Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льна та ≥ндив≥дуальна св≥дом≥сть




≤ндив≥дуальна св≥дом≥сть - суб'Їктивний образ св≥ту, що формуЇтьс€ в окремоњ людини

п≥д впливом умов його житт€ ≥ псих≥чних особливостей. ¬оно маЇ внутр≥шньоособист≥сний

характер бутт€, часто €вл€ючи собою н≥кому не ведений пот≥к св≥домост≥. —усп≥льна

св≥дом≥сть характеризуЇ колективн≥ у€вленн€, €к≥ формуютьс€ соц≥альними сп≥льнотами та

групами п≥д впливом надособист≥сних фактор≥в: матер≥альних умов житт€ сусп≥льства та його

духовноњ культури. –≥зниц€ ≥ндив≥дуальноњ ≥ сусп≥льноњ св≥домост≥ не означаЇ, що т≥льки

сусп≥льна св≥дом≥сть Ї соц≥альною. ≤ндив≥дуальна св≥дом≥сть - нев≥д'Їмна частина св≥домост≥

сусп≥льства. ≤сторично вироблена сусп≥льством культура духовно живить особист≥сть,

перетворюючись на орган≥чну частину ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥.  ожен ≥ндив≥д -

представник свого народу, етносу, м≥сц€ проживанн€, ≥ його св≥дом≥сть нерозривно пов'€зана

з сусп≥льством. –азом з тим сусп≥льна св≥дом≥сть розвиваЇтьс€ лише в пост≥йному з≥ткненн≥ з

≥ндив≥дуальним, через свою прилученн€ до реально функц≥онуючому св≥домост≥ особистост≥.

—усп≥льна св≥дом≥сть маЇ складну структуру. ¬ид≥л€ютьс€ два р≥вн≥ - буденна ≥

теоретична св≥дом≥сть.

ѕовс€кденна св≥дом≥сть неоднор≥дна за своњм зм≥стом. ¬оно включаЇ накопичений

попередн≥ми покол≥нн€ми досв≥д трудовоњ д≥€льност≥, моральн≥ норми, звичањ, б≥льш-менш

жорстк≥ приписи в сфер≥ побуту, спостереженн€ над природою, де€к≥ св≥тогл€дн≥ у€вленн€,

народна художн€ творч≥сть (фольклор) та ≥н

ѕовс€кденна св≥дом≥сть звернена переважно до прац≥, побут≥ та пов'€заним з ними

повс€кденним умов житт€ ≥ в≥дносинам людей. ¬она в≥др≥зн€Їтьс€ синкретичн≥стю,

докладною детал≥зац≥Їю, емоц≥йною забарвлен≥стю, стих≥йн≥стю ≥ практичною

спр€мован≥стю. ѕовс€кденна св≥дом≥сть, що формуЇтьс€ п≥д безпосередн≥м впливом

побутових аспект≥в життЇд≥€льност≥, консервативна, замкнута, догматична. ѕовс€кденна

св≥дом≥сть маЇ обмежен≥ п≥знавальн≥ можливост≥: вона нездатна проникати в сутн≥сть €вищ,

систематизувати факти.

“еоретична св≥дом≥сть спираЇтьс€ на повс€кденне, але долаЇ його обмежен≥сть.

Ќазван≥ р≥вн≥ розкривають структуру сусп≥льноњ св≥домост≥ €к моменти в рус≥ п≥знанн€,

що розр≥зн€ютьс€ ступенем його адекватност≥ об'Їкту. ” той же час сусп≥льна св≥дом≥сть,

будучи результатом духовноњ д≥€льност≥ соц≥альних сп≥льнот ≥ груп, несе на соб≥ печатку њх

суб'Їктивних зд≥бностей. —усп≥льна психолог≥€ та ≥деолог≥€ суть т≥ елементи, в €ких

ви€вл€Їтьс€ вплив особливостей нос≥њв сусп≥льноњ св≥домост≥.

” пон€тт≥ соц≥альноњ психолог≥њ мисл€тьс€ про€ви псих≥ки людини, соц≥альноњ за своЇю сутн≥стю. ќднак €к структурний елемент сусп≥льноњ св≥домост≥ соц≥альна психолог≥€ характеризуЇ особливост≥ масовоњ повед≥нки людей, певний тип в≥дносин соц≥альних сп≥льнот ≥ груп до €вищ сусп≥льного житт€. ¬они виражаютьс€ у форм≥ в≥рувань, переконань, соц≥альних установок ≥ почутт≥в, звичок ≥ стереотип≥в ≥ т. д. —оц≥альна психолог≥€ включаЇ також псих≥чний склад, тобто стаб≥льну сукупн≥сть псих≥чних особливостей ≥ форм колективноњ повед≥нки, типових дл€ конкретноњ соц≥альноњ групи. ” розум≥нн≥ психолог≥њ соц≥альних сп≥льнот ≥ груп значну роль в≥д≥граЇ обл≥к соц≥ального характеру, €кий €вл€Ї собою особливу, що в≥др≥зн€Ї саме дану групу Їдн≥сть де€кого безл≥ч≥ рис (нац≥ональний характер, купецька психолог≥€ ≥ т. п.).

≤стотне м≥сце в соц≥альн≥й психолог≥њ займають соц≥альн≥ почутт€, типов≥ дл€ т≥Їњ чи ≥ншоњ групи або сусп≥льства в ц≥лому в певний момент його ≥стор≥њ. —оц≥альн≥ почутт€ динам≥чн≥ ≥ надзвичайно заразлив≥. ¬они в≥др≥зн€ютьс€ за характером ≥ способам закр≥пленн€ ≥ поширенн€. “акими Ї взаЇмна псих≥чна ≥ндукц≥€, насл≥дуванн€, взаимоусиление, соц≥альний контроль, нав≥юванн€, емоц≥йне зараженн€ ≥ пр.

—оц≥альн≥ почутт€ особистост≥ можуть р≥зко в≥др≥зн€тис€ в≥д њњ ≥ндив≥дуальних уподобань. ¬≥домо, що повед≥нка ≥ндив≥да в натовп≥ характеризуЇтьс€ св≥дом≥стю анон≥мност≥ ≥ зниженн€м самокритичност≥ ≥ самоконтролю, посиленн€м емоц≥йност≥ сприйн€тт€ ≥нформац≥њ, придушенн€м почутт€ ≥ндив≥дуальноњ в≥дпов≥дальност≥ за свою повед≥нку ≥ п≥двищенн€м сугестивност≥. ≤ндив≥д, включений у соц≥альне ц≥ле, розд≥л€Ї групов≥ почутт€ ≥ у€вленн€ на противагу власним установкам. ÷е говорить про значущ≥сть соц≥альних почутт≥в, €к≥ можуть формуватис€ засобами масовоњ ≥нформац≥њ або м≥тинговоњ стих≥Їю ≥ стати причиною масових заворушень, розгулу насильства, але можуть ≥ служити консол≥дац≥њ сусп≥льства.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 834 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2534 - | 2135 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.