Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та типи св≥тогл€ду




ƒл€ того, щоб зрозум≥ти значенн€ ф≥лософ≥њ та њњ функц≥й, потр≥бно розгл€нути структуру в≥дношенн€ людини до св≥ту в ц≥лому. ћожна вид≥лити так≥ форми освоЇнн€ св≥ту людиною:

а) практична д≥€льн≥сть пол€гаЇ у безпосередньому перетворенн≥ предмет≥в матер≥ального св≥ту, внасл≥док чого створюЇтьс€ навколишнЇ середовище придатне дл€ житт€ людини, прикладом чого може служити сучасна цив≥л≥зац≥€;

б) практично-духовна д≥€льн≥сть пол€гаЇ в такому перетворенн≥ д≥йсност≥ в у€вленн≥ людини, внасл≥док €кого створюЇтьс€ субТЇктивне баченн€ св≥ту, св≥ту дл€ людини;

в) теоретична д≥€льн≥сть пол€гаЇ в такому перетворенн≥ д≥йсност≥ в у€вленн≥ людини, внасл≥док €кого створюЇтьс€ обТЇктивне баченн€ св≥ту, св≥ту незалежно в≥д людини.

Ѕудь-€ка д≥€льн≥сть людини, незалежно в≥д форми, Ї ц≥леспр€мованою - вона передбачаЇ у€вленн€ про мету, сенс ≥ засоби ц≥Їњ д≥€льност≥. Ћюдина в к≥нцевому рахунку завжди д≥Ї осмислено: в основ≥ њњ окремих д≥й, вчинк≥в, думок лежать загальн≥, ц≥л≥сн≥ у€вленн€, сукупн≥сть €ких називаЇтьс€ св≥тогл€дом.

—в≥тогл€д Ц це система у€влень людини про св≥т, м≥сце людини у св≥т≥, в≥дношенн€ людини до св≥ту та до самоњ себе. —в≥тогл€д м≥стить знанн€, переконанн€, ц≥нност≥, ≥деали, орган≥зован≥ в Їдину систему, центром €коњ завжди виступають у€вленн€ людини про себе. ћожна вид≥лити к≥лька основних тип≥в св≥тогл€ду, за способом розум≥нн€ людиною свого м≥сц€ в св≥т≥:

1. ћ≥фолог≥чний св≥тогл€д Ї результатом практично-духовноњ д≥€льност≥ людини. ¬ м≥фолог≥чному св≥тогл€д≥ людина не в≥дд≥л€Ї себе в≥д речей природного св≥ту, а окрема людина не в≥дд≥л€Ї себе в≥д сусп≥льства в ц≥лому. ¬ м≥фолог≥чному св≥тогл€д≥ не ≥снуЇ ч≥ткоњ меж≥ м≥ж мисленн€м та мовленн€м, св≥дом≥стю та реальн≥стю, предметом та думкою про предмет. ћ≥фи розпов≥дають нам про людинопод≥бних ≥стот - бог≥в та героњв, що уособлюють р≥зн≥ природн≥ начала, оск≥льки в м≥фолог≥чному св≥тогл€д≥ св≥т ≥ людина були Їдиним, нерозривним ц≥лим. –озрив ц≥Їњ Їдност≥ призв≥в до роздвоЇнн€ людини, втрати нею гармон≥њ з≥ св≥том, що зробило можливим теоретичне в≥дношенн€ до св≥ту ≥ виникненн€ таких форм св≥тогл€ду €к наука, рел≥г≥€, ф≥лософ≥€.

2. Ќауковий св≥тогл€д Ї теоретичною формою в≥дношенн€ до св≥ту, в ньому св≥т розгл€даЇтьс€ обТЇктивно, таким, €ким в≥н Ї незалежно в≥д людини. Ћюдина розгл€даЇтьс€ в ньому т≥льки €к частина св≥ту - природи чи сусп≥льства. “еоретичне в≥дношенн€ до св≥ту дозволило людин≥ поставити закони природи соб≥ на службу ≥ створити комфортний св≥т цив≥л≥зац≥њ. ѕроте визначенн€ людини, €к т≥льки частини св≥ту даЇтьс€ взнаки не лише в св≥тогл€дному, а й практичному аспект≥ д≥€льност≥ науки, що т≥сно повТ€зан≥. ѕрикладом може служити сучасн≥ недов≥ра та песим≥зм по в≥дношенню до науки та науково-техн≥чного прогресу, оск≥льки ви€вилось, що науков≥ в≥дкритт€ не завжди Ї благом дл€ людини. “епер≥шн≥ еколог≥чн≥ проблеми, загроза €дерних авар≥й та вибух≥в, що ставл€ть п≥д загрозу саме житт€ людства, Ї насл≥дком дегуман≥зац≥њ науки, усуненн€ нею людини, €к центральноњ ланки системи св≥ту. ÷€ особлив≥сть науки властива њњ з моменту зародженн€, про що св≥дчить в≥дома фраза Ђбатькиї Ївропейськоњ науки јристотел€: Ђѕлатон мен≥ друг та ≥стина дорожчаї. “аким чином наука не спроможна подолати св≥тогл€дну дисгармон≥ю - дос€гнути Їдност≥ людини з≥ св≥том. ÷ю функц≥ю виконують мистецтво, рел≥г≥€ та ф≥лософ≥€.

3. ћистецтво Ї практично-духовною д≥€льн≥стю. ћистецький св≥тогл€д даЇ субТЇктивний образ св≥ту, в €кому художник дос€гаЇ гармон≥њ з≥ св≥том, тому нав≥ть сучасне художнЇ баченн€ св≥ту близьке до м≥фолог≥чного.

4. –ел≥г≥йний св≥тогл€д ч≥тко розд≥л€Ї св≥т та людину, природне та надприродне, посюстороннЇ та потустороннЇ. Ћюдина, створена за образом та подобою Ѕога, займаЇ головне, центральне м≥сце у створеному Ѕогом св≥т≥. ¬ рел≥г≥йному св≥тогл€д≥, через в≥ру в поту стороннЇ, надприродне Ѕожественне начало, людина виробл€Ї власне ставленн€ до св≥ту, надаЇ йому смисловоњ завершеност≥ ≥ таким чином дос€гаЇ гармон≥њ з ним.

5. ‘≥лософ≥€ Ї теоретичною формою ставленн€ людини до св≥ту. ≤њ особлив≥сть, пор≥вн€но з наукою в тому, що вона дозвол€Ї обТЇктивно, в теоретичн≥й форм≥ осмислити св≥т, €к св≥т людини, розгл€нути м≥сце ≥ положенн€ людини у св≥т≥, њњ сенсожиттЇв≥ проблеми. ‘≥лософський св≥тогл€д дозвол€Ї виробити таке баченн€ св≥ту €ке Ї одночасно ≥ субТЇктивним ≥ теоретичним ≥ таким чином дос€гнути людин≥ гармон≥њ ≥з собою, своњм баченн€м св≥ту ≥ самим св≥том. « цим повТ€зан≥ так≥ особливост≥ ф≥лософ≥њ,€к те що, вона будучи за формою д≥€льност≥ наукою, не Ї наукою за своњми функц≥€ми та значенн€м дл€ людини, в ф≥лософ≥њ на в≥дм≥ну в≥д ≥нших наук не ≥снуЇ Їдиних, загальновизнаних теор≥й, тобто ф≥лософ≥й Ї ст≥льки, ск≥льки ф≥лософ≥в, проте ≥снуЇ Їдиний теоретичний апарат, у€вленн€ про предмет, завданн€, функц≥њ €к≥ пост≥йно знаход€тьс€ в процес≥ становленн€ ≥ осмисленн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 520 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2136 - | 1897 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.