкуванню, хоча саме в п≥дл≥тковому в≥ц≥ сп≥лкуванн€ Ї пров≥дною д≥€льн≥стю. ¬≥дм≥нною рисою незр€чих Ї прийн€тт€ позиц≥њ суперництва з≥ зр€чими, прагненн€ компенсувати св≥й сенсорний недол≥к насамперед розвитком ≥нтелекту.

√либок≥ зоров≥ патолог≥њ порушують системну взаЇмод≥ю субТЇкта з обТЇктами навколишнього середовища. ÷е позначаЇтьс€ на ор≥Їнтувальн≥й реакц≥њ та ор≥Їнтувальн≥й д≥€льност≥ в ц≥лому, гальмуванн≥ гностичних процес≥в та д≥њ вищих функц≥ональних структур.

«≥р граЇ важливу роль не т≥льки у розвитку власне зорових вражень, але ≥ в розвитку просторових у€влень (просторове ор≥Їнтуванн€ у навколишньому, рухова сфера), поск≥льки рухи розвиваютьс€ п≥д зоровим контролем. «орово-просторов≥ у€вленн€ мають особливо важливе значенн€ дл€ дитини в процес≥ њњ навчанн€ в школ≥, так €к оволод≥нн€ буквами алфав≥ту, числовими зображенн€ми, ор≥Їнтац≥€ на географ≥чн≥й карт≥ ≥ т.п. передбачають певний р≥вень розвитку просторово-зорових у€влень.

ѕорушенн€ зору у д≥тей може бути обумовлено р≥зними причинами. ¬раженн€ органу зору у дитини може бути викликано спадковими захворюванн€ми (наприклад, де€к≥ форми вродженоњ катаракти), внутр≥утробними патолог≥€ми зорового органу при токсоплазмоз≥, краснус≥ ≥ ≥нших важких захворювань матер≥ п≥д час ваг≥тност≥, особливо на ранн≥х њњ етапах, коли у плоду формуютьс€ органи зору. «орова патолог≥€ може бути повТ€зана ≥з захворюванн€ми самоњ дитини (наприклад при туберкульозному мен≥нг≥т≥, мен≥нгоенцефал≥тах, пухлинах мозку ≥ ≥н.).

ѕорушенн€ зору можуть бути вродженими та набутими.

¬роджена сл≥пота обумовлена пошкодженн€ми чи захворюванн€м плоду п≥д час ваг≥тност≥ або Ї насл≥дком спадковоњ передач≥ де€ких дефект≥в зору.

Ќабута сл≥пота зазвичай буваЇ насл≥дком захворюванн€ орган≥в зору Ц с≥тк≥вки, рог≥вки, захворювань центральноњ нервовоњ системи (мен≥нг≥т, пухлина мозку, мен≥нгоенцифал≥т), ускладнень п≥сл€ загальних захворювань орган≥зму (к≥р, грип, скарлатина), травматичних пошкоджень мозку (пораненн€ голови, струси) чи ока.

–озр≥зн€ють прогресуюч≥ та не прогресуюч≥ порушенн€ зорового анал≥затора. ѕри прогресуючих дефектах проходить поступове пог≥ршенн€ зорових функц≥й п≥д впливом патолог≥чного процесу. ƒо не прогресуючих дефектах зорового анал≥затора в≥днос€ть де€к≥ вроджен≥ його патолог≥њ (астигматизм, катаракта). Ќасл≥дками цих дефект≥в можуть стати також впливи де€ких захворювань чи операц≥й на очах.

ѕорушенн€ функц≥й зорового анал≥затора можуть виникнути у д≥тей €к п≥д час внутр≥утробного розвитку, так ≥ п≥сл€ народженн€. “ому вид≥л€ють так≥ категор≥њ д≥тей, €к сл≥понароджен≥, рано осл≥пл≥, €к≥ втратили з≥р п≥сл€ трьох рок≥в житт€. “ака диференц≥ац≥€ ірунтуЇтьс€ на тому, що час втрати зору маЇ дуже велике значенн€ дл€ подальшого розвитку дитини. „им ран≥ше настала сл≥пота, тим б≥льш пом≥тн≥ вторинн≥ в≥дхиленн€, психоф≥зичн≥ особливост≥ ≥ своЇр≥дн≥сть психоф≥зичного розвитку. ѕсих≥чний розвиток сл≥понароджених д≥тей маЇ так≥ сам≥ законом≥рност≥, €к у зр€чих д≥тей, але в≥дсутн≥сть в≥зуальноњ ор≥Їнтац≥њ впливаЇ найб≥льш пом≥тно на рухову сферу, на зм≥ст соц≥ального досв≥ду. —воЇр≥дним ор≥Їнтиром дл€ сл≥пого Ї реакц≥€ на звук, €к ≥ дл€ зр€чоњ в ранньому в≥ц≥ реакц≥€ на звуков≥ подразники, але дл€ незр€чого звук стаЇ основним фактором ор≥Їнтуванн€ (¬.ѕ.™рмаков).

–озвиток вищих псих≥чних процес≥в (увага, памТ€ть, лог≥чне мисленн€, мова) у сл≥понароджених прот≥каЇ нормально. –азом з тим, порушенн€ взаЇмод≥њ чуттЇвих ≥ ≥нтелектуальних функц≥й про€вл€Їтьс€ в де€к≥й своЇр≥дност≥ мислительноњ д≥€льност≥ з переважанн€м розвитку абстрактного мисленн€.

¬≥дм≥нн≥сть осл≥плих д≥тей в≥д сл≥понароджених залежить в≥д часу втрати зору: чим п≥зн≥ше дитина втратила з≥р, тим б≥льше у нењ зорових у€влень, €к≥ можна в≥дтворити за рахунок словесних опис≥в. якщо не розвивати зорову пам'€ть, €ка частково збереглас€ п≥сл€ втрати зору, проходить поступове стиранн€ зорових образ≥в.

ѕорушенн€ зору у д≥тей може бути виражено в р≥зному ступен≥, ≥ в залежност≥ в≥д цього д≥тей з под≥бною патолог≥Їю можна розд≥лити на три групи. ƒо першоњ групи в≥днос€тьс€ д≥ти, у €ких особливо при вроджен≥й зм≥н≥ органу зору, настаЇ повна сл≥пота або таке р≥зке пониженн€ зору, що так≥ д≥ти можуть навчатись т≥льки на основ≥ дотику (за системою Ѕрайл€).

—л≥п≥ (незр€ч≥) Ц це категор≥€ ос≥б з порушенн€м зору, у €ких повн≥стю в≥дсутн≥ зоров≥ в≥дчутт€, Ї св≥тлов≥дчутт€ або залишковий з≥р (до 0,04 на оц≥, що краще бачить з корекц≥Їю окул€рами), а також особи з прогред≥Їнтними захворюванн€ми ≥ звуженн€м пол€ зору (до 10-15) з гостротою зору до 0,08.

“ак≥ д≥ти у масову школу не потрапл€ють. ¬ окремих випадках в школу дл€ сл≥пих д≥тей направл€ютьс€ слабобачач≥, у €ких спостер≥гаЇтьс€ прогресуюча форма очного захворюванн€ ≥ €ким з метою охорони остаточного зору доц≥льно навчатись за системою Ѕрайл€.

—лабобачач≥ Ц це категор≥€ ос≥б з порушенн€ми зору, що мають гостроту зору в≥д 0,05 до 0,2 на краще бачучому оц≥ з корекц≥Їю звичайними окул€рами.  р≥м зниженн€ гостроти зору слабобачуч≥ можуть мати в≥дхиленн€ в стан≥ ≥нших зорових функц≥й (кольоро- ≥ св≥тлов≥дчутт€, перифер≥йний ≥ б≥нокул€рний з≥р). ƒл€ слабобачучих д≥тей Ї спец≥альн≥ школи, де проводитьс€ навчанн€ на зоров≥й основ≥, з використанн€м р≥зноман≥тних техн≥чних ≥ оптико-зб≥льшувальних засоб≥в: п≥дручник≥в з б≥льш великим шрифтом, спец≥ального осв≥тленн€.

ѕри навчанн≥ в масов≥й школ≥ так≥ д≥ти в≥дчувають ≥стотн≥ утрудненн€. Ќеч≥тк≥сть, упов≥льнен≥сть, вузьк≥сть сприйманн€ веде до труднощ≥в вп≥знаванн€ предмет≥в ≥ њх форм, характерних зовн≥шн≥х ознак. ƒ≥ти не бачать р€док, плутають схож≥ за формою букви, що заважаЇ оволод≥ти техн≥кою читанн€, зрозум≥ти зм≥ст прочитаного; зм≥шуванн€ цифр за написанн€м утруднюЇ рахунок ≥ вир≥шенн€ арифметичних задач. ¬ звичайних шк≥льних умовах так≥ д≥ти не бачать написаного на дошц≥, зображеного на таблиц€х ≥ т.п. ѕри зоров≥й робот≥ в них швидко настаЇ втома, що знижуЇ працездатн≥сть.

ѕри сприйманн≥ малюнку спостер≥гаЇтьс€ пов≥льн≥сть огл€ду, неточн≥сть, пропуск деталей зображенн€. ¬насл≥док неч≥ткого сприйманн€ окремих елемент≥в ≥ неправильност≥ у€влень, нер≥дко формуютьс€ помилков≥ верс≥њ в≥дносно зображеного на малюнку. –озгл€д слабозорими малюнку по частинах призводить до ускладнень в осмисленн≥ його зм≥сту. ћаЇ м≥сце порушенн€ сприйманн€ просторових в≥дношень. ћоже бути зниженн€ швидкост≥ зорового сприйманн€ Ц давати б≥льше часу на сприйманн€, обдумуванн€. ѕри читанн≥ та письм≥ спостер≥гаЇтьс€ пов≥льн≥сть, фрагментарн≥сть, неч≥тк≥сть, викривленн€ сприйманн€ елемент≥в букв, њх неправильн≥ розширенн€ в≥дносно одна одноњ в словах, р€дках, зам≥на букв, пропуски зображуваних елемент≥в. ¬икористовувати в робот≥ спец≥альн≥ зошити, зб≥льшений ≥ контрастний шрифт.

ѕеред вчителем стоњть завданн€ Ц своЇчасно ви€вити таку дитину, направити њњ в ѕћѕ  дл€ вир≥шенн€ питанн€ про спец≥альне навчанн€ ≥ вихованн€. ЌесвоЇчасне ви€вленн€ слабобачучих д≥тей може привести не т≥льки до њх неусп≥шност≥, але ≥ до наступноњ педагог≥чноњ занедбаност≥, до пог≥ршенн€ ≥ без того дефективного зору. —л≥д памТ€тати, що так≥й дитин≥ протипоказан≥ багато звичайних дл€ масовоњ школи зан€ть (нахили, стрибки, п≥дн≥манн€ вантаж≥в на уроках ф≥зкультури).

ѕорушенн€ зору вказаних категор≥й д≥тей потребуЇ спец≥ально орган≥зованих умов навчанн€ ≥ вихованн€ ≥ зд≥йснюЇтьс€ в основному в спец≥альних (корекц≥йних) школах.

ƒо третьоњ групи в≥днос€тьс€ д≥ти, €к≥ зазвичай навчаютьс€ в умовах масовоњ школи. ÷е д≥ти з аномал≥Їю рефракц≥њ (близькорук≥сть, дальнозорк≥сть, астигматизм).

¬с≥ ц≥ види порушень зору, обумовлен≥ аномал≥Їю рефракц≥њ, зазвичай компенсуЇтьс€ окул€рами ≥ дозвол€Ї д≥т€м з под≥бними аномал≥€ми навчатись в масов≥й загальноосв≥тн≥й школ≥. ќднак дл€ того, щоб дан≥ дефекти зору у д≥тей не прогресували ≥ не заважали њм навчатись, дуже важливо своЇчасно њх ви€вити. Ќеуважн≥сть до цих дефект≥в може привести до прогресуванн€, особливо в п≥дл≥тковому в≥ц≥.

ќсобливост€ми навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей з порушенн€м зору займаЇтьс€ тифлопедагог≥ка.

ѕорушенн€ зору Ї т≥Їю категор≥Їю психоф≥зичних порушень, €к≥ про€вл€ютьс€ в обмеженому зоровому сприйманн≥ або його в≥дсутност≥, що впливаЇ на процес формуванн€ ≥ розвитку особистост≥. ” ос≥б з порушенн€м зору виникають специф≥чн≥ особливост≥ д≥€льност≥, сп≥лкуванн€ ≥ психоф≥зичного розвитку. ¬они ви€вл€ютьс€ у в≥дставанн≥, порушенн≥ ≥ своЇр≥дност≥ розвитку руховоњ активност≥, просторовоњ ор≥Їнтац≥њ, формуванн≥ у€влень ≥ пон€ть, у способах предметно-практичноњ д≥€льност≥, в особливост€х емоц≥йно-вольовоњ сфери, соц≥альноњ комун≥кац≥њ, ≥нтеграц≥њ в сусп≥льство, адаптац≥њ до прац≥.

“ифлопедагог≥ка розвиваЇтьс€ на основ≥ принципу гуман≥стичного вихованн€ ≥ з врахуванн€м своЇр≥дност≥ розвитку д≥тей ≥ дорослих з порушенн€м зору. «авданн€м тифлопедагог≥ки €к науки, Ї розробленн€ наступних проблем: психолого-педагог≥чне ≥ кл≥н≥чне вивченн€ зору ≥ аномал≥й псих≥чного ≥ ф≥зичного розвитку при цих порушенн€х; шл€хи ≥ умови компенсац≥њ, корекц≥њ ≥ в≥дновленн€ порушених ≥ недорозвинутих функц≥й при сл≥пот≥ ≥ слабо баченн≥; вивченн€ умов формуванн€ ≥ всестороннього розвитку особистост≥ при р≥зних формах порушень функц≥й зору. ¬ажливе м≥сце займають так≥ аспекти: розробленн€ зм≥сту, метод≥в ≥ орган≥зац≥€ навчанн€ основам наук, пол≥техн≥чноњ, трудовоњ ≥ профес≥йноњ п≥дготовки сл≥пих ≥ слабобачучих; визначенн€ тип≥в ≥ структури спец≥альних заклад≥в дл€ њх навчанн€ ≥ вихованн€; розробленн€ наукових основ побудови навчальних план≥в, програм, п≥дручник≥в, часткових методик. ¬елика увага прид≥л€Їтьс€ створенню спец≥альних техн≥чних засоб≥в, €к≥ спри€ють розширенню п≥знавальних можливостей ос≥б з порушенн€м зору, п≥двищенн€ ефективност≥ њх навчанн€ ≥ п≥дготовки до прац≥ в умовах сучасного сусп≥льства; розробленн€ системи г≥г≥Їн≥чних заход≥в ≥з охорони ≥ розвитку неповноц≥нного зору, норматив≥в осв≥тленн€, режиму зорового навантаженн€ ≥ т.п.; проектуванн€ спец≥альних буд≥вель дл€ навчанн€, вихованн€ ≥ трудовоњ п≥дготовки д≥тей з патолог≥Їю зору (¬.ѕ.™рмаков).

ƒитина з аномал≥Їю рефракц≥њ повинна носити коригуючи окул€ри. јле при корекц≥њ зору окул€рами так≥ д≥ти потребують уважного ставленн€ з боку вчител€; в правильних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умовах дл€ навчальноњ роботи €к в школ≥, так ≥ дома. –обоче м≥сце дитини з дефектом зору повинно бути правильно ≥ достатньо добре осв≥тлене. “аку дитину сл≥д посадити за перший (б≥л€ в≥кна) або на другий (середн≥й) р€д.  р≥м того, сл≥д враховувати, що близько руку дитину потр≥бно посадити ближче до дошки, на першу чи на другу парту. ј дальньозорку дитину, навпаки, сл≥д посадити подал≥ в≥д дошки, на останн≥ парти. ÷е обумовлено особливост€ми зору аномал≥њ дитини. якщо в учн€ спостер≥гаЇтьс€ тотальна св≥тобо€знь, його потр≥бно посадити спиною до в≥кна або закрити в≥кно шторою. «а на€вност≥ св≥тобо€зн≥ одного ока, дитин≥ треба сид≥ти так, щоб св≥тло падало з протилежного боку.

¬чителю необх≥дно сл≥дкувати за тим, щоб дитина добре сприймала навчальний матер≥ал на дошц≥, в таблиц€х, на карт≥. «ображувальн≥ наочн≥ засоби повинн≥ повинн≥ бути ч≥ткими, €скравими, достатньо великими. якщо завданн€ дл€ самост≥йноњ роботи написано на дошц≥, то вчитель повинен переконатись у тому, що дитина добре бачить ≥ розум≥Ї, що там написано, бо в≥д цього залежить правильн≥сть виконанн€ завданн€. ѕисати лише на чист≥й дошц≥, великими л≥терами, €к≥сною крейдою, структурувати, в≥дд≥л€ти частини матер≥алу одна в≥д одноњ. ѕедагогу доц≥льно проговорювати своњ д≥њ, називати ≥мена д≥тей, щоб дитина краще ор≥Їнтувались в њх розм≥щенн≥. ƒетально ознайомлювати д≥тей ≥з розташуванн€м предмет≥в ≥ матер≥ал≥в у клас≥. ¬с≥ предмети в клас≥ повинн≥ знаходитись на своњх м≥сц€х, попереджувати дитину про њх перем≥щенн€. ƒл€ позначенн€ р≥зних зон та центр≥в д≥€льност≥ в клас≥ можна використовувати р≥зн≥ види покритт€ на п≥длоз≥ або знаки, придатн≥ дл€ тактильноњ ≥дентиф≥кац≥њ.

“реба стежити за тим, щоб р≥вень шуму у клас≥ не був надто високим. «аохочуйте незалежн≥сть д≥тей, облаштовуйте навчальне середовище, щоб вони могли д≥€ти самост≥йно. ¬икористовуйте св≥тл≥, €скрав≥ предмети р≥зних розм≥р≥в ≥ форм дл€ в≥зуальноњ стимул€ц≥њ.

ƒоручайте ≥ншим д≥т€м називати себе ≥ розпов≥дати про своњ зан€тт€, коли дитина з поганим зором наближаЇтьс€ до кого-небудь. ќписуйте д≥т€м под≥њ, що в≥дбуваютьс€ поруч. ѕ≥д час вивченн€ нових ум≥нь станьте за дитиною ≥ продемонструйте правильн≥сть посл≥довн≥сть д≥й, рухаючи њњ руками. «роб≥ть це ще к≥лька раз≥в, поступово зменшуючи свою допомогу. ѕеред тим €к розпочати роботу, розкаж≥ть д≥т€м, що буде в≥дбуватис€. „орне або контрастне обрамленн€ по периметру аркуша паперу може полегшити малюванн€ дитин≥ ≥з залишковим зором.

“руднощ≥ д≥тей з вадами зору в п≥знавальн≥й д≥€льност≥ повТ€зан≥ з недостатн≥м оволод≥нн€м моторикою свого т≥ла, ор≥Їнтуванн€ у малому та великому простор≥, зорово-моторною координац≥Їю ока (Ђрука-окої). ѕроте вони не в змоз≥ самост≥йно орган≥зувати не т≥льки свою п≥знавальну, навчальну д≥€льн≥сть, а й своЇ житт€, своњ ≥гри. ƒ≥тей доводитьс€ спонукати до рухливост≥, до п≥знавальноњ активност≥.

¬ажливо враховувати, що у д≥тей з аномальною рефракц≥Їю п≥двищуЇтьс€ р≥вень втомлюваност≥ зору. “ому њм необх≥дно по можливост≥ давати р≥зн≥ види роботи, тобто чергувати зорову роботу з ≥ншими видами роб≥т. ѕ≥сл€ ≥нтенсивноњ зоровоњ роботи за столом прот€гом 10-15 хвилин (читанн€, письма, кресленн€) сл≥д к≥лька хвилин дивитись вдалину (на дошку, краще у в≥кно), щоб зн€ти зорову втому. якщо Ї змога, то спиратись на слух ≥ дотик.

¬раховуючи, що саме в пер≥од шк≥льного навчанн€ значно зростаЇ число близькоруких, що причиною цього Ї не т≥льки недостатнЇ забезпеченн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов в школ≥ ≥ дома, але ≥ зб≥льшуЇтьс€ навантаженн€, що падаЇ на зоровий анал≥затор у д≥тей з њх переходом ≥з класу в клас, необх≥дно вести контроль за обТЇмом домашн≥х завдань, повТ€заних ≥з зоровою роботою.

Ќавчанн€ сл≥пих ≥ слабобачучих д≥тей зд≥йснюЇтьс€ в р≥зних школах дл€ д≥тей з порушенн€м зору. ÷е школи-≥нтернати дл€ сл≥пих д≥тей, €к≥ мають в своЇму склад≥ класи дл€ слабобачучих д≥тей з окремими класами дл€ сл≥пих. ƒ≥ти, €к≥ кр≥м сл≥поти ≥ слабо баченн€ мають ще ≥ розумову недостатн≥сть, навчаютьс€ за особливими програмами в цих же школах. ќднак не вс≥ д≥ти з порушенн€м зору навчаютьс€ в спец≥альних школах, хоча вс≥ спец≥альн≥ заклади надають с≥мТњ над≥йн≥ умови дл€ отриманн€ повноц≥нноњ середньоњ осв≥ти, л≥куванн€ ≥ корекц≥њ зорових порушень, так €к мають необх≥дне техн≥чне обладнанн€ ≥ дидактичн≥ засоби. ≤нколи виникаЇ необх≥дн≥сть у створенн≥ умов дл€ отриманн€ д≥тьми з важкими порушенн€ми зору загального навчанн€ ≥ вихованн€ в масових навчальних закладах. ¬ид≥л€ють так≥ причини навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей з глибокими аномал≥€ми в масових закладах:

- батьки хочуть бачити своњх д≥тей щоденно, сп≥лкуватись з ними, впливати на њх навчанн€ ≥ вихованн€;

- багато с≥мей не отримують ф≥нансову допомогу в≥д району дл€ направленн€ дитини в спец≥ал≥зований заклад, €кий знаходитьс€ в ≥ншому район≥;

- батьки не хочуть, щоб њх д≥тей вважали ≥нвал≥дами, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д нормально бачачих д≥тей.

”чител≥, €к≥ мають у своЇму клас≥ дитину з важкими порушенн€ми, повинн≥ забезпечити диференц≥йований п≥дх≥д до дитини. ƒл€ цього необх≥дно, щоб наповнюван≥сть клас≥в була не б≥льше 15 ос≥б.  ласна к≥мната повинна добре осв≥тлюватись, а робоче м≥сце дитини з дефектом зору повинно бути забезпечено додатковим осв≥тленн€м. ” класах маЇ бути п≥двищена осв≥тлен≥сть (не менше 1000 люкс), або м≥сцеве осв≥тленн€ на робочому м≥сц≥ (не менше €к 400-500 люкс).

¬ школах, де навчаютьс€ д≥ти з под≥бними аномал≥€ми, повинен бути орган≥зований спец≥альний каб≥нет тифлопедагог≥ки, в €кому б знаходились спец≥альн≥ п≥дручники, книги, рельЇфно-граф≥чн≥ пос≥бники, оптичн≥ засоби, ауд≥о обладнанн€, матер≥али дл€ вивченн€ шрифту Ѕрайл€. ѕовинн≥ бути орган≥зован≥ тифлопедагог≥чн≥ консультац≥њ дл€ учн≥в, батьк≥в ≥ вчител≥в, €к≥ працюють з такими школ€рами. ¬они можуть проводитись у спец≥альних школах, центрах, ѕћѕ .

”мови навчанн€ д≥тей з порушенн€м зору в масов≥й школ≥ обумовлен≥ њх можливост€ми використовувати порушений зоровий анал≥затор в навчально-виховному процес≥. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж сл≥пою ≥ слабобачучою дитиною багато в чому залежать в≥д характеру порушень зору, походженн€ дефекту, ≥ндив≥дуальних особливостей школ€ра. ѕеред початком навчанн€ такого школ€ра дуже важливо зТ€сувати, на €к≥й основ≥ воно буде проводитись: тактильн≥й чи зоров≥й.

Ќе вс≥ д≥ти з порушенн€м зору можуть навчатись в масов≥й школ≥ разом ≥з зр€чими д≥тьми, њх необх≥дно спец≥ально в≥дбирати. ¬ масов≥й школ≥ можуть навчатись лише т≥ сл≥п≥ ≥ слабобачуч≥ д≥ти, €к≥ достатньо добре адаптован≥ ≥ усп≥шно справл€ютьс€ з програмами спец≥альноњ школи.

Ќеобх≥дною умовою навчанн€ в масов≥й школ≥ Ї створенн€ певного психолог≥чного настрою у аномальноњ дитини. ¬она повинна бути готова до переборенн€ труднощ≥в, €к≥ можуть виникнути.  олектив класу також можна п≥дготувати до того, що з ними бути вчитись сл≥па чи слабобачуча дитина. ƒ≥тей потр≥бно познайомити з особливост€ми такоњ дитини, сформувати доброзичливе ставленн€ до нењ. ¬ключенн€ дитини з порушенн€м зору в роботу класу Ї складним завданн€м дл€ вчител€, дл€ самоњ дитини ≥ дл€ учн≥в. ≤снуЇ ц≥лий р€д особливостей навчанн€ дитини ≥з зоровою аномал≥Їю. “ак, сл≥па чи чи слабобачуча дитина читаЇ ≥ пише пов≥льн≥ше, н≥ж зр€ч≥ учн≥ ≥ не може встигати за класом. ” звТ€зку з цим доц≥льно використовувати диктофон, на €кий можна записати фрагменти урок≥в, прилад пр€мого читанн€, компенсаторн≥ можливост≥ памТ€т≥ (усний рахунок), що буде спри€ти п≥дтриманню темпу роботи на необх≥дному р≥вн≥.  р≥м того, вчитель повинен памТ€тати про те, що час зоровоњ роботи у слабобачучоњ дитини обмежений.

ќсобливоњ уваги заслуговуЇ орган≥зац≥€ фронтальноњ роботи в клас≥. ƒл€ д≥тей з порушенн€м зору сл≥д п≥дготувати ≥ндив≥дуальн≥ картки, тексти, карти ≥ ≥нш≥ спец≥альн≥ наочн≥ пос≥бники, щоб вони також вз€ти участь у фронтальн≥й робот≥ класу.

¬ ход≥ навчально-виховного процесу велику роль граЇ мова вчител€. ¬она повинна бути ч≥ткою, €сною, виразною. ¬читель повинен промовл€ти все, що в≥н робить: пише, малюЇ, демонструЇ досл≥ди.

ƒл€ багатьох сл≥пих ≥ слабобачучих школ€р≥в характерний вербал≥зм, тому словникову роботу сл≥д проводити не т≥льки на уроках р≥дноњ мови, але ≥ на ≥нших уроках. ”читель маЇ навчити сл≥пого та слабозорого учн€ анал≥зувати л≥тературн≥ твори на слух, вид≥л€ючи лише опорн≥ слова ≥ реченн€.

” д≥тей з порушенн€м зору велик≥ труднощ≥ викликаЇ ор≥Їнтац≥€ в простор≥, тому сл≥д проводити спец≥ально роботу ≥з ор≥Їнтуванн€, ≥ в цьому випадку допомогу надасть тифлопедагог. ¬≥н же забезпечуЇ проведенн€ спец≥альних зан€ть, спр€мованих на тактильне знайомство сл≥поњ чи слабобачучоњ дитини з новим обТЇктом. ƒитин≥ сл≥д допомогти вид≥лити головне, в≥дд≥лити головне в≥д другор€дного. ¬чити дитину ор≥Їнтац≥њ в простор≥ на р≥зних зан€тт€х, де це можливо: при робот≥ з книгою, планом, картою, на зан€тт€х ≥з зображувальноњ д≥€льност≥, ф≥зичного вихованн€. ƒитина повинна добре ор≥Їнтуватись у класн≥й к≥мнат≥, тому не рекомендуЇтьс€ зм≥нювати обстановку в клас≥ ≥ м≥сце дитини. Ќадзвичайно важливо, коли на уроц≥ використовуютьс€ спец≥альн≥ дидактичн≥ пос≥бники, розрахован≥ на дотикове або зорово-дотичне сприйманн€. Ѕагато обТЇкт≥в, €ких д≥ти н≥коли не тримали в руках ≥ бачили розмито Ї дл€ них незрозум≥лими. “ому потр≥бно проводити ≥ндив≥дуальну роботу з реальними обТЇктами. ”чн≥ при цьому повинн≥ спр€мовувати руки ≥ погл€д на обТЇкт, €кий досл≥джуЇтьс€, або вид≥л€ти його фломастером чи €кимось ≥ншим чином.

” багатьох д≥тей з порушенн€м зору виникають проблеми у сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми. ÷е може бути повТ€зане з невм≥нн€м слухати сп≥вбес≥дника, а також з невеликим досв≥дом сп≥лкуванн€. ¬ таких д≥тей мова маЇ монолог≥чний характер, д≥алогу у сп≥лкуванн≥ не виходить. ¬ таких випадках потр≥бна допомога психолога. ” пер≥од адаптац≥њ дитини до нових соц≥альних умов вона стаЇ вразливою, тому потр≥бно стежити за тим, щоб вона не була емоц≥йно травмована зр€чими д≥тьми. ѕропонувати зайн€ти г≥дну позиц≥ю в колектив≥ зр€чих д≥тей (побути кап≥таном команди, л≥дером групи), проте маЇ дотримуватись тих же правил повед≥нки, що ≥ ≥нш≥ д≥ти.

ўоб включити дитину з аномал≥€ми зору в позакласн≥ чи позашк≥льн≥ заходи, сл≥д провести велику попередню п≥дготовку. Ќаприклад, перед в≥дв≥данн€м картинноњ галерењ такого учн€ сл≥д ран≥ше познайомити з картинами, використовуючи репродукц≥њ, спец≥альну л≥тературу.

¬чителю сл≥д добре ознайомитись з ≥ндив≥дуальними особливост€ми учн€ з особливими потребами (€к виконуЇ завданн€, з опорою на з≥р, дотик чи на з≥р ≥ на дотик). —л≥д враховувати те, що на стан зору дитини можуть тимчасово впливати так≥ фактори €к втома, осв≥тленн€, емоц≥йне збудженн€ чи навпаки, подавлен≥сть.

—таратись в перш≥ дн≥ перебуванн€ дитини в школ≥ створити спри€тливу психолог≥чну обстановку, разом з тим не сл≥д надм≥рно оп≥кати дитину, поск≥льки надм≥рна турбота зайвий раз п≥дкреслюЇ нестандартн≥сть дитини.

якщо в ход≥ навчанн€ використовуЇтьс€ демонстрац≥€ ф≥льму чи в≥деозапису, то залучати таких д≥тей також до перегл€ду. ѕри цьому супроводжувати показ словесними по€сненн€ми ситуац≥њ, обстановки, повед≥нки героњв.

¬ ход≥ навчальноњ роботи вчитель уважно спостер≥гати за тим, €к працюЇ дитина з порушенн€ми зору, €к пристосовуЇтьс€ до сум≥сноњ роботи з нормально бачучими д≥тьми. ÷е потр≥бно дл€ того, щоб регулювати робоче навантаженн€ дитини, зб≥льшувати чи зменшувати час виконанн€ завдань.

Ќайб≥льш оптимальне зорове навантаженн€ у слабобачучого школ€ра складаЇ не б≥льше 15-20 хвилин безперервноњ роботи, дл€ учн≥в з глибоким порушенн€м зору воно не повинно перевищувати 10-15 хвилин. якщо Ї можлив≥сть працювати з опорою на слух чи дотик, необх≥дно њњ використовувати, поск≥льки це спри€Ї попередженню перевтоми д≥тей.

¬ ход≥ уроку, особливо в процес≥ письмовоњ роботи або читанн€, необх≥дно сл≥дкувати за поставою учн≥в з порушенн€м зору, памТ€таючи про те, що в≥дстань в≥д ока учн€ до робочоњ поверхн≥ повинна бути не менше 30 см. ƒл€ читанн€ рекомендують використовувати п≥дставки.

«ображенн€ на малюнках повинн≥ мати оптимальн≥ просторов≥ й тимчасов≥ характеристики (€скрав≥сть, контраст, кол≥р, структура, сп≥вв≥дношенн€ елемент≥в).  онтрастн≥сть пропонованих обТЇкт≥в ≥ зображень стосовно тла маЇ бути в≥д 60 до 100%. Ќегативний контраст краще.  раще сприймаютьс€ заповнен≥, силуетн≥ ф≥гури, н≥ж контурн≥. ≤нформац≥йна Їмн≥сть зображень ≥ сюжетних ситуац≥й маЇ бути обмежена з метою вилученн€ надм≥рност≥, що ускладнюЇ вп≥знаванн€. “ло, на €кому подано обТЇкт, маЇ бути в≥льним в≥д зайвих деталей. ƒотриманн€ в зображенн€х пропорц≥йност≥ за величиною, кольором та формою в≥дпов≥дно до реальних обТЇкт≥в. ’роматичн≥ обТЇкти повинн≥ мати насичен≥ кольори. Ѕажано використовувати жовто-червон≥, жовтогар€ч≥ й зелен≥ кольори. «б≥льшувати час на експозиц≥ю завдань та малюнк≥в через труднощ≥ сприйн€тт€, координац≥њ рух≥в руки та очей, необх≥дност≥ тактильного контролю та додаткового обстеженн€, вивченн€ обТЇкт≥в.

¬ процес≥ навчанн€ слабобачучих д≥тей можна використовувати спец≥альн≥ адаптивн≥ засоби: оптичн≥ ≥ неоптичн≥. ƒо корекц≥йних оптичних засоб≥в в≥днос€ть окул€ри з≥ спец≥альними пристосуванн€ми, б≥фокали, призми, контактн≥ л≥нзи, телескоп≥чн≥ окул€ри.

ƒо неоптичних засоб≥в в≥днос€ть фломастери, кольоров≥ маркери, плоско друкован≥ книги з крупним шрифтом. ¬икористовувати робоч≥ листки з достатн≥м контрастом та в≥дпов≥дним розташуванн€м р€дк≥в. —тежити, щоб не було в≥дсв≥чуванн€ паперу (матовий кол≥р); п≥д≥брати в≥дпов≥дну висоту букв та в≥дстань м≥ж р€дками (л≥неатури).  раще, щоб у слабозороњ дитини у клас≥ була сво€ шухл€дка дл€ книг, надрукованих рельЇфним шрифтом, або зб≥льшеним шрифтом, спец≥ального паперу дл€ письма, шк≥льного приладд€ дл€ малюванн€, полегшенн€ читанн€ (трафарети, л≥нзи).

—итуац≥€ переходу дитини з порушенн€м зору ≥з спец≥ал≥зованоњ школи в масову Ї дл€ дитини стресовою, не кожна дитина може справитись з таким серйозним випробуванн€м. якщо дитина не приживетьс€ в новому класному колектив≥ ≥ не засвоюЇ навчальну програму, вчителю сл≥д звернутись за допомогою до тифлопсихолога, щоб ви€вити причини утруднень ≥ постаратись њх усунути. якщо запропонован≥ корекц≥йн≥ ≥ психотерапевтичн≥ м≥ри не принесуть позитивних результат≥в, необх≥дно ставити питанн€ про доц≥льн≥сть подальшого навчанн€ дитини з порушенн€м зору в умовах масовоњ загальноосв≥тньоњ школи.

Ќавчанн€ д≥тей з порушенн€м зору у спец≥альних школах базуЇтьс€ на формуванн≥ адекватних прийом≥в ≥ способ≥в використанн€ слухового, тактильного, нюхового, в≥брац≥йного ≥ ≥нших анал≥затор≥в, €к≥ Ї сенсорною основою дл€ розвитку псих≥чних процес≥в. «авд€ки цьому розвиваютьс€ вищ≥ форми п≥знавальноњ д≥€льност≥, €к≥ Ї пров≥дними в компенсаторн≥й перебудов≥ сприйманн€.

—пециф≥ку роботи корекц≥йних шк≥л дл€ д≥тей з дефектами зору в≥дображають так≥ моменти:

- врахуванн€ загальних законом≥рностей ≥ специф≥чних особливостей розвитку д≥тей, з опорою на здоров≥ сили ≥ збережен≥ можливост≥;

- модиф≥кац≥€ навчальних план≥в ≥ програм, зб≥льшенн€ терм≥ну навчанн€, перерозпод≥л навчального матер≥алу та зм≥ну темпу його проходженн€;

- зд≥йсненн€ диференц≥йованого п≥дходу до д≥тей, зменшенн€ наповнюваност≥ клас≥в ≥ виховних груп, застосуванн€ спец≥альних форм ≥ метод≥в роботи, ориг≥нальних п≥дручник≥в, наочних пос≥бник≥в, тифлотехн≥ки;

- спец≥альне оформленн€ навчальних клас≥в ≥ каб≥нет≥в, створенн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов, орган≥зац≥€ л≥кувально-в≥дновлювальноњ роботи;

- посиленн€ роботи ≥з соц≥ально-трудовоњ адаптац≥њ ≥ самореал≥зац≥њ випускник≥в.

¬ початков≥й школ≥ провод€тьс€ зан€тт€ ≥з розвитку зорового сприйманн€, слуху, дотику, по логопед≥њ, Ћ‘ , ритм≥ц≥, соц≥ально-побутов≥й ор≥Їнтац≥њ, ор≥Їнтац≥њ в простор≥. ”чн≥ набувають ум≥нь ≥ навичок навчальноњ д≥€льност≥, навчаютьс€ читати, письму, рахунку, розум≥нню зображень, оволод≥вають елементами наочно-образного ≥ теоретичного мисленн€, основами особистоњ г≥г≥Їни, елементарними способами самообслуговуванн€, моб≥льност≥ ≥ ор≥Їнтуванн€.

ѕсихолого-педагог≥чний супров≥д д≥тей з порушенн€м зору. ƒоросла людина маЇ стати дитин≥ з порушенн€м зору старшим товаришем, викликати њњ дов≥ру. ƒ≥Ївою психолог≥чною допомогою Ї такий вплив дорослого на дитину, €кий зд≥йснюЇтьс€ в умовах сп≥льних позитивних взаЇмин.

Ѕудь-€ку взаЇмод≥ю з ≥ншою людиною можна розгл€дати €к: ф≥зичну д≥ю (дав, уз€в, торкнувс€, подививс€, вдарив, штовхнув, закричав, заплакав); розумову д≥ю (по€снив, дов≥в до в≥дома, по≥нформував, нагадав); психолог≥чну д≥ю (заспокоњв, порадував, зневажив, не пом≥тив). ѕричому психолог≥чна д≥€ будуЇтьс€ особливим чином: у своњй сутност≥ вона маЇ сутн≥сть розумовоњ д≥њ, а ви€вл€Їтьс€, €к ф≥зична. «авданн€ другоњ людини Ц зрозум≥ти сенс, ірунтуючись лише на ф≥зичних д≥€х, €к≥ вона спостер≥гаЇ. ÷е непросто. ј дитин≥ Ц тим паче.

ѕеретворенн€ дитини з порушенн€м зору на субТЇкта соц≥альноњ взаЇмод≥њ в систем≥ неперервного комплексного психолог≥чного супроводу передбачаЇ спец≥альну роботу з формуванн€ самост≥йност≥ та активност≥ €к необх≥дну складову, без €коњ неможливий розвиток зр≥лоњ адаптивноњ особистост≥, що њњ потребуЇ сучасне сусп≥льство. “ака робота Ї проф≥лактикою пасивност≥, ≥нфантильност≥, що можуть виникати внасл≥док надм≥рноњ оп≥ки, пост≥йного ≥ всеохоплюючого контролю.

ѕ≥дсумовуючи, зазначимо, що психолог, педагог маЇ:

- враховувати природн≥й розвиток дитини на даному в≥ковому та соц≥окультурному етап≥ онтогенезу, тобто йти за лог≥кою розвитку дитини з порушенн€м зору, а не штучно навТ€зувати ззовн≥. Ќайважлив≥шим принципом шк≥льноњ психолог≥чноњ практики Ї безумовна ц≥нн≥сть внутр≥шнього св≥ту кожного школ€ра, пр≥оритетн≥сть потреб ≥ завдань його розвитку;

- створити умови дл€ самост≥йного творчого засвоЇнн€ д≥тьми системи взаЇмин з≥ св≥том. ¬нутр≥шн≥й св≥т дитини автономний ≥ незалежний. ќднак дорослий може в≥д≥грати важливу роль у становленн≥ й розвитку цього ун≥кального св≥ту.

 

“ема 2.3. ќсобливост≥ розвитку, навчанн€ та вихованн€ особистост≥ при порушенн€х ≥нтелекту, «ѕ–, в≥дхиленн€х емоц≥йно-вольовоњ сфери та соц≥альноњ повед≥нки (питанн€ корекц≥йноњ психопедагог≥ки).

–озумово в≥дстал≥ д≥ти.

ѕон€тт€, ступен≥ ≥ форми розумовоњ в≥дсталост≥. ќсновн≥ психолог≥чн≥ особливост≥ розвитку та навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥ розумово в≥дсталих учн≥в (порушенн€ псих≥чних процес≥в, €костей знань, п≥знавальних вм≥нь ≥ навичок, розумовоњ працездатност≥, самост≥йност≥, критичност≥, мотивац≥њ уч≥нн€). –озумово в≥дсталий учень в дит€чому колектив≥. ќпора на позитивн≥ €кост≥ ≥ переважно збережен≥ можливост≥ дитини в корекц≥йно-виховному процес≥. ќсновн≥ психолого-педагог≥чн≥ Ђправилаї п≥дходу до розумово в≥дсталих д≥тей в умовах ≥нклюзивного навчанн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 6668 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1503 - | 1338 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.044 с.