Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравила складанн€ електронних формул




1 ѕринцип м≥н≥муму енерг≥њ: найст≥йк≥шому стану ē в атом≥ в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальна енерг≥€, тобто електрон займаЇ јќ з найнижчою енерг≥Їю.

2 ѕринцип ѕаул≥: јтом не може мати двох електрон≥в з однаковими значенн€ми вс≥х чотирьох  „.

3 ѕравило  лечковського: ≈нергетичн≥ п≥др≥вн≥ заповнюютьс€ за зростанн€м суми n+ l (вказуЇ посл≥довн≥сть заповненн€ п≥др≥вн≥в).

4 ѕравило √унда: —умарне сп≥нове число електрон≥в певного п≥др≥вн€ повинно бути максимальним (вказуЇ пор€док заповненн€ р≥вноц≥нних јќ

  ↑↓  

в≥рно нев≥рно).

 

ѕриклад 6. ¬ €к≥й посл≥довност≥ заповнюютьс€ атомн≥ орб≥тал≥ електронами?

¬≥дпов≥дь:

¬ багатоелектронних атомах заповненн€ електронами вс≥х енергетичних р≥вн≥в ≥ п≥др≥вн≥в залежно в≥д њхньоњ енерг≥њ в≥дбуваЇтьс€ у так≥й посл≥довност≥:

n              
јќ 1s 2s2p 3s3p 4s3d4p 5s4d5p 6s4f5d6p 7s5f6d7p

де n Ц енергетичний р≥вень; јќ Ц атомна орб≥таль.

ѕриклад 7. як≥ ≥снують способи зображенн€ електронних структур атом≥в.

¬≥дпов≥дь:

≤снуЇ дек≥лька умовних способ≥в зображенн€ електронних структур атом≥в:

а) за допомогою формул Ћьюњса (електронно-крапкових символ≥в), у €ких зовн≥шн≥ валентн≥ електрони позначаютьс€ крапками, а €дра разом з внутр≥шн≥ми електронами Ц х≥м≥чними символами елемент≥в, наприклад:

Ќаписанн€ двох формул дл€ одного ≥ того ж елемента вказуЇ на стан атома (основний або стац≥онарний ≥ збуджений);

дв≥ розм≥щен≥ пор€д крапки означають пару електрон≥в з протилежними сп≥нами, що належать до одн≥Їњ орб≥тал≥;

б) у вигл€д≥ електронних формул або електронних конф≥гурац≥й, €к≥ дають змогу враховувати посл≥довн≥сть заповненн€ р≥вн≥в, наприклад, повна електронна формула дл€ V 1s22s22p63s23p64s23d3, скорочена V 4s23d3 або KLM 4s23d3 (де KLM Ц умовне позначенн€ енергетичних р≥вн≥в);

≥нод≥ скорочену формулу позначають символами ≥нертних елемент≥в, що орган≥чно вход€ть до структури атом≥в наступних елемент≥в (наприклад дл€ ¬анад≥ю [ Ar ] 4s23d3)

якщо потр≥бно п≥дкреслити, що електрони певного п≥др≥вн€ заповнюють орб≥тал≥ по одному, то орб≥тальне квантове число позначають з ≥ндексом, €кий вказуЇ на ор≥Їнтац≥ю орб≥тал≥ у простор≥, наприклад дл€ ¬анад≥ю V 4s2 3d'х 3d' у 3d'z.

в) метод квантових ком≥рок, €кий використовуЇ вс≥ чотири квантов≥ числа.  ожному п≥др≥вню в≥дпов≥даЇ певна к≥льк≥сть ком≥рок, що дор≥внюЇ числу можливих значень магн≥тного квантового числа. якщо на одному р≥вн≥ Ї дек≥лька п≥др≥вн≥в, то енерг≥€ њх зростаЇ у напр€мку вгору або вниз дл€ позначенн€ ор≥Їнтац≥њ сп≥нових момент≥в, наприклад, схема електронноњ структури атома ‘луору у вигл€д≥ квантових ком≥рок:

ѕриклад 8 —клад≥ть повну, скорочену та граф≥чн≥ формули елемента з пор€дковим номером 20.

¬≥дпов≥дь: «а пор€дковим номером робимо висновок, що в атом≥ Ї 20 електрон≥в. ÷е елемент  альц≥й.

…ого повна електронна формула маЇ вигл€д:

ѕовну електронну формулу ще називають електронною конф≥гурац≥Їю або електронною структурою.

—корочена електронна формула .

√раф≥чна електронна формула (формула ѕаул≥):

 

«м≥ст позначень, €к≥ використовуютьс€ в граф≥чн≥й формул≥:

ѕриклад 9. јтом елемента маЇ на 7 електрон≥в б≥льше, н≥ж йон натр≥ю. Ќазв≥ть елемент, склад≥ть електронн≥ формули його атома у незбудженому та збудженому станах. ¬каж≥ть число валентних електрон≥в у цих станах.

¬≥дпов≥дь: јтом натр≥ю маЇ електронну формулу:

(11 електрон≥в)

…он натр≥ю матиме завершену електронну оболонку на другому енергетичному р≥вн≥:

(10 електрон≥в)

Ќаступн≥ с≥м електрон≥в розташован≥ в≥дпов≥дно на п≥др≥вн€х третього р≥вн€. —умарна к≥льк≥сть електрон≥в буде:

.

≈лектронна формула елемента:

÷ей елемент - ’лор. ¬≥н маЇ незаповнений -п≥др≥вень. Ќа цей п≥др≥вень ≥ переход€ть електрони з п≥др≥вн€ третього р≥вн€ в збудженому стан≥.

як правило, на орб≥тал€х зображають електрони останнього енергетичного р≥вн€. “од≥ розпод≥л електрон≥в в незбудженому стан≥ наступний:

 

¬ збудженому стан≥ на -п≥др≥вень може переходити в≥дпов≥дно один, два ≥ три електрони. “ому дл€ збудженого стану характерн≥ три можлив≥ комб≥нац≥њ в≥дпов≥дно з трьома, пТ€ти та семи неспареними електронами:

 

¬алентн≥ електрони Ц це т≥ електрони, €к≥ знаход€тьс€ на атомних орб≥тал€х неспареними.

¬ незбудженому стан≥ атом маЇ один валентний електрон.

¬ збуджених: а) стан≥ Ц 3

б) стан≥ Ц 5

в) стан≥ Ц 7

ѕриклад 10. Ќа основ≥ теор≥њ будови атом≥в по€сн≥ть суть €вища пер≥одичност≥ ≥ зм≥ни х≥м≥чних властивостей елемент≥в.

¬≥дпов≥дь: ѕер≥одичн≥сть зм≥ни х≥м≥чних властивостей елемент≥в ≥ њх сполук по€снюЇтьс€ пер≥одичною зм≥ною конф≥гурац≥њ валентних електрон≥в (електрон≥в на зовн≥шньому енергетичному р≥вн≥) ≥з зб≥льшенн€м зар€ду €дра.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2194 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2022 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.