Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ ф≥лософ≥њ. ¬ивченн€ курсу ф≥лософ≥њ в систем≥ вищоњ осв≥ти




–озгл€нуто —хвалено

на зас≥данн≥ кафедри ф≥лософ≥њ на зас≥данн≥ вченоњ ради

протокол є 4 буд≥вельного факультету

в≥д 22 листопада 2010 р. протокол є 3

в≥д 22 грудн€ 2010 р.

 

« ћ ≤ — “

¬ступ..................................................................................................................2

 

ћетодичн≥ вказ≥вкиЕ.ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕ..ЕЕ..3

 

ќсновн≥ категор≥њ та пон€тт€ЕЕЕЕЕЕ.Е.............................................20

 

—истема тестових завдань..............................................................................20

 

¬икористанн€ першоджерел в опрацюванн≥ теми.......................................24

 

«авданн€ дл€ творчоњ роботи ЕЕЕЕЕ..ЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.34

 

—писок рекомендованоњ л≥тератури...............................................................35

 

¬ — “ ” ѕ

 

ƒан≥ методичн≥ вказ≥вки призначен≥ допомогти студентам, €к≥ вивчають курс ф≥лософ≥њ, закр≥пити, поглибити та перев≥рити своњ знанн€ з теми Ђ‘≥лософ≥€ та св≥тогл€дї. « ц≥Їю метою до методичних вказ≥вок включено конспект лекц≥њ, словникову роботу, тестов≥, творч≥, проблемно-пошуков≥ завданн€ та уривки з першоджерел. “аке поЇднанн€ завдань дозвол€Ї покращити та вдосконалити набут≥ знанн€. ќсобливоњ уваги потребують завданн€ з опрацюванн€ першоджерел, адже вони дозвол€ють студенту залучитис€ до д≥алогу з автентичною ф≥лософською думкою, в≥дчути особливий стиль ф≥лософськоњ мови та неповторну глибину ф≥лософських текст≥в. «авданн€, що подаютьс€ до наведених уривк≥в, спр€мован≥ на глибоке осмисленн€ думок автор≥в, пробудженн€ ≥нтересу до самост≥йного ф≥лософуванн€ та бажанн€ самост≥йно продовжити ф≥лософську осв≥ту.

ћета вивченн€ теми:

- зТ€суванн€ м≥сц€ ф≥лософ≥њ в систем≥ життЇд≥€льност≥ людини;

- вивченн€ походженн€ структури та функц≥й ф≥лософ≥њ;

- окресленн€ рол≥ ф≥лософського знанн€ в житт≥ людини та сусп≥льства;

- анал≥з сп≥вв≥дношенн€ ф≥лософ≥њ з ≥ншими феноменами житт€ людини: наукою, рел≥г≥Їю, м≥фолог≥Їю;

- осмисленн€ пров≥дних характеристик та особливостей ф≥лософського мисленн€;

- розкритт€ сутност≥ основного питанн€ ф≥лософ≥њ;

- розкритт€ р≥вн≥в, форм та ≥сторичних тип≥в св≥тогл€ду.

 

 


—»—“≈ћј «ј¬ƒјЌ№ ƒќ ќѕ–ј÷ё¬јЌЌя “≈ћ»

 

≤. ћетодичн≥ вказ≥вки.

ѕрочитайте конспект лекц≥њ та вид≥л≥ть основн≥ ≥дењ теми.

ѕон€тт€ ф≥лософ≥њ. ¬ивченн€ курсу ф≥лософ≥њ в систем≥ вищоњ осв≥ти

—лово Ђф≥лософ≥€ї давно ув≥йшло до нашого буденного мовленн€. ‘≥лософ≥Їю зараз називають не т≥льки в≥дпов≥дну науку чи навчальну дисципл≥ну, а й загальнотеоретичн≥ засади та сукупн≥сть принцип≥в будь-€коњ д≥€льност≥, наприклад: Ђф≥лософ≥€ рекламноњ кампан≥њї, Ђф≥лософ≥€ управл≥нн€ п≥дприЇмствомї, Ђмо€ життЇва ф≥лософ≥€ї ≥ т.п.

“аке вживанн€ слова Ђф≥лософ≥€ї, хоч ≥ не в≥дпов≥даЇ тому значенню, €ке вкладають в нього сьогодн≥ профес≥йн≥ ф≥лософи, маЇ певн≥ п≥дстави. « виникненн€м в ™вроп≥ системи осв≥ти ≥ встановленн€м в≥дпов≥дноњ останньоњ системи наук, ф≥лософ≥€ набула статусу головноњ (≥ довгий час Їдиноњ) теоретичноњ дисципл≥ни, без оволод≥нн€ €кою вважалось неможливим отриманн€ вищоњ осв≥ти взагал≥. “од≥шн€ ф≥лософ≥€ була наукою взагал≥, вона включала в себе ≥нш≥ науки, ≥ под≥л€лась на так≥ розд≥ли:

1. –ац≥ональна ф≥лософ≥€ Ц лог≥ка Ц наука про правильне мисленн€, €ка вчила керувати д≥€ми розуму.

2. ‘≥лософ≥€ морал≥ Ц наука про правильн≥ вчинки, €ка под≥л€лась на етику Ц науку про управл≥нн€ д≥€ми окремоњ людини, економ≥ку Ц науку про управл≥нн€ державою.

3. Ќатуральну ф≥лософ≥ю Ц науку про природу речей, що под≥л€лась на ф≥зику Ц науку про €к≥сну природу матер≥альних речей, математику Ц науку про к≥льк≥сну природу матер≥альних речей та метаф≥зику Ц науку про нематер≥альн≥ реч≥.

ƒо ’V≤≤≤ стол≥тт€ Ївропейськ≥ ун≥верситети мали т≥льки три факультети та спец≥альност≥, ≥ дл€ того, щоб отримати диплом доктора теолог≥њ, права чи медицини, потр≥бно було спочатку отримати диплом доктора ф≥лософ≥њ. « того часу к≥льк≥сть спец≥альностей, €к≥ отримують випускники вищих учбових заклад≥в значно зросла, в≥д ф≥лософ≥њ в≥докремились р€д наук, проте ч≥льне м≥сце в систем≥ теолог≥чноњ п≥дготовки у вищ≥й ≥ особливо ун≥верситетськ≥й осв≥т≥ збер≥гаЇтьс€ за ф≥лософ≥Їю. —ьогодн≥ ф≥лософ≥€, €к навчальна дисципл≥на, покликана прищепити студентов≥ вузу:

а) здатн≥сть до проблематизац≥њ Ц вм≥нн€ ставити питанн€, розгл€дати парадокси, альтернативи, протир≥чч€;

б) здатн≥сть давати визначенн€ Ц переходити в≥д семантичного до концептуального анал≥зу пон€ть;

в) здатн≥сть формулювати, впор€дковувати, посл≥довно вибудовувати своњ думки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 499 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.