Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп. 4 страница




108.¬изначте бюдж за його ек зм≥стом, формою ≥ матер вт≥ленн€м. ¬≥дм≥нност≥ бюдж в≥д ≥нш ф≥н категор

«а ек зм≥стом бюдж €вл€Ї собою сук-ть грош в≥днос м≥ж державою, з одного боку, ≥ юридичними та ф≥зичними особами, з ≥ншого боку, з приводу формув ≥ використ централ≥зованого фонду грош кошт≥в, призначеного дл€ забезпеч викон-€ державою њњ ф-й. «а формою про€ву бюдж Ї основним ф≥новим планом, в €кому в≥дображаЇтьс€ д≥€льн держ та м≥сцевих орган≥в влади й управл. як ф≥н план бюдж €вл€Ї собою баланс дох ≥ видатк≥в. «а матер зм≥стом бюдж €вл€Ї собою централ≥зований грош фонд держ. ќбс€г бюджу Ч це р≥чна сума кошт≥в, що проход€ть через цей фонд. —пециф≥чними ознаками бюджних в≥днос Ї њх перерозпод≥льний, усеохоплюючий та законодавчо регламентований характер. ѕерерозпод≥льний характер пол€гаЇ у перерозпод≥л≥ через бюдж дох юр ≥ ф≥з ос≥б. Ѕюджний перерозпод≥л зд≥йсн м≥ж галуз€ми ек≥ки ≥ соцњ сфери, м≥ж окремими рег≥онами та м≥ж соц≥альними верствами насел-€. ѕри цьому саме бюдж завд€ки розгалужен≥й бюджй сист≥, що охоплюЇ ус≥ рег≥ональн≥ формув та населен≥ пункти, Ї основним ≥нструментом перерозпод≥лу ≥ реал≥з на ц≥й основ≥ ек≥чноњ, ф≥н та соцњ пол≥тики. ”сеохоплюючий характер бюджних в≥днос ви€вл€Їтьс€ у тому, що вони охоплюють абсолютно вс≥х. ѕри цьому, €к правило, бюдж в≥днос мають двосторонн≥й характер Ч платеж≥ до бюджу та асигнуванн€ з нього. ќск≥льки на ц≥й основ≥ зд≥йсн перерозпод≥л дох, то взаЇмов≥днос з бюджом Ї ключовими ≥нструментами ф≥н регулюв д≥€льн сусп≥льства. Ѕюдж в≥днос регламентуютьс€ у законодавч≥й форм≥ ( в≥дпов≥дними законами про побудову бюджу ≥ бюджноњ сист, в €ких визнач склад дох ≥ видатк≥в бюджу, склад бюджноњ сист ≥ принципи њњ побудови; законами, що регламентують формув дох ≥ ф≥насув видатк≥в; по-третЇ, на основ≥ прийн€тт€ щор≥чних закон≥в про бюдж на поточний р≥к, в €кому затверджуЇтьс€ обс€г дох ≥ видатк≥в бюджу поточ року, джерела њх формув ≥ напр€ми ф≥насув, стан бюджу.

109.ƒайте визнач-€ бюджу €к ек≥чноњ категор≥њ. ћ≥сце бюджу у розпод≥л≥ ¬¬ѕ ≥ шл€хи його впливу на цей розпод≥л.

як ек≥чна категор≥€ бюдж €вл€Ї собою екон в≥днос, що виник у розпод≥льчому процес≥ ≥ повТ€зан≥ з формувм ≥ використм централ≥зованого фонду грош кошт≥в в процес≥ розпод≥лу та перерозпод≥лу ¬¬ѕ.

—утн бюджу €к ек≥чноњ категор≥њ реал≥зуЇтьс€ через розпод≥льну (перерозпод≥льну) ≥ контрольну ф-њ. «авд€ки розпод≥льн≥й ф-њ в≥дбув концентрац≥€ грош кошт≥в у руках держ ≥ њх використ з метою задоволенн€ загальносусп потреб. «м≥ст розпод≥льноњ ф-њ бюджу визнач процесами перерозпод≥лу ф≥н ресурс≥в м≥ж р≥зними п≥дрозд≥лами сусп вир-ва. Ѕюдж в основному в≥дображаЇ вторин перерозпод≥л, тобто п≥сл€ первинного розпод≥лу ¬¬ѕна основн≥ його складов≥ зд≥йсн вторин перерозпод≥л за допомогою под ≥ наданн€ за рах бюджу громад€нам сусп благ ≥ послуг. ƒо таких благ належ оборона крањни, нац безпека й правопор€док, благоустр≥й, захист довк≥лл€, осв≥та, охорона здоровТ€, наука, культура. ∆одна ≥нша ланка ф≥н сист не зд≥йснюЇ такого р≥зноман≥тного ≥ багатор≥вневого перерозпод≥лу кошт≥в, €к бюдж. —фера д≥њ розпод≥льноњ ф-њ бюджу визнач тим, що у в≥днос з бюджом вступають майже вс≥ учасники сусп вир-ва.

 онтрольна ф-њ даЇ змогу д≥знатис€, наск≥льки своЇчасно ≥ повно ф≥н ресурси надход€ть у розпор€дженн€ держ, €к фактично склад пропорц≥њ в розпод≥л≥ бюджних кошт≥в, чи ефективно вони використ. ќснову контрольноњ ф-њ становить рух бюджних ресурс≥в, €кий в≥дображаЇтьс€ у в≥дпов≥дних показниках бюджних надходжень ≥ видатк≥в. —пециф≥ка контрольноњ ф-њ бюджу пол€гаЇ в тому, що бюдж обТЇктивно Ч через формув ≥ використ фонду грош кошт≥в держ Ч в≥дображаЇ екон процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ в структурних ланках ек≥ки.

Ќалежне викон-€ своњх ф-й зумовлюЇ вир≥шенн€ передбач завдань у процес≥ формув бюджу, зокрема таких, €к: визнач-€ реальних обс€г≥в його дох, встановленн€ оптимальноњ структури видатк≥в бюджу на основ≥ забезпеч максимального зрост ¬¬ѕ та збалансуванн€ бюджу у вс≥х ланках бюджноњ сист держ.

 

 

110.Ѕюдж €к основний ф≥н план держ. ѕоказники стану

ѕравова характер бюджу пов'€зана з розгл€дом його €к ф≥н плану, що €вл€Ї собою розпис дох ≥ видатк≥в основного централ≥зованого фонду грош кошт≥в держ. ¬≥н в≥дображаЇ загальнодерж потреби в грош коштах, джерела њх формув, розпод≥л ≥ перерозпод≥л. —аме ƒерж бюдж насамперед характер ек≥чну й соц≥альну пол≥тику держ. Ѕюдж €к ф≥н план в≥д≥граЇ дуже важливу роль у д≥€льн держ. ¬≥н визнач можливост≥ ≥ пр≥оритети держ, њњ роль ≥ форми реал≥з закр≥плених за нею ф-й. ÷е документ, що спр€мовуЇ д≥€льн держ, робить њњ конкретною ≥ ф≥ново забезпеченою. ќсоблив≥стю держ бюджу €к основного плану держ Ї те, що в≥н Їдиний маЇ силу зак.

—тан бюджу €к ф≥н плану характер. 3 показниками:

1)”р≥вноважен≥сть дох ≥ видатк≥в Ї найб≥льш природним та доц≥льним станом, що випливаЇ з≥ схеми ф≥н д≥€льн держ: дох - видатки. ѕри цьому ф≥н рез д≥€льн держ не визнач, адже, з одного боку, держ маЇ збирати ст≥льки дох, ск≥льки њй потр≥бно дл€ забезпеч видатк≥в бюджу, а з ≥ншого Ч вона може проф≥нувати ст≥льки видатк≥в, ск≥льки збираЇ дох.

2)ѕеревищенн€ дох над видатками загалом в≥дображаЇ стаб≥льну ф≥н ситуац≥ю, хоча ≥ не Ї метою д≥€льн держ. ѕеревищенн€ дох над видатками (позитивне сальдо балансу, тобто проф≥цит) вважаЇтьс€ позитивним €вищем. ¬оно в≥дображуЇ стаб≥льну ф≥н ситуац≥ю у держав≥. ќсновною метою затвердженн€ запланованого перевищенн€ дох над видатками Ї погашенн€ певних обс€г≥в боргових зобов´€зань держ. ¬одночас перевищенн€ дох над видатками може використовуватис€ на ф≥насув заход≥в, непередбач видатками бюджу у поточному роц≥. ќбс€г фактично отриманого перевищенн€ дох над видатками бюджу переходить у дох наступного року.

3)ѕеревищенн€ видатк≥в над доходами, тобто бюджний деф≥цит,Ї найб≥льш складним €вищем. Ќасамперед, деф≥цит зовс≥м не означаЇ незбалансованост≥ бюджу, адже це перевищенн€ видатк≥в т≥льки над пост≥йними доходами бюджу.  р≥м того, деф≥цит бюджу треба оц≥нювати з позиц≥й €к окремо держ, так ≥ ф≥н сист у ц≥лому. ƒл€ держ це завжди небажане ≥ досить часто негативне €вище.

111.ќбгрунт, в чому пол€гаЇ необх-ть ≥ призначенн€ бюджу.

Ѕюдж €вл€Ї собою екон в≥днос м≥ж державою, з одного боку, ≥ юридичними та ф≥зичними особами, з ≥ншого боку, з приводу розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ (частково ≥ нац≥онального багатства) з метою формув ≥ використ бюдж фонду, призначеного дл€ забезпеч викон-€ державою њњ ф-й.

” сучасних умовах бюдж Ч це складне екон ≥ багатогранне €вище, без €кого не може ≥снувати жодна держ. ќбТЇктивна необх-ть бюджу зумовлена д≥€льн держ, необх≥дн≥стю перерозпод≥лу ¬¬ѕ м≥ж сферами д≥€льн, територ≥€ми крањни внасл≥док нер≥вном≥рност≥ њхнього перерозпод≥л, м≥ж окремими верствами насел-€ дл€ забезпеч найб≥льш вразливих його категор≥й ф≥новими ресурсами.

Ѕ. €вл€Ї собою основну ек≥чну форму планом≥рного утворенн€ ≥ використ централ≥зованого фонду ф≥н ресурс≥в дл€ забезпеч соц-ек перерозпод≥л сусп≥льства. Ѕюдж служить сферою з≥ткненн€ ек≥ки ≥ пол≥тики та нев≥дТЇмною складовою соц-ек перерозпод≥л сусп≥льства. ” бюдж≥ сконцентрован≥ ≥нтереси держ, субТЇкт≥в госп та насел-€. “ому головне призначенн€ бюджу пол€гаЇ у зр≥вноваженн≥ ≥нтерес≥в ус≥х субТЇкт≥в сусп≥льства. ¬≥дпов≥дно до визначеноњ ф≥н пол≥тики за допомогою бюджу в≥дбув розпод≥л ≥ перерозпод≥л ¬¬ѕза п≥дрозд≥лами вир-ва, галуз€ми ек≥ки, адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц€ми сусп≥льства та верствами насел-€. «в≥дси можна зробити висновки про специф≥чне сусп призначенн€ бюджу Ч забезпечити розпод≥л ≥ перерозпод≥л ¬¬ѕм≥ж галуз€ми ек≥ки, верствами насел-€ й територ≥€ми з метою п≥двищенн€ ефективност≥ ек≥ки та добробуту громад€н.

112. «а €кими ознаками класиф дох бюджу? ¬ чому пол€гаЇ ек≥чна необх-ть такоњ класиф≥кац≥њ?

ƒерж дох охоплюють ту частину ф≥н в≥днос, €ка повТ€зана з формувм ф≥н ресурс≥в у розпор€дженн≥ держ ≥ держ п≥дпр. ‘ормою про€ву категор≥њ дох бюджу служать р≥зн≥ види платеж≥в п≥дпр, орган≥зац≥й ≥ насел-€ в бюдж, а њх матер вт≥ленн€м Ч грош кошти, €к≥ моб≥л≥зуютьс€ в бюдж. ќтже, доходами бюджу Ї т≥ грош кошти, що надход€ть у розпор€дженн€ держ на безв≥дплатн≥й ≥ безповоротн≥й основ≥ зг≥дно з чинним бюдж ≥ податковим законодавством.

ƒох бюджу класиф за р≥зними ознаками. «алежно в≥д метод≥в залученн€ кошт≥в дох бюджу под≥л€ють на под та непод.  рањни з ринковою ек≥кою дох своњх бюдж≥в формують, в основному, за рах под. ” дох центр бюдж≥в перерозпод≥лин крањн вони дос€гають 80Ч90 %, а в —Ўј Ч б≥льше 95 %. ѕод надходж формують основну частину дох бюджу ”:

- под на дох, под на прибуток, под на зб≥л-€ ринковоњ вартост≥;

- збори на спец використ прир ресурс≥в;

- внутр под на товар и та послуги;

- под на м≥жнародну торг≥влю та зовн операц≥њ

Ќеподатковими доходами бюджу Ї:

- дох в≥д використ майна, що перебув у держй власност≥

- дох в≥д продажу майна, що перебув у держй та комунал власн

- проценти ≥ див≥денди, нарахован≥ на частку майна, що належить держав≥ в майн≥ господарських товар иств;

- дох в≥д платних послуг що надаютьс€ органами державноњ влади та органами м≥сц самовр€дуванн€,

- кошти, отриман≥ в рез≥ застос-€ заход≥в громад€нсько-правовоњ, адм≥н≥стративноњ ≥ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥

ƒох бюджу залежно в≥д:

- держ устрою держ розр≥зн€ють: а) в ун≥тарн≥й держав≥ Ч дох центрального (держ) бюджу ≥ дох м≥сцевих бюдж≥в; б) в федеративн≥й держав≥ Ч дох федерального бюджу, дох бюдж≥в член≥в федерац≥њ ≥ дох м≥сцевих бюдж≥в;

- р≥вн€ бюджноњ сист, власн≥ ≥ регулююч≥;

- джерел надходж дох, що надход€ть в≥д юр ос≥б ≥ в≥д насел-€;

- громад€нства субТЇкт≥в оподаткув Ч сплачуван≥ резидентами або нерезидентами.

113.ƒжерела формув дох ƒерж бюджу. «аг ≥ спец фонди,

‘ормув дох бюджу зд≥йсн за рах внутр ≥ зовн джерел на основ≥ використ р≥зноман≥тних метод≥в. ¬нутрми джерелами Ї вироблений у крањн≥ ¬¬ѕ та нац≥ональне багатство. «овн джерела Ч це надходж дох до бюджу на основ≥ м≥жнародного перерозпод≥лу дох ≥ ф≥н ресурс≥в.

” процес≥ формув дох бюджу держ може використовувати €к заг методи, притаманн≥ вс≥м субТЇктам ф≥н в≥днос (в≥д продуктивноњ д≥€льн, в≥д майна та держ уг≥дь, запозиченн€), так ≥ специф≥чн≥, властив≥ т≥льки њй, методи (под, ем≥с≥йний)

 ожен бюдж маЇ своњ власн≥ джерела дох. ƒжерелами дох держ бюджу Ї податок на прибуток п≥дпр, об'Їднань ≥ орган≥зац≥й; ѕƒ¬; акцизн≥ збори; дох в≥д зовн≥шньоек≥чноњ д≥€льн; прибутковий податок з громад€н та ≥н., зг≥дно з нормативами, що визнач законодавчими актами. ƒох м≥сцевих бюдж≥в форм за рах р≥зних м≥сцевих под та ст€гнень.

ƒоходом держ в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥€льн Ї прибуток держ п≥дпр. ƒох в≥д держ послуг надход€ть до бюджу у вигл€д≥ держ мита Ч плати за нотар≥альн≥ послуги, видачу дозвол≥в, патент≥в, документ≥в. ƒох в≥д держ майна ≥ майнових прав можуть надходити на пост≥йн≥й та разов≥й основ≥. ѕост≥йними доходами Ї орендна плата Ч в≥д переданн€ держ майна в оренду, та див≥денди в≥д акц≥й, що вдображ корпоративн≥ права держ на частку майна акц≥онерних товар иств, €кою волод≥Ї держ.

ƒох в≥д держ уг≥дь повТ€зан≥ ≥з загальнонародною, по сут≥ державною, власн≥стю на землю та, в≥дпов≥дно, на уг≥дд€, що на н≥й знаход€тьс€, ≥ надра земл≥.

ќсновою формув дох бюджу держ Ї под метод, а головним джерелом Ч ¬¬ѕ.

—пец фонд бюджу - складова бюджу, €ка включаЇ надходж до бюджу, призначен≥ дл€ спр€муванн€ на конкретн≥ заходи, та витр з бюджу на реал≥зац≥ю цих заход≥в, €к≥ провад€тьс€ за рах в≥дпов≥дних надходжень.

«аг фонд бюджу - складова бюджу, €ка включаЇ надходж до бюджу, визначен≥ законом про бюдж дл€ забезпеч ф≥новими ресурсами загальних витрат з бюджу, зд≥йсн €ких передбачаЇтьс€ за рах надходжень до загального фонду бюджу.

 

114.ѕо€сн в≥дм≥нн м≥ж звед (консол≥дованим) ≥ держ бюджом.

«ведений бюдж ” - сук-ть ус≥х бюдж≥в, що вход€ть до складу бюджноњ сист ”. «ведений бюдж ” включаЇ держ бюдж ”, бюдж јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ м≥сц бюджи. ƒержавному бюджу належить центр м≥сце в сист≥ держ ф≥н. ¬≥н охоплюЇ вс≥ сфери ек≥чно д≥€льн держ.

ƒержа́вний бюдже́т ”ањ́ни Ч план утворенн€ ≥ використ ф≥н ресурс≥в дл€ забезпеч ф-й, що зд≥йснюютьс€ органами державноњ влади ”, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сц –адами народних депутат≥в.

«ведений бюдж јвтономноњ –еспубл≥ки  рим включаЇ показники бюджу јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, зведених бюдж≥в њњ район≥в та бюдж≥в м≥ст республ≥канського значенн€.
«ведений бюдж област≥ включаЇ показники обласного бюджу, зведених бюдж≥в район≥в ≥ бюдж≥в м≥ст обласн значенн€ ц≥Їњ обл
«ведений бюдж району включаЇ показники районних бюдж≥в, бюдж≥в м≥ст районного значенн€, селищних бюдж≥в цього район
«ведений бюдж м≥ста з районним под≥лом включаЇ показники м≥ського бюджу та бюдж≥в район≥в, що вход€ть до його складу. ” раз≥, коли м≥сту або району у м≥ст≥ адм≥н≥стративно п≥дпор€дкован≥ ≥нш≥ м≥ста, селища чи села, зведений бюдж м≥ста або району в м≥ст≥ включаЇ показники бюдж≥в цих м≥ст, селищ

«а с≥чень-кв≥тень 2010 р. зведений бюдж виконано з деф≥цитом на суму 1 млрд 819,6 млн грн. ƒерж бюдж за с≥чень-кв≥тень 2010 р. виконано з деф≥цитом на суму 3 млрд 764,6 млн грн, у тому числ≥ заг фонд виконано з деф≥цитом у 3 млрд 875,1 млн грн. ѕро це пов≥домл€Ї прес-служба ћ≥н≥стерства ф≥н.

115.ѕо€сн необх-ть загального ≥ спец≥ального фонд≥в бюджу.

Ѕюджний кодекс передбачаЇ заг п≥дстави структури бюджу (незалежно в≥д його р≥вн€), його вертикальний та горизонтальний розпод≥л. “ак, вертикальний розпод≥л бюджу даЇ змогу вир≥знити у його склад≥ заг та спец фонди. —кладовими частинами загального фонду бюджу Ї: 1) вс≥ дох бюджу, кр≥м тих, що призначен≥ дл€ зарахуванн€ до спец≥ального фонду бюджу; 2) вс≥ видатки бюджу, що зд≥йснюютьс€ за рах надходжень загального фонду бюджу; 3) кредитуванн€ бюджу (поверненн€ кредит≥в до бюджу без визнач-€ ц≥льового спр€муванн€ та наданн€ кредит≥в з бюджу, що зд≥йсн за рах надходжень загального фонду бюджу); 4) ф≥насув загального фонду бюджу. ÷ей фонд забезпечуЇ ф≥насув викон-€ основних ф-й ≥ завдань держ, територ≥альних громад, €к≥ певною м≥рою Ї узагними. —пец фонд передбачаЇ предметно-ц≥льове використ бюджних кошт≥в за бюдж призначенн€м, €ке виступ €к повноваженн€, надане головному розпор€дников≥ бюджних кошт≥в Ѕюдж кодексом, законом про ƒерж бюдж ” або р≥шенн€м про м≥сцевий бюдж, що маЇ к≥льк≥сн≥ й часов≥ обмеж ≥ дозвол€Ї надавати бюдж асигнуванн€. ќстанн≥ ще б≥льше коригують мету використ кошт≥в, оск≥льки означають повноваженн€, надане розпор€дников≥ бюджних кошт≥в в≥дпов≥дно до бюдж призначенн€ на вз€тт€ бюдж зобовТ€занн€ та зд≥йсн платеж≥в з конкретною метою в процес≥ викон-€ бюджу. —кладовими частинами спец≥ального фонду бюджу Ї: 1) дох бюджу (включаючи власн≥ надходж бюджних установ), €к≥ мають ц≥льове спр€муванн€;2) видатки бюджу, що зд≥йснюютьс€ за рах конкретно визначених надходжень спец≥ального фонду бюджу (у тому числ≥ власних надходжень бюджних установ); 3) кредитуванн€ бюджу (поверненн€ кредит≥в до бюджу з визнач-€м ц≥льового спр€муванн€ та наданн€ кредит≥в з бюджу, що зд≥йсн за рах конкретно визначених надходжень спец≥ального фонду бюджу); 4) ф≥насув спец≥ального фонду бюджу.

116.«а €кими ознаками класиф видатки бюджу?

¬идатки бюджу Ч це екон в≥днос, €к≥ виник у зв'€зку ≥з розпод≥лом фонду грош кошт≥в держ ≥ його використм за галузевим, ц≥льовим ≥ територ≥альним призначенн€м.

«алежно в≥д ек≥чноњ характеристики операц≥й, п≥д час проведенн€ €ких зд≥йснюютьс€ бюдж видатки, вони класифс€:

1) в залежност≥ в≥д рол≥ видатк≥в у сусп≥льному виробницв≥:
-поточн≥ видатки- повТ€зан≥ з наданн€м бюджних кошт≥в юридичним особам на њх утриманн€ ≥ покритт€ поточних потреб. -кап≥таальн≥ видатки- витр на перерозпод≥л:ф≥насув кап≥таловкладень за рах бюджу; ≥нвест субсид≥њ Ц це довгостроков≥ бюдж позички держ ≥ приватним п≥дпрм,

2) в≥д њх сусп призначенн€: в≥йськов≥; втручанн€ держ в ек≥ку; утриманн€ держ апарату управл; соц витр;наданн€ субсид≥й ≥ кредит≥в ≥ншим держм.

3) за галуз€ми: промислов≥сть, с≥льське госп, буд≥вництво, транспорт, звТ€зок, осв≥та, охорона здоровТ€, культура.
4) ≥з розпод≥лом витрат на ц≥л держ програми..-екон; -соц; -еколог≥чн≥; -косм≥чн≥; -газов≥,.
5) ¬≥домча Ч в≥дпов≥дне м≥н≥стерство, держ ком≥тет, держ в≥домство або ≥ншу юридичну особу, €к≥й надаютьс€ асигнуван

6 ) «а формами ф≥насув видатк≥в:
-≥нвест; -бюдж кредити; -держ дотац≥њ, субсид≥њ. -виплата ≥ кошторисне ф≥насув.
7) до ц≥льового призначенн€
: -виплати з/п прац≥вникам бюджних установ; -кап≥тальне вкладенн€; -кап≥тальний ремонт;.
8) в≥д р≥вн€ управл, тобто з урахуванн€м адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу крањни, видатки бюджу в ун≥тарних держх под≥л на видатки центрального бюдж ≥ видатки м≥сц бюдж

117.ѕо€сн в≥дм≥нност≥ м≥ж видатками поточ бюджу ≥ видатками бюджу перерозпод≥л.

¬идатки бюдж≥в ус≥х ланок групуютьс€ за предметною ознакою в≥дпов≥дно до бюджноњ класиф≥кац≥њ ”. јле визнач функц≥ональний под≥л видатк≥в вс≥х бюдж≥в на поточн≥ видатки ≥ видатки перерозпод≥л.

ѕоточн≥ видатки Ч це витр бюдж≥в на ф≥насув мереж≥ п≥дпр, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в, €к≥ д≥ють на початок бюдж року, а також на ф≥насув заход≥в щодо соцго захисту насел-€ та ≥нш заход≥в, що не належ до видатк≥в перерозпод≥л. ¬ склад≥ поточних видатк≥в окремо вид≥л€ютьс€ видатки бюджу, зумовлен≥ зростм мереж≥ вказаних вище об'Їкт≥в з зазначенн€м вс≥х фактор≥в, €к≥ вплинули на обс€г видатк≥в.

ƒо складу видатк≥в перерозпод≥л належ витр бюдж≥в на ф≥насув ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥€льн, зокрема ф≥насув кап≥тальних вкладень виробничого ≥ невиробничого призначенн€, ф≥насув структурноњ перебудови госп ”, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, пов'€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м

“ак само €к ≥ у загальнодержавному бюдж≥, у видатков≥й частин≥ м≥сцевих бюдж≥в окремо передбачаютьс€ видатки поточ бюджу ≥ видатки бюджу перерозпод≥л. ќсоблив≥стю Ї те, що кошти бюджу перерозпод≥л можуть спр€мовуватис€ на реал≥зац≥ю програм соц-ек перерозпод≥л в≥дпов≥дноњ територ≥њ, пов'€заних ≥з зд≥йснм ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥€льн.

118.«а €кими ознаками класиф бюдж видатки? ѕокаж≥ть взаЇмозвТ€зок м≥ж держи ≥ бюджи видатками.

¬идатки бюджу класифс€ за такими ознаками:

1) ф-њми, з викон-€м €ких пов'€зан≥ видатки (функц≥ональна класиф-€ видатк≥в);

2) ек характеристикою операц≥й, при проведенн≥ €ких зд≥йснюютьс€ ц≥ видатки (ек≥чна класиф-€ видатк≥в);

3) ознакою головного розпор€дника бюджних кошт≥в (в≥домча класиф-€ видатк≥в);

4) за бюджи прогрми (програмна класиф-€ видатк≥в).

«а ек класиф≥кац≥Їю видатки бюджу под≥л на поточн≥ видатки, кап≥тальн≥ видатки та кредитуванн€ за вирахуванн€м погашенн€, склад €ких визнач ћ≥н≥стром ф≥н ”.

¬≥домча класиф-€ видатк≥в бюджу визнач перел≥к головних розпор€дник≥в бюджних кошт≥в. Ќа њњ основ≥ ƒерж казначейство ” та м≥сц ф≥н органи ведуть реЇстр розпор€дник≥в бюдж кошт≥в.

ѕрограмна класиф-€ видатк≥в бюджу застосовуЇтьс€ при формув бюджу за програмно-ц≥льовим методом.

ƒерж видатки Ч це грош в≥днос з приводу розпод≥лу ≥ використ централ≥з та децентрал≥з фонд≥в грош ресурс≥в держ з метою ф≥насув загальнодерж потреб соц-ек перерозпод≥л.

—ук-ть вс≥х вид≥в видатк≥в держ складаЇ систу держ видатк≥в. ¬ цю систу вход€ть:

Ч видатки держ, що зд≥йснюютьс€ з держ бюджу;

Чз м≥сцевих бюдж≥в ус≥х р≥вн≥в;

Чз бюджних та позабюджних централ≥з держ та м≥сцевих фонд≥в;Ч держ та комунальних п≥дпр, орган≥зац≥й та установ.

119. —клад ≥ структура видатк≥в держ бюджу, њх класиф-€. ѕоточн≥ видатки ≥ видатки перерозпод≥л.

ƒерж витр Ч це складова частина ф≥н в≥днос, €ка пол€гаЇ у безперервному ц≥льовому використанн≥ держ грош ресурс≥в, що накопич у:

Ч державному бюдж≥ та м≥сцевих бюджах;

Ч держ ≥ м≥сцевих бюджних та позабюджних фондах;

Ч власних фондах держ ≥ комунальних п≥дпр, установ та орган≥зац≥й з метою викон-€ загальнодерж ф-й, ф≥насув державноњ та комунальноњ соцњ ≥ культурноњ сфер, держ ц≥льових програм, а також ф≥насув розширенн€ вир-ва окремих держ та комунальних п≥дпр, установ, орган≥зац≥й у в≥дпов≥дност≥ з чинним законодавством держ.

—ук-ть вс≥х вид≥в видатк≥в держ складаЇ систу держ видатк≥в. ¬ цю систу вход€ть:

Ч видатки держ, що зд≥йснюютьс€ з держ бюджу;

Ч видатки держ, що зд≥йснюютьс€ з м≥сцевих бюдж≥в ус≥х р≥вн≥в;

Ч видатки держ, що зд≥йснюютьс€ з бюджних та позабюджних централ≥з держ та м≥сцевих фонд≥в;

Ч видатки держ та комунальних п≥дпр, орган≥зац≥й та установ.

ƒерж видатки зд≥йснюютьс€ шл€хом ф≥насув

¬идатки бюдж≥в ус≥х ланок групуютьс€ за предметною ознакою в≥дпов≥дно до бюджноњ класиф≥кац≥њ ”. јле визнач функц≥ональний под≥л видатк≥в вс≥х бюдж≥в на поточн≥ видатки ≥ видатки перерозпод≥л.

ѕоточн≥ видатки Ч це витр бюдж≥в на ф≥насув мереж≥ п≥дпр, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в, €к≥ д≥ють на початок бюдж року, а також на ф≥насув заход≥в щодо соцго захисту насел-€ та ≥нш заход≥в, що не належ до видатк≥в перерозпод≥л. ¬ склад≥ поточних видатк≥в окремо вид≥л€ютьс€ видатки бюджу, зумовлен≥ зростм мереж≥ вказаних вище об'Їкт≥в з зазначенн€м вс≥х фактор≥в, €к≥ вплинули на обс€г видатк≥в.

ƒо складу видатк≥в перерозпод≥л належ витр бюдж≥в на ф≥насув ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥€льн, зокрема ф≥насув кап≥тальних вкладень виробничого ≥ невиробничого призначенн€, ф≥насув структурноњ перебудови госп ”, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, пов'€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м.

—клад ≥ структура видатк≥в держ ≥ м≥сцевих бюдж≥в визнач багатьма факторами, зокрема њх предметною спр€мован≥стю (в загальному вигл€д≥ вона в≥дображена в бюджй класиф≥кац≥њ), ек зм≥стом та ≥н. јле в будь-€кому випадку держав≥ при розпод≥л≥ видатк≥в доводитьс€ вир≥шувати питанн€ про пр≥оритетн≥сть об'Їкт≥в ф≥насув. ќск≥льки ”, €к ≥ будь-€к≥й ≥нш≥й держав≥ св≥ту, недостатньо грош кошт≥в дл€ ф≥насув вс≥х потреб, то процес планув видатк≥в зводитьс€ до проблеми вибору м≥ж конкуруючими потребами. ¬ цьому, кр≥м суто юр фактор≥в, велике значенн€ мають екон, €к≥ випливають з конкретних умов певного пер≥оду.

120. ќбгрунт необх-ть та критер≥њ розмежуванн€ дох ≥ видатк≥в м≥ж ланками бюджноњ сист.

Ѕюдж. с-ма-заснована на ек≥чних в≥дносах ≥ юр нормах сук-ть ус≥х вид≥в бюдж≥в крањни. ƒо складу Ѕ.—. ”к-ни вход€ть ƒерж. б-т ”., республ≥канський б-т јвт. р-ки  рим ≥ м≥сц б-ти. ƒох ≥ видатки м≥ж р≥зними ланками бюдж. с-ми розмежовуютьс€ р≥зним чином. ƒох ƒерж. б-ту -це ч-на централ≥з ф≥н. рес-с≥в дер-ви, €к≥ врегульован≥ в≥дпов. нормативними актами ≥ необх≥дн≥ дл€ викон-€ њњ ф-й. ƒох б-ту вдображ екон. в≥днос дер-ви з п≥дпрми, установами, орг-ми,ф≥з. особами, €к≥ виник в процес≥ ст€гненн€ бюдж. платеж≥в. ƒох б-ту ”к-ни мають 2 ч≥тких р≥вн≥-ƒерж та м≥сцевий. √оловним джерелом дох б-ту Ї нац. доход. ќсновними методами,€к≥ використ органами держ. влади дл€ перерозпод≥лу нац. доходу ≥ утворен€ бюдж. дох Ї под, збори, непод платеж≥, позики, ем≥с≥€ грошей. як окрема екон. категор≥€, дох м≥сцевих б-т≥в виражають сферу екон. в≥днос сусп-ва, €ка повТ€зана з форм-н€м, розпод≥лом ≥ використм ф≥н. рес-с≥в рег≥онального р≥вн€, використовуЇтьс€ м≥сц органами влади дл€ забезпеч поточних ≥ перспективних завдань перерозпод≥л рег≥ону. ƒох м≥сцевих б-т≥в мають певну законодавчу базу-  онст-€ ”., «-ни ”. "ѕро бюдж. с-му ”.", "ѕро податкову с-му ”.", "ѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”."та ≥н. нормативн≥ акти. јле незважаючи на на€вн≥сть в≥дпов. нормативноњ бази, до цього часу не напрацьовано ч≥ткого мех-му перерозпод≥лу бюдж. надходжень €к у ƒерж., так ≥ всередин≥ м≥сцевих б-т≥в. ¬ з-н≥ "ѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”."передбачено, що дох м≥сцевих б-т≥в форм за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закр≥плених у встановленому з-ном пор€дку загальнодерж. под, збор≥в та ≥н. обовТ€зк. платеж≥в. ƒох м≥сцевих б-т≥в районних у м≥стах рад (у раз≥ њх створенн€) форм в≥дпов≥дно до обс€гу повноважень, що визнач в≥дпов≥дними м≥ськими радами. ¬идатки б-ту €к складова ч-на ф≥н. категор≥њ-б-ту Ї виразником витрат дер-ви на загальнодерж. р≥вн≥, необх≥дних дл€ викон-€ дер-вою своњх ф-й. ¬итр виражають екон. в≥днос, на основ≥ €ких зд≥йсн процес використ ценрал≥зованих кошт≥в за напр€мками, визначеними з-ном. Ќапр€мки використ бюдж. видатк≥в обумовлюютьс€ ц≥лим р€дом р€дом фактор≥в, основними з €ких Ї:-утриманн€ держ. установ;-ф-њ дер-ви;-р≥вень перерозпод≥л-ку рег≥он≥в дер-ви;-звТ€зки видатк≥в ≥з загальнодерж. б-ту ≥ видатками ≥з м≥сцевих б-т≥в;-≥нш≥, €к≥ можуть мати вагоме значенн€ в залежност≥ в≥д конкретноњ екон. ≥ пол≥т. ситуац≥њ в дер-в≥. ¬идатки держ. б-ту регламентуютьс€ в≥дпов≥дною законодавчою та нормативною базою-«-ми ”."ѕро бюдж. с-му ”.", "ѕро ƒерж. б-т на поточний р≥к", Ѕюдж. класиф≥кац≥Їю, поточними постановами ¬–”, ”казами ѕр-та ”.,р≥шенн€ми  абм≥ну ”. —т.18 «-ну ”."ѕро бюдж. с-му ”."под≥л€Ї вс≥ видатки б-т≥в вс≥х р≥вн≥в на 2 групи-поточн≥ видатки та видатки перерозпод≥л. ѕоточн≥ видатки-це витр б-т≥в на ф≥насув мереж п≥дпр, орг-ц≥й, установ та орган≥в, €к≥ д≥ють на початок бюдж. року, а також на ф≥насув заход≥в щодо соц. захисту н-н€ та ≥нш заход≥в, що не належ до видатк≥в перерозпод≥л. ¬ склад поточних видатк≥в окремо вид≥л€ють вмдатки б-ту, зумовлен≥ зростм мереж≥ перел≥чених вище обТЇкт≥в з зазначенн€м вс≥х фактор≥в, €к≥ вплинули на обс€г видатк≥в. ¬идатки перерозпод≥л-це витр б-т≥в на ф≥насув ≥нвестиц. д-т≥, зокрема:ф≥насув кап≥т. вкладень виробничого-невиробничого призначенн€;ф≥насув структурноњ перебудови нар. госп-ва;субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, повТ€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м. ¬идатки м≥сцевих б-т≥в вдображ т≥ ж сам≥ соц.-екон. в≥днос, що ≥ видатки ƒерж. б-ту, але на м≥сцевому р≥вн≥ ≥ з врахуванн€м рег особливостей. ¬идатки м≥сцевих б-т≥в базуютьс€ на тих же законодавчих аактах, що ≥ њхн≥ дох.

121.Ѕюджна сист ”: основи побудови ≥ критер≥њ розмежуванн€ дох ≥ видатк≥в м≥ж ланками Ѕюджна сист ” - сук-ть держ бюджу та м≥сцевих бюдж≥в, побудована з урахуванн€м ек≥чних в≥днос, держ ≥ адм≥н≥стративно-територ≥альних устроњв ≥ врегульована нормами права.

Ѕюджна сист ” склад з держ бюджу та м≥сцевих бюдж≥в.

–озмежуванн€ дох ≥ видатк≥в м≥ж бюджами Ї важливим елементом бюдж устрою. ¬оно починаЇтьс€ з розмежуванн€ видатк≥в, €ке ірунтуЇтьс€ на розмежуванн≥ ф-й держ м≥ж р≥зними р≥вн€ми влади ≥, в≥дпов≥дно, на призначенн≥ того чи ≥ншого бюджу: з центрального бюджу ф≥нуютьс€ видатки загальнодерж хар-ру, з в≥дпов≥дних м≥сцевих бюдж≥в Ч видатки рег≥онального значенн€. ѕри цьому може застосовуватись два п≥дходи: розпод≥л за територ≥альною ознакою (за м≥сцезнаходженн€м обТЇкта ф≥насув), та розпод≥л, виход€чи з в≥домчого п≥дпор€дкуванн€ (ф≥насув ведетьс€ з бюджу того р≥вн€, до €кого належить орган управл, €кому п≥дпор€дкований даний обТЇкт ф≥насув).

–озмежуванн€ дох Ї пох≥дним в≥дносно розмежуванн€ видатк≥в ≥ може проводитись на основ≥ двох метод≥в. ѕерший Ч закр≥пленн€ дох за кожним бюджом у повн≥й сум≥ чи за твердо ф≥ксованими нормативами в умовах автономност≥ кожного бюджу. ƒругий метод пол€гаЇ у встановленн≥ сист бюдж регулюв в умовах Їдност≥ бюджу, тобто у проведенн≥ в≥драхувань до бюдж≥в нижчих р≥вн≥в, виход€чи з њхн≥х потреб. ѕри цьому вс≥ дох под≥л на закр≥плен≥ ≥ регулююч≥.

 

 

122.Ѕюджна сист: структура, принципи побудови.

Ѕюджна сист Ч в≥дображаЇ складов≥ бюджу, тобто це сук-ть ус≥х бюдж≥в, €к≥ форм в дан≥й крањн≥ зг≥дно з њњ бюдж устроЇм. ”становлено два основн≥ види бюдж≥в Ч центральн≥ та м≥сц. ” крањнах з федеральним устроЇм ≥сн два р≥зновиди центр бюдж≥в: загальнодерж та центральн≥ дл€ член≥в федерац≥њ. ¬ ” центральними Ї ƒерж бюдж ” ≥ –еспубл≥канський бюдж јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. —клад м≥сцевих бюдж≥в в≥дображаЇ територ≥альний под≥л крањни: в ” Ч област≥, райони, поселенн€. ¬≥дпов≥дно м≥сц бюджи под≥л€ють на дв≥ групи: централ≥зован≥ (рег≥ональн≥) Ч обласн≥, районн≥, м≥ськ≥ та бюджи базового р≥вн€ Ч с≥л, селищ, м≥ст, район≥в у м≥стах.

ѕринципи побудови бюджноњ сист Ї визначальною основою бюдж устрою. ¬они визначають характерн≥ ознаки ≥ риси бюджноњ сист кожноњ крањни. ѕри цьому взаЇмозвТ€зок р≥зних ланок бюджноњ сист може встановлюватис€ на основ≥ двох принцип≥в:

ѕринцип Їдност≥ означаЇ, що вс≥ ланки бюджу в сукупност≥ становл€ть Їдиний бюдж, €кий склад ≥ затверджуЇтьс€ в загальному обс€з≥. ѕринцип Їдност≥ забезпечуЇтьс€ Їдиною дох≥дною базою вс≥х бюдж≥в, Їдиною систою видатк≥в, а головне Ч керован≥стю процесом складанн€ ≥ викон-€ бюджу з Їдиного центру.

ѕринцип автономност≥ означаЇ, що кожний бюдж, що входить до складу бюджноњ сист, Ї в≥дносно в≥дособленою ≥ самост≥йною ланкою. јвтономн≥сть бюдж≥в забезпечуЇтьс€ ч≥тким законодавчим розмежуванн€м дох ≥ видатк≥в м≥ж бюджами ≥з забезпечм кожного бюджу досить м≥цною ≥ стаб≥льною дох≥дною базою.  ожний бюдж склад, затверджуЇтьс€ ≥ виконуЇтьс€ в≥дпов≥дними органами влади в≥дособлено ≥ самост≥йно.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 476 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1991 - | 1950 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.057 с.