Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп. 3 страница




ќбТЇкт оподаткув вказуЇ на те, що саме оподатковуЇтьс€ тим чи ≥ншим податком. ќбТЇкт оподаткув маЇ бути стаб≥льним, п≥ддаватись ч≥ткому обл≥ку, безпосер стосуватис€ платника, в≥дображати саме його (а не сторонн≥х юр чи ф≥з ос≥б) вплив на даний обТЇкт.

ќдиниц€ оподаткув Ч це одиниц€ вим≥ру (ф≥зичного чи грош) обТЇкта оподаткув. „им б≥льш≥ розм≥ри обТЇкта оподаткув, тим б≥льша одиниц€ вим≥ру. √рош вим≥р може бути безпосередн≥м Ч при оц≥нц≥ дох, ≥ опосередкованим Ч при оц≥нц≥ т≥Їњ ж земельноњ д≥л€нки (за ринковою чи нормативною ц≥ною), майна

ƒжерело сплати податку Ч це дох≥д платника, з €кого в≥н сплачуЇ податок. ƒжерело сплати може бути безпосер повТ€зане з обТЇктом оподаткув (коли оподатковуЇтьс€ сам дох≥д або майно, що приносить дох≥д), а може ≥ не стосуватис€ обТЇкта оподаткув (наприклад, под на майно ≥ землю, €к≥ перебув в особистому користуванн≥ й не принос€ть доходу њх власникам).

«агалом правом≥рним Ї повТ€зуванн€ джерела сплати податку з обТЇктом оподаткув. “аке оподаткув Ї досить справедливим, оск≥льки т≥льки дох≥д Ї джерелом сплати.

. ѕод ставка Ч це законодавчо встановлений розм≥р податку на одиницю оподаткув. ≤сн два п≥дходи до встановленн€ под ставок: ун≥версальний ≥ диференц≥йований. ѕри ун≥версальному п≥дход≥ встановлюЇтьс€ Їдина дл€ вс≥х платник≥в ставка, при диференц≥йованому Ч к≥лька. ƒиференц≥ац≥€ ставок може в≥дбуватись у двох напр€мах. ѕерший Ч в≥дпов≥дно до платник≥в, коли дл€ б≥льшост≥ платник≥в вид≥л€Їтьс€ основна ставка, а також знижен≥ й п≥двищен≥ ставки дл€ окремих платник≥в. ƒругий Ч в≥дпов≥дно до р≥зних характеристик ≥ оц≥нок обТЇкта оподаткув.

ѕод квота Ч це частка податку в доход≥ платника. ¬она може бути визначена в абсолютному розм≥р≥ й у в≥дносному вираз≥. «наченн€ податк квоти пол€гаЇ в тому, що вона характер р≥вень оподаткув. « погл€ду соцњ справедливост≥ механ≥зм оподаткув обовТ€зково маЇ включати податкову квоту. ќднак р≥ч у т≥м, що тод≥ значно зменшуютьс€ под вплив ≥ можливост≥ використ под €к ф≥н регул€тор≥в. “ому в практиц≥ оподаткув под квоти законодавчо не встановлюютьс€.

 

92. ƒовед≥ть, що обТЇкт та база оподаткув Ц це не тотожн≥

ѕон€тт€ Ђоб'Їкт оподаткувї передбачаЇ два п≥дходи: правовий (розширений) ≥ законодавчий (б≥льш вузький). як правова категор≥€ об'Їкт оподаткув €вл€Ї собою родове визнач-€ об'Їкта (дох чи њхн€ частина; майно; варт≥сть), з €ким пов'€зане виникн-€ обовТ€зку платника под сплатити податок. ” б≥льш вузькому значенн≥ (€ке в ос≠новному закр≥плюЇтьс€ в законодавчих актах) обТЇкти оподаткув можна визначити €к видов≥ форми родового пон€тт€ об'Їкта оподаткув (дох ф≥з ос≥б; майно юр ос≥б), що ≥ закр≥плюютьс€ спец≥альними податкови≠ми законодавчими актами

ќб'Їктом оподаткув може бути варт≥сть товар (роб≥т, послуг), доход чи його частина, обороти з реал≥з товар (роб≥т, послуг), використ прир ресурс≥в. ѕри цьому один об'Їкт не може виступати об'Їктом оподаткув по к≥лькох податках одного виду. ÷е, однак, не заборон€Ї вико≠ристовувати об'Їкт при оподаткуванн≥ податк р≥зного виду. “ому один об'Їкт (наприклад прибуток) може використовува≠тис€ €к об'Їкт оподаткув у к≥лькох випадках. Ќаприклад, використ доходу €к об'Їкта при загальнодерж подат≠ках не Ї перешкодою дл€ введенн€ податку з аналог≥чних об'Їкт≥в на м≥сцевому р≥вн≥.

Ѕазою оподаткув Ї конкретна (к≥льк≥сна, ф≥з чи ≥нша) характер певного об'Їкта оподаткув. ƒл€ визнач-€ суми податку, €ку необх перерахувати в бюдж, об'Їкта оподаткув недостатньо. ƒл€ цього необх скоригувати в≥дпов≥дно до законодавства к≥льк≥сн≥ характеристи≠ки об'Їкта оподаткув. Ќа п≥дстав≥ цього под база ≥стотно в≥др≥зн€тиметьс€ в≥д к≥льк≥сних ознак самого об'Їкта оподаткув. ¬она за своњм зм≥стом Ї об'Їктом оподаткув, скоригованим ≥ п≥дготовленим до застос-€ завдатковоњ ставки, нарахуванн€ суми податку, що п≥дл€гаЇ сплат≥ до бюджу.

ѕод база необх≥дна саме дл€ нарахуванн€ податку, але вона не Ї безпосер обставиною, що породжуЇ обов'€≠зок сплатити податок, тобто об'Їктом оподаткув. Ќаприк≠лад, на€вн≥сть у п≥дакцизних товар ах вартост≥ не Ї фактом, що зумовлював би зобов'€занн€ сплатити акциз. –еал≥з п≥дак≠цизних товар у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ не породжуЇ под правов≥днос. “ак≥ в≥днос виник у зв'€зку з визначе≠ними в закон≥ д≥€ми платник≥в под: реал≥зац≥Їю п≥дакциз≠ного товар у виробниками п≥дакцизних товар на внутр≥шньо≠му ринку, ввозом товар у на митну територ≥ю.

93. ѕокаж≥ть на прикладах р≥зницю м≥ж субТЇктом, платником та нос≥Їм податку.

субТЇкт Ѓ хто сплачуЇ; обТЇкт Ѓ що оподатковуЇтьс€; джерело Ѓ з чого сплачуЇтьс€

платник податку Ч юридична чи ф≥з особа, €ка волод≥Ї певним майном або отримуЇ в≥дпов≥дн≥ дох ≥ безпосер зобов'€зана сплачувати под до бюдж≥в р≥зних р≥вн≥в. ѕлатник здеб≥льшого Ї транзитною, посередницькою ланкою п≥д час проходженн€ дох. ¬≥н не ст≥льки сплачуЇ под до бюджу, ск≥льки перераховуЇ туди частину отриманих кошт≥в в≥д покупц€;

—уб'Їкт оподаткув Ч один ≥з учасник≥в под процесу, €кий в межах своЇњ компетенц≥њ зд≥йснюЇ певн≥ под процедури: держ в особ≥ парламенту приймаЇ под закони з питань оподаткув; органи податк служби впроваджують це законодавство у ф≥скальну практику; платники под вик покладен≥ на них под зобов'€занн€;

Ќос≥й податку Ч к≥нцевий споживач матер благ; особа, €ка виступила реальним платником нагромаджених на вс≥х стад≥€х товар опросуванн€ под.

—убТЇктами податку на додану варт≥сть Ї ф≥з та юридичн≥ особи, €к≥ ведуть п≥дприЇмн д≥€льн у сфер≥ вир-ва, торг≥вл≥ та послуг. ‘актично платником ѕƒ¬ Ї споживач незалежно в≥д того, чи це юридична, чи ф≥з особа.

Ќа приклад≥ непр€м под ми бачимо:

ѕлатник податку Ч це виробник або продавець товар у, €кий зг≥дно ≥з законом виступ €к юр платник податку, тобто вносить до бюджу суму податку в≥д реа≠л≥зованого товар у чи наданн€ послуг.

Ќос≥й податку Ч це ф≥з особа, споживач товар у, в ц≥н≥ €кого м≥ститьс€ непр€мий податок.  упуючи товар и, споживач фактично стаЇ платником податку. “аким чином, в≥дбув перекладенн€ под ≥з суб'Їкта на нос≥€ податку.€:

—убЇкт оподаткуван- под орган. ƒо непр€м под належ: ѕƒ¬, акцизний зб≥р, мито, держ мито.

99.ѕон€тт€ под боргу, причини та соц-екон насл≥дки.

ѕодатко́вий борг Ч под зобов'€занн€ (з урахуванн€м штрафних санкц≥й за њх на€вност≥), узгоджене платником под або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пен€, нарахована на суму такого под зобов'€занн€.

ќсновн≥ причини виникн-€ под боргу: неефективний внутр ф≥н менедж платник≥в, умисн≥ д≥њ(ухиленн€ в≥д сплати под). √оловним методом дос€гненн€ його зменшенн€ вважаЇтьс€ адм≥н≥струванн€ под.

Ќасл≥дки: неможлив≥сть вести ефективну, нац≥лену на розширений перерозпод≥л ек≥чну д≥€льн через пост≥йну необх-ть повертати даний под борг, втрата можливост≥ отримувати певн≥ заохочувальн≥ програми та допомогу саме через на€вн≥сть под боргу, необх-ть створенн€ податк застави, що забезпечить поверненн€ боргу, але зменшить можлив≥сть використ цього заставленого майна у виробничому процес≥ субТЇктом, €кий маЇ його сплатити, можлив≥сть стати податковим банкрутом, що може призвести до л≥кв≥дац≥њ п≥дпр.

94. ≈лементи под. ’арактер под ставок.

≈лементи под: субТЇкт, обТЇкт, ставка, одиниц€ оподаткув, база оподаткув, джерело сплати ≥ квота. —убТЇкт, або платник податку, Ч це та ф≥з чи юридична особа, €ка безпосер його сплачуЇ.  ритер≥€ми вибору платник≥в п≥д час проведенн€ податк пол≥тики Ї швидк≥сть надходж податку, на€вн≥сть можливостей контролю за своЇчасн≥стю ≥ повнотою його сплати, в≥дсутн шл€х≥в ухиленн€ в≥д оподаткув. ќбТЇкт оподаткув вказуЇ на те, що саме оподатковуЇтьс€: €к≥ операц≥њ, товар и, дох, €ка власн≥сть. ќдиниц€ оподаткув Ч це одиниц€ вим≥ру (ф≥зичного чи грош) обТЇкта. ‘≥зичний вим≥р, наприклад оц≥нка земельноњ д≥л€нки дл€ сплати податку на землю проводитьс€ в гектарах, сотих гектара. √рош вим≥р Ч у раз≥ оц≥нки дох (одиницею оподаткув в даному випадку виступ грошова) Ч ≥ опосередкованим Ч п≥д час оц≥нки к≥льк≥сних показник≥в у грошй форм≥ (наприклад у процес≥ оц≥нки земельноњ д≥л€нки в грошму вираз≥). Ѕаза оподаткув Ч це розм≥р обТЇкта оподаткув в грошму чи ф≥зичному вим≥р≥. —аме до бази оподаткув застосовуютьс€ ставки дл€ визнач-€ суми податку. —тавка Ч це розм≥р податку на одиницю оподаткув. «алежно в≥д обс€гу оподатковуваних операц≥й ставки можуть бути ун≥версальн≥ (Їдин≥) або диференц≥йован≥. ”н≥версальн≥, або Їдин≥, ставки передбачають створенн€ р≥вних умов дл€ вс≥х платник≥в под. ƒиференц≥ац≥€ под ставок може проводитись щодо розм≥ру або виду обТЇкта оподаткув (наприклад р≥зн≥ п≥дакцизн≥ товар и оподатковуютьс€ акцизним збором за р≥зними ставками) та стосовно статусу ≥ м≥сцезнаходженн€ платник≥в. «а будовою ставки под≥л на тверд≥ й процентн≥. “верд≥ ставки встановлюютьс€ дл€ под, щодо €ких база оподаткув визначена у ф≥зичному вим≥р≥. ” свою чергу тверд≥ ставки под≥л на ф≥ксован≥, тобто в грошму вираз≥ на одиницю оподаткув, виражену к≥льк≥сно, ≥ в≥дносн≥, тобто в частках до встановленоњ державою величини в грошму вираз≥ на одиницю оподаткув. ѕроцентн≥ ставки встановлюютьс€ щодо под, база оподаткув €ких визначена у варт≥сному вим≥р≥ (обс€г дох, обс€г продаж≥в). ¬они под≥л на пропорц≥йн≥, тобто став≠ка не зм≥нюЇтьс€ в раз≥ зм≥ни обс€г≥в бази оподаткув, прогресивн≥ Ч ставка зб≥льшуЇтьс€ при зб≥льшенн≥ бази оподаткув Ч та регресивн≥ Ч ставки зменшуютьс€ в раз≥ зб≥л-€ бази оподаткув.

ƒжерело сплати Ч це дох≥д платника, з €кого в≥н сплачуЇ податок.  вота Ч це частка податку в дох платника.

 

95. ќхарактер. под ставки, навед≥ть конкретн≥ приклади.

ѕод ставка Ч це законодавчо встановлений розм≥р податку на одиницю оподаткув. ѕ≥дходи до встановленн€ под ставок: ун≥версальний (встановлюЇтьс€ Їдина дл€ вс≥х платник≥в ставка) ≥ диференц≥йований(к≥лька; ƒиференц≥ац≥€ ставок може в≥дбуватись у напр€мах.Ч в≥дпов≥дно до платник≥в, коли дл€ б≥льшост≥ платник≥в вид≥л€Їтьс€ основна ставка,≥ знижен≥ й п≥двищен≥ ставки дл€ окремих платник≥в. Ч в≥дпов≥дно до р≥зних характеристик ≥ оц≥нок обТЇкта оподаткув.

”становленн€ под ставок Ї найважлив≥шою ≥ найскладн≥шою проблемою оподаткув. —аме недосконал≥сть ставок може порушити €к ф≥скальну значущ≥сть, так ≥ регулюючу д≥ю того чи ≥ншого податку. ”становленн€ ставок под може базуватись на емп≥ричному метод≥ й ек≥ко-математичному моделюванн≥.¬»ƒ»:

“верд≥ ставки встановлюютьс€ в грошму вираз≥ на одиницю оподаткув в натуральному обчисленн≥. ¬они можуть бути двох вид≥в: ф≥ксован≥ Ч установлен≥ в конкретних сумах, в≥дносн≥ Ч визначен≥ в≥дносно певноњ величини (наприклад, у процентах до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати). ѕриклад Ч ставки земел податку.

ѕроцентн≥ ставки встановлюютьс€ т≥льки щодо обТЇкта оподаткув, €кий маЇ грош вираз (адже сума податку маЇ т≥льки грош вираз, за вин€тком натуральних под). ¬они под≥л на три види: пропорц≥йн≥, прогресивн≥ й регресивн≥.

ѕропорц≥йн≥ Ч це Їдин≥ ставки, що не залеж в≥д розм≥ру обТЇкта оподаткув. ¬они спрощують податкову роботу, найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥дають принципу р≥вност≥ платник≥в. ѕриклад Ч ставка податку з дох ф≥з ос≥б.

ѕрогресивн≥ Ч це так≥ ставки, розм≥р €ких зростаЇ в м≥ру зб≥л-€ обс€г≥в обТЇкта оподаткув. ѕриклад Ч ставки прибуткового податку з громад€н, €кий д≥€в до 2003 року.

–егресивн≥, зменшуютьс€ в м≥ру зрост обТЇкта оподаткув. ¬они необх≥дн≥ тод≥, коли держ намагаЇтьс€ стимул под≥бне зрост.

96.97.ѕод п≥льги, њх види та регулююч вплив.

ѕод п≥льги Ч це зв≥льненн€ в≥д под зг≥дно з чинним законодавством. ‘орми наданн€:Ц встановленн€ м≥н≥муму, €кий не оподатковуЇтьс€;Ц вилученн€ з оподаткув певних елемент≥в обТЇкта оподаткув;Ц зв≥льненн€ в≥д оподаткув окремих ос≥б

Ц зменшенн€ ставок;Ц застос-€ ц≥льових п≥льг,

под≥л на основ≥ в≥днесенн€ п≥льг на прибуток або витр платника, впливу на елементи под механ≥зму: 1)¬илученн€ (в≥драх-€) Ц вид податк п≥льги, при €к≥й в≥дбув вилученн€ окремих складових частин ≥з загальноњ бази оподаткув з метою њњ зменшенн€. ћехан≥зм наданн€ такого виду п≥льг безпосер проектуЇтьс€ на обТЇкт оподаткув, €кий зменшуЇтьс€. ѕод≥бн≥ зменшенн€ можна класиф≥кувати наступним чином:Ц за видами платник≥в: повн≥ (надаютьс€ вс≥м платникам) або частков≥ (надаютьс€ визначеним категор≥€м платник≥в);Ц за терм≥нами д≥њ: пост≥йн≥ (€к≥ д≥ють пост≥йно прот€гом тривалого часу) або тимчасов≥ (€к≥ д≥ють прот€гом визначеного заздалег≥дь, обмеженого пер≥оду);Ц за видами обТЇкта: майнов≥ (в≥драх-€ визначеноњ частини майна, що оподатковуЇтьс€) та прибутков≥ в≥драх-€ (застосовуютьс€ до частини прибутку платника);Ц за видами д≥€льн.

2(«нижка Ц це вид податк п≥льги, €ка зменшуЇ податкову базу або суму податку на визначен≥ розм≥ри. ¬еличина ц≥Їњ знижки визнач сумою витрат платника, €к≥ законодавчо вивод€тьс€ з-п≥д оподаткув шл€хом зменшенн€ на екв≥валентну величину податк бази. Ўл€хом наданн€ такого виду п≥льг держ стимулюЇ перерозпод≥л пр≥оритетних дл€ сусп≥льства напр€м≥в д≥€льн господар субТЇкт≥в. ¬ид≥л€ютьс€ так≥ види знижок:Ц л≥м≥тован≥, розм≥р €ких пр€мо обмежений;Ц нел≥м≥тован≥, при €ких п≥дсумкова база оподаткув може зменшуватис€ на всю суму витрат платника под.

3)ѕод кредит Ц вид п≥льг, при €кому зв≥льненн€ стосуЇтьс€ загальноњ суми под платежу, нарахованого дл€ сплати. «а формами наданн€:Ц зниженн€ ставки податку;

Ц скороченн€ оподатковуваноњ суми;Ц перенесенн€ терм≥ну сплати або сплата податку частинами;

Ц поверненн€ ран≥ше сплаченого податку;Ц зарахуванн€ ран≥ше сплаченого податку в рах майбутн≥х платеж≥в.

¬ ” под кредит застосовуЇтьс€ у вигл€д≥ перенесенн€ терм≥ну сплати под платежу субТЇкта госп до бюджу в≥дпов≥дного р≥вн€, наданого органом податк служби у форм≥ кредњ угоди, за умови використ платником под зв≥льнених кошт≥в на законодавчо визначен≥ ц≥л≥. ѕод п≥льги Ї д≥Ївим ≥нструментом реал≥з регулюючоњ (стимул) ф-њ податк пол≥тики держ, €кий застосовуЇтьс€ ур€дами з метою стимул-€ накопиченн€ кап≥талу, ≥нвестиц≥йноњ активност≥, ≥нновац≥йноњ д≥€льн, п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ продукц≥њ, перерозпод≥л окремих галузей ек≥ки, розширенн€ експорту, зб≥л-€ зайн€тост≥

Ќаданн€ под п≥льг без њх систного обірунтуванн€ призводить до: викривленн€ конкурентного середовища, збереженн€ неефективних та неприбуткових субТЇкт≥в у структур≥ народного госп, отриманн€ збитк≥в, повТ€заних ≥з демп≥нговою пол≥тикою, нер≥вном≥рний розпод≥л под т€гар€ ¬икористовуючи под п≥льги, держ регул певн≥ екон процеси ≥ забезпечуЇ соц≥альний захист окремих вид≥в д≥€льн та груп насел-€.

100.ѕод сист: наук (класичн≥) принцип побудови подат сист.

ѕод сист - це сук-ть под, збор≥в, ≥нш обов`€зкових платеж≥в ≥ внеск≥в до бюджу ≥ держ ц≥льових фонд≥в, €к≥ д≥ють у встановленому законом пор€дку. —утн, структура ≥ роль сист оподаткув визнач податковою пол≥тикою, що Ї виключним правом держ, €ка проводить њњ в крањн≥ самост≥йно, виход€чи ≥з завдань соц-ек перерозпод≥л. „ерез под, п≥льги ≥ ф≥н санкц≥њ, а також ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, €к≥ виступ нев≥д'Їмною частиною сист оподаткув, держ ставить Їдин≥ вимоги до ефективного веденн€ госп в крањн≥. ƒо принцип≥в оподаткув јдам —м≥т в≥дн≥с так≥:

- под повинн≥ платити вс≥ у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњм доходом;

- розм≥р податку повинен бути точно визначений заздалег≥дь;

- способи справл€нн€ ≥ терм≥ни сплати податку повинн≥ бути зручними дл€ платника, а не дл€ держ;

- справл€нн€ под та њх орган≥з повинн≥ зд≥йсн з м≥н витратами.

” прац≥ п≥ддававс€ критиц≥ податок на з/п, —м≥т вважав його безглуздим ≥ руйн≥вним.Ѕув противниками непр€м под: на с≥ль, шк≥ру, мило ≥ св≥чки; њх оподаткув, на думку —м≥та, п≥двищувало ц≥ну прац≥, що призводить до зрост витрат вир-ва. —тосовно бюджу, класик дотримувавс€ теор≥њ Ђздорових ф≥нї, тобто збалансованост≥ дох ≥ видатк≥в. ѕри цьому зверталась увага на тенденц≥ю до посиленн€ р≥вн€ бюдж централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у зв'€зку з розширенн€м ф-ц≥й держ (закон ¬агнера).

101.—утн податк сист. принципи побудови податк сист ”?

ѕод сист(ѕ—)- це сук-ть встановлених в держав≥ под, збор≥в та обовТ€зкових платеж≥в, принцип≥в ≥ метод≥в оподаткув, контроль за дотриманн€м под законодавства та орган≥зац≥њ податк служби. принципи побудови ѕ—:”:1) загсть оподаткув - кожна особа зобов'€зана сплачувати встановлен≥ под та збори; 2)р≥вн≥сть ус≥х платник≥в перед законом, недопущенн€ будь-€ких про€в≥в податк дискрим≥нац≥њ - забезпеч однакового п≥дходу до вс≥х платник≥в под незалежно в≥д соцњ, расовоњ, нац≥ональноњ, рел≥г≥йноњ приналежност≥; 3)нев≥дворотн≥сть настанн€ визначеноњ законом в≥дпов≥дальност≥ у раз≥ порушенн€ под законодавства;; 4)ф≥скал достатн≥сть - встановленн€ под та збор≥в з урахуванн€м необхст≥ дос€гненн€ збалансованост≥ витрат бюджу з його надходжми; 5)соц≥альна справедлив≥сть -установленн€ под та збор≥в в≥дпов≥дно до платоспроможност≥ платник≥в под; 6)еконсть оподаткув - установленн€ под та збор≥в, обс€г надходжень в≥д сплати €ких до бюджу значно перевищуЇ витр на њх адм≥н≥струванн€; 7)нейтральн≥сть оподаткув - установленн€ под та збор≥в у спос≥б, €кий не вплив на зб≥л-€ або зменшенн€ конкурентоздатност≥ платника под; 8)стаб≥льн≥сть - зм≥ни до будь-€ких елемент≥в под та збор≥в не можуть вноситис€ п≥зн≥ш €к за ш≥сть м≥с€ц≥в до початку нового бюдж пер≥оду, в €кому будуть д≥€ти нов≥ правила та ставки; 9)р≥вном≥рн≥сть та зручн≥сть сплати - установленн€ строк≥в сплати под та збор≥в, виход€чи ≥з необхст≥ забезпеч своЇчасного надходж кошт≥в до бюдж≥в дл€ зд≥йсн витрат бюджу та зручност≥ њх сплати платниками; 10)Їдиний п≥дх≥д до встановленн€ под та збор≥в -визнач-€ на законодавчому р≥вн≥ ус≥х обов'€зкових елемент≥в податку. 11) сплат≥ п≥дл€гають лише загальнодерж, м≥сц под та збори

102. Ќаук принципи оподаткув.

“еор≥€ оподаткув почала формуватись в останню третину ’VIII ст. „и не вперше наук обірунтовану характеристику под дали представники англ. класичноњ пол≥тек≥њ ј.—м≥т та ƒ. –≥кардо. ¬они ч≥тко сформулювали основн≥ принципи оподаткув. —уть цих принцип≥в пол€гаЇ у такому:

1. ѕ≥ддан≥ держ мус€ть брати участь у њњ п≥дтримц≥ в≥дпов≥дно до своЇњ плат≥жноњ спроможност≥

2. ѕодаток маЇ бути ч≥тко визначеним, а не дов≥льним.

3. ѕод повинн≥ ст€гуватись у найвиг≥дн≥ший час ≥ найвиг≥дн≥шим способом дл€ особи, що його сплачуЇ.

4.  ожний податок маЇ бути так побудований, щоб в≥н брав ≥з кишень насел-€ €комога менше понад те, що в≥н приносить до скарбниц≥ держ.

ѕринципи оподаткув можна визначити €к узагн≥ ≥ систтизован≥ погл€ди та ≥дењ, повТ€зан≥ з оподаткувм. ” сучй ек≥ц≥ дом≥нують ≥дењ американських ек≥ст≥в, €к≥ визначають так≥ принципи оподаткув: ѕод сист повинна-

не спотворювати оптимального розм≥щ-€ виробничих фактор≥в на ефективних ринках;

бути справедливою; бути гнучким автоматичним стаб≥л≥затором; бути ч≥ткою, прозорою ≥ незм≥нною; забезпечувати м≥н≥мум витрат на ст€гненн€ под.

” ’VIII ст. головним напр€мом було дотриманн€ справедливост≥ Ч тобто л≥кв≥дац≥€ прив≥лењв. —ьогодн≥ основна увага прид≥л€Їтьс€ ступеню прогресивност≥, або платоспроможност≥. ѕринципи оподаткув можна розд≥лити на так≥, що визначають справедлив≥сть податк сист, ≥ так≥, що визначають њњ ефект-ть.

ѕринцип платоспроможност≥ стосуЇтьс€ збиранн€ надходжень бюджу ≥ зосереджений на розпод≥льн≥й природ≥ оподаткув. ÷ей принцип декларуЇ, що т€гар оподаткув повинен розпод≥л€тись зг≥дно з платоспроможн≥стю платника податку.

103. ѕод пол: визнач-€, принципи побудови.

ѕод пол €вл€Ї собою д≥€льн держ у сфер≥ встановленн€ ≥ ст€гненн€ под. √оловними критер≥€ми податк пол≥тики Ї ек≥чна ефект-ть ≥ соц≥альна справедлив≥сть.

ѕод пол держ Ї складовою частиною ек≥чноњ пол≥тики, €ка базуЇтьс€ на сукупност≥ юр акт≥в, що встановлюють види под, збор≥в та обов'€зкових платеж≥в, а також пор€док њх ст€гненн€ та регулюв.ѕ–»Ќ÷»ѕ»:

1)справедливост≥ та соцњ направленост≥: держ встановлюЇ таку систу оподаткув, €ка враховуЇ вс≥ фактори д≥€льн юр ≥ ф≥з ос≥б - дох ≥ спожив-€, майно ≥ прир≥ст грош кап≥талу, ресурсну забезпечен≥сть ≥ в≥ддачу вкладених кошт≥в та ≥н.  ожний вид податку б≥льш влаштовуЇ одн≥ верстви насел-€ ≥ наст≥льки ж не п≥дходить ≥ншим. 2) соцњ справедливост≥ реал≥зуЇтьс€ не через пошук ≥ впровадженн€ найб≥льш "справедливого" податку, а шл€хом поступового встановленн€ оптимальноњ структури та р≥вн€ оподаткув, €ка мають максимально задовольн€ти вс≥ верстви насел-€, господарююч≥ суб'Їкти. 3) р≥внонапруженост≥: зобов'€занн€ перед бюджом установлюютьс€ дл€ вс≥х платник≥в зг≥дно з њхн≥ми можливост€ми ≥ резами д≥€льн. —аме поЇднанн€ потенц≥йних можливостей ≥ дос€гнутих рез≥в може забезпечити р≥внонапружен≥сть.4)в иг≥дност≥ або ек≥чноњ зац≥кавленост≥ - €к дл€ держ так ≥ дл€ платника податку. —утн цього принципу пол€гаЇ в тому, що платник податку маЇ отримати максимум благ чи послуг, €ка б задовольн€ла його у€ву про њх варт≥сть.5) стаб≥льност≥: под пол повинна неодм≥нно дотримуватис€ визначених на певний час ор≥Їнтир≥в у перерозпод≥л сусп≥льства, зм≥нсь поступово, еволюц≥йним шл€хом. —таб≥льн≥сть податк пол≥тики:

по-перше, даЇ змогу вс≥м суб'Їктам ф≥н в≥днос мати стал≥ ≥нтереси ≥ виход€чи з них вести перспективну ф≥н пол≥тику.

по-друге, стаб≥льн≥сть податк пол≥тики забезпечуЇ висок≥й р≥вень податк роботи, оск≥льки под служба теж повинна мати певний час на освоЇнн€ механ≥зму ст€гненн€ податку.

ѕринцип ек≥чноњ ефективност≥.: забезпеч повноти ≥ своЇчасност≥ сплати под, максимальне виключенн€ можливост≥ ухиленн€ в≥д под, м≥н≥мальн≥сть затрат пов'€заних з обл≥ком платник≥в ≥ збиранн€ под, пор≥вн€но з надходжми в≥д цих под.

√нучк≥сть податк пол≥тики. в≥дображаЇ регулюючу ф-ю под ≥ характер використ под, збор≥в €к ф≥н ≥нструм впливу на екон.

104.ќбгрунт взаЇмозвТ€з м≥ж сист оподат, под сист ≥ под пол.

ѕод сист Ч це сук-ть установлених у крањн≥ под ≥ обовТ€зкових платеж≥в под хар-ру та механ≥зму њх справл€нн€.ѕаралельно з пон€тт€м Ђпод систї досить часто використовуЇтьс€ терм≥н Ђсист оподаткувї. ѓх сл≥д розр≥зн€ти, оск≥льки под сист Ч це сук-ть под, а оподаткув Ч це процес установленн€ ≥ справл€нн€ под. “обто сист оподаткув характер. њњ елементами Ч платник, обТЇкт оподаткув, ставка Ч та механ≥змом обчисленн€ ≥ сплати под. ѕринципи формув податк сист визначають фундаментальн≥ дом≥нанти в≥дносно встановленн€ кожного податку окремо та њх сукупност≥. ѕринципи оподаткув вдображ засади справл€нн€ под державою.

ѕод пол зд≥йсн за певними напр€мами ≥ принципами. Ќапр€ми податк пол≥тики визнач завданн€ми соц-ек перерозпод≥л ≥ можуть мати стимулюючу чи стримуючу спр€мован≥сть. ¬она €вл€Ї собою д≥€льн орган≥в державноњ влади та м≥сц самовр€дуванн€ у сфер≥ встановленн€ та збиранн€ под ≥ збор≥в (обов'€зкових платеж≥в), €ка реал≥зуЇтьс€ через визнач-€ платник≥в под та ≥нш обов'€зкових платеж≥в, об'Їкт≥в оподаткув ≥ ставок под; вид≥в под, збор≥в та ≥нш обов'€зкових платеж≥в, що справл€ютьс€ на територ≥њ крањни, м≥сцевих под, збор≥в та ≥нш обов'€зкових платеж≥в; основних принцип≥в наданн€ п≥льг та зв≥льненн€ в≥д оподаткув.

105.ќбгрунт, €к трансформац≥йн≥ процеси в подй сист≥ ”, вплив на сусп перерозпод≥л. « 1.01.2011 набрав чинност≥ новий ѕод кодекс ”. ¬ ухвален≥й редакц≥њ в≥дсутн≥ норми, що регулюють спрощену систу оподаткув.ƒл€ юр та ф≥з ос≥б-п≥дприЇмц≥в залишили Їдиний податок, ставки ≥ граничний обТЇм виручки. ™диний податок сплачуЇтьс€ в розм≥р≥ 6 ≥ 10 % дл€ юр ос≥б.  р≥м того, окремо ст€гуЇтьс€ Їдиний внесок на соц≥альне страх. –азом з тим без зм≥н залишилас€ заборона на включенн€ до складу валових витрат, сплачених ф≥з. особ≥-п≥дприЇмцю, що знаходитьс€ на спрощен≥й сист≥ оподаткув, в звТ€зку з придбанн€м товар ≥в, роб≥т та послуг. ÷е призведе до того, що п≥дпрм на загй сист≥ оподаткув буде невиг≥дно працювати з ф≥з. особами: адже сплачувати њх товар и та послуги п≥дпр зможе лише з власного прибутку. ÷е значно знизить прибутки малого б≥знесу, так €к частиш за все саме др≥бн≥ п≥дприЇмц≥ Ї ф≥зичними особами.

≤з 2011 року в ” зменшилас€ к≥льк≥сть под. «ам≥сть 29 загальнодерж та 14 м≥сцевих под та збор≥в, зг≥дно з ѕ ” справл€тимуть т≥льки 18 загальнодерж та 5 м≥сцевих под ≥ збор≥в. ¬ ѕодатковому кодекс≥ передбачене зниженн€ ставок основних под. —тавка податку на прибуток, €ка становить сьогодн≥ 25%, буде знижена в 2011 роц≥ до 23%,

 р≥м того, ѕƒ¬ з 2014 року також буде зменшено до 17% з нин≥шн≥х 20%.. Ќа платник≥в ѕƒ¬ чекаЇ близьке знайомство з ™диним реЇстром под накладних. ўор≥чний податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нш самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в зам≥нить зб≥р за першу реЇстрац≥ю транспортного засобу. ќбов'€зок вносити до бюджу еколог≥чний податок за викиди пересувними джерелам (екс-зб≥р за забрудненн€ навколишнього природного середовища) покладуть на плеч≥ агент≥в - оптових та роздр≥бних продавц≥в палива.

¬проваджена двор≥внева сист адм≥н≥стративного (апел€ц≥йного) оскарженн€ р≥шень контролюючих орган≥в, зам≥сть трир≥вневоњ, що була. “ака зм≥на спри€тиме скороченню строк≥в адм≥н≥стративного оскарженн€ р≥шень контролюючих орган≥в

 

.

107.Ѕюдж: форма, матер≥альне вт≥ленн€, ф-њ. специ ознаки

Ѕюдж, €к ек≥чна категор≥€ виражаЇ екон категор≥њ, що виник у розпод≥льчому процес≥ ≥ повТ€зан≥ ≥з формувм ≥ використм централ≥зованого фонду грошей у процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ. «а формою про€ву Ї основним ф≥новим планом, в €кому в≥дображаЇтьс€ д≥€льн держ та м≥сцевих орган≥в влади й управл. як ф≥н план бюдж €вл€Ї собою баланс дох ≥ видатк≥в. ¬одночас це не просто розпис дох ≥ видатк≥в держ Ч це в≥ддзеркаленн€ њњ ек≥чноњ ≥ соцњ, м≥жнародноњ та оборонноњ, а головне ф≥н (в ус≥х њњ напр€мах) пол≥тики. «а матер зм≥стом бюдж €вл€Ї собою централ≥зований грош фонд держ. ќбс€г бюджу Ч це р≥чна сума кошт≥в, що проход€ть через цей фонд. ¬≥н перебуваЇ у пост≥йному рус≥: практично щоденно до нього надход€ть кошти ≥ зд≥йсн ф≥насув видатк≥в. ‘-њ

1) –озпод≥льча дозвол€Ї сконцентрувати в руках держ та використовувати на викон-€ завдань ≥ дл€ задоволенн€ сусп проблем ф≥н ресурс≥в. ќбЇктом виступ нац дох≥д ≥ частково нац≥ональне багацтво. 2)  онтрольна дозвол€Ї визначити:

- наск≥льки часто ≥ в повному обс€з≥ надход€ть ресурси в бюдж фонди; - чи в≥дпов≥дають сформован≥ обс€ги ресурс≥в потребам в цих ресурсах. 3) Ќаск≥льки ефективно ми використовуЇмо бюдж кошти. ќбЇктом контролю Ї рух бюджних кошт≥в.

ќсоблив Ѕ.:1) ¬иник у розпод≥льчому процес≥ учасником €кого Ї держ 2)ћають перерозпод≥льчий характер 3)ћають всеохоплюючий характер 4)ѕов€зан≥ з викон-€м завдань ≥ ф-й держ в контекст≥ формув ≥ використ централ≥з фонд≥в держ. 5)–егултьс€ чиним законодавством

106.ќбгрунт необх-ть перерозпод≥л м≥сц оподаткув в ”.

≤з 2011 року в ” зменшилась к≥льк≥сть под. «ам≥сть 14 м≥сцевих под та збор≥в, зг≥дно з ѕ ” справл€тимуть т≥льки 5 м≥сцевих под ≥ збор≥в. —т. 10 нового ѕод кодексу: ƒо м≥сцевих под:

податок на нерухоме майно, в≥дм≥нне в≥д земельноњ д≥л€нки;

2. Їдиний податок. ƒо м≥сцевих збор≥в: 1. зб≥р за провадженн€ де€ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льн; 2. зб≥р за м≥сц€ дл€ паркуванн€ транспортних засоб≥в; 3. туристичний зб≥р.

¬≥дм≥нност≥ м≥ж курортними ≥ туристичними зборами пол€г в тому, що перший прив'€зувавс€ до неоподатковуваного м≥н≥муму дох громад€н (до 10%), а туристичний зб≥р прив'€заний до вартост≥ тимчасового мешканн€ (становл€чи в≥д 0,5% до 1% вартост≥ мешканн€). –јЌ≤Ў≈ не ≥снувало оподаткув нерухомост≥, в≥дм≥нноњ в≥д земельних д≥л€нок. ќбТЇктом оподаткув Ї виключно нерухом≥сть житлового призначенн€ в межах села, селища чи м≥ста, проте без залежност≥ в≥д того, знаходитьс€ вона у власност≥ ф≥з чи юр ос≥б(1). якщо обТЇкт нерухомост≥ перебуваЇ у сп≥льн≥й власност≥ к≥лькох ос≥б, застосовуютьс€ так≥ положенн€:- при сп≥льн≥й частков≥й власност≥ Ц кожен сп≥ввласник вважаЇтьс€ окремим платником податку та в≥дпов≥даЇ за його сплату в ≥деальн≥й частц≥ в≥дпов≥дно до частки у прав≥ власност≥;- при сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥ (без вид≥ленн€ в натур≥) Ц сп≥ввласники за взаЇмною згодою визначають особу, €ка буде вважатис€ платником;- при сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥ (з вид≥ленн€м часток у натур≥) Ц застосовуЇтьс€ правило про сп≥льну часткову власн≥сть. ¬арто зазначити, що, з-пом≥ж ≥ншого, до обТЇкт≥в оподаткув не належ:- житло, належне держав≥ або органам м≥сц самовр€дуванн€(2);- садовий або дачний будинок, проте не б≥льше одного дл€ одного платника податку(3);- обТЇкти, €к≥ належ багатод≥тним с≥мТ€м(4) та прийомним с≥мТ€м, у €ких виховуЇтьс€ троЇ та б≥льше д≥тей, проте не б≥льше одного обТЇкта на всю с≥мТю;- гуртожитки;-. Ѕазою оподаткув Ї житлова (а не загальна) площа обТЇкту.

ќподаткуванню п≥дл€гаЇ не сукупна житлова площа вс≥х належних платнику обТЇкт≥в, а кожен обТЇкт окремо.

м≥сц под все ж таки залишаютьс€ малим джерелом доходу м≥сцевих орган≥в самовр€дуванн€, що вимагаЇ необх-ть подальшого перерозпод≥л м≥сц оподаткув в ”.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2077 - | 1820 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.