Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови розмежуванн€ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж р≥зними ланками бюдж. с-ми




Ѕюдж. с-ма-заснована на економ≥чних в≥дносинах ≥ юридичних нормах сукупн≥сть ус≥х вид≥в бюджет≥в крањни. ƒо складу Ѕ.—. ”к-ни вход€ть ƒерж. б-т ”., республ≥канський б-т јвт. р-ки  рим ≥ м≥сцев≥ б-ти. ƒоходи ≥ видатки м≥ж р≥зними ланками бюдж. с-ми розмежовуютьс€ р≥зним чином. ƒоходи ƒерж. б-ту -це ч-на централ≥зованих ф≥н. рес-с≥в дер-ви, €к≥ врегульован≥ в≥дпов. нормативними актами ≥ необх≥дн≥ дл€ виконанн€ њњ функц≥й. ƒоходи б-ту в≥дображають екон. в≥дносини дер-ви з п≥дприЇмствами, установами, орг-ми,ф≥з. особами, €к≥ виникають в процес≥ ст€гненн€ бюдж. платеж≥в. ƒоходи б-ту ”к-ни мають 2 ч≥тких р≥вн≥-ƒержавний та м≥сцевий. √оловним джерелом доход≥в б-ту Ї нац. доход. ќсновними методами,€к≥ використовуютьс€ органами держ. влади дл€ перерозпод≥лу нац. доходу ≥ утворен€ бюдж. доход≥в Ї податки, збори, неподатков≥ платеж≥, позики, ем≥с≥€ грошей. як окрема екон. категор≥€, доходи м≥сцевих б-т≥в виражають сферу екон. в≥дносин сусп-ва, €ка повТ€зана з форм-н€м, розпод≥лом ≥ використанн€м ф≥н. рес-с≥в рег≥онального р≥вн€, використовуЇтьс€ м≥сцевими органами влади дл€ забезпеченн€ поточних ≥ перспективних завдань розвитку рег≥ону. ƒоходи м≥сцевих б-т≥в мають певну законодавчу базу-  онст-€ ”., «-ни ”. "ѕро бюдж. с-му ”.", "ѕро податкову с-му ”.", "ѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”."та ≥н. нормативн≥ акти. јле незважаючи на на€вн≥сть в≥дпов. нормативноњ бази, до цього часу не напрацьовано ч≥ткого мех-му перерозпод≥лу бюдж. надходжень €к у ƒерж., так ≥ всередин≥ м≥сцевих б-т≥в. ¬ з-н≥ "ѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”."передбачено, що доходи м≥сцевих б-т≥в формуютьс€ за рах. власних, визначених з-ном, джерел та закр≥плених у встановленому з-ном пор€дку загальнодерж. податк≥в, збор≥в та ≥н. обовТ€зк. платеж≥в. ƒоходи м≥сцевих б-т≥в районних у м≥стах рад (у раз≥ њх створенн€) формуютьс€ в≥дпов≥дно до обс€гу повноважень, що визначаютьс€ в≥дпов≥дними м≥ськими радами. ¬идатки б-ту €к складова ч-на ф≥н. категор≥њ-б-ту Ї виразником витрат дер-ви на загальнодерж. р≥вн≥, необх≥дних дл€ виконанн€ дер-вою своњх функц≥й. ¬итрати виражають екон. в≥дносини, на основ≥ €ких зд≥йснюЇтьс€ процес використанн€ ценрал≥зованих кошт≥в за напр€мками, визначеними з-ном. Ќапр€мки використанн€ бюдж. видатк≥в обумовлюютьс€ ц≥лим р€дом р€дом фактор≥в, основними з €ких Ї:-утриманн€ держ. установ;-функц≥њ дер-ви;-р≥вень розв-ку рег≥он≥в дер-ви;-звТ€зки видатк≥в ≥з загальнодерж. б-ту ≥ видатками ≥з м≥сцевих б-т≥в;-≥нш≥, €к≥ можуть мати вагоме значенн€ в залежност≥ в≥д конкретноњ екон. ≥ пол≥т. ситуац≥њ в дер-в≥. ¬идатки держ. б-ту регламентуютьс€ в≥дпов≥дною законодавчою та нормативною базою-«-ми ”."ѕро бюдж. с-му ”.", "ѕро ƒерж. б-т на поточний р≥к", Ѕюдж. класиф≥кац≥Їю, поточними постановами ¬–”, ”казами ѕр-та ”.,р≥шенн€ми  абм≥ну ”. —т.18 «-ну ”."ѕро бюдж. с-му ”."под≥л€Ї вс≥ видатки б-т≥в вс≥х р≥вн≥в на 2 групи-поточн≥ видатки та видатки розвитку. ѕоточн≥ видатки-це витрати б-т≥в на ф≥нансуванн€ мереж п≥дприЇмств, орг-ц≥й, установ та орган≥в, €к≥ д≥ють на початок бюдж. року, а також на ф≥нансуванн€ заход≥в щодо соц. захисту н-н€ та ≥нших заход≥в, що не належать до видатк≥в розвитку. ¬ склад поточних видатк≥в окремо вид≥л€ють вмдатки б-ту, зумовлен≥ зростанн€м мереж≥ перел≥чених вище обТЇкт≥в з зазначенн€м вс≥х фактор≥в, €к≥ вплинули на обс€г видатк≥в. ¬идатки розвитку-це витрати б-т≥в на ф≥нансуванн€ ≥нвестиц. д-т≥, зокрема:ф≥нансуванн€ кап≥т. вкладень виробничого-невиробничого призначенн€;ф≥нансуванн€ структурноњ перебудови нар. госп-ва;субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, повТ€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м. ¬идатки м≥сцевих б-т≥в в≥дображають т≥ ж сам≥ соц.-екон. в≥дносини, що ≥ видатки ƒерж. б-ту, але на м≥сцевому р≥вн≥ ≥ з врахуванн€м рег≥ональних особливостей. ¬идатки м≥сцевих б-т≥в базуютьс€ на тих же законодавчих аактах, що ≥ њхн≥ доходи.

94. ƒерж. кредит -це сук-ть ек. в≥дносин м≥ж дер-вою в особ≥ њњ орган≥ввлади з одндго боку та юр. ≥ ф≥з. особами з другого боку. ѕри цьому дер-ва виступаЇ або в рол≥ позичальника або позикодавц€ по в≥дношенню до приватних ос≥б, ф≥н. ≥ кред. установ, ур€д≥в ≥нш. дер-в.  р. того, дер-ва може виступати в рол≥ гаранта по кредитам, €к≥ видаютьс€ м≥сцевим органам влади, держ.п-вам, ≥ноз. позичальникам. ѕри держ. кредит≥ вз€т≥ в борг кошти поступають у розпор€дж. дер-ви, перетворюючись у њњ додатков≥ ф≥н. рес-си. ѕри цьому джерелом погашенн€ держ. позик ≥ виплати % по ним виступають держ. кошти.ерж. кредит €вл€Ї собою довол≥ специф≥чну ланку держ. ф≥нансов-с≥в. ¬≥н не маЇ н≥ окремого фонду ф≥н. рес-с≥в(кошти, що моб≥зуютьс€ за його допомогою, проход€ть, €к пр., через бюджет), н≥ обособленого органу управл≥нн€. –азом з тим, в≥н характеризуЇ особливу форму ф≥н. в≥дносин дер-ви ≥ тому вид≥л€Їтьс€ в окрему ланку. ƒерж. кр. безпосередньо звТ€заний з бюджетним деф≥цитом, виступаючи джерелом його покритт€. ¬ окремих випадках за його допомогою можуть моб≥л≥зуватис€ кошти у фонди ц≥льового призначенн€ чи п≥д ц≥льов≥ проекти.¬≥дм≥нност≥ м≥ж банк≥вським ≥ держ. кредитом: - позиковий фонд дер-ви кредитуЇ господарюючих субТЇкт≥в; бан≥вський кредит вид≥л€Їтьс€ п≥д будь-€ку мету;

-банк даЇ кредити т≥льки п≥д забезпеченн€;

-при держ. кредит≥ позикодавц≥ ф≥з. ≥ юр. особи, а при банк. кредит≥ позичають юр. ≥ ф≥з. особи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 363 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2236 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.