Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ух, прост≥р ≥ час, €к категор≥альн≥ визначенн€ бутт€




ѕрост≥р ≥ час. ÷е основн≥ форми (властивост≥, характеристики) матер≥ального св≥ту, матер≥ального сущого. —аме вони в≥дмежовують матер≥альн≥ реч≥ в≥д ≥деального бутт€ (бутт€ Ѕога, чисел, ц≥нностей). ќск≥льки категор≥њ не можна визначити через п≥дведенн€ п≥д б≥льш загальн≥ пон€тт€, ф≥лософи розкривають њх зм≥ст через вичлененн€ суттЇвих момент≥в (структур), з €ких вони складаютьс€. ѕон€тт€ Ђпрост≥рї охоплюЇ дв≥ фундаментальн≥ риси матер≥ального сущого Ч його прот€жн≥сть ≥ м≥сце серед ≥нших сущих. ѕрот€жн≥сть Ї продовженн€м одного ≥ того ж сущого.  ожне т≥ло маЇ три вим≥ри прот€жност≥ Ч довжина, ширина ≥ висота. ¬они визначають величину, розм≥р предмета. ћ≥сце Ч це просторова визначен≥сть предмета у в≥дношенн≥ до ≥нших предмет≥в. ” цьому аспект≥ прост≥р постаЇ €к середовище, утворене в≥дношенн€м речей. «адавши розм≥р т≥ла ≥ вказавши його м≥сце в середовищ≥, визначають його просторов≥ характеристики.

„ас також в≥дображаЇ дв≥ фундаментальн≥ риси процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ з матер≥альними т≥лами, а саме тривал≥сть ≥ чергов≥сть под≥й. “ривал≥сть аналог≥чна прот€жност≥. ¬она охоплюЇ продовженн€ одного ≥ того ж. “ривал≥сть Ч це фази одного ≥ того ж (тривал≥сть дн€, ≥снуванн€ дерева, земл≥). ” н≥й розр≥зн€ютьс€ фази (моменти) Ч сучасн≥сть, минуле ≥ майбутнЇ. „ергов≥сть вказуЇ на м≥сце под≥њ серед ≥нших под≥й в часовому простор≥ (те в≥дбулось ран≥ше, а це п≥зн≥ше). ¬казавши м≥сце под≥њ серед ≥нших под≥й та њњ тривал≥сть, визначають њњ часову характеристику.

ћ≥ж просторовими ≥ часовими характеристиками ≥снуЇ под≥бн≥сть. ѕрост≥р ≥ час взаЇмодоповнюють одне одного. ¬заЇмодоповнен≥сть пол€гаЇ в тому, що прост≥р визначають через час ≥ навпаки. ўоб визначити час, потр≥бно сп≥вв≥днести його з чисомь в≥дм≥нним ≥ водночас под≥бним до нього, а таким €краз ≥ Ї прост≥р. ѕрост≥р Ц Їдина категор≥€, через €ку можна визначити час.

–озр≥зн€ють дв≥ основн≥ концепц≥њ простору ≥ часу Ч субстанц≥йнурел€ц≥йну. ¬ ф≥зиц≥ субстанц≥йна концепц≥€ виражена в теор≥њ Ќьютона, рел€ц≥йна Ч в теор≥њ в≥дносност≥ ≈йнштейна. —убстанц≥йна розгл€даЇ прост≥р ≥ час €к щось самост≥йне (€к р≥зновид субстанц≥њ). Ќав≥ть коли б матер≥альн≥ реч≥ зникли, прост≥р ≥ час залишились би, вважали њњ приб≥чники. –ел€ц≥йна розгл€даЇ прост≥р ≥ час €к властивост≥ матер≥альних утворень. ћатер≥альн≥ маси, њх величина визначають характеристики простору ≥ часу. “ут прост≥р ≥ час Ї пох≥дними, в≥дносними, визначеними матер≥альною масою. —учасна ф≥зична наука дотримуЇтьс€ рел€ц≥йноњ концепц≥њ.

” розум≥нн≥ простору ≥ часу сп≥в≥снують дв≥ традиц≥њ Ч натурал≥стична ≥ культуролог≥чна. Ќатурал≥стична традиц≥€ розгл€даЇ прост≥р ≥ час €к визначенн€ (властивост≥, характеристики, форми) речей самоњ природи (при цьому природа зводитьс€ до неживоњ матер≥њ), а науками, що вивчають просторово-часов≥ властивост≥ матер≥њ, вважають геометр≥ю та ф≥зику.

 ультуролог≥чна традиц≥€, навпаки, пов'€зуЇ розум≥нн€ простору ≥ часу з практичною д≥€льн≥стю людини (з культурою). “ут розвиток у€влень про прост≥р ≥ час розгл€даЇтьс€ в т≥сному зв'€зку з розвитком культури.

Ќа жаль, ц€ суперечн≥сть двох традиц≥й Ї нездоланною, вона характеризуЇ суперечливе Їство категор≥й, €к≥ поЇднують об'Їктивн≥ властивост≥ речей природи ≥ суб'Їктивн≥ форми мисленн€, визначен≥ культурою.

ƒл€ розум≥нн€ простору ≥ часу важливе значенн€ маЇ також наголошуванн€ на њх особливост€х в р≥зних сферах бутт€ Ч нежив≥й ≥ жив≥й природ≥, у сфер≥ людини. „ас в≥д≥граЇ важливу роль й у сфер≥ псих≥чного житт€. ѕсих≥ка людини Ч це пот≥к переживань, орган≥зований на основ≥ усв≥домленн€ часу (под≥њ в≥дбулись ран≥ше, п≥зн≥ше чи одночасно). Ѕез цього усв≥домленн€ людина не може нормально жити.

ѕрост≥р, ≥ особливо час, Ї формами орган≥зац≥њ сусп≥льного житт€. ¬се сучасне житт€ прив'€зане до часу Ч рух транспорту, початок ≥ к≥нець робочого дн€, сусп≥льн≥ заходи тощо Ч все це регламентовано часом.

ѕ≥д впливом цих ≥дей, а також позитив≥зму ќ.  онта матер≥ал≥стична онтолог≥€ (‘. ≈нгельс) розвиваЇ своЇ вченн€ про форми руху матер≥њ, €к≥ Ї водночас ≥ р≥вн€ми орган≥зац≥њ матер≥њ (механ≥чний, ф≥зичний, х≥м≥чний, б≥олог≥чний ≥ соц≥альний).  ожна з форм руху матер≥њ вивчаЇтьс€ в≥дпов≥дною наукою. Ќа цьому под≥л≥ ірунтуЇтьс€ класиф≥кац≥€ наук.  онцепц≥€ Ђформ рухуї проводить ≥дею еволюц≥њ (розвиток матер≥њ з одного р≥вн€ на ≥нший). ¬она передбачаЇ р≥зно€к≥сн≥сть св≥ту: вищ≥ форми руху охоплюють нижч≥, але не звод€тьс€ до них. “ак, жив≥ орган≥зми включають х≥м≥чний ≥ ф≥зичний р≥вень матер≥њ, але зрозум≥ти специф≥ку живого на њх основ≥ неможливо.

ѕопри на€вн≥сть у н≥й правильних положень, концепц≥€ Ђформ рухуї маЇ ≥ суттЇв≥ недол≥ки. √оловний пол€гаЇ в тому, що вона ≥гноруЇ специф≥ку бутт€ людини. —правд≥, абсурдн≥шого визначенн€ сусп≥льного житт€ €к Ђсоц≥ального руху матер≥њї, €кого дотримувалас€ рад€нська ф≥лософ≥€, год≥ й шукати. “ому гуман≥тарн≥ науки випали з класиф≥кац≥њ наук, що ірунтувалась на Ђформах рухуї.  р≥м того, концепц≥€ Ђформ рухуї не мала методолог≥чного обірунтуванн€, €ке виходило б з певних ф≥лософських принцип≥в. ¬≥дпов≥дно, вона не могла в≥дпов≥сти на запитанн€: на €к≥й п≥дстав≥ вид≥лен≥ означен≥ Ђформи рухуї, чому в≥дсутн≥, наприклад, астроном≥чна, геолог≥чна Ђформи рухуї? “а й п≥знавальний здобуток ц≥Їњ концепцп незначний, окр≥м загально прийн€тих положень, що ≥снують нижч≥ та вищ≥ р≥вн≥, що вищ≥ включають нижч≥, але не звод€тьс€ до них.


 

ѕроблема Їдност≥ св≥ту





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1389 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2079 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.