Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«адач≥ дл€ самост≥йного розвТ€зуванн€. 1.1 —к≥льки молекул м≥ститьс€ в 10 г речовини кисню?




 

1.1 —к≥льки молекул м≥ститьс€ в 10 г речовини кисню?

1.2 яка маса молекул хлору?

1.3 ¬изначити в≥дносну молекул€рну масу простоњ речовини , €кщо маса одн≥Їњ молекули .

1.4 ќбчисл≥ть масову частку  арбону в кальц≥й карб≥д≥ .

1.5 ќбчисл≥ть густину бромоводню за воднем ≥ за пов≥тр€м.

1.6 ѕ≥д час прожарюванн€ масою 1 г отримано масою 0,56 г ≥ обТЇмом 224 мл (н. у.). „и п≥дтверджують ц≥ дан≥ закон збереженн€ маси?

(ѕ≥дтверджують, бо маса одержаних внасл≥док реакц≥њ речовин дор≥внюЇ мас≥ речовин, €ка вступила до реакц≥њ: 0,56+0,44=1)

1.7 «найд≥ть масу 1 л газовоњ сум≥ш≥ (у грамах з точн≥стю до сотих), €ка м≥стить водень ≥ азот, €кщо масова частка азоту дор≥внюЇ 65 %.

1.8 „ерез озонатор пропустили 20 л кисню, 10% €кого перетворилос€ на озон. «найд≥ть обТЇмну частку озону в кисн≥.

1.9 —полука м≥стить Ќатр≥й (масова частка 36,5%), —ульфур (25,4%) ≥ ќксиген (38,1%). ¬изначте найпрост≥шу формулу сполуки.

1.10 ѕри певн≥й температур≥ в≥дносна густина пари фосфору за пов≥тр€м дор≥внюЇ 4,28. —к≥льки атом≥в маЇ молекула фосфору у вигл€д≥ пари за цих умов?

(6 атом≥в)

1.11 “верду речовину масою 25,4 л вм≥стили до посудини обТЇмом 5 л, з €коњ попередньо викачали пов≥тр€, ≥ п≥д≥гр≥ли до 200 ˚—. ѕ≥сл€ того, €к тверда речовина перетворилась на газ, тиск у посудин≥ дор≥внюЇ 78,6 кѕа. «найд≥ть молекул€рну масу речовини.

(254 г/моль)

1.12 ƒл€ зб≥льшенн€ октанового числа в бензин≥ додають 0,01% (за масою) тетраетилсвинцю Pb(C2H5)4. ѕ≥д час згор€нн€ бензину у газ переходить 90% свинцю. ¬изначте масу свинцю в грамах, з точн≥стю до сотих, €ка вид≥л€Їтьс€ при згоранн≥ 100 кг бензину?

(m(Pb) = 5,77 г)

 

 

“ема 2 Ѕ”ƒќ¬ј яƒ≈– ≤ ≈Ћ≈ “–ќЌЌ»’ ќЅќЋќЌќ  ј“ќћ≤¬ ’≤ћ≤„Ќ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬

ѕриклад 1. „им в≥др≥зн€ютьс€ €дерн≥ реакц≥њ в≥д х≥м≥чних?

¬≥дпов≥дь: ¬ х≥м≥чних реакц≥€х на в≥дм≥ну в≥д €дерних не в≥дбуваЇтьс€ зм≥на складу €дер ≥ збер≥гаЇтьс€ число атом≥в кожного елемента. Ќавпаки, в €дерних реакц≥€х не виконуЇтьс€ закон збереженн€ маси

ѕриклад 2. як под≥л€ють атоми з однаковими ≥ р≥зними числами нейтрон≥в ≥ протон≥в.

¬≥дпов≥дь:

јтоми з однаковим числом протон≥в називають ≥зотопами, а з однаковим числом нейтрон≥в Ц ≥зотонами. јтоми з р≥зним числом протон≥в ≥ нейтрон≥в, але з однаковим числом нуклон≥в (атомн≥ €дра складаютьс€ з елементарних частинок протон≥в р ≥ нейтрон≥в n, €к≥ обТЇднуютьс€ п≥д загальною назвою нуклони) називаютьс€ ≥зобарами.

ѕриклади €дер ≥зотоп≥в, ≥зобар≥в та ≥зотон≥в:

 

≥зотопи ≥зобари ≥зотони
(20р, 20 n) (18р, 22 n) (56р, 82 n)
(20р, 22 n) (19р, 21 n) (57р, 82n)

ѕриклад 3. який склад €дер ≥зотоп≥в , ?

¬≥дпов≥дь: „исло протон≥в в €др≥ дор≥внюЇ пор€дковому номеру елемента, €ке однакове дл€ вс≥х ≥зотоп≥в даного елемента. „исло нейтрон≥в дор≥внюЇ р≥зниц≥ масового числа (вказуЇтьс€ зл≥ва зверху в≥д символу елемента) ≥ числа протон≥в (вказуЇтьс€ зл≥ва знизу в≥д символу елемента). –≥зн≥ ≥зотопи одного ≥ того ж елемента мають р≥зн≥ числа нейтрон≥в.

—клад вказаних €дер наступний:

ѕриклад 4. јтом јлюм≥н≥ю був опром≥нений - частинками (€драми атом≥в √ел≥ю). Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ €дерноњ реакц≥њ в повн≥й та скорочен≥й формах.

¬≥дпов≥дь: ѕри складанн≥ р≥вн€нь €дерних реакц≥й ≥ реакц≥й рад≥оактивного розпаду необх≥дно врахувати закон збереженн€ маси речовини (маса електрона при цьому не враховуЇтьс€).  р≥м того, зар€ди вс≥х частинок у л≥в≥й ≥ прав≥й частинах р≥вн€нн€ повинн≥ бути однаковими.

ѕовна форма запису:

або

—корочена форма:

÷е р≥вн€нн€ показуЇ, що при взаЇмод≥њ атома јлюм≥н≥ю ≥з -частинкою утворюЇтьс€ атом сил≥ц≥ю ≥ протон.

 

 

ѕриклад 5. „им характеризуЇтьс€ рух ≥ стан електрон≥в? Ќазв≥ть правила складанн€ електронних формул.

¬≥дпов≥дь:

–ух електрона навколо €дра характеризуЇтьс€ енерг≥Їю та будовою атомноњ орб≥тал≥ (јќ). —тан електрона описуЇтьс€ значенн€ми 4-х квантових чисел ( „), а розпод≥л електрон≥в на енергетичних р≥вн€х ≥ п≥др≥вн€х зображуЇтьс€ електронними формулами.

 вантовий стан атома з найменшою енерг≥Їю електрона називаЇтьс€ нормальним, ус≥ ≥нш≥ квантов≥ стани Ї збудженими.

 

«м≥ст  „:

√оловне (n) визначаЇ енерг≥ю орб≥тал≥, енергетичний р≥вень. ћожлив≥ значенн€: ц≥л≥ числа в≥д 1 до ∞.

ѕоб≥чне (орб≥тальне) Ц форму орб≥тал≥, енергетичний п≥др≥вень. ћожлив≥ значенн€: ц≥л≥ числа в≥д 0 до n-1.

ћагн≥тне (m l) Ц ор≥Їнтац≥ю орб≥тал≥ у простор≥. ћожлив≥ значенн€ в≥д Ц l до + l.

—п≥нове (ms) Ц власний магн≥тний момент електрона. ћожлив≥ значенн€: +1/2 ≥ -1/2.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 947 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2320 - | 2161 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.