Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 1. ‘≥лософ≥€, њњ предмет та функц≥њ у сусп≥льств≥




“ема 2. ‘≥лософ≥€ античност≥.

“ема 3. ‘≥лософ≥€ —ередньов≥чч€ ¬≥дродженн€.

“ема 4. ‘≥лософ≥€ Ќового „асу

“ема 5. Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€ ≥ марксистська ф≥лософ≥€.

“ема 6. ‘≥лософ≥€ ’’-’’1 стол≥ть.

“ема 7.–озвиток ф≥лософськоњ думки в ”крањн≥.

«м≥стовий модуль 2

“ема 8. Ѕутт€ та його форми

“ема 9. —в≥дом≥сть, —усп≥льна св≥дом≥сть.

“ема 10. ƒ≥алектика та њњ альтернативи —п≥вв≥дносн≥ категор≥њ д≥алектики та њх методолог≥чна функц≥€

“ема 11. ѕ≥знанн€ €к теор≥€ ≥ д≥€льн≥сть.

“ема 12. Ќаукове п≥знанн€.

“ема 13. —усп≥льство €к система, що розвиваЇтьс€.

“ема 14. —усп≥льно-економ≥чна формац≥€ €к теоретична модель сусп≥льства.

“ема 15. ќсобист≥сть. —вобода. ÷≥нност≥.

 

«м≥ст дисципл≥ни Ђ‘≥лософ≥€ї

«м≥стовий модуль 1

 

—ем≥нар є1. ‘≥лософ≥€, њњ предмет та функц≥њ у сусп≥льств≥

ѕлан

1. —в≥тогл€д, його сутн≥сть та зм≥ст.

2. ќбТЇкт ≥ предмет дисципл≥ни У‘≥лософ≥€Ф

3. ‘ункц≥њ ф≥лософ≥њ у сусп≥льств≥.

 

 лючов≥ пон€тт€: ф≥лософ≥€, ф≥лософствуванн€, мудр≥сть, дискурс, праксис, св≥тогл€д, св≥тов≥дчутт€, св≥торозум≥нн€, св≥тосприйн€тт€, типи св≥тогл€ду, наука, рел≥г≥€, м≥ф, ≥деолог≥€, метаф≥зика, онтолог≥€, гносеолог≥€, антрополог≥€, акс≥олог≥€, лог≥ка, рефлекс≥€, соц≥альна ф≥лософ≥€, етика, методи ф≥лософ≥њ, предмет ф≥лософ≥њ, функц≥њ ф≥лософ≥њ, категор≥њ ф≥лософ≥њ.

 

“еми реферат≥в

1. —в≥тогл€д ≥ ф≥лософ≥€ €к форми самовизначенн€ людини у св≥т≥

2. ќсобливост≥ ≥сторичного зародженн€ ф≥лософ≥њ. ‘≥лософ≥€ ≥ м≥ф.

3. ‘≥лософ≥€, рел≥г≥€ та мистецтво €к форми освоЇнн€ св≥ту людиною.

4. ‘≥лософ≥€ ≥ наука: схож≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть.

5. ‘≥лософ≥€ €к форма сусп≥льноњ св≥домост≥.

6. –оль ф≥лософ≥њ в духовн≥й культур≥ сучасного сусп≥льства.

7. –оль ф≥лософ≥њ в ≥ндив≥дуальному розвитку людини.

8. ‘≥лософська та наукова картина св≥ту ’’ ст.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. як≥ джерела та особливост≥ ф≥лософського знанн€?

2. ўо таке св≥тогл€д? „и вс≥ люди мають св≥тогл€д?

3. як≥ основн≥ структурн≥ елементи св≥тогл€ду?

4. ўо так ф≥лософський св≥тогл€д? „им в≥н в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших ≥сторичних тип≥в св≥тогл€ду?

5. „и можливий Ђчисто науковий св≥тогл€дї?

6. як≥ ≥сторичн≥ типи св≥тогл€ду ¬и знаЇте?

7. яка структура ф≥лософського знанн€?

8. ўо ¬и можете сказати про предмет ф≥лософ≥њ? ѕро њњ призначенн€?

9. як≥ основн≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ?

10. як≥ ≥снують ф≥лософськ≥ методи п≥знанн€ св≥ту?

11. ќхарактеризуйте м≥сце ф≥лософ≥њ в систем≥ культури.

 

–екомендована л≥тература:

1. ≤стор≥€ украњнськоњ ф≥лософ≥њ: п≥дручник. Ч  .: јкадемвидав, 2008.Ч624 с.

2. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ ”крањни: хрестомат≥€:навч. пос≥б. /упор€д.: ћ.‘. “арасенко, ћ.ё. –усин, ј. . Ѕичко та ≥н. Ч  ., 1993. Ч 560 с.

3. ѕричеп≥й ™.ћ. ‘≥лософ≥€: п≥друч. дл€ студ. вищих навч. закл. / —ћ. ѕричеп≥м, A.M. „ерюй, Ћ.ј. „екань. Ч  .: јкадемвидав, 2006. Ч 592 с.

4. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥б. / Ћ.¬. √уберський. ≤.‘. Ќадольний, ¬.ѕ. јндрущенко та ≥н.; за ред. ≤.‘. Ќадольного. - 6-те вид., виправл. ≥ доповн. Ч  .: ¬≥кар, 2006. Ч 466 с.

5. “аран ¬.ќ. —оц≥альна ф≥лософ≥€: навч. пос≥б. / ¬.ќ. “аран, ¬.ћ. «отов, Ќ.ќ. –езанов. Ч  .: ÷ентр навч. л-ри, 2009. Ч 272 с.

6. ‘≥лософський енциклопедичний словник / ред. кол: ¬.≤. Ўинкарук та ≥н. Ч  .: јбрис, 2002. Ч 800 с.

7. ‘≥лософ≥€: ѕ≥дручник / ќ.ѕ.—идоренко, —.—.  орлюк, ћ.—.‘≥л€н≥н та ≥н.; за ред.. ќ.ѕ.—идоренка. Ц 2-ге вид., переробл. ≥ доп..-  .: «нанн€, 2010.- 414с.

8. ящук “.≤. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ: курс лекц≥й: навч. пос≥б. / “.≤. ящук.Ч  .: Ћиб≥дь, 2004. Ч 536 с.

 

ћетодичн≥ поради

 

√отуючись до першого питанн€ студенту необх≥дно усв≥домити, що вивченн€ ц≥Їњ теми допоможе зТ€сувати м≥сце ф≥лософ≥њ в самоп≥знанн≥ людини та у п≥знанн≥ св≥ту в ц≥лому, визначити функц≥њ св≥тогл€ду та мисленн€, знати основн≥ теми ≥ типи ф≥лософствуванн€, ор≥Їнтуватис€ у св≥т≥ ф≥лософських роздум≥в: людина та св≥т, бутт€ та мисленн€, духовне та т≥лесне, загальноцив≥л≥зац≥йне та нац≥ональне в ф≥лософ≥њ, сучасний гуман≥зм та його перспективи.

—тудент маЇ знати, що ф≥лософ≥€ Ї особливою духовною формою, в≥дм≥нною в≥д науки. ѓњ функц≥ональною особлив≥стю Ї задоволенн€ св≥тогл€дних запит≥в людини. ќстанн≥ не можуть бути ун≥ф≥кован≥ ≥ запропонован≥ у формал≥зованому вигл€д≥ (под≥бно до наукових вим≥р≥в д≥йсност≥) кожному €к готовий продукт духовного пошуку. ÷ей пошук не знаЇ зупину ≥ завершенн€, в≥н зд≥йснюЇтьс€ повс€кчас ≥ кожним зокрема. —тудентам сл≥д звернути увагу, що ф≥лософськ≥ питанн€ Ц це питанн€ не про обТЇкти (природн≥ чи штучно створен≥ людьми), а про в≥дношенн€ до них людини. Ќе св≥т (сам по соб≥), а св≥т €к м≥сце людського житт€ Ц ось вих≥дна точка зору ф≥лософськоњ св≥домост≥.

” ф≥лософських системах викладено персональне св≥тобаченн€ ф≥лософ≥в, що покликан≥ виражати своњ думки у сусп≥льно значим≥й

форм≥. ѓхнЇ мисленн€, €к вищий ступ≥нь ф≥лософських м≥ркувань, стаЇ вз≥рцем або принаймн≥ духовним ор≥Їнтиром дл€ ≥нших. —аме багатоман≥тн≥сть людських осмислень д≥йсност≥ породжуЇ пол≥фон≥ю ф≥лософських роздум≥в ≥ розум≥нь самоњ ф≥лософ≥њ.

“ерм≥н Ђф≥лософ≥€ї, €к ≥ багато ≥нших ф≥лософських терм≥н≥в, грецького походженн€ ≥ позначаЇ найчаст≥ше Улюбов до мудрост≥Ф.

јле перш н≥ж говорити про мудр≥сть, безпосередньо про ф≥лософ≥ю, сл≥д обговорити взагал≥ способи освоЇнн€ св≥ту людиною, а також загальне пон€тт€, що виражаЇ в≥дношенн€ людини до св≥ту, Ц пон€тт€ св≥тогл€ду. “акий п≥дх≥д маЇ сенс ще ≥ тому, що ф≥лософ≥€ Ц лише одна з форм (вид≥в) св≥тогл€ду, причому ≥сторично не перша. ≤снуЇ принаймн≥ три способи освоЇнн€ св≥ту людиною. ѕерший Цце практичне освоЇнн€ св≥ту, наприклад, у процес≥ трудовоњ д≥€льност≥. ƒругий Ц це теоретичне (наприклад, математичн≥ чи лог≥чн≥ м≥ркуванн€) ≥ духовне (наприклад, осмисленн€ Ѕога) освоЇнн€ св≥ту. “рет≥й Ц це духовно-практичне освоЇнн€ св≥ту людиною. —в≥тогл€д Ц це саме духовно-практичне освоЇнн€ св≥ту. ¬их≥дними св≥тогл€дними пон€тт€ми Ї Усв≥тФ та УлюдинаФ. —п≥вв≥дношенн€ Улюдина Ц св≥тФ охоплюЇ все розмањтт€ ф≥лософськоњ проблематики.

 

¬ сучасн≥й ф≥лософськ≥й л≥тератур≥ св≥тогл€д визначаЇтьс€ €к система гранично узагальнених погл€д≥в людини на св≥т, на себе та своЇ м≥сце у св≥т≥. Ќеобх≥дно звернути увагу студент≥в, що впливаЇ на формуванн€ св≥тогл€ду €к системи погл€д≥в?

ќчевидно, що св≥тогл€д маЇ свою внутр≥шню структуру з багатьма елементами. ≈лементи св≥тогл€ду Ц це, перш за все, ≥дењ, пон€т≥йн≥ образи, €к≥ створюють певну картину св≥ту. ¬раховуючи це, виникаЇ оц≥нка особою себе, свого житт€ у св≥т≥. ѕоступово формуютьс€ ≥деали (тобто розум≥нн€ всезагальних у€влень про благо, ≥стину, красу, користь). —аме ≥деали обТЇднують ≥дењ та житт€. ƒуховним €дром св≥тогл€ду Ї переконанн€, €к≥ ви€вл€ютьс€ в життЇв≥й позиц≥њ особистост≥. ѕ≥дкреслюючи особист≥сний, ≥ндив≥дуальний характер св≥тогл€ду, не сл≥д забувати, що кожна людина належить певн≥й груп≥, народу, ≥сторичному часу. —в≥тогл€д ≥ндив≥да так чи ≥накше повТ€заний з ≥де€ми, ц≥нност€ми, ≥деалами ≥нших людей, сусп≥льства в ц≥лому, а значить, Ї соц≥альним, культурно-≥сторичним утворенн€м.

 

—убТЇктом (нос≥Їм) св≥тогл€ду може бути не лише ≥ндив≥д, а ≥ соц≥альна група, сусп≥льство на даному етап≥ свого розвитку, нав≥ть цив≥л≥зац≥€.

” функц≥онуванн≥ св≥тогл€ду т≥сно перепл≥таютьс€ ≥нтелектуальн≥, емоц≥йн≥ та вольов≥ компоненти. ” звТ€зку з цим емоц≥йно-психолог≥чну характеристику св≥тогл€ду часто називають св≥тов≥дчутт€м, а п≥знавально-≥нтелектуальну Ц св≥торозум≥нн€м.  р≥м елемент≥в, необх≥дним Ї анал≥з р≥вневоњ структури св≥тогл€ду.

ѕрийн€то розр≥зн€ти побутовий та науковий р≥вн≥ св≥тогл€ду. —тудентам доц≥льно охарактеризувати особливост≥ цих р≥вн≥в, њх взаЇмод≥ю та взаЇмовплив, навести приклади тлумаченн€ певних €вищ ≥з точки зору побутового та наукового р≥вн≥в, визначаючи роль св≥тогл€ду в житт≥ людини та сусп≥льства, зТ€сувати чому його називають способом духовно-практичного освоЇнн€ св≥ту. як духовний феномен св≥тогл€д, перетворюючи зм≥ст св≥домост≥ в переконан≥сть, формуЇ принципи житт€, €к≥ й визначають характер практики. ≤нтерактивний характер св≥тогл€ду передбачаЇ його структурну складн≥сть, на€вн≥сть р≥зноман≥тних шар≥в ≥ р≥вн≥в. «а критер≥Їм загальност≥ вид≥л€ютьс€ так≥ р≥вн≥ св≥тогл€ду: ≥ндив≥дуальний, груповий (профес≥йний, нац≥ональний, класовий), загальнолюдський св≥тогл€д. «а ступенем ≥сторичного розвитку Ц античний, середньов≥чний, ренесансний, нового часу та ≥н. «а ступенем теоретичноњ зр≥лост≥ Ц стих≥йно-повс€кденний ≥ теоретичний св≥тогл€д.

ѕрот€гом житт€ зм≥нюЇтьс€ св≥тогл€д людини.«а аналог≥Їю, ≥стор≥€ також проходить певн≥ стад≥њ розвитку Ц йдетьс€ про культурно-≥сторичн≥ типи св≥тогл€ду. ” цьому контекст≥ необх≥дно розгл€нути м≥фолог≥ю, рел≥г≥ю та ф≥лософ≥ю. ћ≥фи Ї базисним феноменом людськоњ культури. ћ≥фолог≥чний св≥тогл€д Ц це такий вид св≥тогл€ду (що ≥снував вже у перв≥сному сусп≥льств≥), за €кого св≥т розгл€даЇтьс€ €к Їдиний живий орган≥зм, а земн≥, природн≥ сили над≥л€ютьс€ душею, здобуваючи нер≥дко надприродний характер. ћ≥ф повТ€заний з фантастичним описом д≥йсност≥ ≥ тому близький до казок, легенд, переказ≥в тощо.

ћ≥ф Ї певним узагальненн€м тих чи ≥нших €вищ природи ≥ сусп≥льства. Ќаприклад, ƒеметра, €к персонаж в≥дпов≥дного давньогрецького

м≥фу, Ї символ≥чним узагальненн€м землеробства, уз€того в ц≥лому, а ѕосейдон Ц символ≥чним образом мор€, ус≥х мор≥в ≥ повТ€заних з ними €вищ. ќднак вс≥ узагальненн€ в м≥ф≥ не виход€ть за рамки чуттЇвих у€влень. ” цьому зм≥ст≥ м≥ф принципово в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д науки ≥ ф≥лософ≥њ. ’арактерними рисами м≥ф≥в Ї: оперуванн€ чуттЇво-конкретними, наочними образами; антропоморф≥зм анон≥мн≥сть; опора на дов≥рливе сприйн€тт€. ” м≥фах поЇднувалис€ земне та косм≥чне, природне та сусп≥льне, родове та ≥ндив≥дуальне житт€ та смерть. ћ≥фолог≥чний св≥тогл€д вважаЇтьс€ вих≥дним дл€ вс≥х ≥нших тип≥в св≥тогл€ду. –озпад м≥ф≥в досл≥дники повТ€зують ≥з процесом осмисленн€ м≥фом самого себе, тобто рефлекс≥Їю. —тудентам тут потр≥бно звернути свою увагу на те €к≥ м≥фи њм в≥дом≥? „и присутн€ в м≥фах лог≥ка мисленн€? як м≥фи вплинули на мистецтво? „и збер≥гаЇтьс€ цей тип св≥тогл€ду в наш час?

”складненн€ сусп≥льного житт€, соц≥ально-економ≥чн≥ зм≥ни, рац≥онал≥зац≥€ м≥фу привели до формуванн€ ≥нших тип≥в св≥тогл€ду - рел≥г≥њ та ф≥лософ≥њ.

–ел≥г≥йний св≥тогл€д виникаЇ €к своЇр≥дне вит≥сненн€ м≥ф≥в, њх Уудосконаленн€ Ф, ун≥ф≥кац≥€ (тобто спостер≥гаЇтьс€ прагненн€ до

обТЇднанн€, приведенн€ до Їдиного початку).

–ел≥г≥€ Ц такий вид св≥тогл€ду, в €кому д≥йсн≥сть зображена у фантастичних образах, шл€хом уведенн€ надприродних властивостей ≥ сутностей. Ќа в≥дм≥ну в≥д повс€кденного досв≥ду, рел≥г≥€ Ї ≥Їрарх≥чною системою. ≤Їрарх≥чним центром монотењстичних рел≥г≥й Ї Ѕог. ” лог≥чному ≥ пон€т≥йному в≥дношенн≥ рел≥г≥€ Ц б≥льш розвинута система, н≥ж м≥ф: вона включаЇ не т≥льки р≥зноман≥тн≥ чуттЇв≥ образи, але й абстракц≥њ досить високого р≥вн€ розвитку. Ќа в≥дм≥ну в≥д науки рел≥г≥€ заснована не на знанн≥, а на в≥р≥; у сусп≥льств≥ рел≥г≥€ функц≥онуЇ за посередництвом церкви (де, наприклад, в≥дбуваютьс€ обр€ди, ритуали тощо) та ≥нших обТЇднань в≥руючих. ” пор≥вн€нн≥ з рел≥г≥йним ≥ м≥фолог≥чним св≥тогл€дом особливе м≥сце займаЇ науковий св≥тогл€д, що €вл€Ї собою специф≥чне (наукове) знанн€ про св≥т ≥ м≥сце в ньому людини. ÷е знанн€, €ке, кр≥м системност≥, характеризуЇтьс€ обТЇктивною ≥стинн≥стю, предметною визначен≥стю, на€вн≥стю особливих форм своЇњ орган≥зац≥њ й особливих метод≥в одержанн€ такого знанн€. ÷ей вид св≥тогл€ду сформувавс€ пор≥вн€но недавно, п≥зн≥ше н≥ж м≥фолог≥€ ≥ рел≥г≥€.

‘≥лософський св≥тогл€д. ¬ажливо зрозум≥ти, що в процес≥ в≥докремленн€ духовного виробництва в≥д матер≥ального перед людьми постали завданн€ духовного осмисленн€ д≥йсност≥. ƒл€ цього необх≥дно було в≥дпов≥сти на так≥ питанн€: ўо Ї св≥т? яке м≥сце людини у св≥т≥? яке майбутнЇ людей? Ќа вс≥ ц≥ питанн€ по-р≥зному в≥дпов≥дали найб≥льш мудр≥ люди. ‘≥лософ≥€ стаЇ т≥Їю особливою формою сусп≥льноњ св≥домост≥, €ка теоретично розробл€Ї ц≥л≥сне св≥торозум≥нн€, св≥тогл€дний тип знанн€, в €кому взаЇмоповТ€зан≥ функц≥€ по€сненн€ св≥ту ≥ функц≥€ д≥€льност≥ людини у св≥т≥, ≥стина ≥ оц≥нка. “ому ф≥лософ≥€ в переклад≥ з грецькоњ мови Ц це любов до мудрост≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д м≥фолог≥чного та рел≥г≥йного св≥тогл€ду ф≥лософський св≥тогл€д €вл€Ї собою принципово ≥нший тип св≥торозум≥нн€,

м≥цним фундаментом дл€ €кого стали позиц≥њ розуму, ≥нтелекту. ‘≥лософське мисленн€ ув≥брало в себе прагненн€ розуму не просто накопичити масу в≥домостей, а й зрозум≥ти св≥т €к ц≥л≥сний, Їдиний у своњй основ≥. —тановленн€ ф≥лософського знанн€ супроводжуЇтьс€ рац≥онал≥зац≥Їю св≥тогл€ду. ѕри цьому перевага в≥ддаЇтьс€ не думкам (погл€дам), а знанн€м, €к≥ отриман≥ дл€ доказу, аргументац≥њ, критичного осмисленн€ д≥йсност≥ ≥ подан≥ у вигл€д≥ особливих, дуже загальних пон€ть Ц ф≥лософських категор≥й. “им самим в≥дбуваЇтьс€ переор≥Їнтац≥€ на теоретичний спос≥б освоЇнн€ св≥ту. ” сучасному, надзвичайно складному динам≥чному ≥ суперечливому св≥т≥ людин≥ дуже важливо мати розвинутий, ц≥л≥сний ≥ ст≥йкий св≥тогл€д. ќсобливо це важливо дл€ людини, д≥€льн≥сть €коњ повТ€зана головним чином ≥з сусп≥льною роботою (управл≥нн€, пол≥тика, б≥знес та ≥н.). «окрема, справжн≥й пол≥тик Ц це той, св≥тосприйманн€ ≥ св≥торозум≥нн€

€кого п≥дпор€дковане соц≥ально значущим ц≥л€м ≥ ц≥нност€м, а не особистим, приватновласницьким (влада заради особистого збагаченн€).

“аким чином, ф≥лософ≥€ Ц це теоретична форма св≥тогл€ду, €ка маЇ так≥ фундаментальн≥ властивост≥:

а) ун≥версальн≥сть;

б) ор≥Їнтац≥€ на кор≥нн≥ питанн€ бутт€, на граничн≥ його п≥двалини;

в) критичн≥сть, рефлексивн≥сть.

ѕ≥д ун≥версальн≥стю маЇтьс€ на уваз≥ та обставина, що ф≥лософський св≥тогл€д стосуЇтьс€ природи, сусп≥льства ≥ духовноњ сфери

(св≥дом≥сть, п≥знанн€ тощо).

√отуючись до другого питанн€ сем≥нарського зан€тт€ необх≥дно зазначити, що предмет ф≥лософ≥њ потр≥бно в≥др≥зн€ти в≥д ф≥лософських проблем, €к≥ становл€ть зм≥ст ф≥лософ≥њ. ѕредмет ф≥лософ≥њ ≥снуЇ обТЇктивно, незалежно в≥д нењ. Ќаприклад, всезагальн≥ властивост≥ та звТ€зки (прост≥р ≥ час, к≥льк≥сть ≥ €к≥сть, причина ≥ насл≥док, можлив≥сть ≥ д≥йсн≥сть) ≥снували ≥ тод≥, коли н≥€коњ ф≥лософ≥њ не було. «м≥ст ф≥лософ≥њ Ц проблеми - та њх досл≥дженн€, €к≥ спираютьс€ на певн≥ ф≥лософськ≥ принципи, закони та категор≥њ, не ≥снують ≥ не можуть ≥снувати незалежно в≥д ф≥лософського вченн€.

ѕредметом ф≥лософ≥њ Ї всезагальн≥ €кост≥ та звТ€зки (в≥дношенн€ до д≥йсност≥ Ц природи, сусп≥льства, людини, в≥дношенн€ обТЇктивноњ д≥йсност≥ та субТЇктивного св≥ту, матер≥ального та ≥деального, бутт€ та мисленн€) тобто св≥т у ц≥лому.

ƒоц≥льно звернути увагу студент≥в, що об'Їктом ф≥лософ≥њ завжди були ≥ Ї:

1) природа та сутн≥сть св≥ту;

2) природа та сутн≥сть людини;

3) взаЇмов≥дносини м≥ж св≥том ≥ людиною.

¬раховуючи те, що ф≥лософ≥€ охоплюЇ широке коло проблем, необх≥дно розгл€нути структуру ф≥лософського знанн€. ÷е онтолог≥€

(вченн€ про бутт€), гносеолог≥€ (теор≥€ п≥знанн€, методолог≥€ (вченн€ про методи), ф≥лософська антрополог≥€ (вченн€ про сутн≥сть людини),

ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ (розгл€даютьс€ законом≥рност≥ ≥сторичного розвитку), ≥стор≥€ ф≥лософ≥њ (розгл€д ф≥лософськоњ думки), соц≥альна ф≥лософ≥€ (розгл€д законом≥рностей розвитку сусп≥льства) тощо.

ќкр≥м цього ф≥лософ≥€, €к ун≥версальне знанн€, дотичне до прикладного знанн€ з €кими теж утворюЇ нов≥ галуз≥. “ак формуютьс€ ф≥лософ≥€ права, ф≥лософ≥€ економ≥ки, ф≥лософ≥€ ф≥зики, ф≥лософ≥€ математики. —тудент повинен розум≥ти звТ€зок м≥ж проблемами ф≥лософ≥њ та ф≥лософськими дисципл≥нами, що њх досл≥джують в межах його спец≥альност≥. ‘≥лософський св≥тог€лд покликаний в≥дпов≥дати на широке коло питань, але серед них прийн€то вид≥л€ти основне питанн€ ф≥лософ≥њ Ц це питанн€ про в≥дношенн€ св≥домост≥ до бутт€ й духовного до матер≥ального, проблема цього в≥дношенн€ маЇ два аспекти: 1) що первинне? 2) чи можна п≥знати св≥т? ћатер≥ал≥зм Ц ф≥лософський напр€м, €кий при вир≥шенн≥ основного питанн€ ф≥лософ≥њ стверджуЇ, що бутт€, природа, матер≥альне Ї первинним, а дух, св≥дом≥сть, ≥деальне Ц вторинним.

≤деал≥зм Ц ф≥лософський напр€м, €кий при вир≥шенн≥ основного питанн€ ф≥лософ≥њ стверджуЇ, що дух, св≥дом≥сть, мисленн€, ≥деальне Ї

первинним, а бутт€, природа, матер≥альне Ц вторинним. √носеолог≥чна складова - основного питанн€ ф≥лософ≥њ пол€гаЇ у св≥тогл€дному ставленн≥ людини до можливост≥ п≥знавати навколишн≥й св≥т. „и п≥знаванний св≥т? Ѕ≥льш≥сть ф≥лософ≥в, вчених, ≥нших учасник≥в п≥знавального процесу в≥дпов≥дають на це питанн€ позитивно. ќднак частина з них вважаЇ неможливим остаточне вир≥шенн€ питанн€ про ≥стинн≥сть знанн€. “ака св≥тогл€дна позиц≥€ у ф≥лософ≥њ називаЇтьс€ агностицизмом (грец. недоступний п≥знанню). Ќайчаст≥ше њњ под≥л€ють ф≥лософи ≥деал≥стичного, дуал≥стичного ≥ плюрал≥стичного напр€м≥в.

ѕ≥д час п≥дготовки до третього питанн€ сем≥нарського зан€тт€ студенту необх≥дно зТ€сувати, що питанн€ про функц≥њ ф≥лософ≥њ Ц це також питанн€ про њњ призначенн€, про њњ роль у житт≥ людини ≥ сусп≥льства.

¬≥дпов≥дь на це питанн€ м≥ститьс€ у зм≥ст≥ тих функц≥й, €к≥ здатна виконувати ф≥лософ≥€ в≥дносно людини, соц≥альноњ групи, науки, мистецтва та ≥нших €вищ соц≥альноњ д≥йсност≥.

ѕри цьому п≥д функц≥Їю розум≥Їмо спос≥б д≥њ, спос≥б ви€вленн€ активност≥ системи, ф≥лософського знанн€, загальний тип завдань, €к≥ вир≥шуюютьс€ ц≥Їю системою.

‘ункц≥њ ф≥лософ≥њ визначаютьс€ њњ специф≥чн≥стю, зокрема ф≥лософ≥ю можна розгл€дати €к ≥нформац≥ю про св≥т у ц≥лому та в≥дношенн€ людини до цього св≥ту;

а по-друге, - €к комплекс принцип≥в п≥знанн€ €к загальний метод п≥знавальноњ д≥€льност≥. —аме на цьому засновано вид≥ленн€ двох великих груп функц≥й: св≥тогл€дних та методолог≥чних.

—туденту необх≥дно детально проанал≥зувати св≥тогл€дн≥ функц≥њ Ц гуман≥стичну, соц≥ально-ак≥олог≥чну, культурно-виховну ≥ по€снювально-≥нформац≥йну. —еред методолог≥чноњ групи варто вид≥лити Ц еврестичну, координац≥йну, ≥нтегрувальну та лог≥ко-гносеолог≥чну. —аме анал≥з зм≥сту цих функц≥й ф≥лософ≥њ дозвол€Ї впевнитись у необх≥дност≥ освоЇнн€ вс≥Їњ скарбниц≥ ф≥лософських знань, оволод≥нн€ ф≥лософською методолог≥Їю п≥знавальноњ д≥€льност≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 864 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2039 - | 1923 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.