Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 3 пер≥одичний закон ≥ пер≥одична система х≥м≥чних елемент≥в




ѕриклад 1. —уть структури пер≥одичноњ системи
ƒ.≤. ћенделЇЇва.

¬≥дпов≥дь:

ѕер≥одична система елемент≥в або таблиц€ Ц це граф≥чний вираз пер≥одичного закону ƒ.≤. ћенделЇЇва.

ѕер≥одична система (ѕ—) складаЇтьс€ з 7 пер≥од≥в та 8 груп. ѕер≥од, €кий складаЇтьс€ з одного р€ду, називаЇтьс€ малим, а з двох р€д≥в Ц великим.

√рупа складаЇтьс€ з двох п≥дгруп головноњпоб≥чноњ.

ѕер≥оди Ц горизонтальн≥ р€ди ѕ—, що починаютьс€ лужним металом ≥ зак≥нчуютьс€ ≥нертним газом.

Ќомер пер≥оду в≥дпов≥даЇ числу енергетичних р≥вн≥в, на €ких розм≥щуютьс€ електрони.

√рупи Ц вертикальн≥ стовпчики, що м≥ст€ть под≥бн≥ за властивост€ми елементи.

Ќомер групи визначаЇ максимальну к≥льк≥сть валентних (неспарених) електрон≥в.

√оловн≥ п≥дгрупи складаютьс€ з елемент≥в малих ≥ великих пер≥од≥в. ≈лементи кожноњ п≥дгрупи Ц х≥м≥чн≥ аналоги.

ѕоб≥чн≥ п≥дгрупи складаютьс€ лише з елемент≥в великих пер≥од≥в.

 

ѕриклад 2. як зм≥нюютьс€ властивост≥ елемент≥в у пер≥одичн≥й систем≥.

¬≥дпов≥дь:

—хож≥сть х≥м≥чних властивостей елемент≥в повТ€зана з пер≥одичним повторенн€м будови валентних п≥др≥вн≥в.

ћетал≥чн≥ властивост≥ Ц це здатн≥сть атома в≥ддавати валентн≥ електрони.

Ќеметал≥чн≥ властивост≥ Ц це здатн≥сть атома приЇднувати електрони до завершенн€ р≥вн€.

¬ головних п≥дгрупах посилюютьс€ ↑

¬ пер≥одах посилюютьс€ →

¬ища валентн≥сть Ц це число неспарених електрон≥в за ќксигеном зовн≥шн≥х енергетичних р≥вн≥в у збудженому стан≥.

” головних п≥дгрупах Ц стала.

¬ пер≥одах зростаЇ →

јтомний рад≥ус у головних п≥дгрупах зростаЇ ↓,

в пер≥одах зростаЇ ←.

≈лектронегативн≥сть Ц це здатн≥сть атом≥в прит€гувати до себе валентн≥ електрони.

¬ головних п≥дгрупах в основному зростаЇ ↑.

¬ пер≥одах зростаЇ →.

≈нерг≥€ йон≥зац≥њ Ц це енерг≥€, €ка потр≥бна дл€ в≥дриванн€ електрона в≥д атома.

¬ головних п≥дгрупах зростаЇ ↑.

¬ пер≥одах зростаЇ →.

 

ѕриклад 3. ѕо€сн≥ть суть ефект≥в d- i f-стисненн€.

¬≥дпов≥дь:

«м≥на рад≥ус≥в атом≥в елемент≥в у пер≥одичн≥й систем≥ маЇ пер≥одичний характер. ” пер≥одах атомн≥ та йонн≥ рад≥уси елемент≥в ≥з зб≥льшенн€м зар€ду €дра атома, €к правило, зменшуЇтьс€. ћаксимальне зменшенн€ рад≥ус≥в спостер≥гаЇтьс€ в атомах та йонах елемент≥в малих пер≥од≥в. ÷е можна по€снити посиленн€м прит€ганн€ електрон≥в зовн≥шнього шару до €дра в м≥ру зростанн€ його зар€ду. ƒл€ елемент≥в великих пер≥од≥в характерне плавн≥ше зменшенн€ рад≥ус≥в атом≥в та йон≥в елемент≥в, що зумовлено на€вн≥стю
d- та f-п≥др≥вн≥в. “акий ефект називаЇтьс€ d- i f-стисненн€м. ÷≥ ефекти по€снюютьс€ тим, що в атомах f-елемент≥в (а також d- елемент≥в) число електронних шар≥в однакове. ќднак, ≥з зб≥льшенн€м зар€ду €дра посилюЇтьс€ прит€ганн€ електрон≥в до €дра, внасл≥док чого рад≥уси йон≥в зменшуютьс€.

÷е €вище маЇ один важливий насл≥док. Ќаприклад, в результат≥ f-стисненн€ (лантаноњдного стисненн€) розм≥ри атом≥в та йон≥в елемент≥в шостого пер≥од≥в, розм≥щених в≥дразу п≥сл€ лантаноњд≥в (Ќf, “а, W ≥ дал≥), дуже близьк≥ до розм≥р≥в атом≥в та йон≥в в≥дпов≥дних елемент≥в пТ€того пер≥оду (Zr, Nb, Mo ≥ т.д.). ƒл€ елемент≥в четвертого ≥ пТ€того пер≥од≥в ц≥ характеристики пом≥тно розр≥зн€ютьс€.

јтоми ≥ йони аналог≥чних елемент≥в поб≥чних п≥дгруп пТ€того ≥ шостого пер≥од≥в мають под≥бну електронну будову та розм≥ри, тому в х≥м≥чних властивост€х спостер≥гаЇтьс€ значно б≥льша под≥бн≥сть, н≥ж у випадку елемент≥в четвертого ≥ пТ€того пер≥од≥в. “ак, циркон≥й за своњми властивост€ми стоњть значно ближче до гафн≥ю, н≥ж до титану, н≥об≥й под≥бний до танталу б≥льше, н≥ж до ванад≥ю ≥ т.д.

 

ѕриклад 4. „ому розд≥ленн€ х≥м≥чних елемент≥в на дв≥ групи Ц метали ≥ неметали Ц Ї неточним ≥ неповним?

¬≥дпов≥дь:

≤снуЇ багато елемент≥в, €к≥ про€вл€ють властивост≥ €к метал≥в, так ≥ неметал≥в в залежност≥ в≥д валентност≥ (ступен€ окисненн€). Ќаприклад, двовалентний ’ром утворюЇ основний оксид ≥ г≥дроксид :

—полуки тривалентного хрому ≥ г≥дроксид - амфотерн≥ ≥ реагують €к з кислотами, так ≥ з основами:

’ром ≥з ступенем окисленн€ утворюЇ типовий кислотний оксид :

ѕриклад 5. ’≥м≥чний елемент √ал≥й под≥бний до елемента јлюм≥н≥ю , а —елен до —ульфуру . Ќапиш≥ть формули оксид≥в, г≥дроксид≥в ≥ солей, до складу €ких вход€ть ц≥ елементи. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, €к≥ характеризують х≥м≥чн≥ властивост≥ в≥дпов≥дних сполук.

¬≥дпов≥дь:

ќксиди , та г≥дроксиди - типов≥ амфотерн≥ сполуки, €к≥ реагують €к з кислотами, так ≥ з основами:

- в розчин≥

—елен ≥ с≥рка утворюють по два кислотних оксиди - (њм в≥дпов≥дають кислоти ), (њм в≥дпов≥дають кислоти ). ¬с≥ ц≥ сполуки реагують ≥з лугами ≥ основними оксидами, утворюючи сол≥ (сульф≥ти ≥ селен≥ти, сульфати ≥ селенати):

ѕриклад 6. –озташуйте оксиди в пор€дку зростанн€ кислотних властивостей , , , , . ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

¬≥дпов≥дь:

«находимо в пер≥одичн≥й таблиц≥ м≥сцеположенн€ елемент≥в, €к≥ дають в≥дпов≥дн≥ оксиди. « таблиц≥ видно, що два елементи належать до одного пер≥оду. ¬иход€чи з правила, що ≥з зростанн€м протонного числа елемента в елемент≥в одного пер≥оду неметал≥чн≥ властивост≥ посилюютьс€, приходимо до висновку, що оксид буде мати б≥льш виражен≥ кислотн≥ властивост≥, н≥ж

≈лементи , , - це елементи четвертоњ групи головноњ п≥дгрупи. « ростом протонного числа цих елемент≥в зростають њх рад≥уси ≥ звТ€зок електрон≥в зовн≥шнього енергетичного р≥вн€ з €дром слабшаЇ. «ростаЇ здатн≥сть в≥ддавати ц≥ електрони, тобто посилюютьс€ метал≥чн≥ властивост≥ ≥, в≥дпов≥дно, понижуютьс€ кислотн≥ властивост≥ (кислотн≥ оксиди дають неметали, основн≥ Ц метали). “ак, , про€вл€ють амфотерн≥ властивост≥, а - т≥льки кислотн≥. “аким чином, оксиди в пор€дку зростанн€ кислотних властивостей можна розташувати в р€д: , , , , .

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 772 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2258 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.