Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначте завданн€ ф≥н пол≥тики на р≥вн≥ св≥т госп. 5 страница




123.Ѕюджний процес: етапи. —хема як≥ етапи бюдж процесу Ї функц вик влади, а €к≥ Ц функц≥Їю орган≥в закон?

Ѕюджний процес Ч це регламентована нормами права д≥€льн, повТ€зана з≥ складанн€м, розгл€дом, затвердженн€м бюдж≥в, њх викон-€м ≥ контролем за њх викон-€м, розгл€дом зв≥т≥в про викон-€ бюдж≥в, що становл€ть бюджну систу крањни. ”часниками бюдж процесу Ї ѕрезидент ”, ¬ерховна –ада ”,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”, ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж казначейство, Ќац банк ”, –ахункова палата та ≥нш≥ органи.

ћожна вид≥лити так≥ стад≥њ бюдж процесу:

1) складанн€ проект≥в бюдж≥в;

2) розгл€д та прийн€тт€ зак про держ бюдж ”, р≥шень про м≥сц бюджи;

3) викон-€ бюджу, в тому числ≥ у раз≥ необхст≥ внесенн€ зм≥н до зак про ƒерж бюдж ”, р≥шенн€ про м≥сц бюджи;

4) п≥дготовка та розгл€д зв≥ту про викон-€ бюджу ≥ прийн€тт€ р≥шенн€ щодо нього.

ќсновою бюдж процесу Ї бюдж планув, оск≥ль≠ки виконуЇтьс€ такий бюдж, €кий ухвалено. «авданн€ бюдж планув:

- достов≥рне визнач-€ обс€гу та джерел формув дох бюджу;

- оптимальний розпод≥л видатк≥в за окремими групами ≥ галуз€ми;- збалансуванн€ бюджу.

ѕроцедура бюдж планув Ч посл≥довн≥сть заход≥в ≥ д≥й з≥ складанн€ ≥ розгл€ду проекту бюджу. ¬она визначена Ѕюдж кодексом ” ≥ на державному р≥вн≥ включаЇ так≥ етапи

: визнач-€ основних напр€м≥в бюджноњ пол≥тики; п≥дготовка й анал≥з бюджних запит≥в; схваленн€ проекту держ бюджу  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в; розгл€д та прийн€тт€ держ бюджу ¬ерховною –адою.

¬икон-€ бюджу пол€гаЇ у моб≥л≥зац≥њ запланованих дох ≥ ф≥н-≥ передбач видатк≥в. ќрган≥з викон-€ бюджу покладаЇтьс€ на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, оперативна робота ведетьс€ ћ≥н≥стерством ф≥н, ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю ≥ ƒерж казначейством. ¬икон-€ бюджу зд≥йсн на п≥дстав≥ розпису дох ≥ видатк≥в. ÷ей документ склад п≥сл€ затвердженн€ бюджу в≥дпов≥дно до п≥дрозд≥л≥в бюджноњ класиф≥кац≥њ, €ка м≥стить повну детал≥зац≥ю

Ќа вс≥х стад≥€х бюдж процесу зд≥йсн ф≥н контроль ≥ аудит та оц≥нка ефективност≥ використ бюджних кошт≥в. ”с≥ стад≥њ бюдж процесу ірунтуютьс€ на правових засадах, €к≥ повинн≥ гарантувати ч≥тке планув, додержанн€ бюджноњ дисципл≥ни ≥ пост≥йний контроль за викон-€м ус≥х видатк≥в.

¬с≥ етапи виконуЇ виконавча влада, кр≥м розгл€ду проекту «ак про ƒерж бюдж ” та прийн€тт€ р≥шенн€ про затвердженн€ «ак про ƒерж бюдж ” ≥ поданн€ його на п≥дпис ѕрезиденту ” Ц це ф-њ орган≥в закон влади (¬– ”).

124.ѕо€сн взаЇмозвТ€зок м≥ж Ђбюдж систї та Ђбюдж устр≥йї.

Ѕюджна сист Ї найважлив≥шим ек регул€тором. ¬≥д того, наск≥льки правильно побудовано бюджну систу залежить ефективне функц≥он-€ всього народного госп крањни,

Ѕюджна сист Ц це заснована на ек≥чних в≥дносах та юр нормах сук-ть ус≥х вид≥в та ланок бюджу крањни, €к≥ обТЇднан≥ на Їдиних принципах.

—ук-ть ус≥х бюдж≥в, що вход€ть до складу бюджноњ сист≥ ”, Ї зведеним бюджом ”. ¬≥н використовуЇтьс€ дл€ анал≥зу ≥ визнач-€ засад держ регулюв ек ≥ соцго перерозпод≥л ”.

Ѕюджний устр≥й Ц це орган≥з ≥ принципи побудови бюджноњ сист, њњ структури, взаЇмозвТ€зок м≥ж окремими ланками бюджноњ сист. ¬≥н визнач держ устроЇм ≥ адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом крањни.ѕринципи:

Їдност≥ бюджу означаЇ ≥снув-€ Їдиного розрахунку дох ≥ видатк≥в кожноњ ланки бюджноњ сист.

повноти пол€гаЇ у в≥дображенн≥ в бюдж≥ вс≥х дох ≥ видатк≥в. достов≥рност≥ Ц це формув бюджу на основ≥ реальних показник≥в, наук обірунтованих норматив≥в та в≥дображенн€ у зв≥т≥ про викон-€ бюджу.

гласност≥ забезпечуЇ висв≥тленн€ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ показник≥в бюдж≥в ≥ зв≥т≥в про њх викон-€.

126.Ѕюджний процес: етапи. зад≥€н≥ органи ≥ њх ф-њ.

Ѕюджний процес Ч це регламентована нормами права д≥€льн, повТ€зана з≥ складанн€м, розгл€дом, затвердженн€м бюдж≥в, њх викон-€м ≥ контролем за њх викон-€м, розгл€дом зв≥т≥в про викон-€ бюдж≥в, що становл€ть бюджну систу ”.

”часниками бюдж процесу Ї ѕрезидент ”, ¬ерховна –ада ”,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”, ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж казначейство, Ќац банк ”, –ахункова палата та ≥нш≥ органи.

ћожна вид≥лити так≥ стад≥њ бюдж процесу:

1) складанн€ проект≥в бюдж≥в;

2) розгл€д та прийн€тт€ зак про держ бюдж ”, р≥шень про м≥сц бюджи;

3) викон-€ бюджу, в тому числ≥ у раз≥ необхст≥ внесенн€ зм≥н до зак про ƒерж бюдж ”, р≥шенн€ про м≥сц бюджи;

4) п≥дготовка та розгл€д зв≥ту про викон-€ бюджу ≥ прийн€тт€ р≥шенн€ щодо нього.

ќсновою бюдж процесу Ї бюдж планув, оск≥ль≠ки виконуЇтьс€ такий бюдж, €кий ухвалено. «авданн€ бюдж планув:

- достов≥рне визнач-€ обс€гу та джерел формув дох бюджу;

- оптимальний розпод≥л видатк≥в за окремими групами ≥ галуз€ми;

- збалансуванн€ бюджу.

ѕроцедура бюдж планув Ч посл≥довн≥сть заход≥в ≥ д≥й з≥ складанн€ ≥ розгл€ду проекту бюджу. ¬она визначена Ѕюдж кодексом ” ≥ на державному р≥вн≥ включаЇ так≥ етапи та стад≥њ: визнач-€ основних напр€м≥в бюджноњ пол≥тики; п≥дготовка й анал≥з бюджних запит≥в; схваленн€ проекту держ бюджу  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в; розгл€д та прийн€тт€ держ бюджу ¬ерховною –адою.

¬икон-€ бюджу пол€гаЇ у моб≥л≥зац≥њ запланованих дох ≥ ф≥н-≥ передбач видатк≥в. ќрган≥з викон-€ бюджу покладаЇтьс€ на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, оперативна робота ведетьс€ ћ≥н≥стерством ф≥н, ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю ≥ ƒерж казначейством. ¬икон-€ бюджу зд≥йсн на п≥дстав≥ розпису дох ≥ видатк≥в. ÷ей документ склад п≥сл€ затвердженн€ бюджу в≥дпов≥дно до п≥дрозд≥л≥в бюджноњ класиф≥кац≥њ, €ка м≥стить повну детал≥зац≥ю

Ќа вс≥х стад≥€х бюдж процесу зд≥йсн ф≥н контроль ≥ аудит та оц≥нка ефективност≥ використ бюджних кошт≥в. ”с≥ стад≥њ бюдж процесу ірунтуютьс€ на правових засадах, €к≥ повинн≥ гарантувати ч≥тке планув, додержанн€ бюджноњ дисципл≥ни ≥ пост≥йний контроль за викон-€м ус≥х видатк≥в.

 

 

125.ѕо€сн≥сть в≥дм≥нност≥ м≥ж принцип Їдност≥ ≥ самост≥йнос

ѕринцип Їдност≥ бюджноњ сист Ї одним з визначальних принцип≥в ун≥тарного бюдж устрою крањни, що забезпечуЇтьс€ Їдиною правовою базою, Їдиною грошю систою, Їдиними регулювм бюджних в≥днос, Їдиною бюджною класиф≥кац≥Їю, Їдн≥стю пор€дку викон-€ бюдж≥в та веденн€ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥. ™дн≥сть бюджноњ сист ви€вл€Їтьс€ у взаЇмод≥њ бюдж≥в ус≥х р≥вн≥в з питань формув доходноњ бази. ¬заЇмод≥€ в≥дбув шл€хом розпод≥лу м≥ж бюджами регулюючих доходних джерел, утворенн€ ≥ часткового перерозпод≥лу ц≥льових фонд≥в. ™дн≥сть бюджноњ сист даЇ можлив≥сть ур€ду держ проводити Їдину ф≥н та податкову пол≥тику.

ѕринцип самост≥йност≥ бюджноњ сист ірунтуЇтьс€ на нормах  онституц≥њ ” ≥ закр≥плюЇ самост≥йн≥сть ƒерж бюджу ” та м≥сцевих бюдж≥в. Ѕюджи затверджуютьс€ представницькими органами в≥дпов≥дного р≥вн€, викс€ органами вик влади в межах в≥дпов≥дноњ компетенц≥њ. ѕринцип самост≥йност≥ також розмежовуЇ в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в бюджних в≥днос у сфер≥ ф≥н д≥€льн. —амост≥йн≥сть бюдж≥в забезпечуЇтьс€ закр≥пленн€м за ними в≥дпов≥дних джерел дох, правом в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сц самовр€дуванн€ визначати напр€ми використ кошт≥в в≥дпов≥дно до законодавства ”.

127.Ѕюдж планув: завданн€. ’арактер етап≥в

Ѕюдж планув Ч це своЇр≥дний ≥нструмент сист ф≥н управл, спр€мованого на п≥двищенн€ ефективност≥, д≥Ївост≥ та прозорост≥ держ сектору, що зд≥йсн шл€хом встановленн€ бюджних ц≥лей не т≥льки на наступний (плановий) р≥к, а й на перспективу, зокрема, середньостроко-ву (до трьох рок≥в).

«авданн€ бюдж планув:

1. достов≥рне визнач-€ обс€гу та джерел формув дох бюджу;

2. оптимальний розпод≥л видатк≥в за окремими групами ≥ галуз€ми; 3. збалансуванн€ бюджу.

ѕроцедура бюдж планув - посл≥довн≥сть заход≥в ≥ д≥й з≥ складанн€ ≥ розгл€ду проекту бюджу. ¬она визначена Ѕюдж кодексом ” ≥ на державному р≥вн≥ включаЇ так≥ етапи та стад≥њ: 1. —кладанн€ проекту бюджу:

Ч направленн€ ѕрезидентом ¬ерховн≥й –ад≥ бюдж посланн€;

Ч розробленн€ ¬ерховною –адою бюджноњ резолюц≥њ, у €к≥й визнач основн≥ напр€ми бюджноњ пол≥тики на наступний р≥к;

Ч розробленн€ ћ≥н≥стерством ф≥н на п≥дстав≥ основних прогнозних макропоказник≥в ек ≥ соцго перерозпод≥л прогнозного проекту ƒерж бюджу;

Ч узгодженн€ показник≥в прогнозного проекту бюджу з пропозиц≥€ми м≥н≥стерств, в≥домств та ≥нш орган≥в;

Ч розробленн€ ћ≥н≥стерством ф≥н робочого (узгодженого) проекту ƒерж бюджу ≥ поданн€ його в  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в;

Ч розгл€д проекту бюджу в  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в, прийн€тт€ р≥шенн€ про його схваленн€ ≥ поданн€ ѕрез проекту «ак про бюд

Ч розгл€д проекту «ак про бюдж ѕрезидентом ≥ поданн€ до ¬–.

2. –озгл€д проекту «ак про ƒерж бюдж ”:

Ч розгл€д проекту «ак про ƒерж бюдж у ком≥с≥€х¬–;

Ч обговоренн€ проекту ƒерж бюджу на зас≥данн≥ ¬–;

Ч прийн€тт€ в≥дпов≥дного р≥шенн€ про рези розгл€ду проекту «ак про ƒерж бюдж:

а) затвердити «акон про ƒерж бюдж ”;

б) схвалити у першому читанн≥ ≥ направити на доопрацюванн€;

в) в≥дхилити ≥ направити на переробленн€.

¬икон-€ бюджу пол€гаЇ у моб≥л≥зац≥њ запланованих дох ≥ ф≥н-≥ передбач видатк≥в. ќрган≥з викон-€ бюджу покладаЇтьс€ на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, оперативна робота ведетьс€ ћ≥н≥стерством ф≥н, ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю ≥ ƒерж казначейством. ¬икон-€ бюджу зд≥йсн на п≥дстав≥ розпису дох ≥ видатк≥в. ÷ей документ склад п≥сл€ затвердженн€ бедж в≥дпов≥дно до п≥дрозд≥л≥в бюдж класиф≥,.

«аг засади бюдж планув визнач  онституц≥Їю ”, а також спец≥альним бюдж законодавством Ч Ѕюдж кодексом ”.

128.ќбгрунт, чому бюдж планув Ї основою бюдж процесу.

ѕерш≥ три стад≥њ в структур≥ бюдж процесу, а саме: складанн€, розгл€д ≥ затвердженн€ склад бюдж планув. ” сист≥ заход≥в, спр€мованих на усп≥шне перерозпод≥л'€занн€ з боку держ ек≥чних ≥ соц завдань в умовах ринкових в≥днос, важливе м≥сце займаЇ бюдж планув. ¬оно Ї серцевиною вс≥Їњ ф≥н роботи в держав≥. Ѕюдж планув охоплюЇ вс≥ стад≥њ процесу складанн€, розгл€ду ≥ затвердженн€ бюджу €к основного ф≥н плану держ на наступний р≥к щодо використ централ≥зованого фонду грош ресурс≥в на вир≥шенн€ соц-ек≥чних проблем.

Ѕюдж планув €вл€Ї собою комплекс орган≥зац≥йно-техн, методичних ≥ методолог≥чних заход≥в ≥з визнач-€ дох ≥ видатк≥в бюдж≥в в ход≥ њх складанн€, розгл€ду та затвердженн€.

“обто,бюдж планув охоплюЇ складанн€ проекту бюджу його розгл€д ≥ затвердженн€.

÷е серцевина бюдж процесу - виконуЇтьс€ той бюдж, €кий прийн€то. «авданн€ бюдж планув визнач необх≥дн≥стю вир≥шенн€ триЇдиного завданн€ формув бюджу: 1) достов≥рне визнач-€ обс€гу та джерел формув дох бюджу; 2) оптимальний розпод≥л видатк≥в за окремими групами й галуз€ми; 3) збалансуванн€ бюджу.
—л≥д зауважити, що бюдж планув Ї важлив≥шою складовою ф≥н планув, п≥дпор€дкованою вимогам ф≥н пол≥тики держ. ¬ ход≥ бюдж планув ф≥н активно вплив на основн≥ екон та €к≥сн≥ показники держ програм перерозпод≥л крањни та ви€вленн€ резерв≥в ефективного використ прир, матер, трудових, ф≥н ресурс≥в. ƒо принцип≥в бюдж планув можна в≥днести: а) регулюв бюджних питань Їдиними правовими нормами; б) адресний ≥ ц≥льовий характер спр€муванн€ бюджних кошт≥в; в) безперервн≥сть планув р≥чного бюджу; г) стаб≥льн≥сть ф≥н показник≥в (норм, под ставок, кошторис≥в); д) балансовий метод.
Ѕюдж планув включаЇ бюджний процес €к пор€док складанн€ ≥ викон-€ бюдж≥в р≥зного р≥вн€, його нормативно-правову базу ≥ орган≥зац≥йну основу, а також питанн€ теор≥њ ≥ методолог≥ю складанн€ бюдж≥в крањни. ќснови бюдж планув визначають  онституц≥€ ”, Ѕюджний кодекс, закони ” та р≥шенн€ орган≥в м≥сц самовр€дуванн€

134.ѕричини виникн-€ бюдж деф≥циту в ”.

Ѕюджний деф≥цит виникаЇ в рез≥ незбалансованост≥ ек≥ки, зниженн€ дох ≥ л≥кв≥дувати деф≥цит бюджу, €кщо не будуть вжит≥ д≥йов≥ заходи щодо р≥зкого зрост видатк≥в, викликаних безгосподарн≥стю. –инкова екон не може стаб≥л≥зац≥њ ек≥ки й вир≥внюванн€ видатк≥в з доходами, а це потребуЇ жорсткого режиму ек≥њ кошт≥в, €кий повинн≥ провадити вс≥ владн≥ ≥ управл≥нськ≥ структури.

¬иникаЇ тод≥, коли держав≥ необх зробити витр на б≥льшу суму, н≥ж можлива величина його дох.Ц перевищенн€ витрат ур€ду над його доходами. ј накопичена сума деф≥цит≥в ≥ бюджних лишк≥в €вл€Ї собою держ борг.

Ќасл≥дки залеж в≥д багатьох чинник≥в, ≥ насамперед в≥д на€вност≥ продуманоњ пол≥тики, керованост≥ бюджу ≥ бюдж процесу. Ќа€вн≥сть хрон≥чних бюджних деф≥цит≥в у св≥тй практиц≥ св≥дчить про ≤снув-€ певного причинно-насл≥дкового механ≥зму. ѕричинно-насл≥дкова д≥алектика бюджних деф≥цит≥в така. ƒ≈‘ вплив на скороченн€ обс€гу заощаджень у загальнонац≥ональному масштаб≥, €ке зумовлюЇ зрост в≥дсотковоњ ставки, меншу доступн≥сть кред ресурс≥в дл€ приватного сектору. ” рез≥ п≥двищуЇтьс€ обм≥нний курс нац≥ональноњ валюти, що спричин€Ї зменшенн€ обс€г≥в ≥нвестиц≥й та експорту, зб≥л-€ ≥мпорту. “акий стан зумовлюЇ деф≥цит зовн≥шньоторгового балансу, внасл≥док чого виникаЇ деф≥цит плат≥жного балансу. (1992Ч1999 рр.) характер. тенденц≥Їю до скороченн€ бюдж деф≥циту ¬¬ѕ. ÷ей пер≥од пов'€заний з глибокою ек кризою ≥ негативним њњ впливом на обс€ги деф≥циту, з одного боку, та негативним впливом бюдж деф≥циту на соц-екон процеси у сусп≥льств≥, з ≥ншого боку. (2000Ч2002 рр.) характер. зведенн€м ƒерж бюджу ” з проф≥цитом, що позитивно в≥добразилос€ на ус≥х показниках соц-ек перерозпод≥л крањни. (2003Ч2004 рр.)проголошенн€ пол≥тики пр≥оритетного соцго перерозпод≥л та реал≥з соц програм, внасл≥док чого спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ до зрост обс€г≥в деф≥циту бюджу та його частки у ¬¬ѕ (2005Ч2006 рр.) обс€ги та частка бюдж деф≥циту у ¬¬ѕ скоротилис€. ќдночасно к≥льк≥сн≥ ≥ €к≥сн≥ показники соц-ек перерозпод≥л держ зросли, що св≥дчить про позитивн≥ зрушенн€ в ек≥ц≥ та соцй сфер≥.

129.як≥ завданн€ перерозпод≥лТ€з в бюдж планув? —тад≥њ процедури бюдж планув в ” ≥ органи, €к≥ зад≥€н≥ в процес≥

—т. 2 Ѕюдж кодексу Ѕюджний процес - регламентований бюдж законодавством процес складанн€, розгл€ду, затвердженн€, викон-€ бюдж≥в, зв≥туванн€ про њх викон-€, а також контролю за дотриманн€м бюдж законодавства. ”часниками бюдж процесу Ї ѕрезидент ”, ¬–”,  ћ”, ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж казначейство, ЌЅ”, –ахункова палата, головн≥ розпор€дники ≥ розпор€дники бюджних кошт≥в та ≥нш≥ органи, на €к≥ законодавством ” покладен≥ бюдж, под та ≥нш≥ повноваженн€. Ѕюджний процес склад з 2 частин: бюдж планув, викон-€ бюджу. ќсновою бюдж процесу Ї бюдж планув(охоплюЇ складанн€ проекту бюджу, його розг€д, затвердженн€), оск≥льки виконуЇтьс€ такий бюдж, €кий ухвалено. «авданн€ бюдж планув: Ј достов≥рне визнач-€ обс€гу та джерел формув дох бюджу;Ј оптимальний розпод≥л видатк≥в за окремими групами ≥ галуз€ми;Ј збалансуванн€ бюджу.Ѕюдж планув починаЇтьс€ з визнач-€ можливого обс€гу дох. ќбірунтован≥сть њх планув забезпечуЇ реальн≥сть усього бюдж процесу. ќптимальн≥сть розпод≥лу видатк≥в визнач ефективн≥стю використ бюджних кошт≥в ≥з позиц≥й забезпеч ек зрост та соцњ гармон≥њ у сусп≥льств≥. «балансуванн€ бюджу найскладн≥ше завданн€, оск≥льки, €к правило, потреби у видатках перевищують реальн≥ можливост≥ у формув дох. ѕроцедура бюдж планув Ч посл≥довн≥сть заход≥в д≥й з≥ складанн€ ≥ розгл€ду проекту бюджу. ¬она визначенаЅюдж кодексом ” ≥ на державному р≥вн≥ включаЇ так≥етапи та стад≥њ: визнач-€ основних напр€м≥в бюджноњ пол≥тики; п≥дготовка й анал≥з бюджних запит≥в; схваленн€ проектудерж бюджу  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в; розгл€д та прийн€тт€держ бюджу ¬ерховною –адою. 1. —кладанн€ проекту ƒерж бюджу:Ч направленн€ ѕрезидентом ¬ерховн≥й –ад≥ бюдж посланн€;Ч розробленн€ ¬ерховною –адою бюджноњ резолюц≥њ, у €к≥й визнач основн≥ напр€ми бюджноњ пол≥тики на наступний р≥к;Ч розробленн€ ћ≥н≥стерством ф≥н на п≥дстав≥ основних прогнозних макропоказник≥в ек ≥ соцго перерозпод≥л прогнозного проекту ƒерж бюджу;Ч узгодженн€ показник≥в прогнозного проекту бюджу з пропозиц≥€ми м≥н≥стерств, в≥домств та ≥нш орган≥в;Ч розробленн€ ћ≥н≥стерством ф≥н робочого (узгодженого) проекту ƒерж бюджу ≥ поданн€ його в  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в;Ч розгл€д проекту бюджу в  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в, прийн€тт€ р≥шенн€ про його схваленн€ ≥ поданн€ ѕрезиденту проекту «ак про бюдж;Ч розгл€д проекту «ак про бюдж ѕрезидентом ≥ поданн€ його до ¬–. 2. –озгл€д проекту «ак про ƒерж бюдж ”: Ч розгл€д проекту «ак про ƒерж бюдж у ком≥с≥€х ≥ ком≥тетах ¬–;Ч допов≥дь ћ≥н≥стра ф≥н на зас≥данн≥ ¬– та сп≥вдопов≥дь голови ком≥тету з питань бюджу;Ч обговоренн€ проекту ƒерж бюджу на зас≥данн≥ ¬–;Ч прийн€тт€ в≥дпов≥дного р≥шенн€ про рези розгл€ду проекту «ак про ƒерж бюдж:а) затвердити «акон про ƒерж бюдж ”;б) схвалити у першому читанн≥ ≥ направити на доопрацюванн€;в) в≥дхилити ≥ направити на переробленн€.

130. Ќазв + казначейськоњ сист касового викон-€ держ ≥ м≥сцевих бюдж≥в.

 асове викон-€ бюджу (зарахуванн€ кошт≥в на рахунки бюджу та перерахуванн€ з них) може зд≥йсн за двома систми: банк≥вською ≥ казначейською. «а банк≥вськоњ сист рахунки бюджу в≥дкриваютьс€ в установах банк≥вськоњ сист, за казначейськоњ Ч створюЇтьс€ спец≥альна структура Ч ƒерж казначейство, €ке веде рахунки бюджу, моб≥л≥зуЇ кошти ≥ ф≥нуЇ видатки.

¬ ” застосовуЇтьс€ казначейська форма обслуговуванн€ ƒерж ≥ м≥сцевих бюдж≥в, €ка передбачаЇ зд≥йсн ƒерж казначейством через Їдиний казначейський рах: операц≥й з коштами держ ≥ м≥сцевих бюдж≥в;

розрахунково-касового обслуговуванн€ розпор€дник≥в бюджних кошт≥в;

контролю бюджних повноважень при зарахуванн≥ надходжень, прийн€тт≥ зобовТ€зань та проведенн≥ платеж≥в; бухгалтерського обл≥ку та складанн€ зв≥тност≥ про викон-€ бюджу. «наченн€ держ бюджу обумовлено не лише обс€гом кошт≥в, €к≥ зосереджен≥ в ньому. ” безпосерму звТ€зку з бюджом ≥ п≥д його впливом функц≥он ус≥ ≥нш≥ ланки ф≥н сист. ‘≥н ресурси ƒерж бюджу перебув у розпор€д≠женн≥ центр орган≥в влади ≥ використ дл€ ф≥насув заход≥в загальнодерж значенн€. ƒо них належ держ управл, нац оборона, забезпеч охорони правопор€д≠ку та ≥нш≥ заходи. «а рах ƒерж бюджу переважно ф≥нуютьс€ соц блага ≥ послуги. «а характером орган≥зац≥њ ƒерж бюдж Ї центральною лан≠кою ф≥н сист ”. « його допомогою забезпечуЇтьс€ розпод≥л ≥ перерозпод≥л ¬¬ѕм≥ж окреми≠ми ланками бюджноњ сист та окремими суб´Їктами сусп≥льства.

ћ≥сц бюджи Ч це фонди грош кошт≥в, призначен≥ дл€ реал≥з завдань ≥ ф-й, покладених на органи самовр€дуванн€. «а рах фонд≥в грош кошт≥в м≥сцевих бюдж≥в Ч складовоњ бюджноњ сист держ ≥ ф≥н бази д≥€льн орган≥в са≠мовр€дуванн€ Ч забезпечуЇтьс€ ф≥насув заход≥в ек ≥ соцго перерозпод≥л на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ —труктурна будова м≥сцевих бюдж≥в включаЇ бюдж јвт. –еспуб.  рим, обласн≥, районн≥ бюджи, бюджи тери≠тор≥альних с≥л, селищ, м≥ст та њх об´Їднань

131. Ѕюдж ф≥насув: сутн пон€тт€, принципи ≥ форми.

ѕринцип плановост≥ витр з держ бюджу визнач законом про держ бюдж ” на кожний р≥к. ќбс€г витрат та ц≥льове спр€муванн€ кошт≥в м≥сцевих бюдж≥в ухвалюютьс€ р≥шенн€м сес≥й в≥дпов≥дних м≥сцевих рад народних депутат≥в. ¬итр з децентрал≥з фонд≥в грош кошт≥в в≥дображ у ф≥н планах ≥ кошторисах витрат установ, балансах дох ≥ витрат п≥дпр, об'Їднань, м≥н≥стерств ≥ в≥домств.

ц≥льового спр€муванн€ кошт≥в пол€гаЇ у тому, що кошти плануютьс€, в≥дпускаютьс€ та використ на суворо визначен≥ ц≥л≥ та заходи в≥дпов≥дно до затверджених ф≥н план≥в.

безповоротност≥ та безв≥дплатност≥ф≥насув держ витрат Ч це наданн€ кошт≥в без пр€мого њх в≥дшкодуванн€ (непр€ме ж в≥дшкодуванн€ пол€гаЇ в матер≥альному прирост≥ основних фонд≥в дл€ вир та невир сфери, перспективна п≥дготовка кадр≥в

ефективного використ кошт≥в маЇ на мет≥ одержанн€ сусп необхго резу за м≥н≥мальних витрат ф≥н ресурс≥в. ѕрактичне зд≥йсн цього принципу супроводжуЇтьс€ вдосконаленн€м форм ≥ метод≥в оперативного управл виробничою та ф≥н д≥€льн, розробкою додаткових важел≥в ≥ стимул≥в, спр€мованих на скороченн€ витрат та ≥нтенсиф≥кац≥ю вир-ва.

поЇднанн€ власних, кред та бюджних джерел:п≥д час визнач-€ обс€гу ф≥насув €к держ, так ≥ вищесто€щ≥ органи враховують на€вн≥сть власних кошт≥в, можливост≥ одержанн€ банк≥вського кредиту ≥ лише тод≥, коли неможливо покрити витр з зазначених джерел, вир≥шуЇтьс€ питанн€ про бюдж або в≥домче ф≥насув. п зд≥йсн пост≥йного контролю на€вний за ус≥х виробничих, господарських ≥ ф≥н операц≥й у ф≥н-≥ держ витрат.  онтроль викон-€ даЇ можлив≥сть викрити - й помилки у ф≥нй д≥€льн, вжити заход≥в до њх усуненн€, а також надаЇ зустр≥чну ≥нформац≥ю дл€ перспективного й поточ планув держ витрат €к п≥д час визнач-€ ц≥льового спр€муванн€ кошт≥в, так ≥ п≥д час визнач-€ њхнього обс€гу.

форми бюдж ф≥насув: 1) ошториснеЧ забезпеч держи грошовими коштами установ ≥ орган≥зац≥й соц-культурноњ сфери, оборони, орган≥в держ управл.2)ƒерж ф≥насув ≥нвестиц≥й. ¬≥дпов≥дно до бюджноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в ф≥насув буд≥вництва об'Їднано в одну групу разом з арх≥тектурою ≥ вм≥щуЇ в соб≥ держ ≥нвест на основн≥ об'Їкти ек ≥ соцго перерозпод≥л ” за ринкових умов.3)ѕозики з бюджу держ п≥дпрм Ч це ф≥н п≥дтримка держ та ≥нш п≥дпр, у €ких понад 50% майна Ї державною власн≥стю. «д≥йсн вона з бюджних асигнувань, €к правило, на поворотн≥й основ≥ п≥д затверджен≥ проекти використ кошт≥в, що надаютьс€ €к держ п≥дтримка. ‘≥н п≥дтримку €к бюджну позику надаЇ ћ≥н≥стерство ф≥н на догов≥рних засадах.4)ƒерж дотац≥њ. застосовуЇтьс€ при ф≥н-≥ планово-збиткових п≥дпр, орган≥зац≥њ! ≥ установ, €к≥ надають послуги або виробл€ють необх≥дн≥ товар и, витр на вир-во €ких перевищуЇ ц≥ну продажу.

 

 

132. ѕо€сн≥сть в≥дм≥нност≥ м≥ж кошторисним ф≥насувм ≥ бюдж кредитуванн€м

 ошторисне ф≥насув, €к одна ≥з форм бюдж ф≥насув, передбачаЇ ф≥насув установ за рах кошт≥в бюджу на основ≥ кошторису за такими принципами: планов≥сть (ф≥насув зд≥йсн на п≥дстав≥ ≥ в межах установленого плану - кошторису.); ц≥льовий характер вид≥лених кошт≥в (вид≥лен≥ кошти можуть бути спр€мован≥ т≥льки на ц≥л≥, передбачен≥ кошторисом); вид≥ленн€ кошт≥в залежно в≥д фактичних показник≥в д≥€льн установи; п≥дзв≥тн≥сть (передбачаЇ обовТ€зкову зв≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ установ, €к≥ перебув на кошторисному ф≥н-≥).  ошторисне ф≥насув застосовуЇтьс€ в тих сферах, де важко забезпечити самоокупн≥сть ≥ прибутков≥сть; насамперед, це установи соцњ сфери, €к≥ надають безоплатн≥ послуги, тобто оплата зд≥йсн не отримувачем послуг, а державою.

Ѕюдж кредити по сут≥ Ї ф≥н п≥дтримкою держ та ≥нш п≥дпр, у €ких понад 50% майна складаЇ держ власн≥сть. Ѕюдж кредитуванн€ повинно зд≥йснюватис€ з бюджних асигнувань на поворотн≥й ≥, €к правило, платн≥й основ≥ п≥д затверджен≥ проекти використ кошт≥в, що надаютьс€ п≥дпрм €к держ п≥дтримка. ћетою наданн€ ф≥н п≥дтримки п≥дпрм з бюджних асигнувань на поворотн≥й або безповоротн≥й основ≥ Ї запоб≥ганн€ њх банкрутству, в≥дновленн€ платоспроможност≥, оздоровленн€ ф≥н стану, п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ, роб≥т чи послуг. ‘≥н п≥дтримку €к бюджну позику в ” надаЇ ћ≥н≥стерство ф≥н на догов≥рних засадах; за строками вона може мати коротко- або довгостроковий характер.

133.ѕо€сн≥сть в≥дм≥нност≥ м≥ж держи дотац≥€ми, держи субсид≥€ми та бюджи кредитами. ¬с≥ 3 пон€тт€ це методи бюдж ф≥насув, але держ субсид≥њ та дотац≥њ в≥днос€тьс€ до групи держ трансферти (це нев≥дплатн≥ ≥ безповоротн≥ платеж≥ з бюджу юридичним ≥ ф≥зичним особам, €к≥ не призначен≥ дл€ придбанн€ товар чи послуг; держи трансфертами Ї держ субсид≥юванн€ (держ субсид≥њ, держ субвенц≥њ, держ дотац≥њ) ≥ держ доп населенню). Ѕюдж кредити Ч наданн€ кошт≥в з бюджу субТЇктам п≥дприЇмництва на поворотн≥й ≥ платн≥й основ≥, вони в≥др≥зн€ютьс€ в≥д банк кредит≥в пор≥вн€но нижчим р≥внем процентних ставок та наданн€м на б≥льш п≥льгових умовах. ƒерж дотац≥њ Ч це форма бюдж ф≥насув планово-збиткових п≥дпр, орган≥зац≥й ≥ установ, €к≥ надають послуги або виробл€ють необх≥дн≥ товар и, витр на вир-во €ких перевищують ц≥ну продажу. ƒо субсид≥й у вузькому значенн≥ належ трансферти п≥дпрм з боку держ (у грошй форм≥ або у вигл€д≥ послуг, що мають грош оц≥нку) на ф≥насув поточних витрат. ƒо субсид≥й у широкому значенн≥ в≥днос€ть вс≥ форми втручанн€ держ в ек≥чну д≥€льн, унасл≥док €ких зм≥нюютьс€ ц≥ни на товар и або фактори вир-ва, а отже ≥ умови конкуренц≥њ на користь окремих п≥дпр або сфер ек≥чноњ д≥€льн. ƒерж субсид≥њ Ц вс≥ нев≥дплатн≥ поточн≥ бюдж виплати п≥дпрм та громад€нам, €к≥ не передбачають компенсац≥њ у вигл€д≥ обумовлених виплат або поставки товар чи наданн€ послуг в обм≥н на проведен≥ платеж≥

135.—утн бюдж деф≥циту проф≥циту. причини виникн-€ ≥ соц-екон насл≥дки зрост бюдж деф≥циту? заходи зменш деф

ѕеревищенн€ дох над видатками або проф≥цит загалом в≥дображаЇ стаб≥льну ф≥н ситуац≥ю. ѕеревищенн€ видатк≥в над доходами, тобто бюджний деф≥цит, Ї найб≥льш складним €вищем. Ќасамперед, деф≥цит не означаЇ незбалансованост≥ бюджу, адже це перевищенн€ видатк≥в т≥льки над пост≥йними доходами бюджу. ѕеревищенн€ дох над видатками може виникати внасл≥док надм≥рноњ дох≥дноњ бази окремих бюдж≥в. ” програму конкретних заход≥в щодо скороченн€ бюдж деф≥циту варто включити ≥ посл≥довно проводити так≥ заходи, що стимулювали б приплив кошт≥в у бюджний фонд крањни, та- спри€ли скороченню держ витрат. —юди в≥днос€тьс€:

Х зм≥на напр€мк≥в ≥нвест бюджних засоб≥в у галуз≥ народного госп з метою значного п≥двищенн€ ф≥н в≥ддач≥ в≥д кожноњ гривни;

Х зниженн€ воЇнних витрат;

Х збер≥ганн€ ф≥насув лише найважлив≥ших соц програм; моратор≥й на прийн€тт€ нових соц програм, що потребують значного бюдж ф≥насув;

Х заборона ÷ентральному банку крањни надавати кредити ур€довим структурам будь-€кого р≥вн€ без належного оформленн€ заборгованост≥ держи ц≥нними паперами.

 р≥м цього, варто враховувати, що у св≥тй практиц≥ дл€ зниженн€ бюдж деф≥циту широко використовуЇтьс€ така форма, €к залученн€ в крањну ≥ноземного кап≥талу.

136. ќбгрунт ек≥чну доц≥льн≥сть використ р≥зних джерел ф≥насув бюдж деф≥циту та екон насл≥дки њх застос-€.

ƒжерела ф≥н. бюдж.деф≥циту класиф за:

«а способом залученн€ под≥л€ють на ем≥с≥йн≥ джерела пов'€зан≥ з додатковим залученн€м грошњ маси дл€ покритт€ держ видатк≥в ≥ супроводжуютьс€ ем≥с≥Їю грошей. неем≥с≥йн≥ джерела вдображ взаЇмов≥днос м≥ж державою €к позичальником ≥ юридичними та ф≥зичними особами, ур€дами ≥нш крањн та м≥жнародними ф≥н. орган≥зми €к кредиторами.

«а характером впливу на ≥нфл€ц≥йн≥ процеси бувають: ≥нфл€ц≥йн≥ - джерелом виступ монетизац≥€ деф≥циту, €ка в≥дбув за наданн€ ур€дов≥ позик центрального банку, куп≥вл€ центральним банком держ ц≥нних папер≥в, а також завд€ки додатков≥й ем≥с≥њ грошей. не≥нфл€ц≥йн≥ суттЇво не вплив на ≥нфл€ц≥йн≥ процеси ≥ включають запозиченн€ на внутр ≥ зовн ф≥н ринках, залишки бюджних кошт≥в, трансферти, накопиченн€ заборгованост≥. «а р≥вн€ми управл розр≥зн€ють центральн≥ Ч це ем≥с≥йн≥ ≥ неем≥с≥йн≥ джерела, €к≥ використ ур€дом дл€ покритт€ деф≥циту держ бюджу. ћ≥сц -вваж неем≥с≥йн≥ джерела, €к≥ використ органами м≥сц самовр€дуванн€ дл€ ф≥насув деф≥цит≥в м≥сцевих бюдж≥в.

Ќасл≥дки. ‘≥насув деф≥циту через центр банк безпосер вплив на грош базу та розм≥р грошњ маси. ѕри монетизац≥њ деф≥циту держ отримуЇ доход в≥д друкуванн€ грошей, €кий виникаЇ в умовах перевищенн€ приросту грошњ маси над приростом реального ¬¬ѕ, насл≥дком чого Ї зрост середнього р≥вн€ ц≥н. Ѕоргове ф≥насув деф≥циту бюджу веде до накопиченн€ держ боргу, €кий потр≥бно обслуговувати. «а певних умов в≥н може перетворитис€ на фактор стримуванн€ перерозпод≥л ек≥ки та нагромадженн€ соц проблем. Ќасл≥дком може стати також нарощуванн€ держ боргу в обс€гах ≥ структур≥, €к≥ спричин€ють руйн≥вний вплив на екон перерозпод≥л. –≥зке зб≥л-€ соц виплат за рах кошт≥в бюджу, €кий балансуЇтьс€ шл€хом зб≥л-€ деф≥циту, нер≥дко призводить до актив≥зац≥њ ≥нфл€ц≥йних процес≥впослабленн€ ст≥йкост≥ нац≥ональноњ валюти. ўе одн≥Їю проблемою може стати пог≥ршенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ в≥тчизн€ного б≥знесу та зниженн€ його конкурентоспроможност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 605 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2049 - | 1855 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.