Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософський смисл проблеми бутт€




‘≥лософ≥€, на в≥дм≥ну в≥д буденноњ св≥домост≥, порушуЇ проблему бутт€ св≥домо, намагаЇтьс€ з'€сувати смисл, €кий людська культура вкладаЇ в це пон€тт€. ¬ченн€ про бутт€ називаЇтьс€ онтолог≥Їю (грец. on, ontos Ч суще ≥ logos Ч пон€тт€, розум). “ерм≥н вживаЇтьс€ у ф≥лософ≥њ з XVII ст., хоч сама проблема бутт€ розгл€далась з час≥в ѕармен≥да.

” р≥зних ф≥лософських системах пон€тт€ Ђбутт€ї набувало р≥зного значенн€ ≥ визначалось через в≥дношенн€ його до таких пон€ть, €к Ђнебутт€ (н≥що)ї ≥ Ђсущеї. Ќ≥що Ч це запереченн€ бутт€.  ласична ф≥лософ≥€ визначала бутт€ через протиставленн€ небуттю. ¬ сучасн≥й ф≥лософ≥њ, зокрема в екзистенц≥ал≥зм≥, бутт€ визначають через суще. ѕ≥д сущим ф≥лософи розум≥ють Ђоформленеї, Ђобмеженеї, Ђвизначенеї бутт€, все те, що можна помислити в предметн≥й форм≥. –≥ч, людина, атом, в≥тер, почутт€, пон€тт€ Ч це суще, €ке може мати бутт€ або небутт€. ¬иход€чи з цих засад, можна розгл€нути ≥снуюч≥ концепц≥њ бутт€. якщо п≥д сущим розум≥ють т≥льки матер≥альн≥ реч≥ (атом, кам≥нь, рослина, тварина, людина, тощо), тобто св≥т розгл€дають €к сукупн≥сть матер≥альних речей ≥ бутт€ приписують т≥льки такому сущому, то в такому раз≥ бутт€ стаЇ тотожним матер≥альност≥. Ѕути Ч значить бути матер≥альним. ™дн≥сть св≥ту в його матер≥альност≥, стверджував ‘. ≈нгельс, ≥снуЇ т≥льки матер≥€ (Ћен≥н). «в≥дси висновок, що нематер≥альне суще (≥дењ, духовн≥ ц≥нност≥ тощо) мають несправжнЇ, меншоварт≥сне бутт€.

ѕротилежна картина постаЇ, коли п≥д сущим розум≥ють насамперед ≥дењ, пон€тт€, ц≥нност≥, коли њм надаЇтьс€ справжнЇ бутт€, а матер≥альн≥ реч≥ розгл€даютьс€ €к небутт€, н≥що (meon у ѕлатона). “ака позиц≥€ об'Їктивного ≥деал≥зму, €кий ототожнюЇ мисленн€ ≥ бутт€, зводить бутт€ до мисленн€. ÷е ототожненн€ було нар≥жним каменем ф≥лософ≥њ √егел€. « позиц≥њ об'Їктивного ≥деал≥зму бутт€ ≥дењ Ч абсолютне ≥ необх≥дне, а бутт€ реч≥ Ч в≥дносне ≥ випадкове, оск≥льки р≥ч сьогодн≥ Ї, а завтра њњ може не бути.

ƒещо ≥нш≥ концепц≥њ бутт€ характерн≥ дл€ суб'Їктив≥стських теч≥й в ф≥лософ≥њ. ќск≥льки в них суще (реч≥) не ≥снуЇ само по соб≥, то його бутт€ чи небутт€ ставитьс€ у залежн≥сть в≥д суб'Їкта. ¬ емп≥ричн≥й традиц≥њ (ƒжордж Ѕеркл≥, ƒев≥д ём) статус абсолютного бутт€ належить психолог≥чним переживанн€м, а в рац≥онал≥стичн≥й ф≥лософ≥њ ƒекарта абсолютним бутт€м над≥л€Їтьс€ св≥дом≥сть.

” ф≥лософ≥њ ≤.  анта на€вн≥ два центри абсолютного бутт€ Ч Ђяї ≥ реч≥ в соб≥. ѕри њх з≥ткненн≥ (накладанн≥ форм розуму на подразненн€ в≥д речей) виникаЇ суще Ч св≥т речей, €кий вивчаЇ наука. ќднак, €кби ≤.  ант був посл≥довним, то в≥н не назвав би джерело подразнень Ђречамиї, адже реч≥ Ч це щось оформлене, визначене, суще, а в≥н заперечуЇ Ђоформлен≥стьї речей в соб≥. Ќасправд≥ ж реч≥ в соб≥ ≤.  анта Ч це чисте бутт€, бутт€, €ке немаЇ визначень. “ому вже в≥н м≥г розмежувати бутт€ ≥ суще так, €к це зробили п≥зн≥ше ≈. √уссерль ≥ ћ. √айдеггер. ≤ св≥дом≥сть (я) мислилас€ ним €к нос≥й певних апр≥орних форм, тобто €к щось конкретно визначене, €к суще, €к р≥ч. “ак п≥зн≥ше охарактеризуЇ ≈. √уссерль декарт≥всько-кант≥вську концепц≥ю св≥домост≥.

якщо в попередн≥й ф≥лософ≥њ один вид сущого (матер≥ального чи ≥деального) протиставл€вс€ ≥ншому €к справжнЇ ≥ несправжнЇ бутт€, то в некласичн≥й ф≥лософ≥њ бутт€ протиставл€Їтьс€ сущому. ј. Ўопенгауер, йдучи за  антом, р≥зко розводить суще (св≥т в у€вленн≥) ≥ справжнЇ бутт€ (св≥т вол≥). ¬ол€ втрачаЇ риси предметност≥, оформленост≥, реч≥, вона не Ї сущим, до нењ не застосовуютьс€ категор≥њ сущого (причинн≥сть ≥ т. ≥н.).

“аке протиставленн€ на€вне у ф≥лософ≥њ ‘. Ќ≥цше. ”  еркегора екзистенц≥€ €к справжнЇ бутт€ також протиставл€Їтьс€ сущому, св≥ту.

“енденц≥€ протиставленн€ бутт€ сущому стаЇ дом≥нуючою у феноменолог≥њ та екзистенц≥ал≥зм≥. ” феноменолог≥њ за абсолютне бутт€ приймаЇтьс€ св≥дом≥сть, €ка мислитьс€ €к Ђжива д≥€льн≥стьї, позбавлена предметноњ форми. ÷€ д≥€льн≥сть св≥домост≥, на думку √уссерл€, конституюЇ суще ≥ надаЇ йому в≥дпов≥дний спос≥б (модус) бутт€. —уще ≥ спос≥б його бутт€ задаютьс€ в≥дпов≥дними актами св≥домост≥. “ак, у сприйманн≥ даЇтьс€ (ЂконституюЇтьс€ї) реальна р≥ч, у в≥р≥ Ч ц≥нност≥, у фантаз≥њ Ч казков≥ героњ. Ѕутт€ розпадаЇтьс€ на р≥зн≥ сфери, в≥дпов≥дно до акт≥в, у €ких воно конституюЇтьс€. ћ. √айдеггер звинуватив всю попередню Ївропейську ф≥лософ≥ю, починаючи з ѕармен≥да в тому, що вона звела бутт€ до сущого, розчинила бутт€ в сущому. Ѕутт€, за √айдеггером, це не щось поза людиною, протилежне людин≥, що можна виразити в пон€тт≥ й перевести в технолог≥ю. ¬оно €к смислова Їдн≥сть всього сущого ≥снуЇ в св≥т≥ т≥льки через ≥снуванн€ людини.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 841 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2101 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.