Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ концепц≥њ походженн€ людини




” м≥фолог≥чн≥й св≥домост≥ по€ва ≥ розвиток людини нерозривно пов'€зан≥ з генезою  осмосу, з природою, нев≥д'Їмною частиною €коњ вона себе вважала. “ак, у т≥бетських м≥фах  осмос ≥ ѕерша Ћюдина народились ≥з —в≥тла ≥, по сут≥, складаютьс€ з≥ —в≥тла. —початку люди були безстатев≥, вони волод≥ли внутр≥шн≥м св≥тлом ≥ випром≥нювали його. —онц€ ≥ ћ≥с€ц€ не ≥снувало.  оли у людини прокинувс€ сексуальний ≥нстинкт ≥ з'€вилис€ статев≥ органи, —в≥тло в н≥й погасло, а на неб≥ з'€вилис€ —онце ≥ ћ≥с€ць.

ќсновн≥ у€вленн€ людей м≥фолог≥чного св≥тогл€ду про њхн≥ витоки, €к ≥ витоки всього живого взагал≥, повТ€зан≥ з тотем≥чними символами.

” багатьох народ≥в збереглис€ у€вленн€ ≥ про своЇр≥дний колооб≥г душ Ч зародк≥в, в≥д €ких народжувалис€ люди ≥ тварини. Ќенароджен≥ душ≥ перебували у верх≥в'€х р≥к, джерельних водах, горах тощо, куди п≥сл€ зак≥нченн€ певного життЇвого циклу вони поверталис€. ѕобутуЇ думка, що св≥т мертвих ≥ св≥т зародк≥в, можливо, був одним ≥ тим самим св≥том.

«а ќв≥д≥Їм, тотемом дл€ створенн€ людей Ї зм≥шана з р≥чковою водою земл€, а перш≥ люди створен≥ √еЇю-«емлею з кров≥ д≥тей √ењ та ”рана.

ƒо XIX ст. у Ївропейськ≥й думц≥ пан≥вною була тењстична антрополог≥чна концепц≥€. «г≥дно з нею людина Ї актом божественного твор≥нн€.  ласичну рел≥г≥йну модель по€ви людини подано в Ѕ≥бл≥њ у  низ≥ Ѕутт€: в к≥нц≥ першоњ глави ≥ на початку другоњ. ” друг≥й глав≥ (текст €коњ Ї давн≥шим Ч IXЧVIII ст. до н. е.) так описано процес творенн€ людини Ѕогом: Ђ≤ сотворив √осподь Ѕог людину ≥з пороху земного ≥ диханн€ житт€ вдихнув у н≥здр≥ њњ, ≥ стала людина живою душеюї (Ѕут. 2:7). ” перш≥й глав≥ (VI ст. до н. е.) створенн€м людини завершуЇ шестиденний цикл створенн€ св≥ту Ѕогом: Ђ≤ сказав Ѕог: Ђ—отвор≥мо людину за образом Ќашим, за подобою Ќашою, ≥ хай панують над морською рибою ≥ над птаством небесним, ≥ над худобою, ≥ над усею землею...ї (Ѕут. 1:26).  нига Ѕутт€ розкриваЇ сутн≥сть людини та њњ походженн€ €к одне ц≥ле, оск≥льки сутн≥сть людини по€снюЇтьс€ њњ походженн€м. ќтже, Ѕ≥бл≥€ даЇ синтез христи€нськоњ антрополог≥њ (походженн€ людини) ≥ христи€нськоњ антропософ≥њ (вченн€ про людину €к Їдн≥сть т≥ла, душ≥ та духу). ” б≥бл≥йн≥й опов≥д≥ про походженн€ людини ч≥тко розмежован≥ сфера природного або косм≥чного (генеалог≥€ людини виводитьс€ з неорган≥чного св≥ту), б≥олог≥чного (людина з'€вл€Їтьс€ сл≥дом за вищими представниками тваринного св≥ту ≥ п≥дпор€дкована б≥олог≥чним законам тваринного бутт€) ≥ духовного (Ѕог створив людину Ђдушею живоюї, €к ≥ все живе, але людина не лише жива душа, вона Ї образом ≥ подобою Ѕога, а тому Ї не лише т≥ло ≥ душа, а й дух).

” еволюц≥йному процес≥ €к правило вид≥л€ють три стад≥њ:

1.  осм≥чна еволюц≥€. –озпочалас€ приблизно 10 млрд рок≥в тому. «а цей час  осмос, а отже й —он€чна система зм≥нювалис€, створюючи умови дл€ зародженн€ житт€.

2. Ѕ≥олог≥чна еволюц≥€. –озпочалас€ приблизно 3-4 млрд рок≥в тому. «умовила ≥снуванн€ нин≥ на «емл≥ щонайменше двох м≥льйон≥в б≥олог≥чних вид≥в (1,5 м≥льйона тваринного й 500 тис€ч рослинного походженн€), одним з €ких Ї людина.

3.  ультурна еволюц≥€. –озпочалас€ 2Ч3 млн рок≥в потому. ” процес≥ ц≥Їњ еволюц≥њ з'€вилас€ людина. “еор≥€ природного походженн€ ƒарв≥на не могла розкрити сутн≥сть культурноњ еволюц≥њ, оск≥льки не брала до уваги або виключала так≥ моменти, €к €к≥сна в≥дм≥нн≥сть розуму людини в≥д тварини, роль прац≥ в процес≥ антропогенезу та вплив соц≥ального фактора на цей процес, що в≥д≥грали ≥стотну роль в антропосоц≥огенез≥, оск≥льки спри€ли зм≥цненню соц≥ального досв≥ду людини, њњ навичок, ум≥нь, засоб≥в мисленн€.

≤де€ стрибкопод≥бного розвитку житт€, зокрема й антропогенезу, набула розвитку в сальтац≥он≥стських концепц≥€х, представники €ких, спираючись на найнов≥ш≥ дос€гненн€ молекул€рноњ б≥олог≥њ, б≥олог≥њ розвитку, палеонтолог≥њ та ≥нших наук, надають вир≥шального значенн€ в еволюц≥њ випадковим €вищам, зокрема глобальним катастрофам.

“ак≥ точки зору добре узгоджуютьс€ з теор≥Їю самоорган≥зац≥њ систем. ¬ њњ основу покладено принцип самоорган≥зац≥њ €к руш≥йноњ сили розвитку будь-€ких в≥дкритих систем, що обм≥нюютьс€ ≥з середовищем речовиною та енерг≥Їю. ѕерех≥д одного €к≥сного стану в ≥нший у цих системах в≥дбуваЇтьс€ €к стрибкопод≥бний процес, €кий переводить в≥дкриту нер≥вноважну систему, що дос€гла свого критичного стану, в €к≥сно новий ст≥йкий стан з вищим р≥внем складност≥ та впор€дкованост≥. ѕри цьому виб≥р к≥нцевого стану системи п≥сл€ стрибка (флуктуац≥њ) Ї випадковим.

косм≥чн≥й еволюц≥йн≥й концепц≥њ “. де Ўардена антропогенез розгл€даЇтьс€ в контекст≥ космогенезу Ч пост≥йноњ взаЇмод≥њ двох €к≥сно в≥дм≥нних св≥тових енерг≥й: механ≥чноњ та псих≥чноњ. ѕерша зумовлюЇ розширенн€, друга - концентрац≥ю. ¬ процес≥ космогенезу в≥дбуваЇтьс€ зростанн€ псих≥чного через його концентрац≥ю ≥ примноженн€ форм його ви€ву. ƒо того ж, на думку Ўардена, у ¬сесв≥т≥ д≥ють ф≥зичн≥ константи (стала сильних ≥ слабких взаЇмод≥й, стала ѕланка, граничн≥сть швидкост≥ св≥тла тощо), €к≥ в комплекс≥ зумовлюють його на€вний стан, €кий уможливив по€ву людини. «аслугою вченого Ї й те, що в≥н у межах еволюц≥йноњ концепц≥њ, €ка маЇ загалом нел≥н≥йний характер, обірунтував Їдн≥сть б≥олог≥чноњ та соц≥альноњ природи людини. “. де Ўарден вибудував такий ланцюг еволюц≥њ людини: австралоп≥тек Ч п≥текантроп Ч синантроп Ч homo sapiens.

« огл€ду на сучасн≥ дос€гненн€ природознавства цей ланцюг дещо доповнений ≥ маЇ такий вигл€д: рамеп≥тек (найдавн≥ший предок людини, що жив на територ≥њ в≥д ≤нд≥њ до јфрики близько 15Ч14 млн рок≥в тому) Ч с≥вап≥тек (проживав на територ≥њ јз≥њ приблизно 10Ч9 млн рок≥в тому) Ч австралоп≥тек (жив на територ≥њ јфрики 5 - 4 млн рок≥в тому) Ч з≥нджантроп (людина вм≥ла, що жила на територ≥њ јфрики приблизно 2 млн рок≥в тому) Ч п≥текантроп (жив 1,9Ч0,65 млн рок≥в тому) Ч синантроп (400 тис. рок≥в тому) Ч неандерталець (ранн€ форма ноmо sapiens, жив приблизно 130Ч50 тис. рок≥в тому) Ч ноmо sapiens (40Ч35 тис. рок≥в тому).

јнтропогенез не сл≥д розгл€дати €к Їдиний, ч≥тко означений л≥н≥йний процес. ƒо того ж сл≥д мати на уваз≥, що, по-перше, у процес≥ еволюц≥њ пост≥йно виникали нов≥ розгалуженн€, б≥льш≥сть €ких досить швидко зникала, по-друге, у кожний пер≥од часу ≥снувало багато паралельних еволюц≥йних л≥н≥й, що походили в≥д сп≥льного нащадка. Ќарешт≥, походженн€ людини пов'€зане ≥з зародженн€м житт€ на «емл≥, що лишаЇтьс€ поки що таЇмницею. “ому розгл€нут≥ точки зору Ї лише г≥потезами. ≤снуЇ г≥потеза й про позаземне (косм≥чне) походженн€ людини. «г≥дно з нею земна людина Ї продуктом Ђселекц≥йноњ д≥€льност≥ї на «емл≥ вищоњ цив≥л≥зац≥њ; еволюц≥йний процес живого у земних умовах неодноразово коригували штучно.

” наукових розробках проблеми антропогенезу ще багато нев≥домого, не з'€сованого до к≥нц€, не проанал≥зованого, а отже, такого, що п≥дтримуЇтьс€ одн≥Їю групою вчених ≥ водночас заперечуЇтьс€ ≥ншою. ≤ це зрозум≥ло, оск≥льки йдетьс€ про найдивовижн≥ше твор≥нн€ Ч людину.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1976 - | 1883 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.