Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ тенденц≥њ розвитку зах≥дноЇвропейськоњ ф≥лософ≥њ середини ’≤’ поч. ’’ ст




” друг≥й половин≥ XIX стол≥тт€ поступово готуЇтьс€ перех≥д до некласичноњ ф≥лософ≥њ, в≥дбуваЇтьс€ в≥дх≥д в≥д класики, зд≥йснюЇтьс€ зм≥на принцип≥в, зразк≥в, парадигм ф≥лософуванн€.  ласична ф≥лософ≥€, з точки зору сучасноњ, характеризуЇтьс€ €к €кась загальна ор≥Їнтац≥€, сумарна тенденц≥€ чи стил≥стика мисленн€, властива в ц≥лому приблизно трьохсотр≥чноњ пер≥оду розвитку зах≥дноњ думки. –озумова структура класики була пронизана оптим≥стичним в≥дчутт€м присутност≥ природного пор€дку, рац≥онально збагненного в п≥знанн≥.  ласична ф≥лософ≥€ вважала, що розум Ї головний ≥ найкращий зас≥б перетворенн€ людського житт€. «нанн€ ≥ рац≥ональне п≥знанн€ проголошувалис€ вир≥шальною силою, що дозвол€Ї спод≥ватис€ на вир≥шенн€ вс≥х проблем, €к≥ встануть перед людиною.

 ласичн≥ ф≥лософськ≥ побудови не задовольн€ли багатьох ф≥лософ≥в на уваз≥, €к вони вважали, втрати в них людини. —пециф≥чн≥сть, р≥зноман≥тт€ суб'Їктивних про€в≥в людини, вважали вони, не "схоплюЇтьс€" методами розуму, науки. Ќа противагу рац≥онал≥зму стали розвивати некласичних ф≥лософ≥ю, в €к≥й в €кост≥ первинноњ реальност≥ стали представл€ти житт€ (ф≥лософ≥€ житт€), ≥снуванн€ людини (екзистенц≥ал≥зм). —талос€ "руйнац≥€" розуму: зам≥сть розуму на перший план висунулис€ вол€ (ј. Ўопенгауер, ‘. Ќ≥цше), ≥нстинкти (психоанал≥з «. ‘рейда) ≥ т.д. ” некласичноњ ф≥лософ≥њ було поставлено п≥д сумн≥в прагненн€ ф≥лософськоњ класики у€вити сусп≥льство €к об'Їктивне осв≥та, аналог≥чне природним об'Їктам. Ќовий образ соц≥альноњ реальност≥, характерний дл€ ф≥лософ≥њ ’’ стол≥тт€, пов'€заний з пон€тт€м "≥нтерсуб'Їктивн≥сть". ¬оно покликане подолати под≥л на суб'Їкт ≥ об'Їкт, характерне дл€ класичноњ соц≥альноњ ф≥лософ≥њ. ≤нтерсуб'Їктивн≥сть заснована на у€вленн≥ про особливого роду реальност≥, що складаЇтьс€ при взаЇминах людей. ” своњх витоках ц€ реальн≥сть Ї взаЇмод≥€ "я" ≥ "≤ншого".

«ах≥дна ф≥лософ≥€ ’’ ст. в≥др≥зн€Їтьс€ виключним р≥зноман≥тт€м. ” 20-т≥ - 40-т≥ роки спостер≥гаЇтьс€ розкв≥т неореал≥зму ≥ прагматизму, а пот≥м њх зах≥д сонц€; розвиваЇтьс€ неофрейдизм, неопозитив≥зм, екзистенц≥ал≥зм, феноменолог≥€, “ом≥зм. 40-≥ - 60-т≥ роки характеризуютьс€ самовизначенн€м таких шк≥л, €к л≥нгв≥стична ф≥лософ≥€ критичний рац≥онал≥зм, франкфуртська школа; а також структурал≥зм, герменевтика, анал≥тична ф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ мови - це вже в≥дбуваЇтьс€ в 60-т≥ - 80-≥ роки. ” 80-т≥ - 90-т≥ роки розвиваЇтьс€ постструктурал≥зм, ф≥лософ≥€ постмодерну, деконструкц≥њ.

” сучасн≥й ф≥лософ≥њ €скраво виражене прагненн€ наблизитис€ до окремого жив≥й людин≥. ’’ стол≥тт€ пройшов п≥д знаком своЇр≥дного "антрополог≥чного буму" в ф≥лософ≥њ.

ћетоди, що розробл€ютьс€ та застосовуютьс€ сучасною ф≥лософ≥Їю, Ї набагато б≥льш витонченими ≥ складними в пор≥вн€нн≥ з класичною ф≥лософ≥Їю XIX стол≥тт€.

ѕ≥двищуЇтьс€ роль ф≥лософськоњ роботи над формами, структурами людськоњ культури (текстами, знаково-символ≥чними утворенн€ми, смислами ≥ т.д.).

«начний ≥нтерес в≥дзначаЇтьс€ до проблем розвитку, до д≥алектики з по€вою такого напр€мку, €к синергетика. √оловн≥ ≥дењ ≤. ѕригожина: необх≥дний перех≥д науки ≥ ф≥лософ≥њ до нового розум≥нн€ динам≥чних процес≥в, ф≥лософського тлумаченн€ проблем незворотност≥, виникненн€, становленн€ ≥ т.д.

” ’’ стол≥тт≥ зм≥нюЇтьс€ тональн≥сть ≥ настр≥й ф≥лософських твор≥в. ” них немаЇ того впевненого оптим≥зму, €кий в ц≥лому властивий класичноњ ф≥лософ≥њ.

ќдн≥Їю з особливостей ф≥лософськоњ еволюц≥њ ’’ стол≥тт€ стало те, що установка на пануванн€ людини над природою поступово зм≥нюЇтьс€ установкою на св≥доме убезпеченн€ природи.

—учасна ф≥лософ≥€ на пороз≥ третього тис€чол≥тт€ впритул п≥д≥йшла до виробленн€ новоњ парадигми планетарного св≥тосприйн€тт€, м≥рооценк≥, м≥роразмерност≥ людини ≥ человекоразмерност≥ св≥ту, що безпосередньо пов'€зане з потребами у новому тип≥ рац≥ональност≥.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 915 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2047 - | 1864 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.