Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп. 1 страница




‘≥н право-це самост≥йна галузь права, €ка регул сусп≥льн≥ в≥днос з приводу формув, розпод≥лу, використ централ≥з та децентрал≥з фонд≥в грош кошт≥в з метою забезпеч реал≥з завдань та ц≥лей держ. ‘≥н право-сук-ть юр норм, €к≥ регламентують ф≥н в≥днос з приводу формув, розпод≥лу, використ централ≥з та децентрал≥з фонд≥в грош кошт≥в з метою забезпеч реал≥з завдань та ц≥лей держ. ‘≥н право Ї самост≥йною галуззю Їдиноњ правовоњ сист держ. ¬оно т≥сно повТ€зане з ≥ншими галуз€ми права:конституц≥йне, цив≥льне, адм≥н≥стративне. ‘≥н законодавство- це сист упор€дкованих певним чином нормативно-правових акт≥в, €к≥ регулюють ф≥н в≥днос. ‘≥н законодавство Ї зовн≥шньою формою ф≥н права. ƒжерела ф≥н права в ”: 1) онституц≥€ ” Ц головне джерело (ст.67,85,92, 98-100, 118,119,116,141-143);2) правов≥ акти орган≥в закон та вик влади й м≥сц самовр€дуванн€, в €ких м≥ст€тьс€ норми ф≥н права;3)ѕод  одекс ”, вiд 02.12.2010р, набранн€ чинност≥ 1.01.2011.4) Ѕюжетний кодекс ” в≥д 08.07.2010,набранн€ чинност≥ 1.01.2011. 5) «” Ђѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ї вiд 21.05.1997. 6) «” Ђѕро оподаткув прибутку п≥дпрї вiд 28.12.1994, втратить чинн≥сть 01.01.2013р.7) «”Ђѕро ƒерж бюдж ”ї на в≥дпов≥дний р≥к; 8) «” Ђѕро Ќац≥ональну депозитарну систу та особлив електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”ї вiд 10.12.1997; 9) «” Ђѕро ц.п. та фондовий ринокї вiд 23.02.2006 та ≥нш≥. Ѕ≥льш≥сть закон≥в, €к≥ м≥ст€ть норми ф≥н права мають комплексний характер.

53. ѕон€тт€ бюдж та под права, њх джерела.

Ѕюдж право ” €вл€Ї собою сук-ть ф≥ново-правових норм, що регулюють сусп≥льн≥ в≥днос, €к≥ склад в процес≥ формув ≥ викон-€ держ бюджу.

Ѕазовим джерелом бюдж права Ї  онституц≥€ ”. Ѕюджний кодекс ” Ї основним джерелом бюдж права ”, €ким регулюютьс€ в≥днос, що виник у процес≥ складанн€ бюдж≥в, розгл€ду зв≥т≥в про њх викон-€, а також контролю за викон-€м бюдж≥в. ƒжерелом бюдж права Ї також щор≥чний «акон ” "ѕро держ бюдж ”", €ким визнач заг обс€г бюджу на р≥к, розм≥ри асигнувань за напр€мками д≥€льн держ, розм≥ри в≥драхувань у м≥сц бюджи в≥д загальнодерж дох ≥ под.
ƒжерелами бюдж права Ї й ≥нш≥ нормативн≥ акти, €к≥ регулюють в≥днос в сфер≥ накопиченн€ ≥ витрачанн€ бюджних кошт≥в.

ѕод право €к ф≥ново-правовий ≥нститут €вл€Ї собою сук-ть норм, що регулюють сусп≥льн≥ в≥днос у сфер≥ справл€нн€ под та обов'€зкових платеж≥в до бюдж≥в та держ ц≥льових фонд≥в, встановлюючи при цьому права, обов'€зки та в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н.

≤нститут под права Ї в≥докремленим комплексом юр норм, що забезп ц≥льове регулюв в≥днос, пов'€заних з надходжм до бюдж≥в под та збор≥в. ѕод право Ч- в≥дносно самост≥йний сектор ф≥н права ≥ займаЇ автономне становище щодо ≥нш ≥нститут≥в ц≥Їњ галуз≥.

ƒжерелами под права ” Ї  онституц≥€ ”, ѕод кодекс ”, закони ” та п≥дзаконн≥ акти що стосуютьс€ оподаткув, а також м≥жнар договори ” (наприклад, договори про уникненн€ подв≥йного оподаткув.)

56. Ѕюдж право.¬изначте бюдж права вищих держ орган≥в

Ѕюдж право Ц це сук-ть правових ≥нститут≥в, €к≥ м≥ст€ть ф≥ново-правов≥ норми, що регулюють в≥днос, €к≥ виник, зм≥нюютьс€ ≥ припин€ютьс€ у звТ€зку з бюджною д≥€льн.

Ѕюдж право - це сук-ть юр норм, що регулюють д≥€льн орган≥в державноњ влади ≥ управл по складанню, розгл€ду, затвердженню та виконанню бюджу. Ѕюджно-правовий статус держ ≥ м≥сцевих орган≥в влади узагно становить сук-ть таких прав:

- право на власний бюдж;

- право на отриманн€ бюджних дох;

- право на використ бюджних кошт≥в на потреби держ;

- право розпод≥лу бюджних дох м≥ж бюджами даноњ територ≥њ;

- право утворенн€ ≥ використ в межах бюджу ц≥льових або резервних фонд≥в.

ћ≥сце кожного з субТЇкт≥в у сист≥ адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу вплив на конкретний перел≥к наданих њм бюджних прав. Ѕюдж права орган≥в державноњ влади та управл розпод≥лен≥ наступним чином:

¬ерховна –ада ” €к найвищий орган закон влади приймаЇ закони, в т. ч. з ф≥н питань, приймаЇ ќсновн≥ напр€ми бюджноњ пол≥тики на наступний бюджний пер≥од, затверджуЇ ƒерж бюдж та вносить зм≥ни до нього, зд≥йснюЇ контроль за викон-€м ƒерж бюджу, визнач перел≥к под ≥ збор≥в, а також засади внутр ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики ”. ѕрезидент ” €к глава держ створюЇ у межах кошт≥в, передбач ƒерж бюджом, дл€ зд≥йсн своњх повноважень консультативн≥, дорадч≥ та ≥нш≥ допом≥жн≥ органи ≥ служби, п≥дписуЇ закони, прийн€т≥ ¬ерховною –адою, маЇ право вето щодо прийн€тих ¬ерховною –адою закон≥в

≥з наступним поверненн€м њх на повторний розгл€д у ¬ерховну –аду. –ахункова ѕалата ¬– ” зд≥йснюЇ:

- контроль за своЇчасним викон-€м ƒерж бюджу, ф≥насувм загальнодерж програм,

- контроль за використм золотого запасу, запасу дорогоц≥нних метал≥в та камен≥в;

 аб≥нет м≥н≥стр≥в ” орган≥з розробку проекту зак про ƒерж бюдж нав≥дпов≥дний р≥к ≥ забезпечуЇ його викон-€;.

ћ≥н≥стерство ф≥н крањни €к центр орган вик влади, п≥дв≥домчий  ћ”- складаЇ проект ƒерж бюджу;- орган≥з викон-€ ƒерж бюдж

ƒерж контрольно-рев≥з≥йна служба зд≥йснюЇ контроль за витрачанн€м кошт≥в ≥ матер ц≥нностей, а також зд≥йснюЇ розробку пропозиц≥й щодо усуненн€ ви€влених недол≥к≥в ≥ порушень та запоб≥ганн€ њм у майбутньому.

ƒерж казначейство зд≥йснюЇ: - орган≥зац≥ю касового викон-€ ƒерж бюджу та контроль за цим процесом;

- управл€Ї на€вними коштами ƒерж бюджу

ƒерж под адм≥н≥страц≥€ зд≥йснюЇ:- контроль за дотриманн€м под законодавства, - розробку пропозиц≥й щодо вдосконаленн€ под законодавства,- формуЇ та веде ƒерж реЇстр платник≥в под

ќргани м≥сц самовр€дуванн€: самост≥йно розробл€ють, затверджують ≥ вик в≥дпов≥дн≥ м≥сц бюджи;

57. —утн ф≥н пол≥тики, њњ складов≥. “ипи ф≥н пол≥тики.

‘≥н пол Ч комплекс д≥й ≥ заход≥в, що зд≥йснюютьс€ державою в межах наданих њй ф-й та повноважень у сфер≥ ф≥н д≥€льн субТЇкт≥в госп та ф≥н ≥нституц≥й, громад€н ≥ безпосер держ з метою вир≥шенн€ певних завдань ≥ дос€гненн€ поставл ц≥лей.

—кладов≥ ф≥н пол≥тики. ‘≥н пол розгл€даЇтьс€ у широкому ≥ вузькому розум≥нн≥. ” широкому розум≥нн≥ вона в≥дображаЇ ус≥ сторони функц≥он-€ ф≥н ≥ охоплюЇ монетарну (грош-кредитну) та ф≥скальну пол≥тики.

ћонетарна пол €вл€Ї собою комплекс д≥й та заход≥в у сфер≥ грош ринку. ѓњ механ≥зм засновуЇтьс€ на пропозиц≥њ грошей та њх вартост≥ €к ф≥н ресурс≥в.

‘≥скал пол характер д≥њ держ щодо централ≥зац≥њ частини виробленого ¬¬ѕ та њњ сусп використ. ¬она зд≥йсн шл€хом упровадженн€ р≥зноман≥тних метод≥в моб≥л≥зац≥њ держ дох та розпод≥лу цих кошт≥в за окремими напр€мами держ видатк≥в. —аме ф≥скал пол становить основу ф≥н пол≥тики у њњ вузькому розум≥нн≥. ¬одночас ц€ пол ширша, оск≥льки включаЇ також пол≥тику у сферах фонд ≥ страх ринк≥в та м≥жнар ф≥н. ‘≥скальну пол≥тику дещо умовно можна под≥лити за двома напр€мами Ч на податкову ≥ бюджну.

¬ажливою складовою ф≥н пол≥тики Ї боргова пол держ.

‘≥н пол залежно в≥д тривалост≥ пер≥оду, на €кий вона розрахована, ≥ хар-ру завдань, що вир≥шуютьс€, включаЇ ф≥н стратег≥ю ≥ тактику.

«алежно в≥д ступен€ законодавчого регламентуванн€ ф≥н в≥днос, €кий характер. т≥Їю часткою доходу, що розпод≥л€Їтьс€ ≥ споживаЇтьс€ в≥дпов≥дно до чинних закон≥в чи адм≥н≥стративних р≥шень, розр≥зн€ють три типи ф≥н пол≥тики:Ч жорстка регламентац≥€(пол€гаЇ у тому, що переважна частина ф≥н в≥днос регултьс€ державою.);Ч пом≥рна регламентац≥€(зд≥йсн у законодавч≥й форм≥ та охоплюЇ обмежену частину ф≥н в≥днос Ч взаЇмов≥днос з державою, окрем≥ елементи взаЇмов≥днос на кредму, фондовому, валютму та страх ринках.);Ч пол м≥н≥мальних обмежень.(спр€мована на формув максимальноњ за≥нтересованост≥ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льн та громад€н в ефективному господарюванн≥.)

67. ўо сл≥д розум≥ти п≥д державною ф≥н пол≥тикою?

ћетою державноњ ф≥н пол≥тики Ї забезпеч ≥стотного п≥двищенн€ р≥вн€ житт€ громад€н нашоњ крањни.

ƒерж ф≥н пол спр€мовуЇтьс€ на викон-€ ц≥лого комплексу завдань. ” першу чергу, це забезпеч ек зрост, що в≥дображаЇтьс€ в динам≥ц≥ показник≥в приросту ¬¬ѕ. ¬т≥м, дос€гненн€ високих темп≥в ¬¬ѕ ур€д не розгл€даЇ €к к≥нцеву мету. Ќе менш важливим Ї рац≥ональне використ дос€гнутих рез≥в. «б≥л-€ дох. €к насл≥док забезпеч високого приросту ¬¬ѕ, маЇ спр€мовува≠тись на зм≥цненн€ ф≥н потенц≥алу в≥тчизн€ного б≥знесу, п≥двищенн€ йо≠го конкурентоспроможност≥ та ефективност≥, забезпеч зрост оплати прац≥ зайн€тих. ѕричому так≥ рези повинн≥ спри€ти нарощуванню дох держ та м≥сцевих бюдж≥в, що дасть змогу забезпечити соц випла≠ти з боку орган≥в держ управл в розширених обс€гах

58.‘≥н пол: зм≥ст, завданн€. «вТ€зок з ек пол≥тикою держ?

‘≥н пол держ це досить складна сфера д≥€льн закон ≥ вик влади, €ка включаЇ заходи, методи ≥ форми орган≥зац≥њ та використ ф≥н дл€ забезпеч њњ ек ≥ соцго перерозпод≥л. —воЇ кон≠кретне вираженн€ ф≥н пол знаходить в чинн≥й сист≥ моб≥л≥зац≥њ ф≥н ресурс≥в та њх використ дл€ задоволенн€ р≥зноман≥тних потреб держ, п≥дпр структур ≥ насел-€. √оловне завданн€ ф≥н пол≥тики держ Ч забезпеч реал≥з т≥Їњ чи ≥ншоњ державноњ програми необх≥дними ф≥новими ресурсами.

≈к пол≥́тика Ч сист заход≥в, зд≥йснюваних державою та њњ владними структурами або ≥ншими особами, спр€мованих на регулюв ек≥чних процес≥в. ≈к≥чна пол включаЇ постановку тих або ≥нш ц≥лей ≥ визнач-€ шл€х≥в та метод≥в њх дос€гненн€.

≈к≥чна пол под≥л€Їтьс€ на дв≥ галуз≥: конституючу ек≥чну пол≥тику та регул≥вну ек≥чну пол≥тику.

—утн конституючоњ ек≥чноњ пол≥тики: становленн€ та закр≥пленн€ на тривалий час типових умов госп.

—утн регул≥вноњ ек≥чноњ пол≥тики: поточне регулюв господарських процес≥в в межах ≥снуючих типових умов госп.

‘≥н пол Ч комплекс д≥й ≥ заход≥в, що зд≥й≠снюютьс€ державою в межах наданих њй ф-й та по≠вноважень у сфер≥ ф≥н д≥€льн суб'Їкт≥в госп та ф≥н ≥нституц≥й, громад€н ≥ безпосер держ з метою вир≥шенн€ певних за≠вдань ≥ дос€гненн€ поставл ц≥лей.

ћетою державно фiнансовоњ полiтики Ї забезпеч iстотного пiдвищенн€ рiвн€ житт€ громад€н нашоњ крањни. …ого показники слiд орiЇнтувати на рiвень добробуту насел-€, дос€гнутий у перерозпод≥линених крањнах. ѕерерозпод≥л€занн€ такого завданн€ передбачаЇ прийн€тт€ вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. ѕри цьому слiд усвiдомлювати: таких резiв можна дос€гнути лише за умов, що ” за рiвнем екiчного перерозпод≥л дос€гне потенцiалу перерозпод≥лин держав

59. ¬изначте основн≥ завданн€ ф≥н пол≥тики на макрор.

Ќа макроек р≥вн≥ мета ф≥н пол≥тики пол€гаЇ в оптимальному розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ ¬¬ѕм≥ж галуз€ми народного госп, соц≥альними групами насел-€, територ≥€ми. «адач≥ залеж на макроек р≥вн≥ - в≥д ф-й та природи держ: п≥двищенн€ обс€г≥в й- ефективност≥ використ ф≥н ресурс≥в - в≥дмова в≥д р≥шенн€ ц≥Їњ задач≥ може призвести до розпорошенн€ кошт≥в, скороченн€ джерел задоволенн€ пост≥йно зростаючих ек≥чних ≥ соц потреб сусп≥льства; оздоровленн€ ≥ структурна перебудова ек≥ки - р≥шенн€ ц≥Їњ задач≥ дозволить п≥двищити в загальному обс€з≥ вир-ва питому вагу галузей другоњ групи, зменшити витр на вир-во продукц≥њ, впор€дкувати грош об≥г; дос€гненн€ б≥льш високого р≥вн€ житт€ насел-€ на основ≥ перерозпод≥л галузей промисловост≥ й с≥льського госп-соц≥альна направлен≥сть ф≥н пол≥тики св≥дчить про те, що р≥вень житт€ насел-€ виступ показником, €кий визнач перерозпод≥л вир-ва, напр€мки ≥ структуру використ ф≥н ресурс≥в. √оловне завданн€ ф≥н пол≥тики держ Ч забезпеч реал≥з т≥Їњ чи ≥ншоњ державноњ програми необх≥дними ф≥новими ресурсами. ¬≥дпов≥дно держ ф≥н пол спри€Ї вир≥шенню таких стратег≥чних завдань: Ч формув максимально можливого обс€гу ф≥н ресурс≥в, що надход€ть у розпор€дженн€ держ;- забезпеч рац≥онального розпод≥лу ф≥н ресурс≥в м≥ж галуз€ми ≥ сферами ек≥ки та рег≥онами;Ч концентрац≥€ ф≥н ресурс≥в на найважлив≥ших напр€мах ек ≥ соцго перерозпод≥л;Ч створенн€ ефективноњ сист управл ф≥н-ми держ та ≥нш суб'Їкт≥в ек≥чних в≥днос. складов≥ ф≥н пол≥тики держ 1. Ѕюджна.2. ѕод 3. √рош-кредитна (ем≥с≥йна, ц≥нова, валютна кредитна).4. ћитна. 5. Ѕоргова.

60. ¬изначте основн≥ завданн€ ф≥н пол≥тики на м≥крор≥в.

ф≥н пол Ч це визнач-€ ц≥лей, завдань, на вир≥шенн€ €ких спр€мовуЇтьс€ процес формув, розпод≥лу та перерозпод≥лу ф≥н ресурс≥в.

«алежно в≥д р≥вн€ ек≥чноњ сист вид≥л€ють:

Ч ф≥н пол≥тику держ (макрор≥вень);

Ч ф≥н пол≥тику суб'Їкт≥в госп Ч п≥дпр, установ, орган≥зац≥й та домогосподарств (м≥крор≥в);

Ч ф≥н пол≥тику м≥жн орган≥зац≥й ≥ ф≥н ≥нстит (р≥вень св≥т госп)

ф≥н пол≥тику - ц≥леспр€мовану д≥€льн держ та ≥нш суб'Їкт≥в госп у сфер≥ формув, розпод≥лу ≥ використ ф≥н ресурс≥в задл€ дос€гненн€ поставленоњ мети.

√оловна мета -у п≥двищенн≥ р≥вн€ сусп добробуту шл€хом оптимального розпод≥лу ¬¬ѕ м≥ж галуз€ми нац≥ональноњ ек≥ки, соц≥альними групами насел-€ та окремими територ≥€ми. ‘≥н пол суб'Їкт≥в госп Ч сист заход≥в, форм ≥ метод≥в, €к≥ використ дл€ ф≥н забезпеч њхньоњ д≥€льн та дос€гненн€ поставл завдань.

ќсновн≥ завданн€ ф≥н пол≥тики суб'Їкт≥в госп так≥:

Ч забезпеч ф≥н ст≥йкост≥;

Ч оптим≥зац≥€ грош об≥гу ≥ п≥дтримка пост≥йноњ платоспроможност≥;

Ч максим≥зац≥€ чистого прибутку;

Ч м≥н≥м≥зац≥€ ф≥н ризик≥в;

Ч зрост ринковоњ вартост≥ суб'Їкта госп та максим≥зац≥њ добробуту власник≥в його кап≥талу.

¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп.

¬ сучасних умовах пон€тт€ ф≥н пол≥тики пов'€зуЇтьс€ не т≥льки з≥ сферою держ, а й з окремим галуз€ми ек≥ки, з п≥дприЇмницькими структурами, з рештою -насел-€м, в залежност≥ в≥д р≥вн€ задач, €к≥ вир≥шуЇ ф≥н пол. ¬ найб≥льш загальному вигл€д≥ можна дати таке визнач-€ ф≥н пол≥тики - це спос≥б орган≥зац≥њ ≥ використ ф≥н в≥днос. ѕри чому, ф≥н пол≥тику доц≥льно розгл€дати н; сл≥дуючи р≥вн€х:

св≥товому;

макроек;

м≥кроек.

 ожному р≥вню ф≥н пол≥тики в≥дпов≥даЇ сво€ мета. ћ≥жнародна ф≥н пол держ маЇ базуватис€ на наукових концепц≥€х у ц≥й галуз≥, анал≥з≥ попередньоњ практики та вимог поточ ≥ стратег≥чного соц-ек перерозпод≥л €к окремоњ крањни, так ≥ всього св≥ту.

‘ормами реал≥з м≥жнародноњ ф≥н пол≥тики Ї планув, укладанн€ м≥жнар угод, виданн€ нормативних акт≥в, оперативне кер≥вництво та контроль з боку компетентних держ орган≥в. ” м≥ру зрост кризових €вищ спостер≥гаЇтьс€ посиленн€ держ регулюв у вс≥х формах.

ћ≥жнародна ф≥н пол за характером заход≥в ≥ рекомендац≥й, а також њх насл≥дк≥в може бути под≥лена на довгострокову (структурну) та поточну.

ƒовгострокова пол передбачаЇ структурн≥ зм≥ни м≥жнародного ф≥н механ≥зму. “обто суттЇв≥ зм≥ни у сист≥ м≥жнар розрахунк≥в; режим≥ вал паритет≥в ≥ курс≥в; рол≥ золота в м≥жнар в≥дносах; набор≥ резервних (ринкових) валют; м≥жнар розрахункових ≥ плат≥жних засобах; завданн€х м≥жнар ≥ рег ф≥н орган≥зац≥й; методах сальдуванн€ та вир≥внюванн€ плат≥жних баланс≥в; перегл€д≥ пр≥оритет≥в податк та кредњ пол≥тики.

ѕоточна пол Ч це щоденне оперативне регулюв кон'юнктури вал ринк≥в ≥ ринк≥в кап≥талу, м≥жнародноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льн, под. «д≥йсн таке регулюв з метою п≥дтримки р≥вноваги плат≥жного балансу та забезпеч стаб≥льност≥ й ч≥ткого функц≥он-€ нац≥ональноњ, св≥т та рег вал сист. —кладовими поточноњ м≥жнародноњ ф≥н пол≥тики Ї:

Ч валютна пол, €ка включаЇ дисконтну та дев≥зну пол≥тику; девальвац≥ю та ревальвац≥ю нац≥ональноњ валюти, пол≥тику вал обмежень, диверсиф≥кац≥њ вал резерв≥в;

Ч под пол;Ч кредитна пол.

62.ѕон€тт€ ≥ завд ф≥н пол≥тики, напр€ми.≈фект-ть ф пол≥т ”

‘≥н пол - це особлива сфера ек≥чноњ д≥€льн держ, спр€мованоњ на моб≥л≥зац≥ю ф≥н ресурс≥в, њх рац≥ональний розпод≥л ≥ використ дл€ викон-€ завдань ≥ ц≥лей держ. ÷е сист заход≥в у ф≥нй сфер≥ з метою ц≥леспр€мованого впливу держ на перерозпод≥л ф≥ново-кредњ сист та нац≥ональноњ ек≥ки взагал≥.

ќсновн≥ завданн€ ф≥н пол≥тики: 1)знаходженн€ наукобгрунтованих концепц≥й перерозпод≥л ф≥н; 2)визнач-€ основних шл€х≥в використ ф≥н на перспективу та на сучасному етап≥; 3)зд≥йсн практичних д≥й, спр€мованих на дос€гненн€ поставл ц≥лей. ‘≥н пол €к особлива сфера ек≥чноњ д≥€льн держ направлена на моб≥л≥зац≥ю ф≥н ресурс≥в, њх рац≥ональний розпод≥л ≥ використ дл€ забезпеч ф-й держ.

« допомогою ф≥н пол≥тики в ” зд≥йсн радикальний перерозпод≥л ф≥н ресурс≥в. ¬ ” пор€д з головним завданн€м ф≥н пол≥тики держ - ф≥новим забезпечм зд≥йснюваних перетворень в крањн≥ - не менш гостро по-стали завданн€ запоб≥гти соц вибуху в сусп≥льств≥, максимально полегшити труднощ≥ переходу в≥д одн≥Їњ сист сусп в≥днос до ≥ншоњ.

63.ѕо€сн звТ€зок м≥ж ек ≥ ф≥н пол≥тикою держ.ќ соблив ф пол≥т”

≈к пол≥́тика Ч сист заход≥в, зд≥йснюваних державою та њњ владними структурами або ≥ншими особами, спр€мованих на регулюв ек≥чних процес≥в. ≈к≥чна пол включаЇ постановку тих або ≥нш ц≥лей ≥ визнач-€ шл€х≥в та метод≥в њх дос€гненн€.

≈к≥чна пол под≥л€Їтьс€ на дв≥ галуз≥: конституючу ек≥чну пол≥тику та регул≥вну ек≥чну пол≥тику.

—утн конституючоњ ек≥чноњ пол≥тики: становленн€ та закр≥пленн€ на тривалий час типових умов госп.

—утн регул≥вноњ ек≥чноњ пол≥тики: поточне регулюв господарських процес≥в в межах ≥снуючих типових умов госп.

‘≥н пол Ч комплекс д≥й ≥ заход≥в, що зд≥й≠снюютьс€ державою в межах наданих њй ф-й та по≠вноважень у сфер≥ ф≥н д≥€льн суб'Їкт≥в госп та ф≥н ≥нституц≥й, громад€н ≥ безпосер держ з метою вир≥шенн€ певних за≠вдань ≥ дос€гненн€ поставл ц≥лей.

ћетою державно фiнансовоњ полiтики Ї забезпеч iстотного пiдвищенн€ рiвн€ житт€ громад€н нашоњ крањни. …ого показники слiд орiЇнтувати на рiвень добробуту насел-€, дос€гнутий у перерозпод≥линених крањнах. ѕерерозпод≥л€занн€ такого завданн€ передбачаЇ прийн€тт€ вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. ѕри цьому слiд усвiдомлювати: таких резiв можна дос€гнути лише за умов, що ” за рiвнем екiчного перерозпод≥л дос€гне потенцiалу перерозпод≥лин держав

64.як≥ ≥сн р≥вн≥ ф≥н пол≥тики та фактори

ф≥н пол - це спос≥б орган≥зац≥њ ≥ використ ф≥н в≥днос. ѕри чому, ф≥н пол≥тику доц≥льно розгл€дати на сл≥дуючи р≥вн€х:
св≥товому;макроек;м≥кроек.
 ожному р≥вню ф≥н пол≥тики в≥дпов≥даЇ сво€ мета. “ак, на макроек р≥вн≥ мета ф≥н пол≥тики пол€гаЇ в оптимальному розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ ¬¬ѕм≥ж галуз€ми народного госп, соц≥альними групами насел-€, територ≥€ми. Ќа м≥кроек р≥вн≥ - в оптимальному розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ грош кошт≥в ≥ ф≥н ресурс≥в. «адач≥ ф≥н пол≥тики залеж в першу чергу:
на св≥товому р≥вн≥ - в≥д ф≥н, ек≥чних та пол≥тичних процес≥в, що в≥дбуваютьс€ у св≥т≥;
на макроек р≥вн≥ - в≥д ф-й та природи держ;
на м≥кроек - в≥д мети функц≥он-€ та форми власност≥ п≥дпр.
Ќа ц≥й основ≥ до задач макроек р≥вн€ можна в≥днести:
п≥двищенн€ обс€г≥в й- ефективност≥ використ ф≥н ресурс≥в - в≥дмова в≥д р≥шенн€ ц≥Їњ задач≥ може призвести до розпорошенн€ кошт≥в, скороченн€ джерел задоволенн€ пост≥йно зростаючих ек≥чних ≥ соц потреб сусп≥льства;
оздоровленн€ ≥ структурна перебудова ек≥ки - р≥шенн€ ц≥Їњ задач≥ дозволить п≥двищити в загальному обс€з≥ вир-ва питому вагу галузей другоњ групи, зменшити витр на вир-во продукц≥њ, впор€дкувати грош об≥г;
дос€гненн€ б≥льш високого р≥вн€ житт€ насел-€ на основ≥ перерозпод≥л галузей промисловост≥ й с≥льського госп-соц≥альна направлен≥сть ф≥н пол≥тики св≥дчить про те, що р≥вень житт€ насел-€ виступ показником, €кий визнач перерозпод≥л вир-ва, напр€мки ≥ структуру використ ф≥н ресурс≥в.
ƒо задач ф≥н пол≥тики м≥кроек р≥вн€ можна в≥днести:
максим≥зац≥€ прибутку п≥дпр;
оптим≥зац≥€ структури кап≥талу п≥дпр ≥ забезпеч його ф≥н ст≥йкост≥;
дос€гненн€ прозорого ф≥ново-ек стану п≥дпр дл€ власник≥в, ≥нвестор≥в, кредитор≥в;
забезпеч ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дпр;
створенн€ ефективного механ≥зму управл п≥дпрм;
використ п≥дпрм ринкового механ≥зму в залученн≥ ф≥н ресурс≥в.

65.66.‘≥н стратег, ф тактика у ф пол≥т, завдан ≥ взаЇмозвТ€з

‘≥н пол держ, стратег≥€ ≥ тактика п≥дпр повинн≥ ірунтуватис€ на реальних можливост€х. ¬одночас у процес≥ планув необх в≥дшукувати резерви зрост дох, €кщо ≥снуюч≥ њх обс€ги недостатн≥ дл€ вир≥шенн€ поставл завдань.

‘≥н стратег≥€ Ч це пол, що розрахована на довготерм≥нову перспективу ≥ вир≥шенн€ глобалзавдань соц-ек перерозпод≥л. —пр€мован≥сть ф≥н стратег≥њ визнач конкретними завданн€ми перерозпод≥л сусп≥льства на певному ≥сторичному етап≥ перерозпод≥л. ¬ умовах ек≥чноњ кризи головним завданн€м Ї ф≥н забезпеч макроек≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ, в умовах ек перерозпод≥л Ч дос€гненн€ оптимальних темп≥в зрост ¬¬ѕ. ¬одночас за будь-€ких умов основою ф≥н стратег≥њ Ї над≥йне забезпеч потреб ек≥ки ф≥новими ресурсами ≥ створенн€ достатн≥х стимул≥в дл€ ефективноњ д≥€льн субТЇкт≥в госп. ‘≥н стратег≥€ зор≥Їнтована на певну модель ф≥н в≥днос у сусп≥льств≥. ѕрикладом стратегiчних завдань i вiдповiдно њх фiнансового забезпеч Ї: впровадженн€ власноњ грошњ одиницi, проведенн€ приватизацiњ, подоланн€ iнфл€цiњ i спаду вир-ва.

‘≥н тактика €вл€Ї собою поточну пол≥тику, спр€мовану на вир≥шенн€ конкретних завдань в≥дпов≥дного пер≥оду, що випливають ≥з розробленоњ ф≥н стратег≥њ. ¬она зд≥йсн через переор≥Їнтац≥ю ф≥н ресурс≥в та зм≥н в орган≥зац≥њ ф≥н д≥€льн. ‘≥н тактика б≥льш моб≥льна, оск≥льки пол€гаЇ у вчасному реагуванн≥ на екон проблеми ≥ диспропорц≥њ. ѓњ головне завданн€ Ч дос€гненн€ стратег≥чних ц≥лей перерозпод≥л. яскравим прикладом фiнансовоњ тактики Ї удосконаленн€ сист оподаткув, наданн€ пiльг окремим платникам, територiальний перерозподiл фiнансових ресурсiв через бюджну систу. ‘≥н тактика б≥льш моб≥льна, оск≥льки пол€гаЇ у вчасному реагуванн≥ на екон проблеми ≥ диспропорц≥њ. ѓњ головне завданн€ Ч дос€гненн€ стратег≥чних ц≥лей перерозпод≥л.

68.ƒискрец≥йна та недискрец≥йна ф≥н пол: сутн≥сна характер.

«а способом реал≥з ф≥н пол буваЇ двох тип≥в:
ƒискрец≥йна ф≥н пол - це пол, що проводитьс€ безпосер ур€дом крањни ≥ зд≥йсн за допомогою орган≥в сист управл ф≥н-ми. “акий тип ф≥н ѕол≥тики недостатньо враховуЇ можливост≥ ф≥н регулюв. ќсновними засобами дискрец≥йноњ пол≥тики Ї:

- соц програми; -держ закупки; -держ ≥нвест; -зм≥на трансфертних видатк≥в пЇрерозпод≥льчого типу; -громадськ≥ роботи, що пов'€зан≥ з видатками; - управл податковим т€гарем.
ѕ≥д нЇдискрец≥йною ф≥н пол≥тикою розум≥ють здатн≥сть податк сист до самост≥йноњ стаб≥л≥зац≥њ. “обто, вона повинна мати так≥ особлив, €к≥ дозвол€ть њй - регулювати ф≥ново-ек≥чну д≥€льн в крањн≥ без безпосерго втручанн€ будь-€ких орган≥в управл. ƒан≥ особлив податк сист називаютьс€ убудованими стаб≥л≥заторами.  р≥м под ≥сн ще р€д - важливих убудованих стаб≥л≥затор≥в, що у своњй сукупност≥ спри€ють еконй р≥вноваз≥ в крањн≥. —еред них можна вид≥лити наступн≥: -соц виплати, включаючи допомоги по безроб≥ттю; - благод≥йн≥ допомоги поза рамками сист соцго страх; -програми ек≥чноњ допомоги; -ефект над≥йност≥ компан≥й (наприклад, акц≥онерн≥ товар иства створюють ≥люз≥ю стаб≥льност≥ доходу не зм≥нюючи р≥вень виплати див≥денд≥в);-≥нертн≥сть схильност≥ до спожив-€ (тобто, п≥дтримуючи звичайний р≥вень житт€, ≥ндив≥д пов≥льно пристосовуЇтьс€ до зм≥ни р≥вн€ свого житт€).

 

 

69.‘≥скал ≥ монетарна пол, њх взаЇмозвТ€зок ≥ суперечност≥.

‘≥скал пол характер д≥њ держ щодо централ≥зац≥њ частини виробленого ¬¬ѕ та њњ сусп використ. ¬она зд≥йсн шл€хом упровадженн€ р≥зноман≥тних метод≥в моб≥л≥зац≥њ держ дох та розпод≥лу цих кошт≥в за окремими напр€мами держ видатк≥в.  оординуЇ ф≥скальну пол≥тику ћ≥н≥стерство ‘≥н.

ћонетарна пол €вл€Ї собою комплекс д≥й та заход≥в у сфер≥ грош ринку. ѓњ механ≥зм засновуЇтьс€ на пропозиц≥њ грошей та њх вартост≥ €к ф≥н ресурс≥в. –озробл€Ї засади монетарноњ пол≥тики та забезпечуЇ њњ вт≥ленн€ ÷ентр банк.

¬заЇмозв'€зок метод≥в ф≥скал та монетарноњ пол≥тики ви€вл€Їтьс€ передус≥м у сп≥льност≥ ц≥лей окремих њхн≥х груп. “ак, пожвавленн€ ринковоњ кон'юнктури через зб≥л-€ сукупного попиту може бути забезпечене двома методами монетарноњ пол≥тики (зниженн€м обл≥ковоњ ставки та зб≥л-€м пропозиц≥њ грошей) ≥ двома методами ф≥скал пол≥тики (зростм бюджних видатк≥в та скороченн€м под). —тримуванн€ ринковоњ кон'юнктури дос€гаЇтьс€ зменшенн€м сукупного попиту п≥д впливом тих самих чотирьох метод≥в (по два з кожного боку), але протилежного спр€муванн€.  р≥м сп≥льност≥ ц≥лей, взаЇмозв'€зок м≥ж методами ф≥скал та монетарноњ пол≥тики ви€вл€Їтьс€ також у зв'€зках механ≥зм≥в њхньоњ д≥њ. “ак, зниженн€ обл≥ковоњ ставки у склад≥ монетарноњ пол≥тики зумовлюЇ в≥дносне зрост дох≥дност≥ держ ц≥нних папер≥в та зб≥л-€ надходжень до бюджу в≥д њх реал≥з. ÷е, у свою чергу, спри€Ї зростанню бюджних видатк≥в або ж скороченню р≥вн€ оподаткув €к фактор≥в впливу на ринкову кон'юнктуру з боку ф≥скал пол≥тики.

70.–озкрийте ф≥скал пол≥тики держ. який орган њњ виробл€Ї?

‘≥скал пол зумовлюЇ використ можливостей ур€ду формувати под ≥ витрачати кошти держ бюджу дл€ регулюв р≥вн€ д≥ловоњ активност≥ ≥ разв'€занн€ р≥зноман≥тних соц проблем, тобто це сист регулюв, пов'€зана з ур€довими видатками ≥ податк. ќсновним важелем ф≥скал пол≥тики держ Ї зм≥на структури под ≥, насамперед зм≥на под ставок зг≥дно з метою ур€ду. ѕроведенн€ ф≥скал пол≥тики - прерогатива законодавчих орган≥в влади крањни, оск≥льки €краз вони контролюють оподаткув ≥ витр кошт≥в з нього.—клад з так званоњ дискрец≥йноњ ф≥скал пол≥тики та автоматичноњ. ѕ≥д дискрец≥йною пол≥тикою розум≥ють св≥доме регулюв державою оподаткув ≥ держ витрат з метою впливу на реал обс€г ¬¬ѕ, зайн€т≥сть, ≥нфл€ц≥ю, екон р≥ст. як правило, дискрец≥йну ф≥скальну пол≥тику можна прогнозувати в р≥зн≥ пер≥оди ек циклу.

јвтоматична ф≥скал пол заснована на сист≥ вбудованих стаб≥л≥затор≥в. ÷е екон механ≥зм, €кий автоматично реагуЇ на зм≥ну ек стану без необхст≥ рийн€тт€ певних р≥шень з боку ур€ду, зд≥йсн ним певних проект≥в.

71. ‘≥н безпека: њњ сутн та складов≥.

‘≥н безпека - це такий стан бюджноњ, грошкредњ, банк≥вськоњ, валютњ сист та ф≥н ринк≥в, €кий характер. збалансован≥стю, ст≥йк≥стю до внутр ≥ зовн негати‘≥н безпека (нормативне визнач-€) вних загроз, здатн≥стю забезпечити ефективне функц≥он-€ нац≥ональноњ ек≥чноњ сист та екон зрост.

√оловна мета ф≥н безпеки п≥дпр -- гарантувати його стаб≥льне та максимально ефективне функц≥он-€ сьогодн≥ та

високий потенц≥ал перерозпод≥л в майбутньому.

”с≥ джерела ф≥н небезпеки п≥дпр можна под≥лити на дв≥

групи: об`Їктивн≥ ≥ суб`Їктивн≥ ‘≥н безпека дос€гаЇтьс€ шл€хом проведенн€ виваженоњ ф≥н пол≥тики в≥дпов≥дно до прийн€тих в установленому пор€дку доктрин, концепц≥й, стратег≥й ≥ програм у пол≥тичн≥й, еконй, соцй, ≥нформац≥йн≥й ≥ власне ф≥нй сферах.

‘≥н безпека м≥стить так≥ складов≥:

-бюджна безпека - це стан забезпеч платоспроможност≥ держ з урахуванн€м балансу дох ≥ видатк≥в держ й м≥сцевих бюдж≥в та ефективност≥ використ бюджних кошт≥в;

-валютна безпека - це такий стан курсоутворенн€, €кий створюЇ оптимальн≥ умови дл€ поступального перерозпод≥л в≥тчизн€ного експорту, безперешкодного припливу в крањну ≥ноз ≥нвестиц≥й, ≥нтеграц≥њ ” до св≥т ек≥чноњ сист, а також максимально захищаЇ в≥д потр€с≥нь на м≥жнар вал ринках;

-грош-кредитна безпека - стаб≥льн≥стю грошњ одиниц≥, доступн≥стю кред ресурс≥в та таким р≥внем ≥нфл€ц≥њ, що забезпечуЇ екон зрост та п≥двищенн€ реальних дох насел-€;

-боргова безпека - це такий р≥вень внутр та зовн≥шньоњ достатн≥й дл€ вир≥шенн€ нагальних соц-ек≥чних потреб, що не загрожуЇ втратою суверен≥тету ≥ руйнуванн€м в≥тчизн€ноњ ф≥н сист;

-безпека страх ринку - це такий р≥вень забезпеченост≥ страх компан≥й ф≥новими ресурсами, €кий дав би њм змогу в раз≥ потреби в≥дшкодувати обумовлен≥ в договорах страх збитки њх кл≥Їнт≥в ≥ забезпечити ефективне функц≥он-€;

-безпека фонд ринку - це оптимальний обс€г кап≥тал≥зац≥њ ринку (з огл€ду на представлен≥ на ньому ц.п., њх структуру та р≥вень л≥кв≥дност≥), здатний забезпечити ст≥йкий ф≥н стан ем≥тент≥в, власник≥в, покупц≥в, орган≥затор≥в торг≥вл≥, торг≥вц≥в, ≥нститут≥в сп≥льного ≥нвест, посередник≥в (брокер≥в), консультант≥в, реЇстратор≥в, депозитар≥њв, збер≥гач≥в та держ в ц≥лому.

72. ќбгрунт свою точку зору щодо суч ф≥н пол≥тики ”.

–еал≥з суч ф≥н пол≥тики характер. т€га≠рем не зовс≥м тривкоњ стаб≥л≥зац≥њ в крањн≥, пом≥рним пожвавленн€м ек≥ки, стаб≥л≥зац≥њ матер≥ально-ф≥н балансу та поступо≠вою л≥кв≥дац≥Їю великоњ заборгованост≥ перед внутрми та зовнми кредиторами. ¬ ” розроблена ≥ прийн€та  онституц≥€. ” н≥й накреслен≥ основн≥ напр€ми ф≥н стратег≥њ ур€ду. √оловними напр€мами ф≥н пол≥тики сучасного пер≥оду вваж:
- спри€нн€ завершенню роздержавленн€ ≥ приватизац≥њ;
- завершенн€ земельноњ реформи;
- демонопол≥зац≥€ ек≥ки;
- забезпеч соцго захисту насел-€;
- удосконаленн€ зовн≥шньоек≥чноњ д≥€льн з метою
зм≥цненн€ позиц≥њ ” на св≥товому ринку;
- вступ ” до св≥т орган≥зац≥њ торг≥вл≥;
- захист ≥ оздоровленн€ еколог≥чного середовища;
- проведенн€ адм≥н≥стративноњ та пенс≥йноњ реформ.
ѕерерозпод≥л'€занн€ завдань, передбач ф≥н пол≥тикою, ви≠
магаЇ значних ф≥н ресурс≥в. ј дл€ реал≥з окремих з них
необх≥дна доп св≥т сп≥втовар иства. ¬одночас екон становище в крањн≥ стаб≥л≥зуЇтьс€. —постер≥гаЇтьс€ стаб≥л≥зац≥€ нац≥о≠нальноњ валюти, передбачаЇтьс€ зменшенн€ под тиску за рах зниженн€ окремих ставок податку на прибуток з 30% до 25%, зменшенн€ под обкладанн€ ф≥з ос≥б прибутковим подат≠ком, дискус≥йним Ї питанн€ зниженн€ ставок ≥нш под. ќдночас≠но передбачаЇтьс€ розширенн€ бази оподаткув за рах змен≠шенн€ к≥лькост≥ п≥льг та введенн€ нових под, зокрема податку на нерухом≥сть. «агалом забезпеч ф≥новими ресурсами потреб сусп≥льства вимагаЇ ефективного ≥ рац≥онального веденн€ господарсь≠коњ д≥€льн незалежно в≥д форми власност≥ та виду д≥€льн.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 392 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2270 - | 1941 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.065 с.