Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. —истема тестових завдань. 1. 3м≥ст проблеми Ђ—х≥д Ц «ах≥дї у сучасному сусп≥льств≥ визначаЇтьс€:




1. 3м≥ст проблеми Ђ—х≥д Ц «ах≥дї у сучасному сусп≥льств≥ визначаЇтьс€:

а) в≥дм≥нност€ми географ≥чного та кл≥матичного характеру;

б) типами рел≥г≥й;

в) в≥дм≥нност€ми у вих≥дних ц≥нн≥сних та св≥тогл€дних ор≥Їнтирах;

г) в≥дм≥нност€ми у звича€х, церемон≥€х, св€тах;

д) типами пол≥тичних систем та систем господарюванн€.

 

2. —х≥дна ф≥лософ≥€ на в≥дм≥ну в≥д зах≥дноњ:

а) Ї афористичною та образною за типом мисленн€, т€ж≥Ї до морального повчанн€ та настанов на духовне самовдосконаленн€ людини;

б) культивуЇ рац≥ональний, лог≥чно посл≥довний стиль мисленн€, т€ж≥Ї до абстрактних теоретичних конструювань.

 

3. ”крањна за вих≥дними культурними традиц≥€ми та ц≥нн≥сними ор≥Їнтирами скор≥ше належить:

а) до зах≥дного типу цив≥л≥зац≥й;

б) до сх≥дного типу цив≥л≥зац≥й;

в) поЇднуЇ риси зах≥дних та сх≥дних цив≥л≥зац≥й;

г) в ≥сторичному минулому була ближче до —ходу, в сучасн≥й ≥стор≥њ Ц до «аходу;

д) не маЇ в≥дношенн€ н≥ до тоњ, н≥ до ≥ншоњ цив≥л≥зац≥њ, €вл€ючи ориг≥нальне цив≥л≥зац≥йне утворенн€.

 

4. ¬исл≥в Ђѕравитель завжди буде правителем, слуга Ц слугою, батько Ц батьком, а син Ц синомї виражаЇ:

а) сутн≥сть закону карми;

б) сутн≥сть д≥њ дао €к ун≥версального косм≥чного закону;

в) зм≥ст конфуц≥анського принципу Ђвиправленн€ ≥менї;

г) сутн≥сть буддистського розум≥нн€ дол≥;

д) давньо≥нд≥йський под≥л сусп≥льства на касти.

 

5. ¬ €кому ≥з напр€м≥в сх≥дноњ ф≥лософ≥њ стверджуЇтьс€, що бутт€ - це стражданн€?

а) конфуц≥анство;

б) чарвака-лока€та;

в) даосизм;

г) буддизм;

д) санкх'€.

 

6. ” ф≥лософ≥њ даосизму вих≥дне пон€тт€ Ђдаої означаЇ:

а) найперший, невимовний початок бутт€;

б) основу всього сущого;

в) загальний ун≥версальний закон св≥тобудови;

г) закон людськоњ дол≥;

д) все вищеназване.

 

7. ‘≥лософська концепц≥€  онфуц≥€ повТ€зана, в першу чергу, з проблематикою:

а) космолог≥чною;

б) соц≥альною;

в) м≥стичною;

г) гносеолог≥чною;

д) мистецькою.

 

8. Ќазвою Ђантична ф≥лософ≥€ї позначають:

а) ф≥лософ≥ю стародавнього св≥ту;

б) ф≥лософ≥ю перших, найб≥льш давн≥х цив≥л≥зац≥й;

в) ф≥лософ≥ю давньогрецьку, елл≥н≥стичну, римську та олександр≥йську;

г) давньогрецьку ф≥лософ≥ю;

д) ранню Ївропейську ф≥лософ≥ю, тобто ф≥лософ≥€, що виникла на територ≥њ сучасноњ «ах≥дноњ ™вропи.

 

9. ƒо найперших спри€тливих умов формуванн€ античноњ ф≥лософ≥њ сл≥д в≥днести:

а) спри€тлив≥ географ≥чн≥ та кл≥матичн≥ умови, зручне розташуванн€ Ѕалканського п≥вострова;

б) активн≥ звТ€зки ƒавньоњ √рец≥њ ≥з прадавн≥ми цив≥л≥зац≥€ми;

в) високий р≥вень розвитку р≥зних форм д≥€льност≥ та демократичний устр≥й у б≥льшост≥ давньогрецьких пол≥с≥в;

г) активн≥сть та талановит≥сть давньогрецького народу;

д) усе вищеперераховане.

 

10. ƒо найперших характеристик античноњ ф≥лософ≥њ сл≥д в≥днести:

а) њњ т≥сне переплетенн€ ≥з м≥фолог≥Їю, рел≥г≥Їю, моральним вдосконаленн€м та життЇвими настановами;

б) њњ вид≥ленн€ в автономний напр€м ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥.

 

11. ѕерший етап розвитку античноњ ф≥лософ≥њ називають натурф≥лософським тому, що на ньому першим об'Їктом ф≥лософського осмисленн€ була природа, а першою проблемою поставало осмисленн€ основних сфер людськоњ життЇд≥€льност≥. а) “ак. б) Ќ≥.

 

12.“ак≥ важлив≥ ф≥лософськ≥ терм≥ни, €к Ђф≥лософ≥€ї, Ђкосмосї, Ђгармон≥€ї були запроваджен≥:

а) ѕ≥фагором;

б) √еракл≥том;

в) ‘ома јкв≥нський;

г) јристотелем;

д) јрх≥медом.

 

13. ‘алес ћ≥летський вважаЇтьс€ першим грецьким ф≥лософом тому, що в≥н:

а) мав царське походженн€ ≥ високо шанувавс€ своњми сп≥вв≥тчизниками;

б) висунувши ≥дею першого початку св≥ту, почав доводити своњ твердженн€.

 

14. ≤де€ атом≥стичноњ будови речовини, висунута ƒемокритом, базувалась на: а) експериментальних п≥дтвердженн€х х≥м≥чноњ непод≥льност≥ атома;

б) тез≥ про те, що речовина не може зникати безсл≥дно ≥ не може виникати ≥з н≥чого;

в) на вченн≥ про те, що в основ≥ вс≥х процес≥в д≥йсност≥ лежить взаЇмне перетворенн€ св≥тових стих≥й;

г) на геометричн≥й концепц≥њ св≥тових елемент≥в, розроблен≥й ѕлатоном;

д) тезах елеат≥в про те, що бутт€ Їдине та непод≥льне.

15. ’то ≥з античних ф≥лософ≥в сказав: Ђя знаю лише те, що н≥чого не

знаюї:

а) ѕ≥фагор;

б) јнаксимандр;

в) —ократ;

г) «енон;

д) ƒемокрит;

 

16. ’то ≥з названих античних ф≥лософ≥в Ї автором концепц≥њ ≥деальноњ держави:

а) ƒемокрит;

б) √еракл≥т;

в) —ократ;

г) ѕлатон;

д) јристотель.

17. —ократ основну увагу у своњх м≥ркуванн€х прид≥л€в:

а) космосу та законам його розвитку;

б) людин≥ та внутр≥шн≥м чинникам њњ д≥й;

в) сп≥вв≥дношенню св≥ту ≥дей та св≥ту речей;

г) пол≥тичному устрою держави;

д) атом≥стичн≥й теор≥њ.

 

18. ѕротисто€нн€ м≥ж —ократом та соф≥стами в≥дбулось внасл≥док того, що:

а) соф≥сти брали грош≥ за осв≥ту, а —ократ - н≥;

б) соф≥сти спр€мовували зусилл€ на досл≥дженн€ космосу, а —ократ - на досл≥дженн€ людини;

в) соф≥сти спов≥дували принцип рел€тив≥зму, а —ократ напол€гав на тому, що справжнЇ знанн€ повинно бути незм≥нним;

г) соф≥сти пропагували аморал≥зм, а —ократ намагавс€ прищеплювати доброчесн≥сть;

д) соф≥сти були посл≥довниками јристотел€, а —ократ - ѕлатона.

 

19. Ќапол€ганн€ на тому, що справжнЇ знанн€ Ї основою правильних моральних вчинк≥в було характерним дл€:

а) —ократа;

б) —енеки;

в) ƒемокрита;

г) √еракл≥та;

д) ћарка јврел≥€.

20. «а ѕлатоном, сл≥д припустити, що в основ≥ речей лежать в≥чн≥ та незм≥нн≥ ≥дењ, тому що:

а) у св≥т≥ н≥чого не виникаЇ ≥з н≥чого ≥ не зникаЇ в н≥куди;

б) т≥льки за такоњ умови ми можемо перейти в≥д сприйн€тт€ речей до њх мисленн€;

в) справжнЇ бутт€ Ї в≥чним та незм≥нним;

г) т≥льки за такоњ умови людина зможе мати над≥йн≥ знанн€;

д) на поверхн≥ речей все зм≥нюЇтьс€, але сутн≥сть речей залишаЇтьс€ незм≥нною.

21. —п≥вв≥дношенн€ ф≥лософ≥њ ѕлатона та ф≥лософ≥њ јристотел€ можна передати так:

а) м≥ж ними немаЇ н≥чого сп≥льного;

б) ф≥лософ≥€ ѕлатона базуЇтьс€ на де€ких ≥де€х јристотел€;

в) ф≥лософ≥€ јристотел€ базуЇтьс€ на вих≥дних ≥де€х ѕлатона, але м≥н€Ї спр€муванн€ ф≥лософського п≥знанн€;

г) јристотель запровадив екзистенц≥ально-м≥стичний, а ѕлатон Ц науково-анал≥тичний тип ф≥лософського мисленн€;

д) јристотель був посл≥довником ѕ≥фагора, а ѕлатон Ц ƒемокрита.

22. Ќоваторство јристотел€ пол€гало в тому, що в≥н розробив:

а) ≥дею г≥леморф≥зму в питанн≥ про будову вс≥х речей;

б) науку про закони та форми правильного мисленн€ - лог≥ку;

в) вченн€ про чотири причини всього сущого;

г) вченн€ про душу;

д) ≥дею катарсису - очищенн€ шл€хом естетичного переживанн€.

23. ‘≥лософськ≥ школи п≥зньоњ античност≥:

а) оп≥кувались докладним вдосконаленн€м античноњ натурф≥лософ≥њ;

б) розробл€ли вченн€ про найкращу державу;

в) намагались надати кожному окремому ≥ндив≥ду засоби життЇвого самоутвердженн€;

г) прагнули створювати принципово нов≥ ф≥лософськ≥ теор≥њ;

д) прагнули п≥дпор€дкувати ф≥лософ≥ю теолог≥њ.

24. ƒо найперших в≥дкритт≥в п≥зньоњ античноњ ф≥лософ≥њ сл≥д зарахувати:

а) в≥дкритт€ автоном≥њ людського духу щодо обставин житт€;

б) в≥дкритт€ взаЇмноњ доповнюваност≥ вс≥х шк≥л античноњ ф≥лософ≥њ;

в) створенн€ новоњ науки - лог≥ки;

г) переведенн€ спр€муванн€ ф≥лософського пошуку в б≥к самоп≥знанн€;

д) в≥дкритт€ найперших засад космосу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2312 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2058 - | 1923 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.