Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософськ≥ погл€ди ≤.‘ранка




” розвитку св≥тогл€ду ‘ранка в≥дбилис€ складн≥ суперечност≥ ≥дейноњ боротьби, сусп≥льно-пол≥тичних теч≥й переломного пер≥оду у розвитку людства. “ому при вс≥й глибин≥ та багатогранност≥ його св≥тогл€д не був посл≥довно завершений.

ќсновними рисами св≥тогл€ду ≤вана ‘ранка були:

1. ф≥лософський матер≥ал≥зм;

2. революц≥йний демократизм;

3. критичний реал≥зм;

4. просв≥тительський гуман≥зм.

¬они склалис€ у ‘ранка в пер≥од з 1876 по 1883 р≥к п≥д сильним впливом передових ≥дейних напр€мк≥в сусп≥льно-пол≥тичноњ ≥ ф≥лософськоњ думки, €к≥ йшли тод≥ в ”крањну з Ќ≥меччини ≥ –ос≥њ.

—в≥тогл€д ≤.‘ранка можна з'€сувати, значною м≥рою, виход€чи з оц≥нок найхарактерн≥ших €вищ тогочасного сусп≥льно-пол≥тичного житт€, зокрема, таких, €к марксизм ≥ рел≥г≥€.

ћарксизм €к нов≥тн€ теч≥€ науковоњ Ївропейськоњ думки другоњ половини XIX ст. претендував на глобальну перебудову сусп≥льно-пол≥тичного житт€ народ≥в св≥ту на ц≥лком новаторських засадах комун≥стичноњ справедливост≥. ” колах зах≥дноЇвропейськоњ тогочасноњ ≥нтелектуальноњ ел≥ти марксистськ≥ ≥дењ широко обговорювалис€. Ќе бракувало н≥ палких прихильник≥в та посл≥довник≥в в ученн€х  .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса, н≥ посл≥довних критик≥в ц≥Їњ соц≥альноњ доктрини. ” юнацьк≥ роки ≤.‘ранко також захоплюЇтьс€ марксизмом. ќднак поступово в≥н вникаЇ у справжн≥й зм≥ст марксистського вченн€, даЇ йому наукову оц≥нку. ≤.‘ранко, характеризуючи Ђматер≥ал≥стичний св≥тогл€дї, сформований на основ≥ Ђ ап≥талуї  .ћаркса, де на вс≥ найскладн≥ш≥ ≥сторичн≥ €вища Ї готов≥ формули такого типу, €к: Ђрел≥г≥€ - це витв≥р буржуаз≥њ, нац≥ональна держава - це витв≥р буржуаз≥њї ≥ т. ≥н., скептично зазначаЇ: ЂЅодай то мати такий дел≥катний св≥тогл€д.  ≥лька формулок Ч ≥ чолов≥к кований на вс≥ чотири ноги, попросту бери та й мудр≥сть ложкою черпай. ј що найц≥нн≥ше, так це те, що при помоч≥ цього св≥тогл€ду вс€ будущина в≥дкрита перед тобою, мов на долон≥ї.

ћатер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ, в основ≥ €кого лежать закони матер≥ал≥стичноњ д≥алектики, д≥йсно з Ђзал≥зною лог≥коюї обірунтовуЇ законом≥рност≥ розвитку людського сусп≥льства в≥д перв≥снообщинного ладу через рабовласництво, феодал≥зм та кап≥тал≥зм до соц≥ал≥зму ≥ комун≥зму. ќднак Ђд≥алектичний метод, - зазначав ≤.‘ранко в прац≥ Ђ—оц≥ал≥зм ≥ соц≥ал-демократизмї, - ота велика наука природознавча з≥ своњми погл€дами на еволюц≥ю, трансформ≥зм ≥ мон≥стичний матер≥ал≥зм повстала ≥ розвивалас€ по ≥ндуктивному методу; ≥ вс≥ велик≥ роб≥тники на пол≥ науки в≥дкидали д≥алектичний метод, а то й виразно осуджували йогої. јдже зг≥дно з цим Ђметодом однаково легко доказати ≥ pro ≥ соntra вс€коњ реч≥ї, що несум≥сне з справд≥ науковим анал≥зом, дл€ €кого ЂЇ т≥льки один метод Ч ≥ндуктивнийї.  р≥м того, пише ≤.‘ранко, д≥алектичний метод це н≥€ке не наукове в≥дкритт€  .ћаркса ≥ ≈нгельса, бо д≥алектичним методом користувалис€ ф≥лософи ƒекарт, –уссо, √еіель та ≥нш≥.

¬ченн€ про комун≥зм у марксизм≥ сформульоване €к неминучий лог≥чний насл≥док попередн≥х етап≥в розвитку людства. ѕричиною такоњ ≥нтерпретац≥њ ≥стор≥њ марксистами, на думку ≤.‘ранка, Ђстав њх ненауковий матер≥ал≥стичний св≥тогл€д, що змушував њх ус≥ €вища ви€снювати чисто економ≥чними причинамиї. ћатер≥ал≥стичне тлумаченн€ ≥стор≥њ неминуче призводило до в≥домого по€сненн€ марксизмом причин виникненн€ та з'€суванн€ зм≥сту Ђдержави, нев≥льництва, приватноњ власност≥ї €к €вищ конечних, м≥сц€ €ким немаЇ у св≥тлому комун≥стичному майбутньому. ≤.‘ранко в≥дзначаЇ внутр≥шню суперечлив≥сть концепц≥њ комун≥зму у  .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса, збудовану на законах матер≥ал≥стичноњ д≥алектики. « одного боку, комун≥зм - це сусп≥льний лад без держави, грошовоњ системи, без под≥лу людей на б≥дних ≥ багатих, з ≥ншого Ч це повне усусп≥льненн€ власност≥ в руках держави, €ка стаЇ диктатурою. «вичайно, зазначаЇ ≤.‘ранко, битт€ поклон≥в перед державою €скравим вираженн€м практичного застосуванн€ закон≥в матер≥ал≥стичноњ д≥алектики до по€сненн€ сусп≥льних €вищ. “лумаченн€ фаз соц≥ал≥зму ≥ комун≥зму по сут≥ справи не зм≥нюЇ суперечливост≥ вченн€ про комун≥зм, бо сусп≥льна практика XX ст. н≥€кого в≥дмиранн€ комун≥стичних держав не заф≥ксувала. Ќавпаки, вс≥ комун≥стичн≥ держави становили собою не що ≥нше, €к диктаторськ≥ режими, €к≥ зак≥нчувалис€ обожненн€м комун≥стичних вожд≥в. « цього приводу ≤.‘ранко писав: соц≥ал≥сти Ђдур€ть себе ≥ других, тверд€чи, що њх держава демократична", бо насправд≥ в основ≥ марксистськоњ доктрини Ђлежить ≥де€ деспотизму та поневоленн€ не т≥льки т≥л, але ще б≥льше душ думок людських".

«рештою, ≤.‘ранко в прац≥ Ђƒо ≥стор≥њ соц≥ал≥стичного рухуї даЇ ірунтовний ф≥лософсько-св≥тогл€дний анал≥з Ђћан≥фесту комун≥стичноњ парт≥њї  .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса. Ќасамперед, пор≥вн€вши текст ман≥фесту французьким фур'Їриста ¬≥ктора  онс≥дерана ≥ ман≥фесту  .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса, в≥н доходить висновку, що останн≥ Ђчерпали не лише зм≥ст свойого ман≥фесту з ман≥фесту  онс≥дерана, але нав≥ть форму, титули розд≥л≥вї. ”же сам цей факт багато про що говорить. ƒал≥ ≤.‘ранко, з≥ставл€ючи тексти цих двох ман≥фест≥в, стверджуЇ, що Ђправда б≥льше на сторон≥  онс≥дерана, н≥ж ћарксаї, бо т≥ зм≥ни, €к≥ внесли  .ћаркс ≥ ‘.≈нгельс у текст ман≥фесту  онс≥дерана, запрограмували таку Ђпрограму державного соц≥ал≥зму, €кий аж надто пахне державним деспотизмом та ун≥форм≥змом, що проведений справд≥ в житт€ м≥г би статис€ великим гальмом або джерелом нових революц≥йї.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1331 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2296 - | 1964 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.