Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль страхуванн€ при переход≥ до ринкових в≥дносин




— (страхуванн€) надаЇ впевненост≥ в розвитку б≥знесу. ∆одний власник не ≥нвестуЇ свого кап≥талу в розвиток виробництва тих чи ≥нших товар≥в або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втратити авансованих ресурс≥в. «авд€ки переданню за окрему пор≥вн€но невелику плату в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки ризикових под≥й страховим товариствам ≥нвестор упевнений, що в раз≥ стих≥йного лиха або ≥ншого страххового випадку завдан≥ збитки будуть в≥дшкодован≥. — не лише забезпечуЇ в≥дшкодуванн€ фактичних збитк≥в, зумовлених певною под≥Їю. Ќа€вн≥сть в≥дпов≥дноњ страховоњ угоди даЇ змогу впевн≥ше користуватис€ кредитом, щоб спорудити чи придбати неообх≥дн≥ засоби виробнийтва. „асто — спри€Ї по€в≥ й упровадженню новоњ техн≥ки та технолог≥й, наукових розробок. ќсобливо велику роль може в≥д≥грати с у аграрному сектор≥. — пр€мо стосуЇтьс€ розвитку м≥жнародного б≥знесу. “ранспортн≥ артер≥њ, зростаЇ товарообм≥н ≥нших крањн з нашою державою, — вантаж≥в, туристських груп, автотран-них ризик≥в та ≥н. — спр€моване на п≥дтримку розвитку комерц≥йноњ д≥€льност≥. ¬≥д њњ стану залежить задоволенн€ потреб споживач≥в матер≥альних благ. ќтже — маЇ величезн≥ можливост≥ спри€ти економ≥чному та соц≥альному розвитку крањни, вир≥шити проблеми кожного асоц≥йованого чи ≥ндив≥дуального власника.

106. —укупн≥сть страхових компан≥й ≥ послуг, що ними надаютьс€, формують страховий ринок. “оваром цього ринку Ї страхова послуга Ч конкретний вид страхуванн€. —трахов≥ компан≥њ, €к правило, спец≥ал≥зуютьс€ на одн≥й-двох галуз€х страхуванн€. ѕри цьому перел≥к њх страхових послуг та ц≥ни на них р≥зн€тьс€, що Ї предметом конкуренц≥њ. як на будь-€кому ринку, на€вн≥сть певних послуг визначаЇтьс€ попитом на нењ, а ц≥на Ч вр≥вноважен≥стю попиту ≥ пропозиц≥њ.

 р≥м безпосередн≥х суб'Їкт≥в страхуванн€, на страховому ринку д≥ють страхов≥ посередники Ч агенти ≥ брокери. —трахов≥ агенти укладають угоди страхуванн€ з≥ страхувальниками в≥д ≥мен≥ страховика. —трахов≥ брокери, також виконуючи функц≥њ укладанн€ угод, д≥ють в≥д ≥мен≥ страхувальника, добираючи йому найвиг≥дн≥ш≥ умови ≥ над≥йн≥ страхов≥ компан≥њ.

‘ункц≥онуванн€ страхового ринку пов'€зане з такими пон€тт€ми €к страхове поле ≥ страховий портфель. —трахове поле Ч це на€вн≥сть потенц≥йних страхувальник≥в з певного виду страхуванн€.

—трахове поле визначаЇ потенц≥йн≥ масштаби страхуванн€. —траховий портфель €вл€Ї собою сукупн≥сть укладених певною компан≥Їю угод €к з того чи ≥ншого виду страхуванн€, так ≥ з ус≥х вид≥в. —траховий портфель характеризуЇ д≥€льн≥сть кожноњ компан≥њ на ринку. ћета Ч сформувати €комога б≥льший страховий портфель, адже це зб≥льшуЇ доходи ≥ здешевлюЇ страхуванн€.

107. «аконом ”-ни Уѕро страх-н€Ф передбачено Їдиний орган держ. ¬икон влади, що зд≥йснюЇ нагл€д за страх д≥€ль-тю-ƒерж нагл€д за страх д≥€льн≥стю.

‘ункц≥њ:1)Їдиний реЇстр страховик≥в;2)видача л≥ценз≥й; 3) контроль за платоспроможн≥стю страховик≥в;4) установленн€ правил формуванн€, розм≥щенн€ та обл≥ку страхових резерв≥в; 5) розробка нормативних ≥ методичних документ≥в з питань страховоњ д≥€льност≥; 6) участь у зд≥йсненн≥ заход≥в, спр€мованих на п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в дл€ страховоњ д≥€льност≥.

«авданн€:

Х видача л≥ценз≥й;Х перев≥рка щодо правильност≥ застосуванн€ страховиками законодавства ”крањни про страхову д≥€льн≥сть та достов≥рност≥ њх зв≥тност≥;Х методичне забезпеченн€ роботи страховик≥в;Х розробку проект≥в акт≥в законодавства з питань страховоњ д≥€льност≥; Х прийом нормативних акт≥в з питань страховоњ д≥€льност≥;Х анал≥з додержанн€ об'Їднанн€ми страховик≥в чинного законодавства;Х контроль за платоспроможн≥стю страховик≥в;Х анал≥з стану ≥ тенденц≥й розвитку страховоњ д≥€льност≥ в ”крањн≥;Х ≥нш≥ функц≥њ.

108. Ќин≥ на страх ринку ”-ни д≥Ї 260 страх компан≥й, ћоторне, јв≥ац≥йне, ћорське страх бюро, низка страх пул≥в.—творено јсоц≥ац≥ю профес≥йних страх посередник≥в. јктивно працюЇ Ћ≥га страх орг-ц≥й ”-ни. ¬одночас питома вага ”-ни у св≥товому страх ринку у 1998р.- 0,01%, а у ™вроп≥-менш €к 0,05%. ќднак такий р≥вень страх д≥€ль-т≥ Ї дуже низьким ≥ не адекватним потребам ≥ можливост€м крањни. Ќа сьогодн≥ страх компан≥њ ”-ни не спроможн≥ утримувати велик≥ ризики ≥ тому шукають перестраховик≥в за кордоном.

«вичайно, що спад виробництва, криза неплатеж≥в, зростанн€ безроб≥тт€, видача зароб≥тноњ плати натурою, недосконал≥сть законодавчоњ бази ускладнюють рух внеск≥в по соц≥альному страхуванню до споживач≥в. “ому ц≥ питанн€ сл≥д вир≥шувати шл€хом удосконаленн€ системи пенс≥йного забезпеченн€ €к державного обов'€зкового, так ≥ недержавного добров≥льного.

Ќе менш актуальною е проблема медичного страхуванн€. ѕосилаючись на досв≥д заруб≥жних крањн ≥ –ос≥њ, багато автор≥в пропонують запровадити медичне страхуванн€ й в ”крањн≥. Ќа страховому ринку вже з'€вилис€ добров≥льн≥ види медичного страхуванн€, але це не означаЇ, що знайдено реальний шл€х пол≥пшенн€ медичного обслуговуванн€ населенн€.

109. ‘≥нансовий ринок Ч це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, пов'€заних ≥з розпод≥лом ф≥нансових ресурс≥в, куп≥влею-продажем тимчасово в≥льних грошових кошт≥в ≥ ц≥нних папер≥в.

ќтже, об'Їктами в≥дносин виступають грошово-кредитн≥ ресурси ≥ ц≥нн≥ папери. —уб'Їктами в≥дносин Ї держава, п≥дприЇмства р≥зних форм власност≥, окрем≥ громад€ни.

√оловною функц≥Їю ф≥нансового ринку Ї забезпеченн€ руху грошових кошт≥в в≥д одних власник≥в (кредитор≥в) до ≥нших (позичальник≥в). ‘≥нансовий ринок виступаЇ €к механ≥зм перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств ≥ заощаджень населенн€ м≥ж суб'Їктами господарюванн€ й галуз€ми економ≥ки, Ђзв'€зуванн€ї частини √рошових кошт≥в, не забезпечених споживчими товарами, а також ≥Ћк зас≥б покритт€ деф≥циту державного бюджету.

ќсновними елементами ф≥нансового ринку Ї кредитний ринок, ринок ц≥нних папер≥в ≥ грошовий ринок. ÷≥ елементи ф≥нансового инку знаход€тьс€ в т≥сному взаЇмозв'€зку. Ќаприклад, зб≥льшенн€ обс€гу в≥льних грошових кошт≥в, що знаход€тьс€ у населенн€ ≥ п≥дприЇмств, веде до розширенн€ ринку кредит≥в ≥ ц≥нних папер≥в. ≤ навпаки, випуск ц≥нних папер≥в знижуЇ потребу у ф≥нансуванн≥ народ' ного господарства за рахунок кредит≥в та акумулюЇ тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти ≥нвестор≥в.

¬заЇмозв'€зок кредитного ринку ≥ ринку ц≥нних папер≥в про€вл€Їтьс€ в њх сек'юритизац≥њ. « одного боку, кредити мають характеристики ц≥нних папер≥в, оск≥льки принос€ть дох≥д ≥ обертаютьс€ (тобто купуютьс€ ≥ продаютьс€). « ≥ншого боку, ц≥нн≥ папери виступають €к документи, що п≥дтверджують боргов≥ або дольов≥ (пайов≥) зобов'€занн€ на кредитному ринку.

111. ‘≥нансовий ринок-елемент ф≥нансовоњ системи,€кий займаЇ особливе м≥сце.ѕо-перше,вис-

тупаЇ надбудовою через €ку в≥дбуваЇтьс€ д≥€льн≥сть ус≥Їњ ф≥нансовоњ системи; ѕо-друге,з,Їднувальна ланка,через €ку зд≥йснюЇтьс€ рух ф≥нансових ресурс≥в. ¬≥н Ї важливою складовою ринковоњ економ≥ки.

‘≥нансовий ринок значно впливаЇ на ефективн≥сть,ст≥йк≥сть та еластичн≥сть ф≥нансовоњ системи.¬≥н покликаний посилювати та пол≥пшувати моб≥л≥зац≥ю ≥ розпод≥л ф≥нансових ресурс≥в,що сконцентрован≥ в державних грошових фондах,у розпор€дженн≥ п≥дприЇмницьких структур ≥ у населенн€.‘≥нансовий ринок у розпод≥льчих ≥ перерозпод≥льчих процесах ф≥нансових ресурс≥в виконуЇ т≥ функц≥њ,€к≥ не може виконати жодна складова ф≥нансовоњ системи.

112. ‘≥нансовий ринок-складова ф≥нансовоњ системи держави.«а своЇю суттю це механ≥зм перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж окремими суб,Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, державою ≥ населенн€м, м≥ж учасниками бюджетного процесу, де€кими м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами.‘≥нансовий ринок включаЇ: валютний ринок,ринок кредит≥в,ринок ц≥нних папер≥в,ринок ф≥нансових послуг.

¬алютний ринок-це процес куп≥вл≥-продажу ≥ноземних валют за нац≥ональним курсом,€кий складаЇтьс€ на основ≥ попиту ≥ пропозиц≥њ на ц≥ валюти.‘ункц≥њ:своЇчасне зд≥йсненн€ м≥жнародних розрахунк≥в,стрвахуванн€ валютних ризик≥в; регулюванн€ валютних курс≥в ≥ диверсиф≥кац≥њ валютних резерв≥в; регулюванн€ економ≥чних ≥ соц≥альних процес≥в у держав≥.

–инок кредит≥в-це процес залученн€ кошт≥в у грошов≥й форм≥ на умовахповерненн€,оплатност≥ ≥ строковост≥. редитний ринок Ї одним ≥з найстар≥ших сегмент≥в ф≥нансового ринку,в≥н виник €к законом≥рна реакц≥€ на потребу в додаткових ф≥нансових ресурсах дл€ зд≥йсненн€ процесу ф≥нансового забезпеченн€ п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥€льност≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

–инок ц≥нних папер≥в-це форма розпод≥лу й перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в з метою повн≥шого забезпеченн€ потреб економ≥ки в ресурсах та њхнього ефективного використанн€.÷еособлива сфера ринкових в≥дносин,де завд€ки продажу ÷ѕ зд≥йснюЇтьс€ моб≥л≥зац≥€ ф≥нансових ресурс≥в дл€ задоволенн€ ≥нвестиц≥йних потреб суб,Їкт≥в економ≥чноњ д≥€льност≥.

‘≥нансов≥ послуги-це сукупн≥сть р≥зноман≥тних форм моб≥л≥зац≥њ й використанн€ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в дл€ ф≥нансового забезпеченн€ процесу виробництва,виконанн€ роб≥т ≥ наданн€ послуг,€к≥ зд≥йснюютьс€ на платн≥й основ≥ та мають в≥дм≥нн≥ риси свого функц≥онуванн€.

 

114. ”часниками ринку ц≥нних папер≥в Ї ем≥тенти, ≥нвестори та ≥нвестиц≥йн≥ ≥нститути.

≈м≥тентами ц≥нних папер≥в Ї юридичн≥ особи та державн≥ органи або органи м≥сцевого самовр€дуванн€. ≈м≥тенти несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за випущен≥ ними ц≥нн≥ папери.

≤нвестори Ч це ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, що придбали ц≥нн≥ папери в≥д свого ≥мен≥ та за власний рахунок.

≤нвестиц≥йний ≥нститут Ч це юридична особа, створена у будь-€к≥й орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥, що допускаЇтьс€ «аконом ”крањни Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї. «асновниками ≥нвестиц≥йного ≥нституту можуть бути €к украњнськ≥, так ≥ ≥ноземн≥ юридичн≥ та | ф≥зичн≥ особи. ≤снують так≥ види ≥нвестиц≥йних ≥нститут≥в: ф≥нансов≥ брокери, ≥нвестиц≥йн≥ консультанти, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ та ≥нвестиц≥йн≥ фонди.

‘≥нансовий брокер Ч це юридична особа, що виконуЇ посеред-, пицьк≥ функц≥њ при куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в за рахунок та ≥ дорученн€м кл≥Їнта.

≤нвестиц≥йний консультант Ч це юридична чи ф≥зична особа, що надаЇ консультац≥йн≥ послуги з питань випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в. ≤нвестиц≥йний консультант може проводити анал≥з фондового ринку (експертизу угод, вивченн€ та прогнозуванн€ кон'юнктури тощо), п≥дготовку та орган≥зац≥йно-методичне забезпеченн€ ем≥с≥њ.

≤нвестиц≥йна компан≥€ Ї дилером, тобто юридичною особою, що д≥Ї за власний рахунок. ≤нвестиц≥йна компан≥€ може залучати грошов≥ кошти через ем≥с≥ю власних ц≥нних папер≥в або отриманн€ грошових позик банк≥в.

≤нвестиц≥йний фонд Ч це юридична особа, що зд≥йснюЇ д≥€льн≥сть, пов'€зану ≥з залученн€м кошт≥в за рахунок ем≥с≥њ власних ц≥нних папер≥в. ћ≥ж ≥нвестиц≥йним фондом та ≥нвестиц≥йною компан≥Їю Ї певн≥ в≥дм≥нност≥.

≤нвестиц≥йна компан≥€ Ч це переважно ф≥нансовий посередник у первинному розм≥щенн≥ ц≥нних папер≥в м≥ж ем≥тентом ≥ к≥нцевим ≥нвестором, а ≥нвестиц≥йний фонд акумулюЇ др≥бн≥ заощадженн€ ≥ Ї к≥нцевим ≥нвестором.  омпан≥њ обслуговують лише юридичних ос≥б, тод≥ €к фонди Ч ще й ф≥зичних.  омпан≥€ маЇ право працювати €к ≥нвестиц≥йний консультант ≥ ф≥нансовий брокер, дл€ фонду ж ≥нш≥ види д≥€льност≥ е забороненими.

 

115. ƒержава використовуЇ ф≥нансовий ринок в основному дл€ формуванн€ своњх доход≥в на позиков≥й основ≥, хоча певною м≥рою бере участь ≥ у формуванн€ його ресурсного потенц≥алу. “обто њњ м≥сце у рол≥ покупц€ ф≥нансвових

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 335 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2018 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.