Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософський зм≥ст проблеми св≥домост≥




Ўироковживаний терм≥н Ђсв≥дом≥стьї Ї одним ≥з найбагатозначн≥ших ≥ невизначених. „асто св≥дом≥сть ототожнюють ≥з безпосередн≥м духовним житт€м, стверджуючи, що будь-€к≥ духовн≥ €вища Ї €вищем св≥домост≥. ќднак зводити духовне житт€ до св≥домост≥ Ч означаЇ спрощувати перше, оск≥льки воно охоплюЇ €к св≥дом≥ €вища, так ≥ п≥дсв≥доме, що входить до складу душевного €к компонента духовного.

Ќеправильним Ї також зведенн€ св≥домост≥ лише до знань, бо це звужуЇ параметри самоњ св≥домост≥, що включаЇ ≥ предметну св≥дом≥сть, €к ≥ ототожненн€ св≥домост≥ ≥з самосв≥дом≥стю, що ув≥нчуЇ св≥дом≥сть, але щоб усв≥домлювати щось, треба мати те, чим усв≥домлювати.

ѕол≥вар≥антн≥сть тлумаченн€ св≥домост≥ €к найб≥льш повного репрезентанта св≥ту духу по€снюЇтьс€ тим, що св≥дом≥сть Ї надзвичайно специф≥чним, непредметним об'Їктом вивченн€. …ого неможливо побачити, вим≥р€ти, заф≥ксувати у вигл€д≥ об'Їктивних даних. ƒо того ж св≥дом≥сть неодм≥нно на€вна в кожному образ≥ сприйн€тт€, вона миттЇво пов'€зуЇ, сп≥вв≥дносить наш≥ в≥дчутт€, пон€тт€, думки, почутт€ без нашоњ на те згоди ≥ контролю. —в≥дом≥сть неможливо виокремити ≥з цього зм≥стового зв'€зку, оск≥льки поза ним вона не ≥снуЇ. « огл€ду на це нав≥ть у сучасн≥й ф≥лософ≥њ побутують р≥зн≥ п≥дходи до визначенн€ зм≥сту св≥домост≥, а також сумн≥ви щодо можливост≥ з'€суванн€ њњ природи. “ак, ѕ. “ей€р де Ўарден вважаЇ, що земна матер≥€ м≥стила в соб≥ де€ку масу псих≥чноњ енерг≥њ, елементарноњ св≥домост≥. “ому вона пробилась у св≥т ≥з темр€ви п≥дсв≥домого. Ќ≥хто й не пом≥тив по€ви розуму на «емл≥. ј тому ос€гнути конкретний механ≥зм св≥домост≥ неможливо.

–одоначальник феноменолог≥њ ≈. √уссерль зазначав, що приписувати св≥домост≥ природу, шукати реальн≥ чинники њњ визначенн€ Ї безглузд€м, натурал≥зац≥Їю, оск≥льки Ђтрансцендентальна суб'Їктивн≥сть, або чиста св≥дом≥сть, не п≥двладн≥ сил≥ нашоњ св≥домост≥ї. …ого точку зору под≥л€ли ћ. √айдеггер, ∆.-ѕ. —артр, €кий вважав св≥дом≥сть чистою суб'Їктивн≥стю. Ќа його думку, досл≥джуючи св≥дом≥сть, необх≥дно залишатис€ в рамках св≥домост≥, бо вона не може вийти за власн≥ меж≥ дл€ того, щоб спогл€дати себе збоку. ј це означаЇ, що в досл≥дженн≥ св≥домост≥ Ї певна межа. ÷е Ч сфера бутт€, екзистенц≥њ та св≥домост≥. Ќеоб'Їктивована св≥дом≥сть, за —артром, не може бути описана в терм≥нах суб'Їктно-об'Їктних в≥дношень.

” ф≥лософ≥њ структурал≥зму (Ћев≥-—трос) базовим у досл≥дженн≥ св≥домост≥ стаЇ несв≥доме, що не Ї св≥дом≥стю, але визначаЇ њњ. ‘≥лософ намагаЇтьс€ досл≥дити специф≥ку св≥домост≥ через мову, що виступаЇ руш≥йною силою переведенн€ несв≥домих структур у соц≥альн≥ продукти. ћова постаЇ базисом, €кий Ї пров≥дником впливу св≥домост≥ на житт€ людини.

ƒл€ ф≥лософського анал≥зу св≥домост≥ пл≥дною Ї точка зору сучасноњ антропосоц≥огенетики. «г≥дно з нею проблемук природи св≥домост≥ сл≥д розгл€дати в Їдност≥ з проблемою виникненн€ людини ≥ сусп≥льства. « позиц≥њ антропогенезу лог≥чним Ї висновок, що св≥дом≥сть постала з формуванн€м людини.

ƒл€ конкретного розгл€ду проблеми необх≥дно визначитис€ в пон€тт€х, близьких за зм≥стом до пон€тт€ св≥домост≥.

„асто на означенн€ здатностей людини, що вир≥зн€ють њњ з тваринного св≥ту, користуютьс€ пон€тт€ми псих≥ка, св≥дом≥сть, мисленн€, розум.

ѕсих≥ка Ч це здатн≥сть живоњ ≥стоти чуттЇво сприймати св≥т ≥ емоц≥йно реагувати на нього. ¬она притаманна €к людин≥, так ≥ тварин≥, але тварин≥ властив≥ лише нижч≥, несв≥дом≥ ви€ви псих≥ки. ѕсих≥ка тварини базуЇтьс€ на б≥олог≥чн≥й доц≥льност≥. ¬она забезпечуЇ виживанн€ орган≥зму. “варина сприймаЇ св≥т т≥лом, кр≥зь призму своњх б≥олог≥чних потреб.

—в≥дом≥сть людини Ч нова €к≥сть псих≥чноњ д≥€льност≥, за €коњ д≥йсн≥сть в≥дображаЇтьс€ у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процес≥ ≥сторичного розвитку.

—в≥дом≥сть людини прийн€то розгл€дати €к певний процес, пот≥к переживань, що складаЇтьс€ з окремих акт≥в Ч сприйманн€, м≥ркуванн€, пригадуванн€, хот≥нн€, оц≥нюванн€ та ≥н. –озр≥зн€ють три види акт≥в св≥домост≥ Ч мисленн€, вол≥нн€ та емоц≥йн≥ переживанн€.

ћисленн€ Ч один ≥з найважлив≥ших акт≥в св≥домост≥, €кий пол€гаЇ в оперуванн≥ абстрактними пон€тт€ми (наприклад, розв'€зуванн€ математичноњ задач≥). …ого нер≥дко ототожнюють ≥з св≥дом≥стю, однак св≥дом≥сть не зводитьс€ до мисленн€. Ђя хочуї, Ђ€ люблюї Ч це також акти св≥домост≥, але вони не Ї актами мисленн€. —аме мисленн€ под≥л€ють на розсудкове ≥ розумне.

“аким чином, кожне з розгл€нутих пон€ть постаЇ €к вужче за обс€гом в≥д попереднього: розум Ч це лише певний тип мисленн€, мисленн€ Ч один ≥з вид≥в акт≥в св≥домост≥, св≥дом≥сть Ч певний р≥вень розвитку псих≥ки.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 883 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2016 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.