1.1 Скільки молекул міститься в 10 г речовини кисню?
1.2 Яка маса 
молекул хлору?
1.3 Визначити відносну молекулярну масу простої речовини 
, якщо маса однієї молекули 
.
1.4 Обчисліть масову частку Карбону в кальцій карбіді 
.
1.5 Обчисліть густину бромоводню за воднем і за повітрям.
1.6 Під час прожарювання 
масою 1 г отримано 
масою 0,56 г і 
об’ємом 224 мл (н. у.). Чи підтверджують ці дані закон збереження маси?
(Підтверджують, бо маса одержаних внаслідок реакції речовин дорівнює масі речовин, яка вступила до реакції: 0,56+0,44=1)
1.7 Знайдіть масу 1 л газової суміші (у грамах з точністю до сотих), яка містить водень і азот, якщо масова частка азоту дорівнює 65 %.
1.8 Через озонатор пропустили 20 л кисню, 10% якого перетворилося на озон. Знайдіть об’ємну частку озону в кисні.
1.9 Сполука містить Натрій (масова частка 36,5%), Сульфур (25,4%) і Оксиген (38,1%). Визначте найпростішу формулу сполуки.
1.10 При певній температурі відносна густина пари фосфору за повітрям дорівнює 4,28. Скільки атомів має молекула фосфору у вигляді пари за цих умов?
(6 атомів)
1.11 Тверду речовину масою 25,4 л вмістили до посудини об’ємом 5 л, з якої попередньо викачали повітря, і підігріли до 200 ˚С. Після того, як тверда речовина перетворилась на газ, тиск у посудині дорівнює 78,6 кПа. Знайдіть молекулярну масу речовини.
(254 г/моль)
1.12 Для збільшення октанового числа в бензині додають 0,01% (за масою) тетраетилсвинцю Pb(C2H5)4. Під час згоряння бензину у газ переходить 90% свинцю. Визначте масу свинцю в грамах, з точністю до сотих, яка виділяється при згоранні 100 кг бензину?
(m(Pb) = 5,77 г)
Тема 2 БУДОВА ЯДЕР І ЕЛЕКТРОННИХ ОБОЛОНОК АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Приклад 1. Чим відрізняються ядерні реакції від хімічних?
Відповідь: В хімічних реакціях на відміну від ядерних не відбувається зміна складу ядер і зберігається число атомів кожного елемента. Навпаки, в ядерних реакціях не виконується закон збереження маси
Приклад 2. Як поділяють атоми з однаковими і різними числами нейтронів і протонів.
Відповідь: 
Атоми з однаковим числом протонів називають ізотопами, а з однаковим числом нейтронів – ізотонами. Атоми з різним числом протонів і нейтронів, але з однаковим числом нуклонів (атомні ядра складаються з елементарних частинок протонів 
р і нейтронів 
n, які об’єднуються під загальною назвою нуклони) називаються ізобарами.
Приклади ядер ізотопів, ізобарів та ізотонів:
| ізотопи | ізобари | ізотони |
|  
| 
|
| (20р, 20 n) | (18р, 22 n) | (56р, 82 n) |
| 
| 
|
| (20р, 22 n) | (19р, 21 n) | (57р, 82n) |
Приклад 3. Який склад ядер ізотопів 
і 
, 
і 
?
Відповідь: Число протонів в ядрі дорівнює порядковому номеру елемента, яке однакове для всіх ізотопів даного елемента. Число нейтронів дорівнює різниці масового числа (вказується зліва зверху від символу елемента) і числа протонів (вказується зліва знизу від символу елемента). Різні ізотопи одного і того ж елемента мають різні числа нейтронів.
Склад вказаних ядер наступний:
Приклад 4. Атом Алюмінію був опромінений 
- частинками (ядрами атомів Гелію). Напишіть рівняння ядерної реакції в повній та скороченій формах.
Відповідь: При складанні рівнянь ядерних реакцій і реакцій радіоактивного розпаду необхідно врахувати закон збереження маси речовини (маса електрона при цьому не враховується). Крім того, заряди всіх частинок у лівій і правій частинах рівняння повинні бути однаковими.
Повна форма запису:
або
Скорочена форма:
Це рівняння показує, що при взаємодії атома Алюмінію із -частинкою утворюється атом силіцію і протон.
Приклад 5. Чим характеризується рух і стан електронів? Назвіть правила складання електронних формул.
Відповідь:
Рух електрона навколо ядра характеризується енергією та будовою атомної орбіталі (АО). Стан електрона описується значеннями 4-х квантових чисел (КЧ), а розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях зображується електронними формулами.
Квантовий стан атома з найменшою енергією електрона називається нормальним, усі інші квантові стани є збудженими.
Зміст КЧ:
Головне (n) визначає енергію орбіталі, енергетичний рівень. Можливі значення: цілі числа від 1 до ∞.
Побічне (орбітальне) – форму орбіталі, енергетичний підрівень. Можливі значення: цілі числа від 0 до n-1.
Магнітне (m l) – орієнтацію орбіталі у просторі. Можливі значення від – l до + l.
Спінове (ms) – власний магнітний момент електрона. Можливі значення: +1/2 і -1/2.
