Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћарксистська ф≥лософ≥€: вих≥дн≥ положенн€ й ≥сторичн≥ форми




1. ћарксистська ф≥лософ≥€ була створена сп≥льно двома н≥мецькими вченими  арлом ћарксом (1818 - 1883) та ‘р≥др≥хом ≈нгельсом (1820 - 1895) у друг≥й половин≥ XIX ст. ≥ Ї складовою частиною б≥льш широкого вченн€ - марксизму, €кий пор€д з ф≥лософ≥Їю включаЇ в себе економ≥ку (пол≥теконом≥ю) та соц≥ально-пол≥тичну проблематику (науковий комун≥зм). ‘≥лософ≥€ марксизму дала в≥дпов≥д≥ на багато пекуч≥ питанн€ свого часу. ¬она отримала широке розповсюдженн€ (вийшла за рамки Ќ≥меччини, стала ≥нтернац≥ональною) у св≥т≥ та завоювала велику попул€рн≥сть в к≥нц≥ XIX - перш≥й половин≥ ’’ ст. ” р€д≥ крањн (—–—–, соц≥ал≥стичн≥ крањни —х≥дноњ ™вропи, јз≥њ ≥ јфрики) марксистська ф≥лософ≥€ була зведена в ранг оф≥ц≥йноњ державноњ ≥деолог≥њ ≥ була перетворена в догму. јктуальним завданн€м дл€ сьогодн≥шнього марксизму Ї зв≥льненн€ в≥д догм ≥ пристосуванн€ до сучасноњ епохи, обл≥к результат≥в науково-техн≥чноњ революц≥њ ≥ реальност≥ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства.

2. ¬иникненню марксизму ≥ марксистськоњ ф≥лософ≥њ спри€ли:

Х попередн€ матер≥ал≥стична ф≥лософ≥€ (ƒемокр≥та, ≈п≥кура, англ≥йських матер≥ал≥ст≥в XVII ст. - Ѕекона, √оббса ≥ Ћокка, французьких просв≥тител≥в XVIII ст., ≤ особливо атењстичноњ-матер≥ал≥стична ф≥лософ≥€ Ћюдв≥га ‘ейЇрбаха середини XIX ст.);

Х бурхливе зростанн€ в≥дкритт≥в в науц≥ ≥ техн≥ц≥ (в≥дкритт€ закон≥в збереженн€ матер≥њ та енерг≥њ, еволюц≥йна теор≥€ „. ƒарв≥на, в≥дкритт€ кл≥тинноњ будови живих орган≥зм≥в, винах≥д дрот€ного телеграфу, паровоза, пароплава, автомоб≥л€, фотограф≥њ, численн≥ в≥дкритт€ в сфер≥ виробництва, механ≥зац≥€ прац≥);

Х крах ≥деал≥в ¬еликоњ французькоњ революц≥њ (свобода, р≥вн≥сть, братерство, ≥дењ французького ѕросв≥тництва), њх неможлив≥сть вт≥ленн€ в реальному житт≥;

Х наростанн€ соц≥ально-класових протир≥ч ≥ конфл≥кт≥в (революц≥€ 1848 - 1849 рр.., –еакц≥€, в≥йни, ѕаризька комуна 1871 р.);

3. √оловними творами засновник≥в марксизму Ї: "“ези про ‘ейЇрбаха"  . ћаркса; " ап≥тал"  . ћаркса; "≈коном≥чно-ф≥лософськ≥ рукописи 1844"  . ћаркса; "ћан≥фест  омун≥стичноњ парт≥њ"  . ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса; "—в€те с≥мейство" ≥ "Ќ≥мецька ≥деолог≥€"  . ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса; "ƒ≥алектика природи" ‘. ≈нгельса; "јнти-ƒюр≥нг" ‘. ≈нгельса; "–оль прац≥ в процес≥ перетворенн€ мавпи в людину" ‘. ≈нгельса; "ѕоходженн€ с≥м'њ, приватноњ власност≥ ≥ держави" ‘. ≈нгельса.

4. ћарксистська ф≥лософ≥€ матер≥ал≥стична за своњм характером ≥ складаЇтьс€ з двох великих розд≥л≥в - д≥алектичного матер≥ал≥зму та ≥сторичного матер≥ал≥зму (нер≥дко ≥сторичний матер≥ал≥зм розгл€даЇтьс€ €к частина д≥алектичного).

5. ‘≥лософським новаторством  . ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса стало матер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ (≥сторичний матер≥ал≥зм). —уть ≥сторичного матер≥ал≥зму в наступному:

Х на кожному етап≥ сусп≥льного розвитку люди дл€ забезпеченн€ своЇњ життЇд≥€льност≥ вступають в особлив≥, об'Їктивн≥, не залежн≥ в≥д њх вол≥ виробнич≥ в≥дносини (продаж власноњ прац≥, матер≥альне виробництво, розпод≥л);

Х виробнич≥ в≥дносини, р≥вень продуктивних сил утворюють економ≥чну систему, €ка Ї базисом дл€ ≥нститут≥в держави ≥ сусп≥льства, сусп≥льних в≥дносин;

Х зазначен≥ державн≥ та сусп≥льн≥ ≥нститути, сусп≥льн≥ в≥дносини виступають €к надбудова по в≥дношенню до економ≥чного базису;

Х базис ≥ надбудова взаЇмно впливають один на одного;

Х в залежност≥ в≥д р≥вн€ розвитку продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин, певного типу базису ≥ надбудови вид≥л€ютьс€ сусп≥льно-економ≥чн≥ формац≥њ - перв≥снообщинний лад (низький р≥вень виробничих сил ≥ виробничих в≥дносин, зачатки товариства); рабовласницьке сусп≥льство (економ≥ка заснована на рабств≥); аз≥атський

Х спос≥б виробництва - особлива сусп≥льно-економ≥чна формац≥€, економ≥ка €коњ заснована на масовому, колективному, жорстко керованому державою працю в≥льних людей;

Х зростанн€ р≥вн€ виробничих сил призводить до зм≥ни виробничих в≥дносин ≥ зм≥ни сусп≥льно-економ≥чних формац≥й ≥ сусп≥льно-пол≥тичного ладу;

Х р≥вень економ≥ки, матер≥альне виробництво, виробнич≥ в≥дносини визначають долю держави ≥ сусп≥льства, х≥д ≥стор≥њ.

6. “акож ћарксом ≥ ≈нгельсом вид≥л€ютьс€ ≥ розробл€ютьс€ наступн≥ пон€тт€:

Х засоби виробництва;

Х в≥дчуженн€;

Х додаткова варт≥сть;

Х експлуатац≥€ людини людиною.

«асоби виробництва - ун≥кальний товар, функц≥€ прац≥ вищого р≥вн€, що дозвол€ють виробл€ти новий товар. ƒл€ виробництва нового товару кр≥м засоб≥в виробництва необх≥дна сила, €ка обслуговуЇ њх, - так звана "робоча сила".






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1067 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2035 - | 1849 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.