Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. —истема тестових завдань. 1) ¬ €ких життЇвих ситуац≥€х людини найчаст≥ше стикаЇтьс€ ≥з св≥тогл€дними питанн€ми:




1) ¬ €ких життЇвих ситуац≥€х людини найчаст≥ше стикаЇтьс€ ≥з св≥тогл€дними питанн€ми:

а) у ситуац≥€х вибору профес≥њ;

б) в екстремальних ситуац≥€х - на меж≥ житт€ ≥ смерт≥;

в) у ситуац≥€х життЇвого та морального вибору;

г) у ситуац≥€х вибору м≥ж традиц≥€ми та новац≥€ми;

д) у ситуац≥€х вибору типу повед≥нки в р≥зних випадках житт€.

 

2) «м≥ст св≥тогл€ду визначають:

а) знанн€ про св≥т, спродукован≥ природознавством;

б) знанн€, принципи, переконанн€, що виконують функц≥ю життЇвого ор≥Їнтуванн€;

в) пол≥тичн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥ програми;

г) т≥ у€вленн€ про д≥йсн≥сть, €к≥ Ї виключно ≥ндив≥дуальними надбанн€ми людини.

 

3) ћ≥фолог≥€ базуЇтьс€ на дискурсивному мисленн≥, а ф≥лософ≥€ постаЇ синкретичним духовним утворенн€м:

“ак Ќ≥

 

4) ” в≥дношенн≥ до св≥тогл€ду ф≥лософ≥€ постаЇ:

а) одн≥Їю з його складових;

б) т≥Їю основою, на €к≥й виробл€ютьс€ св≥тогл€дн≥ у€вленн€;

в) про€сненн€ зм≥сту основних св≥тогл€дних терм≥н≥в;

г)теоретичною формою св≥тогл€ду, що спр€мована на його критичний анал≥з.

 

5) ” коло найперших питань ф≥лософ≥њ, зг≥дно з ≤.  антом, вход€ть так≥:

а) €к налагодити стосунки ≥з св≥том та дос€гти життЇвого усп≥ху;

б) €кими Ї структури ¬сесв≥ту та ћетагалактики;

в) чому Ї бутт€, а не н≥що;

г) що € можу знати, що € маю робити та на що можу спод≥ватись.

 

6) ¬их≥дними причинами переходу в≥д м≥фолог≥чного св≥тогл€ду до ф≥лософ≥њ стали:

а) поступове вдосконаленн€ людського розуму;

б) по€ва дискурсивного мисленн€ внасл≥док ускладненн€ д≥€льност≥;

в) вих≥д сусп≥льства на цив≥л≥зований р≥вень розвитку;

г) сусп≥льний розпод≥л прац≥;

д) по€ва наукового п≥знанн€.

 

7) яке ≥з перерахованих питань Ї ф≥лософським?

а) вс≥ т≥ла складаютьс€ з атом≥в;

б) чи можна створити в≥чний двигун?

в) €к вир≥шити продовольч≥ проблеми людства?

г) що таке ≥стина?

д) €кий шл€х запоб≥ганн€ €дерноњ в≥йни?

 

8) яке з≥ приведених визначень Ї найб≥льш традиц≥йним?

а) ф≥лософ≥€ Ц це мистецтво виживати ≥ вмирати;

б) ф≥лософ≥€ Ц це вченн€ про мораль;

в) ф≥лософ≥€ Ц це наука вс≥х наук;

г) ф≥лософ≥€ Ц це не наука, а наука Ц не ф≥лософ≥€;

д) ф≥лософ≥€ Ц це сфера ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥, що покликана виробл€ти засоби людського життЇвого самовизначенн€.

 

9) як≥ розд≥ли ф≥лософ≥њ вивчають загальн≥ закони, принципи ≥ правила мисленн€?

а) акс≥олог≥€;

б) гносеолог≥€;

в) лог≥ка;

г) ф≥лософська антрополог≥€;

д) онтолог≥€.

 

10) «м≥ст св≥тогл€ду групуЇтьс€ довкола в≥дношенн€:

а) природне Ц соц≥альне;

б) тварина Ц≥нша тварина;

в) рослина Ц св≥т;

г) людина Ц св≥т;

д) природн≥ реч≥ Ц штучн≥ реч≥.

 

11) ћ≥фолог≥чний св≥тогл€д передбачаЇ:

а) протисто€нн€ людини природн≥;

б) Їдн≥сть людини з природою;

и) розмежован≥сть людського та природного;

г) под≥л усього сущого на матер≥альне ≥ духовне;

д) правильно все вищезгадане.

 

12) ‘≥лософський св≥тогл€д Ї:

а) св≥домо вибудуваним;

б) лог≥чно посл≥довним;

в) характеризуЇтьс€ рефлекс≥Їю, тобто думкою про думку;

г) Ї авторською формою мисленн€;

д) правильно все вищезгадане.

 

13) ѕо€сн≥ть, чому, на вашу думку, при визначенн≥ характерних рис ф≥лософського мисленн€ ми пор≥внюЇмо ф≥лософ≥ю ≥з наукою, рел≥г≥Їю, м≥фолог≥Їю та мистецтвом?

 

14) ‘≥лософське мисленн€, на в≥дм≥ну в≥д наукового, спр€моване до людини, концентруЇтьс€ навколо людини:

а) “ак; б) Ќ≥.

 

15) ќбер≥ть найб≥льш виправданий вар≥ант в≥дпов≥д≥ на питанн€:

ц≥нн≥сть, ≥сторична та культурна значущ≥сть ф≥лософ≥њ пол€гаЇ в тому, що вона:

а) постаЇ засобом створенн€ пол≥тичних програм;

б) вказуЇ науц≥ Їдино можливий спос≥б проведенн€ наукових досл≥джень;

в) надаЇ людин≥ засоби та ор≥Їнтири дл€ св≥домоњ орган≥зац≥њ власного житт€;

г) здатна проникати в таЇмниц≥ ¬сесв≥ту;

д) по€снюЇ прихований зм≥ст рел≥г≥йних одкровень.

 

16) —кладност≥ визначенн€ предмета ф≥лософ≥њ обумовлен≥:

а) тим, що сфера њњ предметних ≥нтерес≥в майже безмежна;

б) тим, що взаЇмини людини з≥ св≥том ≥сторично м≥нлив≥;

в) тим, що весь ≥сторичний досв≥д людського самоосмисленн€ включаЇ у зм≥ст ф≥лософського знанн€;

г) тим, що ф≥лософ≥€ працюЇ у сфер≥ духовного, €ку не можна ф≥ксувати ф≥зично;

д) правильно все перераховане.

 

17) —пробуйте по€снити, чому та на €ких засадах може ≥снувати рел≥г≥йна ф≥лософ≥€. ¬рахуйте те, що за певним суттЇвими характеристиками ф≥лософ≥€ та рел≥г≥€ постають несум≥сними (наприклад, рел≥г≥€ базуЇтьс€ на догматах Ц безсумн≥вних вих≥дних твердженн€х, а ф≥лософ≥€ передбачаЇ критичне мисленн€, що прагне доходити до останн≥х про€снень).

 

18) ѕроанал≥зуйте наведен≥ нижче визначенн€ предмета ф≥лософ≥њ, по€сн≥ть, €к≥ найперш≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ в ньому акцентован≥:

а) Ђ≤снуЇ лише одне справд≥ серйозне ф≥лософське питанн€ Ц питанн€ про самогубство. —удити про те, варте чи не варте житт€ того, щоби бути живим, - значить в≥дпов≥дати на основне питанн€ ф≥лософ≥њї.

б) Ђѕроблеми ф≥лософ≥њ на всьому шл€ху њњ ≥стор≥њ завжди т≥ ж сам≥. јле погл€ди на них з боку окремих ф≥лософ≥в Ї р≥зними.  ожна справд≥ нова ф≥лософ≥€ висуваЇ на перший план €кийсь новий момент, однаково необх≥дний ус≥м дл€ загальноњ повноти ф≥лософ≥њї.

в) ЂЋюдина за своЇю природою Ї в≥льною, але не завжди розум≥Ї, €к варто скористатис€ своЇю свободою. ‘≥лософ≥€ в≥дкриваЇ людин≥ горизонт життЇвого вибору, допомагаючи зд≥йснити його св≥домої.

г) Ђ‘≥лософ≥€ досл≥джуЇ сутн≥сть самоњ ≥стини, самого добра, самоњ краси; вона досл≥джуЇ саму сутн≥сть бутт€ ≥ житт€, досл≥джуЇ самий дух людини та природу њњ найважлив≥ших д≥йЕї

яке з наведених визначень предмета ф≥лософ≥њ видаЇтьс€ вам найб≥льш виправданим, придатним дл€ житт€? ќбірунтуйте своњ твердженн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2536 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2066 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.