Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8. ‘≥лософський зм≥ст проблеми бутт€




ѕлан

  1. ѕроблема бутт€ в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ.
  2. ‘орми бутт€.
  3. ѕрост≥р ≥ час Ц форми бутт€ матер≥њ.
  4. –ух €к спос≥б ≥снуванн€ матер≥њ.

 лючов≥ пон€тт€: бутт€,дуал≥зм, енергетизм, загальна теор≥€ в≥дносност≥, матер≥€, мон≥зм, незнищуван≥сть руху, обТЇктивн≥сть ≥снуванн€, плюрал≥зм, поле, прост≥р, речовина, рел€ц≥йна концепц≥€, розвиток, рух, саморух, спец≥альна теор≥€ в≥дносност≥, спос≥б ≥снуванн€, субстанц≥€,час.

 

“еми реферат≥в:

 

1. ≈волюц≥€ ф≥лософських у€влень про субстанц≥њ св≥ту.

2.  атегор≥€ бутт€: смисл та специф≥ка.

3. ѕроблематичн≥сть людського бутт€.

4. Ѕутт€ ≥ небутт€. Ѕутт€ ≥ сутн≥сть.

5. ≈волюц≥€ ф≥лософських у€влень про субстанц≥њ св≥ту.

6. —учасна наука про системну орган≥зац≥ю матер≥њ.

 

ѕитанн€ дл€ контролю та самоперев≥рки знань

1. як сп≥вв≥днос€тьс€ пон€тт€ Ђбутт€ї, Ђсубстанц≥€ї, Ђсв≥т людиниї? „им в≥др≥зн€Їтьс€ бутт€ св≥ту ≥ бутт€ людини?

2. як формуютьс€ у€вленн€ про св≥т?

3. ўо таке онтолог≥€?

4. як≥ форми маЇ людське бутт€?

5. як≥ ≥снують проблеми створенн€ ц≥л≥сноњ картини св≥ту?

6. ” чому пол€гаЇ Їдн≥сть перервност≥ та неперервност≥ простору ≥ часу?

 

–екомендована л≥тература:

 

1. ≤стор≥€ украњнськоњ ф≥лософ≥њ: п≥дручник. Ч  .: јкадемвидав, 2008.Ч624 с.

2. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ ”крањни: хрестомат≥€:навч. пос≥б. /упор€д.: ћ.‘. “арасенко, ћ.ё. –усин, ј. . Ѕичко та ≥н. Ч  ., 1993. Ч 560 с.

3. ѕричеп≥й ™.ћ. ‘≥лософ≥€: п≥друч. дл€ студ. вищих навч. закл. / —ћ. ѕричеп≥м, A.M. „ерюй, Ћ.ј. „екань. Ч  .: јкадемвидав, 2006. Ч 592 с.

4. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥б. / Ћ.¬. √уберський. ≤.‘. Ќадольний, ¬.ѕ. јндрущенко та ≥н.; за ред. ≤.‘. Ќадольного. - 6-те вид., виправл. ≥ доповн. Ч  .: ¬≥кар, 2006. Ч 466 с.

5. “аран ¬.ќ. —оц≥альна ф≥лософ≥€: навч. пос≥б. / ¬.ќ. “аран, ¬.ћ. «отов, Ќ.ќ. –езанов. Ч  .: ÷ентр навч. л-ри, 2009. Ч 272 с.

6. ‘≥лософський енциклопедичний словник / ред. кол: ¬.≤. Ўинкарук та ≥н. Ч  .: јбрис, 2002. Ч 800 с.

7. ‘≥лософ≥€: ѕ≥дручник / ќ.ѕ.—идоренко, —.—.  орлюк, ћ.—.‘≥л€н≥н та ≥н.; за ред.. ќ.ѕ.—идоренка. Ц 2-ге вид., переробл. ≥ доп..-  .: «нанн€, 2010.- 414с.

8. ящук “.≤. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ: курс лекц≥й: навч. пос≥б. / “.≤. ящук.Ч  .: Ћиб≥дь, 2004. Ч 536 с.

 

ћетодичн≥ поради

 

 

ѕерше питанн€ цього сем≥нарського зан€тт€ стосуЇтьс€ проблеми бутт€. —тудентам варто знати, що метою ф≥лософ≥њ з початку ≥снуванн€ було осмисленн€,п≥знанн€ св≥ту в ц≥лому. ÷е можливо за умови використанн€ категор≥њ гранично загального зм≥сту. “ака категор≥€ була запропонована в античн≥й ф≥лософ≥њ ѕармен≥дом. «а словами √егел€, лише з вченн€м ѕармен≥да про бутт€ ф≥лософ≥€ стаЇ на власний шл€х розвитку Ц шл€х лог≥чно-пон€т≥йного мисленн€.

 

« античних час≥в бутт€ Ї одн≥Їю з головних тем ≥ проблем ф≥лософ≥њ. ћ≥ркуванн€ щодо бутт€ Ц це пост≥йна спроба створити пон€тт€ про всезагальний процес, €кий охоплюЇ все ≥снуюче, виразити взаЇмозвТ€зок р≥зних формоутворень св≥ту. ¬ буденному слововживанн≥ зм≥ст категор≥њ бутт€ частково сп≥впадаЇ з пон€тт€ми ун≥версуму, космосу, всесв≥ту, природи, житт€. “обто бутт€ Ц це ≥снуванн€.

 

“ерм≥н У онтолог≥€ Ф вживаЇтьс€ у ф≥лософських прац€х, починаючи з XVII ст. ÷е вченн€ про бутт€, про принципи його будови, закони й форми.

 

¬икористовуючи знанн€ з ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ, студентам необх≥дно ви€вити в≥дм≥нност≥ та сп≥льн≥ моменти в осмисленн≥ бутт€ в античност≥, середньов≥чч≥, Ќовому час≥, н≥мецьк≥й класичн≥й ф≥лософ≥њ, ф≥лософських теор≥€х ’’ ст. ѕотр≥бно по€снити чим в середин≥ XIX ст. була обумовлена криза класичноњ онтолог≥њ?

 

–озгл€даючи питанн€ про формибутт€ студент маЇ знати, що за своЇю суттю ц€ категор≥€ передбачаЇ структуруванн€св≥ту та взаЇмозвТ€зок м≥ж його окремими видами, процесами, формами. ѕрийн€то розр≥зн€ти бутт€ природного, бутт€ людини, бутт€ соц≥ального та бутт€ духовного.

Ѕутт€ природного Цце ф≥ксац≥€ обТЇктивного,первинного факту≥снуванн€ св≥ту. Ћише на певн≥й стад≥њ розвитку природного св≥ту виникаЇ людина. « одного боку, очевидн≥сть первинност≥ природи не викликаЇ сумн≥ву, а з ≥ншого Ц про бутт€ природи говорить та розм≥рковуЇ саме людина.

Ѕутт€ людини €к≥снуванн€ њњ у св≥т≥ речей ≥ у св≥т≥ духовних ц≥нностей.

 

Ѕутт€ духовного Цце все розмањтт€ духовного св≥ту людстваЦв≥д св≥домост≥ ≥ндив≥да до форм сусп≥льноњ св≥домост≥ (морал≥, мистецтва, пол≥тики, права, ф≥лософ≥њ), все багатство культури ≥ цив≥л≥зац≥њ.

Ѕутт€ соц≥ального передбачаЇ анал≥з ≥ндив≥дуального бутт€людини та р≥зноман≥тних формоутворень сусп≥льного бутт€ (соц≥ум, етнос, держава, людство).

Ќеобх≥дно розгл€нути взаЇмозвТ€зок цих основних форм, сфер бутт€? —тудент маЇ зТ€сувати особливост≥ тлумаченн€ зм≥сту кожноњ з

4-х форм бутт€ у теолог≥њ, ф≥лософських концепц≥€х Ќового часу, у ф≥лософських напр€мках XX ст.?

¬се розмањтт€ ф≥лософських вчень можна класиф≥кувати затипами онтолог≥њ. ¬ сучасн≥й л≥тератур≥ пропонуЇтьс€ вид≥л€ти:

 

≥деал≥зм, матер≥ал≥зм, мон≥зм, дуал≥зм, плюрал≥зм. —туденти вжекористувалис€ цими пон€тт€ми, характеризуючи вченн€ того чи ≥ншого мислител€. ƒал≥ зТ€суЇмо визначенн€ цих пон€ть дл€ виокремленн€ онтолог≥њ певного типу.

 

≤деал≥змом називаЇтьс€ одна з основних тенденц≥й ф≥лософськогомисленн€, €ка надаЇ ≥де€м б≥льшу реальн≥сть, н≥ж св≥ту чуттЇвих речей. ќсновними формами ≥деал≥зму Ї обТЇктивний (≥дењ ≥снують поза та незалежно в≥д людськоњ св≥домост≥) та субТЇктивний (реч≥ та €вища не ≥снують незалежно в≥д св≥домост≥ субТЇкта). ќбТЇктивно-≥деал≥стичних погл€д≥в дотримувались ѕлатон, ѕлот≥н, ‘. јкв≥нський, √. √егель. яскрав≥ представники субТЇктивного ≥деал≥зму Ц ƒ. Ѕеркл≥, ƒ. ём. ќхарактеризуйте вченн€ про бутт€ когось ≥з названих мислител≥в.

 

ћатер≥ал≥зм Ц одна з основних тенденц≥й у ф≥лософ≥њ, що Ї протилежною до ≥деал≥зму та дуал≥зму ≥ пол€гаЇ у встановленн≥ залежност≥ духовного в≥д матер≥ального. —л≥д розр≥зн€ти матер≥ал≥стичну тенденц≥ю ф≥лософствуванн€ в≥д приналежност≥ до певних шк≥л матер≥ал≥зму. ¬ Ївропейськ≥й ф≥лософ≥њ розр≥зн€ють: матер≥ал≥зм стародавн≥х грек≥в та римл€н, механ≥стичний матер≥ал≥зм XVII-XVIII ст., д≥алектичний матер≥ал≥зм  . ћаркса та ‘. ≈нгельса, ф≥з≥олог≥чний матер≥ал≥зм ќ. ‘охта, науковий матер≥ал≥зм ћ. Ѕунге, ’. ѕатнема (з середини ’’ ст.) та ≥нш≥ школи. —еред представник≥в р≥зних шк≥л та напр€мк≥в матер≥ал≥зму немаЇ Їдиноњ думки щодо трактуванн€ категор≥њ Уматер≥€ Ф. ѕ≥дсумовуючи ф≥лософськ≥ та загальнонауков≥ спроби щодо визначенн€ ц≥Їњ категор≥њ, сучасн≥ досл≥дники вид≥л€ють три модел≥, €к≥ панували у той чи ≥нший пер≥од: речова, енергетична та ≥нформац≥йна.

ƒ≥алектичний матер≥ал≥зм Ї водночас школою матер≥ал≥зму ≥ €скравим прикладом ф≥лософського мон≥зму.

 

ћон≥зм Цце спос≥б анал≥зу розмањтт€ св≥ту,€кий походить зодного начала, Їдиноњ основи (субстанц≥њ) усього ≥снуючого.

 

ƒуал≥зм Цце ф≥лософське вченн€ про сп≥в≥снуванн€ двохнезалежних начал Ц матер≥ального ≥ духовного. ƒокладно проанал≥зуйте онтолог≥чне вченн€ –. ƒекарта або ≤.  анта.

 

ѕлюрал≥зм €к тип онтолог≥њЦце така ф≥лософська позиц≥€,зг≥дноз €кою ≥снуЇ дек≥лька або множина незалежних начал або вид≥в бутт€. “аку позиц≥ю п≥дтримували √. Ћейбн≥ц, ј. ѕуанкаре, ћ. √артман.

ѕон€тт€ просторучасу виникли вже на ранн≥х етапахрозвитку практики ≥ п≥знанн€. ÷≥ початков≥ у€вленн€ у процес≥ ускладненн€ сусп≥льного житт€ та вдосконаленн€ форм ≥ метод≥в п≥знанн€ св≥ту поступово набули вигл€ду пон€ть ≥ категор≥й, що ними оперують природознавство ≥ ф≥лософ≥€.

 

¬ ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки бутт€ обТЇктивного св≥ту або форми його сприйн€тт€ людською св≥дом≥стю конкретизувалис€ категор≥€ми У час ФУ прост≥р Ф. ¬ наш час загально прийн€то визначати час ≥прост≥р €к форми бутт€, що виражають: час Ц зм≥ну речей, стан≥в, €вищ одне одним; прост≥р Ц сп≥в≥снуванн€ речей та €вищ. ¬ такому розум≥нн≥ час ≥ прост≥р Ї характеристиками структури бутт€, €ка заф≥ксована у час≥ €к тривал≥сть, посл≥довн≥сть зм≥ни обТЇкт≥в, њх стан≥в та етап≥в розвитку, у простор≥ Ц €к прот€жн≥сть обТЇкт≥в, а також форма њх взаЇмод≥њ, сп≥в≥снуванн€, сполученн€. ћи визначаЇмо зм≥ст простору ≥ часу окремо, розгл€даючи њх €к категор≥њ науки. јле €к характеристики будь-€кого фрагменту св≥ту прост≥р ≥ час функц≥онують т≥льки в Їдност≥. ¬ сучасному природознавств≥ п≥дкреслюЇтьс€, що прост≥р ≥ час Ї обТЇктивними всезагальними формами бутт€ вс≥х структурних елемент≥в св≥ту.  ористуючись п≥дручниками, назв≥ть ≥нш≥ властивост≥ ф≥зичного простору ≥ часу.

 

ѕрост≥р ≥ час Ї базовими ор≥Їнтирами дл€ створенн€ певноњ картини св≥ту, а значить, тлумаченн€ зм≥сту та сп≥вв≥дношенн€ цих пон€ть в р≥зн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди, р≥зними мислител€ми було неоднозначним. —тудент маЇ проанал≥зувати погл€ди јр≥стотел€, ≤. Ќьютона, –. ƒекарта, ≤.  анта щодо простору ≥ часу? —л≥д звернути увагу на субстанц≥йний та рел€ц≥йний п≥дходи до тлумаченн€ простору ≥ часу. як в сучасн≥й науц≥ характеризуютьс€ просторово-часов≥ параметри св≥ту?

 

∆итт€ сусп≥льства також маЇ свою просторово-часову специф≥ку.

—оц≥альний чассоц≥альний прост≥р Цце категор≥њ,€к≥характеризують соц≥альне бутт€ €к процес сп≥в≥снуванн€ та посл≥довних зм≥н д≥€льност≥ людей. —оц≥альний час ф≥ксуЇ стал≥сть соц≥альних форм €к њх в≥дтворенн€. —оц≥альний прост≥р ви€вл€Ї координац≥ю р≥зних форм житт€ людей, њх взаЇмод≥ю.

 

—оц≥альний прост≥р виникаЇ, розвиваЇтьс€, зм≥нюЇтьс€ водночас ≥з становленн€м ≥ розвитком сусп≥льства, специф≥чно в≥дображаючи весь спектр соц≥альних в≥дносин. ”крањнський ф≥лософ ¬. Ќестеренко под≥л€Ї ≥стор≥ю людства на два пер≥оди Ц з точки зору ставленн€ людини до простору ≥ часу. ¬ перший пер≥од (до≥ндустр≥альна фаза) людство переважно освоювало прост≥р, у другий пер≥од (≥ндустр≥альний та пост≥ндустр≥альний) Ц оволод≥вало часом.

 

—оц≥альний час характеризуЇтьс€ складною структурою. ÷е ≥ час становленн€ родовоњ сутност≥ людини, ≥ р≥зн≥ ≥сторичн≥ епохи, ≥ ≥ндив≥дуальне житт€ людини. як час ≥снуванн€ людства взагал≥, сусп≥льства певного типу та епох, так ≥ житт€ кожноњ людини под≥л€ютьс€ на минуле, тепер≥шнЇ та майбутнЇ. –≥зн≥ в≥ков≥ пер≥оди з неоднаковим в≥дчутт€м часу переживаЇ кожна людина.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1361 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2080 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.