Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘еруму (III) та  упруму (II) 9 страница




 

Ї) –еакц≥њ йон≥в PO43-

1.9.1. ƒ≥€ магнез≥альноњ сум≥ш≥

–еагент (сум≥ш MgCl2, NH4OH, NH4Cl) утворюЇ з йонами PO43- б≥лий др≥бнокристал≥чний осад подв≥йноњ сол≥ - магн≥й-амон≥й-фосфату.

HPO42- + Mg2+ + NH3 → MgNH4PO4

–еакц≥ю провод€ть у слаболужному середовищ≥, в присутност≥ амон≥ю хлориду. ќсад розчинний в розчинах м≥неральних кислот.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-2 см3 розчину, що м≥ст€ть йони PO43-, додають 1-2 крапл≥ амон≥ю г≥дроксиду, м≥крошпатель амон≥ю хлориду ≥ 3-4 крапл≥ розчину магн≥ю хлориду.

¬с≥ йони, що утворюють нерозчинн≥ сполуки з йонами Mg2+ ≥ PO43-, перешкоджають ви€вленню фосфат-йон≥в.

 

1.9.2. ƒ≥€ мол≥бденовоњ р≥дини

(фармакопейна)

ћол≥бденова р≥дина (сум≥ш амон≥ю мол≥бдату ≥ н≥тратноњ кислоти) утворюЇ з йонами PO43- др≥бнокристал≥чний жовтий осад амон≥йноњ сол≥ фосфат-мол≥бденовоњ гетеропол≥кислоти. –еакц≥ю провод€ть у присутност≥ надлишку н≥тратноњ кислоти в розчин≥. ќсад нерозчинний в HNO3, але розчинний в NaOH.

H3PO4 + 12(NH4)2MoO4 + 21HNO3 → + 21NH4NO3 +

(NH4)3[P(Mo3O10)4]↓ + 12H2O

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 1 см3 розчину, що м≥стить йони PO43-, додають 5-6 см3 мол≥бденовоњ р≥дини ≥ залишають на 5 хвилин. ¬и€вленню –ќ43- перешкоджають йони AsO43- ≥ SiO32-, утворюючи под≥бн≥ за зовн≥шн≥м вигл€дом осади. ѕерешкоджаючий вплив цих йон≥в усувають додаванн€м тартратноњ кислоти.

 

ж) –еакц≥њ йон≥в AsO33-

1.10.1. ƒ≥€ розчин≥в сульф≥д≥в

(фармакопейна)

јрсен≥т-йони в кислому середовищ≥ з сульф≥д-йонами утворюють жовтий осад As2S3:

2AsO33- + 6H+ + 3H2S → As2S3↓ + 6H2O

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5 см3 розчину, що м≥стить арсен≥т-йони, додають 3-4 крапл≥ хлоридноњ кислоти ≥ 5-6 крапель розчину с≥рководневоњ води.

 

1.10.2. ƒ≥€ розчину йоду

јрсен≥т-йони в слабколужному середовищ≥, €ке створюють насиченим розчином натр≥ю г≥дрокарбонату, знебарвлюють розчин йоду.

AsO33- + 2OH- + [I3]- → AsO43- + H2O + 3I-.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 4-5 крапель нейтрал≥зованого ацетатною кислотою розчину натр≥ю арсен≥ту додають 3-4 крапл≥ насиченого розчину натр≥ю г≥дрокарбонату ≥ крапл€ми розведений розчин йоду.

 

ж) –еакц≥њ йон≥в AsO43-

1.11.1. ƒ≥€ розчину аргентуму н≥трату

(фармакопейна)

јрсенат-йони утворюють з йонами јргентуму коричневий осад аргентуму арсенату:

Na3AsO4 + 3AgNO3 → Ag3AsO4↓ + 3NaNO3

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5 см3 розчину, що м≥стить натр≥ю арсенат, додають 4-5 крапель розчину аргентуму н≥трату.

 

1.11.2. ƒ≥€ розчину кал≥ю йодиду

јрсенат-йони в середовищ≥ концентрованоњ хлоридноњ кислоти оксидують йодид-йони до в≥льного йоду, €кий забарвлюЇ хлороформний шар у червоно-ф≥олетовий кол≥р.

AsO43- + 2H+ + 2I- → AsO33- + H2O + I2.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5 см3 розчину натр≥ю арсенату, п≥дкисленого 4-5 крапл€ми концентрованоњ хлоридноњ кислоти, додають 15 крапель хлороформу ≥ 5-7 крапель розчину кал≥ю йодиду, добре струшують. «азначте анал≥тичний ефект реакц≥њ.

 

з) –еакц≥њ йон≥в SiO32-

1.12.1. ƒ≥€ розчин≥в солей Ѕар≥ю

—ил≥кат-йони з сол€ми Ѕар≥ю утворюють б≥лий осад бар≥ю сил≥кату:

SiO32- + Bа2+ → BаSiO3

ќсад при д≥њ кислот розкладаЇтьс€ з утворенн€м желепод≥бного осаду зм≥нного складу nSiO2ХmH2O:

BaSiO3 + 2H+ → Bа2+ + H2SiO3

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить сил≥кат-йони, додають 5-6 крапель розчину бар≥ю хлориду.

 

1.12.2. ƒ≥€ розчин≥в солей амон≥ю

—ил≥кат-йони при д≥њ солей амон≥ю утворюють б≥лий желепод≥бний осад сил≥катноњ кислоти.

SiO32- +2H2O + 2NH4+ → H2SiO3↓ + 2NH4OH.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить сил≥кат-йони, додають дек≥лька кристал≥в амон≥ю хлориду ≥ нагр≥вають на вод€н≥й ванн≥.

 

и) –еакц≥њ йон≥в B4O72-

1.13.1. ƒ≥€ розчин≥в солей Ѕар≥ю

“етраборат-йони з сол€ми Ѕар≥ю утворюють б≥лий осад Ba(BO2)2:

B4O72- + Bа2+ + 3H2O → Ba(BO2)2↓ + 2H3BO3

ќсад при д≥њ м≥неральних кислот розкладаЇтьс€:

Ba(BO2)2↓ + 2H2O + 2H+ → Bа2+ + 2H3BO3

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить тетраборат-йони, додають 5-6 крапель розчину бар≥ю хлориду ≥ 4-5 крапель 2ћ розчину натр≥ю г≥дроксиду.

 

1.13.2. «абарвленн€ полумТ€

(фармакопейна)

(реакц≥ю виконують сухим способом)

“етраборат-йони в присутност≥ сульфатноњ кислоти ≥ етилового спирту утворюють борноетиловий етер, €кий забарвлюЇ полумТ€ у зелений кол≥р:

Na2B4O7 + H2SO4 + 5H2O → Na2SO4 + 4H3BO3

H3BO3 + 3C2H5OH → (C2H5O)3B + 3H2O

¬иконанн€ досл≥ду:

” тигель пом≥щають дек≥лька кристалик≥в натр≥ю тетраборату, додають 5-6 крапель концентрованоњ сульфатноњ кислоти, 7-8 крапель етилового спирту, добре перем≥шують ≥ запалюють. «азначте анал≥тичний ефект реакц≥њ.

 

≥) –еакц≥њ йон≥в F-

1.14.1. ƒ≥€ розчин≥в солей Ѕар≥ю

‘луорид-йони з сол€ми Ѕар≥ю утворюють б≥лий осад бар≥ю флуориду:

2F- + Bа2+ → BaF2

ќсад при д≥њ м≥неральних кислот розкладаЇтьс€:

BaF2↓ + 2H+ → Bа2+ + 2HF

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить флуорид-йони, додають 5-6 крапель розчину бар≥ю хлориду.

 

1.14.2. ”творенн€ сил≥ц≥ю флуориду

(реакц≥ю виконують сухим способом)

ѕри д≥њ сульфатноњ кислоти на сух≥ флуориди утворюЇтьс€ HF, €кий реагуЇ з склом проб≥рки з утворенн€м SiF4. ќстанн≥й необоротно г≥дрол≥зуЇ, внасл≥док чого випадаЇ желепод≥бний осад H2SiO3:

CaF2 + H2SO4 → CаSO4↓ + 2HF

SiO2 + 4HF → SiF4↑ + 2H2O

SiF4 + 3H2O → H2SiO3↓ + 4HF

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒек≥лька кристал≥в кальц≥ю флуориду ≥ п≥ску зм≥шують з 3-5 крапл€ми концентрованоњ сульфатноњ кислоти. —ум≥ш внос€ть у суху проб≥рку ≥ закривають корком з вставленою в нього метал≥чною петлею, що м≥стить краплю дистильованоњ води. «азначте анал≥тичний ефект.

 

«авданн€ 2. јнал≥з сум≥ш≥ сульфуровм≥сних ан≥он≥в

(S2-, S2O32-, SO32-, SO42-).

2. —истематичний х≥д анал≥зу

2.1. ¬и€вленн€ та в≥докремленн€ S2-

ƒо окремоњ порц≥њ розчину, €кий досл≥джуЇтьс€, додають розчин натр≥ю г≥дроксиду (до рЌ > 7) та натр≥ю н≥тропрусиду. ” присутност≥ сульф≥д-ан≥он≥в утворюЇтьс€ комплексна сполука червоно-ф≥олетового кольору:

S2- + [Fe(CN)5NO]2- ↔ [Fe(CN)5NOS]4-

≤з окремоњ порц≥њ розчину в≥докремлюють сульф≥д-йони д≥Їю розчину кадм≥ю карбонату

S2- + Cd2+ → CdS↓

ќсад 1, де знаходитс€ кадм≥ю сульф≥д, в≥дд≥л€ють центрифугуванн€м. ” центрифугат≥ 1 Ц сульфат-, сульф≥т-, т≥осульфат-йони.

 

2.2. ¬≥докремленн€ йон≥в S2O32-

ƒо центрифугату 1 додають розчин сол≥ стронц≥ю. ѕри цьому утворюЇтьс€ осад:

SO32- + Sr2+ → SrSO3

SO42- + Sr2+ → SrSO4

ќсад в≥докремлюють центрифугуванн€м. ” центрифугат≥ 2 залишаютьс€ т≥осульфат-йони, в осад≥ 2 Ц сульфат- ≥ сульф≥т-йони.

2.3. ¬и€вленн€ йон≥в SO32- ≥ SO42-

ƒо осаду 2 додають 2ћ розчин хлоридноњ кислоти:

SrSO32- + 2H+ → Sr2+ + SO2↑ + H2O

Ќеповне розчиненн€ осаду св≥дчить про присутн≥сть сульфат-йон≥в через те, що SrSO4↓ не розчин€Їтьс€ в кислотах. ”творений осад 3 в≥докремлюють центрифугуванн€м ≥ не анал≥зують.

ƒл€ ви€вленн€ сульф≥т-йон≥в до центрифугату 3 додають розчин йоду. якщо дан≥ йони присутн≥, то розчин йоду знебарвлюЇтьс€.

2.4. ¬и€вленн€ йон≥в S2O32-

ƒо окремоњ порц≥њ центрифугату 2 додають 2ћ розчину хлоридноњ кислоти. ”творенн€ б≥лоњ каламут≥ вказуЇ на присутн≥сть т≥осульфат-йон≥в у досл≥джуваному розчин≥:

S2O32- + 2H+ → H2S2O3 → SO2↑ + H2O + S↓

ƒл€ уточненн€ отриманих даних до центрифугату 2 додають розчин йоду ≥ €кщо забарвленн€ розчину зникаЇ, то т≥осульфат-йони присутн≥.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.јнал≥тична х≥м≥€: Ќавчальний пос≥бник/ ќ.ћ.√айдукевич, ¬.¬.Ѕолотов, ё.¬.—ич та ≥н. Ц’.: ќснова, ¬идавництво Ќ‘ј”, 2000. Ц432 с.

2.ѕономарев ¬.ƒ. јналитическа€ хими€: ¬ двух ч. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1982. Ц„.1. Ц304 с; „.2. Ц303 с.

3.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

4.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1. ќбщие теоретические основы.  ачественный анализ. ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц604 с.

5.’аритонов ё.я. јналитическа€ хими€. ¬ 2-х кн..  н. 1.  оличественный анализ. ‘изико-химические методы анализа -ћ.: ¬ысша€ школа, 2001. Ц645 с.

6. онспект лекц≥й.

7.ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. ”чеб. дл€ вузов/ ё.ј.«олотов, ≈.Ќ.ƒорохова, ¬.».‘адеева и др. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1996. Ц н.1. Ц383 с.;  н.2. Ц461 с.

8.ѕилипенко ј.“., ѕ€тницкий ».¬. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ’ими€, 1990. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц460 с.

9.Ћурье ё.ё. —правочник по аналитической химии. Цћ.: ’ими€, 1989. Ц447 с.

10.ƒорохова ≈.Ќ., ѕрохорова √.¬. јналитическа€ хими€. ‘изико-химические методы анализа. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1991. Ц256с.

11.—куг ƒ., ”эст ƒ. ќсновы аналитической химии: ¬ 2-х кн. Цћ.: ћир, 1979. Ц н.1. Ц480 с.;  н.2. Ц430 с.

12.¬асильев ¬.ѕ. јналитическа€ хими€: ¬ 2-х кн. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1989. Ц н.1. Ц319 с.;  н.2. Ц383 с.

13.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни. Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Цƒоповненн€ 1. -2004. -520 с.

14. ≥льк≥сний анал≥з. “итриметричн≥ методи анал≥зу / ¬.¬.ѕетренко, Ћ.ћ.—тр≥лець, —.ќ.¬асюк Ц «апор≥жж€, 2006. -215 с.

«јЌя““я є11

 

“≈ћј: јнал≥тичн≥ реакц≥њ ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних груп. јнал≥з сум≥ш≥ хлорид-, бром≥д- та йодид-ан≥он≥в (контрольна задача).

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ƒосл≥джуван≥ ан≥они вход€ть до складу солей, €к≥ широко використовуютьс€ в медичн≥й практиц≥,фармацевтичн≥й та х≥м≥чн≥й промисловост≥. “ому при анал≥з≥ фармацевтичних, ф≥тох≥м≥чних та х≥м≥ко-токсиколог≥чних обТЇкт≥в актуальним Ї вм≥нн€ проводити реакц≥њ в≥дкритт€ ан≥он≥в, п≥дтвердженн€ ≥дентичност≥ анал≥зованих сполук, визначенн€ складу складних сум≥шей.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: Ќа основ≥ х≥м≥ко-анал≥тичних властивостей ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних груп ≥ використовуючи прийоми нап≥вм≥крометоду анал≥зу, навчити студент≥в:

-виконувати характерн≥ реакц≥њ на ан≥они II-њ та III-њ анал≥тичних груп,

акцентуючи увагу на фармакопейн≥ реакц≥њ;

-складати схему анал≥зу складноњ сум≥ш≥ ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних

груп;

-проводити проби на ан≥они-оксидники та ан≥они-в≥дновники;

-проводити анал≥з розчину, €кий вм≥щуЇ сум≥ш хлорид-, бром≥д- та

йодид-ан≥он≥в.

 

«Ќј“»: -фармакопейн≥ реакц≥њ на ан≥они II-њ та III-њ анал≥тичних груп;

-х≥м≥чн≥ властивост≥ сполук ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних груп;

-суть теор≥њ електрол≥тичноњ дисоц≥ац≥њ;

-х≥д систематичного анал≥зу сум≥ш≥ ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних

груп.

 

¬ћ≤“»: -працювати з центрифугою, електричними та нагр≥вальними

приладами;

-виконувати ≥ вибирати найб≥льш характерн≥ реакц≥њ дл€ ан≥он≥в II-њ

та III-њ анал≥тичних груп;

-проводити попередн≥ досл≥дженн€ на ан≥они II-њ та III-њ анал≥тичних

груп;

-використовувати дл€ ви€вленн€ ан≥он≥в характерн≥ ≥ чутлив≥ реакц≥њ;

-провести систематичний х≥д анал≥зу сум≥ш≥ ан≥он≥в II-њ та III-њ

анал≥тичних груп кислотно-основним методом;

-провести проби на ан≥они нест≥йких кислот;

-переводити важкорозчинн≥ сполуки у розчин;

-робити висновки з результат≥в анал≥зу ≥ оформл€ти њх у

вигл€д≥ протоколу.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј

–ќЅќ“ј

1.ѕринцип класиф≥кац≥њ ан≥он≥в по групах. √рупов≥ реагенти та умови њх використанн€.

2.¬≥дношенн€ ан≥он≥в нест≥йких ≥ летких кислот до д≥њ м≥неральних кислот.

3.ќксидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ в систематичному анал≥з≥ ан≥он≥в II-њ та III-њ анал≥тичних груп. Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

4.ѕод≥л ан≥он≥в на анал≥тичн≥ групи за кислотно-основною класиф≥кац≥Їю.

5.”мови осадженн€ ан≥он≥в другоњ анал≥тичноњ групи груповим реактивом. Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

6.ƒобуток розчинност≥ (ƒ–). ”мови утворенн€ ≥ розчиненн€ осад≥в.

7.ќбгрунтуйте посл≥довн≥сть осадженн€ з розчину йон≥в Cl-, Br-, I- при д≥њ групового реагенту на II-у групу ан≥он≥в. Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

8.„им в≥др≥зн€Їтьс€ анал≥з ан≥он≥в в≥д анал≥зу кат≥он≥в? яку роль в≥д≥грають групов≥ реагенти?

9.„и випаде осад аргентуму йодиду, €кщо до розчину, €кий м≥стиь 1Х10-2 моль/дм3 аргентуму н≥трату ≥ 1 моль/дм3 ам≥аку, додати кал≥ю йодиду до к≥нцевоњ концентрац≥њ 1Х10-2 моль/дм3?

10.який комплекс дом≥нуЇ в розчин≥, що м≥стить 1Х10-2 моль/дм3  адм≥ю (II) ≥ 1 моль/дм3 розчину ам≥аку?

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.як≥ ан≥они належать до ≤I-њ та III-њ анал≥тичних груп?

2.який груповий реагент дл€ ≤I-њ анал≥тичноњ групи? Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

3.Ќапиш≥ть характерн≥ реакц≥њ дл€ ви€вленн€ окремих ан≥он≥в ≤I-њ та III-њ анал≥тичних груп.

4.як можна ≥дентиф≥кувати йодид- та т≥осульфат-йони в сум≥ш≥? Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

5.јн≥онний склад м≥неральних вод.

6.як≥ ан≥они про€вл€ють властивост≥ в≥дновник≥в та оксидник≥в? ”мови проведенн€ цих реакц≥й.

7.„и можна при випаданн≥ осаду в≥д д≥њ аргентуму н≥трату на нейтральний розчин зробити висновок про присутн≥сть в ньому ан≥он≥в II-њ анал≥тичноњ групи?

8.ѕо€сн≥ть необх≥дн≥сть проведенн€ систематичного ходу анал≥зу галоген≥д-йон≥в при њх сп≥льн≥й присутност≥.

9.ѕо€сн≥ть, чому бром≥д- та йодид-йони оксидуютьс€ хлорною водою ≥ в €к≥й посл≥довност≥? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте ≥ запиш≥ть у зошит≥.

10.як≥ ан≥они ≥ €кими реакц≥€ми ви€вл€ють у сух≥й проб≥? Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

11.«алежн≥сть х≥м≥ко-анал≥тичних властивостей ан≥он≥в в≥д електронноњ структури утворюючих њх елемент≥в.

12.як≥ ан≥они ≥ чому не можуть бути присутн≥ми в сильнокислих розчинах?

13.як≥ кислоти ≥ сол≥ II-њ та III-њ анал≥тичних груп ан≥он≥в використовуютьс€ в медицин≥ ≥ фармац≥њ?

14.≈кстракц≥€ та њњ використанн€ дл€ анал≥зу ан≥он≥в.

15.¬и€вленн€ н≥трит- та н≥трат-йон≥в при њх сп≥льн≥й присутност≥. як≥ ан≥они заважають в≥дкриттю цих йон≥в ≥ чому? Ќавед≥ть приклади в≥дпов≥дних р≥вн€нь реакц≥й.

16.–озрахуйте рЌ ацетатноњ буферноњ сум≥ш≥, €ка м≥стить у 1 дм3 розчину 0,4 моль кожного з компонент≥в. як зм≥нитьс€ рЌ при додаванн≥ до 1 дм3 сум≥ш≥ 0,01 моль хлоридноњ кислоти?

17.¬ирахувати мол€рну ≥ нормальну концентрац≥ю 10 %-го розчину н≥тратноњ кислоти (ρ = 1,056 г/см3).

18.який обТЇм 60 %-го розчину сульфатноњ кислоти (ρ = 1,51 г/см3) треба вз€ти дл€ приготуванн€ 1 дм3 0,2ћ розчину?

19.ќсад бар≥ю сульфату промивають дек≥лька раз≥в окремими порц≥€ми дистильованоњ води. —користавшись ƒ– BaSO4, розрахуйте ск≥льки раз≥в можна промивати осад, щоб маса осаду, втраченого за рахунок розчинност≥, не перевищувала 0,0002 г. ќбТЇм окремоњ порц≥њ води дл€ промиванн€ осаду становить 20 см3.

20.¬изначити в €кому напр€м≥ пройде реакц≥€ м≥ж йонами Fe3+ та: а) кал≥ю йодидом; б) кал≥ю бром≥дом; в) кал≥ю хлоридом.

 

Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќј –ќЋ№ ≤ ћ≈ƒ»„Ќ≈ «ј—“ќ—”¬јЌЌя

—ѕќЋ”  II-њ та III-њ јЌјЋ≤“»„Ќ»’ √–”ѕ јЌ≤ќЌ≤¬

ƒл€ орган≥зму ≥стотне значенн€ мають хлориди. ¬они м≥ст€тьс€ в основному в позакл≥тинних р≥динах: плазм≥ кров≥, л≥мф≥. ’лорид-йони регулюють осмотичний тиск, водно-сольовий обм≥н, спри€ють в≥дкладанню гл≥когену в печ≥нц≥, стимулюють д≥€льн≥сть ам≥лази, €ка бере участь у перетравлюванн≥ вуглевод≥в. ¬они вход€ть до складу шлункового соку, €кий м≥стить приблизно 0,5 % Ќ—1. “ому в раз≥ зниженоњ кислотност≥ шлункового соку застосовують розбавлений розчин хлоридноњ кислоти. …од бере участь у синтез≥ гормон≥в щитопод≥бноњ залози. ќсновна його маса сконцентрована у щитопод≥бн≥й залоз≥, а також у м'€зах та к≥стках. “ривале вживанн€ питноњ води з надлишком або в≥дсутн≥стю йодид≥в може бути причиною ендокринних захворювань.

«агальний вм≥ст Ѕрому в орган≥зм≥ такий самий, €к …оду, найб≥льше його в щитопод≥бн≥й залоз≥. Ѕром посилюЇ процеси гальмуванн€ кори головного мозку, тому препарати брому ( ¬г, Nа¬г) застосовують при неврозах, безсонн≥ тощо.

’лориди визначають смаков≥ €кост≥ води. ¬м≥ст хлорид≥в у питн≥й вод≥ становить 20-40 мг/дм3. ≤нод≥ на€вн≥сть хлорид≥в може св≥дчити про забрудненн€ води орган≥чними речовинами.

¬исокий вм≥ст хлорид≥в, амон≥аку, значна окиснюван≥сть у поЇднанн≥ з неспри€тливими бактер≥олог≥чними показниками св≥дчать про сан≥тарну забруднен≥сть водного джерела.

’лориди натр≥ю, кал≥ю ≥ кальц≥ю широко застосовують €к ≥н'Їкц≥йн≥ розчини. Ѕром≥ди кал≥ю ≥ натр≥ю застосовують €к заспок≥йлив≥ засоби. …одиди кал≥ю ≥ натр≥ю вход€ть до складу м≥кстур при захворюванн€х щитопод≥бноњ залози та бронх≥альн≥й астм≥. 5%-й спиртовий розчин йоду застосовують €к антисептичний зас≥б.

Ќ≥троген входить до складу багатьох б≥олог≥чно важливих речовин - б≥лк≥в, в≥там≥н≥в, гормон≥в, нуклењнових кислот. ћасова частка Ќ≥трогену в орган≥зм≥ людини становить 3,1 %. ¬≥н Ї обов'€зковою складовою частиною б≥лк≥в (в≥д 15 до 17,6 %), в≥д≥граЇ важливу роль в обм≥н≥ речовин, входить до складу багатьох гетероцикл≥чних сполук, €к≥ Ї компонентами таких ам≥нокислот, €к триптофан, прол≥н, г≥стидин, та нуклењнових кислот ƒЌ , –Ќ . як типовий неметал Ќ≥троген утворюЇ м≥цн≥ ковалентн≥ зв'€зки, €к≥ легко розриваютьс€ п≥д д≥Їю фермент≥в.

¬и€вленн€ н≥трит≥в ≥ н≥трат≥в маЇ велике значенн€ дл€ досл≥дженн€ €кост≥ питноњ води. Ќа€вн≥сть значноњ к≥лькост≥ н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в Ї показником забрудненн€ ≥ непридатност≥ води дл€ питт€. якщо разом з амон≥аком у вод≥ ви€вл€ють н≥трати, це св≥дчить про систематичне забрудненн€ упродовж тривалого часу. ј €кщо у вод≥ ви€вл€ють амон≥ак, н≥трати й н≥трити, це св≥дчить про надзвичайну забруднен≥сть джерела. якщо у вод≥ ви€вл€ють т≥льки н≥трати, а амон≥аку й н≥трит≥в немаЇ, це означаЇ, що джерело не забруднене орган≥чними речовинами.

Ќ≥трити - це отруйн≥ сполуки, €к≥ спричинюють перетворенн€ гемоглоб≥ну кров≥ на метгемоглоб≥н. ќрган≥чн≥ пох≥дн≥ н≥тратноњ кислоти (н≥трогл≥церин, н≥тросорб≥т) застосовують €к серцев≥ засоби. Ќатр≥ю н≥трит NaNO2 та де€к≥ пох≥дн≥ н≥тритноњ кислоти застосовують при стенокард≥њ. « неорган≥чних сполук Ќ≥трогену в медичн≥й практиц≥ використовують також н≥трогену (I) оксид N2O, або Фвеселильний газФ. ” малих дозах в≥н викликаЇ стан сонливост≥ й спТ€н≥нн€, а в б≥льших концентрац≥€х маЇ наркотичну д≥ю.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконати лабораторн≥ роботи наведен≥ в цих методичних вказ≥вках.

2.ѕо€снити систематичний х≥д анал≥зу ан≥он≥в II-њ анал≥тичноњ групи на основ≥ складеноњ схеми

3.ќформити ≥ захистити протокол.

4.¬≥дпов≥сти на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зувати розрахунков≥ задач≥, запропонован≥ викладачем.

 

≈кспериментальна частина

«авданн€ 1. ’арактерн≥ реакц≥њ ан≥он≥в другоњ

анал≥тичноњ групи

1. –еакц≥њ ви€вленн€ ан≥он≥в другоњ анал≥тичноњ групи

(Cl-, I-, S2-, Br-)

1.1.ƒ≥€ групового реагенту (розчин аргентуму н≥трату)

јргентуму н≥трат утворюЇ з йонами другоњ анал≥тичноњ групи осади в≥дпов≥дних солей. ¬с≥ реакц≥њ провод€ть в середовищ≥ розбавленоњ н≥тратноњ кислоти.

Ѕ≥лий осад аргентуму хлориду нерозчинний у розбавлених кислотах, але розчин€Їтьс€ в розчинах амон≥ю г≥дроксиду ≥ амон≥ю карбонату. ÷ю властив≥сть використовують дл€ в≥дд≥ленн€ хлорид-йон≥в в≥д бром≥д- ≥ йодид-йон≥в. —лабо-жовтий осад аргентуму бром≥ду нерозчинний у розбавлених кислотах ≥ (NH4)2CO3, але розчинний в NH4OH. ясно-жовтий осад аргентуму йодиду нерозчинний н≥ в одному ≥з названих реагент≥в. „орний осад аргентуму сульф≥ду не розчин€Їтьс€ в розчин≥ амон≥ю г≥дроксиду, але розчин€Їтьс€ при нагр≥ванн≥ в розведен≥й н≥тратн≥й кислот≥.

¬иконанн€ реакц≥й:

ƒо 0,5-1 см3 розчин≥в, що м≥ст€ть ан≥они II-њ анал≥тичноњ групи, додають по 5-6 крапель розчину н≥тратноњ кислоти ≥ по 3-4 крапл≥ розчину аргентуму н≥трату.

 

а) –еакц≥њ хлорид-йон≥в

1.2.1. ƒ≥€ розчину аргентуму н≥трату

(фармакопейна)

јргентуму н≥трат в середовищ≥ розбавленоњ н≥тратноњ кислоти утворюЇ з хлорид-йонами б≥лий осад аргентуму хлориду, €кий, на в≥дм≥ну в≥д AgBr ≥ AgI, розчин€Їтьс€ в 10-12%-ному розчин≥ амон≥ю карбонату. ÷ю властив≥сть, €к уже вказувалос€ вище, використовують дл€ в≥дд≥ленн€ AgCl в≥д AgBr ≥ AgI ≥ наступного його ви€вленн€.

Ag+ + Cl- → AgCl↓

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить хлорид-йони, додають 10-12 крапель н≥тратноњ кислоти ≥ 5-6 крапель розчину аргентуму н≥трату.

 

1.2.2. ƒ≥€ оксидник≥в

ќксидники (MnO2, KMnO4, K2Cr2O7) в кислому середовищ≥ оксидують хлорид-йони до в≥льного хлору:

MnO2 + 2NaCl + 2H2SO4 → Na2SO4 + MnSO4 + 2H2O + Cl2

¬иконанн€ досл≥ду:

ѕом≥стити в проб≥рку м≥крошпатель мангану д≥оксиду, долити 1-2 см3 розчину натр≥ю хлориду ≥ ст≥льки ж концентрованоњ сульфатноњ кислоти. —ум≥ш обережно нагр≥ти. ’лор, що вид≥л€Їтьс€, ви€вл€ють за запахом або за посин≥нн€м йодокрохмального паперу.

 

б) –еакц≥њ бром≥д-йон≥в

1.3.1. ƒ≥€ розчину аргентуму н≥трату

(фармакопейна)

јргентуму н≥трат утворюЇ з бром≥д-йонами бл≥до-жовтий осад аргентуму бром≥ду. ќсад не розчин€Їтьс€ в н≥тратн≥й кислот≥, погано розчин€Їтьс€ в амон≥ю г≥дроксид≥ ≥ добре розчин€Їтьс€ в розчин≥ натр≥ю т≥осульфату.

Ag+ + Br- → AgBr↓

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить бром≥д-йони, додають 5-6 крапель розчину аргентуму н≥трату.

 

1.3.2. ƒ≥€ оксидник≥в

(фармакопейна)

ќксидники (MnO2, KMnO4, хлорна вода) оксидують бром≥д-йони до в≥льного брому:

2KBr + Cl2 → 2KCl + Br2

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 2-3 крапель розчину кал≥ю бром≥ду додають 2-3 крапл≥ 1ћ розчину сульфатноњ кислоти, 5-7 крапель хлороформу ≥ приливають крапл€ми при пост≥йному струшуванн≥ св≥жовиготовлену хлорну воду. ѕри цьому орган≥чний розчинник забарвлюЇтьс€ в лимонно-жовтий кол≥р.

 

в) –еакц≥њ йодид-йон≥в

1.4.1. ƒ≥€ розчину аргентуму н≥трату

(фармакопейна)

јргентуму н≥трат утворюЇ з йодид-йонами жовтий осад аргентуму йодиду. ќсад не розчин€Їтьс€ в н≥тратн≥й кислот≥ ≥ амон≥ю г≥дроксид≥, погано розчин€Їтьс€ в розчин≥ натр≥ю т≥осульфату.

Ag+ + I- → AgI↓

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 0,5-1 см3 розчину, що м≥стить йодид-йони, додають 5-6 крапель розчину аргентуму н≥трату.

 

1.4.2. ƒ≥€ н≥трит≥в

 ал≥ю н≥трит або натр≥ю н≥трит в кислому середовищ≥ оксидують йодид-йони до в≥льного йоду:

2KI + 2KNO2 + 2H2SO4 → 2K2SO4 + I2↑ + 2NO + 2H2O

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 2-3 крапель розчину кал≥ю йодиду додають 2-3 крапл≥ 1ћ розчину сульфатноњ кислоти, 5-7 крапель хлороформу ≥ 3-4 крапл≥ кал≥ю н≥триту. ѕри цьому орган≥чний розчинник забарвлюЇтьс€ в син≥й кол≥р.

 

1.4.3. ƒ≥€ кал≥ю дихромату

(фармакопейна)

 ал≥ю дихромат оксидуЇ йодид-йони в середовищ≥ сульфатноњ кислоти до в≥льного йоду:

K2Cr2O7 + 6I- + 7H2SO4 → Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 3I2↑ + 3SO42- + 7H2O.

¬иконанн€ досл≥ду:

ƒо 3-4 крапель досл≥джуваноњ речовини додають 4-5 крапель 2ћ розчину сульфатноњ кислоти, 3-4 крапл≥ розчину кал≥ю дихромату, 2 см3 води, 2 см3 хлороформу, струшують прот€гом к≥лькох секунд ≥ залишають до розшаруванн€. якщо в розчин≥ присутн≥ йодид-йони, то хлороформний шар набуваЇ ф≥олетового забарвленн€.

 

г) –еакц≥њ сульф≥д-йон≥в

1.5.1. ƒ≥€ розчину аргентуму н≥трату





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 620 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2016 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.129 с.