Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јбо ѕроблема Їдност≥ ≥ множинност≥ св≥ту)




ѕроблема Їдност≥ св≥ту одна з центральних в онтолог≥њ ≥, незважаючи на у€вну простоту, -

надскладна. —уть њњ можна сформулювати так: €к ≥ чому св≥т, будучи Їдиним в основ≥, у

своЇму емп≥ричному ≥снуванн≥ так р≥зноман≥тний. ”св≥домленн€ проблеми Їдност≥

множинност≥ св≥ту вже в јнтичност≥ породило два крайн≥ вар≥анти в≥дпов≥д≥. ≈леати

стверджували, що бутт€ Їдине, а множинн≥сть Ї ≥люз≥Їю, помилкою почутт≥в. ћножинн≥сть

рух не можна мислити несуперечливо, тому вони не ≥снують. √еракл≥т дав пр€мо

протилежний в≥дпов≥дь: бутт€ Ї пост≥йна зм≥на, ≥ його суть - в р≥зноман≥тт≥.

Ђ—убстанц≥€ї - ф≥лософська категор≥€ класичноњ рац≥ональност≥ дл€ позначенн€ об'Їктивноњ

реальност≥ в аспект≥ внутр≥шньоњ Їдност≥ вс≥х форм њњ про€ву та саморозвитку. —убстанц≥€

незм≥нна на в≥дм≥ну в≥д перманентно м≥нливих властивостей ≥ стан≥в: вона Ї те, що ≥снуЇ в

сам≥й соб≥ ≥ завд€ки сам≥й соб≥. ѕершопричина в≥дбуваЇтьс€. як правило, саме субстанц≥њ

приписують свободу, €к можлив≥сть визначати саме себе лише за допомогою своњх власних

п≥дстав. “обто вона не може ≥ не повинна мати сторонньоњ по в≥дношенню до себе д≥ючоњ

сили. “радиц≥йно прийн€то вид≥л€ти 2 види субстанц≥й - ƒух ≥ ћатер≥€.

ћон≥зм - спос≥б розгл€ду р≥зноман≥тт€ €вищ св≥ту в св≥тл≥ одного початку, Їдиноњ основи

("субстанц≥њ") всього ≥снуючого ≥ побудови теор≥њ у форм≥ лог≥чно посл≥довного розвитку

вих≥дного положенн€.

ƒуал≥зм - ф≥лософське вченн€, що виходить з визнанн€ р≥вноправними, що не зводитьс€ один

до одного двох почав - духу ≥ матер≥њ, ≥деального ≥ матер≥ального.

ѕлюрал≥зм - ф≥лософська позиц≥€, зг≥дно з €кою ≥снуЇ к≥лька або безл≥ч незалежних ≥

несв≥домих один до одного почав або вид≥в бутт€, п≥дстав ≥ форм знанн€.

ѕроблему Їдност≥ св≥ту з матер≥ал≥стичних позиц≥й вир≥шували ћаркс ≥ ≈нгельс, що

спиралис€ на дос€гненн€ природних ≥ сусп≥льних наук. ¬они в≥дкинули метаф≥зичне у€вленн€

про непрох≥дну пр≥рву м≥ж живою ≥ неживою матер≥Їю, обгрунтувавши положенн€ про

виникненн€ житт€ з неорган≥чноњ матер≥њ, давши визначенн€ житт€ €к способу ≥снуванн€

б≥лкових т≥л, що Ї њњ матер≥альними нос≥€ми.

ћарксизм при розгл€д≥ питанн€ про Їдн≥сть св≥ту виходить з того, що в св≥т≥ немаЇ н≥чого,

окр≥м рухомоњ матер≥њ, ≥ що рухома матер≥€ не може рухатис€ ≥накше, €к у простор≥ та час≥.

ћатер≥альна Їдн≥сть св≥ту €к д≥алектична Їдн≥сть р≥зноман≥тт€ ви€вл€Їтьс€ дво€ко. ѕо-перше,

€к своЇр≥дна дискретн≥сть будови об'Їктивноњ д≥йсност≥. Ќа€вн≥сть в н≥й €к≥сно р≥зних,

в≥дмежованих один в≥д одного речей, €вищ, процес≥в, систем. ѕо-друге, €к ≥Їрарх≥чн≥

в≥дносини м≥ж системами р≥зного ступен€ складност≥, орган≥зованост≥, що виражаютьс€ в

"включенн≥" менш складних систем в складн≥ш≥. Ќесвод≥мост≥ специф≥чних законом≥рностей

останн≥х до перших.

™дн≥сть св≥ту знаходить своЇ в≥ддзеркаленн€, наприклад, в математиц≥, €ка розкриваЇ де€к≥

загальн≥ зв'€зки на навколишньому св≥т≥. “ак, наприклад, вир≥шенн€ р≥вн€нь загальноњ теор≥њ

в≥дносност≥, заснован≥ на р≥зних допущенн€х, дають модел≥, що математично описують

¬сесв≥т. яка з цих моделей найточн≥ше описуЇ св≥т, з'€суЇтьс€ в ход≥ подальшого розвитку

ф≥зики ≥ астроф≥зики.

¬носить св≥й внесок в розкритт€ сут≥ матер≥альноњ Їдност≥ св≥ту ≥ к≥бернетика, що встановлюЇ

загальне в р≥зних €вищах ≥ процесах. ≤ взагал≥, ≥нтеграц≥€ наук - св≥доцтво матер≥альноњ

Їдност≥ св≥ту. –азом з тим, вих≥д природознавства на новий р≥вень, де здоровий глузд вже не

може регулювати в≥дношенн€ ≥стинност≥ ≥ помилковост≥, зажадав ≥ зм≥ни ф≥лософських

трактувань Ѕутт€. ” структуру бутт€ була введена категор≥€ "спостер≥гач". ¬≥д характеристик

спостер≥гача (рухаЇтьс€ в≥н або покоњтьс€, €ка його маса, зар€д ≥ так дал≥) залежать

характеристики спостережуваного об'Їкту. ÷€ концепц≥€, що виникла €к реакц≥€ на створенн€

“еор≥њ в≥дносност≥ ≥  вантовоњ механ≥ки, не могла про€вити себе ≥ в ≥нших сферах

ф≥лософського знанн€. ¬се б≥льше розповсюдженн€ отримуЇ у ф≥лософському знанн≥ зам≥на

питанн€: що таке св≥т, на питанн€ "€ким ми цей св≥т представл€Їмо".


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1713 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2042 - | 2004 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.