Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема виникненн€ св≥домост≥




ѕсих≥ка Ч це здатн≥сть живоњ ≥стоти чуттЇво сприймати св≥т ≥ емоц≥йно реагувати на нього. ¬она притаманна €к людин≥, так ≥ тварин≥, але тварин≥ властив≥ лише нижч≥, несв≥дом≥ ви€ви псих≥ки. ѕсих≥ка тварини базуЇтьс€ на б≥олог≥чн≥й доц≥льност≥. ¬она забезпечуЇ виживанн€ орган≥зму. “варина сприймаЇ св≥т т≥лом, кр≥зь призму своњх б≥олог≥чних потреб.

—в≥дом≥сть людини Ч нова €к≥сть псих≥чноњ д≥€льност≥, за €коњ д≥йсн≥сть в≥дображаЇтьс€ у формах культури, тобто в штучних, неприродних формах, витворених людством у процес≥ ≥сторичного розвитку.

—в≥дом≥сть людини прийн€то розгл€дати €к певний процес, пот≥к переживань, що складаЇтьс€ з окремих акт≥в Ч сприйманн€, м≥ркуванн€, пригадуванн€, хот≥нн€, оц≥нюванн€ та ≥н. –озр≥зн€ють три види акт≥в св≥домост≥ Ч мисленн€, вол≥нн€ та емоц≥йн≥ переживанн€.

ћисленн€ Ч один ≥з найважлив≥ших акт≥в св≥домост≥, €кий пол€гаЇ в оперуванн≥ абстрактними пон€тт€ми (наприклад, розв'€зуванн€ математичноњ задач≥). …ого нер≥дко ототожнюють ≥з св≥дом≥стю, однак св≥дом≥сть не зводитьс€ до мисленн€. Ђя хочуї, Ђ€ люблюї Ч це також акти св≥домост≥, але вони не Ї актами мисленн€. —аме мисленн€ под≥л€ють на розсудкове ≥ розумне.

“аким чином, кожне з розгл€нутих пон€ть постаЇ €к вужче за обс€гом в≥д попереднього: розум Ч це лише певний тип мисленн€, мисленн€ Ч один ≥з вид≥в акт≥в св≥домост≥, св≥дом≥сть Ч певний р≥вень розвитку псих≥ки.

Ќа думку вчених, Ђтехн≥чне мисленн€ї, що Ї основою перетворенн€ предмет≥в за допомогою знар€дь прац≥, ще не обов'€зково передбачаЇ св≥дом≥сть. Ђ“ехн≥чне мисленн€ї не могло звести переживанн€ в одне ц≥ле, надати Їдност≥ св≥ту, упор€дкувати його €к ц≥ле. Ќе могло воно бути основою ≥ формуванн€ Ђяї.

Ђяї ≥ св≥т культури виникли одночасно з виникненн€м роду. –≥д засновуЇтьс€ на культурних, а не б≥олог≥чних регул€тивах стосунк≥в м≥ж людьми. ¬≥н Ї тим центром, остр≥вцем, з €кого розпочалос€ культурне впор€дкуванн€ всього навколишнього св≥ту. –≥д €к щось ц≥ле Ї творцем ≥ нос≥Їм культури. « роду поход€ть ≥дењ Ѕога, св≥ту, категор≥альн≥ структури, €к≥ надають навколишн≥й д≥йсност≥ Їдност≥, Ђст€гуютьї њњ у Ђсв≥тї €к щось Їдине та ц≥ле.

” межах родових в≥дносин поступово формуЇтьс€ ≥ Ђяї €к протилежне Ђтиї, Ђмиї, Ђвониї. …мов≥рно, спочатку справжн≥м Ђяї був р≥д, ≥ кожен його представник розгл€дав себе не зсередини, а з позиц≥њ роду. « погл€ду ф≥з≥олог≥њ (т≥лесност≥) людська св≥дом≥сть пов'€зана з д≥€льн≥стю мозку. ћозок Ї матер≥альним органом св≥домост≥, под≥бно до того, €к рука Ї органом прац≥. ”шкодженн€ мозку позначаЇтьс€ на д≥€льност≥ св≥домост≥. ќднак мозок не починаЇ мислити сам по соб≥, аналог≥чно тому, €к автоматично починають функц≥онувати залози внутр≥шньоњ секрец≥њ. ћозок стаЇ органом св≥домост≥, мисленн€ п≥д впливом культури.  ультура залучаЇ його до ц≥Їњ д≥€льност≥. ћозок маЇ навчитис€ мислити, засвоюючи мову, форми мисленн€, ≥накше в≥н буде Ђнадлишкомї природи. ” виникненн≥ та розвитку св≥домост≥ важливу роль в≥д≥грала мова.

ћова Ч спец≥ал≥зована, ≥нформац≥йно-знакова д≥€льн≥сть ≥з вираженн€ думки, мисленн€, св≥домост≥.

” контекст≥ проблеми св≥домост≥ мова виконуЇ дв≥ важлив≥ функц≥њ: 1) Ї способом ви€ву ≥деального зм≥сту св≥домост≥. ≤.  ант вид≥лив три головн≥ так≥ способи: слово (власне мовний, або ≥нтрал≥нгв≥стичний, чинник); жест (позамовний чинник, хоча мова танцю, наприклад, може бути красномовн≥шою в≥д сл≥в); ≥нтонац≥€ (екстрал≥нгв≥стичний фактор). «г≥дно з ц≥Їю лог≥кою св≥дом≥сть може реал≥зовуватис€ (й в≥дпов≥дно забезпечувати процес сп≥лкуванн€) у трьох мовних формах: вербальн≥й (словесн≥й), у форм≥ зображенн€ та музичн≥й, €к≥ найчаст≥ше перепл≥таютьс€; 2) мова Ї специф≥чним бутт€м, що формуЇ св≥дом≥сть.

—кладний феномен св≥домост≥ передбачаЇ природн≥ засади Ч розвинутий мозок (у примат≥в в≥н значно розвинут≥ший, н≥ж у ≥нших тварин), використанн€ знар€дь прац≥, родовий (орган≥зований за певними штучними правилами) спос≥б житт€ ≥, нарешт≥, мову. Ѕез жодного з них св≥дом≥сть не в≥дбулась би. Ќай≥стотн≥шим у визначенн≥ св≥домост≥ Ї те, що вона Ї в≥дношенн€м людини до св≥ту, опосередкованим формами культури. —в≥дом≥сть Ч це сприйн€тт€ св≥ту людиною у формах культури (пон€тт€х, ≥де€х, категор≥€х, нормах культури).


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1083 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2015 - | 1956 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.