Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 1 страница




л€ ф≥насув деф≥циту бюджу використовуЇтьс€ €к ≥нфл€ц≥йн≥, так ≥ не≥нфл€ц≥йн≥ джерела. «меншити деф≥цит бюджу ур€д може ≥ шл€хом накопиченн€ заборгованост≥ Ц прострочуванн€ платеж≥в по боргах або за куплен≥ товар и, а також за рах п≥двищенн€ под. ÷≥ заходи теж мають не≥нфл€ц≥йний характер.
≤нфл€ц≥йним джерелом ф≥насув бюдж деф≥циту Ї монетизац≥€ деф≥циту, €ка в≥дбув в рез≥ позик центрального банку ур€дов≥ та куп≥вл≥ центральним банком держ ц≥нних папер≥в.
ƒеф≥цит бюджу часто покривають додатковою ем≥с≥Їю грошей. ¬насл≥док такоњ ем≥с≥њ перерозпод≥лив неконтрольована ≥нфл€ц≥€, п≥дриваютьс€ стимули дл€ ≥нвестиц≥й, знец≥нюютьс€ заощадженн€ насел-€, в≥дтворюЇтьс€ бюджний деф≥цит. ≈м≥с≥йний банк не зобовТ€заний ф≥нувати ур€д, таким чином ставитьс€ засл≥н ≥нфл€ц≥йному вибуху, €кий би мав м≥сце у випадку, €кби гр друкувались на замовленн€ ур€ду.

ƒерж позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥, н≥ж ем≥с≥€, проте вони також певною м≥рою негативно вплив на ек≥ку крањни. 1.при певних умовах ур€д вдаЇтьс€ до примусового розм≥щ-€ держ ц≥нних папер≥в ≥ порушуЇ ринкову мотивац≥ю д≥€льн приватних ф≥н ≥нститут≥в. 2. €кщо нав≥ть ур€д створюЇ достатн≥ стимули дл€ куп≥вл≥ юридичними ≥ ф≥зичними особами ц≥нних папер≥в ур€ду, то держ позики, моб≥л≥зуючи в≥льн≥ кошти на ринку позикового кап≥талу, обмежують можливост≥ одержанн€ кредиту приватними ф≥рмами. ќсобливо складними Ї насл≥дки зовн позик.

138. ѕо€сн≥сть в≥дм≥нност≥ м≥ж акт ≥ пас бюдж деф≥цитом.

«а напр€мами деф≥цитного ф≥насув розр≥зн€ють активний ≥ пасивний бюджний деф≥цит. ” ц≥лому р≥зниц€ м≥ж цими видами деф≥циту пол€гаЇ у тому, що активний деф≥цит даЇ змогу п≥дштовхнути, актив≥зувати подальший перерозпод≥л ек≥ки ≥ зрост кап≥талу, а пасивний Ч п≥дкор€Їтьс€ законам ≥нфл€ц≥њ.

јктивний бюджний деф≥цит пов'€заний ≥з нестачею бюджних ресурс≥в дл€ ф≥насув кап≥тальних видатк≥в (≥нвестиц≥й). ƒеф≥цитне ф≥насув ≥нвестиц≥й у ц≥лому можна вважати позитивним €вищем, оск≥льки воно передбачаЇ активний вплив бюджу на екон процеси у сусп≥льств≥. “еоретичн≥ засади деф≥цитного ф≥насув ≥нвестиц≥й базуютьс€ на кейнс≥анств≥, зокрема на його постулатах "бюдж мультипл≥катора". ѕасивний бюджний деф≥цит характер. спр€муванн€м деф≥цитних кошт≥в на ф≥насув поточних видатк≥в, зокрема на соц≥альний захист насел-€, соц-культурн≥ заходи, оборону, управл. “аке витрачанн€ кошт≥в означаЇ њхнЇ поглинанн€, що в≥дображаЇ пасивне реагуванн€ держ на складне ф≥н становище у сусп≥льств≥.

139. ѕо€сн в≥дм≥нност≥ м≥ж пон€тт€ми Удеф≥цит бюджуФ ≥ Укасовий деф≥цит бюджуФ.

Ѕюджний деф≥цит Ц це €вище коли видатки бюджу перевищують дох.

™ одн≥Їю з основних причин ≥нфл€ц≥њ, спричин€Їтьс€ ек нестаб≥льн≥стю, скороченн€м надходжень до бюджу, зростм видатк≥в з бюджу. ѕокритт€ бюдж деф≥циту може зд≥йснюватис€ шл€хом отриманн€ держ позик та ем≥с≥Їю грошей. ƒеф≥цит бюджу - це сума, на €ку р≥вень видатк≥в бюджу перевищуЇ р≥вень надходжень. ѕричини виникн-€ деф≥циту: Ч спад вир-ва; Ч зниженн€ ефективност≥ функц≥он-€ окремих галузей; Ч несвоЇчасне проведенн€ структурних зм≥н в ек≥ц≥ або њњ техн≥чного переоснащенн€; Ч велик≥ воЇнн≥ витр; Ч ≥нш≥ фактори, що вплив на соц-екон становище крањни. Ѕюджний деф≥цит - €вище майже пост≥йне в ек≥ц≥ кожноњ держ. ƒл€ насел-€ на€вн≥сть деф≥циту маЇ опосередковане значенн€, але воно бере участь у поверненн≥ залучених дл€ покритт€ деф≥циту кошт≥в шл€хом сплати под.

–озр≥зн€ють пон€тт€ ст≥йкий деф≥цит бюджу, €кий ≥снуЇ в довгостроковому пер≥од≥, та тимчасовий деф≥цит, що викликаЇтьс€ касовими розривами у виконан≥ бюджу. …ого ще називають касовим деф≥цитом Ч нестача кошт≥в бюджу в рез≥ незб≥гу терм≥н≥в надходж дох ≥ зд≥йсн видатк≥в.

140. —утн та необх-ть застос-€ секвестру бюджу. ƒо €ких статей ƒерж бюджу ” застосовуЇтьс€ секвестр?

—еквестр бюджу - це рез перегл€ду бюджних статей у б≥к скороченн€ видатковоњ частини внасл≥док оперативно ви€вленого невикон-€ плану по прибутков≥й частин≥. Ќеобх-ть секвестру видатк≥в пов'€зана, з одного боку, ≥з невикон-€м план≥в моб≥л≥зац≥њ дох та суттЇвим скороченн€м надходжень дох≥дних джерел бюджу, а з ≥ншого Ч перевищенн€м граничного р≥вн€ деф≥циту

ќсоблив≥стю секвестру Ї те, що пропорц≥йному скороченн€ п≥ддаютьс€ не вс≥ витратн≥ статт≥, а т≥льки незахищен≥. «ахищен≥ статт≥ витрат - це т≥ витр, €к≥ апр≥ор≥ необх≥дн≥ дл€ зд≥йсн компан≥Їю своЇњ д≥€льн та викон-€ догов≥рних зобов'€зань, тобто тих платеж≥в, €к≥ обовТ€зк незалежно в≥д р≥вн€ активност≥ д≥€льн компан≥њ. “ак, до захищених витрат можна в≥днести оплату под, збор≥в, мита та ≥нш обов'€зкових платеж≥в, орендну плату, оплату послуг телефонного, ст≥льникового зв'€зк≥в, послуг канал≥в зв'€зку, оплату охоронних послуг ≥ т. д. Ќеобх зд≥йснити сортуванн€ бюджних статей, враховуючи штрафн≥ санкц≥њ догов≥рних зобов'€зань, критичн≥сть отриманн€ послуг або ресурс≥в в≥д постачальника, максимально можлив≥ в≥дстрочки щодо зд≥йсн оплати. “обто спочатку сл≥д скоротити витр за незахищеними статт€ми бюджу, дал≥ по захищених статт€х нижчого р≥вн€ ≥Їрарх≥њ ≥ т. д.

ќсобливо зауважу, що секвестр не панаце€ дл€ вир≥шенн€ вс≥х проблем, що виникли або касових розрив≥в у компан≥њ ≥, зрозум≥ло, в≥н Ї далеко не найб≥льш оптимальним ≥нструментом ф≥н управл. «ам≥сть нього можна застосувати пошук додаткових джерел покритт€ деф≥циту за рах залученн€ короткострокових кредит≥в, продажу частини актив≥в, оптим≥зац≥њ роботи з деб≥торсько-кредиторською заборгован≥стю ≥ т. д. «авданн€ пошуку альтернативних джерел покритт€ деф≥циту бюджу покладаЇтьс€, перш за все, на бюджний ком≥тет.

141.” €кому випадку вводитьс€ секвестр бюджу? мета? «ахищен≥ статт≥ ƒерж бюджу ” —еквестр бюджу - це рез перегл€ду бюджних статей у б≥к скороченн€ видатковоњ частини внасл≥док оперативно ви€вленого невикон-€ плану по прибутков≥й частин≥.Ќеобх-ть секвестру видатк≥в пов'€зана, з одного боку, ≥з невикон-€м план≥в моб≥л≥зац≥њ дох та суттЇвим скороченн€м надходжень дох≥дних джерел бюджу, а з ≥ншого Ч перевищенн€м граничного р≥вн€ деф≥циту. —еквестр бюджу пол€гаЇ у пропорц≥йному зниженн≥ бюджних видатк≥в за вс≥ма статт€ми бюджу прот€гом часу, €кий залишивс€ до зак≥нченн€ поточ бюдж року. Ќе п≥дл€гають секвестру захищен≥ статт≥ бюджу, перел≥к €ких в ” затверджуЇ ¬ерховна –ада ” у закон≥ про ƒерж бюдж ” на поточний бюджний р≥к. перел≥к захищених статей видатк≥в загального фонду ƒерж бюджу ” за ек структурою видатк≥в: - оплата прац≥ прац≥вник≥в бюджних установ; - нарахуванн€ на зароб≥тну плату; - придбанн€ медикамент≥в та перев'€зувальних матер≥ал≥в; - забезпеч продуктами харчуванн€; - оплата комунальних послуг та енергонос≥њв; - обслуговуванн€ держ боргу;

поточн≥ трансферти населенню; - поточн≥ трансферти м≥сцевим бюджам.

142.ƒерж кредит: роль ¬≥дм≥нност≥ м≥ж держ ≥ банк кредитом

ƒерж кредит Ч важлива складова держ ф≥н. ѕризначенн€ держ кредиту пол€гаЇ у забезпеченн≥ держ грошовими коштами, необх≥дними њй дл€ викон-€ ек≥чних, соц ≥ пол≥тичних ф-й.

ƒерж кредит(ƒ ) - сук-ть ек≥чних в≥днос, що виник м≥ж державою(€к кредитором так ≥ позичальником) ≥ ф≥зичною, юридичною особами, ур€дами ≥нш крањн, м≥жнародними ф≥ново-кредитними установами та орган≥зми щодо залученн€ та використ тимчасово в≥льних кред ресурс≥в. ƒ  за джерелами формув ресурс≥в:внутр та зовн кредити, що призводить до формув внутр≥шнього та зовн≥шнього держ боргу м≥ж ƒ  та банк кредитом, €к класичною формою кред в≥днос, ≥сн суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. Ѕанк позиковий фонд використовуЇтьс€ дл€ кредитуванн€ п≥дпр з метою забезпеч безпереб≥йност≥ процесу розширеного в≥дтворенн€ ≥ п≥двищенн€ його ефективност≥. редити можуть одержувати й приватн≥ особи. ¬≥дм≥тною рисоюбанк≥вського кредитуванн€ субТЇкт≥в госп Ї продуктивне використ позичкового фонду (або з метою перерозпод≥лсоцњ ≥нфраструктури виробничих колектив≥в). ¬икорист кред ресурс≥в €к кап≥талу створюЇ умови дл€ погашенн€кредиту ≥ виплати процент≥в за рах зб≥л-€ вартост≥ додаткового продукту. оли ж мова йде проƒ , то отриман≥ черездержавну позику кошти надход€ть у розпор€дженн€ орган≥в державноњ влади, перетворюючись в њх додатков≥ ф≥н ресурси.¬они використ, €к правило, на покритт€ бюдждеф≥циту. ƒжерелом погашенн€ держ позик ≥ виплати процент≥в за ними виступ кошти бюджу.

 

 

143.—утн держ кредиту €к ф≥н категор≥њ. ўо сп≥льного ≥ в чому в≥дм≥нност≥ м≥ж держ ≥ банк кредитом? ƒерж кредит(ƒ ) - сук-ть ек≥чних в≥днос, що виник м≥ж державою(€к кредитором так ≥ позичальником) ≥ ф≥зичною, юридичною особами, ур€дами ≥нш крањн, м≥жнародними ф≥ново-кредитними установами та орган≥зми щодо залученн€ та використ тимчасово в≥льних кред ресурс≥в. ƒ  може мати дв≥ форми: ощадна справа ≥ держ позики. ќщадна справа належить доƒ , €кщо залучен≥ кошти спр€мовуютьс€ в дох бюджу. ƒерж позики Ї основною формоюƒ . як ек≥чна категор≥€ ƒ  поЇднуЇ в соб≥ ф≥н та банк в≥днос. як ланка ф≥н сист в≥н обслуговуЇ формув ≥ використ централ≥з грош фонд≥в держ. ƒ  €к ф≥н категор≥€ виконуЇ три ф-њ: розпод≥льну, регулювальну ≥ контрольну. „ерез розпод≥льну ф-ю ƒ  забезпечуЇтьс€ формув централ≥з грош фонд≥в держ абоњх використ на принципах строковост≥, платност≥ ≥ поверненн€. —утн регулювальноњ ф-њ ƒ  ви€вл€Їтьс€ у вступ≥ в банк в≥днос, держ вплив на стан грош об≥гу, р≥вень процентних ставок на ринку грошей ≥ кап≥тал≥в, на вир-во ≥ зайн€т≥сть.  онтрольна ф-њ ƒ  охоплюЇ рух вартост≥ в двосторонньому пор€дку, оск≥льки передбачаЇ поверненн€ ≥ в≥дшкодуванн€ отриманих кошт≥в;зд≥йсн не т≥льки ф≥новими структурами, а й кредитними установами. –азом з тим м≥ж ƒ  та банк кредитом, €к класичною формою кред в≥днос, ≥сн суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. Ѕанк позиковий фонд використовуЇтьс€ дл€ кредитуванн€ п≥дпр з метою забезпеч безпереб≥йност≥ процесу розширеного в≥дтворенн€ ≥ п≥двищенн€ його ефективност≥. редити можуть одержувати й приватн≥ особи. ¬≥дм≥тною рисоюбанк≥вського кредитуванн€ субТЇкт≥в госп Ї продуктивне використ позичкового фонду (або з метою перерозпод≥лсоцњ ≥нфраструктури виробничих колектив≥в). ¬икорист кред ресурс≥в €к кап≥талу створюЇ умови дл€ погашенн€кредиту ≥ виплати процент≥в за рах зб≥л-€ вартост≥ додаткового продукту. оли ж мова йде проƒ , то отриман≥ черездержавну позику кошти надход€ть у розпор€дженн€ орган≥в державноњ влади, перетворюючись в њх додатков≥ ф≥н ресурси.¬они використ, €к правило, на покритт€ бюдждеф≥циту. ƒжерелом погашенн€ держ позик ≥ виплати процент≥в за ними виступ кошти бюджу.

144. ƒерж кредит: сутн, форми, причини ≥снув-€.

ƒерж кредит Ч важлива складова держ ф≥н. ѕризначенн€ держ кредиту пол€гаЇ у забезпеченн≥ держ грошовими коштами, необх≥дними њй дл€ викон-€ ек≥чних, соц ≥ пол≥тичних ф-й.

‘ормами кредиту Ї чисто кредитна ф≥н операц≥€ Ц позика, а також куп≥вл€-продаж у борг або на виплату €к протилежн≥сть розрахункам без в≥дстрочки платежу. ѕредм (обТЇктом) держ кредиту Ї, €к правило, грош кошти, р≥дше - матер ц≥нност≥. ƒерж кредит обслуговуЇ, загальнодерж, нац≥ональн≥ ≥нтереси незалежно в≥д того, виступ держ в рол≥ боржника чи кредитора. ƒерж €к юридична особа може вести по сут≥ безстроков≥ банк операц≥њ, оск≥льки час кредњ д≥Їздатност≥ держ практично необмежений.

“аким чином, необх-ть держ кредиту зумовлена тим, що держ в своњй д≥€льн здеб≥льшого виходить за меж≥ ф≥скальних можливостей, забезпечуваних податк. ѕодолати барТЇр м≥ж на€вними коштами ≥ додатково необхю потребою в них даЇ можлив≥сть держ кредит, за допомогою €кого грош кошти, запозичен≥ на ринку позичкових кап≥тал≥в, зад≥юютьс€ державою, розширюючи тим самим њњ ф≥н ресурси.

ƒерж кредит Ї також джерелом зб≥л-€ прибутк≥в власник≥в ц≥нних папер≥в, що дос€гаЇтьс€ через виплату процент≥в ≥ виграш≥в за держи позиками.

ƒерж кредит €к ф≥н категор≥€ виконуЇ три ф-њ: розпод≥льну, регулювальну ≥ контрольну.

¬нутр держ кредит виступ в таких формах: держ позики, перетворенн€ частини вклад≥в насел-€ в держ позики, запозиченн€ кошт≥в загальнодерж позикового фонду, казначейськ≥ позики, гарантован≥ позики.

145. ѕо€сн роль держ кредиту у формув ф≥н держ?

ƒерж кредит - складова ф≥н сист держ.

≈кон зм≥ст ≥ юридична природа держ кредиту водночас передбачають надходж до держ бюджу, оск≥льки суми держ позик становл€ть його доходну частину, та разом з тим ц≥ кошти не дають нових прибутк≥в ≥ повинн≥ погашатис€. ознаки добров≥льност≥, терм≥новост≥, платност≥ ≥ повороткост≥ в≥дмежовують кошти, акумульован≥ шл€хом кредиту, в≥д дох

ƒерж кредит представл€Ї в≥днос втор розпод≥лу вартост≥ валового сусп продукту ≥ частини нац≥онального багатства. ” сферу держкред в≥днос п≥дпадаЇ т≥льки частина дох ≥ грош фонд≥в, сформованих на стад≥њ первинного розпод≥лу.

‘ормув додаткових ф≥н ресурс≥в держ за рах в≥льних кошт≥в - це одна сторона держ кред в≥днос. ƒругою стороною виступ ф≥н зв'€зки, обумовлен≥ зворотн≥стю ≥ оплатн≥стю кошт≥в, додатково моб≥л≥зованих державою. ¬иплата дох кредиторам за рах бюджних надходжень.ƒоц≥льн≥сть використ держ кредиту дл€ формув додаткових ф≥н ресурс≥в держ ≥ покритт€ бюдж деф≥циту визнач значно меншими негативними насл≥дками дл€ держ ф≥н ≥ грош об≥гу крањни в пор≥вн€нн≥ з монетарними прийомами балансуванн€ дох ≥ витрат ур€ду. ÷е дос€гаЇтьс€ на основ≥ перем≥щенн€ попиту в≥д ф≥з ≥ юр ос≥б до ур€дових структур без зб≥л-€ сукупного попиту ≥ к≥лькост≥ грошей у об≥гу.

. ¬ насел-€ пост≥йно утвор€тьс€ тимчасово в≥льн≥ кошти,. “имчасово в≥льн≥ ф≥н ресурси в юр ос≥б можуть утворюватис€ у видгл€д≥ нер≥вном≥рност≥ зд≥йсн великих кап≥тальних вкладень у вир-во ≥ соц≥альну сферу. “имчасово в≥льними можуть бути резервн≥ фонди п≥дпр.

« ростом ефективност≥ сусп вир-ва зб≥льшуютьс€ ≥ можливост≥ залученн€ кошт≥в п≥дпр ≥ орган≥зац≥й у сферу держ кредиту

147.. «а €кими ознаками класиф держ позики?

«а правовим оформленн€м: 1держ позики, що надаютьс€ на п≥дстав≥ угод. як правило, угодами оформл€ютьс€ кредити в≥д ур€д≥в ≥нш крањн, а також кредити в≥д м≥жнар орган≥зац≥й; 2 держ позики, забезпечен≥ випуском ц≥нних папер≥в, за допомогою €ких моб≥л≥зуютьс€ кошти на ф≥н ринку.

«а м≥сцем розм≥щ-€: 1. внутр (обл≥гац≥њ, казначейськ≥ зобов'€занн€), що розм≥щуютьс€ в певн≥й крањн≥ на внутр≥шньому ф≥н ринку ≥ зазвичай у нац≥ональн≥й валют≥.; 2 зовн (обл≥гац≥њ), €к≥ розм≥щуютьс€ на м≥жнародному ф≥н ринку переважно в ≥нозй валют≥ чи безобл≥гац≥йн≥ позики, що надаютьс€ на п≥дстав≥ угод ≥ надход€ть ззовн≥ в≥д ур€д≥в ≥нш крањн, м≥жнар орган≥зац≥й та нерезидент≥в.

«алежно в≥д статусу позичальника (ем≥тента) 1 держ, що випускаютьс€ центральними органами управл (в ” ћ≥н.ф≥н.).  ошти, акумульован≥ в≥д њх розм≥щ-€, спр€мовуютьс€ у держ бюдж; 2 м≥сц, що випускаютьс€ м≥сц органами управл, а кошти в≥д них спр€мовуютьс€ у м≥сц бюджи.

«алежно в≥д терм≥н≥в погашенн€ 1 короткостроков≥ (поточн≥, €к правило, до 1 року), середньостро ков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в) ≥ довгостроков≥ позики (понад 5 рок≥в).

«а видами дох≥дност≥ 1 в≥дсотков≥, коли виплата доходу за держи позиками зд≥йсн у вигл€д≥ позикового в≥дсотка.2. безв≥дсотков≥ (дисконтн≥), €к≥ характерн≥ тим, що держ ц.п. реал≥з з≥ знижкою, а погашаютьс€ за ном≥нальною варт≥стю; 3 виграшн≥, €к≥ реал≥з без встановленн€ ф≥ксованих в≥дсотк≥в, а виплата доходу зд≥йсн на п≥дстав≥ проведенн€ тираж≥в виграш≥в.

«а характером об≥гу ц≥нних папер≥в 1 ринков≥, €к≥ в≥льно купуютьс€ ≥ продаютьс€ на ринку ц≥нних папер≥в; 2 неринков≥, €к≥ мають обмеж щодо куп≥вл≥ ≥ продажу, або не допускають виходу ц≥нних папер≥в на ринок, тобто њх власники не можуть њх перепродати. «а формою випуску 1гот≥вков≥ (супроводжуютьс€ ем≥с≥Їю держ ц≥нних папер≥в) 2. безгот≥вков≥ позики (шл€хом запис≥в на в≥дпов≥дних рахунках в електронному депозитар≥њ).

«а способом погашенн€ позики: 1 ординарн≥ (погашенн€ може проходити одночасно дл€ вс≥х випущених позик); 2 сер≥йн≥ (погашенн€ зд≥йсн де€кими частинами через певн≥ пром≥жки часу); 3 з достроковим погашенн€м (до дострокового погашенн€ держ позик держ може вдатис€ лише за на€вност≥ кошт≥в).

«а видами забезпеченост≥:1 заставн≥ (забезпс€ держ майном чи конкретними доходами) 2. беззаставн≥ (не мають конкретного матер≥ального забезпеч, а њх над≥йн≥сть визнач авторитетом держ)

146. ‘-њ держ кредиту. як держ кредит вплив на стан грош об≥гу, р≥вень банк процентноњ ставки, вир-во ≥ зайн€т≥сть?

«а допомогою розпод≥льноњ ф-њ держ кредиту забезпечуЇтьс€ формув кошт≥в Їдиного централ≥зованого фонду держ Ч бюджу, а ≥нколи (р≥дко) ≥ держ ц≥льових фонд≥в. як позичальник, держ акумулюЇ додатков≥ кошти дл€ ф≥насув своњх витрат. ќкр≥м цього, розпод≥льна ф-њ держ кредиту даЇ можлив≥сть б≥льш р≥вном≥рно розпод≥лити у час≥ ≥ м≥ж покол≥нн€ми под т€гар. ÷ей ефект особливо посилюЇтьс€ у випадку ф≥насув за рах запозичених кошт≥в витрат кап≥тального хар-ру, що мають загальносусп призначенн€.

 онтрольна забезпечуЇ контроль у процес≥ залученн€ держ позик ≥ розм≥щ-€ позикових кошт≥в, даЇ можлив≥сть контролювати напр€ми та ц≥льове використ позик, строки њх поверненн€ ≥ своЇчасн≥сть сплати в≥дсотк≥в, проводити мон≥торинг ≥ забезпеч платоспроможн≥сть та л≥кв≥дн≥сть держ.

р егулююч ф-њ. –озм≥ри держ кредиту, його форми, методи розм≥щ-€ ≥ погашенн€ пр€мо чи опосередковано вплив майже на вс≥ процеси ек житт€ держ: на стан грош об≥гу, р≥вень банк≥вськоњ процентноњ ставки, вир-во ≥ зайн€т≥сть насел-€.

ƒерж регул грош об≥г, розм≥щуючи обл≥гац≥њ державноњ позики серед р≥зних груп ≥нвестор≥в. ћоб≥л≥зуючи кошти ф≥з ос≥б, держ зменшуЇ њх платоспроможний попит. “од≥, €кщо за рах кредиту проф≥нн≥ виробнич≥ витр, наприклад ≥нвест, в≥дбудетьс€ абсолютне скороченн€ гот≥вковоњ грошњ маси в об≥гу. ” випадку ф≥насув витрат на виплату зароб≥тноњ плати, наприклад учител€м, л≥кар€м, к≥льк≥сть гот≥вковоњ грошњ маси в об≥гу залишитьс€ незм≥нною, хоча можлива зм≥на структури платоспроможного попиту.

я  позичальник, держ зб≥льшуЇ попит на позичков≥ ресурси ≥ тим самим спри€Ї зростанню ц≥ни на кредит. „им вищий попит на в≥льн≥ кошти з боку держ, тим вищим буде, за ≥нш р≥вних умов, р≥вень позичкового процента, тим дорожчим буде дл€ п≥дприЇмц≥в банк кредит. ƒорожнеча позичкових кошт≥в змушуЇ б≥знесмен≥в скорочувати ≥нвест у сферу вир-ва, водночас вона стимулюЇ нагромадженн€ у вигл€д≥ придбанн€ держ ц≥нних папер≥в. як кредитор ≥ гарант держ може позитивно впливна вир-во ≥ зайн€т≥сть. ” промислово перерозпод≥лин крањнах поширена сист п≥дтримки малого б≥знесу, експорту продукц≥њ або вир-ва в окремих галуз€х, де маЇ м≥сце спад, через гарантуванн€ державою погашенн€ кредит≥в, наданих банками в≥дпов≥дно до держ програм. ѕ≥дтримка малого б≥знесу передбачаЇ, що держ бере на себе погашенн€ заборгованост≥ банкам за кредитами, наданими малим п≥дпрм у випадку њх банкротства. ” б≥льшост≥ промислово перерозпод≥лин крањн функц≥он держ або нап≥вдерж страх компан≥њ, €к≥ за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам нац≥ональних товар ≥в. ÷им заохочуЇтьс€ освоЇнн€ нових ринк≥в збуту нац≥ональноњ продукц≥њ. ¬елике значенн€ у стимулюванн≥ перерозпод≥л вир-ва ≥ зайн€тост≥ мають кредити, що надаютьс€ державою за рах бюдж≥в або позабюджних фонд≥в. « њх допомогою забезпечуЇтьс€ прискорений перерозпод≥л в≥дпов≥дних рег≥он≥в або необх≥дних напр€м≥в ек≥ки на т≥й чи ≥нш≥й територ≥њ.

148.  ласиф-€ держ позик. «а допомогою €ких ц≥нних папер≥в зд≥йсн оформленн€ держ позик?

держ позики, прийн€то класиф≥кувати за певними ознаками.

«а правовим оформленн€м: 1держ позики, що надаютьс€ на п≥дстав≥ угод. 2 держ позики, забезпечен≥ випуском ц≥нних папер≥в

«а м≥сцем розм≥щ-€: 1. внутр.; 2 зовн (обл≥гац≥њ)

«алежно в≥д статусу позичальника (ем≥тента) 1 держ,; 2 м≥сц,.

«алежно в≥д терм≥н≥в погашенн€ 1 короткостроков≥ (поточн≥, €к правило, до 1 року), середньостро ков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в) ≥ довгостроков≥ позики (понад 5 рок≥в).

«а видами дох≥дност≥ 1 в≥дсотков≥,.2. безв≥дсотков≥ (дисконтн≥); 3. виграшн≥

«а характером об≥гу ц≥нних папер≥в 1 ринков≥,; 2 неринков≥

«а формою випуску 1гот≥вков≥ (супроводжуютьс€ ем≥с≥Їю держ ц≥нних папер≥в) 2. безгот≥вков≥ позики (шл€хом запис≥в на в≥дпов≥дних рахунках в електронному депозитар≥њ).

«а способом погашенн€ позики: 1 ординарн≥; 2 сер≥йн≥; 3 з достроковим погашенн€м

«а видами забезпеченост≥:1 заставн≥ 2. беззаставн≥

149. як≥ причини функц≥он-€ держ кредиту? джерела погашенн€ держ позик?

ƒерж кредит(ƒ ) - сук-ть ек≥чних в≥днос, що виник м≥ж державою(€к кредитором так ≥ позичальником) ≥ ф≥зичною, юридичною особами, ур€дами ≥нш крањн, м≥жнародними ф≥ново-кредитними установами та орган≥зми щодо залученн€ та використ тимчасово в≥льних кред ресурс≥в

ƒерж кредит безпосер повТ€заний з бюдж деф≥цитом, будучи джерелом його покритт€.

ƒжерелами погашенн€ держ позик можуть бути:

Ч дох в≥д ≥нвест позичених кошт≥в у високоефективн≥ проекти;

Ч додатков≥ надходж в≥д под;

Ч ек≥€ кошт≥в в≥д зменшенн€ видатк≥в;

Ч ем≥с≥€ грошей;

Ч залучен≥ в≥д нових позик кошти (реф≥насув боргу).

Ќайб≥льш реальним джерелом Ї дох, отриман≥ в≥д ≥нвест позичених кошт≥в. ¬они найповн≥ше вдображ сутн ≥ принципи кредиту та забезп ф≥н стаб≥льн≥сть. Ќадходж в≥д зб≥л-€ под чи ек≥€ в≥д зменшенн€ видатк≥в також реальн≥ джерела, однак тут Ї певн≥ обмеж. якщо зб≥л-€ под надходжень дос€гаЇтьс€ за рах розширенн€ податк бази внасл≥док використ позик, то це ц≥лком прийн€тно. ≈м≥с≥€ грошей Ї ф≥ктивним джерелом погашенн€ боргу, оск≥льки вона веде до ≥нфл€ц≥њ, €ка знец≥нить повернен≥ державою кредиторам кошти. ѕогашенн€ старих борг≥в за рах випуску нових позик веде до зрост держ боргу. “аке джерело може використовуватись т≥льки €к разове. ¬икорист державою у своњй ф≥нй пол≥тиц≥ залученн€ кошт≥в на банкй основ≥ зумовлюЇ формув держ боргу ≥ необхст≥ ч≥ткоњ сист управл ним.

150.ќбгрунт, €к держ кредит може вплив на стан грош об≥гу, процентних банк ставок, на вир-во ≥ зайн€т≥сть насел-€.

¬ступаючи в банк в≥днос, держ вплив на стан грош об≥гу, р≥вень процентних ставок на ринку грошей ≥ кап≥тал≥в, на вир-во ≥ зайн€т≥сть.

ƒерж регул грош об≥г, розм≥щуючи обл≥гац≥њ державноњ позики серед р≥зних груп ≥нвестор≥в. ћоб≥л≥зуючи кошти ф≥з ос≥б, держ зменшуЇ њх платоспроможний попит. “од≥, €кщо за рах кредиту проф≥нн≥ виробнич≥ витр, наприклад ≥нвест, в≥дбудетьс€ абсолютне скороченн€ гот≥вковоњ грошњ маси в об≥гу. ” випадку ф≥насув витрат на виплату зароб≥тноњ плати, к≥льк≥сть гот≥вковоњ грошњ маси в об≥гу залишитьс€ незм≥нною, хоча можлива зм≥на структури платоспроможного попиту.

¬иступаючи на ф≥н ринку €к позичальник, держ зб≥льшуЇ попит на позичков≥ ресурси ≥ тим самим спри€Ї зростанню ц≥ни на кредит. „им вищий попит на в≥льн≥ кошти з боку держ, тим вищим буде, за ≥нш р≥вних умов, р≥вень позичкового процента, тим дорожчим буде дл€ п≥дприЇмц≥в банк кредит. ƒорожнеча позичкових кошт≥в змушуЇ б≥знесмен≥в скорочувати ≥нвест у сферу вир-ва, водночас вона стимулюЇ нагромадженн€ у вигл€д≥ придбанн€ держ ц≥нних папер≥в.

як кредитор ≥ гарант держ може позитивно впливна вир-во ≥ зайн€т≥сть. ” промислово перерозпод≥лин крањнах поширена сист п≥дтримки малого б≥знесу, експорту продукц≥њ або вир-ва в окремих галуз€х, де маЇ м≥сце спад, через гарантуванн€ державою погашенн€ кредит≥в, наданих банками в≥дпов≥дно до держ програм. ѕ≥дтримка малого б≥знесу передбачаЇ, що держ бере на себе погашенн€ заборгованост≥ банкам за кредитами, наданими малим п≥дпрм у випадку њх банкрутства. ” б≥льшост≥ промислово перерозпод≥лин крањн функц≥он держ або нап≥вдерж страх компан≥њ, €к≥ за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам нац≥ональних товар

 

 

151. ѕон€тт€ держ боргу. ѕоточний ≥ кап≥тальний держ борг. ¬плив держ боргу на ф≥н безпеку держ.

ƒерж борг Ч це сума заборгованост≥ держ своњм кредиторам. –озр≥зн€ють поточний ≥ кап≥тальний, внутр ≥ зовн борг. ѕоточний борг Ч це сума заборгованост≥, що п≥дл€гаЇ погашенню в поточному роц≥ й належних до сплати в цей пер≥од процент≥в з ус≥х випущених на даний момент позик.  ап≥тальний боргЧ це загальна сума заборгованост≥ й процен≠т≥в, що мають бути сплачен≥ за позиками. ¬нутр борг Ч це заборгован≥сть кредиторам держ в дан≥й крањн≥. «овн боргЧ це заборгован≥сть кредиторам за межами даноњ крањни.

”правл держ боргом пол€гаЇ в забезпеченн≥ плато≠спроможност≥ держ, тобто можливост≥ погашенн€ борг≥в. ÷е стосуЇтьс€ €к поточ, так ≥ кап≥тального боргу. ўо стосуЇтьс€ поточ боргу, то необх забезпечити реальн≥ джерела його погашенн€. ƒл€ кап≥тального боргу важливо встановити так≥ строки його погашенн€, коли будуть на€вн≥ в≥дпов≥дн≥ дл€ цього джерела.

ѕроблеми держ боргу не у його величин≥ Ч в абсо≠лютних сумах та в≥дносно ¬¬ѕ ≥ обс€гу бюджу, а у за≠безпеченн≥ платоспроможност≥ держ.

¬ управл≥нн≥ внутрм та зовнм боргами ≥снуЇ певна специф≥ка. ѕлатоспроможн≥сть за внутрми позиками забез≠печуЇтьс€, €к правило, за рах внутр джерел. ѕлато≠спроможн≥сть за зовнм боргом залежить насамперед в≥д вал надходжень. ћожливост≥ у погашенн≥ цього боргу визнач станом торговельного балансу. ѕозитивне сальдо характер т≥ ресурси, €к≥ забезп платоспроможн≥сть держ ≥ дають змогу урегулюв плат баланс.

152. ƒерж борг:види. як держ борг вплив на ф≥н безпеку держ ≥ до €ких насл≥дк≥в може привести його зрост?

ƒержа́вний борг Ч загальна сума заборгованост≥ держ, €ка склад з ус≥х випущених ≥ непогашених боргових зобов'€зань держ, включаючи боргов≥ зобов'€занн€ держ, що вступають в д≥ю в рез≥ виданих гарант≥й за кредитами, або зобов'€зань, що виник на п≥дстав≥ законодавства або договору.

≈к≥чна суть держ боргу про€вл€Їтьс€ в переломленн≥ через так≥ дв≥ властив≥ йому ф-њ:

1.ф≥скал Ч залученн€ державою необх≥дних кошт≥в дл€ ф≥насув бюджних видатк≥в;

2.регул€тивна Ч коригуванн€ обс€гу грошњ маси через куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в нац≥ональним (центральним) банком крањни.

—труктурно держ борг ” склад з внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього.

≤снув-€ великого держ боргу може п≥д≥рвати ек зрост крањни ≥ негативно впливна ≥њ ф≥н стан. Ќа€вн≥сть держ боргу потребуЇ зд≥йсн щор≥чних в≥дсоткових платеж≥в, €к≥ повинн≥ ф≥нуватись за рах под надходжень. «а стр≥мкого зрост таких видатк≥в держ повинна або зменшувати видатки на ф≥насув соц.-ек програм, або зб≥льшувати своњ дох (установленн€ нових под та ≥нш додаткових платеж≥в).

153. «овн ≥ внутр держ борг: сутн, склад, причини виникн-€, насл≥дки та заходи щодо скороченн€.

≈≈к≥чна суть держ боргу про€вл€Їтьс€ в переломленн≥ через так≥ дв≥ властив≥ йому ф-њ:

1.ф≥скал Ч залученн€ державою необх≥дних кошт≥в дл€ ф≥насув бюджних видатк≥в;

2.регул€тивна Ч коригуванн€ обс€гу грошњ маси через куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в нац≥ональним (центральним) банком крањни.

—труктурно держ борг под≥л€Їтьс€ на внутр ≥ зовн.

¬нутр держ бор г Ц сук-ть зобовТ€зань держ перед резидентами (заборгован≥сть держ вс≥м громад€нам, €к≥ тримають внутр держ обл≥гац≥њ). ƒерж внутр борг гарантуЇтьс€ вс≥м майном, що перебуваЇ у загальнодержй власност≥.

ƒо складу внутр≥шнього держ боргу ” вход€ть так≥ зобовТ€занн€:

- заборгован≥сть з погашенн€ та обслуговуванн€ боргових ц≥нних папер≥в перед комерц≥йними банками;

- грош кошти, €к≥ призначен≥ дл€ погашенн€ зобовТ€зань з виплати зароб≥тноњ плати в держ установах, пенс≥й, стипенд≥й

- зобовТ€занн€ перед комерц≥йними банками

- компенсац≥€ заборгованост≥ субТЇктам п≥дприЇмницькоњ д≥€льн.

«овн держ борг Ц сук-ть боргових зобовТ€зань держ, що виникли в рез≥ запозиченн€ держ на зовн≥шньому ринку.

«овн держ борг класиф за такими ознакам:

- за видами кредит≥в (банк ≥ ф≥рмов≥);

- за формами представленн€ (валют та товар н≥);

- за ц≥льовим використм (≥нвест та не ≥нвест);

- за умовами наданн€ (п≥льгов≥, з≥ сплатою високих в≥дсотк≥в, на компенсац≥йн≥й основ≥);

- за терм≥нами поверненн€ заборгованост≥ (короткостроков≥, середньостроков≥, довгостроков≥);

- за умовами поверненн€ боргу (одноразов≥, р≥вними частинами, нер≥вними частинами).

¬нутр борг маЇ певн≥ + над зовнм. ѕоверненн€ внутр≥шнього боргу ≥ виплата в≥дсотк≥в за ним не зменшують ф≥н потенц≥алу держ, тод≥ €к зовн борг маЇ у своњй основ≥ в≥дплив кап≥талу з держ. ƒерж внутр борг гарантуЇтьс€ вс≥м майном, що перебуваЇ у власност≥ держ. ѕлатоспроможн≥сть за внутрми позиками забезпечуЇтьс€, €к правило, за рах внутр джерел. ѕлатоспроможн≥сть держ за зовнми позиками залежить насамперед в≥д вал надходжень. ћожливост≥ у погашенн≥ зовн≥шнього боргу визнач сальдо торговельного балансу. …ого позитивне сальдо характер т≥ ресурси, €к≥ забезп платоспроможн≥сть держ ≥ дають змогу урегул плат баланс.

154. ƒерж борг: сутн, методи управл. як регултьс€ гранична величина держ боргу в ”?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 366 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2089 - | 1830 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.