Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тановленн€ некласичноњ ф≥лософ≥њ: рац≥онал≥зм та ≥ррац≥онал≥зм




‘≥лософ≥€ к≥нц€ XIX - початку XX ст. в основному в≥д≥йшла в≥д принцип≥в

класичноњ ф≥лософ≥њ, €ка була значним кроком у становленн≥ теоретичноњ думки пор≥вн€но з

ус≥м попередн≥м ф≥лософським розвитком. ≤сторичне значенн€ класичноњ буржуазноњ

ф≥лософ≥њ пол€гаЇ в тому, що вона обгрунтувала п≥двалини новоњ духовноњ культури, котр≥

випливали ≥з запереченн€ феодальноњ ≥деолог≥њ. ’арактерною ознакою ц≥Їњ ф≥лософ≥њ була

безмежна в≥ра в розум, у його здатн≥сть п≥знати св≥т ≥ встановити "царство розуму" в ньому.

 ласична ф≥лософ≥€ виходила ≥з головного принципу рац≥онал≥зму Ч з визнанн€ розуму

основою п≥знанн€ та повед≥нки людини, €ка за своњми внутр≥шн≥ми нахилами та зд≥бност€ми Ї

розумною ≥стотою ≥ усв≥домлюЇ власн≥ можливост≥, орган≥зовуЇ своЇ житт€ на рац≥ональних

засадах. Ѕ≥льшост≥ представник≥в класичноњ ф≥лософ≥њ властив≥ п≥знавальний оптим≥зм,

впевнен≥сть у тому, що рац≥ональне п≥знанн€ Ї т≥Їю силою, €ка згодом дасть змогу вир≥шити

вс≥ проблеми, €к≥ сто€ть перед людством. ќсоблив≥стю класичноњ ф≥лософ≥њ Ї також те, що,

розгл€даючи людину та ≥стор≥ю, вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи

та ≥нших гуман≥стичних ц≥нностей ≥ стверджувала необх≥дн≥сть рац≥онального п≥знанн€

загальнолюдських моральних принцип≥в та ≥деал≥в.

√оловним був розум. ‘iлософський напр€мок, що визнаЇ розум основою знанн€ i поведiнки

людей називаЇтьс€ рацiоналiзмом. јле на початку 20 ст. почали зТ€вл€тис€ подiњ, €кi з точки

зору були абсурдними, iррацiональними: вiйни, революцiњ, кризи перевиробництва. “одi

виникають сумнiви в силi розуму, в тому, що ми можемо дос€гти iстини, сумнiви в

рацiональностi iсторiњ та њњ прогресуваннi. ÷е вже позицi€ iррацiоналiзму фiлософського

напр€мку, €кий обмежуЇ або заперечуЇ роль розуму в процесi пiзнанн€. ¬iн вважаЇ, що засади

свiту не можуть буди ос€гнутi розумом, а сама дiйснiсть маЇ алогiчнийн, нерозумний

характер. Iррацiональною засадою свiту оголошуЇтьс€ свiтова вол€ (Ўопенгауер), бiологiчне

житт€ (Ќiтше), несвiдоме (‘рейд). ¬сi вони кажуть, що сутнiсть свiту iррацiональна й може

бути ос€гнена нелогiчним шл€хом (тобто почутт€ми, вiрою, iнтуњцiЇю). ѕочаток:

Ўопенгауер, Ќiште, ѕьЇр  ТIгор.

ѕроте вже в момент найвищого розкв≥ту класичноњ буржуазноњ ф≥лософ≥њ в њњ надрах почали

д≥€ти тенденц≥њ, спр€мован≥ на њњ запереченн€. ” перш≥ дес€тир≥чч€ XIX ст. д≥алектичному

вченню √егел€ намагаЇтьс€ протиставити своЇ ≥ррац≥онал≥стичне вченн€ про св≥тову волю

јртур Ўопенгауер (1788-1860). «а Ўопенгауером, сутн≥сть особи становить незалежна в≥д

розуму вол€ Ч сл≥пе хот≥нн€, нев≥дд≥льне в≥д т≥лесного ≥снуванн€ людини, котра Ї про€вом

косм≥чноњ св≥товоњ вол≥, основою та ≥стинним зм≥стом усього сущого. ¬≥н намагавс€ довести,

що вс≥ людськ≥ б≥ди мають косм≥чний характер, ≥ тому н≥€к≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ перетворенн€

н≥чого не здатн≥ зм≥нити в житт≥ людини ≥ сусп≥льства. ≤ррац≥онал≥стично-песим≥стична

ф≥лософ≥€ ј.Ўопенгауера була одним ≥з основних джерел "ф≥лософ≥њ житт€", а також

попередницею де€ких сучасних психолог≥чних концепц≥й.

ƒругу тенденц≥ю виражала позитив≥стська концепц≥€ ќгюста  онта (1798-1857). «г≥дно з

вченн€м  онта, ф≥лософ≥€ не Ї наукою ≥з власним об'Їктом, що €к≥сно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д

об'Їкт≥в конкретних наук. ‘≥лософ≥€ узагальнюЇ дос€гненн€ конкретних наук, або ж Ї

узагальненою класиф≥кац≥Їю вс≥х наук. ѕозитив≥зм €к ф≥лософський напр€мок заснований на

принцип≥: справжнЇ знанн€ дос€гаЇтьс€ лише €к результат окремих конкретних наук.

ѕ≥знанн€, з погл€ду позитив≥зму, потр≥бно зв≥льнити в≥д будь-€коњ ф≥лософськоњ ≥нтерпретац≥њ.

‘≥лософ≥€ маЇ бути скасована ≥ зам≥нена або безпосередньо конкретними науками, або ж

вченн€м про взаЇмов≥дношенн€ м≥ж науками, про њх лог≥чну структуру, мову тощо.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1020 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2101 - | 1910 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.