Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈поха елл≥н≥зму ≥ –имськоњ ≥мпер≥њ




«гадаЇмо, що перший пер≥од ранньоњ грецькоњ ф≥лософ≥њ - охоплюЇ понад 150 рок≥в. ƒругий - класичноњ ф≥лософськоњ думки - близько 100 рок≥в. ќстанн≥й, трет≥й пер≥од ≥стор≥њ античноњ ф≥лософ≥њ, повТ€заний з епохою елл≥н≥зму ≥ –имськоњ ≥мпер≥њ. ¬≥н починаЇтьс€ з к≥нц€ ≤V ст. до н.е. ≥ зак≥нчуЇтьс€ у V-V≤ ст. н.е. ÷ей пер≥од охоплюЇ близько, восьми в≥к≥в. ‘≥лософ≥€ цього пер≥оду ≥снуЇ у вигл€д≥ дек≥лькох основних напр€м≥в, мало повТ€заних один з одним. ÷е еп≥курейц≥ (засновник ≈п≥кур), скептики (ѕ≥ррон), стоњки («енон ≥з  ≥т≥ону). ƒл€ мислител≥в елл≥н≥стичноњ та римськоњ епохи дол€ окремоњ людськоњ ≥ндив≥дуальност≥ виокремлюЇтьс€ ≥з загальноњ дол≥ людського св≥ту ≥ утворюЇ особливе, самост≥йне бутт€, €ке потребуЇ уважного ф≥лософського досл≥дженн€. «ак≥нчивс€ цей пер≥од розвитку ф≥лософ≥њ у 529 р. н.е., коли указом в≥зант≥йського ≥мператора ёстин≥ана були закрит≥ останн≥ ф≥лософськ≥ школи в јф≥нах, а ф≥лософам була заборонена њхн€ д≥€льн≥сть.

≈п≥кур Ц ф≥лософ-матер≥ал≥ст, аф≥н€нин, заснував свою школу Ђ—адї. ≈п≥кур розд≥л€Ї своЇ вченн€ на три частини: канон≥ка - вченн€ про п≥знанн€, ф≥зика - вченн€ про природу та етика.

¬ченн€ про бутт€. «а ≈п≥куром, у ¬сесв≥т≥ ≥снують т≥льки т≥ла, €к≥ складаютьс€ ≥з непод≥льних часток - атом≥в (згадаЇмо вченн€ ƒемокрита). ÷≥ атоми розр≥зн€ютьс€ за величиною та формою. ¬они перебувають у пост≥йному рус≥. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д ƒемокрита, у €кого атоми рухались пр€мол≥н≥йно, у ≈п≥кура вони можуть рухатись кривол≥н≥йно ≥ спонтанно, що зближуЇ його точку зору з сучасних розум≥нн€м руху елементарних частинок.

≈п≥кур визнавав на€вн≥сть неск≥нченного числа св≥т≥в у безмежному простор≥. ƒуша також складаЇтьс€ ≥з атом≥в, особливо тонких ≥ розс≥€них по т≥лу, ≥ схожа на ¬≥тер. Ѕудь-€к≥ т≥ла, що колись виникли, а часом розпадаютьс€, а разом з ними ≥ людська душа. Ђ—мерть не маЇ до нас н≥€кого в≥дношенн€, коли ми Ї, то смерт≥ ще нема, а коли смерть настане, - нас уже немаї. ѕогоджуючись з думкою ус≥х людей. ≈п≥кур визнавав ≥снуванн€ бог≥в, €ких не потр≥бно бо€тись, але сл≥д њм поклон€тис€ ≥ не чекати в≥д них допомоги.

¬ етиц≥ ≈п≥кур перебував п≥д впливом јрист≥па: насолода - Їдине благо дл€ людини. Ќасолоду ≈п≥кур розум≥в €к в≥дсутн≥сть страждань. ўоб уникнути страждань, людина повинна уникати тривог, небезпеки, участ≥ у сусп≥льних та державних справах. Ѕагато уваги еп≥курейц≥ прид≥л€ють боротьб≥ ≥з забобонами, а також з рел≥г≥Їю, €ка всел€Ї в людину страх перед смертю.

¬ченн€ про п≥знанн€. ƒжерелом людських знань Ї чуттЇве сприйн€тт€ св≥ту ≥ заснован≥ на його узагальнен≥ у€вленн€ про навколишн≥й св≥т. ”с≥ хибн≥ знанн€ виникають з насл≥док помилок нашого мисленн€. ≈п≥курењзм досить широко впливав на св≥дом≥сть мислител≥ в наступних етап≥в елл≥н≥стичноњ епохи, зокрема –иму.

Ќаприк≥нц≥ ≤V ст. до н.е. виникаЇ школа стоњцизму. «асновник ц≥Їњ школи - «енон. ÷€ школа була лог≥чним продовженн€м школи соф≥ст≥в, але мала своњ особливост≥. ѕодальший розлад сусп≥льних в≥дносин, загроза розпаду –имськоњ ≥мпер≥њ поставили перед ф≥лософами завданн€ створенн€ б≥льш жорстких норм морально-етичного вихованн€ громад€н у сусп≥льств≥. «ам≥сть теор≥њїв≥льного поводженн€ї, дос€гненн€ повс€кденноњ насолоди ≥ необмеженого блага, потр≥бно було розробити основи рац≥ональноњ етики, побудованоњ на принципах дотриманн€ розумних потреб. «вичайно, що така теор≥€ маЇ велику ц≥нн≥сть в сьогоденних умовах. «ам≥сть колективних форм в≥дпов≥дальност≥ людей маЇ м≥сце ≥ндив≥дуал≥зац≥€ людини, посиленн€ њњ в≥дпов≥дальност≥ за своњ д≥њ. ѕропов≥дуЇтьс€ фатал≥зм, в≥ра в людську долю, траг≥чне стаЇ героњчним. «ам≥сть альтруњзму пропов≥дуЇтьс€ егоњзм, егоцентризм ≥ аскетизм

” св≥т≥ пануЇ невблаганна необх≥дн≥сть (фатал≥зм), вчать стоњки, ≥ немаЇ можливост≥ протисто€ти њй, людина ц≥лком залежить в≥д усього, що д≥Їтьс€ у зовн≥шньому св≥т≥, природ≥. ≤ мудрець, ≥ нев≥глас п≥дкор€ютьс€ необх≥дност≥, але Ђмудрого необх≥дн≥сть веде, дурного ж Ц волочитьї. ћудр≥сть дозвол€Ї стримувати афекти (чуттЇв≥ пориви), але дл€ цього сл≥д виробити в соб≥ чотири чесноти: розсудлив≥сть, невибаглив≥сть, невблаганн≥сть, мужн≥сть ≥ таким чином можна виробити ≥деальний, зг≥дно з вченн€м стоњк≥в, спос≥б ставленн€ до св≥ту - апат≥ю - в≥дсутн≥сть переживань, безпристрасн≥сть, загальне блаженство.

«асновником скептицизму був ф≥лософ ѕ≥ррон. «а переказами, в≥н н≥що не вважав н≥ прекрасним, н≥ потворним, н≥ справедливим ≥ вважав, що ≥стинно н≥що не ≥снуЇ, а людськ≥ вчинки керуютьс€ лише законом ≥ звичаЇм. ѕ≥ррон оголошуЇ неможливим будь-€ке ≥стинне знанн€ про реч≥ навколишнього св≥ту.

—кептицизм, нев≥ра в можлив≥сть п≥знанн€ св≥ту, особливо поширюютьс€ в переломн≥ пер≥оди розвитку сусп≥льства, коли стар≥ сусп≥льн≥ ≥деали занепадають, а нов≥ ще не склалис€. ¬ченн€ скептицизму особливо поширилось в пер≥од середньов≥чноњ ф≥лософ≥њ, коли панувала схоластика ≥ треба було брати на в≥ру нав≥ть все абсурдне. ¬ п≥зн≥ш≥ часи скептицизм перейшов в нову форму Ц агностицизм, €кий висував тезу про принципову неможлив≥сть п≥знанн€, осв≥ту та обмежен≥сть людського розуму в п≥знанн≥.

 

¬раховуючи вищевикладене, можна визначити основн≥ риси античноњ ф≥лософ≥њ: 1) на€вн≥сть р≥зноман≥тних шк≥л, теч≥й, напр€мк≥в, ≥дењ €ких стали джерелом виникненн€ майже ус≥х п≥зн≥ших тип≥в св≥тогл€ду; 2) антична ф≥лософ≥€ була, €к правило, орган≥чно звТ€зана з наукою; 3) дл€ ф≥лософ≥њ стародавньоњ √рец≥њ визначальною Ї стих≥йна д≥алектика; 4) пом≥тною рисою античноњ ф≥лософ≥њ Ї ориг≥нальн≥сть ф≥лософських ≥дей, самост≥йн≥сть ф≥лософського мисленн€ взагал≥; 5) створенн€ ц≥л≥сноњ картини св≥ту на основ≥ у€вленн€ про Їдин≥ начала бутт€ (матер≥альн≥ ≥ ≥деальн≥).

‘≥лософськ≥ у€вленн€ —тародавньоњ ≤нд≥њ опрацюйте самост≥йно, використовуючи рекомендовану л≥тературу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 663 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2016 - | 1871 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.