Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬прави дл€ самост≥йного розвТ€зуванн€




 

3.1 як≥ елементи пТ€того пер≥оду пер≥одичноњ системи Ї найтипов≥шими металом ≥ неметалом? „ому?

3.2 ¬иход€чи з положенн€ Ѕар≥ю в пер≥одичн≥й систем≥ напиш≥ть формули його найвищого оксиду та г≥дроксиду ≥ њх найважлив≥ш≥ х≥м≥чн≥ властивост≥.

3.3 ¬каж≥ть, €кий з г≥дроксид≥в про€вл€Ї б≥льш сильн≥ основн≥ властивост≥: чи , чи ? ¬≥дпов≥дь по€сн≥ть.

3.4 який з метал≥в найб≥льш енерг≥йно реагуЇ з водою при нормальних умовах Ц магн≥й, кальц≥й чи бар≥й? «апиш≥ть можлив≥ р≥вн€нн€ реакц≥й. ¬исновки обірунтуйте.

3.5 ’лор ≥ ћанган знаход€тьс€ в одн≥й груп≥ пер≥одичноњ системи. „им по€снюЇтьс€ њх в≥дм≥нн≥сть в х≥м≥чних властивост€х? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте ≥ навед≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

3.6  онф≥гурац≥€ зовн≥шн≥х електронних оболонок атом≥в . ¬ €ких групах ≥ пер≥одах знаход€тьс€ ц≥ елементи? як вони реагують з хлоридною кислотою?

3.7 –озташуйте оксиди в пор€дку зростанн€ њх кислотних властивостей: , , , , . ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

3.8 –озташуйте елементи в пор€дку зростанн€ њх неметал≥чних властивостей: ќксиген, ‘осфор, —ульфур, —елен. ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

3.9 –озташуйте кислоти в пор€дку зростанн€ њх кислотних властивостей: , , , . ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

3.10 –озташуйте г≥дроксиди в пор€дку зростанн€ њх основних властивостей: , , , . ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

 

“ест є 1

 

3.1 ƒ.≤.ћенделЇЇв передбачив ≥снуванн€ ≥ детально теоретично описав властивост≥ с≥мейства елемент≥в...

3.2 ѕ≥сл€ в≥дкритт€ пер≥одичного закону в таблиц≥ ƒ.≤.ћенделЇЇва по€вились с≥мейства елемент≥в...

3.3 ≤з перерахованих нижче характеристик атом≥в елемент≥в пер≥одично зм≥нюютьс€:

1) зар€д атома;

2) в≥дносна атомна маса;

3) число енергетичних р≥вн≥в в атом≥;

4) число електрон≥в на зовн≥шньому енергетичному р≥вн≥.

3.4 ¬середин≥ пер≥оду зб≥льшенн€ протонного числа супроводжуЇтьс€:

1) зменшенн€м атомного рад≥уса ≥ зростанн€м електронегативност≥ атома;

2) зростанн€м атомного рад≥уса ≥ зменшенн€м електронегативност≥ атома;

3) зменшенн€м атомного рад≥уса ≥ зменшенн€м електронегативност≥ атома;

4) зростанн€м атомного рад≥уса ≥ зростанн€м електронегативност≥ атома.

3.5 який ≥з наведених елемент≥в названий на честь крањни:

1) ; 2) ; 3) ; 4) .

3.6 який ≥з наведених елемент≥в названий на честь континенту:

1) ; 2) ; 3) ; 4) .

3.7 ѕо€сн≥ть, чому:

- √≥дроген у пер≥одичн≥й систем≥ х≥м≥чних елемент≥в розм≥щують у ≤ та V≤≤ групах;

- Ќ≥троген, ‘луор не про€вл€ють валентн≥сть, що дор≥внюЇ номеру групи;

- ÷инк, на в≥дм≥ну в≥д  упруму, у сполуках завжди про€вл€Ї пост≥йний ступ≥нь окисненн€;

- неметал ’лор ≥ метал ћанган розташован≥ в одн≥й груп≥ пер≥одичноњ системи х≥м≥чних елемент≥в.

3.8 Ќапиш≥ть формули вищих оксид≥в ≥ в≥дпов≥дних кислот, назв≥ть ц≥ кислоти:

 

є п/п елемент оксид кислота назва кислоти
       
       
       
       

3.9 Ќа основ≥ розм≥щенн€ елемента в пер≥одичн≥й систем≥ напиш≥ть його сполуки, формули €ких вказан≥ нижче:

1) ; 2) ; 3) ; 4) .

3.10 Ќа основ≥ розм≥щенн€ елемента в пер≥одичн≥й систем≥ навед≥ть формули його вищого оксиду ≥ г≥дроксиду ≥ вкаж≥ть њх характер:

 

є п/п елемент оксид г≥дроксид характер
       
       
       
       

 

3.11 який ≥з перерахованих елемент≥в найб≥льш розповсюджений на земл≥:

1) ; 2) ; 3) ; 4) .

3.12 який елемент найб≥льш розповсюджений в —он€чн≥й систем≥:

1) ќксиген; 2) √≥дроген; 3) √ел≥й; 4)  арбон.

 

“ест є2

 

3.1 —к≥льки неспарених електрон≥в маЇ атом Ѕерил≥ю в незбудженому стан≥?

а) жодного; б) 2; в) 1.

3.2 як≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ про€вл€Ї вищий оксид елемента з протонним числом 24?

а) основн≥; б) амфотерн≥; в) кислотн≥.

3.3 ўо Ї сп≥льного у будов≥ атом≥в елемент≥в з протонними числами 6 ≥ 9:

а) зар€д €дра; б) к≥льк≥сть електрон≥в;

в) к≥льк≥сть електронних р≥вн≥в;

г) к≥льк≥сть електрон≥в на зовн≥шньому р≥вн≥.

¬≥дпов≥дь п≥дтверд≥ть схемами будови атом≥в цих елемент≥в.

3.4 ўо Ї сп≥льного у будов≥ атом≥в з протонними числами 13 ≥ 14:

а) зар€д €дра; б) к≥льк≥сть нейтрон≥в;

в) к≥льк≥сть електронних р≥вн≥в;

г) к≥льк≥сть електрон≥в на зовн≥шньому р≥вн≥?

¬≥дпов≥дь п≥дтверд≥ть схемами будови атом≥в цих елемент≥в.

3.5 яку к≥льк≥сть неспарених електрон≥в м≥стить електронна оболонка атома з пор€дковим номером 18?

а) 1; б) 7; в) жодного.

3.6 Ќазв≥ть елемент за такими даними: знаходитьс€ у V груп≥, в≥дносна молекул€рна маса вищого оксиду 108:

а) Ќ≥троген; б) ‘осфор; в) јрсен.

 

“ема 4  Ћј—» Ќ≈ќ–√јЌ≤„Ќ»’ —ѕќЋ” 

ѕриклад 1. яким чином утворюютьс€ назви кислих солей? (див. додаток Ѕ).

¬≥дпов≥дь: ƒо складу кислих солей, кр≥м кат≥она металу входить один або к≥лька кат≥он≥в √≥дрогену. Ќазви будуютьс€ €к ≥ дл€ середн≥х, але до назви ан≥она додають слово У√≥дрогенФ, €ке пишетьс€ разом з кислотним залишком ≥ числовими преф≥ксами.

ѕор≥вн€Їмо назви середн≥х та кислих солей:

- кал≥й карбонат - кал≥й г≥дрогенкарбонат
- натр≥й ортофос фат - натр≥й г≥дрогенортофосфат
- ферум (≤≤≤) сульфат - ферум (≤≤≤) г≥дрогенсульфат
- магн≥й сульф≥д - магн≥й г≥дрогенсульф≥д

 исл≥ сол≥ називають ще г≥дрогенсол€ми.

ѕриклад 2. як≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ характерн≥ дл€ кислих солей?

¬≥дпов≥дь:  исл≥ сол≥, завд€ки на€вност≥ в њх молекулах г≥дроген-≥он≥в, про€вл€ють де€к≥ властивост≥ кислот Ц здатн≥ взаЇмод≥€ти з речовинами основного характеру з утворенн€м середн≥х солей, взаЇмод≥€ти з металами. Ќаприклад:

” вод≥ кисл≥ сол≥ практично повн≥стю дисоц≥юють на кат≥они металу та ан≥они кислоњ сол≥.

јн≥они кислоњ сол≥ до певноњ м≥ри здатн≥ дисоц≥ювати на г≥дроген кат≥они та ан≥они кислоти.

 

ѕриклад 3. як одержують кисл≥ сол≥?

¬≥дпов≥дь:

 исл≥ сол≥ можна одержати:

1) ѕри д≥њ кислоти на середню с≥ль

2) ѕри неповн≥й нейтрал≥зац≥њ кислоти основою

ѕриклад 4. яким чином утворюють основн≥ сол≥?

¬≥дпов≥дь: ќсновн≥ сол≥ можна розгл€дати €к продукт неповного зам≥щенн€ г≥дроксид-≥он≥в багатокислотноњ основи або амфотерного г≥дроксиду на кислотн≥ залишки. ≤ншими словами, основн≥ сол≥ Ц це речовини, до складу €ких вход€ть кат≥они металу та два р≥зновиди ан≥он≥в Ц ан≥они кислоти та г≥дроксид-≥они. Ќаприклад:

ќснова —ередн€ с≥ль ќсновна с≥ль

¬ молекулах однокислотних основ ( та ≥н.) Ї т≥льки один г≥дроксид-≥он, тобто його неможливо зам≥нити частково. “ому так≥ основи основних солей не утворюють.

ƒл€ полегшенн€ написанн€ х≥м≥чних формул основних солей необх≥дно памТ€тати, що в склад≥ основноњ сол≥ г≥дроксид-≥они та кат≥они металу складають Їдине ц≥ле Ц кат≥они основноњ сол≥, валентн≥сть €кого визначають €к алгебрањчну суму валентностей кат≥ону металу та г≥дроксид-≥он≥в. Ќаприклад:

 

 

«наючи валентн≥сть кат≥ону основноњ сол≥ та кислотного залишку легко написати х≥м≥чну формулу основноњ сол≥. Ќаприклад:

 

   ат≥он основноњ сол≥  ислотний залишок ќсновна с≥ль

 

Ќазви основних солей утворюютьс€ под≥бно до назв середн≥х солей, т≥льки до назви кат≥ону металу дописують слово г≥дроксид (в≥д Уг≥дроген≥умФ Ц водень, та Уоксиген≥умФ - оксиген), €кщо до складу основноњ сол≥ входить одна група - , та Ц диг≥дроксид, €кщо њх Ї дв≥.

ѕор≥вн€Їмо назви середн≥х та основних солей:

 

- магн≥й хлорид - магн≥йг≥дроксо хлорид
- алюм≥н≥й н≥трат - алюм≥н≥йг≥дроксо н≥трат - алюм≥н≥йдиг≥дроксо н≥трат
- ферум (≤≤≤) сульфат - ферум (≤≤≤) г≥дроксо сульфат - ферум (≤≤≤) диг≥дроксо сульфат

 

ќсновн≥ сол≥ називають ще г≥дроксол€ми.

 

ѕриклад 5. як≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ характерн≥ дл€ основних солей?

¬≥дпов≥дь: ќсновн≥ сол≥, завд€ки на€вност≥ в њх молекулах г≥дроксид-≥он≥в, про€вл€ють де€к≥ властивост≥ основ. Ќаприклад, вони взаЇмод≥ють з речовинами кислотного характеру з утворенн€м середн≥х солей:

якщо г≥дроксид амфотерний, то ≥ основна с≥ль, €ка походить в≥д нього, про€вл€Ї амфотерн≥ властивост≥

ѕереважна б≥льш≥сть основних солей, €к ≥ основи, в≥д €ких вони поход€ть, нерозчинна у вод≥. –озчинена у вод≥ частина сол≥ дисоц≥юЇ на кат≥он основноњ сол≥ та кислотний залишок. Ќаприклад:

ѕодальша дисоц≥ац≥€ кат≥ону основноњ сол≥ практично не в≥дбуваЇтьс€.

ѕриклад 6. як можна одержати основн≥ сол≥?

¬≥дпов≥дь: ќсновн≥ сол≥ можна одержати:

1) ѕри д≥њ основи на середню с≥ль ц≥Їњ ж основи

2) ѕри неповн≥й нейтрал≥зац≥њ основи або амфотерного г≥дроксиду кислотою:

ѕриклад 7. яким чином складаютьс€ формули кислих ≥ основних солей?

¬≥дпов≥дь: —труктурн≥ формули кислих солей складаютьс€ таким же чином, €к ≥ структурн≥ формули середн≥х солей, тобто можна скористатись такою посл≥довн≥стю: структурна формула кислоти Ц структурна формула кислотного залишку кислоњ сол≥ Ц структурна формула кислоњ сол≥. Ќаприклад:

—труктурн≥ формули основних солей складають виход€чи ≥з структурних формул в≥дпов≥дних основ та кислот: звТ€зують рисками залишок основи (п≥сл€ в≥дщепленн€ в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ груп - ) та ан≥он кислоти. Ќаприклад:

ѕриклад 8. як≥ складн≥ сполуки називають амфотерними оксидами? Ќавед≥ть приклади.

¬≥дпов≥дь: јмфотерними називають оксиди, г≥драти €ких здатн≥ про€вл€ти €к основн≥, так ≥ кислотн≥ властивост≥.

—ам≥ амфотерн≥ оксиди, в залежност≥ в≥д того, з €кими речовинами вони взаЇмод≥ють, також здатн≥ про€вл€ти властивост≥ €к основних, так ≥ кислотних оксид≥в. ƒо амфотерних в≥днос€тьс€:

1) оксиди де€ких елемент≥в головних п≥дгруп - , , , , , , , , , , , та де€к≥ ≥нш≥;

2) оксиди де€ких метал≥в поб≥чних п≥дгруп, част≥ше так≥, в €ких метали про€вл€ють пром≥жн≥ ступен≥ окисненн€, наприклад: , , , , .

¬ластивост≥ оксид≥в тих метал≥в поб≥чних груп, €к≥ здатн≥ про€вл€ти р≥зн≥ ступен≥ окисненн€, зм≥нюютьс€ в≥д основних через амфотерн≥ до кислотних з п≥двищенн€м ступен€ окисненн€. Ќаприклад:

основн≥ амфотерн≥ кислотн≥

 

Ќеобх≥дно ч≥тко у€вл€ти соб≥, що амфотерн≥ оксиди не в однаков≥й м≥р≥ здатн≥ про€вл€ти основн≥ та кислотн≥ властивост≥. ƒе€к≥ з них за властивост€ми ближче до основних оксид≥в, наприклад , , де€к≥ Ц до кислотних, наприклад . ” переважн≥й б≥льшост≥ амфотерних оксид≥в елементи про€вл€ють ступен≥ окисненн€ +2, +3, р≥дше вищий.

ѕриклад 9. як≥ характерн≥ особливост≥ амфотерних г≥дроксид≥в? ƒайте визначенн€, навед≥ть приклади, по€сн≥ть х≥м≥чн≥ властивост≥.

¬≥дпов≥дь: јмфотерн≥ г≥дроксиди Ц це г≥дроксиди, утворен≥ амфотерними оксидами. Ќаприклад: , , , . ¬они про€вл€ють двоњсту природу, тобто здатн≥ в х≥м≥чних реакц≥€х виступати €к основн≥ (з речовинами кислотного характеру), або €к кислоти (з речовинами основного характеру).

« пор≥вн€нн€ структурних формул основ, кислот та амфотерних г≥дроксид≥в видно, що в молекулах ус≥х цих речовин Ї групи - . Ќаприклад:

–≥зниц€ у властивост€х обумовлена р≥зною м≥цн≥стю звТ€зку м≥ж атомами √≥дрогену та ќксигену в груп≥ та атомом ќксигену ц≥Їњ групи з атомами елементу, €кий утворюЇ г≥драт оксиду. ¬ основах б≥льш м≥цний звТ€зок м≥ж √≥дрогеном (воднем) ≥ ќксигеном (киснем) ≥ тому при њх дисоц≥ац≥њ, а також в реакц≥€х солеутворенн€, в≥дщеплюЇтьс€ г≥дроксид-≥он . Ќаприклад:

¬ кислотах м≥цн≥ший звТ€зок м≥ж атомом ќксигену та атомом кислоутворюючого елементу ≥ тому при дисоц≥ац≥њ, а також в реакц≥€х солеутворенн€, в≥дщепл€Їтьс€ г≥дроген-≥он . Ќаприклад:

¬ молекулах амфотерних г≥дроксид≥в м≥цн≥сть цих звТ€зк≥в приблизно однакова, тому вони здатн≥ дисоц≥ювати €к за основним, так ≥ за кислотним типом, в залежност≥ в≥д природи речовини, з €кою вони взаЇмод≥ють. Ќаприклад:

¬ останньому р≥вн€нн≥ формула цинк г≥дроксиду записана так, €к звичайно записують формули кислот. —л≥д мати на уваз≥, що дисоц≥ац≥€ амфотерних г≥дроксид≥в у водних розчинах практично не в≥дбуваЇтьс€, тому що вони нерозчинн≥ у вод≥. “акий розрив звТ€зк≥в маЇ м≥сце в реакц≥€х солеутворенн€.

ѕриклад 10. як одержують амфотерн≥ г≥дроксиди?

¬≥дпов≥дь: јмфотерн≥ г≥дроксиди можна одержати д≥Їю луг≥в на розчини солей в≥дпов≥дних елемент≥в. Ќаприклад:

јмфотерн≥ г≥дроксиди здатн≥ взаЇмод≥€ти з лугами. ќднак, при њх одержанн≥ не сл≥д застосовувати надлишок лугу.

якщо кислотна функц≥€ амфотерного г≥дроксиду набагато сильн≥ше виражена за основу, то х≥м≥чну формулу його звичайно записують так, €к це прийн€то дл€ кислот ≥ в≥дпов≥дно утворюють назву. Ќаприклад: - ортоарсен≥тна кислота.

ѕриклад 11. Ќазв≥ть так≥ оксиди: , , , , , , . Ќапиш≥ть њх структурн≥ формули та р≥вн€нн€ можливих реакц≥й з кальц≥й оксидом.

¬≥дпов≥дь:

- фосфор (V) оксид.

—труктурна формула:

- кислотний оксид, йому в≥дпов≥дають орто- чи метафосфатна кислоти . –еагуЇ з кальц≥й оксидом:

- кальц≥й ортофосфат

- кальц≥й метафосфат

- купрум (≤) оксид.

—труктурна формула:

- основний оксид, тому з кальц≥й оксидом не реагуЇ.

- карбон (IV) оксид. - кислотний оксид, йому в≥дпов≥даЇ карбонатна кислота - . ¬заЇмод≥Ї з кальц≥й оксидом:

- кальц≥й карбонат.

- манган (V≤≤) оксид.

—труктурна формула:

- кислотний оксид, йому в≥дпов≥даЇ перманганатна кислота - .

- кальц≥й перманганат.

- стронц≥й оксид.

—труктурна формула

- основний оксид, тому з кальц≥й оксидом не реагуЇ.

- карбон (≤≤) оксид. —труктурна формула .

- несолетворний оксид ≥ з кальц≥й оксидом не реагуЇ.

- сульфур (VI) оксид.

—труктурна формула:

 

- кислотний оксид, йому в≥дпов≥даЇ сульфатна кислота - .

- кальц≥й сульфат

ѕриклад 12. як≥ з цих сполук про€вл€ють амфотерн≥ властивост≥: , , , , , , . Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ њх взаЇмод≥њ з кристал≥чним , з розчином , з розчином .

¬≥дпов≥дь:

- кислотний оксид, з розчином не взаЇмод≥Ї.

- амфотерний оксид, реагуЇ з основами ≥ кислотами. ƒл€ полегшенн€ написанн€ р≥вн€нь взаЇмод≥њ з основами сл≥д спочатку записати формулу в≥дпов≥дного г≥дроксиду:

- берил≥й оксид, - берил≥й г≥дроксид або - берилатна кислота.

- натр≥й берилат.

ѕри взаЇмод≥њ амфотерних оксид≥в та г≥дроксид≥в з лугами у водному середовищ≥ утворюютьс€ так зван≥ г≥дроксосол≥.

- натр≥й тетраг≥дроксидберилат.

¬заЇмод≥€ з :

- берил≥й сульфат.

- метафосф≥тна кислота, з не реагуЇ.

- амфотерний г≥дроксид. —л≥д врахувати, що з речовинами основноњ природи амфотерного г≥дроксиду елемента з≥ ступенем окисненн€ +3 або +4, звичайно, утворюютьс€ сол≥ метакислот:

- метаалюм≥натна кислота

- натр≥й метаалюм≥нат

- кал≥й тетраг≥дроксоалюм≥нат

- алюм≥н≥й сульфат.

- несолетв≥рний оксид, в кислотно-основн≥ взаЇмод≥њ не вступаЇ.

- амфотерний оксид, реагуЇ з основами ≥ кислотами, йому в≥дпов≥даЇ г≥дроксид - .

- метастанатна кислота

- натр≥й метастанат

- натр≥й г≥дроксостанат

- станум (IV) сульфат

- основа, з лугами не взаЇмод≥Ї.

ѕриклад 13. —клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, схеми €ких подан≥ нижче:

Li + ЕЃ Li 2 O Li2O + ЕЃ LiNO 3 +H 2 O

Ca + ЕЃ CaO CuO + Е Ѓ CuCl 2 + H 2 O

C + Е Ѓ CO2 Li 2 O + ЕЃ LiOH

PH 3 + Е Ѓ P 2 O 5 +H 2 O P 2 O 5 + ЕЃ H 3 PO 4

Al + Е Ѓ Al 2 O 3 SO 3 + Е Ѓ Na 2 SO 4

¬≥дпов≥дь:

4 Li + O 2 = 2 Li 2 O Li 2 O + 2 HNO 3 = 2 LiNO 3 +H 2 O

2 Ca + O 2 = 2 CaO CuO + 2 HCl = CuCl 2 + H 2 O

C + O 2 = CO 2 Li 2 O + H 2 O = 2 LiOH

2 PH 3 + 4 O 2 = P 2 O 5 + 3 H 2 O P 2 O 5 + 3 H 2 O = 2 H 3 PO 4

4 Al + 3 O 2 = 2 Al 2 O 3 SO 3 + 2 NaOH = Na 2 SO 4 + H 2 O

ѕриклад 14. як≥ ≥з наведених оксид≥в реагують з водою: BaO, Li 2 O, CuO, SO 3, CaO, SiO 2, P 2 O 5, Fe 2 O 3, Al 2 O 3, Na 2 O, Mn 2 O 7? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

¬≥дпов≥дь: « водою взаЇмод≥ють оксиди активних метал≥в, кислотн≥ оксиди, €к≥ в≥дпов≥дають сильним ≥ середньоњ сили кислотам:

BaO + H 2 O = Ba(OH) 2 Li 2 O + H 2 O = 2 LiOH

SO 3 + H 2 O = H 2 SO 4 CaO + H 2 O =Ca(OH) 2

P 2 O 5 + 3 H 2 O =2 H 3 PO 4 Na 2 O + H 2 O = 2 NaOH

Mn 2 O 7 + H 2 O = 2 HMnO 4

ѕриклад 15. Ќапиш≥ть формули оксид≥в, г≥дратами €ких Ї наступн≥ кислоти: H 2 SO 4, H 2 SO 3, H 2 —O 3, H 2 S≥O 3, ЌћnO 4, H 3 BO 3

¬≥дпов≥дь:

H 2 SO 4 Ц SO 3 H 2 SO 3 Ц SO 2

H 2 —O 3 Ц CO 2 H 2 SiO 3 Ц SiO 2

HMnO 4 Ц Mn 2 O 7 H 3 BO 3 Ц B 2 O 3

ѕриклад 16. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й, схеми €ких дан≥ нижче:

¬≥дпов≥дь:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

ѕриклад 17. Ќавед≥ть по три р≥вн€нн€ реакц≥й, за допомогою €ких можна отримати: а) розчинн≥ ≥ б) практично нерозчинн≥ основи. Ќазв≥ть њх.

¬≥дпов≥дь: а) –≥вн€нн€ реакц≥й добуванн€ розчинних основ:

1)

кал≥й г≥дроксид

2) електрол≥з розчин≥в хлорид≥в активних метал≥в:

натр≥й г≥дроксид

3) реакц≥€ лужних або лужноземельних метал≥в з водою:

кальц≥й г≥дроксид

б) –≥вн€нн€ реакц≥й добуванн€ нерозчинних основ

1) обм≥нна реакц≥€ сол≥ металу ≥з лугом:

ферум (≤≤≤) г≥дроксид

2) реакц≥€ де€ких метал≥в ≥з водою:

алюм≥н≥й г≥дроксид

3) повний г≥дрол≥з де€ких солей:

алюм≥н≥й г≥дроксид

ѕриклад 18. як≥ з речовин, формули €ких наведен≥, реагують з розчином натр≥й г≥дроксидом ? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ практично можливих реакц≥й.

¬≥дпов≥дь: « розчином натр≥й г≥дроксидом реагують кислоти, кислотн≥ оксиди ≥ сол≥ (в тих випадках, коли в результат≥ реакц≥њ випадаЇ осад):

ѕриклад 19. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, за допомогою €ких можна зд≥йснити перетворенн€:

1)

2)

3)

¬≥дпов≥дь:.

1)

2)

 

3)

 

ѕриклад 20. якими способами отримують кислоти? —клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

¬≥дпов≥дь:

1)  исневм≥сн≥ кислоти можна отримати взаЇмод≥Їю кислотних оксид≥в з водою:

2) Ѕезкиснев≥ кислоти отримують взаЇмод≥Їю водню ≥з неметалами: .

3) —ильн≥ кислоти вит≥сн€ють б≥льш слабк≥ з солей:

 

ѕриклад 21. Ќапиш≥ть по три р≥вн€нн€ реакц≥й розкладу, сполученн€, зам≥щенн€ ≥ обм≥ну, в €ких беруть участь кислоти.

¬≥дпов≥дь:

1) –озклад:

2) —полученн€:

3) «ам≥щенн€:

4) ќбм≥н:

ѕриклад 22. як≥ з речовин, формули €ких наведен≥, реагують ≥з сол€ною кислотою: а) ; б) ; в) ; г) ; д) .

¬≥дпов≥дь: « сол€ною кислотою реагують основн≥ оксиди, основи, але не реагують метали, €к≥ сто€ть в р€д≥ напруг прав≥ше водню.

а)

б)

в)

г)

д)

 

ѕриклад 23. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, €к≥ можна практично зд≥йснити:

¬≥дпов≥дь:

ѕриклад 24. ѕерел≥ч≥ть способи добуванн€ солей ≥ напиш≥ть по два р≥вн€нн€ в≥дпов≥дних х≥м≥чних реакц≥й.

¬≥дпов≥дь:

1) –еакц≥њ кислот ≥з металами, основними оксидами та основами:

2) –еакц≥њ кислотних оксид≥в ≥з основами ≥ основними оксидами:

3) ќбм≥нн≥ реакц≥њ:

4) –еакц≥њ м≥ж металами ≥ неметалами:

ѕриклад 25. —клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, схеми €ких так≥:

а)

б)

в)

г)

д)

е)

ж)

з)

≥)

к)

¬≥дпов≥дь:

а)

б)

в)

г)

д)

е)

ж)

з)

≥)

к)

ѕриклад 26. як в≥др≥знити один в≥д одного так≥ природн≥ м≥нерали: вапн€к, г≥пс ≥ фосфорит? —клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

¬≥дпов≥дь: ¬апн€к розчин€Їтьс€ у сол€н≥й кислот≥ ≥з вид≥ленн€м газу:

.

‘осфорит розчинний в сол€н≥й кислот≥ без вид≥ленн€ газу:

.

√≥пс не розчин€Їтьс€ у сол€н≥й кислот≥

.

ѕриклад 27.  альц≥й карбонат у вод≥ практично не розчинний. ѕроте вапн€ки вимиваютьс€ водою. „им це можна по€снити? —клад≥ть р≥вн€нн€ в≥дпов≥дних реакц≥й.

 

¬≥дпов≥дь: ¬ода м≥стить невелику к≥льк≥сть розчиненого карбон (≤V) оксиду, €кий реагуЇ ≥з кальц≥й карбонатом (вапн€ком) ≥ переводить його в розчинний кальц≥й г≥дрогенкарбонат:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1239 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2217 - | 2161 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.332 с.