Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп. 2 страница




74.ѕо€сн в≥дм≥н м≥ж платою, зборами, внесками ≥ податк.

податок Ч це обовТ€зковий плат≥ж, €кий надходить у бюджний фонд у визначених законом розм≥рах ≥ встановлен≥ строки. ѕод визнач €к примусов≥ внески окремих господарств або приватних ос≥б дл€ покритт€ сусп витрат держ. ѕри цьому наголошуЇтьс€ на тому, що податк сл≥д вважати примусов≥ збори на користь держ або общини без будь-€кого екв≥валента з боку держ.

ѕлата Ч це в≥дплатний плат≥ж до бюджу за наданн€ державою платнику певних ресурс≥в, прав чи послуг, передбачаЇ певну екв≥валентн≥сть в≥днос платника з державою. «начною м≥рою частина њх маЇ в≥дшкодувальний характер: вони Ї платою за послуги, €к≥ надаютьс€ державою, платою за отриманн€ дозволу за €кусь д≥€льн. ѕлата вноситьс€ за рах €к соб≥вартост≥, так ≥ прибутку, що визнач механ≥змом њњ вилученн€. ѕриклад, плата за землю, плата за торговий патент на де€к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥€льн. ¬нески Ч це платеж≥ безповоротного, безв≥дплатного хар-ру в ц≥л фонди. ¬≥драх-€ - це безв≥дплатний, безповоротний плат≥ж компенсац≥йного хар-ру з метою ф≥н забезпеч певних витрат бюджу. ¬икорист цих кошт≥в може бути певним або частковим за призначенн€м. «бори Ч це платеж≥ разового, найчаст≥ше випадкового хар-ру, €к≥ Ї незначними за обс€гом. —ам терм≥н указуЇ на те, що њх збирають на м≥сц≥ (наприклад, за припаркуванн€ автотранспорту), тод≥ €к под та обовТ€зк платеж≥ перераховують до держ бюджу. «бори €к вид платеж≥в б≥льш характерн≥ дл€ дох м≥сцевих бюдж≥в.

73. ѕод:, ф-њ. Ќазв форми про€ву даноњ категор≥њ.

ѕод- ÷е обовТ€зк внески юр. та ф≥з. ос≥б до бюджноњ сист залежно в≥д вартост≥ майна, розм≥ру дох та обс€г≥в спожив-€.

‘≥скал ф-њ спр€мована на поповненн€ доходноњ частини бюджу шл€хом залученн€ под платеж≥в, тобто Ї методом централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у бюдж≥ на загальносусп≥льн≥ потреби. –егулююч ф-њ пол€гаЇ у використанн≥ державою под механ≥зму (п≥льг, ставок), щоб зац≥кавити платника податку в зд≥йсненн≥ певноњ д≥€льн, виконанн≥ роб≥т чи навпаки, зробити дл€ нього невиг≥дним зайн€тт€ ними (наприклад, шл€хом встановленн€ високих под ставок). «астосовуючи под п≥льги, держ заохочуЇ благод≥йн≥сть, захищаЇ малозабезпечен≥ верстви насел-€.

ƒл€ податку характерн≥ так≥ ознаки: адресн≥сть до бюджу, обов '€зков≥сть платежу; перех≥д права власност≥ при сплат≥ податку; ≥ндив≥дуальна безоплатн≥сть; регул€рн≥сть ст€гненн€.

јдресн≥сть до бюджу пол€гаЇ в тому, що податок, на в≥дм≥ну в≥д ≥нш обов'€зкових платеж≥в, може бути сплачений лише до бюджу, а не до ≥ншого грош централ≥зованого або децентрал≥зованого фонду.

ќбовТ€зксть податку виражаЇтьс€ в тому, що за порушенн€ встановленого строку сплати, розм≥ру платежу, ухиленн€ в≥д сплати, передбачена в≥дпов≥дальн≥сть платника. ќбовТ€зксть передбачаЇ можлив≥сть примусового викон-€ платежу.

ѕри сплат≥ под платежу в≥дбув перех≥д частини кошт≥в ≥з власност≥ окремих платник≥в у власн≥сть ус≥Їњ держ. “ак≥ платеж≥ будуть податк лише за формою, а не за зм≥стом.

≤ндив≥дуальна безоплатн≥сть податку виражаЇтьс€ в тому, що при його ст€гненн≥ держ не бере на себе обов'€зк≥в з наданн€ кожному окремому платнику певного екв≥валенту, р≥вного њх платежу.

ѕодаток €к регул€рний плат≥ж вноситьс€ пер≥одично, в ч≥тко встановлен≥ законодавством строки.

75. ѕод: обТЇктивна необх-ть, сутн ≥ ф-њ. як≥ основн≥ ≥сторичн≥ аспекти перерозпод≥л категор≥њ УподатокФ?

ѕод - це обовТ€зк платеж≥ в бюдж, €к≥ збираЇ держ з юр ≥ ф≥з ос

Ѕезпосер под €к джерело дох держ бюджу в њх сучасному розум≥нн≥ нал≥чують к≥лька сотень рок≥в. ѕодаткам властив≥ так≥ риси €к. обовТ€зксть платежу, переважно перех≥д права власност≥ при сплат≥ податку, ≥ндив≥дуальна безоплатн≥сть, регул€рн≥сть ст€гненн€.

ѕод безпосер пов'€зан≥ з розпод≥льчою функц≥Їю в частин≥ перерозпод≥лу вартост≥ ство𠬬ѕ м≥ж державою ≥ юридичними та ф≥зичними особами. ¬одночас вони виступ методом централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у бюдж≥ на загальносусп≥льн≥ потреби, виконуючи таким чином ф≥скальну ф-ю. ф-й под:

- ф≥скал - ц€ ф-њ Ї визначальною дл€ под ≥ пол€гаЇ в тому, що под вик своЇ головне призначенн€ - наповненн€ доходноњ частини бюджу, дох держ дл€ задоволенн€ потреб сусп≥льства, ф≥скал ф-њ Ї важливою у характеристиц≥ сутност≥ податк сист, вона визнач њњ сусп призначенн€. ѕризначенн€ под пол€гаЇ у забезпеченн≥ витрат держ, то терм≥ни њх сплати мають бути узгоджен≥ з терм≥нами ф≥насув видатк≥в бюджу. —таб≥льн≥сть надходжень визнач достатн≥м р≥внем гарант≥й того, що дох, передбачен≥ «аконом про ƒерж бюдж на поточний р≥к, будуть отриман≥ у повному обс€з≥;

- регулююч - через нењ зд≥йсн регулюв державою вир-ва та спожив-€, у першу чергу шл€хом справл€нн€ непр€м под, що Ї податк на спожив-€;

- розпод≥льча - њњ завданн€м Ї наповненн€ доходноњ частини бюджноњ сист крањни з метою подальшого розпод≥лу отриманих кошт≥в дл€ зд≥йсн завдань ≥ ф-й держ та мун≥ципальних орган≥в;

- стимулююча - ц€ ф-њ визнач ор≥Їнтири дл€ перерозпод≥л та розгортанн€ вир д≥€льн. Ўл€хом запровадженн€ п≥льг окремим категор≥€м платник≥в под або п≥льгових режим≥в на певних територ≥€х держ стимулюЇ перерозпод≥л певних галузей нац≥ональноњ ек≥ки або зд≥йснюЇ пол≥тику п≥дтримки насел-€;

- контролююча - за њњ допомогою держ регламентуЇ ф≥ново-господарську д≥€льн п≥дпр та орган≥зац≥й, отриманн€ дох громад€нами, використ ними свого майна та кошт≥в, додержанн€ ф≥н дисципл≥ни.

76. ѕод: сутн, ф-њ. ƒайте характеристику ф-й под.

податок Ч це обовТ€зковий плат≥ж, €кий надходить у бюджний фонд у визначених законом розм≥рах ≥ встановлен≥ строки. ѕод визнач €к примусов≥ внески окремих господарств або приватних ос≥б дл€ покритт€ сусп витрат держ. ѕри цьому наголошуЇтьс€ на тому, що податк сл≥д вважати примусов≥ збори на користь держ або общини без будь-€кого екв≥валента з боку держ.

‘-њ под €к ф≥н категор≥њ випливають з ф-й ф≥н.

‘≥скал ф-њ спр€мована на поповненн€ доходноњ частини бюджу шл€хом залученн€ под платеж≥в, тобто Ї методом централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у бюдж≥ на загальносусп≥льн≥ потреби. ѕод надходж мають бути пост≥йними ≥ стаб≥льними й р≥вном≥рно розпод≥л€тис€ за рег≥онами. ѕост≥йн≥сть означаЇ, що под повинн≥ надходити до бюджу не у вигл€д≥ разових платеж≥в з невизначеними терм≥нами, а р≥вном≥рно прот€гом бюдж року в ч≥тко встановлен≥ строки. —таб≥льн≥сть надходжень визнач високим р≥внем гарант≥й того, що передбачен≥ «аконом про бюдж на поточний р≥к дох будуть отриман≥ у повному обс€з≥. –≥вном≥рн≥сть розпод≥лу под за територ≥Їю необх≥дна дл€ забезпеч достатн≥ми доходами вс≥х ланок бюджноњ сист. –егулююч характер сусп призначенн€ под. —утн регулюючоњ ф-њ пол€гаЇ пол€гаЇ у використанн≥ державою под механ≥зму (п≥льг, ставок), щоб зац≥кавити платника податку в зд≥йсненн≥ певноњ д≥€льн, виконанн≥ роб≥т чи навпаки, зробити дл€ нього невиг≥дним зайн€тт€ ними (наприклад, шл€хом встановленн€ високих под ставок). «астосовуючи под п≥льги, держ заохочуЇ благод≥йн≥сть, захищаЇ малозабезпечен≥ верстви насел-€.

ќск≥льки регулююч ф-њ под Ї обТЇктивним €вищем, то вплив под в≥дбув незалежно в≥д вол≥ держ, €ка њх установлюЇ. –азом з тим держ може св≥домо використовувати њх з метою регулюв певних пропорц≥й у соц-ек житт≥ сусп≥льства. јле така ц≥леспр€мована под пол можлива т≥льки завд€ки обТЇктивно властив≥й податкам регулююч≥й ф-њ

77. ‘-њ под. ƒумка щодо стимул та стримуючоњ ф-й под.

ƒо ф-й под можна в≥днести так≥:
- ф≥скал - под вик своЇ головне призначенн€ - наповненн€ доходноњ частини бюджу, дох держ дл€ задоволенн€ потреб сусп≥льства, ф≥скал ф-њ Ї важливою у характеристиц≥ сутност≥ податк сист, вона визнач њњ сусп призначенн€. ѕод надходж мають бути пост≥йними ≥ стаб≥льними. ѕост≥йн≥сть означаЇ, що под мають надходити до бюджу не у вигл€д≥ разових платеж≥в з невизначеними терм≥нами, а р≥вном≥рно прот€гом бюдж року в ч≥тко встановлен≥ строки. —таб≥льн≥сть надходжень визнач достатн≥м р≥внем гарант≥й того, що дох, передбачен≥ «аконом про ƒерж бюдж на поточний р≥к, будуть отриман≥ у повному обс€з≥;
- регулююч - через нењ зд≥йсн регулюв державою вир-ва та спожив-€;
- розпод≥льча - њњ завданн€м Ї наповненн€ доходноњ частини бюджноњ сист крањни з метою подальшого розпод≥лу отриманих кошт≥в дл€ зд≥йсн завдань ≥ ф-й держ та мун≥ципальних орган≥в;
- стимулююча - ц€ ф-њ визнач ор≥Їнтири дл€ перерозпод≥л та розгортанн€ вир д≥€льн. я вважаю, що шл€хом запровадженн€ п≥льг окремим категор≥€м платник≥в под або п≥льгових режим≥в на певних територ≥€х держ стимулюЇ перерозпод≥л певних галузей нац≥ональноњ ек≥ки або зд≥йснюЇ пол≥тику п≥дтримки певних верств насел-€;
- контролююча - за њњ допомогою держ регламентуЇ ф≥ново-господарську д≥€льн п≥дпр та орган≥зац≥й, отриманн€ дох громад€нами, використ ними свого майна та кошт≥в, додержанн€ ф≥н дисципл≥ни.

—тримуюча п≥дф-њ под, наприклад, може ви€вл€тис€ через уведенн€ акциз≥в на тютюнов≥ вироби й алкогольн≥ напоњ, що зб≥льшують њх ц≥ну. ” рез≥ зменшуЇтьс€ вживанн€ цих вироб≥в.

-стимулююча Ц через дану ф-ю держ вплив на процес розширеного в≥дтворенн€, стимулюючи його перерозпод≥л, вплив на нагромадженн€ кап≥талу, держ через цю ф-ю може розширювати платоспроможний попит насел-€, може стимул ≥нвестиц≥йну активн≥сть ≥ може створювати додатков≥ стимули до прац≥ та ≥н.

 

78. ’арактер ф≥скал ф-њ под.

‘-њ под €к ф≥н категор≥њ випливають з ф-й ф≥н. ‘≥н загалом вик дв≥ ф-њ Ч розпод≥льну ≥ контрольну. ѕод безпосер повТ€зан≥ з розпод≥льною функц≥Їю в частин≥ перерозпод≥лу вартост≥ ство𠬬ѕ м≥ж державою ≥ юридичними та ф≥зичними особами. ¬они Ї методом централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у бюдж≥ на загальносусп≥льн≥ потреби, виконуючи у такий спос≥б ф≥скальну ф-ю.

‘≥скал ф-њ Ї основною у характеристиц≥ сутност≥ под, вона визнач њх сусп призначенн€. « огл€ду на цю ф-ю держ повинна отримувати не т≥льки достатньо под, а й головне, над≥йних. ѕод надходж мають бути пост≥йними ≥ стаб≥льними й р≥вном≥рно розпод≥л€тис€ за рег≥онами.

ѕост≥йн≥сть означаЇ, що под повинн≥ надходити до бюджу не у вигл€д≥ разових платеж≥в з невизначеними терм≥нами, а р≥вном≥рно прот€гом бюдж року в ч≥тко встановлен≥ строки. ќск≥льки призначенн€ под пол€гаЇ у забезпеченн≥ витрат держ, то терм≥ни њх сплати мають бути погоджен≥ з терм≥нами ф≥насув видатк≥в бюджу.

—таб≥льн≥сть надходжень визнач високим р≥внем гарант≥й того, що передбачен≥ «аконом про бюдж на поточний р≥к дох будуть отриман≥ у повному обс€з≥. Ѕезглуздо встановлювати так≥ под, €к≥ необх≥дних гарант≥й не дають, бо в такому раз≥ невизначеною стаЇ вс€ ф≥н д≥€льн держ.

–≥вном≥рн≥сть розпод≥лу под за територ≥Їю необх≥дна дл€ забезпеч достатн≥ми доходами вс≥х ланок бюджноњ сист. Ѕез цього виникаЇ потреба в значному перерозпод≥л≥ кошт≥в м≥ж бюджами, що зменшуЇ р≥вень автономност≥ кожного бюджу, ступ≥нь рег≥онального самовр€дуванн€ ≥ самоф≥насув.

79.80. «а €кими ознаками класиф под?  ласиф-€ под проводитьс€ за к≥лькома ознаками: за формою оподаткув, за ек зм≥стом обТЇкта оподаткув, залежно в≥д р≥вн€ держ структур, €к≥ њх установлюють, за способом ст€гненн€.

«а формою оподаткув вс≥ под под≥л на дв≥ групи: пр€м≥ й непр€м≥. ѕр€м≥ под встановлюютьс€ безпосер щодо платник≥в ≥ сплачуютьс€ за рах њхн≥х дох, а сума податку безпосер залежить в≥д розм≥р≥в обТЇкта оподаткув. ѕр€м≥ под спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох.

Ќепр€м≥ под встановлюютьс€ в ц≥нах товар та послуг ≥ сплачуютьс€ за рах ц≥новоњ надбавки, а њх розм≥р дл€ окремого платника пр€мо не залежить в≥д його дох. Ќепр€м≥ под включаютьс€ в ц≥ни, то њх платить в абсолютному розм≥р≥ б≥льше той, хто б≥льше споживаЇ, а б≥льше споживаЇ той, хто маЇ вищ≥ дох.

«а ек зм≥стом обТЇкта оподаткув под под≥л на три групи: под на дох, спожив-€ ≥ майно. ѕод на дох ст€гуютьс€ з дох ф≥з та юр ос≥б. Ѕезпосередн≥ми обТЇктами оподаткув Ї зароб≥тна плата та ≥нш≥ дох громад€н, прибуток або валовий дох≥д п≥дпр. ѕод на спожив-€ сплачуютьс€ не при отриманн≥ дох, а при њх використанн≥. ¬они справл€ютьс€ у форм≥ непр€м под. ѕод на майно встановлюютьс€ щодо рухомого чи нерухомого майна. Ќа в≥дм≥ну в≥д под на спожив-€, €к≥ сплачуютьс€ т≥льки один раз Ч при куп≥вл≥, под на майно ст€гуютьс€ пост≥йно, доки майно перебуваЇ у власност≥. «алежно в≥д р≥вн€ держ структур, €к≥ встановлюють под, вони под≥л на загальнодерж та м≥сц. «агальнодерж под встановлюють вищ≥ органи влади. ѓх ст€гненн€ Ї обовТ€зковим на вс≥й територ≥њ крањни незалежно в≥д того, до €кого бюджу (центрального чи м≥сц) вони зараховуютьс€. «г≥дно з њх розпод≥лом м≥ж ланками бюджноњ сист загальнодерж под под≥л на три групи: дох центрального бюджу, дох м≥сцевих бюдж≥в ≥ дох, що розпод≥л в певних пропорц≥€х м≥ж центр та м≥сц бюджами

ћ≥сц под встановлюютьс€ м≥сц органами влади та управл[1]. ћожлив≥ р≥зн≥ вар≥анти встановленн€ м≥сцевих под. ѕо-перше, у вигл€д≥ надбавок до загальнодерж под. ѕо-друге, введенн€ м≥сцевих под за перел≥ком, що встановлюЇтьс€ вищими органами влади. ѕо-третЇ, можливе впровадженн€ м≥сцевих под на розсуд м≥сцевих орган≥в без будь-€ких обмежень з боку центральноњ влади.

«а способом ст€гненн€ розр≥зн€ють два види под Чрозкладн≥ й окладн≥. –озкладн≥ под спочатку встановлюютьс€ в загй сум≥ в≥дпов≥дно до потреб держ в дох, пот≥м цю суму розкладають на окрем≥ частини за територ≥альними одиниц€ми, а на низовому р≥вн≥ Ч м≥ж платниками. ќкладн≥ под передбачають установленн€ спочатку ставок, а в≥дтак ≥ розм≥ру податку дл€ кожного платника окремо. «агальна величина податку формуЇтьс€ €к сума платеж≥в окремих платник≥в.

81. ласиф-€ под за формою оподаткув: +, -.

«а формою оподаткув вс≥ под под≥л на дв≥ групи: пр€м≥ ≥ непр€м≥ або опосередкован≥. ѕр€м≥ под встановлюютьс€ безпосер щодо платника, €кий сплачуЇ њх до бюджу держ, ≥ обс€г таких под залежить в≥д розм≥р≥в об'Їкта оподаткув (податк бази). ѕр€м≥ под под≥л€ють на дв≥ п≥дгрупи: особист≥ ≥ реальн≥. ќсобист≥ под - це под, €к≥ встановлюютьс€ персонально дл€ конкретного платника ≥ залеж в≥д його дох (податок на прибуток, прибутковий податок, податок на промисел). –еальн≥ под - це под, €к≥ передбачають оподаткув майна, виход€чи ≥з зовн ознак; платниками виступ власники цього майна незалежно в≥д њх дох (податок на землю, податок з власник≥в транспортних засоб≥в, майнов≥ под).

Ќепр€м≥ под встановлюютьс€ в ц≥нах товар ≥ послуг. ‘ормально непр€м≥ под справл€ютьс€ по пропорц≥йних ставках.  ожний фактичний платник податку сплачуЇ при куп≥вл≥ товар у однакову суму податку, незалежно в≥д отримуваного доходу. ƒо них в≥дносимо: ћито (це непр€мий податок, що справл€Їтьс€ з товар (≥нш предмет≥в), що перем≥щаютьс€ через митний кордон, тобто ввоз€тьс€, вивоз€тьс€ або сл≥дують транзитом, ≥ €кий включаЇтьс€ в ц≥ну товар ≥ сплачуЇтьс€ за рах к≥нцевого споживача), може бути протекц≥он≥стське, преференц≥йне, зр≥внювальне, статистичне, ф≥скальне, вв≥зне, вив≥зне, транзитне. акцизи, €к≥ в свою чергу склад з ун≥версального та специф≥чних акциз≥в. ” подй практиц≥ ≥сн три форми ун≥версальних акциз≥в: податок з продаж≥в (куп≥вель) у сфер≥ оптовоњ або роздр≥бноњ торг≥вл≥, податок з обороту ≥ ѕƒ¬. ѕодаток з обороту також ст€гуЇтьс€ з валового обороту, але вже на вс≥х ступен€х руху товар. ‘≥скал монопол≥€ Ч це прибуток держ в≥д реал≥з монопол≥зованих державою товар ≥в.

82. ласиф-€ под за ек зм≥стом обТЇкта оподаткув. приклади.

«а ек зм≥стом обТЇкта оподаткув под под≥л на три групи: под на дох, спожив-€ ≥ майно. ѕод на дох ст€гуютьс€ з дох ф≥з та юр ос≥б. Ѕезпосередн≥ми обТЇктами оподаткув Ї зароб≥тна плата та ≥нш≥ дох громад€н, прибуток або валовий дох≥д п≥дпр. ѕод на спожив-€ сплачуютьс€ не при отриманн≥ дох, а при њх використанн≥. ¬они справл€ютьс€ у форм≥ непр€м под. ѕод на майно встановлюютьс€ щодо рухомого чи нерухомого майна. Ќа в≥дм≥ну в≥д под на спожив-€, €к≥ сплачуютьс€ т≥льки один раз Ч при куп≥вл≥, под на майно ст€гуютьс€ пост≥йно, доки майно перебуваЇ у власност≥.

83. ѕр€м≥ под: сутн, + ≥ - њх застос-€.

ѕр€м≥ под встановлюютьс€ безпосер щодо платник≥в ≥ сплачуютьс€ за рах њхн≥х дох, а сума податку безпосер залежить в≥д розм≥р≥в обТЇкта оподаткув. ѕр€м≥ под спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох. “акий принцип оподаткув б≥льш≥стю ек≥ст≥в св≥ту визнаЇтьс€ найсправедлив≥шим. –азом з тим форма пр€мого оподаткув потребуЇ ≥ складного механ≥зму ст€гненн€ под, бо виник проблеми обл≥ку обТЇкта оподаткув й ухиленн€ в≥д сплати. “ому, незважаючи на в≥дносну справедлив≥сть пр€мих под, под сист не може обмежуватис€ т≥льки ними. ÷е був би однобокий п≥дх≥д, €кий згубний дл€ будь-€коњ сист. ѕервага: спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох. Ќедол≥к: потребуЇ ≥ складного механ≥зму ст€гненн€ под, бо виник проблеми обл≥ку обТЇкта оподаткув й ухиленн€ в≥д сплати.

84. Ќепр€м≥ под: + ≥ - њх застос-€.

Ќепр€м≥ под - под на товар и ≥ послуги, що встановлюютьс€ у вигл€д≥ надбавки до ц≥ни або тарифу, оплачуютьс€ покупц€ми при куп≥вл≥ товар та отриманн≥ послуг, а в бюдж внос€тьс€ продавц€ми чи р≥дше виробниками цих товар та послуг.

Ќепр€м≥ под - под на продаж, з об≥гу, на додану варт≥сть, на продаж ц≥нних папер≥в, на переказ кошт≥в за кордон, на даруванн€ ≥ успадкуванн€, на передачу власност≥, на матер≥ально-техн≥чн≥ запаси та обладнанн€, на монопольне право та прив≥лењ, а також акцизи, гербов≥ збори, прикордонн≥ збори та вс≥ ≥нш≥ под (збори), кр≥м пр€мих под ≥ под з ≥мпорту.

+ та -

Hепр€м≥ под, на в≥дм≥ну в≥д пр€мих мають своњ + ≥ -. ¬они ефективн≥ш≥ в ф≥скальному аспект≥, оск≥льки оподатковують спожив-€, €ке в свою чергу Ї б≥льш стаб≥льною ≥ негнучкою величиною, н≥ж прибутки. ¬≥д них т€жко ухилитись ≥ досить легко контролювати њх сплату. Hепр€м≥ под не вплив на процеси нагромадженн€, але вони регресивн≥ в соц аспект≥ ≥ зд≥йснюють досить значний вплив на заг процеси ц≥ноутворенн€.  р≥м того, за допомогою специф≥чних акциз≥в можна впливна структуру спожив-€. « ≥ншого боку структура спожив-€ у р≥зних верств насел-€ суттЇво в≥др≥зн€Їтьс€, тому принцип справедливого оподаткув може бути реал≥зований через диференц≥йований п≥дх≥д до встановленн€ непр€м под на окрем≥ товар и, роботи та послуги. ќднак тут теж Ї певн≥ обмеж. ¬становленн€ б≥льш високих под т≥льки на так зван≥ товар и не першоњ необхст≥ й розкош≥ звужуЇ сферу непр€м оподаткув ≥ скорочуЇ надходж дох до бюджу. Ќавпаки, нав≥ть невисокий р≥вень непр€м оподаткув товар повс€кденного попиту забезпечуЇ держав≥ стал≥ й значн≥ дох, бо сталим ≥ значним у масштабах сусп≥льства Ї таке спожив-€.

85. —утн пр€мого оподаткув. ¬ чому + ≥ - пр€мих под? яка роль пр€мих под в дох бюджу ”?

ѕр€м≥ под встановлюютьс€ безпосер щодо платник≥в ≥ сплачуютьс€ за рах њхн≥х дох, а сума податку безпосер залежить в≥д розм≥р≥в обТЇкта оподаткув.

ѕервага: спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох.

Ќедол≥к: потребуЇ ≥ складного механ≥зму ст€гненн€ под, бо виник проблеми обл≥ку обТЇкта оподаткув й ухиленн€ в≥д сплати.

¬ ” пр€м≥ под:

Ч податок на прибуток п≥дпр;Ч податок на дох ф≥з ос≥б;

Ч податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нш самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в;Ч податок на нерухоме майно (нерухом≥сть);Ч плата (податок) за землю;Ч податок на промисел; ќсновною формою пр€мого оподаткув Ї прибутковий податок. «алежно в≥д платник≥в податку в≥н под≥л€Їтьс€ на два види: з юр ос≥б; з ф≥з ос≥б.

ѕр€м≥ под можна под≥лити на дв≥ п≥дгрупи в залежност≥ в≥д обТЇкта оподаткув:

1. ѕод на дох.

ƒо под на дох, €к≥ ст€гуютьс€ в ” належ податок на прибуток п≥дпр, податок з дох ф≥з ос≥б. ѕеревагами цих под Ї: р≥вень оподаткув пр€мо залежить в≥д доходу, що створюЇ р≥вн≥ умови в оподаткуванн≥; у цих под ≥сн велик≥ можливост≥ дл€ регулюв ек≥ки €к на м≥кро- так ≥ на макрор. -: в≥д них легко ухилитись ≥ приховати; п≥драх бази оподаткув Ї досить складним дл€ платника; податковим органам досить непросто контролювати правильн≥сть обчисленн€ цих под, обТЇкт оподаткув Ї нестаб≥льним, ≥ його розм≥ри коливаютьс€ в процес≥ цикл≥чного перерозпод≥л ек≥ки.

ѕод на власн≥сть

—еред под на власн≥сть в ” ст€гуЇтьс€ земельний податок ≥ податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нш самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в. +: стал≥сть надходжень, незначн≥ можливост≥ дл€ ухиленн€ ≥ прихованн€, простота ст€гненн€, соц≥альна справедлив≥сть. -: обмежена регулююч ф-њ, а також нееластичн≥сть надходжень.

«а допомогою цих под поповнюЇтьс€ держ бюдж ”

86.—утн непр€м оподаткув. + ≥ -.–оль в дох ƒерж бюдж ”?

«а формою оподаткув розр€зн€ють: пр€м≥ под та непр€м≥ под.

ѕр€м≥ Ц встановлюютьс€ безпосер щодо платник≥в њ њх розм≥р залежить в≥д масштаб≥в обТЇкт≥в оподаткув:особов≥;реальн≥.ѕри особовому Ц обТЇктом оподаткув виступ доход.(з/п) ѕри реальному - обТЇктом оподаткув виступ майно:плата на землю;нерухомого майна;транспорт тошо.

Ќепр€м≥ Ц встановлюютьс€ в ц≥н≥ товар ≥ послуг њ њх розм≥р дл€ окремого платника не залежить в≥д розм≥ру його дох.Ќепр€м≥ под:акцизи;ун≥версальн≥;специф≥чн≥.ф≥скал монопол≥€ (ƒерж монопол≥€);ћито:вв≥зне (≥мпортне);вив≥зне (експортне).

«араз переважають пр€м≥ под.

+ непр€м под:

1.ќрган≥зац≥йн≥ Ц непр€м≥ под прост≥ з точки зору њх сплати ≥ не потребують розширенн€ под апарату.

2.Ѕюдж + непр€м под Ц вони забезп регул€рн≥ надходж до бюдж

3.Ќепр€м≥ под вплив на сукупне спожив-€ шл€хом зб≥л-€ ц≥ни на продукц≥ю ≥ тому держ може впливна структуру спожив

ѕервага пр€мих под: спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох. - непр€м оподаткув:

1.—оц-екон Ц непр€м≥ под не залеж в≥д дох платник≥в ≥ розпод≥л непропорц≥йно кап≥талу доходу.

2.Ќепр€м≥ под обмежують розм≥р прибутку п≥дпр структур

Ќедол≥к пр€мого оподаткув: потребуЇ ≥ складного механ≥зму ст€гненн€ под, бо виник проблеми обл≥ку обТЇкта оподаткув й ухиленн€ в≥д сплати.

87. ќбгрунт + пр€мого ≥ непр€м оподаткув.

+ непр€м оподаткув (Ќќ): 1)непр€м≥ под б≥льш рац≥ональн≥ в умовах ун≥тарних держав. «а рах непр€м под (у першу чергу,ѕƒ¬) зд≥йсн формув держ бюджу, тод≥ €к майнов≥, прибутков≥ под ор≥Їнтован≥ на формув дох≥дних частин рег або м≥сцевих бюдж≥в.2) сплата непр€м под б≥льш непом≥тна дл€ платник≥в, а при вдалому вибор≥ обТЇкта оподатковуванн€, ними забезпечуЇтьс€ б≥льше надходж кошт≥в у бюджи, н≥ж в≥д пр€мих;3) перевагою непр€м под Ї ст≥йк≥сть, стаб≥льн≥сть надходжень у дох держ. ѕевна зручн≥сть цих под повТ€зуЇтьс€ з тим, що вони сплачуютьс€ платниками незначними частками, у м≥ру спожив-€ й у такий час, коли в платник≥в Ї в на€вност≥ кошти дл€ придбанн€ предмета, що п≥дпадаЇ п≥д оподатковуванн€;4) кошти в≥д них надход€ть у бюдж швидше, н≥ж в≥д пр€мих под

+ пр€мого оподаткув (ѕќ): 1) при ѕќ,використанн≥ збор≥в под хар-ру, створюЇтьс€ реальна можлив≥сть ч≥тко простежити звТ€зок м≥ж з≥браними за рах цих платеж≥в коштами й проф≥нними завданн€ми й ц≥л€ми. ¬ цьому випадку виникаЇ можлив≥сть побудови модел≥ в≥дпов≥дальност≥ за нец≥льове використ кошт≥в (з≥браних, прим≥ром, у пенс≥йний фонд), що, безумовно, виключено в режим≥ Ќќ.2) при пр€мих податках обовТ€зок сплати податку делегуЇтьс€ власников≥ майна або дох ≥ зд≥йсн за рах його кошт≥в;3) пр€м≥ под ор≥Їнтован≥ й ураховують

платоспроможн≥сть насел-€ 4) ѕр€м≥ под спри€ють такому розпод≥лу под т€гар€, за €кого б≥льше плат€ть т≥ члени сусп≥льства, котр≥ мають вищ≥ дох. “акий принцип оподаткув б≥льш≥стю ек≥ст≥в св≥ту визнаЇтьс€ найсправедлив≥шим.

5) ѕќ даЇ можлив≥сть держав≥ безпосер впливна ≥нвестиц≥йну активн≥сть, накопиченн€ кап≥талу,д≥лову активн≥сть продавц≥в, та виробник≥в товар ≥в, роб≥т, послуг;6)«астос-€ ѕќ даЇ змогу встановити пр€му залежн≥сть м≥ж доходами платника та його податковими платежами в бюдж, що дозвол€Ї реал≥зувати принцип справедливост≥ оподаткув за допомогою застос-€ прогресивних под шкал.7) пр€м≥ под розпод≥л€ють под т€гар таким чином, що той, хто маЇ висок≥ дох сплачуЇ в бюдж б≥льш≥ суми пор≥вн€но з тими хто маЇ нижч≥ дох.

 

 

88.ќбгрунт, чому непр€м≥ под вваж важкими в соц план≥

ѕод Ц обов`€зков≥ нормативн≥ платеж≥ в держ або м≥сцевий бюдж, що њх внос€ть €к окрем≥ особи, так ≥ п≥дпр р≥зних форм власност≥.

«алежно в≥д форми оподаткув под бувають пр€м≥ (податок на прибуток п≥дпр та ≥нш≥) непр€м≥ (ѕƒ¬, акцизний зб≥р, держ мито, плата за землю). ѕƒ¬ (ѕƒ¬) Ц непр€мий ѕƒ¬, €ка створюЇтьс€ на вс≥х стад≥€х вир-ва та об≥гу. ¬≥н включаЇтьс€ в ц≥ну у вигл€д≥ надбавки до ц≥ни товар у, роб≥т, послуг ≥ повн≥стю оплачуЇтьс€ к≥нцевим споживачем товар ≥в, роб≥т та послуг.
јкцизний зб≥р Ц один ≥з непр€м под, що включаЇтьс€ до ц≥ни товар ≥в. ¬становлюЇтьс€, €к правило, на високорентабельн≥ товар и ≥ ст€гуЇтьс€ за ставками, диференц≥йованими за окремими групами товар ≥в.
ћито Ц це непр€мий податок, €кий ст€гуЇтьс€ з товар (≥нш предмет≥в), €к≥ перем≥щуютьс€ через митний кордон ”, тобто ввоз€тьс€, вивоз€тьс€ чи пр€мують транзитом. ѕлатниками мита Ї ф≥з та юридичн≥ особи, €к≥ зд≥йснюють перем≥щенн€ товар через митний кордон. ќб`Їктом оподаткув виступ митна варт≥сть товар ≥в, або њх к≥льк≥сна оц≥нка, що залежить в≥д виду встановлених ставок. ѕри непр€мому оподаткуванн≥ суб`Їктом податку стаЇ продавець товар у, €кий виступ посередником м≥ж державою ≥ платником (споживачем товар у чи послуги).

+ непр€м под: над≥йне джерело дох держ бюджу; широка база оподаткув; р≥вном≥рний розпод≥л под по вс≥й територ≥њ крањни; продуктивн≥сть; простота розрахунку ≥ контролю. - непр€м под: несправедлив≥, бо пр€мо не залеж в≥д доходу.

89.яка р≥зниц€ м≥ж загальнодерж та м≥сц податк ≥ зборами? приклади

ќб'Їднанн€ под у систу передбачаЇ можлив≥сть класиф≥кувати њх зг≥дно з чинним законодавством на так≥ види:

- загальнодерж под та ≥нш≥ обовТ€зк платеж≥;

- м≥сц под, збори та ≥нш≥ обовТ€зк платеж≥.

ƒо загальнодерж под та ≥нш обов'€зкових платеж≥в належ: ѕƒ¬; акцизний зб≥р; податок на прибуток п≥дпр; податок на дох ф≥з ос≥б; мито; держ мито; податок на нерухоме майно (нерухом≥сть); плата (податок) за землю; рентн≥ платеж≥; податок з власник≥в транспортних засоб≥в; зб≥р за спец≥альне використ прир ресурс≥в; зб≥р за забрудненн€ навколишнього природного се-редовища; у; плата за торговий патент на де€к≥ види п≥дприЇм-ницькоњ д≥€льн.

«агальнодерж под та збори встановлюютьс€ ¬ерховною –адою ” ≥ справл€ютьс€ на вс≥й територ≥њ ”.

≤. ƒо м≥сцевих под належ: податок з реклами; комунальний податок.

II. ƒо м≥сцевих збор≥в: готельний зб≥р; зб≥р за припаркуванн€ автотранспорту; ринковий зб≥р; зб≥р за видачу ордера на квартиру; курортний зб≥р; зб≥р за участь у б≥гах на ≥подром≥; зб≥р за виграш на б≥гах на ≥подром≥; зб≥р за право використ м≥сцевоњ символ≥ки; зб≥р за право проведенн€ к≥но- ≥ телезйомок;

ћ≥сц под ≥ збори (обовТ€зк платеж≥), механ≥зми справл€нн€ та пор€док сплати њх встановлюютьс€ с≥льськими, селищними, м≥ськими радами в≥дпов≥дно до пере-л≥ку ≥ в межах граничних розм≥р≥в ставок, установлених законами ”, кр≥м збору за проњзд по територ≥њ при-кордонних областей автотранспорту, що пр€муЇ за кордон, €кий встановлюЇтьс€ обласними радами. ѕри цьому зб≥р за припарковку автотранспорту, ринковий зб≥р, зб≥р за ви-дачу ордера на квартиру, зб≥р за видачу дозволу на роз-м≥щенн€ об'Їкт≥в торг≥вл≥ та сфери послуг ≥ зб≥р з власник≥в собак Ї обов'€зковими дл€ встановленн€ с≥льськими, селищ-ними та м≥ськими радами за на€вност≥ об'Їкт≥в оподаткуван-н€ або умов, з €кими пов'€зано запровадженн€ цих под ≥ збор≥в. —уми м≥сцевих под та збор≥в (обов'€зкових платеж≥в) зараховуютьс€ до м≥сцевих бюдж≥в у пор€дку, визначеному с≥льськими, селищними, м≥ськими радами.

98.ѕод квота: сутн, необх-ть встановленн€.

ѕод квота Ч встановлена дол€ податку в доход≥ платника в абсолютному та в≥дносному вираз≥. њњ величина характер допустимий р≥вень оподаткув. якщо законодавчо встановити податкову квоту, це означ встановленн€ граничноњ величини вилученн€ доходу платника. ѕод навантаженн€ Ї пр€мо пропорц≥йним подй квот≥. «наченн€ податк квоти пол€гаЇ в тому, що вона характер р≥вень оподаткув. ¬ ” пон€тт€ податк квоти сьогодн≥ не застосовуЇтьс€. « позиц≥й соцњ справедливост≥ механ≥зм оподаткув обов'€зково маЇ включати податкову квоту. јле тод≥ значно зменшуютьс€ под вплив ≥ можливост≥ використ под €к ф≥н регул€тор≥в. “ому под квота законодавчо не встановлюЇтьс€.

90.91.Ќазв ≥ охарактер. елементи сист оподаткув.

—убТЇкт, або платник податку Ч це та ф≥з чи юридична особа, €ка безпосер його сплачуЇ. ѕод робота починаЇтьс€ саме з установленн€ платник≥в, бо под служба держ повинна ч≥тко знати, хто саме вносить той чи ≥нший податок до бюджу, хто в≥дпов≥даЇ за зобовТ€занн€ перед державою.¬≥н не ст≥льки сплачуЇ податок, ск≥льки перераховуЇ до бюджу частину отриманих дох. –еальним платником, або нос≥Їм, кожного податку Ї к≥нцевий споживач.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 333 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1852 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.07 с.