Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘еруму (III) та  упруму (II) 2 страница




 

1.2. ƒ≥€ загальних реагент≥в

¬с≥ реакц≥њ з загальними реагентами виконують таким чином: в р€д проб≥рок пом≥щають по 0,5 см3 розчин≥в солей ≥ додають по 3-4 крапл≥ в≥дпов≥дного реагенту.

1.2.1. ƒ≥€ луг≥в

Ћуги NaOH або KOH в екв≥валентних к≥лькост€х утворюють з Hg22+, Ag+, Pb2+ нерозчинн≥ у вод≥ осади г≥дроксид≥в:

Pb(NO3)2 + 2NaOH = Pb(OH)2↓ + 2NaNO3

Hg2(NO3)2 + 2NaOH = Hg2(OH)2↓ + 2NaNO3

AgNO3 + NaOH =AgOH↓ + NaNO3

ќсади Hg2(OH)2 ≥ AgOH в≥дразу розкладаютьс€, утворюючи осади Hg2O Ц чорного та Ag2O Ц бурого кольору.

ѕри д≥њ надлишку NaOH розчин€Їтьс€ т≥льки осад Pb(OH)2 з утворенн€м комплексу:

Pb(OH)2 + 2NaOH = Na2[Pb(OH)4].

 

1.2.2. ƒ≥€ амон≥ю г≥дроксиду

јмон≥ю г≥дроксид в екв≥валентних к≥лькост€х утворюЇ з йонами Pb2+ та Ag+ осади: Pb(OH)2 ≥ AgOH. ¬ надлишку NH4OH повн≥стю розчин€Їтьс€ т≥льки AgOH:

AgOH + 2NH4OH = [Ag(NH3)2]OH + 2H2O

« йонами Hg22+ взаЇмод≥€ NH4OH в≥дбуваютьс€ за схемою:

2Hg22+ + 4NH4OH + NO3- = [NH2Hg2O]NO3↓ + 2Hg↓ + 3NH4+ + 3H2O

б≥лий чорний

осади

як ≥ у випадку д≥њ луг≥в, утворюЇтьс€ б≥лий осад н≥трату меркурамон≥ю, €кий маскуЇтьс€ чорним осадом др≥бнодисперсноњ метал≥чноњ ртут≥. ќсад незначно розчин€Їтьс€ в NH4OH.

 

1.2.3. ƒ≥€ кал≥ю йодиду

 ал≥ю йодид в екв≥валентних к≥лькост€х утворюЇ з йонами з Hg22+, Ag+, Pb2+ осади йодид≥в: PbI2 - жовтого, Hg2I2 - €сно-зеленого, AgI - €сно-жовтого кольор≥в.

¬с≥ осади слабо розчинн≥ у вод≥ при нагр≥ванн≥, в розбавлених м≥неральних кислотах ≥ не розчинн≥ у розчин≥ амон≥ю г≥дроксиду. PbI2 розчинний у вод≥ при нагр≥ванн≥, п≥сл€ охолодженн€ осад PbI2 вид≥л€Їтьс€ у форм≥ блискучих пластинок (Узолотий дощФ).

ќсади Hg2I2, PbI2 розчин€ютьс€ в надлишку  ≤, утворюючи майже безбарвн≥ комплексн≥ сполуки:

PbI2 + 2 ≤ = K2[PbI4]

Hg2I2 + 2 ≤ = K2[HgI4] + Hg↓

(розчиненн€ осаду супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м метал≥чноњ ртут≥).

јргентуму йодид розчин€Їтьс€ в надлишку  ≤ лише частково:

AgI +KI = K[AgI2]

 

1.2.4. ƒ≥€ натр≥ю карбонату ≥ амон≥ю карбонату

–еактиви утворюють з йонами Hg22+, Ag+, Pb2+ б≥л≥ осади аргентуму карбонату (Ag2CO3), плюмбуму диг≥дроксокарбонату (Pb2(OH)2CO3) ≥ жовтий осад меркур≥ю (≤) карбонату: (Hg2CO3).

÷≥ осади розчин€ютьс€ в кислотах. Ag2CO3 розчин€ютьс€ також у надлишку (NH4)2CO3:

Ag2CO3 + (NH4)2CO3 = [Ag2(NH3)2]CO3 + H2CO3

 

1.2.5. ƒ≥€ натр≥ю г≥дрофосфату

–еактив утворюЇ з Pb2+ ≥ Hg22+ б≥л≥ осади фосфату Pb3(PO4)2 та г≥дрофосфату Hg2HPO4 в≥дпов≥дно. « Ag+ утворюЇтьс€ жовтуватий осад Ag3PO4 або AgHPO4. ќсади розчинн≥ в м≥неральних кислотах. Pb3(PO4)2 розчин€Їтьс€ також у надлишку (NH4)2CO3.

2Ag+ + HPO4- = AgHPO4

 

1.2.6. ƒ≥€ кал≥ю хромату та кал≥ю дихромату

ƒан≥ сполуки з йонами Ag+, Pb2+ ≥ Hg22+ утворюють осади хромат≥в в≥дпов≥дно жовтого, червоного ≥ цегл€но-червоного кольор≥в.

Pb(NO3)2 + K2CrO4 (або K2Cr2O7) = PbCrO4↓ + Е

Hg2(NO3)2 + K2CrO4 (або K2Cr2O7) = Hg2CrO4↓ + Е

2AgNO3 + K2CrO4 (або K2Cr2O7) = Ag2CrO4↓ + Е

PbCrO4 слабо розчинний у розбавлен≥й HNO3, але добре розчинний у NaOH ≥ CH3COONH4. Hg2CrO4 нерозчинний у розбавлен≥й HNO3, Ag2CrO4 добре розчинний у розбавлен≥й HNO3 та NH4OH.

 

1.2.7. ƒ≥€ сульфатноњ кислоти та сульфат≥в лужних метал≥в

–еактиви утворюють з Pb2+ б≥лий осад PbSO4, €кий розчинний в розчинах NaOH, CH3COONH4, а також у концентрован≥й H2SO4 з утворенн€м кислоњ сол≥:

PbSO4 + 4NaOH = Na2[Pb(OH)4] + Na2SO4

PbSO4 + 2CH3COONH4 = Pb(CH3COO)2 + (NH4)2SO4

PbSO4 + H2SO4 (конц.) = Pb(HSO4)2

« йонами Ќg22+ ≥ јg+ б≥л≥ осади Ќg24 ≥ јg2SO4 утворюютьс€ т≥льки з концентрованих розчин≥в.

 

1.2.8. ƒ≥€ с≥рководню та натр≥ю т≥осульфату при нагр≥ванн≥

(фармакопейна на йони Pb2+)

–еактиви утворюють з йонами чорн≥ осади сульф≥д≥в –bS, Ќg2S2 та јg2S, нерозчинн≥ в хлоридн≥й кислот≥. –bS ≥ јg2S розчинн≥ в н≥тратн≥й кислот≥ при нагр≥ванн≥; Ќg2S2 - в царськ≥й вод≥.

Pb2+ + S2- → PbS↓

ѕлюмбуму сульф≥д розчин€Їтьс€ т≥льки в н≥тратн≥й кислот≥ при нагр≥ванн≥ за наступним р≥вн€нн€м реакц≥њ:

3PbS + 8HNO3 → 3Pb(NO3)2 + 2NO↑ + 3S↓ + 4H2O

 

1.2.9. ƒ≥€ дитизону

–озчин€ють 5 г дитизону в 10 см3 ——l4, приливають 20 см3 води ≥ 0,5-1 см3 амон≥ю г≥дроксиду. —трушують, в≥дд≥л€ють орган≥чний шар ф≥льтрувальним папером ≥ висушують.  апають 1-2 крапл≥ розчину, що м≥стить йони Pb2+ або јg+. ” випадку њх присутност≥ по€вл€Їтьс€ червона пл€ма. ѕерешкоджають ви€вленню майже вс≥ кат≥они важких метал≥в.

 

б) –еакц≥њ кат≥он≥в Pb2+

1.3.1. ƒ≥€ кал≥ю йодиду

(фармакопейна)

 ал≥ю йодид утворюЇ з йонами Pb2+ жовтий осад. –еакц≥ю провод€тьвнейтральному або слабокислому середовищ≥:

–b(Nќ3)2 + 2 ≤ = –bI2↓ + 2 Nќ3

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 cм3 розчину сол≥ ѕлюмбуму додають 2-3 крапл≥ розчину  ≤. —постер≥гають утворенн€ жовтого осаду. ѕот≥м додають 4-5 см3 води ≥ 3-4 крапл≥ —Ќ3—ќќЌ. ¬м≥ст проб≥рки нагр≥вають до повного розчиненн€ осаду, пов≥льно охолоджують. —постер≥гаЇтьс€ утворенн€ "золотого дощу". јg+, Ќg22+ та ≥нш≥ йони, що утворюють осади з кал≥ю йодидом, перешкоджають ви€вленню –b2+.

 

1.3.2. ƒ≥€ сульфатноњ кислоти

(фармакопейна)

—ульфатна кислота утворюЇ з йонами Pb2+ б≥лий др≥бнокристал≥чний осад, €кий нерозчинний у розведених кислотах, але пом≥тно розчин€Їтьс€ в концентрованих кислотах з утворенн€м г≥дросульфату та в розчин≥ надлишку лугу з утворенн€м тетраг≥дроксоплюмбату, чим в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д осаду бар≥ю сульфату. –еакц≥ю провод€ть у нейтральному або слабокислому середовищ≥

Pb(NO3)2 + H2SO4 = PbSO4↓ + 2HNO3,

PbSO4 + H2SO4 = Pb2+ + HSO4-

PbSO4 + 6OH- = [Pb(OH)6]4- + SO42-

¬иконанн€ реакц≥њ:

ƒо 0,5-1 см3 розчину сол≥ ѕлюмбуму додають 3-4 крапл≥ H2SO4 (або Na2SO4). …они јg+, Ќg22+ (€кщо њх концентрац≥€ не дуже велика) не перешкоджають ви€вленню –b2+. ѕерешкоджають йони III-њ анал≥тичноњ групи, €к≥ утворюють з Ќ2SO4 так≥ сам≥ за вигл€дом осади.

1.3.3. ƒ≥€ кал≥ю хромату або кал≥ю дихромату

(фармакопейна)

ƒан≥ сполуки утворюють з –b2+ осади жовтого кольору.

Pb(NO3)2 + K2CrO4 = PbCrO4↓ + 2KNO3

–еакц≥ю провод€ть в нейтральному або ацетатнокислому середовищ≥. ќсад нерозчинний в ацетатн≥й кислот≥, водному розчин≥ ам≥аку, але розчин€Їтьс€ в лугах:

PbCrO4 + 6OH- = [Pb(OH)6]4- + CrO42-

¬иконанн€ реакц≥њ:

ƒо 0,5-1 см3 розчину сол≥ ѕлюмбуму додати 3-4 крапл≥ K2Cr2O7 чи K2CrO4. јg+ ≥ Ќg22+ та ≥нш≥ йони, що утворюють осади, перешкоджають ви€вленню –b2+.

 

в) –еакц≥њ йон≥в Ќg22+

1.4.1. ƒ≥€ амон≥ю г≥дроксиду

(фармакопейна)

јмон≥ю г≥дроксид NH4OH у присутност≥ солей Ќg22+ утворюЇ чорний осад.

2Hg22+ + NO3- + 4NH3ХH2O → [Hg2ONH2]NO3 + 3NH4+ +

+ 3H2O + 2Hg↓

¬иконанн€ реакц≥њ:

ќдну краплю розчину Hg2(NO3)2 пом≥щають на кусок ф≥льтрувального паперу ≥ додають 1-2 крапл≥ розчину NЌ4ќЌ. …они јg+ у велик≥й концентрац≥њ, та де€к≥ йони V ≥ VI анал≥тичних груп перешкоджають ви€вленню Hg22+.

 

1.4.2. ƒ≥€ стануму (II) хлориду

—тануму (II) хлорид в≥дновлюЇ Hg22+ до метал≥чноњ ртут≥, утворюючи чорний осад:

Hg2Cl2 + SnCl2 = 2Hg↓ + SnCl4

–еакц≥€ прот≥каЇ в середовищ≥ хлоридноњ кислоти.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5 см3 сол≥ ћеркур≥ю (≤) додають 4-5 крапель розчину Sn—l2 в Ќ—1. …они јg+ та ≥нших метал≥в, що в≥дновлюютьс€ Sn—l4 до в≥льного металу, перешкоджають ви€вленню Hg22+.

 

1.4.3. –еакц≥€ на м≥дн≥й пластинц≥

(фармакопейна)

ѕоверхн€ м≥дноњ пластинки вкриваЇтьс€ тонким шаром ртут≥ ≥ стаЇ блискучою:

Hg2(NO3)2 + Cu = 2Hg↓ + Cu(NO3)2

¬иконанн€ досл≥ду:

Ќа м≥дну пластинку пом≥щають 1-2 крапл≥ досл≥джуваного розчину. „ерез 1-2 хв. пластинку промивають прот≥чною водою ≥ насухо витирають ф≥льтрувальним папером. ” присутност≥ Ќg22+ утворюЇтьс€ б≥ла з метал≥чним блиском пл€ма. …они Ќg2+ ≥ јg+ перешкоджають ви€вленню Ќg22+.

 

г) –еакц≥њ йон≥в јg+

1.5.1. …они јg+ в розчин≥ ви€вл€ють за допомогою трьох

наступних реакц≥й

(фармакопейна з хлоридною кислотою)

а) AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3 (утворенн€ б≥лого осаду). јргентуму хлорид п≥д впливом св≥тла розкладаЇтьс€ ≥ при цьому вид≥л€Їтьс€ др≥бнодисперсне метал≥чне ср≥бло ≥ осад чорн≥Ї. –еакц≥ю осадженн€ провод€ть у кислих розчинах при рЌ менше 7;

б) AgCl + 2NH4OH = [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O (розчиненн€ осаду з утворенн€м безбарвного розчину);

в) [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O + KI = AgI↓ +  Cl + 2NH4OH (утворенн€ жовтого осаду).

 

1.5.2. –еакц≥€ "ср≥бного дзеркалаФ

(фармакопейна)

” чисту проб≥рку, попередньо добре вимиту хромовою сум≥шшю ≥ водою, пом≥щують дек≥лька крапель розчину AgNO3 ≥ к≥лька крапель NH4OH до розчиненн€ утвореного осаду, уникаючи надлишку ам≥аку. ƒодають дек≥лька крапель розчину формальдег≥ду (формал≥ну) або розчину глюкози ≥ занурюють проб≥рку в теплу воду. Ќа ст≥нках проб≥рки утворюЇтьс€ блискуче дзеркало метал≥чного ср≥бла:

2[Ag(NH3)2]OH + HCќH = 2Ag↓ + HCOONH4 + 3NH3 + H2O

 

«авданн€ 2. јнал≥з сум≥ш≥ кат≥он≥в другоњ анал≥тичноњ групи

1.¬м≥ст досл≥джуваного розчину старанно перем≥шують ≥ д≥л€ть на дв≥ частини. ¬ одн≥й Ц в≥дкривають йони јргентуму, ѕлюмбуму, ћеркур≥ю (I), а другу частину залишають дл€ можливих повторних досл≥джень. ¬изначають рЌ розчину за допомогою ун≥версального ≥ндикатора.

2.ƒо 2-3 см3 досл≥джуваного розчину додають 2ћ розчину хлоридноњ кислоти до припиненн€ вид≥ленн€ осаду. „ерез 5 хвилин розчин з осадом центрифугують ≥ перев≥р€ють повноту осадженн€ наступним чином: беруть 2-3 крапл≥ центрифугату ≥ додають краплю 2ћ розчину Ќ—l. ¬≥дсутн≥сть мут≥ св≥дчить на повноту осадженн€. ѕри неповному осадженн≥ кат≥он≥в другоњ анал≥тичноњ групи провод€ть повторне њх осадженн€ хлоридною кислотою. ¬ осад випадають –b—l2, Ќg2Cl2 ≥ јg—l. –озчин над осадом не досл≥джують.

3. ¬и€вленн€ йон≥в –b2+. ќсад промивають 3-5 см3 кипл€чоњ дистильованоњ води. ѕри цьому плюмбуму хлорид розчин€Їтьс€ ≥ переходить в розчин, €кий в≥дд≥л€ють в≥д осаду аргентуму хлориду та меркур≥ю (I) хлориду центрифугуванн€м. ƒо окремих порц≥й одержаного центрифугату додають один ≥з характерних реагент≥в на йони –b2+ ( ≤, Ќ2SO4, K2Cr2O7, Ќ2S). якщо йони ѕлюмбуму присутн≥, то њх повн≥стю усувають з осаду повторною обробкою осаду гар€чою водою.

4. ¬и€вленн€ йон≥в јg+. ќсад, що залишивс€, пом≥щають над чистою проб≥ркою ≥ промивають концентрованим розчином NH4ќЌ. ѕри цьому аргентуму хлорид розчин€Їтьс€ з утворенн€м ам≥акату, €кий в≥дд≥л€ють центрифугуванн€м. ƒо 0,5 см3 прозорого безбарвного центрифугату додають 2ћ розчину HNO3 до кислого середовища. ”творенн€ б≥лого осаду або по€ва каламут≥ вказуЇ на присутн≥сть кат≥он≥в јргентуму.

5. ¬и€вленн€ йон≥в Ќg22+. ѕочорн≥нн€ осаду при промиванн≥ його розчином NH4ќЌ (при ви€вленн≥ йон≥в јg+), вказуЇ на присутн≥сть Ќg22+ в досл≥джуваному розчин≥.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.јнал≥тична х≥м≥€: Ќавчальний пос≥бник/ ќ.ћ.√айдукевич, ¬.¬.Ѕолотов, ё.¬.—ич та ≥н. Ц’.: ќснова, ¬идавництво Ќ‘ј”, 2000. Ц432 с.

2.ѕономарев ¬.ƒ. јналитическа€ хими€: ¬ двух ч. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1982. Ц„.1. Ц304 с; „.2. Ц303 с.

3.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

4.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1. ќбщие теоретические основы.  ачественный анализ. ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц604 с.

5.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1.  оличественный анализ. ‘изико-химические методы анализа -ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц645 с.

6. онспект лекц≥й.

7.ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. ”чеб. дл€ вузов/ ё.ј.«олотов, ≈.Ќ.ƒорохова, ¬.».‘адеева и др. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1996. Ц н.1. Ц383 с.;  н.2. Ц461 с.

8.ѕилипенко ј.“., ѕ€тницкий ».¬. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ’ими€, 1990. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц460 с.

9.Ћурье ё.ё. —правочник по аналитической химии. Цћ.: ’ими€, 1989. Ц447 с.

10.ƒорохова ≈.Ќ., ѕрохорова √.¬. јналитическа€ хими€. ‘изико-химические методы анализа. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1991. Ц256с.

11.—куг ƒ., ”эст ƒ. ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. Цћ.: ћир, 1979. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц430 с.

12.¬асильев ¬.ѕ. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1989. Ц н.1. Ц319 с.;  н.2. Ц383 с.

13.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни. Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Цƒоповненн€ 1. -2004. -520 с.

14. ≥льк≥сний анал≥з. “итриметричн≥ методи анал≥зу / ¬.¬.ѕетренко, Ћ.ћ.—тр≥лець, —.ќ.¬асюк Ц «апор≥жж€, 2006. -215 с.

 

«јЌя““я є3

 

“≈ћј: √руповий реагент на кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи. јнал≥тичн≥ реакц≥њ кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи (Ca2+, Sr2+, Ba2+), умови њх виконанн€.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ¬м≥нн€ використовувати х≥м≥ко-анал≥тичн≥ властивост≥ кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи дл€ њх розд≥ленн€ та ≥дентиф≥кац≥њ даЇ можлив≥сть застосовувати отриман≥ навики при вивченн≥ фармацевтичного, ф≥тох≥м≥чного та х≥м≥ко-токсиколог≥чного анал≥зу, Ї необх≥дною умовою дл€ анал≥зу кат≥он≥в за кислотно-основною класиф≥кац≥Їю.

 ат≥они III-њ анал≥тичноњ групи вход€ть до складу багатьох л≥карських препарат≥в. Ўироке використанн€ в медицин≥ знайшли фармацевтичн≥ препарати кальц≥ю сульфату, хлориду, глюконату, лактату, карбонату; бар≥ю сульфату.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: Ќа основ≥ х≥м≥ко-анал≥тичних властивостей кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи ≥ використовуючи прийоми нап≥вм≥крометоду анал≥зу, навчити студент≥в:

-виконувати характерн≥ реакц≥њ на кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи, акцентуючи увагу на фармакопейн≥ реакц≥њ;

-проводити €к≥сний анал≥з сум≥ш≥ кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи.

«Ќј“»: -фармакопейн≥ реакц≥њ на кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи;

-властивост≥ сполук кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи;

-суть теор≥њ електрол≥тичноњ дисоц≥ац≥њ;

-закон д≥ючих мас;

-вплив однойменних йон≥в на дисоц≥ац≥ю кислот ≥ основ.

 

¬ћ≤“»: -працювати з центрифугою, електричними та нагр≥вальними

приладами;

-виконувати характерн≥ реакц≥њ кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ

групи;

-виконувати ситуац≥йн≥ задач≥ з анал≥зу кат≥он≥в I-њ та II-њ

анал≥тичних груп;

-робити висновки з результат≥в анал≥зу ≥ оформл€ти њх у

вигл€д≥ протоколу.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј

–ќЅќ“ј

1.як≥ вимоги до реакц≥й, €к≥ використовуютьс€ дл€ ≥дентиф≥кац≥њ йон≥в?

2.—пециф≥чн≥сть ≥ чутлив≥сть реакц≥й.

3.ƒробний ≥ систематичний х≥д анал≥зу. „им вони в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного?

4.–озрахуйте ступ≥нь дисоц≥ац≥њ (%) ≥ частку, €ку становл€ть недисоц≥йован≥ молекули в 0,2ћ розчин≥ форм≥атноњ кислоти.

5.¬иготовити 200 см3 0,05н розчину сульфатноњ кислоти, виход€чи з концентрованоњ (—%=96 %, ρ=1,84 г/см3). яка мол€рна концентрац≥€ виготовленого розчину?

6.яка мол€рна ≥ нормальна концентрац≥€ 14,6 % водного розчину ортофосфатноњ кислоти (ρ = 1,08 г/ см3)?

7.¬ €к≥й посл≥довност≥ будуть осаджуватись сульфати кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи при д≥њ групового реагенту? ¬≥дпов≥дь обірунтувати ≥ записати.

8.якою реакц≥Їю ≥ при €ких умовах ви€вл€ють кат≥они Ba2+ в присутност≥ кат≥он≥в Sr2+ та Ca2+? ¬≥дпов≥дь записати.

9.ѕри €ких умовах бар≥ю сульфат можна к≥льк≥сно перевести в бар≥ю карбонат?

10.–озрахуйте рЌ, ступ≥нь дисоц≥ац≥њ ≥ частку (%) недисоц≥йованих молекул у 0,05ћ розчин≥ бензойноњ кислоти.

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.’арактерн≥ реакц≥њ кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи.

2.√руповий реагент на кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи та умови його застосуванн€.

3.« €кими реагентами кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи утворюють кольоров≥ осади? як≥ з них використовують при ви€вленн≥ кат≥он≥в ц≥Їњ групи? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

4.–озчинн≥сть сполук, що м≥ст€ть кат≥они III-њ анал≥тичноњ групи.

5.як осадити бар≥ю хромат, не осаджуючи стронц≥ю хромат?

6.«астосуванн€ кат≥он≥в I-њ, II-њ та ≤I≤-њ анал≥тичних груп в фармацевтичн≥й ≥ медичн≥й практиц≥.

7.–озрахуйте рЌ, ступ≥нь дисоц≥ац≥њ ≥ частку (%) недисоц≥йованих молекул у 0,5ћ розчин≥ н≥тритноњ кислоти.

8.–озрахуйте [OH-], рќЌ ≥ рЌ у 0,5% розчинах натр≥ю г≥дроксиду ≥ ам≥аку.

9.–озрахуйте рЌ, ступ≥нь г≥дрол≥зу та константу г≥дрол≥зу 0,1ћ розчину натр≥ю форм≥ату.

 

Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќј –ќЋ№ ≤ ћ≈ƒ»„Ќ≈ «ј—“ќ—”¬јЌЌя

—ѕќЋ”  III-њ јЌјЋ≤“»„Ќќѓ √–”ѕ»  ј“≤ќЌ≤¬

…они —а2+ пост≥йно м≥ст€тьс€ в орган≥зм≥ людини й тварин у макрок≥лькост€х. ¬они необх≥дн≥ дл€ побудови тканин, оск≥льки м≥неральн≥ сол≥  альц≥ю у вигл€д≥ г≥дрокс≥апатиту —а5ќЌ(–ќ4)3 Ї основою к≥стковоњ тканини, а фторапатит —а5F(–ќ4)3 Ч емал≥ зуб≥в.

” плазм≥ кров≥ йони  альц≥ю перебувають у зв'€заному з б≥лками стан≥ та у в≥льному йон≥зованому вигл€д≥. ¬они п≥дтримують нормальну здатн≥сть кров≥ до згортанн€, впливають на кислотно-основний стан б≥олог≥чних р≥дин, ви€вл€ють протизапальну д≥ю.  р≥м того, йони  альц≥ю регулюють под≥л кл≥тин, в≥д≥грають важливу роль у функц≥онуванн≥ серцевого м'€за, гальмують збудженн€ центральноњ нервовоњ системи.

Ќестача  альц≥ю в орган≥зм≥ призводить до нервових розлад≥в. « медичних засоб≥в, що м≥ст€ть  альц≥й, важливими Ї хлорид, глюконат та лактат кальц≥ю, €к≥ використовують €к протизапальн≥, протиалерг≥йн≥ та кровоспинн≥ препарати.

 альц≥ю сульфат CaSO4 застосовують в х≥рург≥њ дл€ приготуванн€ г≥псових повТ€зок при переломах к≥сток, щоб надати њм нерухомост≥.

Ѕар≥й ≥ стронц≥й не в≥днос€ть до б≥огенних елемент≥в, в орган≥зм≥ вони м≥ст€тьс€ в малих к≥лькост€х (¬а Ч 10-5, Sr Ч 10-5% мас.). —полуки Ѕар≥ю в малих дозах стимулюють д≥€льн≥сть к≥сткового мозку, але у великих дозах йони ¬а2+ токсичн≥.

Ѕар≥ю сульфат BaSO4, €к малорозчинну у вод≥ та кислотах сполуку, використовують у рентгеноскоп≥њ травного каналу, оск≥льки ц€ речовина не пропускаЇ рентген≥вського випром≥нюванн€.

—тронц≥й зм≥цнюЇ зубну емаль, бере участь в утворенн≥ к≥стковоњ тканини ≥ тому накопичуЇтьс€ переважно в к≥стках. “ам в≥н може зам≥щувати  альц≥й, що входить до складу м≥неральноњ основи к≥сткових тканин. ƒл€ орган≥зму дуже небезпечний рад≥онукл≥д —тронц≥ю 90Sr, €кий спричинюЇ променеву хворобу, лейкоз та зло€к≥сн≥ пухлини к≥сток.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконати лабораторн≥ роботи наведен≥ в цих методичних вказ≥вках.

2.ѕо€снити систематичний ход анал≥зу кат≥он≥в III-њ анал≥тичноњ групи на основ≥ складеноњ схеми

3.ќформити ≥ захистити протокол.

4.¬≥дпов≥сти на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зувати розрахунков≥ задач≥, запропонован≥ викладачем.

 

≈кспериментальна частина

«авданн€ 1. ’арактерн≥ реакц≥њ кат≥он≥в третьоњ

анал≥тичноњ групи

а) –еакц≥њ ви€вленн€ кат≥он≥в третьоњ анал≥тичноњ групи

(Ca2+, Ba2+, Sr2+)

(фармакопейна на йони Ba2+)

√руповим реагентом Ї розбавлена (1ћ) сульфатна кислота.

1.1. ƒ≥€ групового реагенту (H2SO4)

…они Ca2+, Ba2+, Sr2+ утворюють з груповим реагентом б≥л≥ др≥бнокристал≥чн≥ осади сульфат≥в, нерозчинн≥ в розбавлених м≥неральних кислотах ≥ лугах.

¬иконанн€ реакц≥й:

ƒо 1-2 см3 розчин≥в солей —а2+, Sr2+, Ba2+ в окремих проб≥рках додають 3-4 крапл≥ розбавленоњ Ќ2SO4. –озчинн≥сть осад≥в у вод≥ зб≥льшуЇтьс€ в р€ду: ¬аSO4 < SrSO4 < —аSO4. –озчинн≥сть —аSO4 у вод≥ велика ≥ дл€ повного його вид≥ленн€ ≥з розчину застосовують €к "висолювач" етиловий спирт. ќсади ¬аSO4, SrSO4, —аSO4 розчинн≥ в концентрован≥й Ќ2SO4 з утворенн€м г≥дросульфат≥в метал≥в.

 альц≥ю сульфат, кр≥м того, на в≥дм≥ну в≥д ¬аSO4 i SrSO4 розчин€Їтьс€ в надлишку амон≥ю сульфату з утворенн€м безбарвноњ комплексноњ сполуки:

—аSO4 + (NH4)2SO4 = (NH4)2[Ca(SO4)2].

÷ю реакц≥ю використовують в анал≥з≥ дл€ в≥дд≥ленн€ —а2+ в≥д Sr2+ i Ba2+.

ѕеревести в розчин ¬аSO4, SrSO4, —аSO4 можна багаторазовим обробленн€м (5-6 раз≥в) насиченим розчином Na2—ќ3 або 30 % розчином (NH4)2—ќ3 при нагр≥ванн≥ з наступним розчиненн€м карбонат≥в, що утворилис€ в ацетатн≥й кислот≥.

 

1.2. ƒ≥€ загальних реагент≥в

1.2.1. ƒ≥€ луг≥в (NaOH,  ќЌ) ≥ амон≥ю г≥дроксиду

–еагенти (не забруднен≥ карбонатами, €к≥ можуть утворитис€ в результат≥ поглинанн€ вуглекислого газу з пов≥тр€) не осаджують катioн≥в третьоњ групи.

 

1.2.2. ƒ≥€ карбонат≥в натр≥ю ≥ амон≥ю

–еагенти утворюють з кат≥онами б≥л≥ аморфн≥ (на холод≥) або кристал≥чн≥ (при нагр≥ванн≥) осади карбонат≥в. –еакц≥ю провод€ть в нейтральному або слаболужному середовищ≥.

—а2+ + CO32- → CaCO3

ќсади добре розчинн≥ в ацетатн≥й та розбавлених м≥неральних кислотах (кр≥м розбавленоњ сульфатноњ кислоти).

 

1.2.3. ƒ≥€ натр≥ю г≥дрофосфату

–еагент у нейтральному середовищ≥ утворюЇ з йонами —а2+, Sr2+, Ba2+ аморфн≥ осади г≥дрофосфат≥в. ” лужному середовищ≥ утворюютьс€ б≥л≥ кристал≥чн≥ осади середн≥х фосфат≥в. ¬с≥ осади фосфат≥в та г≥дрофосфат≥в (кр≥м ¬аЌ–ќ4) розчинн≥ у розбавлених Ќ—l, ЌNќ3 ≥ —H3—ќќЌ.

 

1.2.4. ƒ≥€ амон≥ю оксалату

–еагент у нейтральному або слаболужному середовищ≥ утворюЇ з йонами —а2+, Sr2+, Ba2+ б≥л≥ др≥бнокристал≥чн≥ осади оксалат≥в:

—а(Nќ3)2 + (NЌ4)22O4 = CaC2O4↓ + 2NH4NO3.

¬с≥ осади добре розчинн≥ у розбавлених Ќ—1 ≥ HNO3. ¬ —Ќ3—ќќЌ при нагр≥ванн≥ частково розчин€ютьс€ т≥льки осади Sr2+ i Ba2+, а —а—2ќ4 в цих умовах не розчин€Їтьс€. –еакц≥ю з (NЌ4)22O4 використовують в анал≥з≥ дл€ ви€вленн€ —а2+ в розчин≥, але т≥льки п≥сл€ в≥дд≥ленн€ Sr2+ ≥ ¬а2+.

 

1.2.5. ƒ≥€ кал≥ю хромату

” нейтральному середовищ≥ реагент утворюЇ з йонами —а2+, Sr2+, Ba2+ жовт≥ осади:

Ba(NO3)2 + K2CrO4 = BaCrO4↓+ 2KNO3

ќсади Sr—rO4 ≥ —а—rO4 утворюютьс€ т≥льки при велик≥й концентрац≥њ —а2+ ≥ Sr2+ у розчин≥. ќсади добре розчинн≥ у розбавлених Ќ—l ≥ ЌNќ3. ¬ —Ќ3—ќќЌ нерозчинний т≥льки осад ¬аCrO4. ÷ю властив≥сть використовують в анал≥з≥ дл€ ви€вленн€ йон≥в ¬а2+ в присутност≥ —а2+ ≥ Sr2+, а також дл€ в≥дд≥ленн€ йон≥в ¬а2+.

 

1.2.6. ƒ≥€ кал≥ю гексац≥аноферату (≤I)

–еагент утворюЇ з йонами —а2+ ≥ ¬а2+ б≥л≥ др≥бнокристал≥чн≥ осади, наприклад:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 648 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2043 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.129 с.