Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема є 5. Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€




ѕлан

  1. “еор≥€ п≥знанн€ ≤. анта.
  2. ‘≥лософська система та метод √.√егел€.
  3. јнтрополог≥чний матер≥ал≥зм Ћ.‘ейербаха.
  4. ¬плив марксизму на св≥тову сусп≥льну думку та соц≥альну практику.

 

 лючов≥ пон€тт€: агностицизм, апр≥оризм, Ђр≥ч у соб≥ї, абсолют, антрополог≥зм, категоричний ≥мператив, Ђр≥ч дл€ насї, јбсолютна

≥де€, трансцендентний, Ђяї, Ђне-яї.

 

 

“еми реферат≥в:

1. –ац≥ональний зм≥ст д≥алектики √егел€.

2. ѕроблема людськоњ д≥€льност≥ у ф≥лософ≥њ Ћ. ‘ейЇрбаха.

3. ≈тичн≥ та естетичн≥ ≥дењ ≤.  анта.

4. ¬ченн€ √. √егел€ про абсолютну ≥дею.

5. ‘≥лософ≥€ Ћ. ‘ейЇрбаха та њњ вплив на Ївропейську ф≥лософ≥ю.

6. ¬ченн€  . ћаркса про сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю.

7. ¬плив класичноњ н≥мецькоњ ф≥лософ≥њ на розвиток в≥тчизн€ноњ ф≥лософськоњ думки, украњнського романтизму.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. «Т€суйте роль ≥ м≥сце н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ.

2. –озкрийте основн≥ принципи теор≥њ п≥знанн€ ≈.  анта, њњ позитивн≥ сторони та недол≥ки.

3. як≥ ф≥лософськ≥ ≥дењ ≈.  ант розвивав у докритичний пер≥од своЇњ творчост≥?

4. „ому ф≥лософ≥ю ≈ммануњла  анта називають агностицизмом?

5. ўо таке Ђр≥ч у соб≥ї ≤.  анта?

6. ўо означаЇ терм≥н Ђкатегоричний ≥мперативї ≈.  анта?

7. ” чому пол€гаЇ основна суперечн≥сть ф≥лософського вченн€  анта?

8. «Т€суйте сутн≥сть д≥алектики √егел€.

9. ќпиш≥ть три етапи розвитку Ђабсолютноњ ≥дењї в систем≥ √егел€.

10. який внесок √егел€ в розробку ≥дей д≥алектики?

11. яку нову Ђрел≥г≥юї намагавс€ створити Ћ. ‘ейЇрбах?

12. ” чому пол€гаЇ антрополог≥зм ф≥лософ≥њ ‘ейЇрбаха?

13. ” чому пол€гають основн≥ риси марксистськоњ ф≥лософ≥њ?

14. ” чому пол€гають негативн≥ аспекти марксистськоњ ф≥лософ≥њ?

15. ќхарактеризуйте економ≥чну теор≥ю  . ћаркса й ‘. ≈нгельса.

16. —формулюйте основн≥ положенн€ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ.

17. –озкрийте концепц≥ю практики  . ћаркса та ‘. ≈нгельса.

18. ќхарактеризуйте д≥алектико-матер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ ћарксом та ≈нгельсом.

 

–екомендована л≥тература:

 

1. ≤стор≥€ украњнськоњ ф≥лософ≥њ: п≥дручник. Ч  .: јкадемвидав, 2008.Ч624 с.

2. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ ”крањни: хрестомат≥€:навч. пос≥б. /упор€д.: ћ.‘. “арасенко, ћ.ё. –усин, ј. . Ѕичко та ≥н. Ч  ., 1993. Ч 560 с.

3. ѕричеп≥й ™.ћ. ‘≥лософ≥€: п≥друч. дл€ студ. вищих навч. закл. / —ћ. ѕричеп≥м, A.M. „ерюй, Ћ.ј. „екань. Ч  .: јкадемвидав, 2006. Ч 592 с.

4. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥б. / Ћ.¬. √уберський. ≤.‘. Ќадольний, ¬.ѕ. јндрущенко та ≥н.; за ред. ≤.‘. Ќадольного. - 6-те вид., виправл. ≥ доповн. Ч  .: ¬≥кар, 2006. Ч 466 с.

5. “аран ¬.ќ. —оц≥альна ф≥лософ≥€: навч. пос≥б. / ¬.ќ. “аран, ¬.ћ. «отов, Ќ.ќ. –езанов. Ч  .: ÷ентр навч. л-ри, 2009. Ч 272 с.

6. ‘≥лософський енциклопедичний словник / ред. кол: ¬.≤. Ўинкарук та ≥н. Ч  .: јбрис, 2002. Ч 800 с.

7. ‘≥лософ≥€: ѕ≥дручник / ќ.ѕ.—идоренко, —.—.  орлюк, ћ.—.‘≥л€н≥н та ≥н.; за ред.. ќ.ѕ.—идоренка. Ц 2-ге вид., переробл. ≥ доп..-  .: «нанн€, 2010.- 414с.

8. ящук “.≤. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ: курс лекц≥й: навч. пос≥б. / “.≤. ящук.Ч  .: Ћиб≥дь, 2004. Ч 536 с.

 

ћетодичн≥ поради

 

 

–озпочинаючи вивченн€ першого питанн€, сл≥д зазначити, що наприк≥нц≥ XVIII Ц перш≥й половин≥ XIX ст. бурхливий розвиток ф≥лософ≥њ в≥дбувавс€ в Ќ≥меччин≥. —пециф≥ка ≥ суперечлив≥сть соц≥ально-економ≥чного та ≥сторичного розвитку Ќ≥меччини цього часу знайшли св≥й ви€в у н≥мецьк≥й сусп≥льн≥й думц≥ взагал≥ ≥ в ф≥лософ≥њ зокрема. ‘≥лософ≥€ розвивалась в умовах крањни, де буржуазн≥ перетворенн€ почалис€ п≥зн≥ше. Ќ≥мецька буржуаз≥€, нал€кана першими Ївропейськими буржуазними революц≥€ми, з одного боку, часто йшла на компром≥с з≥ своњм феодальним двор€нством, а з ≥ншого Ц обТЇктивно була зац≥кавлена в швидкому розвитку кап≥тал≥зму, продуктивних сил, виробництва. якщо, наприклад, у ‘ранц≥њ революц≥њ передував розвиток матер≥ал≥зму, то в Ќ≥меччин≥ переважала ≥деал≥стична ф≥лософ≥€.

Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€ представлена творч≥стю ≤.  анта, …. ‘≥хте, √. √егел€, ‘. Ўелл≥нга, Ћ. ‘ейЇрбаха. ƒокладно розгл€немо погл€ди ≤.  анта, √. √егел€, Ћ. ‘ейЇрбаха.

 

 

‘ундатором н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ був ≈ммануњл  ант (1724-1804). …ого теоретична д≥€льн≥сть под≥л€Їтьс€ на два пер≥оди. ѕерший пер≥од зак≥нчуЇтьс€ 60-ми роками XVIII ст. ” цей час  ант займавс€ переважно природничими проблемами, серед €ких найб≥льш в≥домою в науц≥ Ї його г≥потеза про виникненн€ —он€чноњ системи з величезноњ газовоњ туманност≥. ” загальн≥й форм≥ в≥н стверджував д≥алектичну думку про те, що природа маЇ свою ≥стор≥ю в час≥, в≥дкидав ≥дею першого поштовху, тобто в цей пер≥од у ф≥лософ≥њ  анта переважали матер≥ал≥стичн≥ позиц≥њ.

« 70-х рок≥в ’V≤≤≤ ст. починаЇтьс€ другий, так званий УкритичнийФ пер≥од, коли у ф≥лософ≥њ  анта ми знайдемо ≥ дуал≥зм, ≥ агностицизм, ≥ ≥деал≥зм. ќсновн≥ твори цього пер≥оду: У ритика чистого розумуФ (1781 р.), УѕролегомениФ (1783 р.), У ритика практичного розумуФ

(1788 р.).

” центр≥ ф≥лософ≥њ  анта поставлен≥ проблеми теор≥њ п≥знанн€.

Ќеобх≥дно звернути увагу студента на основне, чим в≥др≥зн€Їтьс€ п≥дх≥д  анта при вир≥шенн≥ цих проблем, пор≥вн€но з попередн≥ми представниками р≥зних ф≥лософських систем. ¬≥дм≥нн≥сть пол€гаЇ в тому, що в≥н зд≥йснив перех≥д в≥д метаф≥зики субстанц≥њ до теор≥њ субТЇкта. √оловне, за  антом, не вивченн€ речей самих по соб≥, а досл≥дженн€ самоњ п≥знавальноњ д≥€льност≥ людини. ѕерш н≥ж п≥знавати св≥т, вважаЇ  ант, потр≥бно п≥знати своЇ п≥знанн€, встановити його меж≥ ≥ можливост≥. ÷е був великий поворот ф≥лософ≥њ до людини.  ант вважаЇ, що людський розум п≥знаЇ не Уреч≥ в соб≥Ф, а €вища речей, результат њхньоњ д≥њ на органи в≥дчутт≥в людини. У–еч≥ в соб≥Ф стають €вищем завд€ки апр≥орним формам спогл€данн€ (прост≥р Цчас) та апр≥орним формам мисленн€ (€к≥сть, к≥льк≥сть, причинн≥сть,

реальн≥сть та ≥н.), тобто такими формами, €к≥ мають позадосв≥дне походженн€. Ќаступна сходинка п≥знанн€ Ц це розум, €кий, за  антом,

завершуЇ мисленн€, при цьому, не створюючи н≥чого нового, в≥н заплутуЇтьс€ у невир≥шених протир≥чч€х Ц так званих Ђантином≥€хї чистого розуму.  ант вважаЇ, що таких антином≥й чотири, але вир≥шити њх неможливо, оск≥льки кожну з тез, що складають антином≥њ, можна однаково лог≥чно довести або спростувати. ” своЇму вченн≥ про антином≥њ людського розуму  ант упритул п≥д≥йшов до розробки д≥алектичноњ лог≥ки, де протир≥чч€ виступають €к необх≥дна умова розвитку знанн€.

—л≥д звернути увагу студента, що у ф≥лософ≥њ  анта поЇднан≥ матер≥ал≥зм (визнанн€ обТЇктивного ≥снуванн€ Уречей у соб≥Ф) та ≥деал≥зм (твердженн€ про апр≥орн≥ форми спогл€данн€ ≥ розуму) з агностицизмом (запереченн€ п≥знанн€ обТЇктивноњ д≥йсност≥). ÷е своЇр≥дний компром≥с м≥ж матер≥ал≥змом та ≥деал≥змом.

“акож студентам потр≥бно звернути увагу, що дуже глибок≥ думки висловлюЇ  ант ≥ в ≥нших сферах, зокрема в галуз≥ етики. ¬≥н багато пише про людину €к частину природи, про людину €к к≥нцеву мету п≥знанн€, а не €к зас≥б дл€ будь-€ких ц≥лей, тобто визнаЇ самоц≥нн≥сть людини.  ант ставив питанн€ про сп≥вв≥дношенн€ пон€ть Ђлюдинаї та Ђособист≥стьї. ¬≥домий  ант ≥ €к творець вченн€ про над≥сторичну, незалежну в≥д умов житт€, загальну дл€ вс≥х людей мораль. ¬≥н створив ученн€ про так званий категоричний ≥мператив (закон, повел≥нн€), що ≥снуЇ в св≥домост≥ людей €к ¬≥чний ≥деал повед≥нки. Ќа€вн≥сть такого ≥мперативу надаЇ людин≥ свободу ≥ разом з тим в сукупност≥ створюЇ всезагальний моральний закон дл€ сусп≥льства.

 

ѕри розгл€д≥ питанн€ про ф≥лософ≥ю √егел€, то потр≥бно сказати, що це Ц найв≥дом≥ший ф≥лософ обТЇктивного ≥деал≥зму, €кий у рамках своЇњ обТЇктивно-≥деал≥стичноњ системи глибоко ≥ всеб≥чно розробив теор≥ю д≥алектики. ¬≥н зробив спробу побудувати теоретичну систему, €ка повинна була остаточно вир≥шити проблему тотожност≥ мисленн€ й бутт€. ќсновн≥ прац≥: ЂЌаука лог≥киї, Ђ≈нциклопед≥€ ф≥лософських наукї, Ђ‘еноменолог≥€ духуї, У‘≥лософ≥€ праваФ, У‘≥лософ≥€ ≥стор≥њФ та ≥н. ” коло його ≥нтерес≥в входили вс≥ сфери житт€, а саме: природа, людина, њњ свобода, законом≥рност≥ сусп≥льного житт€, лог≥ка, право тощо. «аслуга √егел€ пол€гала також у тому, що в≥н весь природний, ≥сторичний ≥ духовний св≥т уперше подав у вигл€д≥ процесу, тобто у вигл€д≥ руху, зм≥н, у перетворенн€х, у розвитку. јле цей ун≥версальний процес в≥н в≥добразив своЇр≥дно Ц ≥деал≥стично. √егель вважав, що обТЇктивно, незалежно в≥д нас ≥снуЇ абсолютний ƒух, €к самост≥йна, ун≥версальна, духовна субстанц≥€ св≥ту. ÷ей абсолютний ƒух, абсолютна ≥де€ чи розум, пост≥йно розвиваючись, на певному його етап≥ породжуЇ, Ув≥дпускаЇ з себе своЇ ≥ншеФ Ц природу, €ка, в свою чергу, розвиваючись, породжуЇ УсубТЇктивнийФ ƒух Ц людину, мистецтво, рел≥г≥ю ≥ найвищий про€в цього духу Ц ф≥лософ≥ю. ќбірунтовуючи ≥дею розвитку, √егель сформулював основн≥ закони д≥алектики, показав д≥алектику процесу п≥знанн€, дов≥в, що ≥стина Ї процесом. –озробл€ючи ф≥лософ≥ю ≥стор≥њ, √егель перший п≥дкреслив, що основною проблемою вивченн€ соц≥ального бутт€ людини Ї вивченн€ д≥алектики субТЇктивност≥ побажань кожноњ окремоњ людини ≥ обТЇктивност≥, законом≥рност≥ створюваноњ людьми системи сусп≥льних в≥дносин. √егель критикував розум≥нн€ свободи €к в≥дсутн≥сть вс≥л€ких перепон. “аке розум≥нн€ свободи, на думку √егел€, Ї Усвободою порожнеч≥Ф. √егель п≥дходить до формули свободи €к до Уп≥знаноњ необх≥дност≥Ф. ќсновне протир≥чч€ ф≥лософ≥њ √егел€ Ц протир≥чч€ м≥ж д≥алектичним методом ≥ метаф≥зичною системою. Ќепосл≥довн≥сть його д≥алектики пол€гаЇ в тому, що вс€ вона була звернена в минуле ≥ не поширювалась на по€сненн€ сучасного й майбутнього. √егель скр≥зь установив абсолютн≥ меж≥ розвитку: в лог≥ц≥ такою межею Ї абсолютна ≥стина; у природ≥ Ц людський дух; у ф≥лософ≥њ права Ц конституц≥йна монарх≥€; в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ Ц його пасивна ф≥лософська система. √егель вважав, що розвиток ≥стор≥њ завершуЇтьс€, дос€гнувши р≥вн€ ѕрусськоњ ≥мпер≥њ, п≥сл€ чого ≥стор≥€ вже не розвиваЇтьс€ в простор≥ ≥ час≥. ќтже, ф≥лософ≥€ √егел€ була консервативною, не давала перспектив дл€ необх≥дност≥ по€ви нових формац≥й. „ерез це класики марксизму назвали њњ Ук≥нцем н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њФ.

√либоким критиком ≥деал≥стичноњ системи √егел€ став Ћ. ‘ейЇрбах (1804 - 1872 рр.), його сучасник, учень, €кий, однак, не став посл≥довником свого вчител€. ¬≥д Ћ. ‘ейЇрбаха починаЇтьс€ пер≥од нового злету, п≥днесенн€ матер≥ал≥зму. ” св≥т≥ немаЇ н≥чого, кр≥м природи, вона н≥ким не створена ≥ Ї причиною самоњ себе. ѕрирода Ї також основою походженн€ людини, а рел≥г≥€ Ц це хибна, перекручена св≥дом≥сть. ¬≥н не просто в≥дкидав рел≥г≥ю з порога, €к це робили багато його попередник≥в, а зробив психолог≥чний анал≥з њњ ≥снуванн€. “ак≥ думки ‘ейЇрбаха Ц це н≥би справжн≥й матер≥ал≥зм ≥ атењзм. јле його ф≥лософ≥€ не була посл≥довно матер≥ал≥стичною. ” розум≥нн≥ природи ‘ейЇрбах Ц матер≥ал≥ст, а в розум≥нн≥ ≥стор≥њ людства Ц ≥деал≥ст. ¬елик≥ зм≥ни в ≥стор≥њ сусп≥льства, вважав ф≥лософ, по€снюютьс€

зм≥нами форм рел≥г≥њ. Ѕудучи глибоким критиком рел≥г≥њ, що ≥снувала на той час, ‘ейЇрбах намагавс€ створити свою нову рел≥г≥ю, в €к≥й

зам≥сть культу Ѕога буде панувати культ людини ≥ любов≥.  р≥м цього, матер≥ал≥зму ‘ейЇрбаха були притаманн≥ так≥ риси, €к метаф≥зичн≥сть, механ≥цизм, в≥н мав спогл€дальний характер. ” центр≥ ф≥лософ≥њ ‘ейЇрбаха Ц людина, тому його ф≥лософ≥€ була антрополог≥чною ≥ глибоко гуман≥стичною. јле людину в≥н розум≥в однобоко, т≥льки €к частину природи, €к б≥олог≥чну ≥стоту, €ка повн≥стю залежить в≥д природи, ЂпануЇї над природою Ђшл€хом покори њњї, в той час њњ сл≥д розгл€дати €к Їдн≥сть б≥олог≥чного та соц≥окультурного.

ћарксизм виник у ™вроп≥ в 40-в≥ роки XIX ст. ” вузькому розум≥нн≥ в≥н уособлювавс€ з марксистською ф≥лософ≥Їю, €ка була представлена двома н≥мецькими д≥€чами Ц  арлом ћарксом (1818-1883) ≥ ‘р≥др≥хом ≈нгельсом (1820-1895). ” широкому сенс≥ слова марксизм пор€д з ф≥лософ≥Їю м≥стить пол≥теконом≥ю та соц≥ально-пол≥тичну проблематику (науковий комун≥зм). ћарксистська ф≥лософ≥€ стала лог≥чним завершенн€м попередньоњ матер≥ал≥стичноњ ф≥лософ≥њ (ƒемокрита, ≈п≥кура, таких англ≥йських матер≥ал≥ст≥в XVII ст., €к Ѕекон, √оббс, Ћокк, французьких просв≥тител≥в XVII≤ ст. й атењстично-матер≥ал≥стичноњ ф≥лософ≥њ Ћ. ‘ейЇрбаха).

—воЇњ остаточноњ форми матер≥ал≥зм набув у д≥алектичному матер≥ал≥зм≥, поЇднавши вченн€ √егел€ ≥ ‘ейЇрбаха: ≥снуюча обТЇктивно

матер≥€ перебуваЇ в пост≥йному рус≥ й розвитку. ћатер≥€ Ї в≥чна та незм≥нна, в процес≥ розвитку вона отримуЇ нов≥ форми свого ≥снуванн€.

–озвиток матер≥њ зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно з трьома законами д≥алектики (законом переходу к≥лькост≥ в €к≥сть, законом Їдност≥ й боротьби протилежностей, законом запереченн€ запереченн€). •рунтуючись на ≥дењ про те, що вс€ матер≥€ розвиваЇтьс€ за д≥алектичними законами, ћаркс ≥ ≈нгельс почали анал≥зувати на ц≥й основ≥ й ≥стор≥ю. ” результат≥ вони розробили теор≥ю ≥сторичного матер≥ал≥зму €к додаток до матер≥ал≥стичноњ д≥алектики. ƒопом≥жним засобом в анал≥з≥ ≥стор≥њ стала економ≥чна теор≥€.

ƒоц≥льно розгл€нути головн≥ положенн€ економ≥чноњ теор≥њ ћаркса.

ќсновою розвитку економ≥ки Ї засоби виробництва €к ун≥кальний товар, функц≥њ прац≥, що дають змогу виробл€ти новий товар. ƒл€

виробництва нового товару, кр≥м засоб≥в виробництва, необх≥дна допом≥жна сила Ц робоча. ” процес≥ розвитку кап≥тал≥стичних в≥дносин

в≥дбуваЇтьс€ в≥дчуженн€ робочоњ сили в≥д засоб≥в виробництва, а отже, в≥д результат≥в прац≥. ќсновний товар Ц засоби виробництва Ц акумулюЇтьс€ в руках незначноњ групи власник≥в, а переважна б≥льш≥сть прац≥вник≥в, не маючи власних засоб≥в виробництва, повинн≥ звертатис€ до власник≥в засоб≥в виробництва й продавати свою робочу силу за зароб≥тну плату.

ќтже, наприк≥нц≥ вивченн€ теми потр≥бно зТ€сувати основн≥ риси н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ.

ѕо-перше, це ірунтовна розробка теор≥њ д≥алектики, њњ лог≥ки й методолог≥њ, закон≥в, категор≥й ≥ принцип≥в; по-друге, зм≥стовна критика

традиц≥йноњ метаф≥зики; по-третЇ, перех≥д в≥д субТЇктивного ≥деал≥зму до обТЇктивного; по-четверте, теоретичне обірунтуванн€ агностицизму; по-пТ€те, зм≥стовна розробка матер≥ал≥стичноњ концепц≥њ св≥торозум≥нн€; по-шосте, постановка питанн€ про розвиток сусп≥льства €к законом≥рний процес.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2045 - | 1857 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.