Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. —истема тестових завдань. 1. ‘≥лософ≥€ ’’ ст. в≥др≥зн€Їтьс€ своЇю одностайною в≥ддан≥стю традиц≥€м класичноњ ф≥лософ≥њ: “ак Ќ≥




1. ‘≥лософ≥€ ’’ ст. в≥др≥зн€Їтьс€ своЇю одностайною в≥ддан≥стю традиц≥€м класичноњ ф≥лософ≥њ: “ак Ќ≥

 

2. ¬ибер≥ть вар≥анти правильноњ в≥дпов≥д≥ на питанн€. ƒо загальних особливостей ф≥лософ≥њ ’’ ст. можна в≥днести:

а) њњ надзвичайну тематичну та методолог≥чну строкат≥сть;

б) њњ в≥ддан≥сть традиц≥€м класичноњ ф≥лософ≥њ;

в) т≥сне переплетенн€ в н≥й класичних та некласичних традиц≥й;

г) њњ негативне ставленн€ до ≥сторично попередньоњ ф≥лософ≥њ;

д) актуал≥зац≥€ нею попередн≥х форм та напр€м≥в ф≥лософ≥њ.

 

3. ¬ибер≥ть вар≥анти правильноњ в≥дпов≥д≥ на питанн€. ƒо напр€м≥в сц≥Їнтистськоњ ф≥лософ≥њ ’’ ст. належать:

а) неопозитив≥зм;

б) анал≥тична ф≥лософ≥€;

в) антрополог≥€;

г) неотом≥зм;

д) неокант≥анство.

 

4. ‘≥лософ≥€ антрополог≥чного спр€муванн€:

а) перш за все та переважно намагалась вписати людину у св≥товий еволюц≥йний процес;

б) вважала вивченн€ людини найпершим та найважлив≥шим завданн€м ф≥лософ≥њ.

 

5. ѕредставники лог≥чного позитив≥зму вдались до розробленн€ та запровадженн€ процедури:

а) субл≥мац≥њ;

б) соц≥ал≥зац≥њ;

в) компл≥ментарност≥;

г) еколог≥зац≥њ;

д) вериф≥кац≥њ.

 

6. —воЇ найперше завданн€ неопозитив≥зм ’’ ст. вбачав у тому, щоби винайти ч≥тк≥ критер≥њ дл€ в≥докремленн€ науки в≥д не науки:

“ак Ќ≥

 

7. «агальний п≥дсумок д≥€льност≥ лог≥чного позитив≥зму можна визначити:

а) негативно, оск≥льки вони не знайшли Їдиного критер≥ю дл€ в≥докремленн€ науки в≥д не науки;

б) позитивно, оск≥льки вони змусили перегл€нути традиц≥йн≥ спрощен≥ погл€ди на науку.

 

8. Ќеопозитив≥зм на в≥дм≥ну в≥д постпозитив≥зму намагавс€ розгл€дати науку в контекст≥ розвитку культури та соц≥альноњ ≥стор≥њ:

“ак Ќ≥

 

 

9. јнал≥тична ф≥лософ≥€ вважала своњм найпершим завданн€м:

а) проведенн€ анал≥зу вих≥дних пон€ть певноњ теор≥њ з метою звести њх до атомарних суджень;

б) анал≥з сп≥вв≥дношенн€ факт≥в ≥з мовою та терм≥нолог≥Їю науки;

в) зд≥йсненн€ процедури вериф≥кац≥њ;

г) ви€вленн€ архетип≥в колективного несв≥домого;

д) анал≥з програм пол≥тичноњ та соц≥альноњ д≥€льност≥.

 

10. Ђ онвенц≥ональн≥стьї - це пон€тт€ дл€ позначенн€:

а) пол≥тичних або демократичних угод;

б) погодженн€ м≥ж собою вих≥дних принцип≥в та пон€ть певноњ теор≥њ;

в) згоду наукового сп≥втовариства визнати певн≥ науков≥ здобутки достов≥рними.

 

11. ” постпозитив≥зм≥ дл€ позначенн€ особливостей наукового мисленн€ на певному ≥сторичному пром≥жку часу було введене пон€тт€:

а) л≥б≥до;

б) архетип;

в) конвенц≥ональн≥сть;

г) парадигма;

д) стереотип.

 

12. ‘еноменолог≥чна ф≥лософ≥€ ≈. √усерл€ виходила ≥з припущенн€:

а) що через феномен виходить у зТ€вленн€ ноумен;

б) що феномен постаЇ результатом д≥њ речей в соб≥ на органи чутт≥в людини;

в) що феномен Ї тим, чим в≥н Ї, що за ним не стоњть н≥€ка ≥нша реальн≥сть;

г) що феномен Ц це те, що виходить за меж≥ повс€кденного, що Ї незвичним та ориг≥нальним.

 

13. ‘≥лософ≥€ екзистенц≥ал≥зму зосереджувалась перш за все на окресленн≥ людського бутт€:

а) за допомогою науки та науковоњ терм≥нолог≥њ;

б) через його в≥дношенн€ до св≥ту природного бутт€;

в) в його соц≥альних та психолог≥чних €кост€х;

г) через його внутр≥шнЇ людське сприйн€тт€ та переживанн€.

 

14. ¬ибер≥ть т≥ пон€тт€, що були запроваджен≥ ћ. √айдеггером дл€ окресленн€ людського способу бутт€:

а) отв≥р у бутт≥; горизонт предметност≥;

б) тут-бутт€; при-бутт≥-перебуванн€;

в) ¬оно, я, Ќад-я;

г) ан≥ма, ан≥мус;

д) бутт€-до-смерт≥.

 

15. “езу Ђ≥снуванн€ передуЇ сутност≥ї було введено:

а) неотом≥стами дл€ п≥дкресленн€ того, що св≥т творитьс€ Ѕогом;

б) ћ. √айдеггером дл€ п≥дкресленн€ найпершоњ важливост≥ проблеми бутт€ дл€ ф≥лософ≥њ;

в) ∆.-ѕ. —артром дл€ позначенн€ того, що перед людиною в њњ ≥снуванн≥ завжди в≥дкрита можлив≥сть життЇвого вибору;

г) «. ‘рейдом дл€ позначенн€ того, що несв≥доме постаЇ б≥льш потужним, н≥ж св≥доме.

 

16. ¬ибер≥ть вар≥анти правильного окресленн€ ф≥лософськоњ позиц≥њ представник≥в екзистенц≥ал≥зму:

а) ћ. √айдеггер оц≥нював перспективу неминучост≥ стерт≥ людини негативно, а ∆.-ѕ. —артр вбачав у смерт≥ ≥ позитивний момент;

б) ћ. √айдеггер вважав, що найпершим визначенн€м людини Ї те, зо њх в≥дкрите бутт€ €к таке, а ∆.-ѕ. —артр Ц що цим Ї свобода вибору;

в) ћ. √айдеггер окреслив причини людськоњ втеч≥ в≥д свободи, а ∆.-ѕ. —артр подав людське ставленн€ до д≥йсност≥ €к стурбоване;

г) ћ. √айдеггер написав тв≥р ЂЅутт€ ≥ н≥щої, а ∆.-ѕ. —артр Ц ЂЅутт€ ≥ часї.

 

17. ” галуз≥ ф≥лософського осмисленн€ д≥йсност≥ заслуга «. ‘рейда пол€гаЇ в тому, що в≥н:

а) п≥дпор€дкував несв≥доме св≥домому;

б) вперше вжив пон€тт€ несв≥домого;

в) завд€ки в≥дкриттю та окресленню зм≥сту та меж несв≥домого суттЇво ускладнив розум≥нн€ чинник≥в людськоњ повед≥нки;

г) ≥н≥ц≥ював розгортанн€ так званоњ Ђсексуальноњ революц≥њї у ’’ ст.

д) завд€ки в≥дкриттю несв≥домого зм≥г по€снити багато €вищ культури.

 

18. Ќеофрейдизм в особах  .-√. ёнга, ≈. ‘рома та ј. јдлера:

а) сприйн€вши найперш≥ твердженн€ «. ‘рейда щодо природи та зм≥сту несв≥домого, розвинули њх дал≥;

б) прийн€вши ≥дею несв≥домого, дали останньому принципово ≥нше тлумаченн€.

 

19. ¬изнач≥ть, €к≥ ≥з наведених нижче терм≥н≥в використовуютьс€ дл€ позначенн€ теор≥й, що надають розвитку техн≥ки та технолог≥њ вир≥шальну роль в поступ≥ сусп≥льства:

а) технофоб≥€;

б) техн≥зац≥€;

в) технолог≥чна революц≥€;

г) технократ≥€;

д) ≥нформатизац≥€.

 

20. «г≥дно  . ясперсу, можлив≥ так≥ оц≥нки впливу техн≥ки на розвиток сусп≥льства:

а) позитивна та негативна;

б) оптим≥стична та песим≥стична;

в)технократична та еколог≥чна;

г) оптим≥стична, песим≥стична та нейтральна;

д) оптим≥стична, песим≥стична та еколог≥чна.

 

21. ѕо€сн≥ть, чому в ’’ стол≥тт≥ Ц стол≥тт≥ науки, техн≥ки, освоЇнн€ космосу, ≥нформатики-рел≥г≥€ не лише не втратила свого сусп≥льного авторитету, а й пережила в певн≥ часи своЇр≥дних ренесанс. ¬икористайте дл€ такого по€сненн€ наведен≥ нижче можлив≥ вар≥анти в≥дпов≥д≥:

а) у ’’ ст. рел≥г≥€ змогла по€снити багато таких €вищ, €к≥ наука не по€снюЇ;

б) ’’ ст. було суперечливим; воно принесло людству страшенн≥ в≥йни, численн≥ людськ≥ жертви;

в) в ’’ ст. досить ч≥тко окреслились певн≥ негативн≥ сторони прогресу науки та техн≥ки;

г) в ’’ людство втратило ч≥тк≥ ор≥Їнтири щодо майбутнього;

д) в ’’ ст. суттЇво зросла активн≥сть рел≥г≥йних пропов≥дник≥в.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2272 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.