Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика ≥нструмент≥в кожного з сегмент≥в ф≥н. ринку




‘≥н. ≥нструменти Ц документи, що мають грошову варт≥сть, за допомогою €ких зд≥йснють-

с€ операц≥њ на ф≥нансовому ринку. ƒо основних ф≥н. ≥нструмент≥в належать ц≥нн≥ папери,

св≥дченн€ про депозитн≥ вклади, кредитн≥ угоди, страхов≥ пол≥си тощо.

÷≥нн≥ папери на фондовому ринку називаютьс€ його ≥нструментами. ¬они под≥л€ютьс€

на три основн≥ групи:

пайов≥ ц≥нн≥ папери, за €кими ем≥тент не бере зобов€зань ≥з поверненн€ грошових засоб≥в, ≥нвестованих у його д≥€льн≥сть, але €к≥ св≥дчать про участь у статутному фонд≥ та над≥л€ють њхн≥х власник≥в правом на участь в управл≥нн≥ виробництвом ≥

отриманн€ частки майна при л≥кв≥дац≥њ ем≥тента.

боргов≥ ц≥нн≥ папери, за €кими ем≥тент несе в≥дпов≥дальн≥сть повернути у призначе Ц

ний т ерм≥н кошти, ≥нвестован≥ у його д≥€льн≥сть, або €к≥ не над≥л€ють њхн≥х вла Ц

сник≥в правом участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмством.

пох≥дн≥ ц≥нн≥ папери, механ≥зм д≥њ €ких пов€заний з пайовими, борговими ц≥нними

паперами, ≥ншими ≥нструментами чи правами щодо них

¬≥дпов≥дно до закону Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ можуть випускатис€ в об≥г

так≥ види ц≥нних папер≥в: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик,

обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, казначейськ≥ зобов€занн€ держави, ощадн≥ сертиф≥кати, вексел≥,

приватизац≥йн≥ сертиф≥кати.  р≥м ц≥нних папер≥в першого пор€дку ≥снують так≥ види по-

х≥дних ц≥нних папер≥в €к опц≥они, фючерси,бони ≥ т. д.

–инок грошей маЇ справу з короткостроковими ф≥нансовими активами, що Ї високо Ц

л≥кв≥дними та малоризиковими. ≤нструментами цього ринку Ї казначейськ≥ вексел≥, коротко

строков≥ комерц≥йн≥ вексел≥ та банк≥вськ≥ акцепти.  азначейський вексель Ц Ї формою боргового зобогвФ€занн€ держави. Ќа в≥дм≥ну в≥д державних обл≥гац≥й, казн. вексел≥ випуска Ц

ютьс€ на строк,€к правило, до одного року п≥д покритт€ бюджетного деф≥цитиу з виплатою

доходу увигл€д≥ дисконту

–игнки кап≥талу р≥зноман≥тн≥ш≥., оск≥льки њхн€ д≥€льн≥сть повФ€зана з к≥лькома видами

зовс≥м р≥зних ≥нструмент≥в. “ут можна в≥дм≥тити ринок обл≥гац≥й та ринок акц≥й.

≤нструменти власност≥: акц≥њ, приватизац≥йн≥ папери.

≤нстументи позики: обл≥гац≥њ, казначейськ≥ зобовФ€занн€, вексел€

ƒо пох≥дних папер≥в належать: опц≥они, фФючерси, варанти тощо. ќпц≥он Ц документ, €кий засв≥дчуЇ право придбати (продати) ц≥нн≥ папери у майбутньому, з ф≥ксац≥Їюц≥н на час укладенн€ або придбанн€

‘Фючерсний контракт Ц документ, €кий засв≥дчуЇ зобовФ€занн€ придбати ц≥нн≥ папери,товари

у визначений час на невизначених умовах у майбутньому ≥з ф≥ксац≥Їюц≥н на момент виконанн€

зобовФ€зань сторонами контракту.

‘ондовий ринок Ц це особлива сфера ринкових в≥дносин, де завд€ки продажу ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс€ моб≥л≥зац≥€ ф≥нансових ресурс≥в дл€ задоволенн€ ≥нвест. потреб субФЇкт≥в ек.д≥€льност≥

–инок ц.п. можна розмежувати на первинний ≥ вторинний, б≥ржовий ≥ позаб≥ржовий. ѕервинний Ц це ринок ц.п. ≥ повторних ем≥с≥й ц.п., на €кому зд≥йснюЇтьс€ њхнЇ початкове розм≥щенн€ серед ≥нвестор≥в.

√оловною метою вторинного ринку Ї забезпеченн€ л≥кв≥дност≥ ц.п., тобто створенн€ умов дл€ найкращоњ торг≥вл≥ ними. ÷е даЇ можлив≥сть власников≥ ц.п. реал≥зувати њх у найкоротший терм≥н принезначних вар≥ац≥€х курс≥в ≥ невисоких витратах щодо реал≥зац≥њ.

Ѕ≥ржовий ринок Ц ринок ≥з найвищим р≥внем орган≥зац≥њ, що максимально спри€Ї п≥двищенню моб≥льност≥ кап≥талу та формуванню реальних ринкових ц≥н на ф≥н. вклади, що перебувають в об≥гу.

ѕозаб≥ржовий ринок охоплюЇ операц≥њ з ц≥нними паперами поза б≥ржою. ѕереважно на цьому ринку в≥дбуваЇтьс€первинне розм≥щенн€,а також перепродаж ц.п. тих ем≥тент≥в. €ку не бажаютьвиставити своњ

активи на б≥ржу

Ѕюджетна класиф≥кац≥€-групуванн€ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за в≥дпов≥дними ознаками. ўо забезпечуе загальнодержавну ≥ м≥жнародну пор≥вн€н≥сть бюджетних даних.ѕризначенн€-Ѕ   мае бути ц≥дльовою,грунтуватис€ на галуз€х госпаодарства, територ≥€х,на €ких зд≥йснюютьс€ витрати,або з €ких надход€ть доходи,а такожконкретний вид видат к≥в або доход≥в.√рупи видатк≥в:–озд≥ли-н/г, соц-культ заходи,управл≥нн€;√лави-м≥н≥стерства,в≥домства;ѕараграфи-галуз≥,заходи;—татт≥-з/п,стипенд≥њ.√рупи доход≥в:ѕлат≥ж-це розд≥л(ѕƒ¬, ѕЋј“≈∆≤ « ѕ–»Ѕ”“ ”,ѕЋј“≈∆≤ Ќј—≈Ћ≈ЌЌя)√лави-м≥н≥стерства,в≥домства;ѕараграфи-це галуз≥ н/г;—татт≥-в доходах майже не використовуютьс€.

Ѕюджетн≥ доходи ≥ видатки держави повинн≥ =державним доходам ≥ видаткам,€кщо цього немае то виникае бюджетний деф≥цит-це перевищенн€ видатк≥в бюджету над його доходами.÷е показник негативних€вищ в економ≥ц≥, що зумолвлюють ≥нфл€ц≥ю грошовоњ обиний≥.ѕричини-спад виробництва,велик≥ военн≥ витрати,несвоечасне проведенн€ структурних зм≥н в економ≥ц≥.Ўл€хи подоланн€:зм≥ни в податков≥й та кредитн≥й пол≥тиц≥,-це призведе до пожвавленн€ економ≥чного житт€ (зростанн€ виробництва та його ефекти

 

122.÷≥нн≥ папери- грошов≥ документи,що засв≥дчують право волод≥нн€ або в≥дносин позички, визначають взаЇмов≥дносини м≥ж особою,€ка њх випустила, та њхн≥м власником ≥ передбачають, €к правило, виплату доходу у вигл€д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть передаванн€ прав, що зазначенн≥ в цих документах, ≥ншим особам. јкц≥€ - ц≥нний пап≥р без установленого строку об≥гу, що засв≥дчуЇ внесен€ певного паю до статутного фонду акц≥онерного товариства. ќбл≥гац≥€ - це ц≥нний пап≥р, €кий посв≥дчуЇ внесенн€ його власникомпевних кошт≥в ≥ п≥дтвержуЇ зобов€занн€ ем≥тента в≥дшкодувати його власников≥ ном≥нальну варт≥сть цього ц≥нного паперу в передбачений строк ≥з виплатою процента.  азначейськ≥ зобов€занн€- це вид ц≥нних папер≥в на пред€вника, €к≥ розм≥щують виключно на добров≥льних засадах ≥ €к≥ св≥дчать про внесенн€ њхн≥м власником грошових засоб≥в до бюджету й дають право на отриман€ ф≥нансового доходу. ќщадний сертиф≥кат - це письмове св≥доцтво банку про депонуванн€ кошт≥в. ¬ексель- це письмове абстрактней безсп≥рне зобов€занн€ позичальника сплатити п≥сл€ настанн€ строку визначену суму грошейвласников≥ вексел€. ƒепозитне св≥доцтво- це ц≥нний пап≥р, €кий п≥дтвержуЇ,що особа волод≥Ї акц≥€ми одн≥Їњ з ≥ноземних корпорац≥й, €к≥ збер≥гаютьс€ в одному з банк≥в, та маЇ право на одержанн€ див≥денд≥в, а також на частку актив≥в ц≥Їњ корпорац≥њ у раз≥ њњ л≥кв≥дац≥њ. ≤нвестиц≥йни≥ сертиф≥кати- це ц≥нн≥ папери, що випускаютьс€ виключно ≥нвестиц≥йним фондом чи ≥нвестиц≥йною компан≥Їю ≥ дають право њх власнику на отриманн€ доходу у вигл€д≥ див≥денд≥в.

ресурс≥в значно вагом≥ше н≥ж у рол≥ продавц€.‘≥зичн≥ особи, навпаки, б≥льше продають тимчасово в≥льн≥ кошти, н≥ж позичають њх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

ƒержавними органами регулюванн€ ринку ц≥нних папер≥в Ї ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, Ќац≥ональний банк, ‘онд державного майна ”крањни, а також ƒержавна ком≥с≥€ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.

124. ‘≥нанси зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств представл€ють собою сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин щодо формуванн€ ≥ використанн€ прибутку ≥ фонд≥в грошових кошт≥в, €к≥ виникають у процес≥ розпод≥лу й перерозпод≥лу частини сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального доходу, отриманого в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥.

ќб'Їктом ф≥нанс≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ Ї економ≥чн≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ формуванн€ ≥ використанн€ прибутку ≥ фонд≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥. —уб'Їктом виступаЇ заруб≥жний партнер (≥ноземна держава, м≥жнародна орган≥зац≥€, юридична особа тощо).

‘≥нанси зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ включають у себе загальнодержавн≥ ф≥нанси, ф≥нанси п≥дприЇмств, орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥ та ос≥б, €к≥ зд≥йснюють господарську д≥€льн≥сть без створенн€ юридичноњ особи.

«агальнодержавн≥ ф≥нанси виступають у форм≥ ƒержавного фонду золотовалютних резерв≥в, ф≥нанси п≥дприЇмств та ≥нших господарських структур Ч у форм≥ фонд≥в валютних кошт≥в за поставлену продукц≥ю ≥ послуги на експорт.

ƒл€ ф≥нансуванн€ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й на п≥дприЇмств≥ створюЇтьс€ валютний фонд, €кий формуЇтьс€ п≥сл€ обов'€зкового продажу валютних кошт≥в за рахунок частини валютноњ виручки, €ка залишилась у розпор€дженн≥ п≥дприЇмства ≥ перерахована на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

ѕ≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, €к≥ не зд≥йснюють зовн≥шньоторговельн≥ операц≥њ, формують валютн≥ фонди за рахунок валютних ресурс≥в, придбаних на внутр≥шньому валютному ринку.

 ошти валютних фонд≥в можуть використовуватис€ на проведенн€ реконструкц≥њ, техн≥чного переозброЇнн€ та оновленн€ виробництва експортноњ продукц≥њ, п≥двищенн€ њњ €кост≥ й конкурентоспроможност≥, на ф≥нансуванн€ науково-досл≥дних роб≥т, закуп≥влю нових технолог≥й ≥ л≥ценз≥й та ≥нш≥ ц≥л≥, що дозвол€ютьс€ чинним законодавством.

 

125. ѕол≥тика валютного регулюванн€ кожноњ крањни визначаЇтьс€ њњ економ≥чними ≥нтересами в м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ¬алютне регулюванн€ характеризуЇ встановлений пор€док визначенн€ валютного курсу та його регламентуванн€, зд≥йсненн€ валютних операц≥й суб'Їктами валютного ринку (комерц≥йними та центральним банками, юридичними ≥ ф≥зичними особами), пор€док ввезенн€ ≥ вивезенн€ ≥ноземноњ та нац≥ональноњ валюти, пор€док проведенн€ м≥жнародних розрахунк≥в. ќсновою валютного регулюванн€ Ї вплив на валютний курс. ” б≥льшост≥ випадк≥в кожна крањна зац≥кавлена в стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, адже це забезпечуЇ стаб≥льн≥сть €к внутр≥шньоњ, так ≥ зовн≥шньоњ економ≥чноњ пол≥тики. ќднак у певних умовах може проводитись пол≥тика €к на зниженн€, так ≥ на зростанн€ курсу нац≥ональноњ валюти.

Ќеобх≥дн≥сть установленн€ реальних курс≥в валют врешт≥-решт привела до встановленн€ системи м≥жнародного валютного регулюванн€. ¬оно пол€гаЇ у прийн€тт≥ загальних дл€ вс≥х крањн правил установленн€ проведенн€ валютних операц≥й.

Ќин≥ створено досить над≥йн≥ м≥жнародн≥ та нац≥ональн≥ системи валютного регулюванн€. ¬они дозвол€ють ефективно контролювати валютн≥ курси. –азом з тим, оск≥льки курс нац≥ональноњ валюти в≥дображаЇ стан економ≥ки крањни, вони не мають на мет≥ утриманн€ валютного курсу за будь-€ку ц≥ну. Ќавпаки, це не доц≥льно ≥ небезпечно. ѕеревага ринкового механ≥зму €краз ≥ пол€гаЇ в тому, що в≥н даЇ змогу встановити на певну дату курс валюти, максимально наближений до реального. ÷е в свою чергу ставить на м≥цну основу м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини.

126. ћитне регулюванн€ зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно ≥з законодавством ”крањни ≥ м≥жнародними договорами. ћитну пол≥тику держави визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањни.

Ќа Їдин≥й митн≥й територ≥њ ”крањни оподатковуютьс€ митом товари, €к≥ ввоз€тьс€ на територ≥ю ”крањни, або вивоз€тьс€ за њњ меж≥, або перем≥щуютьс€ транзитом по њњ територ≥њ. —тавки мита Їдин≥ дл€ вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ незалежно в≥д форм власност≥, орган≥зац≥њ господарськоњ д≥€льност≥ й територ≥ального розм≥щенн€, за вин€тком випадк≥в, передбачених законом ”-ни та њњ м≥жн договорами.

ћитний контроль ≥ митне оподат-н€ на територ≥њ спец. ек. «он регулюютьс€ спец. законами ”-ни ≥ м≥жн. договорами,€к≥ встановлюють спец правовий режим цих зон у кожному конкретному випадку.ƒо субТЇкт≥в «≈ƒ, €к≥ провод€ть демп≥нг, а також до тих держав, €к≥ вдаютьс€ щодо ”-ни дискрим≥нац≥йних д≥й можуть застосовуватис€ митн≥ санкц≥њ, передбачен≥ законод. актами ”-ни.

127. ‘≥нанси €к економ≥чний ≥нструмент господарюванн€ використовують дл€ зд≥йсненн€ ≥нтеграц≥њ ”крањни в св≥тову економ≥ку. ‘≥нансовий механ≥зм, €кий складаЇтьс€ в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних зв€зк≥в, виступаЇ знар€дд€м реал≥зац≥њ ф≥нансовоњ пол≥тики держави в област≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни.

ќдним з напр€мк≥в впливу ф≥нанс≥в на розвиток м≥жнародних зв€зк≥в Ї моб≥л≥зац≥€ ресурс≥в заруб≥жних ≥нвестор≥в. «аруб≥жн≥ ≥нвестиц≥њ зд≥йснюютьс€ у вигл€д≥ залученн€ засоб≥в ≥ноземних держав-≥нвестор≥в, ≥ноземних комерц≥йних орган≥зац≥й, м≥жнародних бцд≥вельних компан≥й дл€ створенн€ обЇкт≥в в р≥зноман≥тних галуз€х в≥тчизн€ноњ економ≥ки.з метою стимулюванн€ ≥ноземних ≥нвестор≥в встановлюЇтьс€ система ф≥нансових, валютних ≥ митних п≥льг.

¬ажливими джерелами ф≥нансових ресурс≥в дл€ ”крањни Ї ц≥льов≥ фонди ≥ кредити ћ≥жнародного валютного фонду (ћ¬‘).¬они використовуютьс€ дл€ наданн€ ф≥нансовоњ п≥дтримки ≥нтеграц≥њ ”крањни в св≥тову економ≥ку.

128. ‘≥нансова д≥€льн≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й пов'€зана з формуванн€м ≥ використанн€м њх бюджету та ц≥льових фонд≥в. ‘ормуванн€ доход≥в зд≥йснюЇтьс€ насамперед за рахунок внеск≥в крањн, що вход€ть до складу даноњ орган≥зац≥њ. ¬икористанн€ кошт≥в проводитьс€ на основ≥ затвердженого бюджету. –озгл€немо ф≥нанси пров≥дних м≥жнародних орган≥зац≥й Ч 00Ќ та ™—.

√оловним завданн€м 00Ќ Ї п≥дтриманн€ миру. ƒо сфер њњ д≥€льност≥ також вход€ть економ≥чн≥, соц≥альн≥ та гуман≥тарн≥ проблеми, права людини, охорона навколишнього природного середовища.

ƒ≥€льн≥сть 00Ќ зд≥йснюЇтьс€ через кер≥вн≥ органи та спец≥ал≥зован≥ орган≥зац≥њ.

Ѕюджет 00Ќ формуЇтьс€ за рахунок внеск≥в крањн. –озм≥р внеск≥в визначаЇтьс€ залежно в≥д р≥вн€ економ≥чного розвитку крањни. ¬ основ≥ розрахунк≥в лежить норматив платеж≥в, €кий залежить в≥д обс€г≥в ¬Ќѕ даноњ крањни.

Ќин≥ 00Ќ переживаЇ ф≥нансову кризу, пов'€зану з тим, що багато крањн мають заборгован≥сть ≥з внеск≥в до њњ бюджету. ÷е ≥стотно звужуЇ ф≥нансов≥ можливост≥ 00Ќ, ускладнюЇ ф≥нансуванн€ передбачених заход≥в.

Ѕюджет ™— формуЇтьс€ за рахунок надходжень в≥д крањн —оюзу. ¬с≥ доходи под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: внески крањн-член≥в та доходи бюджету ™—. ¬нески кожноњ крањни до бюджету визначаютьс€ залежно в≥д р≥вн€ њњ економ≥чного розвитку, €кий в≥дображаЇтьс€ у виробленому ¬Ќѕ. —пециф≥кою бюджету ™— €к ланки м≥жнародних ф≥нанс≥в Ї на€вн≥сть власних доход≥в. ƒо них належать, по-перше, мита ≥ с≥льськогосподарськ≥ податки, €кими обкладаютьс€ продукти, що ≥мпортуютьс€ з крањн, €к≥ не Ї членами —оюзу. ѕо-друге, важливе м≥сце займаЇ податок на додану варт≥сть, €кий встановлюЇтьс€ за Їдиною дл€ вс≥х крањн ставкою по в≥дношенню до ун≥ф≥кованоњ в ус≥х крањнах бази оподаткуванн€.

129. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути под≥л€ютьс€ на дв≥ групи:

всесв≥тн≥ та рег≥ональн≥. ƒо всесв≥тн≥х в≥днос€тьс€ ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘), група —в≥тового банку та Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в. –ег≥ональн≥ створюютьс€ за континентальною ознакою: ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку; јз≥атський банк розвитку; јфриканський банк розвитку; ћ≥жамериканський банк розвитку та ≥н.

ћ¬‘ Ї пров≥дним св≥товим ф≥нансовим ≥нститутом. ќсновними ц≥л€ми д≥€льност≥ ћ¬‘ Ї спри€нн€ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ й сп≥вроб≥тництва у сфер≥ валютного регулюванн€ та наданн€ кредит≥в у ≥ноземн≥й валют≥ дл€ вир≥внюванн€ плат≥жних баланс≥в крањнЧчлен≥в ‘онду.

 ап≥тал ћ¬‘ утворений за рахунок внеск≥в крањнЧчлен≥в фонду. ¬несок ”крањни становить 997,3 млн 80 . ¬несок кожноњ крањни Ї њњ квотою. ƒ≥€льн≥сть ћ¬‘ охоплюЇ три основн≥ напр€ми: кредитуванн€, регулюванн€ м≥жнародних валютних в≥дносин, пост≥йний нагл€д за св≥товою економ≥кою. ќбс€ги кредитуванн€ насамперед залежать в≥д резервноњ ≥ кредитноњ часток та кредитноњ пол≥тики. –езервна частка становить 25% квоти даноњ крањни, тобто ту частину, що внесена в ≥ноземн≥й валют≥. ” сучасних умовах, коли курси валют Ї плаваючими, а не ф≥ксованими, роль ‘онду пол€гаЇ в узгодженн≥ валютноњ пол≥тики крањнЧчлен≥в ‘онду. ћ¬‘ детально анал≥зуЇ податкову, грошово-кредитну ≥ валютну пол≥тику та стан плат≥жних баланс≥в крањн.

ƒругою за значенн€м у систем≥ м≥жнародних ф≥нанс≥в Ї група —в≥тового банку, €ка включаЇ до свого складу чотири м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути: ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––); ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю розвитку; ћ≥жнародну ф≥нансову корпорац≥ю та јгентство з гарантуванн€ багатосторонн≥х ≥нвестиц≥й.

ќсновною метою д≥€льност≥ ћЅ–– виступаЇ спри€нн€ розвитку економ≥ки крањнЧчлен≥в ћЅ–– шл€хом наданн€ довгострокових кредит≥вта гарантуванн€ приватних ≥нвестиц≥й.

Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в ќсновне завданн€ банку пол€гаЇ у налагодженн≥ сп≥вроб≥тництва м≥ж центральними банками пров≥дних крањн св≥ту та зд≥йсненн€ розрахунк≥в м≥ж ними. Ѕанк забезпечуЇ також зд≥йсненн€ розрахунк≥в м≥ж крањнами, що вход€ть до ™вропейськоњ валютноњ системи. ¬≥н виконуЇ депозитно-кредитн≥ функц≥њ, зд≥йснюЇ валютн≥ операц≥њ та операц≥њ на фондовому ринку.

™Ѕ–– зд≥йснюЇ д≥€льн≥сть у крањнах —х≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи, €к≥ провод€ть ринков≥ реформи. ”крањна Ї членом ™Ѕ–– з 1992 р. Ќе менше 60% кредит≥в ™Ѕ–– маЇ спр€мовуватись у приватний сектор економ≥ки ≥ не б≥льше 40 % у державну ≥нфраструктуру.

«авданн€м ™вропейського ≥нвестиц≥йного банку Ї ф≥нансуванн€ проект≥в, що мають рег≥ональне, галузеве та загально-Ївропейське значенн€ (енергетика, транспорт, телекомун≥кац≥њ, а також проекти, що зв'€зан≥ з охороною навколишнього природного середовища).  редити надаютьс€ терм≥ном в≥д 20 до 25 рок≥в на ринкових умовах. ѕ≥льги встановлюютьс€ лише в тих випадках, коли передбачаЇтьс€ бон≥ф≥кац≥€ за рахунок бюджету ™—.

™вропейський банк валютного сп≥вроб≥тництва надаЇ кредити на покритт€ деф≥циту плат≥жного балансу.

” ц≥лому всесв≥тн≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути в≥д≥грають, €к видно з њх функц≥й, важливу роль у св≥тов≥й економ≥ц≥, забезпечуючи над≥йний рух м≥жнародних грошовий поток≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2027 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.